Використання засобів масової інформації у громадянському вихованні учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу

Біницька Катерина Миколаївна,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки,

Казакова Наталія Вікторівна,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки,

м. Хмельницький

Анотація

Статтю присвячено обґрунтуванню використання засобів масової інформації у громадянському вихованні учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу.

Авторами проведено аналіз поняття «засоби масової інформації» та надано різні його класифікації. Як найбільш поширену називають традиційну класифікацію, за якою відрізняють чотири види самостійних ЗМІ: друковані, радіо, телебачення, мережні (обо комп'ютерні). Аналізується поділ «інформаційного простору будь-якої держави на два типи інформаційних ресурсів: традиційні; бінарнокодовані (новітні). Автори звертають увагу на просвітницький вплив засобів масової інформації, на значення інформації громадянознавчого змісту як ресурсу, що уможливлює досягнення у сфері громадської діяльності певних цілей.

Виділяються такі основні функції засобів масової інформації у громадянському вихованні учнів старших класів:

інформаційну - поширюють відомості про найбільш актуальні для суспільства та держави події;

освітню - доносять певні знання, у тому числі громадянознавчого змісту, що уможливлює адекватний аналіз інформації, отриманої з інших джерел;

соціалізації - створюють умови для засвоєння учнями старших класів політичних норм, цінностей, варіантів суспільної поведінки для успішної адаптації у соціумі;

критики і контролю - з юридичної та моральної позиції оцінюють події та осіб, беручи до уваги вимоги закону;

мобілізаційну - спонукають учнів старших класів до певних дій з урахуванням політичної ситуації в державі.

Особливістю діяльності засобів масової інформації є висвітлення політичних подій; висвітлення змін та реформ; вивчення громадської думки; організація обговорення важливих суспільних проблем; формування громадянської культури тощо.

Розглядаються особливості впливу засобів масової інформації на кожну із складових громадянського виховання. Наголошується на важливості забезпечення виховного процесу завдяки використанню медіа:

органічним поєднанням громадянського виховання з іншими напрямами виховання (економічним, моральним, естетичним, патріотичним, національним, правовим);

відкритістю і доступністю до інформації про сучасні суспільні та політичні процеси;

систематичністю і неперервністю поширення й одержання знань про середовище, в якому перебуває учень;

організаційними та методичними заходами на рівні держави, місцевих органів, шкільного керівництва

Ключові слова: учні старших класів загальноосвітнього навчального закладу, громадянське виховання, засоби масової інформації, інформація, виховний процес.

Abstract

Binytska Kateryna Nikolaevna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Pedagogy Department, Khmelnytsky Humanitarian and Pedagogical Academy, Khmelnytskyi,

Kazakova Nataliia Viktorivna Candidate of pedagogic sciences, docent, docent of department of pedagogy Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytskyi

The use of mass information media in the civic education of students of senior classes of a secondary educational educational institution

The article is devoted to the justification of the use of mass media in the civic education of students of senior classes of a comprehensive educational institution.

The authors analyzed the concept of «mass media» and provided its various classifications. The most common is the traditional classification, which distinguishes four types of independent mass media: print, radio, television, network (both computer). The division of the information space of any state into two types of information resources is analyzed: traditional; binary coded (latest).

The authors draw attention to the educational influence of the mass media, to the importance of information of civics content as a resource that enables the achievement of certain goals in the sphere of public activity.

The following main functions of mass media in civic education of high school students are distinguished:

informative - disseminate information about the most relevant events for society and the state;

educational - they convey certain knowledge, including civics content, which enables adequate analysis of information obtained from other sources;

socialization - create conditions for students of senior classes to learn political norms, values, options for social behavior for successful adaptation in society;

criticism and control - evaluate events and persons from a legal and moral standpoint, taking into account the requirements of the law;

mobilization - encouraging high school students to take certain actions, taking into account the political situation in the state.

A feature of mass media activity is the coverage of political events; coverage of changes and reforms; study of public opinion; organization of discussion of important social problems; formation of civic culture, etc. The peculiarities of the influence of mass media on each of the components of civic education are considered.

The importance of ensuring the educational process through the use of media is emphasized:

organic combination of civic education with other areas of education (economic, moral, aesthetic, patriotic, national, legal);

openness and accessibility to information about modern social and political processes;

systematic and continuous dissemination and acquisition of knowledge about the environment in which the student is;

organizational and methodical measures at the level of the state, local bodies, school management

Keywords: students of senior classes of a comprehensive educational institution, civic education, mass media, information, educational process.

Основна частина

Постановка проблеми. Засоби та способи зв'язку й передачі інформації називають «медіа» та вживають у широкому та вузькому значеннях. Медіа в широкому розумінні представляють всю сукупність інформаціних та комунікативних засобів. У вузькому значенні медіа є засобами масової інформації, тому ураховуючи масовість їх поширення, додається частка мас (мас-медіа). З появою мас-медіа інформація сприймається як продукт.

У сучасних умовах засоби масової інформації набули визначального значення. Можливість громадськості контактувати у пресі, у теле-, радіоефірах виступає консолідуючим фактором суспільного розвитку [1].

Відомо, що інформація як продукт медіа системи не лише інформує своїх споживачів, але й має вплив на політичні, суспільні, культурні процеси, учасниками яких у тому числі є учні старших класів. Тому неможливо недооцінювати роль засобів масової інформації як засобу виховання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема громадянського виховання учнів старших класів не є новою. Різні аспекти громадянського виховання школярів розглядають у своїх працях О. Красовська (виховання громадянської самосвідомості страшокласників засобами символіки народного мистецтва України), О. Міщеня (формування громадянської відповідальності старшокласників у процесі вивчення предметів

гуманітарного циклу), К. Пекач (виховання громадянської відповідальності учнів), І. Сахневич (громадянського самовизначення учнів професійно - технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності), О. Стребна (формування педагогічного інструментарію вчителя у контексті громадянського виховання), В. Тернопільська (соціальної відповідальності старшокласників у позанавчальній діяльності), Н. Нікітіна (виховання громадянської позиції учнів у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею), Т. Ціпан (громадянського виховання підлітків у дитячо-юнацьких об'єднаннях), І. Чепіга (виховання громадянськості старших підлітків у шкільних об'єднаннях за інтересами).

Результати аналізу наукових праць з проблеми громадянського виховання дозволяють зробити висновок, що вчені (Г. Ломакіна, Т. Ліхневська, І. Кучинська) розглядають громадянське виховання школярів як складову процесу виховання в загальноосвітньому навчальному закладі. Серед засобів, які доцільно застосовувати у виховному процесі, називають і засоби масової інформації. Осмислення особливостей використання засобів масової інформації як засобу виховання учнів здійснюється у працях учених (В. Івашковський, Т. Дем'янюк, О. Кошолап, Н. Корпач, Р. Мохнюк).

Щодо засобів масової інформації та їх функціонального призначення (зокрема - інформаційного), то ці питання перебувають, як правило, в полі наукових інтересів представників політології (Г. Алмонд, С. Верба, К. Левківський, В. Липинський, Г. Полуніна). Питання щодо застосування сучасних засобів масової інформації в освітньому середовищі старшої школи вивчають Н. Апатова, А. Верлань, І. Остапйовська, О. Пометун, С. Рашидов.

Наукові положення, висновки та рекомендації, надані у цих дослідженнях, мають велике значення для вирішення завдань щодо громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу із використанням засобів масової інформації.

Метою статті є обґрунтування використання засобів масової інформації у громадянському вихованні учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу.

Виклад основного матеріалу. Термін «засоби масової інформації» (ЗМІ) вперше застосували в офіційних документах, коли його було внесено до преамбули статуту ООН з питань освіти, науки та культури у 1946 році.

За одним із визначень «ЗМІ є комплексом організаційних структур та комунікаційних каналів, які здійснюють вироблення та поширення інформації, призначеної для масової аудиторії» [2].

Можна стверджувати про приналежність до засобів масової інформації (ЗМІ) газет, журналів, радіостанцій, телеканалів, онлайн-видань та навести низку класифікацій засобів масової інформації за різними критеріями. Якщо зважати про форму власності, то ватро зазначити наявність державних, приватних та комунальних ЗМІ. З урахуванням можливості щодо публікації документів державних органів та установ ЗМІ поділяються на офіційні та неофіційні. Друкованими, електронними чи мультимедійними вони можуть бути в залежності від форми, в якій подається інформація. В залежності від сфери, в якій розповсюджується інформація, ЗМІ відносять до транснаціональних, національних, регіональних та місцевих. Видами інформаційної продукції є газети, журнали, бюлетені, збірники, альманахи тощо. Якщо взяти до уваги періодичність виходу ЗМІ, то їх різновидами будуть щомісячні видання, щотижневі, щоденні, спецвипуски тощо. В свою чергу тематика свідчить про поділ ЗМІ на спортивні, розважальні, політичні, ділові, соціальні, наукові, історичні, культурні. Цільова аудиторія може спричинити поділ ЗМІ на дитячі чи дорослі, жіночі чи чоловічі, для студентів, спортсменів чи освітян тощо.

Найбільш поширеною вважають традиційну класифікацію, за якою відрізняють чотири види самостійних ЗМІ: друковані, радіо, телебачення, мережні (обо комп'ютерні). За іншими джерелами, «інформаційний простір будь-якої держави утворюють два типи інформаційних ресурсів: традиційні; бінарнокодовані. До традиційних інформаційних ресурсів належать друковані та аудіовізуальні ЗМІ, книги, фільмограми, оригінали та копії витворів образотворчих мистецтв тощо. Новітніми, або бінарнокодованими, ресурсами вважають такі, якими оперують за допомогою засобів обчислювальної техніки та систем комунікацій. Друковані ЗМІ ділять на газети та журнали. Газети є періодичними виданнями, виходять раз на тиждень або частіше, їх матеріали є оперативними і містять повідомлення поточної інформації. Журнали також є періодичними виданнями, виходять не частіше одного разу на тиждень, їх матеріали здебільшого не є оперативними, зате великі за розмірами, відзначаються наявністю ознак аналітичних або художньо-публіцистичних творів. Щодо класифікації друкованих ЗМІ, відомо таке: 1) за методом відображення дійсності (інформаційні, інформаційно-аналітичні, аналітичні, художньо-публіцистичні); 2) за засновником видання (урядові або регіонально-урядові, незалежні, партійні та інших громадських організацій, корпоративні); 3) за метою видання (політичні, суспільно-політичні, наукові та науково-просвітницькі, розважальні, спеціальні: жіночі та чоловічі, ділові, галузеві та професійні, етнічні, релігійні, рекламні та такі, що відображають додаткові потреби чи захоплення читачів); 4) за віком читачів (дитячі, молодіжні, для зрілого віку, для літніх людей, сімейні); 5) за територією розповсюдження (транснаціональні, центральні або всеукраїнські, регіональні, локальні); 6) за періодичністю виходу (ранкові й вечірні, щоденні, тижневики, щомісячні, видання, що виходять за спеціальними нагодами)» [2].

Значної популярності серед населення набув такий вид мас-медіа, як радіо. Термін «радіо» в перекладі з латинської означає «випромінюю проміння». Радіо є спосібом передачі інформації на відстань за допомогою радіохвиль. Радіомовлення є засобом масової інформації, що здійснює передачу необмеженій кількості слухачів через радіоканали мовленнєвих, музичних, драматичних та інших передач з метою інформативно-емотивного впливу. Поява радіо стала можливою завдяки фундаментальним дослідженням М. Фарадея, Дж. Максвела та Г. Герца.

Популярним різновидом сучасних ЗМІ серед школярів, дітей та молоді є телебачення. Кожна родина сьогодні має телевізор. Телебачення класифікують за такими параметрами: 1) за способом трансляції (супутникове, кабельне); 2) за охопленням аудиторії (загальнонаціональне, міждержавне, регіональне, місцеве); 3) за спеціалізацією програм (загальне та спеціалізоване); 4) за фінансуванням (бюджетне та таке, що самофінансується); 5) за комунікативною моделлю віщання (монологічне, діалогічне, інтеракційне) тощо.

Панування книжкових медіа сприяло формуванню книжкової культури. З появою радіо та телебачення книга набула нового значення як явище, яке має вирішальний вплив на розвиток націй та держав, науки та техніки, культури, промисловості тощо. Сьогодні книга зазнала трансформації у цифровий формат. Ера кінематографа змінилася телебаченням. Включеність глядачів у дійства з екрану сприяла об'єднанню їх у спільноту. Телебачення силою впливу викликає співпереживання за долю людей, країни. Переваги телебачення є характерними для Інтернету, який значно змінив традиційні медіа та посприяв появі нових. До нових медіа відносять електронні, цифрові, комп'ютерні, кібермедіа. Вони відрізняються здатністю до активної взаємодії (інтеракції) між виробниками та споживачами інформації. Сутністю нових медіа є об «єднання та наповнення, що важливо для громадянського виховання. Нові медіа поєднують у собі словесні (вербальні) та аудіо - (звукові) та зорові (візуальні) ряди, статичні (рисунки, фотографії) та динамічні (анімація, музика) елементи. Це значно активізує учня як споживача інформації громадянознавчого змісту.

Засоби масової інформації перебувають під контролем певних структур (як державних, так і недержавних), безперервно продукують величезну кількість знаків - мільйони слів і тисячі зорових образів, які несуть ідеологічне навантаження, орієнтують величезні аудиторії людей на досить визначене світосприйняття та поведінку. Через ЗМІ здійснюють, передусім, пропагандистський вплив. Але є й інший напрям їх використання - просвітницький вплив, хоча загальний обсяг повідомлень такого спрямування дещо менший.

Процес громадянського виховання учнів старших класів неможливо уявити без обміну інформацією. Суттєве значення має інформація громадянознавчого змісту. Інформація має сприйматися як передумова дій представника громадянського суспільства, і як необхідний ресурс, що уможливлює досягнення у сфері громадської діяльності певних цілей.

Засоби масової інформації сприяють формуванню громадянської позиції щодо сучасних подій. У їх розвитку відображаються такі ознаки громадянського суспільства як «демократичні свободи» (сукупність прав громадян), «свобода слова». Це право людини висловлювати свої погляди через засоби масової інформації.

Ми погоджуємося з думкою, що «засоби масової інформації являють собою розгалужену мережу установ, що займаються збором, обробкою, поширеннями інформації. У цю мережу входять теле-, радіопрограми, газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика. Всім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують - звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації» [1]. Сьогодні в інформаційному просторі активно використовується Інтернет, за допомогою якого відбувається сучасна громадянська комунікація. Інтернет об'єднав у собі решту медіа. Він також містить бібліотеки, музеї, галереї, торгівлю, архітектуру, економіку тощо. Його аудиторія є вкрай неоднорідною та чисельно великою.

Результати проведеного дослідження переконують, що в інформаційному просторі учнівської аудиторії загальноосвітнього навчального закладу усі види ЗМІ (друковані, радіо, телебачення, мережні) є потужним засобом громадянського виховання. Наприклад, новини можуть подаватися по телебаченню, по радіо, в друкованих виданнях, або ж соціальних мережах (socialnetworks). З них учні отримують інформацію різного змісту, яка слугує пізнавальним компонентом громадянського виховання: про особистість та її ідентичність, про права і свободи людини, про людину в соціокультурному просторі, про цінності демократичного суспільства, про значення інформації для громадянського суспільства, про взаємодію громадян та держави, про Україну на міжнародній арені тощо. Важливо, щоб це відбувалося системно, щоб учні були здатні відрізнити достовірну інформацію, яка відповідає реальним фактам, дійсності. Для цього, бажано, щоб вчителі надавали методичні рекомендації, як можна перевірити достовірність інформації (скажімо, звернутися до інших джерел). Водночас, використання отриманої інформації має бути продуктивним. Корисною у контексті зазначеного є порада, яку надає підручник з «Громадянської освіти» для 10-х класів [3]: прочитати книгу «Новий цифровий світ. Як технології змінюють державу, бізнес і наше життя» Еріка Шмідта та Джареда Коена.

Не варто забувати, про поділ як в реальному, так і у віртуальному світі життя людини на публічне (суспільне, громадське) та приватне (особисте). Одним із постулатів громадянського виховання є урахування недоторканості та конфіденційності приватного життя людини.

Також Комітет міністрів Ради Європи рекомендує «Посібник з прав людини для інтернет-користувачів» (2014).

В інтернет джерелах учні мають змогу ознайомитися з «Хартією Ради Європи з освіти для демократичного громадянства і освіти з прав людини» [4]. Цей документ стосується виховання громадян в демократичному суспільстві. У статті 6 зазначається, що «Освіта з прав людини» означає навчання, підготовку, підвищення обізнаності, інформацію, практики і діяльність, які мають на меті за рахунок надання учням знань, навичок і розуміння і розвитку їх ставлення та поведінку, щоб дати їм можливість зробити свій внесок у будівництво та захист універсальної культури прав людини в суспільстві з метою заохочення та захисту прав людини та основних свобод» [4].

Погоджуємось з позицією О. Бабакіної, що основними складниками змісту громадянської освіти є: «базові знання про суспільство й механізми його функціонування; знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні; уміння, комунікативні навички, розвиток критичного мислення, ініціативи, здатності вирішувати конфлікти; уміння, необхідні для відповідальної участі в громадсько-політичних процесах; цінності демократичного суспільства; формування критичного ставлення до негативних явищ у суспільному житті; створення умов для набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки; вироблення вміння формувати соціально активну особистість, її політичну та правову культуру, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей» [5, c. 182-183]. У цьому контексті слід відзначити потенціал ЗМІ щодо збагачення учнів згаданими базовими знаннями, а завдяки інтерактивним функціям, і згаданими уміннями, формування громадянської позиції.

Значна роль засобів масової інформації в демократичному суспільстві сприяла набуттю ними місії «четвертої влади». Сучасні засоби масової інформації є установами, створеними для відкритої публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам. До законодавчих актів, що врегульовують їх діяльність, відносять закони «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення» та інші.

Засоби масової інформації у громадянському вихованні учнів старших класів виконують такі основні функції:

інформаційну - поширюють відомості про найбільш актуальні для суспільства та держави події;

освітню - доносять певні знання, у тому числі громадянознавчого змісту, що уможливлює адекватний аналіз інформації, отриманої з інших джерел;

соціалізації - створюють умови для засвоєння учнями старших класів політичних норм, цінностей, варіантів суспільної поведінки для успішної адаптації у соціумі;

критики і контролю - з юридичної та моральної позиції оцінюють події та осіб, беручи до уваги вимоги закону;

мобілізаційну - спонукають учнів старших класів до певних дій з урахуванням політичної ситуації в державі.

Особливістю діяльності засобів масової інформації є висвітлення політичних подій; висвітлення змін та реформ; вивчення громадської думки; організація обговорення важливих суспільних проблем; формування громадянської культури тощо.

Аналіз експериментальних даних свідчить, що потреба в громадянському вихованні є достатньо вагомою і посідає в ієрархії життєво важливих прагнень учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу одне з перших місць.

Під час експериментального навчання враховувалось, що громадянське виховання є багатоаспектним явищем. Вплив засобів інформації на кожну його складову має свої особливості. Розглянемо ці складові. Наприклад, це знання з історії України. Інформаційний фонд щодо історії України є основою пізнавальної складової громадянського виховання. Переосмислення минулого сприяє об'єктивному розумінню сучасних подій. Соціальна пам'ять у питаннях політики, ставлення до власної історії, практики, суспільних процесів має активний вплив на формування громадянську вихованість. Сформувавши у такий спосіб політичні погляди і знання учень отримає змогу ефективно аналізувати та надавати оцінку явищам сучасного суспільного життя, про які він дізнається із засобів масової інформації. Тому зміст інформації та форма, у якій вона подається, впливають на рівень громадянської обізнаності та освіченості учня, здатність орієнтуватися у політичній ситуації.

Телебачення є потужним знаряддям впливу на психіку як дорослої людини, так і школярів. Моделі громадянської поведінки, які демонструються на екранах, згодом відображаються і у реальному житті людей. Так, телепередача «Україна, за яку ми воюємо» має історико-філософський, суспільно-політичний, культурно-просвітницький, патріотичний та громадянознавчий потенціал.

Так, телевізійні передачі для школярів «Великі права маленької людини», «Громадянська освіта», «Діти - дітям і волонтерська робота» мають правовий потенціал і слугують потужним джерелом громадянського виховання учнів старших класів.

Завдяки засобам масової інформації виховний процес забезпечується:

органічним поєднанням громадянського виховання з іншими напрямами виховання (економічним, моральним, естетичним, патріотичним, національним, правовим);

відкритістю і доступністю до інформації про сучасні суспільні та політичні процеси;

систематичністю і неперервністю поширення й одержання знань про середовище, в якому перебуває учень;

організаційними та методичними заходами на рівні держави, місцевих органів, шкільного керівництва.

Висновок. Отже, результати проведеного дослідження переконують, що засоби масової інформації є ефективним засобом громадянського виховання учнів. Їх застосування має відбуватися як під час уроків, так і в позанавчальний час. Велика значущість засобів масової інформації як засобу громадянського виховання учнів старших класів, недостатня розробленість механізмів їх застосування в умовах загальноосвітнього навчального закладу, зокрема вивчення потенціалу ЗМІ щодо окремих навчальних предметів та тем, вивчення потенціалу ЗМІ щодо застосування їх під час проведення виховних заходів, становлять перспективу дослідження.

Література

1. Мірошніченко В.І. Використання засобів масової інформації як засобу формування політичної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогіка: електрон. наук. фах. Вид. 2015. Вип. 1. URL:http://nbuv.gov.ua/j-pdf7Vnadps_2015_4_4.pdf.

2. Види та функції засобів масової інформації. ЗМІ як засіб формування громадської думки. URL: https://politologia-rdgu.rv.ua/images/school/t11.pdf

3. Сопівник І.В., Гевко О.І. Методичні аспекти громадянського виховання учнів старших класів у процесі вивчення предмету «Громадянська освіта». Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико - математичні науки»)»: журнал. 2022 №10 (10). С. 315-326.

4. Хартія Ради Європи з освіти для демократичного громадянства і освіти з прав людини. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/council-of-europe-charter-on-education-for-democratic

5. Бабакіна О.О. Формування громадянськості майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки: дис…. канд. пед. наук. Слов'янськ, 2008. 234 с.

References

1. Miroshnichenko V.I. (2015) Vykorystannia zasobiv masovoi informatsii yak zasobu formuvannia politychnoi kultury maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv. [The use of mass media as a means of forming the political culture of future border guards] Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohika: elektron. nauk. fakh. Vyd. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2015_4_4.pdf. [inUkrainian]

2. Vydy ta funktsii zasobiv masovoi informatsii. ZMI yak zasib formuvannia hromadskoi dumky. [Types and functions of mass media. Mass media as a means of forming public opinion] URL: https://politologia-rdgu.rv.ua/images/school/t11.pdftinUkrainian]

3. Sopivnyk I.V., Hevko O.I. (2022) Metodychni aspekty hromadianskoho vykhovannia uchniv starshykh klasiv u protsesi vyvchennia predmetu «Hromadianska osvita». [Methodical aspects of civic education of high school students in the process of studying the subject «Civic Education»] Nauka i tekhnika sohodni (Seriia «Pedahohika», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Fizyko-matematychni nauky»)»: zhurnal. 10 (10). 315-326. [inUkrainian]

4. Khartiia Rady Yevropy z osvity dlia demokratychnoho hromadianstva i osvity z prav liudyny. [Council of Europe Charter on Education for Democratic Citizenship and Human Rights Education] URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/council-of-europe-charter-on-education-for-democratic. [inUkrainian]

5. Babakina O.O. (2008) Formuvannia hromadianskosti maibutnoho vchytelia pochatkovykhklasiv u protsesiprofesiinoi pidhotovky [Formation of citizenship of the future primary school teacher in the process of professional training]: dys…. kand. ped. nauk. Sloviansk, 234. [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru