Актуалізація граматичної компетентності майбутніх бакалаврів і магістрів філології з використанням творів зарубіжної літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, вул. Дворянська, 2, м. Одеса

Актуалізація граматичної компетентності майбутніх бакалаврів і магістрів філології з використанням творів зарубіжної літератури

Князян Маріанна Олексіївна

доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри французької філології

Силантьєва Валентина Іванівна

доктор філологічних наук, професор

завідувачка кафедри зарубіжної літератури

Григорович Олена Володимирівна

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри іспанської філології

Анотація

граматичний компетентність здобувач освіта

Граматична компетентність відображає систему граматичних знань здобувача вищої освіти, здатність до їх швидкої актуалізації в ході аудіювання та читання та вміння ці знання коректно застосовувати в говорінні (діалогічному й монологічному), виявляючи інтерес до вивчення граматики іноземної мови. Структурний склад граматичної компетентності доцільно представити інформаційним компонентом (знання граматичних категорій та форм), процесуальним компонентом (вміння доцільно, правильно використовувати ці знання в іншомовній мовленнєвій діяльності), мотиваційним компонентом (інтерес до граматики іноземної мови, прагнення передавати ці знання іншим особам насамперед, школярам).

Актуалізація граматичної компетентності відображає процес переведення з потенціального стану в актуальну дію сформовані граматичні знання та вміння, їх відтворення та вживання в нових комунікативних ситуаціях. Отож актуалізація передбачає краще закріплення накопичених знань та їх автоматизацію.

На наш погляд, ефективним методом актуалізації граматичної компетентності є самостійна робота здобувачів вищої освіти, протягом якої було можливим впроваджувати не лише рецептивні та репродуктивні некомунікативні вправи, котрі забезпечують формування знань, але й рецептивні, репродуктивні та продуктивні комунікативні вправи, які дозволяють поступово переходити до спонтанної мовленнєвої діяльності. Окрім запропонованих вправ, нами були розроблені також самостійні аналітичні й творчі завдання, які спонукали здобувачів вищої освіти використовувати граматичний матеріал як предмет дослідження (самостійне формулювання граматичного правила, коментар стилістичної ролі певних форм, розробка вправ для учнів з метою формування у них граматичної компетентності). Усі вправи та самостійні завдання, розроблені та застосовані нами на заняттях з французької мови як першої та другої іноземної, суттєво вплинули на формування всіх компонентів граматичної компетентності майбутніх бакалаврів та магістрів філології, про що засвідчили результати проведеної експериментальної роботи.

Ключові слова: граматична, компетентність, актуалізація, зарубіжна, література, бакалавр, магістр, філологія.

Kniazian Marianna Oleksiivna Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor in the Department of French Philology, Odessa I.I. Mechnikov National University, Dvorianska St., 2, Odesa

Sylantieva Valentyna Ivanivna Doctor of Philology, Full Professor, Head of Chair of Department of Foreign Literature, Odessa I.I. Mechnikov National University, Dvorianska St., 2, Odesa

Grygorovych Olena Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate professor in the Department of Spanish Philology, Odessa I.I. Mechnikov National University, Dvorianska St., 2, Odesa

Actualization of grammatical competence of future bachelor and master of philology using works of foreign literature

Abstract

The grammatical competence reflects the system of grammatical knowledge of a student of higher education, the ability to quickly update it during listening and reading, and the ability to correctly apply this knowledge in speech (dialogic and monologic), showing interest in learning the grammar of a foreign language. The structural composition of grammatical competence should be presented as an informational component (knowledge of grammatical categories and forms), a procedural component (the ability to use this knowledge correctly in a foreign language speech activity), a motivational component (interest in the grammar of a foreign language, the desire to transfer this knowledge to other persons, primarily to pupils).

The actualization of grammatical competence reflects the process of transferring formed grammatical knowledge and skills from a potential state to actual action, their reproduction and use in new communicative situations. Therefore, actualization involves better consolidation of accumulated knowledge and its updating.

In our opinion, an effective method to actualize grammatical competence is the students' independent work, during which it was possible to implement not only receptive and reproductive non-communicative exercises that ensure the formation of knowledge, but also receptive, reproductive and productive communicative exercises that allow you to gradually move to spontaneous speech activity. In addition to the proposed exercises, we also developed independent analytical and creative tasks that encouraged students of higher education to use grammatical material as a subject of research (formulation of a grammatical rule, comment on the stylistic role of certain forms, development of exercises for students with the aim to form their grammatical competence). All exercises and independent tasks that were developed and applied in classes on French as a first and second foreign language influenced the formation of all components of grammatical competence of future bachelors and masters of philology, as evidenced by the results of the experimental work.

Keywords: grammar, competence, actualization, foreign, literature, bachelor, master, philology.

Постановка проблеми

Однією з найбільш актуальних проблем професійної підготовки майбутніх бакалаврів та магістрів філології є забезпечення ефективної асиміляції ними граматичних категорій та форм. Саме володіння граматичними знаннями, вміннями використовувати їх у всіх видах мовлення (рецепції, продукції усного та письмового характеру) забезпечує високий рівень міжкультурної взаємодії, рівноправну участь у співпраці з міжнародними партнерами, конкурентоздатність.

Ця проблема пов'язана з такими важливими завданнями: науковими (розробка методологічного базису професійної підготовки сучасних бакалаврів та магістрів філології, теоретичного підґрунтя утворення та впровадження інноваційних методичних технологій навчання іноземної мови та зарубіжної літератури) та практичними (здатність спілкуватися з представниками народу, мову якого вивчають студенти, пізнавати особливості їхньої культури, національного характеру, життєдіяльності, передавати знання й про культурну спадщину українського народу).

На сьогодні оволодіння граматикою іноземної мови, особливо в аспекті формування граматичних умінь здобувачів вищої освіти у продуктивних комунікативних видах навчально-пізнавальної праці, залишається однією з найбільш важливих проблем сучасної лінгводидактики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окреслена проблема розглядалася у смисловому полі таких досліджень, як-от розвиток мовних навичок і самостійності майбутніх учителів іноземних мов, формування лексичної компетентності здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня на базі французької поезії [1], [2].

Проте проблема формування граматичної компетентності майбутніх бакалаврів та магістрів філології з використанням творів зарубіжної літератури, зокрема французької, потребує ґрунтовного розкриття.

Мета статті - дослідити проблему актуалізації граматичної компетентності майбутніх бакалаврів та магістрів філології на базі прозових та поетичних творів французької літератури.

Завдання - розкрити сутність граматичної компетентності, розробити та апробувати методичні прийоми її актуалізації на заняттях з французької мови в процесі професійної підготовки бакалаврів та магістрів філології.

Виклад основного матеріалу

Граматична компетентність відображає систему граматичних знань здобувача вищої освіти, здатність до їх швидкої актуалізації в ході аудіювання та читання та вміння ці знання коректно застосовувати в говорінні (діалогічному й монологічному), виявляючи інтерес до вивчення граматики іноземної мови, прагнення досягти успіху в комунікативній взаємодії з представниками народу, мова якого вивчається студентом.

Структурно-компонентний склад граматичної компетентності, на наш погляд, доцільно представити інформаційним компонентом (знання граматичних категорій та форм), процесуальним компонентом (вміння доцільно, правильно використовувати ці знання в іншомовній мовленнєвій діяльності), мотиваційним компонентом (інтерес до граматики іноземної мови, прагнення оволодіти нею та передавати ці знання іншим особам насамперед, які навчаються).

Наголосимо, що актуалізація граматичної компетентності відображає процес переведення з потенціального стану в актуальну дію вже сформовані граматичні знання та вміння, їх відтворення та вживання в нових комунікативних ситуаціях. Отож актуалізація передбачає краще закріплення накопичених знань та їх автоматизацію.

На наш погляд, ефективним методом актуалізації граматичної компетентності є самостійна робота здобувачів вищої освіти, протягом якої було можливим впроваджувати не лише рецептивні та репродуктивні некомунікативні вправи, котрі забезпечують формування та розширення знань, але й репродуктивні, продуктивні умовно-комунікативні, а також репродуктивні та продуктивні комунікативні вправи, які дозволяють поступово переходити до спонтанної мовленнєвої діяльності.

Акцентуємо на тому, що, окрім запропонованих вправ, нами були розроблені також самостійно-аналітичні й самостійно-творчі завдання, котрі спонукали здобувачів вищої освіти використовувати граматичний матеріал як предмет дослідження (самостійне формулювання граматичного правила, коментар стилістичної ролі певних форм, розробка методичних прийомів для учнів / студентів з метою формування у них граматичної компетентності тощо).

Отже, для того, щоб процес актуалізації граматичної компетентності був спланованим, чітко організованим, поступовим, нами була розроблена на базі творів французьких письменників та поетів система вправ, приклади яких наведено нижче.

Так, на третьому курсі навчання здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня на базі твору [3] мали проаналізувати вживання дієслів у певній часовій формі (рецептивна некомунікативна вправа):

«Le marchand avait donne aux fourmis un peu de sable; elles y avaient trace des galeries convergentes.»;

«Et le croiriez-vous, cheri?»;

«Il suffit chaque mois de deposer une goutte de miel ...»;

«Elles garderent jusqu'au bout un peu de miel pour la Reine, qui perit la derniere.»;

«.il lui deplait de penser qu'il l'ait aimee.» [3];

особливості формування іменників та прикметників у жіночому роді (рецептивна некомунікативна вправа), котрі вживаються у зазначеній новелі: charniere (f), fourmiliere (f), paille (f), societe (f) ; des adjectifs au feminin: aucune, blanche, cherie, convergente, derniere, enfantine, grosse, interessante, seule, transparente. Після цього перекласти їх (репродуктивна некомунікативна вправа), сформулювати правила утворення жіночого роду, репрезентувати їх з використанням таблиці та розробити вправи на формування цих правил в учнів із застосуванням технології мультимедіа (самостійно-творче завдання).

У ході роботи над текстом зазначеної новели студенти були зорієнтовані й на те, щоб прочитати запропоновані нижче словосполучення (рецептивна некомунікативна вправа): «deux plaques de verre», «des charnieres de papier», «une societe de petits monstres», «un peu de sable», «une goutte de miel», «les fourmis se chargent... de la transporter.», «un chapeau de paille», «une robe de mousseline», «a cote d'elle», «etre las de la fourmiliere», «la cheminee de sa chambre». До того ж здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня мали пояснити всі значення, котрі передає прийменник «de» (самостійно-аналітичне завдання), та розробити PowerPoint презентацію цих правил для учнів середньої школи з наведенням власних прикладів (самостійно-творче завдання).

Натомість у процесі читання твору [4] здобувачі вищої освіти були спрямовані на виконання рецептивної некомунікативної вправи з наступним аналізом граматичних форм та висвітлення їхньої стилістичної ролі (самостійно-аналітичні завдання), наприклад:

пояснити вживання -е в participe passe слова «surprise» у запропонованому контексті: «Irene si belle et si pauvre. Dix fois il l'avait surprise secourant des etudiants.» [4];

прокоментувати вживання часткового артиклю у наведеній фразі: «II y avait de la revanche dans son egoisme, de la timidite dans son cynisme» [4];

розкрити стилістичний ефект, який утворюється завдяки вживанню граматичної форми: Quel effet stylistique produit la repetition de l'adjectif demonstratif «ce» dans le contexte suivant: «Ce qu'on aime en vous, Bernard, c'est justement ces caprices, ces exigences, ce caractere d'enfant gate...» [4]?

Як переконує наш досвід, неабиякий інтерес у здобувачів вищої освіти викликали вправи та завдання з формування їхньої граматичної компетентності на базі твору [5]. Підкреслимо, що з огляду на труднощі, які викликає у студентів процес інтеріоризації правил на вживання означених та неозначених артиклів у французькій мові, методично цінними були вправа та завдання такого характеру, як-от прочитати наведені фрази (рецептивна некомунікативна вправа): «Tout lui paraissait cree dans la nature avec une logique absolue et admirable. Les «Pourquoi» et les «Parce que» se balan5aient toujours. Les aurores etaient faites pour rendre joyeux les reveils, les jours pour mhrir les moissons ; les pluies pour les arroser ; les soirs pour preparer au sommeil et les nuits sombres pour dormir.» [5]. Необхідно було також проаналізувати вживання означених та неозначених артиклів у цьому фрагменті та розробити систему правил й вправ на їх асиміляцію з використанням онлайн-сервісу LearningApps (самостійно-творче завдання);

назвати la mise en apposition та схарактеризувати стилістичну роль у наведених фразах: «Quand dix heures sonnerent, il prit sa canne, un formidable baton de chene dont il se servait toujours en ses courses nocturnes, quand il allait voir quelque malade» ; «Tout le jour, il demeura muet, gonfle d'indignation et de colere» [5].

Заміна прямої мови на непряму дозволила актуалізувати знання здобувачів вищої освіти щодо правил узгодження часів; задля цього були впроваджені репродуктивні умовно-комунікативні вправи, серед яких, наприклад: Tournez le discours direct en discours indirect. Faites attention a la concordance des temps:

«Quelquefois elle s'ela^ait pour attraper une bete volante, et s'ecriait en la rapportant: «Regarde, mon oncle, comme elle est jolie; j'ai envie de l'embrasser.»;

«Quand il se retrouva en etat de reflechir et de parler, il s'ecria: «Ce n'est pas vrai, vous mentez, Melanie!»;

«Mais la paysanne posa la main sur son creur: «Que Notre Seigneur me juge si je mens, monsieur le cure. J'vous dis qu'elle y va tous les soirs sitot qu'votre sreur est couchee. Ils se r'trouvent le long de la riviere. Vous n'avez qu'a y aller voir entre dix heures et minuit.» [5].

До того ж забезпечити динамічність формування та актуалізації знань студентів за цією темою було доцільним за умов упровадження репродуктивної комунікативної вправи, котра передбачала вибір здобувачами будь-якої новели Гі де Мопассана та її переказ із дотриманням правил узгодження часів.

Активізувало інтерес у студентів до цієї проблеми також і самостійно-творче завдання з розробки методичних вказівок для старшокласників щодо вживання правил узгодження часів у французькій мові.

Варто підкреслити, що наведені вище приклади вправ та самостійних завдань, котрі були розроблені та застосовані нами на заняттях з французької мови як першої та другої іноземної, суттєво вплинули на формування всіх компонентів граматичної компетентності майбутніх бакалаврів філології, про що засвідчили результати проведеної експериментальної роботи.

До початку застосування цієї системи вправ та завдань було проведене анкетування з метою діагностування мотиваційного компонента граматичної компетентності здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, зокрема студенти мали оцінити характер вияву інтересу до граматики французької мови, прагнення оволодіти нею та навчати граматиці дітей і молодь. Активний вияв інтересу та прагнень свідчив про високий рівень сформованості зазначеного компонента, вияв, оцінений як достатній - про середній рівень; поряд з цим вияв, що спостерігався час від часу, переконував у низькому рівні сформованості мотиваційного компонента.

Діагностування рівня сформованості інформаційного компонента відбувалося шляхом виконання тесту, котрий передбачав правильне вживання граматичних форм у запропонованих зразках мовлення. Відсутність помилок у тесті, або однієї несуттєвої свідчило про високий рівень сформованості інформаційного компонента, дві помилки більш суттєвого характеру дозволили оцінити відповіді студентів як середні, наявність трьох та більше суттєвих помилок - як низькі.

Оцінювання процесуального компонента передбачало написання твору з обов'язковим узгодженням часів та, відповідно, використанням тих чи інших граматичних форм (imparfait, passe compose, plus-que-parfait, futur dans le passe). Діагностування відбувалося за тим самим підходом, що й для інформаційного компонента граматичної компетентності.

Усю експериментальну роботу було організовано в три етапи: констатувальний (студентам було запропоновано дати відповіді на питання анкети, виконати тести та написати твір), формувальний (протягом якого впроваджувалися розроблені нами вправи та завдання), контрольний (здобувачі пройшли повторне діагностування з використанням другого варіанту анкет та тестів, написали твір за іншою темою, узгоджуючи часи).

Констатувальне діагностування виявило такі результати: майже половина студентів мала високий рівень сформованості мотиваційного компонента граматичної компетентності (47%), середній рівень - майже третина (32%), низький - кожний п'ятий студент (21%). Після проведення формувального експерименту на етапі контрольного діагностування високий рівень показали вже 69% респондентів, середній - менше третини (27%), низький - лише 4%.

Щодо інформаційного компонента слід зазначити таке: до початку впровадження розробленої системи вправ та завдань на базі творів французької літератури високий рівень сформованості цього компонента був виявлений у 23% студентів, середній - у 36%, низький - у 41%. Після завершення формувального експерименту було встановлено, що високий рівень був характерним для 48% респондентів, середній - для 42%, низький - для кожного десятого студента (10%).

Динаміка рівнів у аспекті мотиваційного компонента є вищою, ніж у розрізі інформаційного, оскільки студенти виявляли активний інтерес до граматики навіть тоді, коли вони не зовсім добре справлялися із запропонованими тестами.

Стосовно процесуального компонента слід зазначити, що динаміка рівнів є дещо нижчою, ніж у ракурсі інформаційного компонента. Так, до початку експерименту високий рівень був виявлений у 18% респондентів, середній - у 39%, низький - у 43%. На контрольному етапі було встановлено, що високий рівень демонструють 45% студентів, середній - 44%, низький - 11%.

Наведені результати підтвердили ефективність розроблених вправ та завдань, спрямованих на формування граматичної компетентності майбутніх бакалаврів філології.

Варто наголосити, що з метою актуалізації граматичної компетентності здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня нами були запропоновані вправи та самостійні завдання, розроблені як на базі прозаїчних творів, так і поетичних.

Нижче наведемо вправи та самостійні завдання на базі новели [6], котрі якнайбільше вплинули на формування компонентів граматичної компетентності.

Наприклад, виконуючи рецептивну некомунікативну вправу,

здобувачам вищої освіти необхідно було виявити у запропонованому їм фрагменті дієслова у часі imparfait. Після цього студенти були спрямовані на трансформацію речень з вживанням інших часових форм (репродуктивна умовно-комунікативна вправа). До того ж студенти мали скласти запитання-контрзапитання до тексту (продуктивна умовно-комунікативна вправа), написати твір за темою «Si Dutilleul n'avait-il pas cette capacite de passer a travers les murs, comment seraient sa vie, sa carriere, ses relations avec Lecuyer, les collegues au ministere de l'Enregistrement?» (продуктивна комунікативна вправа).

Слід акцентувати, що виявилися дидактично потужними також вправи і завдання, розроблені нами на базі поетичних творів. Наприклад, здобувачі вищої освіти були зорієнтовані на те, щоб виявити дієслова у формах imparfait, passe compose, plus-que-parfait, conditionnel passe (рецептивна некомунікативна вправа) в творі [7]. Наступним етапом актуалізації граматичної компетентності був переказ тексту цього вірша (репродуктивна некомунікативна вправа), після чого здобувачі вищої освіти були спрямовані на формулювання для студентів бакалавріату правил вживання зазначених часових форм та розробку з використанням платформи Wordwoll системи вправ задля забезпечення кращої асиміляції ними граматичних знань та вмінь за темами «Imparfait», «Passe compose», «Plus-que-parfait», «Conditionnel passe» (самостійно-творче завдання).

Поряд з цим актуалізувати граматичні знання про вживання дієслів у таких часових формах, як-от imparfait, passe compose, в наказовому способі дії було доцільним на базі поетичного твору [8]. Насамперед здобувачі вищої освіти були зорієнтовані на те, щоб назвати дієслова, які вживаються в зазначених вище формах (рецептивна некомунікативна вправа), перекласти цей поетичний твір (репродуктивна некомунікативна вправа), переказати зміст від імені Барбари (репродуктивна умовно-комунікативна вправа), написати твір про те, які почуття викликає зазначений вірш Ж. Превера з аргументацією причин власного емоційного стану (продуктивна комунікативна вправа), розробити програму фонетичного конкурсу для студентів першого (бакалаврського) рівня з використанням творів французьких поетів (самостійно-творче завдання).

З метою виявлення результативності запропонованої системи актуалізації граматичної компетентності у здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня нами був обраний підхід до діагностування її компонентів, схарактеризований вище.

За результатами оцінювання на констатувальному етапі експерименту були отримані такі дані щодо мотиваційного компонента: високий рівень був виявлений у 70% студентів, середній - у 27%, низький - у 3%; після проведення формувального експерименту високий рівень продемонстрували 89% здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня, середній - 11%, низький - жоден із респондентів.

Інформаційний компонент до початку запровадження формувального експерименту в магістратурі був визначений як високий у половини студентів (49%), середній - у 46%, низький - у 5%. Після проведення формувального експерименту високий рівень був виявлений у 81% респондентів, середній - у 19%, низький - у жодного зі студентів.

До того ж процесуальний компонент на констатувальному етапі був сформований на високому рівні у 47% здобувачів вищої освіти, на середньому - у 43%, на низькому - у 10% студентів. Після закінчення формувального експерименту високий рівень продемонструвало вже 79% респондентів, середній - 21%, низький - жоден із учасників

експериментальної роботи.

Зазначені результати підтвердили ефективність запропонованого підходу до формування граматичної компетентності майбутніх бакалаврів та магістрів філології.

Висновки

Граматична компетентність віддзеркалює граматичні знання здобувачів вищої освіти, здатність їх динамічно актуалізувати в процесі аудіювання та читання, вміння ці знання правильно застосовувати в ході говоріння та письма. До того ж до структури граматичної компетентності є доцільним віднести інтерес до граматики, прагнення успішно спілкуватися з носіями іноземної мови, передавати ці знання особам, які навчаються. Основними компонентами граматичної компетентності є мотиваційний, інформаційний та процесуальний.

Актуалізація граматичної компетентності є переведенням з потенціального стану в актуальну дію вже сформованих граматичних знань, а також використання цих знань та вмінь у нових ситуаціях спілкування.

Ефективним методом актуалізації граматичної компетентності є самостійна робота студентів, котра передбачає впровадження на базі творів французької літератури таких вправ, як-от рецептивних та репродуктивних некомунікативних; репродуктивних та продуктивних умовно-комунікативних; репродуктивних та продуктивних комунікативних. Окрім зазначеного, розроблені самостійно-аналітичні й самостійно-творчі завдання спонукали здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня розробляти методичні прийоми навчання граматиці учнів загальноосвітньої школи, здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня - формувати граматичну компетентність у майбутніх фахівців.

Перспективи дослідження полягають у розробці системи самостійної роботи з формування граматичної компетентності учнів середньої школи на базі творів зарубіжної літератури з використанням мультимедійних технологій.

Література

1. Nikolaeva, S., Zadorozhna, I., Datskiv, O. Development of Pre-Service English Teachers' Language Skills and Learner Autonomy via Blended Learning. Romanian Journal for Multidimensional Education/Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. 2019. 11(2), 222-239. doi: https://doi.org/10.18662/rrem/126.

2. Князян М.О., Телецька Т.В., Млинчик А.В., Бетанкур Н. Розвиток лексичної компетентності майбутніх бакалаврів філології з використанням французьких поетичних творів. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2022. № 13(18). С.260-271.

3. Maurois, A. Les fourmis. https://royallib.com/read/Maurois_Andr/ nouvelles.html#143360. P. 8.

4. Maurois, A. Irene. https://royallib.eom/read/Maurois_Andr/nouvelles.html#286720 P. 15.

5. Maupassant, Gui de. Clair de lune. https://royallib.com/read/de_Maupassant_Guy/ clair_ de_lune_1883.html#0. P. 1

6. Ayme, M. Le passe-muraille. http://durealeyes.com/books/Le-Passe-muraille-1943.pdf.

7. Prevert, J. La Lune et la Nuit. Poesie Fran9aise et Mondiale s'Hier et d'Aujourd'hui. https://www.poemes.co/la-lune-et-la-nuit.html.

8. Prevert, J. Barbara. Poesie Frangaise et Mondiale s'Hier et d'Aujourd'hui. https://www.poemes.co/barbara.html.

References

1. Nikolaeva, S., Zadorozhna, I., Datskiv, O. (2019). Development of Pre-Service English Teachers' Language Skills and Learner Autonomy via Blended Learning. Romanian Journal for Multidimensional Education/Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensional. 11(2), 222-239. doi: https://doi.org/10.18662/rrem/126 [in English].

2. Kniazian M.O., Teletska T.V., Mlynchyk A.V., Betankur N. (2022). Rozvytok leksychnoi kompetentnosti maibutnikh bakalavriv filolohii z vykorystanniam frantsuzkykh poetychnykh tvoriv [Development of lexical competence of future bachelors of philology using French poetical works]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna». № 13(18). S.260-271.

3. Maurois, A. Les fourmis. https://royallib.com/read/Maurois_Andr/nouvelles.html#143360. P. 8.

4. Maurois, A. Irene. https://royallib.com/read/Maurois_Andr/nouvelles.html#286720 P. 15.

5. Maupassant, Gui de. Clair de lune. https://royallib.com/read/de_Maupassant_Guy/clair_de_lune_1883.html#0. P. 1.

6. Ayme, M. Le passe-muraille. http://durealeyes.com/books/Le-Passe-muraille-1943.pdf.

7. Prevert, J. La Lune et la Nuit. Poesie Fran9aise et Mondiale s'Hier et d'Aujourd'hui. https://www.poemes.co/la-lune-et-la-nuit.html.

8. Prevert, J. Barbara. Poesie Frangaise et Mondiale s'Hier et d'Aujourd'hui. https://www.poemes.co/barbara.html.

Размещено на Allbest.ru