Стан та проблеми економічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ

Шевель Борис Олександрович

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри технологічної і професійної освіти

м. Глухів

Анотація

економічний підготовка вчитель учень

У статті звертається увага на актуальність економічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій. На основі проведеного теоретичного аналізу досліджуваного питання зазначається, що економічна підготовка майбутніх вчителів трудового навчання та технологій потребує суттєвого удосконалення, першоосновою чого є дослідження стану та проблем даного виду підготовки, визначення ефективних шляхів розвитку економічної компетентності. На основі цього стверджується про нездатність системи вищої освіти враховувати соціально-економічні зміни та запити до педагогічних фахівців даного профілю. Встановлено, що набуття здобувачами вищої освіти економічної компетентності ускладнене у зв'язку деякою узагальненістю формування результатів підготовки до професійної діяльності з урахуванням саме її економічних аспектів.

Виявлено що в структурі підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій мають проблеми організаційного та методичного характеру: відсутність відповідних науково-методичних розробок з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій; відсутність завдань економічного характеру для студентів під час проходження ними педагогічної практики; неврахування економічних аспектів підготовки, специфічних для технологічної галузі; майже повною відсутністю завдань економічного спрямування для самостійного виконання.

Загалом сучасний стан економічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій оцінено як незадовільний. Робиться припущення, що кардинальні зміни в соціально-економічній та геополітичній ситуації в Україні та світі призведуть до глибшого усвідомлення необхідності удосконалення економічної підготовки майбутніх педагогічних фахівців та відповідних змін у цьому напрямку.

Ключові слова: майбутні вчителі трудового навчання та технологій; економічна підготовка; економічна компетентність.

Annotation

Shevel Borys Oleksandrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Technological and Vocational Education Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

SITUATION AND PROBLEMS OF ECONOMIC TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF LABOR EDUCATION AND TECHNOLOGIES

The article focuses on the relevance of economic training of future teachers of labor education and technologies. On the basis of the conducted theoretical analysis of the researched question, it was determined that the economic training of future teachers of labor education and technologies needs significant improvement, the primary basis of which is the study of the state and problems of this type of training, the determination of effective ways of developing economic competence. On the basis of this, the inability of the higher education system to cause socio-economic changes and requests for pedagogical specialists of this profile is claimed. It was established that the acquisition of economic competence by students of higher education is complicated due to some generalization of the formation of the results of preparation for professional activity taking into account its economic aspects.

It was revealed that there are problems of an organizational and methodological nature in the structure of the training of future teachers of labor education and technologies: showing relevant scientific and methodical developments taking into account the features of the future professional activity of future teachers of labor education and technologies; performing tasks of an economic nature for students during their pedagogical practice; failure to take into account the economic aspects of training specific to the technological industry; the almost complete absence of tasks of an economic direction for independent implementation.

In general, the current situation of the economic training of future teachers of labor education and technologies is assessed as unsatisfactory. It is assumed that drastic changes in the socio-economic and geopolitical situation in Ukraine and the world lead to a deep awareness of the need to improve the economic training of future pedagogical specialists and corresponding changes in this direction.

Keywords: future teachers of labor education and technologies; economic training; economic competence.

Постановка проблеми

Результати досліджень ринку праці в Україні свідчать про недостатньо якісне використання трудових ресурсів, зниження рівня кваліфікації педагогічних фахівців взагалі та вчителів трудового навчання та технологій, зокрема. Тому, багато хто з них працює не за спеціальністю. До того ж майже відсутня внутрішня мобільність кадрів як професійна, так і географічна.

У процесі модернізації сучасної системи освіти вимоги до рівня економічної підготовки всіх учасників освітнього процесу, у тому числі і до випускників педагогічних вишів, значно зросли.

Економічні процеси є дуже динамічними, тому важливо, щоб здобувачі освіти могли вирішувати як шаблонні змодельовані завдання, а й набували навички орієнтування у реальних економічних умовах. Значні зміни відбулися у самій економічній теорії та практиці: змінюється її структура, розширюється економічний простір, модифікуються відносини, які у основі господарських взаємодій. Сучасне суспільство потребує фахівців, які мають гнучке мислення, легко адаптується до ситуацій, що швидко змінюється, а посилення конкуренції на ринку праці висуває особливі вимоги до компетентностей випускників.

Таким чином, на сьогоднішній день питання економічної підготовки вчителів трудового навчання та технологій залишаються одними з найбільш актуальних у теорії та практиці педагогічної освіти. Тому представляє інтерес дослідження процесу розвитку економічної компетентності студентів педагогічних вузів як майбутніх кваліфікованих працівників та потенційних вихователів молодого покоління.

Також актуальність дослідження зумовлена тим, що програма «Трудове навчання» передбачає виконання учнями творчих проектів [5]. Отже, організовувати проєктну діяльність учнів мають учителі, які повинні володіти означеною технологією. Однак учителі трудового навчання та технологій практично не готові до виконання цих функцій, крім того, відсутність науково обґрунтованих педагогічних та методичних рекомендацій, а також програм із відповідних економічних дисциплін ускладнює підготовку здобувачів вищої освіти до організації проектної діяльності учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В умовах переходу до нових економічних відносин найгострішою є проблема підготовки учнів до реальних умов життя й трудової діяльності, тож вирішення вище зазначеної проблеми можливе лише під керівництвом кваліфікованого вчителя. Отже, необхідна спеціальна, системна, теоретична і практична підготовка здобувачів освіти до організації проєктної діяльності учнів основної школи, яка б відповідала сутності проєктної діяльності в контексті таких понять.

У педагогічному аспекті питання економічної освіти мають трактування у роботах А. Абрамової, Ю. Васильєва, Л. Куракова, А. Нісімчука, О. Падалки, І. Сасової, Д. Тхоржевського, Б. Шемякіна, О. Шпака та інших вчених.

Аналіз літературних джерел, вивчення масового та передового педагогічного досвіду свідчать про те, що заклад загальної середньої освіти, незважаючи на виконані дослідження, не забезпечує належних умов для економічної освіти й виховання учнів. Однією з головних причин цього є недостатня підготовка педагогів, зокрема вчителів трудового навчання та технологій, до цієї, важливої й відповідальної роботи, їх недостатня економічна компетентність.

Тому П. Бойчук серед завдань економічного виховання майбутніх педагогів слушно виділяє «формування нового економічного мислення у студентів в умовах ринкових відносин» та «вироблення... чіткої уяви про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, систематичне формування у випускників економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, вмілого, бережливого ставлення до природи, удосконалення навичок практичного використання економічних знань у майбутній педагогічній діяльності» [1, с. 9].

На основі проведеного теоретичного дослідження було визначено, що наявні у вчителів трудового навчання та технологій економічні знання сформовані в умовах економічних відносин, які вже відійшли в історію. Отже, виникає протиріччя: з одного боку підвищується рівень вимог до економічної освіти й виховання учнів, а з іншого - відсутність належної готовності педагогічних кадрів до вирішення вкрай важливого для сьогодення соціально-педагогічного замовлення суспільства. Тому теоретична розробка і практична апробація питань економічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій є вкрай актуальною в умовах створення нової системи освіти в Україні, покликаної формувати нові покоління своїх громадян, які будуть жити і працювати у третьому тисячолітті.

Мета статті - проаналізувати стан та проблеми економічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні педагогічні спеціальності є одними з найбільш затребуваних серед випускників, що створює певний конкурс при вступі до вищих навчальних закладів педагогічного профілю та згодом формує контингент учнів, що має високий рівень свого розвитку. Спочатку закладений в них інтелектуальний потенціал служить основою для підготовки висококваліфікованих фахівців, що відповідають вимогам часу і мають здатність приймати правильні рішення в умовах зовнішнього середовища, що безперервно змінюється.

Проте наявність певного обсягу знань і здібностей зовсім не означає досягнення студентами в процесі навчання високого рівня професіоналізму. Причин такого несприятливого розвитку ситуації можна назвати досить багато, але серед них все ж таки особливо слід виділити неправильний підхід до організації навчального процесу і, зокрема, необґрунтований вибір форм, засобів та методів навчання, а також втрату студентами мотивації до вивчення передбаченого матеріалу та вдосконалення своїх професійних якостей через недостатню увагу педагогів до особливостей їх індивідуального розвитку. Щоб цього не сталося, потрібно постійно переглядати практику організації навчальної діяльності, підвищувати рівень професійної майстерності викладачів, а також використовувати інноваційні технології, форми та засоби навчання.

Використання завдань з реалізацією економічних знань в технологічній освіті с однією з умов безперервної економічної підготовки, що охоплює сукупність економічних знань, умінь і навичок, необхідних для розвитку економічного мислення та економічної культури особистості. Отже, з погляду реалізації економічних знань трудові операції слід розглядати як засію економічної освіти, розвитку економічного мислення, формування творчого ставлення до праці, поєднання навчання з продуктивною працею [4, с.54].

При викладанні дисциплін економічного спрямування окрему увагу слід приділити аргументованості та доказовості, оскільки економіка як сфера людської діяльності передбачає задоволення потреб людей, у зв'язку з чим стикаються інтереси різних верств та груп населення, які прагнуть довести обґрунтованість своїх ідей та концепцій з метою впливу на соціальну активність. Це впливає на вибір певного варіанта та моделі розвитку суспільства.

Вибір тих чи інших підходів до організації навчальної діяльності та інструментарію безпосередньої роботи зі студентами багато в чому визначається специфікою їхньої майбутньої роботи та вимогами до підготовки фахівців для різних сфер економічної діяльності.

У зв'язку з цим О. Коберник взявши за основу запропоновані науковцями України сім ключових (надпредметних) компетентностей, визначив їх структуру та зміст у технологічній освіті, охарактеризував і підприємницьку компетентність. Ним було зазначено, що важливим для технологічної освіти є формування в учнів підприємницької компетентності, яка має на меті: знання з основ економічного аналізу господарської діяльності та підприємництва, вміння визначати собівартість продукції і витрати на виробництво, здійснювати міні-маркетингові дослідження, розраховувати рентабельність виготовленої продукції; здатність співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами, інтересами й потребами інших людей та суспільства; готовність організовувати власну підприємницьку діяльність, складати, здійснювати й оцінювати бізнеспроєкти, розробляти прості моделі дій та прийняття економічно обґрунтованих рішень у динамічному світі; аналізувати й оцінювати власні професійні можливості, здібності та співвідносити їх з потребами ринку праці [3, с. 89].

За зауваженням Н. Кінах, поняття економічної компетентності педагога дотепер не має однозначного тлумачення, а частіше за все розглядається як структурант професійної компетентності, котрий у її «загальній структурі... виступає фундаментальною умовою й результатом самоперетворюючої діяльності, цілеспрямованої роботи над собою, розвитку особистісних рис та професійних якостей» [2, с. 52].

Таким чином, сутність економічної підготовки полягає не тільки у формуванні відповідних знань та вмінь, але й у формуванні економічних установок, відносин, мотивів діяльності у сфері, що регулюється економічною діяльністю. Завдяки економічній підготовці у здобувача освіти розвивається почуття поваги до частої власності, звичка дотримуватися законів економіки без будь-яких відхилень, прагнення сприяти державним органам та громадським організаціям у покращенні економічної ситуації у країні.

Однією з найважливіших характеристик методики викладання економічних дисциплін є взаємозв'язок освітніх технологій з участю знань у економічному розвитку суспільства. Удосконалення засобів виробництва з часом вимагало підготовку професіонала-дослідника, що вміє застосовувати економічні принципи, що вивчалися раніше, або процеси до нової економічної ситуації, використовувати наукові узагальнення для вирішення окремих проблем або з'єднувати окремі елементи в нове ціле.

За освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів технологічної освіти передбачається вивчення наступних економічних дисциплін: «Основи виробництва (економіка і організація виробництва)» та «Економіка і організація виробництва», в результаті чого виникають суперечності:

I. Між наявним економічним рівнем знань майбутніх учителів трудового навчання та технологій і не достатньою обізнаністю їх в галузі економічного обґрунтування технічних та технологічних особливостей виготовлення виробів, проведення маркетингових досліджень виробів обґрунтування реклами: вже досить тривалий час в українських школах діють навчальні програми з трудового навчання (технологій), провідним напрямом реалізації яких є проєктно-технологічна діяльність. Основою цього підходу є метод проєктів, який вимагає певних знань щодо економічного обґрунтування виробу (або послуги), проведення маркетингових досліджень [2].

II. Між необхідністю формування підприємницької компетентності у школярів на уроках трудового навчання та технологій та низьким рівнем знань з основ планування бізнесу та підприємницької діяльності у майбутніх учителів трудового навчання та технологій. А це в свою чергу впливає на те, що майбутній учитель трудового навчання самостійно повинен заповнювати прогалини в свої економічній підготовці.

У зв'язку з цим педагогами виділяються такі цілі викладання економічних дисциплін:

формування в здобувачів освіти наукового світогляду;

- вироблення умінь і навичок розумової діяльності при вирішенні економічних проблем і завдань;

- удосконалення економічних понять;

- формування за темами економічної програми норм знань, умінь та навичок;

- формування навичок практичної економічної діяльності та усвідомлене застосування здобутих знань у майбутній професійній діяльності;

- розвиток здібностей учнів до засвоєння економічних понять;

- використання можливостей економічних дисциплін для профорієнтації учнів та формування економічної культури.

Наявні суперечності впливають на обґрунтування необхідності забезпечення принципу наступності під час підготовки майбутніх фахівців за ОКР «Магістр» за допомогою вивчення ними дисципліни «Організація підприємницької діяльності».

Вивчення предмету «Основи підприємницької діяльності» дасть змогу здобувачам вищої освіти оволодіти комплексом знань з основ підприємництва та управління маркетинговою діяльністю під час організації підприємницької діяльності, який необхідний для написання магістерської роботи під час розроблення проекту виробу (в частині економічного обґрунтування та проведення маркетингових досліджень).

Майбутній вчитель трудового навчання та технологій використовуватиме знання, вміння та навички з основ підприємництва в процесі педагогічної діяльності, а саме:

- організація проектно-технологічної діяльності школяра. Велике значення має практичне впровадження в навчальний процес елементів підприємницької діяльності через організацію трудового процесу зі створення виробів, в яких має потребу певний сегмент споживачів;

- формування економічного мислення учня в межах технологічної освіти. Через відсутність у навчальних планах основної школи більшості закладів освіти економічних дисциплін, важко переоцінити значення предмету «Технології» з погляду розвитку економічного мислення учнів;

- сприяння розвитку (за наявності) в учнів здібностей до підприємництва та формування підприємницької компетентності;

- підготовка учнів до соціально-трудової адаптації в нових економічних умовах.

Отримані знання, вміння та навички з дисципліни «Основи підприємницької діяльності» є необхідними при створенні власного бізнесу, а саме як здатність довести свої науково-теоретичні здобутки до комерціалізації та впровадження їх в певній галузі економіки.

Викладання економічних дисциплін передбачено за такими основними формами навчання: лекції, практичні заняття, виконання творчого проєкту. На лекціях передбачено застосування проблемного методу навчання, яке здійснюється не тільки засобами безпосереднього впливу на діяльність студентів, а й через пізнавальні задачі, які ставить викладач перед майбутнім учителем трудового навчання та технологій. Для активізації самостійного мислення на практичних заняттях ми використовували евристичну бесіду.

Лекційні заняття об'єктивно побудовані таким чином, що матеріал теми пояснюється цілої групі чи кільком групам, об'єднаним в лекційний потік. Проте, слід враховувати особливості сприйняття у процесі навчання кожного окремого студента. Природною є ситуація, коли у студентів постають питання по темі заняття. Викладач може відповідати на ці питання під час заняття, а може залишити час для всіх питань та відповідей на них наприкінці лекції.

Дуже важливе значення мають практичні заняття, оскільки саме під час цих занять відбувається опрацювання лекційного матеріалу та результатів самостійної роботи студентів.

Вони мають бути побудовані таким чином, щоб до активної роботи було залучено кожного студента у групі. Для цього можна застосовувати опитування загалом на тему, перевірку доповідей з окремих питань теми, а також ділові ігри та індивідуальне завдання для кожного студента. Саме в цих заняттях виявляються основні прогалини у знаннях учнів і, відповідно, викладач повинен «точково», з кожним студентом усунути виявлені проблеми. Це можна зробити за допомогою опрацювання додаткового індивідуального завдання для самостійної роботи.

Також важливе місце на практичних заняттях займали методи активізації творчості (метод мозкової атаки, метод фокальних об'єктів, дизайн-аналіз, метод морфологічного аналізу тощо), активні методи (дискусія, ділова гра, конкурс проектів). Ці методи сприяють розвиткові мислення здобувачів освіти, а не просто відтворення засвоєних знань, допомагають майбутнім учителям використовувати їх у практикоорієнтованій діяльності, залучаючи до вирішення проблем, максимально наближених до професійних. Невід'ємною частиною курсу навчання є виконання студентами декількох творчих проектів протягом семестру.

Самостійна робота учнів відіграє найважливішу роль процесі підготовки майбутніх фахівців. Обсяг аудиторного навантаження студентів найчастіше становить 30-50% часу, відведеного для вивчення дисципліни. Це означає, що щонайменше 50% загальної кількості годин студенти повинні працювати самостійно за виданими викладачем завданнями та під його контролем.

Крім того, ефективність вивчення та розуміння здобувачами освіти економічного матеріалу залежить від уміння викладача вести діалог з аудиторією, розмірковувати, грамотно та повно відповідати на запитання. Без цих складових неможливо досягти максимального засвоєння здобувачами освіти навчального матеріалу.

Результатом вивчення економічних дисциплін є економічно грамотний фахівець, здатний та готовий до продуктивної праці. До того ж, вивчення економічних дисциплін дозволяє швидко та ефективно розумітися на сучасних економічних тенденціях та дає можливість якісно перетворювати навколишню дійсність.

У процесі навчання економічним дисциплінам майбутні вчителів трудового навчання та технологій оволодівають економічною компетентністю, яка визначена як здатність використовувати знання, вміння та навички з основ підприємництва в процесі педагогічної діяльності; готовність до створення власного бізнесу, як здатність довести свої наукові здобутки до комерціалізації та впровадження їх в певній галузі економіки; критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію; творчий підхід до справи, наявність певних лідерських якостей.

При викладанні будь-якої проблеми кожної дисципліни економічного циклу викладач залежно від цілей, методології дослідження чи позиції суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності може підібрати різні визначення економічних понять. Це необхідно для того, щоб підійти до вивчення поняття або категорії з усіх боків і розвинути у тих, хто навчається, здатність орієнтуватися в безлічі визначень. Однак будь-яке визначення завжди недостатнє, оскільки якісні зміни, що відбуваються в економічному середовищі, призводять до перегляду поглядів та теоретичних положень.

Як показало проведене дослідження на вибір засобів і методів підготовки фахівців істотно впливає не тільки специфіка економічної освіти, а й зміни, що відбуваються останніми роками в економіці, а й загалом життя суспільства. Цифрова трансформація зумовлює потребу дедалі активнішого впровадження у практику навчальної діяльності інформаційно-комунікаційних технологій, змінюючи як форму подачі інформації, взаємодії студентів і викладачів, а й формат організації освітнього процесу.

Висновки

Підсумовуючи, слід підкреслити, що справді компетентний, що володіє дійсним професіоналізмом вчитель трудового навчання та технологій у своїй діяльності просто повинен мати і досить серйозну економічну підготовку. Основою економічного навчання є та сама економічна освіта, яка на сьогоднішній день необхідна не тільки педагогу, а й суспільству в цілому, оскільки в сучасному житті саме вона може стати найважливішим фактором розвитку особистості, становлення громадянського суспільства та демократичної правової держави.

Література