Онлайнові застосунки організації активного та інтерактивного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Онлайнові застосунки організації активного та інтерактивного навчання

Башкір Ольга Іванівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Анотація

У статті автором розкрито особливості загальновизнаних методів та технології активного (мозковий штурм, хронологія, метод проєктів, структурно-логічні схеми, інтелект-карти, скрайбінг) та інтерактивного навчання (ділова гра, рольова гра, методика «ПОПС-формула», метод «SixThinkingHats», світове кафе (TheWorldCafе), кейс-метод (метод case-studyабо метод конкретних ситуацій), методи кооперативного навчання, метод сторітелінгу).

Узагальнено онлайнові застосунки організації активного та інтерактивного навчання, серед них: генератор кубиків історій StoryDice, генератори QR-кодів, генератори мемів, платформа створення власних завдань WardWall, стильних вправ, інтерактивних зображень, мапи скарбів, печива з передбаченнями тощо Interacty, онлайн-інструменти для викладача Flippity, ресурс для розроблення креативних завдань, інтерактивних подорожей, екскурсій, інтерактивних плакатів тощо Genially, віртуальні дошки Padlet, Jamboard, Classroomscreen, інструмент для написання листа у майбутнє Futureme, інструмент тайм-менеджменту Forest, генератор фонових звуків та кольорів для роботи і відпочинку Noisli, креативні шаблони для PowerPoint, інтерактивні презентації, ігри, дошки вибору SlidesMania, шаблони з красивими діаграмами, графіками, лініями часу (таймлайни) Presentationgo, ресурс для створення дизайнів Canva, генератор для створення пазлів Jigsawplanet, ресурс для створення креативних фотоколажів PiZap, редактор для створення та редагування відео й анімованих роликів Renderforest, ресурс для створення авторських смайликів, емодзі Emoji-maker, секретні двері SecretDoor, колаж «Дивний Сад» StrangeGarden, онлайн платформа для опитування Mentimeter, дошка для командної роботи Trello, платформа для створення професійних презентацій PearDeckforGoogleSlides, платформа інтерактивнх інструментів, ресурсів і матеріалів Nearpod.

Зазначено недоліки використання викладачами онлайнових застосунків активного та інтерактивного навчання: низький рівень цифрової грамотності освітян; низька мотивація підвищувати кваліфікацію в умовах пандемії та воєнного стану; відсутність зворотного зв'язку зі здобувачами освіти у вигляді міміки, емоцій захвату чи розчарування, що слугує індикаторами офлайнової роботи; низька відвідуваність здобувачів освіти занять і надання ними переваг роботі в асинхронному режимі, що унеможливлює організацію інтерактивного навчання.

Ключові слова: навчання, активне, інтерактивне, дистанційне, ресурси, платформи.

Bashkir Olha Ivanivna Doctor of Pedagogy, professor, professor at the Chair of Educology and Innovative Pedagogy H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

ONLINE APPLICATIONS FOR ACTIVE AND INTERACTIVE LEARNING

In the article, the author reveals the features of generally recognized methods and technologies of active (brainstorming, chronology, project method, structural-logical diagrams, mind maps, scribing) and interactive learning (business game, role-playing game, "POPS-formula" method, "Six Thinking Hats, The World Cafe, case method (case-study method or case method), cooperative learning methods, storytelling method).

Online applications for organizing active and interactive learning are summarized, among them: the Story Dice generator, QR code generators, meme generators, the WardWall platform for creating your own tasks, stylish exercises, interactive images, treasure maps, fortune cookies, etc. Interacty, Flippity's online educator tools, a resource for designing creative assignments, interactive journeys, guided tours, interactive posters, and more. leisure Noisli, creative PowerPoint templates, interactive presentations, games, selection boards SlidesMania, templates with beautiful charts, graphs, timelines (timelines) Presentationgo, Canva design resource, Jigsawplanet puzzle generator, creative photo collage maker PiZap editor for creating and editing videos and animated videos Renderforest, a resource for creating author's emojis, Emoji-maker emoji, Secret Door, Strange Garden Amazing Garden collage, Mentimeter online polling platform, Trello teamwork board, creation platform PearDeck for GoogleSlides, a platform for interactive tools, resources, and content from Nearpod.

The shortcomings of using online applications of active and interactive learning by teachers are indicated: low level of digital literacy of teachers; low motivation to improve qualifications in a pandemic and martial law; lack of feedback with applicants for education through facial expressions, emotions of delight or disappointment, which serve as indicators of offline work; low attendance of classes by applicants for education and the provision of advantages by them to work in an asynchronous mode, which makes it impossible to organize interactive learning.

Keywords: learning, active, interactive, remote, resources, platforms.

Постановка проблеми

інтерактивне навчання онлайнове

Найістотнішими характеристиками сучасного суспільства є полікультурність, рухливість, інтернаціоналізація та глобалізація; уплив нових технологій; серйозні зміни у сфері зайнятості населення; потреба у фахівцях, здатних навчатися впродовж життя; вимога ефективності дистанційного навчання. Упровадження Концепції Нової української школи та онлайнового навчання вимагає перегляду застосунків організації навчання як у синхронному, так і в асинхронному режимі.

Виклики сучасності акцентують увагу на організації дистанційного навчання з наближеними умовами до освіти в реальному часі. Заняття онлайн для здобувачів освіти не просто мають відбутися, але й бути цікавими, розвивати спектр інноваційних компетентностей людини XXI, сприяти соціалізації та формуванню гнучких навичок. Усе це вимагає від викладача застосовувати різноманітні ресурси для організації ефективного навчання та взаємодії учасників освітнього процесу. Якщо в умовах аудиторної роботи освітянській спільноті вже відомі методики організації активного та інтерактивного навчання, то дистанційні способи такої роботи відомі ще не кожному та є малоузагальненими.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання організації активного та інтерактивного навчання на заняттях в закладах освіти маю досить широкий спектр досліджень як вітчизняних, так і закордонних учених у галузі освіти. Питання використання дидактичних методів та технологій порушували у своїх дослідженнях І. Дичківська, В. Євтушевський, В. Осадчий, В. Садкіна та інші. Активним методам присвячені публікації О. Башкір, К. Біницької, М. Дяченко-Богун та інших, інтерактивні методи та технології навчання аналізують та узагальнюють учені Д. Долбнєва, О. Ковальова, Н. Сафаргаліна-Корнілова, Н. Герасимчук, О. Кочубей, О. Пометун, Л. Пироженко. Однак поза увагою дослідників залишається питання використання дидактичних онлайнових платформ для організації взаємодії учасників освітнього процесу. Мета статті - узагальнити застосунки організації активного та інтерактивного навчання в умовах дистанційного та змішаного навчання.

Виклад основного матеріалу

Активне навчання відрізняється від звичайного навчання низкою особливостей, до яких, перш за все, відноситься активізація пізнавальної діяльності здобувачів освіти шляхом формування спеціальних умов, які сприяють цій активізації незалежно від їхнього бажання. Активне навчання - це така організація та ведення навчального процесу, яка спрямована на всебічну активізацію навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти за допомогою широкого, бажано комплексного, використання як педагогічних (дидактичних), так і організаційно- управлінських засобів [4, с. 17].

Вибираючи метод навчання, викладач враховує час, відведений на вивчення певної теми, а також значимість навчального матеріалу для подальшої освітьної діяльності здобувача освіти. Але необхідно пам'ятати, що навчання - це не лише засвоєння знань і умінь, а й розвиток, виховання здобувачів. Вирішенню цих завдань сприяє активне навчання, яке знаменує собою перехід від переважно регламентуючих, алгоритмізованих, програмованих форм і методів організації дидактичного процесу до розвивальних, проблемних, дослідницьких, пошукових, що забезпечує народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні [7, с. 14].

До активних методів навчання М. Дяченко-Богун [6, с.74-79] відносить метод проєктів, моделювання професійних ситуацій, рольові та ділові ігри, проведення «круглих столів» тощо), орієнтованих на особистість здобувача освіти, на його активну участь у саморозвитку, отримання якісних знань, професійних умінь, творче рішення конкретних проблем. К. Біницька серед активних методів навчання [3] виокремлює такі: мозковий штурм, світове кафе, карта ідей, хронологія, плюси і мінуси, метод проєкту тощо.

Суть мозкового штурму полягає в узагальненні здобувачами освіти за короткий час великої кількості ідей вирішення проблеми. Викладач дає завдання, а ідеї, які висувають здобувачі освіти для вирішення проблеми, записує на дошці. Після вичерпання ідей відбувається їхнє обговорення та вибір найкращого рішення. Мозковий штурм використовують для встановлення комфортного психологічного клімату, визначення рівня знань здобувачів освіти, закріплення попередніх знань, пошуку найкращого рішення з означеної проблеми.

Одним із методів візуального представлення проблеми є хронологія, яка включає в себе маркування подій в хронологічному порядку на довгому аркуші паперу або дошці. Найкраще його використовувати щоб зробити короткий опис подій, фактів чи фотографій з підписами, або представити їх в іншому (графічному) вигляді коротко. Цей метод використовують при вивчення історичних подій, хронологічних фактів [1].

Також звернімо увагу на актуальний сьогодні метод проєктів, котрий поєднує дослідницьку і продуктивну діяльність з процесом набуття знань і вмінь, ґрунтується на особистих інтересах і усвідомленні значущості теми проєкту, яку здобувачі обирають самостійно. Метод проєктів заснований на ідеї взаємодії та співробітництва здобувачів освіти в ході навчального процесу, він створює умови для розвитку в них різних необхідних якостей і як автономної, і як соціально-активної особистості, здатної взаємодіяти в навчальній групі і приймати на себе відповідальність як особисту, так і колективну. Це створює умови для соціалізації особистості, розвиває її професійну та ділову активність. Саме такі якості необхідні студентам, щоб стати кваліфікованими фахівцями.

В умовах дистанційного навчання можливе також застосування методу структурно-логічних схем. Це, так звані, ефективні інструменти активного навчання, в основі яких лежить мікс таких засобів вираження: малюнки, схеми, графіки, креслення, форми, умовні знаки, цифри, поняття, короткі фрази, шифри, колір. «Закодовувати» за допомогою слів, букв-сигналів, мови емодзі, креслень тощо можна великі тексти підручників. Їх незаперечними перевагами є, по-перше, лаконічність (300-400 друкованих знаків), структурність (4-5 зв'язків, логічних блоків), смисловий акцент (рамки, відділення одного блоку від іншого, оригінальне розташування символів), уніфікація друкованих знаків, автономність (кожен блок повинен бути самостійним), асоціативність, зорове сприйняття, чітка структура змісту, відтворюваність цілісної картини досліджуваного матеріалу, зручність для сприйняття, однозначна інтерпретація логіки подачі інформації, наочно- образність інформації, встановлення причинно-наслідкових зв 'язків, культура наукового пізнання [1].

Вартими уваги при дистанційному навчання є інтелект-карти (MindMapабо майндмеппінг), за допомогою яких можна пояснювати нову тему, створити умови для мозкового штурму, систематизувати та структурувати нову тему, здійснювати контроль знань, використовувати її замість презентації, плану свого виступу, узагальнювати знання, створювати опорні алгоритми своїх дій тощо. Основні правилами створення інтелект-карти такі:

• розміщення в центрі головного образу інтелект-карти, об'єкта, від якого утворюються і розгалуджуються всі асоціації (додаткові теми, ідеї, асоціації, які становитимуть структуру інтелект-карти);

• читання та укладання інтелект-карти відбувається за

годинниковою стрілкою з верхньої частини циферблата годинника;

• використання різнокольорової гамми під час розробки інтелект- карти для урізноманітнення сприйняття та емоційного забарвлення інформації, яка узагальнюється інтелект-картою;

• постійне індивідуальне експериментування під час розроблення інтелект-карти кольорів, форм, малюнків тощо, що надає змісту інформації неповторності та своєрідності;

• надання переваги малюнкам, оскільки інформацію у вигляді малюнків мозок сприймає значно швидше, ніж інформацію у вигляді текстів;

• використання в інтелект-карті ключових слів, фраз, словосполучень, формул, оскільки без тексту інтелект-карту побудувати неможливо [1; 2].

Поєднання структурно-логічних схем з коміксами сприяло виникненню такого активного методу навчання як скрайбінг. Цей метод передбачає створення невеликих малюнків, які роблять сенс заняття або презентації більш зрозумілим. Іншими словами, це мікс малюнікв, слів, фраз, стислих пропозицій, стрілок, які показують взаємозв'язок смайликів та інших графічних символів [11]. Скрайб-малюнок - це малюнок у стилі мінімалізму, переважно контурний, без явного промальовування деталей, зайвої деталізації, тобто схематичний. Скрайбінг широко використовують у рекламі, маркетингу, бізнес-презентаціях і в освіті.

На відміну від активних, інтерактивні методи орієнтовані на більш широку взаємодію здобувачів освіти не тільки з викладачем, але й один з одним, на домінування їхньої активності в процесі навчання. Роль викладача на інтерактивних заняттях зводиться до напрямку діяльності здобувачів освіти на досягнення цілей заняття [8].

Одна із стратегій інтерактивного навчання - це робота в малих групах, яка дає всім учасникам (в тому числі і сором'язливим) можливість брати участь у роботі, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування, що часто буває неможливо у великому колективі. Робота в малій групі - невід'ємна частина багатьох інтерактивних методів навчання.

До інтерактивних методів навчання в умовах онлайнового навчання викладачі використовують такі [1; 2; 3; 5; 6; 8]:

• ділову гру як форму моделювання умов і відносин професійної діяльності;

• рольову гру як різновид ділової ігри, котрий передбачає розігрування її учасниками ситуації за заздалегідь розподіленими ролями з метою оволодіння певними поведінковими й емоційними якостями професійної ситуації;

• методику «ПОПС-формула», яка складається з чотирьох обов'язкових елементів: вислови свою позицію - П («я вважаю.. , а далі в чому полягає його точка зору, припущення»), обґрунтувати свою точку зору, свою думку - О (« тому, що ... пояснює і доводить свою позиції»), навести приклад - П («наприклад, ...» або «я можу підтвердити це тим ... факти, що ілюструють довід»), сформулювати висновок - С («тому .... робить висновок»);

• метод «SixThinkingHats» (STH - шість капелюхів мислення), який передбачає вироблення автономних умінь з вирішення проблемної ситуації (завдання) через виконання лише однієї розумової дії у певний час

• світове кафе (TheWorldCafе) - метод, який використовується для роботи в малих групах, спрямований на обмін думками, ідеями й досвідом, а також для активізації колективної діяльності; для вивчення здобувачами освіти питань, що мають важливе значення; для знаходження розв'язання поставлених проблем; для створення можливостей виявлення нових оригінальних ідей; для стимулювання взаємодії між доповідачем й аудиторією; для обміну досвідом і думками;

• кейс-метод (метод case-studyабо метод конкретних ситуацій) - метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, який заснований на навчаннішляхом вирішення конкретних завдань - практичних ситуацій з урахуванням специфіки освоєння професійної діяльності. Метод використовують як педагогічний прийом, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії.

• методи кооперативного навчання, які сприяють роботі з великою кількістю учасників, глибшому розумінню навчального матеріалу, розвитку мислення й мовлення, удосконалює академічні досягнення та соціальний розвиток. До інтерактивних методів кооперативного навчання О. Пометун, Л. Пироженко відносять такі: робота в парах, ротаційні (змінювані) трійки, два - чотири - всім разом, карусель, робота в малих групах, акваріум [10];

• метод сторітелінгу сприяє активній та інтерактивній роботі здобувачів освіти з укладання історій з метою їхньої соціалізації, формування м'яких навичок комунікації та взаємодії тощо.

Зазначимо, що при використанні на онлайн-заняттях активних та інтерактивних методів існують труднощі, які притаманні і при офлайновому навчанні: не вміння здобувачами освіти слухати думку один одного на відстані; не бажання ними в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс та враховувати думки інших; установка на пасивне сприймання навчального матеріалу; звичка працювати за інструкційними вказівками викладача та невміння працювати в умовах невизначеності і відсутності чіткого алгоритму дій; здобувачам освіти не можливо бути мобільними онлайн, однак низка онлайнових застосунків цьому сприяє; лідери намагаються «тягнути» групу, а слабші студенти відразу стають пасивними за вимкненими камерами [5].

З метою організації активного та інтерактивного навчання нами розроблено підбірку інструментів творення навчального онлайн-контенту та взаємодії здобувачів освіти.

Таблиця Онлайнові застосунки організації активного та інтерактивного навчання

1. Башкір О.І. Активні й інтерактивні методи навчання у вищій школі. Педагогіка та психологія : збірник наукових праць. Харків : ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2018. Вип. 60. С. 33-45

2. Башкір О.І. Формування soft skills засобами активних та інтерактивних методів рефлексії. Перспективи та інновації науки. Серія: «Педагогіка». 2022. № 1(6). С.26-33. DOI:https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-1(6)-26-33

3. Біницька К.М. Використання активних методів навчання у процесі вивчення курсу «Порівняльна педагогіка». Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Випуск 4(45), 2015. С. 74-78.

4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: [навч. посіб.] Київ:

Академвидав, 2004. 320 с.

5. Долбнєва Д. В. Інтерактивні методи навчання: сутність необхідність та

використання при підготовці фахівців з обліку та аудиту у ВНЗ України. Науковий вісник НЛТУ України. 2014. Вип. 24.1. С. 389-398

6. Дяченко-Богун М. Активні методи навчання у вищому навчальному закладі. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Випуск 14. С.74-79

7. Євтушевський В. Управління інноваційним розвитком у вищих навчальних закладах України. Проблеми освіти. 2008. Вип. 54. С. 13-19

8. Ковальова О.М., Сафаргаліна-Корнілова Н.А., Герасимчук Н.М., КочубейО.А. Використання інтерактивних методів навчання на кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини №1, основ біоетики і біобезпеки. Інноваційні технології в системі професійної підготовки студентів в ХНМУ : матеріали X1.VIIIнавчально-методичної конференції, Харків, 10 грудня 2014 року. Харків : ХНМУ, 2014. Вип. 5. С. 114-118

9. Осадчий В.В. Інформаційно-комунікаційні технології у процесі розвитку візуального мислення майбутніх учителів. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогіка. 2014. № 1. С. 128-133

10. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Метод. посібник. За ред. О.І. Пометун. Київ: А.С.К., 2006. 192с.

11. Садкіна В.І. Маленькі секрети учительського успіху. Навчаємо з радістю. Харків : Вид. Група «Основа», 2016. 144с.

12. Bashkir O., Kniaz H., Panchenko V., Bakhmat L., Sobchenko T. Conditions for forming future language teachers' lexical competence in pandemic times. The Revista Amazonia Investiga. 2021. Vol 10. № 43. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2021.43.07.7

References

1. Bashkir O. I. (2018). Aktyvni y interaktyvni metody navchannia u vyshchii shkoli [Active and interactive methods of learning in higher education]. Pedahohika ta psykholohiia : zbirnyk naukovykh prats. Kharkiv : TOV «DISA PLIuS». Vyp. 60. S. 33-45 [in Ukrainian].

2. Bashkir O. I. (2022). Formuvannia soft skills zasobamy aktyvnykh ta interaktyvnykh metodiv refleksii [Formation of soft skills by means of active and interactive methods of reflection]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. Seriia: «Pedahohika». № 1(6). S.26-33. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-1(6)-26-33 [in Ukrainian].

3. Binytska K. M. (2015). Vykorystannia aktyvnykh metodiv navchannia u protsesi vyvchennia kursu «Porivnialna pedahohika» [The use of active learning methods in the process of studying the course «Comparative pedagogy»]. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka. Vypusk 4(45). S. 74-78 [in Ukrainian].

4. Dychkivska I. M. (2004). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [Innovative pedagogical technologies]: [navch. posib.] Kyiv: Akademvydav. 320 s. [in Ukrainian].

5. Dolbnieva D. V. (2014). Interaktyvni metody navchannia: sutnist neobkhidnist ta vykorystannia pry pidhotovtsi fakhivtsiv z obliku ta audytu u VNZ Ukrainy [Interactive learning methods: the essence, necessity and use in the training of accounting and auditing specialists in Ukrainian universities]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. Vyp. 24.1. S. 389-398 [in Ukrainian].

6. Diachenko-Bohun M. (2014). Aktyvni metody navchannia u vyshchomu navchalnomu zakladi [Active methods of learning in a higher educational institution]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti. Vypusk 14. S.74-79 [in Ukrainian].

7. Yevtushevskyi V. (2008). Upravlinnia innovatsiinym rozvytkom u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Management of innovative development in higher educational institutions of Ukraine]. Problemy osvity. Vyp. 54. S. 13-19 [in Ukrainian].

8. Kovalova O.M., Safarhalina-Kornilova N.A., Herasymchuk N.M., Kochubei O.A. (2014). Vykorystannia interaktyvnykh metodiv navchannia na kafedri propedevtyky vnutrishnoi medytsyny №1, osnov bioetyky i biobezpeky [The use of interactive teaching methods at the department of propaedeutics of internal medicine No. 1, the basics of bioethics and biosafety]. Innovatsiini tekhnolohii v systemi profesiinoi pidhotovky studentiv v KhNMU : materialy XLVIII navchalno-metodychnoi konferentsii, Kharkiv, 10 hrudnia 2014 roku. Kharkiv : KhNMU. Vyp. 5. S. 114-118 [in Ukrainian].

9. Osadchyi V. V. (2014). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii u protsesi rozvytku vizualnoho myslennia maibutnikh uchyteliv [Information and communication technologies in the process of developing visual thinking of future teachers]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Ser. : Pedahohika. № 1. S. 128-133 [in Ukrainian].

10. Pometun O.I., Pyrozhenko L.V. (2006). Suchasnyi urok. Interaktyvni tekhnolohii navchannia [A modern lesson. Interactive learning technologies]: Metod. posibnyk. Za red. O.I. Pometun. Kyiv: A.S.K. 192s. [in Ukrainian].

11. Sadkina V. I. (2016). Malenki sekrety uchytelskoho uspikhu. Navchaiemo z radistiu [Small secrets of teaching success. We teach with joy]. Kharkiv : Vyd. Hrupa «Osnova». 144s. [in Ukrainian].

12. Bashkir O., Kniaz H., Panchenko V., Bakhmat L., Sobchenko T. (2021). Conditions for forming future language teachers' lexical competence in pandemic times. ^e Revista Amazonia Investiga. Vol 10. № 43. DOI:https://doi.org/10.34069/AI/2021.43.07.7 [in Colombia].

Размещено на Allbest.ru