Критерії та показники сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії та показники сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики

Криворучко Інна Ігорівна викладач кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Анотація

Головною вимогою сучасного суспільства до вищої професійної освіти в Україні є підготовка конкурентоздатних та компетентних фахівців в галузі інформатики, які можуть брати участь в міжнародній конкуренції та постійно розвиватися професійно. Сучасна освітня система ставить перед собою завдання формування компетентностей у здобувачів освіти на основі активної навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої на розвиток критичного мислення, творчих здібностей та самостійності. Таким чином, важливо формувати не лише знання, а й здатність їх використовувати в різних життєвих ситуаціях, зокрема в освітньому, професійному та побутовому середовищах.

Формування саме дослідницької компетентності може допомогти у цьому здобувачам освіти, оскільки вона сприяє розвитку навичок пошуку, аналізу, інтерпретації та використання інформації, а також формуванню критичного мислення та інноваційного підходу до розв'язання поставлених завдань.

Проаналізувавши у попередніх розвідках структурні компоненти дослідницької компетентності під час підготовки майбутнього вчителя та виділивши основні, а саме: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-змістовий, діяльнісно-поведінковий та оцінювально-рефлексивний, перед нами постала необхідність виявити основні критерії формування дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики засобами хмарних та мобільних технологій, що допоможе нам визначити показники її сформованості. дослідницький учитель показник

У статті визначено та обґрунтовано критерії та показники сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики. З метою визначення критеріїв сформованості досліджуваного феномена встановлено співвідношення понять "критерій" та "показник". Визначено такі критерії дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики: мотиваційно- ціннісний, змістовий, інформаційний, діяльнісний, поведінковий, оцінювально-рефлексивний, які безпосередньо співвідносяться з компонентами досліджуваного феномена.

Ключові слова: дослідницька компетентність, майбутні вчителі інформатики, критерії, показники, здобувачі освіти.

Kryvoruchko Inna Ihorivna Teacher of Informatics and Information and Communication Technologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

CRITERIA AND INDICATORS OF FORMATION OF RESEARCH COMPETENCE OF FUTURE IT TEACHERS

The main requirement of modern society for higher professional education in Ukraine is the training of competitive and competent specialists in the field of informatics who can participate in international competition and constantly develop professionally. The modern educational system sets before itself the task of forming competences in students on the basis of active educational and cognitive activities aimed at the development of critical thinking, creative abilities and independence. Thus, it is important to form not only knowledge, but also the ability to use it in various life situations, in particular in the educational, professional and everyday environment.

The formation of research competence can help students in this, as it contributes to the development of the skills of searching, analyzing, interpreting and using information, as well as the formation of critical thinking and an innovative approach to solving tasks.

Having analyzed the structural components of research competence during the training of a future teacher in previous investigations and having identified the main ones, namely: motivational-value, informational-content, activity-behavioral and evaluative-reflective, we had the need to identify the main criteria for the formation of research competence of future informatics teachers by means of cloud and mobile technologies, which will help us determine the indicators of its formation.

The article defines and substantiates the criteria and indicators of the formation of research competence of future computer science teachers. In order to determine the criteria for the formation of the studied phenomenon, the ratio of the concepts "criterion" and "indicator" was established. The following criteria of research competence of future informatics teachers have been determined: motivational-value, content, informational, activity, behavioral, evaluative- reflective, which are directly correlated with the components of the studied phenomenon.

Keywords: research competence, future informatics teachers, criteria, indicators, education seekers.

Постановка проблеми. Головною вимогою сучасного суспільства до вищої професійної освіти в Україні є підготовка компетентних фахівців в галузі інформатики, які будуть конкурентноспроможними як на вітчизняній, так і міжнародній арені та постійно розвиватимуться професійно. Вони повинні вміти застосовувати свої знання, вміння та навички на практиці, бути творчими та здатними розв'язувати професійні задачі. Для майбутніх вчителів інформатики важливо формувати дослідницьку компетентність. Це відповідає загальноєвропейським тенденціям у розвитку освіти, зокрема Болонській декларації. Розробка діагностичного інструментарію, який міститиме критерії та показники оцінювання рівня сформованості дослідницької компетентності, є важливим завданням для ефективної методичної системи її формування.

Сучасна освітня система ставить перед собою завдання формування компетентностей у здобувачів освіти на основі активної навчально- пізнавальної діяльності, спрямованої на розвиток критичного мислення, творчих здібностей та самостійності. Таким чином, важливо формувати не лише знання, а й здатність їх використовувати у різних життєвих ситуаціях, зокрема в освітньому, професійному та побутовому середовищах.

Формування компетентностей є важливим елементом сьогодення, оскільки це сприяє підготовці молодих людей до ефективної діяльності в умовах швидко змінюючого світу, робить їх більш конкурентоспроможними на ринку праці, а також допомагає їм розвивати креативність та інноваційний підхід до розв'язання проблем.

Формування саме дослідницької компетентності може допомогти у цьому здобувачам освіти, оскільки вона сприяє розвитку навичок пошуку, аналізу, інтерпретації та використання інформації, а також формуванню критичного мислення та інноваційного підходу до розв'язання поставлених завдань.

За допомогою дослідницької компетентності здобувачі освіти можуть вивчати різні питання самостійно та здійснювати дослідження в різних галузях знань. Це дасть їм змогу розвивати навички аналізу та оцінки інформації, а також знайомитися з новими технологіями та інноваційними підходами.

Дослідницька компетентність також допомагає здобувачам освіти вчитися самостійно та знаходити відповіді на свої запитання. Це може стати важливим елементом їхньої підготовки до професійної діяльності, оскільки сучасний ринок праці вимагає від фахівців здатності до самостійного навчання та постійного підвищення кваліфікації.

Отже, дослідницька компетентність стає ефективним інструментом у формуванні компетентностей здобувачів освіти, оскільки вона допомагає розвивати навички самостійного навчання, критичного мислення та інноваційного підходу до розв'язання проблем.

Проаналізувавши у попередніх розвідках [10] структурні компоненти дослідницької компетентності під час підготовки майбутнього вчителя ми виділили основні, а саме: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-змістовий, діяльнісно-поведінковий та оцінювально-рефлексивний. Тепер постає необхідність виявлення ключових критеріїв формування дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики засобами хмарних та мобільних технологій, що допоможе визначити показники її сформованості. В свою чергу це дасть змогу схарактеризувати рівень сформованості досліджуваної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Усі науковці, які проводять свої розвідки у галузі педагогіки та методики навчання різних дисциплін одностайні в одному - сучасному світу потрібні креативні, гнучкі, творчі, винахідливі, пристосовані до змін мінливого світу фахівці, які спроможні самі пристосуватися до оточуючого та постійно змінного середовища й допомогти підростаючому поколінню адаптуватися та бути більш ефективними як у теперішньому, так і в майбутньому житті. Однією із ключових компетентностей, формування якої може допомогти у вирішенні цього питання, безперечно є саме дослідницька компетентність.

Аналіз наукової літератури показав, що методологічні основи компетентнісного підходу знайшли висвітлення у працях Н. Бібік, О. Овчарук, О. Пометун, А. Протасова [12], Л. Артюшкіної, Л. Гуцан, М. Вайнтрауба,

0. Черевка, В. Ягупова, С. Борисової, В. Лунячека [11], Н. Ашиток, Н. Мілорадової, І. Бургун, І. Хом'юк та інших.

Питаннями визначення та обґрунтування критеріїв, показників та рівнів сформованості компетентностей майбутнього вчителя, зокрема інформатики займались Г. Ткачук [19], Л. Тітова [18], О. Коротун, Т. Вакалюк [9], Т. Корнілова, П. Малежик [19], В. Черних, О. Мойко, Я. Сікора [15], В. Шовкун, О. Дущенко І. Гирка [3] тощо.

Окремі аспекти формування критеріїв дослідницької компетентності були предметом наукових досліджень вітчизняних вчених таких, як М. Золочевської [7], М. Голованя, С. Сисоєвої [14], Л. Козак, Л. Бондаренко,

1. Солошич, Т. Ваколі, І. Буцик та інших.

Проте, визначення критеріїв та показників формування дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики засобами хмарних та мобільних технологій потребує уточнення.

Мета статті - визначення критеріїв та показників сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики засобами хмарних та мобільних технологій, що забезпечить можливість визначити сучасний стан та передбачити динаміку формування дослідницької компетентності.

Виклад основного матеріалу. Оскільки сформованість кожного компоненту дослідницької компетентності можна оцінити, то її розгляд та оцінювання повинні здійснюватись за допомогою певних критеріїв. Загальновідомо, що критерії повинні відображати основні закономірності формування певного явища, існуючі взаємозв'язки між компонентами в моделі, динаміку явища, що вивчається.

У довідковій літературі тлумачення терміну "критерій" полягає у тому, що це поняття використовується як характеристика, за допомогою якої здійснюється оцінка певного явища або дії; "мірило для визначення та оцінки властивостей предмета або явища" [2, 13].

Згідно з поглядами А. Губи, критерій є характеристикою об'єкта дослідження, що вказує на його якість, властивості або ознаки, та дає можливість зробити висновки про його поточний стан, рівень розвитку та функціонування [5].

За В. Курило, термін "критерій" означає "засіб для перевірки правильності тверджень та мірило для оцінювання їх істинності або неточності" [16].

С. Гончаренко визначає термін "критерій" як "показники, які поєднують в собі методи розрахунку, теоретичну модель розподілу і правила вирішення питання про правдоподібність нульової гіпотези або однієї з альтернативних гіпотез" [4].

Після огляду наукових джерел ми погоджуємося із О. Жихорською, яка визначає термін "критерій" як засіб для визначення стану сформованості певної якості на основі індикаторів або орієнтирів [6], зокрема, щодо дослідницької компетентності майбутніх вчителів інформатики.

Більшість науковців схиляються до думки щодо виділення та обґрунтування критеріїв за такими загальними вимогами [8]:

1) критерії мають відображати основні закономірності функціонування об'єкта;

2) критерії повинні відображати суттєві ознаки та якості об'єкта, які мають бути стійкими і постійними;

3) критерії мають допомагати встановлювати зв'язки між всіма компонентами явища, що аналізується;

4) критерії повинні бути описані через ряд показників, від яких залежить ступінь вираження даного критерію;

5) критерії повинні відображати динаміку вимірюваної якості в часі та просторі;

6) якісні та кількісні показники повинні взаємодоповнюватися.

За В. Тернопільською та О. Дерев'янком, термін "показник" описує кількісні або якісні характеристики, які визначають рівень сформованості певної якості, властивості або ознаки об'єкта, що досліджується. Це включає в себе ступінь сформованості різних критеріїв [17].

Термін "показник" визначається як "ознака, явище або подія, які дозволяють зробити висновки про перебіг певного процесу, а також як кількісна характеристика властивостей цього процесу" [2].

В. Багрій розглядає поняття "показник" як набір якісних та кількісних характеристик критерію. Науковиця вважає, що при визначенні показників педагогічної діяльності необхідно дотримуватися таких вимог: чіткість визначення змісту показників та можливість їх вимірювання; системність показників, що забезпечує повну характеристику досліджуваного процесу; гнучкість, адаптивність та здатність відображати всі можливі зміни об'єкта; результативність та ефективність показників [1].

Підсумовуючи, розуміємо, що показники представляють собою ознаки або характеристики, які відображають рівень сформованості конкретної якості або властивості.

Дослідницька компетентність майбутніх учителів інформатики об'єднує мотиваційно-ціннісний, інформаційно-змістовий, діяльнісно-поведінковий та оцінювально-рефлексивний компоненти, які тісно пов'язані між собою, оскільки мають єдину мету [9].

Оцінювати рівень дослідницької компетентності у майбутніх учителів інформатики доцільно за допомогою комплексу критеріїв і показників, для визначення яких необхідне серйозне наукове обґрунтування як в теоретичному, так і у практичному плані. Добираючи критерії дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики, слід зважати на те, що: по- перше, процес формування досліджуваної компетентності здійснюється у взаємозв'язку, цілісності і взаємовпливі особистості майбутнього фахівця, навчальної діяльності, сформованих педагогічних умов, життєвих подій і ситуацій професійної комунікації; по-друге, доцільно взяти до уваги сутнісну характеристику та прогностичну модель системи професійної дослідницької компетентності; по-третє, необхідно враховувати роль і місце зазначеної компетентності в структурі професійної діяльності, і по-четверте, аналіз критеріїв повинен виявляти ступінь розвитку того чи іншого компонента дослідницької компетентності у майбутніх учителів інформатики.

Виходячи з вищесказаного, ми узагальнили критерії сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики, визначили їх показники, які дозволяють схарактеризувати рівень сформованості досліджуваної компетентності.

Опишемо основні характеристики критеріїв:

- мотиваційно-ціннісний - характеризується ціннісним ставленням майбутніх учителів інформатики до обраної професії; розумінням суспільної значущості професії вчителя; особистісною мотивацією; розвитком інтересу до дослідницької діяльності; прагненням до набуття загальних і спеціальних фахових компетентностей;

- змістовий - описується знаннями основних понять, інструментарію за допомогою якого можна провести дослідження у галузі педагогіки та, безпосередньо, в сучасній методиці навчання інформатики. Цей критерій також включає в себе психолого-педагогічні знання, методологію наукового пізнання; діагностичних методик, засобів, методів тощо.

- інформаційний - визначається знаннями та вміннями використовувати інформаційно-комунікаційні засоби навчання, зокрема хмарні й мобільні, добирати їх для використання у професійній діяльності.

- діяльнісний - характеризується сформованістю у здобувачів освіти професійних та дослідницьких умінь; баченням проблеми; засвоєними способами дослідницької діяльності у професійній сфері; включає вміння виявлення і формулювання проблеми, цілепокладання та планування дослідження, висунення гіпотези; містить сформовані навички проведення експериментів; вмінням презентації результатів дослідження з використанням засобів ІКТ.

- поведінковий - визначається сформованістю у здобувачів освіти вольової та емоційної сфери особистості, з якими пов'язаний успіх у подоланні труднощів на шляху до поставленої цілі; розвиненістю уяви та творчої ініціативи; оригінальністю підходів у розв'язанні педагогічних завдань; нестандартністю мислення.

- оцінювально-рефлексивний - описується вмінням аналізувати й адекватно оцінювати свою здатність до дослідницької діяльності (самооцінка, самоконтроль); координувати й регулювати дослідницьку діяльність усіх учасників освітнього процесу й обирати адекватні засоби комунікативного впливу щодо її подальшого стимулювання (взаємооцінка, взаємоконтроль); організовувати свою подальшу самоосвіту, самовдосконалення, саморозвиток у галузі дослідницької діяльності та здатність контролювати власну діяльність.

Узагальнений зв'язок між компонентами, критеріями та показниками формування дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики засобами хмарних та мобільних технологій подано у таблиці 1.

У результаті аналітико-пошукової роботи ми з'ясували, що критеріями сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики, зокрема засобами хмарних та мобільних технологій доцільно обрати мотиваційно-ціннісний, змістовий, інформаційний, діяльнісний, поведінковий та оцінювально-рефлексивний.

Використання обраних критеріїв допоможе нам відобразити ставлення майбутніх учителів до обраної професії, з'ясувати розуміння значущості професії вчителя, оцінити рівень розвитку інтересу до дослідницької діяльності, визначити прагнення до становлення себе як фахівця, розкрити рівень знань основних понять у галузі педагогіки та методики навчання інформатики, охарактеризувати рівень вмінь з організації та проведення наукових досліджень, окреслити рівень знань та вмінь використовувати інформаційно-комунікаційні засоби навчання, зокрема хмарні й мобільні та здійснювати їх добір для використання у професійній діяльності, з'ясувати рівень вміння формулювати проблему, планувати дослідження та висувати гіпотезу, а також рівень сформованості навичок проведення експериментів; описати рівень вмінь представляти результати дослідження, нестандартно мислити та здатності до саморефлексії.

Таблиця 1

Критерії та показники сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики