Формування професійно-аналітичної компетентності у майбутніх лікарів під час вивчення фундаментальних дисциплін

Розгляд основних компонентів та процесу формування професійної та аналітичної компетентностей майбутніх лікарів, висвітлення груп педагогічних умов, необхідних для їх формування. Вміння вирішувати нестандартні клінічні ситуації, приймати рішення.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2023
Размер файла 28,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра фундаментальних дисциплін

Черкаська медична академія

Формування професійно-аналітичної компетентності у майбутніх лікарів під час вивчення фундаментальних дисциплін

Зеленіна Наталія Михайлівна, кандидат медичних наук, доцент

Василенко Ірина Олександрівна, кандидат педагогічних наук

Маруш Інна Вікторівна, аспірант

Анотація

У статті розглядаються основні компоненти та процес формування професійної та аналітичної компетентностей майбутніх лікарів, висвітлені групи педагогічних умов, необхідних для їх формування. Сучасність вимагає від закладів освіти підготовку висококваліфікованих спеціалістів, які були б конкурентоспроможними на європейському ринку праці. Але майбутній лікар - це не лише здобувач освіти, який повинен мати високий рівень знань і практичної підготовки, але й людина, здатна вирішувати нестандартні клінічні ситуації, приймати самостійні рішення, творчо розвиватися, систематизувати й аналізувати результати своєї навчально-професійної діяльності. Реалізація поставлених задач має величезне значення для формування глобального освітнього простору та забезпечення інтелектуальних, здатних до емпатії, фахових, сповнених високоморальних якостей спеціалістів медичної сфери. Становлення особистості лікаря відбувається через взаємодію викладача і студента, під впливом творчо організованого освітнього процесу з використанням сучасних веб-технологій, внаслідок чого відбувається трансформація внутрішнього світу здобувачів освіти, формування покоління, здатного вчитися протягом всього життя, формування української нації як процвітаючої та високодуховної на теренах європейського простору. Кожен заклад освіти, кожен викладач, який бере участь у процесі фахової підготовки майбутніх спеціалістів має створити необхідні педагогічні умови для реалізації формування особистості майбутнього лікаря. Світ навколо нас динамічно змінюється, інформаційний простір багатий величезним різноманіттям інформації, серед якої майбутній фахівець має обрати достовірну для розвитку потенціалу своєї особистості, навчитися систематизувати й аналізувати дані для формування клінічного мислення вже від першого року свого навчання під час опанування фундаментальних дисциплін. Для цього майбутній фахівець має бути добре вмотивованим, а підтримувати мотивацію до успішного навчання і самовдосконалення має кожен, хто причетний до процесу фахової підготовки.

Ключові слова: аналітична компетентність, фахова підготовка лікарів, клінічне мислення.

Zelenina Nataliya Mukhaylivna Candidate of medical scienses, associate professor of the department of fundamental disciplines, Chercasy medical academy

Vasylenko Iryna Oleksandrivna Candidate of pedagogical scienses, head of the department of fundamental disciplines, Chercasy medical academy

Marush Inna Victorivna Graduate student of the 2th year on the specialty 011-educatinal, pedagogical scienses, lecture of the department of fundamental disciplines, Chercasy medical academy

Formation of professional and analytical competences of future doctors during the mastering of fundamental disciplines

Abstract

The article examines the main components and process of formation of professional and analytical competences of future doctors, highlights the groups of pedagogical conditions most important for their formation. Today, modernity requires educational institutions to train highly qualified specialists who would be competitive on the European labor market. But the future doctor is not only an educated person who has a high level of knowledge and practical training, but also a person who knows how to solve non-standard clinical situations, make independent decisions, develop creatively, systematize and analyze the results of his activities. educational and professional activities. The implementation of the tasks is of great importance for the formation of the global educational space and the provision of intellectual, sensitive, professional, filled with high moral qualities specialists in the medical field. The formation of the teacher's personality is carried out through the interaction of the teacher and the student, under the influence of a creatively organized educational process using modern web technologies, as a result of which the inner world of the students of education is transformed, a generation capable of lifelong learning is formed, the formation of the Ukrainian nation in the course of its development and a highly spiritual land European space. In every educational institution, every teacher who participates in the process of professional training of future specialists has created all the pedagogical conditions for the formation of the future doctor's personality. The surrounding world is dynamically changing, the information space is saturated with a huge variety of information, among which the future specialist must find reliable information for the development of the potential of his personality, learn to systematize and analyze data for the formation of clinical thinking already from the first year of study during the mastering of fundamental disciplines. For this, the future specialist must be well motivated, and the support of motivation for successful learning and self-improvement must contribute to everyone who participates in the process of professional training.

Keywords: analytical competence, professional training of doctors, clinical thinking.

Вступ

Постановка проблеми. Пандемія COVID-19, військова агресія спричинюють багато викликів для професійної освіти, зокрема на пошуки шляхів оптимізації, прискорення та розширення методів та засобів навчання з метою підвищення рівня підготовки професійних кадрів у різних напрямках діяльності, зокрема медичних працівників, в тому числі й майбутніх лікарів. Поряд з використанням традиційних методів навчання, відповідно до освітньої програми, актуальним стає питання використання у процесі професійного навчання активних методів навчання, зокрема із використанням інноваційних веб-технологій. У дослідженнях N. Saeed, Y. Yang, S. Sinnappan, M. Viju [1], серед яких передове місце посідають активні методи навчання з використанням інтерактивних веб-технологій, вказується, що більшість з них суттєво підвищують рівень підготовки спеціаліста, допомагають формуванню його професійних компетентностей, спрямованості, розвитку творчого потенціалу.

Сучасний лікар має бути не лише висококваліфікованим, професійнокомпетентним фахівцем, а й творчою особистістю з високим рівнем етичної та професійної культури, з розвинутим клінічним мисленням, від якості та глибини якого часто залежить здоров'я та життя пацієнта. Бути лікарем - це нелегка повсякденна праця від початку навчання у закладі освіти і продовжується протягом життя, це є безперервний процес. Тому кожен викладач, який бере участь у процесі підготовки майбутнього фахівця, має приділяти значну увагу пошуку ефективних методів професійної підготовки, зокрема створювати необхідні педагогічні умови. Саме вони складають основу вдосконалення навчального процесу з підготовки висококваліфікованих фахівців. В системі підготовки медичних кадрів увага акцентується на компетентнісному підході, який покликаний забезпечити фомування необхідних вмінь та навичок, що сприятимуть розвитку клінічного мислення, діагностики та лікування пацієнтів, враховуючи індивідуальний підхід до кожного.

У матеріалах Ради Європи, один із розробників компетентнісного підходу Г. Галажа визначив п'ять ключових компетентностей, якими повинні володіти молоді європейці: політичні й соціальні; міжкультурні, комунікативні, ІКТ-компетенції та компетенції до самоосвіти [2]. У вітчизняній педагогічній науці проблема фахових компетентностей майбутнього лікаря знаходиться на етапі постійних змін та вдосконалення. Враховуючи специфіку професійної діяльності лікаря в умовах збройної агресії, його професійна підготовка базується на ключових компонентах, а саме: професійних, комунікативних, саморегуляційних, дослідницьких та наукових навичках. Формування таких навичок у контексті становлення майбутнього фахівця, як важливої ланки нашого суспільства, потребує обґрунтування інтегрованої моделі та удосконалення змісту, структури, форм, методів і середовищ професійної підготовки студентів до виконання лікарської діяльності, педагогічних умов підвищення професійних компетентностей.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури вказує, що для успішного формування обізнаного лікаря, який навчений клінічно мислити, доцільно використовувати особистісно-орієнтований, діяльнісний, компетентнісний і системний підходи щодо організації професійної освіти. Застосування цих підходів має суттєвий вплив на визначення змісту навчального процесу, вибору форм, методів, засобів навчання і на кінцевий результат. Підготовка майбутнього медичного фахівця не зводиться лише до отримання певної кількості знань, а включає також в себе здатність до постійного самовдосконалення, відповідальне ставлення до навчання, бажання пізнавати нове, систематизувати набуті знання і використовувати їх під час практичної роботи, досягнути гармонійності в духовному та особистісному розвитку [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття компетентнісного підходу у системі вищої освіти на сьогодні залишається предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, Н. Баловсяк, І. Бех, В. Болотов, С. Гончаренко, І. Зимня, В. Кремень, В. Лозова, Дж. Равена, О. Савченко, А. Хуторський та інші розглядали підвищення якості вищої освіти на компетентнісній основі. Н. Баловсяк, Я. Галета, М. Головань, О. Значенко досліджували проблему формування інформаційної культури й інформаційної компетентності фахівця, серед яких має місце поняття інформаційно-аналітичної компетентності. Проведений аналіз наукових досліджень показує принципово різні підходи до визначення педагогічних умов формування фахових компетентностей лікарів за працями (К. Делегей, О. Гуменюк, Н. Жаркова, Р. Гуревич, A. Вербицький, Т. Вороніна, К. Колін, А. Тоффлер й ін.). Водночас дидактичний потенціал веб-технологій висвітлено в низці дисертаційних досліджень вітчизняних (В. Андрієвська, А. Коломієць, К. Колос, Ю. Ткаченко, Н. Лобач та ін.) і зарубіжних (А. Марфуга, Н. Аршинова, М. Бетуганова, А. Гарцов й ін.) дослідників.

Метою статті є теоретичне визначення педагогічних умов у процесі формування професійно-аналітичної компетентності майбутнього лікаря з використанням веб-технологій, як однієї зі складових навчального процесу під час вивчення фундаментальних дисциплін у Черкаській медичній академії, роль мотиваційного компоненту у становленні майбутнього лікаря.

Виклад основного матеріалу

професійний аналітичний компетентність лікар

За результатами проведеного анкетування серед здобувачів освіти спеціальності 222 Медицина Черкаської медичної академії, серед яких брали участь студенти різних курсів підготовки: від 2 курсу - 30 студентів, від 3 курсу - 40 студенів, від 4 курсу - 30 студентів, від 4 курсу - 50 студентів. Було визначено, що 14% здобувачів освіти мають складнощі з пошуком інформації з допомогою веб-ресурсів; 12% студентів зазначили, що їм вважко аналізувати клінічну ситуацію через відсутність знань з деяких фундаментальних дисциплін; 23% студентів відзначили складнощі з аналізом ситуційних завдань і клінічних ситуацій у звязку з військовими діями в нашій державі; 5% здобувачів освіти вважають себе недостатньо вмотивованими до майбутньої практичної діяльності.

Аналізуючи різні літературні джерела, можна виділити основні навички, які необхідні для виховання особистості майбутнього лікаря. До них належать:

- когнітивна - володіння обсягом навчальної інформації та професійними знаннями, способами засвоєння та поповнення новою інформацією;

- професійно-релевантна - усвідомлення майбутніми лікарями необхідності продовження навчання протягом усього їхнього життя і постійного вдосконалення своєї професійної майстерності;

- операційна - здатність до реалізації знань на практиці через сформовану систему, навичок і умінь, фундаментально-прикладних дій та операцій;

- аксіологічна - інтеграція системи особистісно важливих якостей і професійно важливих властивостей у професійну діяльність сімейного лікаря;

- інформаційна, яка визначає способи сприйняття, зберігання і передачі інформації;

- проектувальна, що відображає способи визначення цілей, ресурсів, дій і термінів;

- аналітична, яка включає порівняння, класифікацію, абстрагування, прогнозування, систематизацію і конкретизацію;

- комунікативна, за допомогою якої здійснюється передача інформації, визначається взаємодія, спілкування;

- креативна (творча) - знання, уміння та навички продуктивно-творчої діяльності;

- соціальна (соціально-професійна позиція і ролі, які виконує фахівець у медичній галузі: лікар-ординатор, завідувач, керівник та ін.);

- рефлексивна (орієнтація на успішність майбутньої професійної діяльності);

- саморегуляційна - здатність людини до оволодіння процедурою цілісного процесу навчання [4].

Професійно-аналітична компетентність майбутніх лікарів у своїй структурі має такі компоненти: ціннісно-мотиваційний компонент, який спонукає майбутніх фахівців до здійснення пошуку професійно значущої інформації, потреби, прагнення, зацікавленість до освіти та самоосвіти, впевненість у необхідності формування аналітичної компетентності. Когнітивний компонент формує знання методів та технологій пошуку, оброблення, збереження та аналітико-синтетичної переробки інформації в єдності теоретичних, методичних та технологічних знань. Діяльнісно-технологічний компонент відображає рівень володіння знаннями про алгоритми, способи, засоби ефективного пошуку, використання та здатність проводити аналітико-синтетичну переробку інформації. Оцінно-рефлексивний компонент забезпечує усвідомлення особистісного досвіду в інформаційно-аналітичній діяльності, оцінку отриманого результату, знаходження помилок та вміння їх виправляти [5].

До педагогічних умов, необхідних для формування аналітичних здібностей майбутніх фахівців за А. Тітовою належать такі групи: соціальні, психолого-педагогічні та організаційно-методичні.

Соціальні фактори характеризуються сучасними вимогами до особистості, потребами людини в діяльності, постійному підвищенні кваліфікації, розробкою професіограми фахівця як еталонної моделі: навчальний план підготовки, графіки навчального процесу, розклад занять, матеріально-технічне забезпечення, визначення критеріїв рівня професійної компетентності; інтеграція різних тем, розробка веб-орієнтованого інтерактивного навчально-методичного забезпечення дисциплін; форми, методи і засоби навчання студентів й оцінки успішності.

До психолого-педагогічних факторів належать особливості змісту і характеру діяльності особистості як суб'єкта і об'єкта освітнього процесу, наприклад, здійснення діагностики особистісного розвитку студентів, визначення готовності до практичної діяльності, встановлення оптимальних умов для формування мотивації до здобування майбутньої професії у студентів.

Організаційно-методичні фактори показують особливості процедури і організації освітнього процесу.

Науковий світ дуже швидко змінюється, оскільки величезний обсяг інформації та способів її обробки і збереження зумовлюють необхідність навчатися протягом життя і вимагає від майбутніх лікарів не лише здобувати нову інформацію, але і порівнювати, структурувати і узагальнювати дані і робити висновки. О. Снісар наголошує, що до професійно-творчих якостей майбутнього медика належить здатність до проведення досліджень у медицині. Не всі лікарі займаються науковою діяльністю, але якщо фахівець успішний у своїй професії, то у нього є позитивний досвід лікування певних захворювань. Відповідно з'являється і зацікавлення науковою діяльністю, бажання оформити такий досвід у вигляді статті або дисертації, представити на конференція, конгресах. Формувати навички такої діяльності важливо ще під час навчання, залучаючи здобувачів освіти до роботи гуртків, науково дослідних товариств студентів та молодих вчених [6]. Це одна з форм розвитку клінічного мислення, без якого неможлива діяльність лікаря будь-якої спеціальності.

Використання активних форм навчання, зокрема проведення лекційних занять за допомогою мультимедійних презентацій, перегляд навчальних відеофільмів на навчальних дисциплінах фізіології та патологічній фізіології, ознайомлення з мофологічними атласами з анатомії, гістології, цитології та ембріології в різних режимах зумовлюють розуміння студентом складного матеріалу, який вивчається, розвивають зорову та моторну пам'ять, стимулюють процеси мислення. Активні форми навчання з використанням веб-технологій під час військових дій, коли не завжди є можливість спілкування в аудиторії закладу, забезпечують комунікативність між всіма учасниками освітнього процесу, активізують творчий потенціал здобувачів освіти, допомагають визначитися і обрати тип професійної лікарської діяльності в майбутньому.

Медичні фахівці - це категорія, яка традиційно страждає від стресу на робочому місці. Причин цьому багато: робота в умовах підвищеного інтелектуального та психоемоційного напруження; відповідальність за життя і здоров'я пацієнта; дефіцит часу, а отже висока інтенсивність роботи, яка вимагає постійної уваги, концентрації на своїх діях; спілкування з пацієнтами та їх рідними, тобто людьми, які внаслідок хвороби знервовані, виснажені, вимагають турботи та підтримки. Додаткове психологічне навантаження створює графік роботи, нічні та цілодобові чергування, понаднормова праця. Це призводить до нестачі повноцінного сну, яку фіксують у 52% працівників сфери охорони здоров'я. Не у всіх нервова система встигає відновитися, як наслідок виникає нервове перенапруження. Додатковий стрес створюють деякі фактори, які характерні для певних спеціальностей: тісний контакт з інфекційними хворобами, як наслідок небезпека зараження; надання паліативної допомоги, робота з тяжкохворими пацієнтами, у яких високий ризик смертності; надання допомоги постраждалим у екстремальних умовах аварій чи військових дії за відсутності повної інформації про стан пацієнта [6]. Переживання збройної агресії має відбиток і на молодому поколінні, зокрема на здобувачах освіти, що підтверджує наше дослідження - 23% респондентів зазначають погіршення своїх аналітичних здібностей через військові дії.

Всі напрямки діагностики та лікування сучасної медини базуються на принципах доказовості, науковості та раціонального використання, тому кожен майбутній лікар має навчитися працювати з науковою літературою і створювати особисту науково-практичну інформаційну базу даних, доступну для вивчення колегами, а також планувати та проводити наукові дослідження за фахом, вміти оформити та підготувати результати наукових досліджень до опублікування, використовувати інформаційні ресурси та сучасні засоби телекомунікації для надання діагностичних послуг пацієнтам незалежно від віку, статі, стану здоров'я та інших супроводжуючих факторів. Ці вміння забезпечують розвиток клінічного мислення, а також дозволяють оволодіти діагностичними алгоритмами та здатністю приймати правильні клінічні рішення, проводити диференційну діагностику найпоширеніших захворювань, розпізнавати патологічні стани і процеси, надавати раціональну екстрену медичну допомогу.

Для досягнення таких результатів студенти-медики повинні мати достатньо велику базу знань з фундаментальних дисциплін, зокрема анатомії людини; гістології, цитології та ембріології; фізіології; патоморфології; патологічної фізіології тощо. Саме ці науки забезпечують пізнання основних структур і властивостей організму, формують підґрунтя для розуміння патологічних процесів, що виникають під час хвороби в організмі людини.

На заняттях з медичної інформатики студенти формують підґрунтя для використання медичних інформаційних систем, зокрема «Доктор Елекс» [7], «Емсімед», оскільки дані системи стали лідерами за кількістю впроваджень як в Україні, так і Черкаській області, ефективно їх використовувати в повсякденній професійній діяльності.

Коли студент починає свій шлях становлення як майбутнього лікаря, він зустрічається з великою кількістю навчальних дисциплін, кожна з яких є достатньо складною, але дуже важливою. В цей період студент ставить питання: «Для чого мені ці дисципліни? Вони мені не знадобляться, адже я буду лікувати людей, а не розбирати будову їх організму». Так він втрачає час і можливість отримання якісної освіти, адже уже на третьому курсі при виконанні завдань з пропедевтичних дисциплін, студент щоразу повертається до питань будови і функціонування організму, і саме тепер він починає відчувати нестачу необхідної інформації і намагається надолужити втрачений час і ліквідувати недостатність своїх знань. Деякі здобувачі освіти самостійно повертаються до вивчення фундаментальних дисциплін, вже свідомо і повторно читають підручники, вивчають термінологію, особливості періодів функціонування організму, вивчають патогенез розвитку патологій і складають цілісну картину перебігу хвороби пацієнтів, з якими вони зустрілись уже у клініці. Так відбувається формування аналітичних здібностей, процесів зрозуміти складне явище і пояснити його, що необхідно для становлення діагностичного пошуку і диференційної діагностики величезної кількості нозологій. Як кожен з майбутніх фахівців «змурує» свій власний фундамент з базових дисциплін, такий успіх і чекатиме його у вивченні фахових дисциплін та у практичній діяльності.

Для успішної підготовки майбутніх фахівців здобувач освіти має бути вмотивованим. Мотивація - це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають студента до діяльності. Мотивація сприяє появі у здобувача навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях. Необхідними умовами мотивації до навчання у студента повинні бути: допитливість, прагнення задовольнити свою допитливість, бажання самовдосконалюватися, досягнення поставленої мети.

У сучасній психології мотивація розглядається як складний багаторівневий регулятор життєдіяльності людини. В. Асєєв зазначає, що «мотиваційна система людини має набагато більш складну будову, ніж простий ряд заданих мотиваційних констант. Вона описується виключно широкою сферою, що включає в себе й автоматично здійснювані установки, і поточні актуальні прагнення, і галузь ідеального, яка на даний момент не є актуальною, але виконує важливу для людини функцію, даючи їй ту смислову перспективу подальшого розвитку спонукань, без якої поточні турботи повсякденності втрачають своє значення» [8]. Усе це, з одного боку, дає змогу визначати мотивацію як складну, неоднорідну багаторівневу систему, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, норми, цінності тощо; а з іншого - говорити про полівмотивованість діяльності, поведінки людини й домінуючий мотив у їх структурі. Дослідники визначають мотивацію як один конкретний мотив, як єдину систему мотивів і як особливу сферу, що включає в себе потреби, мотиви, цілі, інтереси в їх складному переплетенні та взаємодії.

Мотивація може бути зовнішньою або внутрішньою щодо діяльності, але завжди є внутрішньою характеристикою особистості - суб'єкта цієї діяльності. Передумовою ефективності є розвиток спонукальної сфери, яка потребує цілеспрямованого педагогічного впливу. Отже, мотивація є обов'язковим компонентом діяльності, в тому числі і навчальної [9].

Формуванню мотивації загалом сприяють:

- загальна атмосфера позитивного ставлення до навчання, професійних знань;

- включеність здобувачів у спільну навчальну діяльність у партнерській взаємодії (через групові форми роботи);

- побудова взаємин «викладач-студент» на основі створення ситуацій успіху, використання різних методів стимулювання;

- цікавість, незвичайний виклад нового матеріалу;

- образне, яскраве мовлення, створення позитивних емоцій у процесі навчання;

- використання пізнавальних ігор, дискусій, створення проблемних ситуацій і кейсів, їх спільне та самостійне розв'язання;

- вивчення матеріалу на основі життєвих ситуацій, досвіді педагогів та студентів;

- розвиток самостійності й самоконтролю у навчальній діяльності, планування, постановки цілей і реалізації їх у діяльності, пошуку нестандартних способів вирішення навчальних завдань [9].

На нашу думку, мотивація для майбутнього лікаря є одним з факторів, яка формує його особистість, сприяє прагненню до постійного вдосконалення. Саме мотивація розвиває розуміння здобувача освіти, що лікар не може вчитися тільки у стінах закладу освіти під час класичного заняття, що процес навчання є безперервним протягом життя.

Висновки

Фундаментальні дисципліни, які здобувачі освіти вивчають протягом перших трьох курсів у медичному закладі мають одну з провідних ролей у формуванні професійно-аналітичної компетентності та клінічного мислення у майбутніх лікарів. Механізми формування базуються на використанні активних форм навчання та інноваційних веб-технологій, які за використання необхідних педагогічних умов, забезпечують розвиток сучасної обізнаної особистості фахівця, здатного лікувати пацієнта, а не захворювання.

Література

1. Nauman S. (2009). Emerging Web Technologies in Higher Education: A Case of Incorporating Blogs, Podcasts and Social Bookmarks in a Web Programming Course based on Students' Learning Styles and Technology Preferences [Електронний ресурс]Educational Technology & Society. - 2009. - №12. - С. 98-109.

2. Тітова А. В. Формування професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів [Електронний ресурс]/ А. В. Тітова // Витоки педагогічної майстерності 2017. Випуск 1, ст. 321-326. Режим доступу до ресурсу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/8602/1/Titova.pdf

3. Філоненко М. М. Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря [Електронний ресурс] / Мирослава Мирославівна Філоненко // - К.: Центр учбов. л-ри, 2013. - 240 с. - Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.com/ 2015060965025/ psihologiya/profesiyna_kompetentnist_maybutnogo_likarya.

4. Кліщ Г. І. Професійна компетентність як мета підготовки лікарів у медичному університеті Відня [Електронний ресурс] / Г. І. Кліщ. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp8/Klish.pdf.

5. Лобач Н. В. Інформаційно-аналітична компетентність майбутніх лікарів: критерії, показники та рівні сформованості [Електронний ресурс]/ Н. В. Лобач // Педагогіка вищої та середньої школи. Випуск 10 - 2015. - Режим доступу до ресурсу: https://core.ac.uk/download/pdf/268532797.pdf

6. Снісар О. А. Вплив сформованості професійно важливих якостей на фахову підготовку майбутніх лікарів[Електронний ресурс] / О. А. Снісар // Колективна монографія. European scientific platform - 2022. - Режим доступу до ресурсу: https://publishing.logos-science.com/index.php/books/article/view/167

7. Vasylenko Iryna. National Health as Determinant of Sustainable Development of Society: monograph / eds.: N. Dubrovina, S. Filip; School of Economics and Management in Public Administrationin Bratislava. - Bratislava, 2021. - 788 p. - [Part 4. - P. 492-506.].

8. Канюк С. С. Психологія мотивації: навчальний посібник. Київ: Либідь, 2002. С.238-248.

9. Волкова Н. П. Педагогіка: навчальний посібник. 2-е вид., перероб., допов. Київ: Академвидав, 2007. 616 с.

Referenses

1. Nauman S. (2009) Emerging Web Technologies in Higher Education: A Case of Incorporating Blogs, Podcasts and Social Bookmarks in a Web Programming Course based on Students' Learning Styles and Technology Preferences Educational Technology & Society, 12, 98-109.

2. Titova A. V. (2017) Formuvannia profesiinoyi kompetentnosti maibutnikh simeinykh likariv [Formation of professional competence in future family doctors] Vytoky pedahohichnoyi maisternosti - Origins of pedagogical skills, 1, 321-326. Retrieved from http://dspace.pnpu.edu.ua/ bitstream/123456789/8602/1/Titova.pdf [in Ukrainian]

3. Filonenko M. M.(2013) Psykholohiia osobystisnoho stanovlennia maibutnoho likaria [Psychology of the personal development future doctor] Kyiv Tsentr uchbovoyi literatury. Retrieved from http://pidruchniki.com/ 2015060965025/psihologiya/profesiyna_kompetentnist_ maibutnogo_likarya [in Ukrainian]

4. Klishch H. I. (2014) Profesiina kompetentnist yak meta pidhotovky likariv u medychnomu universyteti Vidnia [Professional competence as the goal of traning doctors at the Medical University Vienna] - Retrieved from http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp8/ Klish.pdf [in Ukrainian]

5. Lobach N. V. (2015) Informatsiino-analitychna kompetentnist maibutnikh likariv: k^yter-tyi, pokaznyky ta rivni sformovanosti [Information and analytical competence of future doctors: criteria, indicators and levels of formation] Pedahohika vyshchoyi ta serednoyi shkoly. -:10, Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/268532797.pdf [in Ukrainian]

6. Snisar O. A. (2022) Vplyv sformovanosti profesiino vazhlyvykh yakostei na fakhovu pidhotovku maibutnikh likariv [The influence of the formation professionaly important qualities on the professional training of future doctors]. Yevropeiska naukova platforma European scientific platform Retrieved from https://publishing.logos-science.com/index.php/books/article/view/167 [in Ukrainian]

7. Vasylenko Iryna. (2021) National Health as Determinant of Sustainable Development of Society School of Economics and Management in Public Administrationin Bratislava (Part 4) (pp. 492-506) Bratislava

8. Kaniuk S. S. (2002) Psykholohiia motyvatsii [Psychology of motivation] Kyiv: Lybid [in Ukrainian]

9. Volkova N. P. (2007) Pedahohika: navchalnyi posibnyk. [Pedagogy] (2nd-rev.) Kyiv [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.