Специфіка професійної взаємодії викладача, концертмейстера та здобувача вищої освіти у класі хорового диригування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка професійної взаємодії викладача, концертмейстера та здобувача вищої освіти у класі хорового диригування

Юлія Баранецька

кандидат педагогічних наук

(Україна, Хмельницький,

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія)

вул. Проскурівського підпілля, 139

Світлана Коханська

старший викладач

(Україна, Хмельницький,

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія)

вул. Проскурівського підпілля, 139Анотація

У поданій статті ґрунтовно висвітлено питання, щодо специфіки професійної взаємодії викладача, концертмейстера та здобувача вищої освіти у класі хорового диригування в процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. освіта концертмейстер учитель

Розкрито зміст практичної дисципліни "Хорове диригування", її мету та основні завдання, а також сформульовано ті знання уміння і навички, якими володітимуть майбутні фахівці у кінцевому результаті.

Поряд з цим, уточнено сутність поняття "концертмейстер", доведено високу ефективність його роботи у класі хорового диригування, що заключається в організаторській, педагогічній та психологічній допомозі як викладачу, так і самому здобувачу вищої освіти. Зокрема, надано високу оцінку щодо його професійної підготовки, а саме: досконале володіння музичним інструментом, досконале читання нотного матеріалу з аркушу, уміння читати різну музичну фактуру, знання диригентської техніки, розвинене відчуття партнерства, психологічне уміння бути одним цілим під час виконання музичного твору, тощо.

На основі вивчення наукових джерел означено основні складові діяльності концертмейстера, що спрямовані на: роботу викладача зі студентом, окремо студентом, або викладачем, а також самостійну індивідуальну роботу.

У ході дослідження обґрунтовано ефективність спільної роботи викладача і концертмейстера, що, беззаперечно, має творчий, креативний характер. Вона полягає у комплексному складанні чіткого, лаконічного плану роботи із хоровим твором та донесення його до майбутнього педагога.

Поряд з цим, зроблено акцент на результативній діяльності концертмейстера і самого диригента. З'ясовано, що зміст такої роботи полягає у розучуванні музичного тексту, допомозі майбутньому фахівцю донести художні наміри твору до хорового колективу шляхом досконалого володіння концертмейстером хорової партитури, дотриманням усіх засобів музичної виразності, вміння грати по руці диригента, розуміння його ауфтактів, зняття ним звуку, тощо.

Цілком доведено, що спільна робота викладача, концертмейстера і здобувача вищої освіти активізує процес становлення мотиваційної сфери навчання, сприяє розвитку навчально-пізнавальної діяльності, творчого потенціалу та креативності майбутнього фахівця.

Ключові слова: професійна взаємодія, здобувач вищої освіти, фахова підготовка, майбутній учитель музичного мистецтва, хорове диригування, концертмейстер, диригентська техніка.

Summary

Specifics of Professional Interaction of a Lecturer, Concertmaster and Higher Education Student in the Class of Choral Conducting

YULIYA BARANETSKA

Candidate of Pedagogical Sciences

(Ukraine, Khmelnytskyi,

Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy,

Proskurivskoho Pidpillia Str., 139)

SVITLANA KOKHANSKA

senior lecturer

(Ukraine, Khmelnytskyi?

Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy)

Proskurivskoho Pidpillia Str

The proposed article thoroughly covers the issue of the specifics of professional interaction between a lecturer, concertmaster and higher education student in the class of choral conducting in the process of training future teachers of music art.

The content of the practical discipline "Choral Conducting", its purpose and main tasks have been revealed; the knowledge, skills and abilities that will be possessed by the future professionals at the end have been formulated.

Along with this, the essence of the concept of "concertmaster" has been clarified, the high efficiency of its work in the class of choral conducting has been proved, which consists in organizational, pedagogical and psychological assistance to both the lecturer and the high education student. In particular, the student has been highly praised for their professional training, namely: perfect mastery of a musical instrument, perfect reading of sheet music, the ability to read different musical textures, knowledge of conducting techniques, developed sense of partnership, psychological ability to be one unit when performing a piece of music, etc.

Based on the study of scientific sources, the main components of the concertmaster's activity have been identified, which are aimed at: the work of the lecturer with the student, separately the student or lecturer, as well as independent individual work.

In the course of the research the efficiency of the joint work of the lecturer and the concertmaster has been substantiated, which, undoubtedly, has a creative character. It consists in complex of drawing up of the accurate, laconic plan of work with choral work and its delivery to the future pedagogue.

At the same time, the emphasis is on the productive activities of the concertmaster and the conductor. It was found that the content of such work is to learn the musical text, to help the future specialist to convey the artistic intentions of the work to the choir by mastering the concertmaster's choral score, observance of all means of musical expression, the ability to play the conductor's hand, understanding the tone, etc.

It is fully proven that the joint work of a lecturer, concertmaster and higher education student intensifies the process of formation of the motivational sphere of learning, promotes the development of educational and cognitive activities, creative potential and creativity of the future specialist.

Key Words: professional interaction, higher education student, professional training, future music art teacher, choral conducting, concertmaster, conducting technique.

Вступ / Introduction

Процес модернізації системи вищої освіти висуває нові вимоги до підготовки майбутніх учителів загалом та музичного мистецтва зокрема. Пріоритетними із основних завдань - диференційований підхід до вибору матеріалу, врахування індивідуальних потреб та музичних здібностей кожного здобувача вищої освіти, формування психолого-педагогічних, організаторських навичок, а також, безпосереднє залучення до художньо-творчої діяльності.

У процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва важливе місце займає оволодіння знаннями, уміннями та навичками з практичної дисципліни "Хорове диригування". Процес роботи у класі хорового диригування відбувається у тісному тандемі: викладач-концертмейстер-здобувач вищої освіти, де викладач та концертмейстер беруть активну участь у формуванні високопрофесійного фахівця, не лише озброєного певним обсягом знань, умінь та навичок, але й здатного отриманий досвід застосовувати у подальшій практичній діяльності.

Проблема взаємодії концертмейстера, викладача та студента знаходить своє відображення у працях К. Бурман, Є. Васильєвої, К. Виноградова, Е. Екман, Г. Когана, Ж. Колоскової, Л. Коваленко, Н. Норенко, Н. Сапригіної, Л. Цаповської, та ін.

Мета та завдання / Aim and Tasks. Метою поданої публікації є здійснення аналізу професійної взаємодії викладача, концертмейстера та здобувача вищої освіти у класі хорового диригування, їх особливостей та специфіки комплексної роботи у процесі підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва.

Методи / Methods. Для реалізації мети було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження, зокрема: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, та узагальнення інформації з педагогічної, мистецтвознавчої літератури і методичних джерел в аспекті досліджуваної проблеми; системно-структурний та діяльнісно-особистісний аналіз при обґрунтуванні змісту та методів професійної взаємодії викладача, концертмейстера та студента-диригента.

Результати / Results. Навчально-освітній процес у сучасних закладах вищої освіти, беззаперечно, спрямований на активізацію творчо-пізнавальної діяльності студентської молоді, розвиток музичного та критичного мислення, формування диригентсько-композиторських здібностей, залучення до творчо-пошукової діяльності як основних показників професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, що в свою чергу, складають основу їх професіоналізму.

Дисципліна "Хорове диригування" відіграє важливу роль та є провідною у процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у закладах загальної середньої освіти. ЇЇ метою є: підготовка висококваліфікованих спеціалістів, що досконало володіють професійними музичними та хоровими навичками до майбутньої практичної діяльності вчителя-музиканта, керівника дитячого хорового колективу; оволодіння здобувачами вищої освіти виконавським мистецтвом хорового диригента, вмінням розкривати художній задум твору під час його виконання, виражати власне творче відношення до твору на основі ґрунтовного вивчення його змісту та художніх образів; виховання у майбутніх фахівців справжнього інтересу до хорового мистецтва, високо-розвинутого музично-естетичного інтелекту майбутніх вчителів музичного мистецтва і підготовка до самостійної роботи. Виходячи із мети окреслимо основні завдання, а саме:

· виховання у майбутніх фахівців любові до пісенно-хорового мистецтва як дуже важливого елементу всієї музичної культури;

· послідовне оволодіння здобувачами вищої освіти необхідними технічними прийомами диригування з урахуванням специфіки майбутньої роботи, придбання умінь застосовувати навики для досягнення виразності виконання;

· підготовка педагогів-музикантів до роботи з хором, проведення позакласних заходів у закладах загальної середньої освіти;

· розвиток дослідницької діяльності майбутніх педагогів в процесі навчання, активізація творчої самостійної роботи над програмними творами та творами шкільного репертуару, аналітичне ставлення до їх виконання.

В результаті вивчення курсу здобувачі вищої освіти отримують знання, щодо історії написання того чи іншого твору; співають напам'ять (сольфеджіо або зі словами) будь-який його голос; співають акорди по вертикалі по нотах, а в каденціях - напам'ять; виконують напам'ять на фортепіано твір без супроводу; аналізують виконувані твори (усно та письмово), диригують їх з попередньою настройкою голосом; співають під власний супровід твори дитячого репертуару, диригують кожен голос, граючи його на фортепіано, диригують граючи один і співаючи інший голос, а також співають голоси творів без супроводу транспонуючи на м.2-б.3; грають, співають, аналізують та диригують твір для практичної роботи з курсовим хором.

Окрім викладача, не менш важливу роль у підготовці майбутніх фахівців у класі хорового диригування відіграє концертмейстер. Це не просто музикант, але й організатор, педагог і психолог, робота якого вимагає постійних занять на фортепіано, опрацювання та застосування великої кількості музичних творів різноманітних жанрів, стилів, різних епох (Цаповська, Л. С., Екман, М. С., Бурман, К. І., 2019, с. 6).

Здійснивши аналіз музичної літератури варто зазначити, що науковець Є. Пономарьов до професійного комплексу кваліфікованого концертмейстера відносить: любов до роботи; розвинене відчуття партнерства, співпереживання; психологічне уміння бути "другом" та одним цілим під час виконання музичного твору; знання специфіки хорового твору; диригентське передбачення і передчуття - уміння читати різну музичну фактуру, тощо (Цаповська, Л. С., Екман, М. С., Бурман, К. І., 2019, с. 10).

В свою чергу, Ж. Колоскова, виокремила основні складові діяльності концертмейстера в класі хорового диригування, що передбачають: роботу на уроці з викладачем та студентом; роботу зі студентом; роботу з викладачем; індивідуальну роботу.

Науковець, глибоко переконана у тому, що "концертмейстер є рівноправним партнером викладача та "прихованим лідером" у виконавському дуеті зі студентом-диригентом" (Колоскова Ж., 2015, с. 262-264). Це пояснюється тим, що працюючи із майбутнім фахівцем, без викладача, концертмейстер перебуває у ролі як виконавця, так і педагога-організатора.

Функції концертмейстера у закладі вищої освіти мають, здебільшого, педагогічний характер, адже полягають у розучуванні нового навчального матеріалу. Концертмейстер-піаніст високого рівня - це всебічно-розвинена особистість обізнана у багатьох галузях виконавського мистецтва, основних принципах психології колективної взаємодії та індивідуальної допомоги, що має на меті разом із викладачем допомогти майбутньому фахівцю оволодіти музичним твором та підготувати його до концертного виступу (Цаповська, Л. С., Екман, М. С., Бурман, К. І., 2019, с. 10).

Процес роботи викладача і концертмейстера у класі хорового диригування полягає в тому, що останній, має підпорядковувати акомпанемент відповідно до художніх смаків виконавця. Варто наголосити на активності самого супроводу, під час гри якого, концертмейстер дотримуватиметься власної художньої індивідуальності.

Таким чином, його спільна робота з викладачем має досить творчий і креативний характер, що має на меті вироблення чіткого, лаконічного плану хорового твору, розуміючи його комплексно.

Варто наголосити на тому, що не менш плідною та результативною є робота концертмейстера, власне, зі студентом. Зокрема, якщо головним завданням майбутніх фахівців є донесення художніх намірів до хорового колективу за допомогою використання різноманітних засобів музичної виразності, що, в свою чергу, передбачають: чітку і виразну міміку, диригентську техніку, то завдання концертмейстера - досконало володіти хоровою партитурою, що передбачає: знання партій усіх голосів, вміння їх грати, поєднуючи з грою акомпанементу.

Поряд з цим, важливим, з боку концертмейстера є розуміння диригентської техніки (поняття "точки", "ауфтакту", "зняття звуку", "штрихи і динамічні відтінки", "схеми простих та складних розмірів"), вміння грати по руці диригента, бачити і відчувати відповідну точку удару, з якою має збігтися хоровий спів та виконання супроводу.

Гра за рукою диригента, слідкування за її рухом, чітке виконання, розуміння його жестів і намірів, трансформація звучання інструменту залежно від них, різні зміни в темпі, динаміці, акцентуванні є досить клопіткою та важкою роботою, яка вимагає від концертмейстера неабияких професійних якостей.

Також велике значення має показ диригентом динамічних нюансів, штрихів та інших виразних засобів, що напряму залежать від його індивідуальності. Так ось: одні показують forte широким розмашистим жестом, а інші жестом з невеликою амплітудою, але дуже енергійним, тому завдання концертмейстера підлаштуватися під диригента, відчути динаміку та відтворити її в акомпанементі в залежності від амплітуди руху руки.

Досліджуючи роботу концертмейстера у хоровому класі, Я. Сопіна зазначає, що він має прагнути здійснити психологічне підстроювання і прийти до згоди. У такий спосіб він мову жестів диригента переносить на мову фортепіано. Важливим, за словами науковця є те, що тут мова не йде про вірне прочитання динамічного або агогічного нюансу в жесті диригента. Ключовим у даній ситуації постає ідентичність душевного і тілесного стану в цілому, що досягається завдяки включенню таких психологічних механізмів і здібностей як емпатія (співпереживання) та ідентифікація (Стотика І. Г., Власенко Е.А., Сопіна Я. В., Стотика О.В., 2018, с. 97-98).

Окрім того, концертмейстер приходить на допомогу студенту-диригенту під час розучування музичного тексту в позаурочний час, що допоможе йому при виконанні хорової партитури в процесі здачі модульних завдань, заліків та іспитів.

Обговорення / Discussion. Науковці підкреслюють, що робота концертмейстера у класі хорового диригування вимагає від нього неабиякого розвиненого гармонійного слуху, а також музичного мислення. Працюючи над партитурою, він має споглядати увесь об'єм фактури, логіку гармонійного, тембрового і ритмічного змісту твору, а також, беззаперечно, передбачати рух музичного матеріалу. На думку експертів, при спільній роботі із викладачем та студентом, концертмейстер повинен проявляти універсальні якості, зокрема: досконале володіння інструментом, наявність диригентських якостей, уміння підпорядковуватися, мати чудове образне мислення. Така цілеспрямована та плідна робота у класі хорового диригування активізує процес становлення мотиваційної сфери навчання, сприяє розвитку у майбутнього хормейстера творчого потенціалу, креативності, а також активізує навчально-пізнавальну діяльність.

Отже, професійна взаємодія у класі хорового диригування проявляється у безпосередній роботі викладача і концертмейстера, задля втілення художньої інтерпретації твору; у роботі концертмейстера зі студентом в процесі якої розучується музичний текст; допомога в освоєнні хорової партитури, для виконання під час здачі модульних завдань, заліків та екзаменів; у самостійному освоєнні концертмейстером нотного тексту.

Висновки / Conclusions

Таким чином, в процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у класі хорового диригування, концертмейстер є незамінним помічником та музичним однодумцем для викладача. Його універсальність полягає в тому, що він має швидко, мобільно переключається до співпраці, як з викладачем так і з студентом-диригентом. Разом з тим концертмейстер, як і викладач виконує творчу, психологічну та педагогічну функції у процесі професійної підготовки. Їх плідний творчий тандем спрямований на забезпечення майбутніх фахівців знаннями, уміннями та навичками диригентсько-хорової діяльності, які допоможуть їм у подальшій професійній діяльності.

Список використаних джерел і літератури

1. Колоскова, Ж. (2015). Роль концертмейстера в процесі підготовки хорового диригента в умовах мистецького факультету. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Педагогічні науки), 139, 261-264 [in Ukrainian].

2. Стотика, І. Г, Власенко Е. А, Сопіна Я. В, Стотика О.В. (Ред.) (2018) Теорія і практика акомпанементу: Навчально-методичний посібник до курсу "Концертмейстерський клас" та "Основи праці в студії" для студентів мистецьких спеціальностей. Мелітополь: МДПУ, 127 [in Ukrainian].

3. Коваленко Л. (2019). Зміст і специфіка роботи концертмейстера у хоровому класі в закладах вищої освіти. Педагогічна освіта: теорія і практика. Збірник наукових праць (Методика навчання мистецьких дисциплін), 27, 197-200 [in Ukrainian].

4. Лабунець, В, Александрович Н. (2019) Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інноваційної діяльності. Педагогічна освіта: теорія і практика. Збірник наукових праць (Методика навчання мистецьких дисциплін), 27, 201-208 [in Ukrainian].

5. Цаповська, Л. С, Екман, М. С, Бурман К. І. (Ред.) (2019) Особливості професійної взаємодії концертмейстера, викладача та студента на індивідуальних заняттях з постановки голосу та хорового диригування: методичні рекомендації. Мукачево: РВЦ МДУ, 14 [in Ukrainian].

6. References:

7. Koloskova Zh. (2015) Rol kontsertmeistera v protsesi pidhotovky khorovoho dyryhenta v umovakh mystetstskoho fakultetu [The role of the concertmaster in the process of training choral conductor under the conditions of the art faculty]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka (Pedahohichni nauky) 139, 261-264 [in Ukrainian].

8. Stotyka, I. H., Vlasenko, E. A., Sopina, Ya. V., Stotyka, O. V. (Red) (2018) Teoriia i praktyka akompanementu [Theory and practice of accompaniment]: Navchalno-metodychnyi posibnyk do kursu "Kontsertmeisterskyi klas" ta "Osnovy pratsi v studii" dlia studentiv mystetskukh spetsialnostei. Melitopol: MDPU, 127 [in Ukrainian].

9. Kovalenko, L. (2019) Zmist i spetsyfika roboty kontsertmeistera u chorovomu klasi v zakladakh vyshchoi osvity [The content and specifics of the work of the concertmaster in the choir class in higher education institutions]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Zbirnyk naukovykh prats (Metodyka navchannia mystetskyh dystsyplin), 27, 197-200 [in Ukrainian].

10. Labynets, V., Aleksandrovych, N. (2019) Formuvannia hotovnosti maibutnoho vchytelia musychnoho mystetstva do innovatsiinoi diialnosti [Formation of readiness of the future teacher of music art for innovative activity]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Zbirnyk naukovykh prats (Metodyka navchannia mystetskyh dystsyplin), 27, 201-208 [in Ukrainian].

11. Tsapovska, L. S., Ekman M. S., Burman K. I. (Red.) (2019) Osoblyvosti profesiinoi vzaiemodii kontsertmeistera, vykladacha ta studenta na indyvidualnykh zaniattiah z postanovky holosu ta horovoho dyryhuvannia: metodychni rekomendatsii [Peculiarities of professional interaction between a concertmaster, a lecturer and a student at individual lessons on voice training and choral conducting]. Mukachevo: RVTS MDU, 14 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru