Формування художньо-естетичних уявлень у дітей дошкільного віку на засадах взаємодії закладу дошкільної освіти і сім'ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Формування художньо-естетичних уявлень у дітей дошкільного віку на засадах взаємодії закладу дошкільної освіти і сім'ї

Заїка Олена Яківна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри дошкільної педагогіки і психології

вул. Лугова, 2, м. Глухів

Анотація

Підвищення якості естетичного виховання дошкільників у сучасних умовах значною мірою залежить від вивчення, узагальнення та творчого переосмислення історико-педагогічного досвіду з формування художньо-естетичних уявлень дітей та подальшого використання його окремих положень у закладах дошкільної освіти. Художньо-естетичне виховання - це система комплексного, планомірного, цілеспрямованого і послідовного впливу на дитину, у результаті якого у неї формуються естетичні уявлення і судження.

У процесі естетичного виховання у дітей формуються загальні уявлення про прекрасне у повсякденному житті, природі та мистецтві, засвоюються основні естетичні поняття, загальні категорії. Виховуючи у дітей уміння сприймати красу і емоційно відгукуватися на неї, педагог поступово підводить їх до розуміння, оцінювання, формування естетичних уявлень і суджень. Художньо-естетичні уявлення - різні ідеї людей про сутність і призначення мистецтва, які пов'язані з оцінкою будь-яких об'єктів і явищ дійсності за законами краси.

У розмаїтті засобів впливу на формування особистості важливе місце посідає взаємозв'язок закладу дошкільної освіти і сім'ї. Включення сім'ї як партнера і активного суб'єкта в освітнє середовище закладу дошкільної освіти якісно змінює умови взаємодії педагогів і батьків, які мають власні стратегічні інтереси у сфері дошкільної освіти дитини, зокрема, у формуванні художньо-естетичних уявлень дітей дошкільного віку.

Визначено роль взаємозв'язку та схарактеризовано форми і методи взаємодії дошкільного закладу і сім'ї у формуванні художньо-естетичних уявлень. Апробовано оптимальні форми, методи і прийоми формування художньо-естетичних уявлень у дітей на засадах взаємодії дошкільного закладу і сім'ї. Удосконалено систему художньо-естетичного виховання, зміст поетапного формування художньо-естетичних уявлень у дітей на засадах взаємодії дошкільного закладу і сім'ї.

Ключові слова: формування, художньо-естетичні уявлення, взаємодія, заклад дошкільної освіти, сім'я, дошкільники.

Abstract

Zaika Olena Yakivna Senior Lecturer, Candidate of Pedagogical Sciences, the Department of Preschool Pedagogy and Psychology Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv national pedagogical university, Luhova St., 2, Hlukhiv

FORMING PRESCHOOL CHILDREN'S ARTISTIC AND
AESTHETIC IDEAS ON THE BASIS OF INTERACTION OF THE
PRESCHOOL EDUCATION INSTITUTION AND THE FAMILY

Improving the quality of preschoolers' aesthetic education in modern conditions largely depends on the study, generalization and creative rethinking of historical and pedagogical experience in forming children's artistic and aesthetic ideas and further using some of its principles in preschool education institutions. Artistic and aesthetic education is the system of complex, planned, purposeful and consistent influence on the child, as a result of which her / his aesthetic ideas and judgments are formed.

General children's ideas about the beautiful in everyday life, nature and art are developed, basic aesthetic concepts and general categories are learned by preschoolers in the process of aesthetic education. A teacher gradually leads children to understanding, evaluation, and formation of aesthetic ideas and judgments with developing their ability to perceive beauty and emotionally react to it. Artistic and aesthetic ideas are different people's thoughts about the essence and purpose of art, which are related to the evaluation of any objects and phenomena of reality according to the laws of beauty.

The relationship between the preschool education institution and the family occupies an important place among the different means of influence on a personality formation. The inclusion of the family as a partner and active subject in the educational environment of the preschool educational institution qualitatively changes the conditions of interaction between the teachers and the parents who have their own strategic interests in the field of preschool education, in particular, in forming preschool children's artistic and aesthetic ideas.

It was determined the importance of the relationship and characterized the forms and methods of interaction between the preschool institution and the family in the forming children's artistic and aesthetic ideas. The optimal forms, methods and techniques of forming children's artistic and aesthetic ideas on the basis of interaction between the preschool institution and the family have been tested. It was improved the system of artistic and aesthetic education, the content of the step-by-step forming children's artistic and aesthetic ideas based on the interaction between the preschool institution and the family.

Keywords: forming, artistic and aesthetic ideas, interaction, preschool education institution, family, preschoolers.

Вступ

Постановка проблеми. Підвищення якості естетичного виховання дошкільників у сучасних умовах значною мірою залежить від вивчення, узагальнення та творчого переосмислення історико-педагогічного досвіду з формування художньо-естетичних уявлень дітей та подальшого використання його окремих положень у дошкільних навчальних закладах.

Художньо-естетичне виховання - це система комплексного, планомірного, цілеспрямованого і послідовного впливу на людину, у результаті якого в неї виникає певна світоглядна установка на безпосередню творчу оцінку дійсності і власного життя в суспільстві як прояв естетичних категорій.

Педагогіка визначає художньо-естетичне виховання дітей дошкільного віку як цілеспрямований процес формування творчо активної особистості дитини, здатної сприймати і оцінювати прекрасне в житті та мистецтві [1].

У процесі естетичного виховання у дітей формуються загальні уявлення про прекрасне у повсякденному житті, природі та мистецтві, про види мистецтва: графіку, скульптуру, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, літературу, музику та їх жанри, засвоюються основні естетичні поняття, загальні категорії. Зміст понять естетики стає для них зрозумілим через розкриття багатоманітності краси у предметах побуту, явищах природи, поведінці людини, творах мистецтва.

Виховуючи у дітей уміння сприймати красу і емоційно відгукуватися на неї, педагог поступово підводить їх до розуміння, оцінювання, формування естетичних уявлень і суджень.

Художньо-естетичні уявлення - різні ідеї людей про сутність і призначення мистецтва, які пов'язані з оцінкою будь-яких об'єктів і явищ дійсності за законами краси.

Включення сім'ї як партнера і активного суб'єкта в освітнє середовище дошкільного навчального закладу якісно змінює умови взаємодії педагогів і батьків, які мають власні стратегічні інтереси у сфері дошкільної освіти дитини, зокрема, у формуванні художньо-естетичних уявлень дітей дошкільного віку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування художньо-естетичних уявлень виступає одним із важливих завдань освіти дітей дошкільного віку на сучасному етапі.

У психолого-педагогічних дослідженнях художні уявлення розглядаються як ідеї про взаємозв'язок речей і явищ в житті і мистецтві (В.Гуружапов, О.Запорожець, Е.Торшилова, Б.Юсов та ін.), у зв'язку з проблемою розвитку художніх здібностей (В.Киреєнко, Б.Теплов), сприйняття мистецтва (Г.Белявський, Л.Васильєва, О.Вовчик-Блакитна, Ф.Дмитриєва, Б.Юсов).

Проблеми і пошук сучасних форм співпраці педагогів із сім'єю дошкільників розглядають Т. Антонова, О. Кононко, В. Петровський.

Проблемі взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї присвячені праці Л. Артемової, А. Богуш, В. Котирло, С. Ладивір, Т. Маркової, Л. Островської та ін.

Науковцями досліджені такі аспекти окресленої проблеми: зміст і методи педагогічної освіти батьків (Т. Кирієнко, О. Низковська, Л. Островська,); умови спільної роботи сім'ї і педагогічного колективу ЗДО у формуванні моральних якостей особистості дитини (Т.Алексєєнко, Л. Божович, В. Постовий); педагогічні умови ефективної взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї в екологічному, економічному вихованні старших дошкільників (С.Іванчук, В.Кушнір, Н. Кот).

Мета статті - висвітлити ключові позиції та зміст поетапного формування художньо-естетичних уявлень у дошкільників на засадах взаємодії дитячого закладу і сім'ї.

Виклад основного матеріалу

У розмаїтті засобів впливу на формування особистості важливе місце посідає взаємозв'язок дитячого закладу і сім'ї у естетичному вихованні дітей дошкільного віку.

Педагогічно організований процесс естетичної дії на дошкільників має на меті не лише ознайомлення їх із різними видами і творами мистецтва, а й передбачає освоєння дітьми прекрасного в мистецтві та довкіллі і є процесом естетично правильної організації всього дитячого життя.

На початковому етапі формування художньо-естетичних уявлень у дітей на засадах взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї в роботі з батьками використовують діагностичні форми роботи. За допомогою анкетування отримуть первинну інформацію щодо ставлення батьків до проблеми формування художньо-естетичних уявлень у дітей, шляхи її розв'язання в умовах сім'ї. Отримані дані про навколишнє оточення, естетику побуту, охайність, красу обстановки в квартирі, участь дітей у вирощуванні квітів, наявність предметів, що оточують дітей у сім'ї, не тільки практичному призначенню, а й розвитку естетичних емоцій через передачу у спадок своїм дітям знань, вмінь і навичок художнього килимарства і ткацтва, вишивання, кераміки, настінного розпису, художньої обробки дерева, скла і металу допомагає вихователям скоректувати програму роботи з батьками щодо художньо-естетичного виховання дітей, посилити ті аспекти, в яких батьки недостатньо обізнані, додати інформацію, до якої вони виявили інтерес тощо. дошкільник естетичний виховання

Для забезпечення умови усвідомлення батьками значущості художньо-естетичного виховання дітей та оволодіння ними достатнім рівнем художньо-естетичних знань, використовують педагогічну просвіту батьків.

Формами організації і проведення методично-консультаційної роботи з батьками з питань художньо-естетичного виховання дітей є індивідуальні консультації, бесіди, ознайомлення з науково-методичною літературою, батьківські збори та інше.

Наочно-інформаційні форми покликані сприяти поширенню певного інформаційного матеріалу серед батьків (Види та жанри мистецтва. Поняття художньо-мистецького стилю. Провідні стилі класичного та некласичного мистецтва).

Основною наочно-інформаційною формою взаємодії дошкільного закладу з батьками є створення інформаційного стенду [2, С.123].

На ньому розміщують конкретні поради та рекомендації для батьків з естетичного виховання дошкільників, фотографії з життя дітей відповідно до теми (наприклад, фотозвіт про екскурсію дітей до музею, присвячену вивченню тем «Вишивка», «Писанкарство», «Декоративний розпис»).

Поруч розміщують папки-пересувки, які використовуються для поглиблення знань батьків із тем «Вишивка», «Писанкарство», «Декоративний розпис», їх характерні особливості та регіональні відмінності. Також у папках може міститися практичний матеріал: вірші, перелік рекомендованої художньої літератури для читання дітям, статті з газет та журналів, зміст вправ чи ігор, які батьки можуть організувати з дітьми самостійно.

Тематичні виставки, які розміщують у батьківському куточку на спеціальних полицях, дозволяють знайомити батьків із матеріалом про різні види, особливості, історію виникнення народних ремесел. Зокрема, акцентують увагу на традиційних українських ремеслах: гончарство, килимарство, ткацтво, різьбярство, народні іграшки.

Крім теоретичного матеріалу, подають практичні рекомендації для батьків: поради, приклади з життя, ілюстрації, фотографії, малюнки дітей тощо.

Процес організації та проведення художньо-творчої діяльності потребує значної кількості матеріалів та спеціального обладнання. Правильне розміщення матеріалів має викликати у дітей бажання займатися самостійною художньою діяльністю, творити, фантазувати.

Для музичної діяльності упорядковують різні види музичних іграшок та музично-дидактичних ігор, дитячі музичні інструменти, ілюстрації до музичних творів, аудіо та відеозаписи тощо.

Для театралізованої діяльності мають бути в наявності настільний, пальчиковий, маріонетковий види театрів, елементи декорацій, ширми, театральна бутафорія, костюми та їх елементи, зображення відомих казкових персонажів тощо. Більшість з цих атрибутів можна виготовити власноруч, розкриваючи у такий спосіб дітям таємниці театрального виду мистецтва.

Для роботи дітей із художньою літературою облаштовують спеціальне місце в якому розміщують на полицях книги різних жанрів, альбоми, папки з ілюстраціями до художніх творів, зображення казкових персонажів, портрети класиків української та світової дитячої літератури.

З метою формування уявлень про культуру рідного народу наповнюють середовище різноманітними матеріалами декоративноприкладного характеру - ляльками в українському народному вбранні, посудом (глечики, куманці, тарелі), традиційними українськими іграшками, творами декоративно-прикладного мистецтва тощо.

Спрямованість уваги на виразності образів людей, тварин, на багатстві характерних деталей, кольорової гами в творах мистецтва дає можливість підвести дітей до вміння елементарно оцінювати їх.

Діти набувають уміння сприймати твори різного змісту, визначати, яку пору року зображено, що характерно для осені і весни, які фарби вибрав художник для їх передачі, як зображені зимовий холод, хуртовина, осінній вітер. Коли це можливо, вихователь використовує художню літературу (читаючи рядки вірша, уривок з казки, оповідання). Проводячи розмову за картиною, вихователь має висловити своє судження про неї в зрозумілій та цікавій для дітей формі, узагальнюючи їхні висловлювання. Книжкова ілюстрація дозволяє підвести дітей до поглибленого сприйняття змісту тексту. Педагог має допомагати дітям робити нескладні висновки, узагальнення, звертаючи їхню увагу на головне.

У майстер-класах для батьків та за участю батьків «Малюємо разом з батьками» можна провести бесіду «Мистецтво в нашому житті» («Образотворче мистецтво»), екскурсію по ізостудії, влаштувати виставу «Давайте познайомимося», роздати буклети-пам'ятки для батьків, обмінятися думками, враженнями, провести разом гру «Здогадайся, до майстерні якого художника завітали гості».

Формуючи уявлення про образотворче мистецтво (графіка, живопис, скульптура) та архітектурне мистецтво, акцентують увагу на характерних рисах та засобах виразності, жанрах живопису (портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий, казковий, анімалістичний), ознайомлюють з творчою професією художника. Зокрема, в ході занять «Художник», «Дизайнер» повідомляють про професії художника і дизайнера, використовують ігри «Що наплутав художник», «Палітра», вправи «Ми - художники», «Запам'ятай і змалюй». Вдома пропонують створити дизайнерський одяг з підручних матеріалів (для дівчаток), дизайн (тюнінг) авто (для хлопчиків), заповнити розмальовку професій.

Поетапно формуються у дітей художньо-естетичні уявлення про особливості літературних жанрів: малі фольклорні жанри (лічилки, загадки, скоромовки, дражнилки, забавлянки, утішки, прислів'я, пісеньки тощо), вірші (римується, звучить складно), казки (історія про нереальні, чарівні події), оповідання (розповідь про реальні події), твори гумористичного змісту (анекдоти, вірші-жарти).

Формуючи уявлення про красу музики, музику природи та навколишнього світу, музичні інструменти, про різноманітність вокального та інструментального жанрів, їх характерні особливості та різновиди залежно від характеру та засобів музичної виразності; характерні засоби виразності та особливості танцювального жанру, основну увагу у розумінні світу музичних звуків акцентують на розвиток сприймання та розуміння музичних творів, на формування слухацьких, співочих та хореографічних умінь, на залучення дітей до власного музикування. Ознайомлюючи малят з яскравими зразками класичної та сучасної музики, історією створення перших музичних інструментів та музичною спадщиною рідного народу, на музичних заняттях проводять бесіди за музичними творами, які допомагають дітям під час слухання музики відчути настрій п'єси, вчать створювати власні образи на її основі, розрізняти жанри музичного мистецтва; добирають картини та вірші, що доповнюють музичні образи й асоціації; цікаві оповідки та казки про музичні інструменти; використовують музично-рухові імпровізації, етюди, ритмічні та музичні ігри.

Розповідаючи дітям про театр, цирк, кіно, формують уявлення про різні види театру (пальчиковий, настільний, драматичний, театр іграшок, ляльковий театр, тіньовий театр тощо), їх характерні особливості, призначення; початкові уявлення про кіномистецтво та мультиплікацію як окремий його напрям, що сприяє розвиткові акторських умінь та заохочує до активної участі у театралізованій діяльності. Малята дізнаються про циркове мистецтво, його основні види (еквілібристика, дресирування тварин, клоунада, акробатика, жонглювання, фокуси).

Основною формою організації освітньої діяльності є заняття, які проводять один раз на тиждень. Під час проведення заняття «Казки» формують уявлення про особливості казкового літературного жанру, ознайомлюють з народними та авторськими казками, вправляються у визначенні основного змісту, головних персонажів, послідовності подій; заохочують до вигадування початку або кінцівки, розповідання улюбленої казки з елементами обігрування та інсценування; розвивають художню виразність мовлення, уяву та здатність до емоційного сприймання казкових творів.

Готуючись до інсценування казки «Рукавичка», вигадують нових персонажів. Батькам пропонують разом з дітьми прочитати якусь нову казку і намалювати її головного героя.

Під час вивчення однієї з тем дитина може пограти в різні ігри, попрацювати з педагогом індивідуально, поспілкуватися з однолітками, відвідати віртуальний музей скульптур, намалювати картину, побудувати конструкцію, виконати танець. Таке активне проживання кожного моменту заняття допомагає дитині глибоко усвідомити суть того, що відбувається і максимально ефективно засвоїти нові знання. В такій формі дітям цікаво пізнавати світ мистецтва, оволодівати вміннями зі створення робіт, отримувати від цього процесу задоволення.

На першому етапі роботи для забезпечення умови усвідомлення батьками значущості художньо-естетичного виховання дітей та оволодіння ними достатнім рівнем художньо-естетичних знань, умінь і навичок, акцентується увага сімей на необхідності збагачення естетичних вражень дітей, організації співтовариства батьків і дитини, а також створення вдома атмосфери, що стимулює дитину до творчої діяльності. Прагнення дітей до художньої діяльності формується двома шляхами: по-перше, коли батьки свідомо впливають на виникнення інтересу до прекрасного, на формування у дитини відповідних умінь та навичок,і, по-друге, коли дорослі своїм прикладом надихають малюка, спонукають брати участь у спільній діяльності.

Для того, щоб зацікавити батьків напрямом роботи з художньо- естетичного виховання та залучити їх до активної взаємодії, систематично організовують виставки дитячих робіт, проводять консультації щодо організації спільної творчої діяльності батьків з дітьми, тренінги, під час яких вони разом з дітьми вчаться мистецтву декоративного малювання, ліплення, віршування, драматизування, музикування; знайомлять батьків з іграми, спрямованими на розвиток художньо-естетичних уявлень [3].

Розширенню можливостей естетичного виховання дітей у сім'ї сприяють, окрім традиційних, такі методи виховання як книжка, кіно, телепередачі, слухання художніх творів у аудіозаписах. Дітей у сім'ї прилучають до музики через слухання творів та навчання гри на музичних інструментах. Батькам рекомендують відвідувати художній музей, купувати дітям книжки, переглядати театральні вистави, кіно, передплачувати дитячу пресу, організовувати колективне прослуховування музики і виконувати пісні у сімейному колі.

При організації і проведенні методично-консультаційної роботи з батьками з питань художньо-естетичного виховання дітей, використовують мультимедійні презентації, супроводжуючи їх фотографіями з життя дітей у дошкільному закладі чи родині. Означені презентації розкривають різні питання художньо-естетичного виховання дошкільників для батьків і містять матеріал спеціально для перегляду дітьми разом із батьками, наприклад, досвід активного долучення до музичної культури, образотворчого, хореографічного, кіномистецтва, театру, декоративно-прикладного мистецтва, і тільки потім залучаючи дитину до мистецтва вдома, в концертних залах, театрах.

Приблизний репертуар для художньо-естетичної діяльності, рекомендації, пов'язані з процесом спільного відтворення мистецьких творів з дитиною в домашніх умовах і в умовах живого звучання, рекомендації з приводу відвідування театрів і концертних залів батьки отримують від вихователя і музичного керівника. Для цього педагогічний колектив продумує і планує цикл зустрічей з батьками, спрямованих на набуття ними необхідного слухацького, зорового, практичного досвіду і досвіду взаємодії з дитиною в процесі спілкування з мистецтвом.

Єдність виховного впливу педагогічного колективу і сім'ї з формування художньо-естетичних уявлень передбачає бесіди з батьками та іншими членами сім'ї вранці і ввечері, коли дітей приводять у дитячий садок або забирають додому. Вихователь спеціально запрошує батьків чи інших членів сім'ї для бесіди з ним, де вихователь коротко інформує батьків про те цікаве, що чекає дітей сьогодні: екскурсія в парк, музичне заняття і т. ін. Ввечері педагог інформує про те, як пройшов у дитини день у дитячому садку, чим вона займалася, як проявила себе, на що слід звернути увагу.

У практиці роботи з сім'єю використовують доручення і прохання, з якими вихователі звертаються до батьків: зшити національні та професійні костюми для ляльок, допомогти оформити приміщення до свята і т. ін. Враховуючи умови життя і виховання дітей в окремих сім'ях, труднощі, з якими стикаються батьки, їхні помилки і промахи у вихованні, педагог складає пам'ятки, в яких лаконічно викладає поради та рекомендації за певною темою.

Доповіді та лекції для батьків на теми формування художньо- естетичних уявлень дітей організовуються як в стінах дитячого садка, так і за його межами. До колективних форм роботи з сім'єю відносять збори батьків (групові та загальні), групові консультації, конференції, вечори для батьків [2].

Для активізації у дітей інтересу до художньо-естетичної діяльності разом із батьками відвідують парк, художній музей, проводять бесіди за участю дітей із запрошеними художниками-майстрами, де батьки та діти ознайомлюються з методами навчання дітей художнім умінням. В таких сім'ях дорослі й діти виступають активними учасниками спільної художньої творчості.

Збагаченню вражень сприяють творчі виставки робіт, виконані спільними зусиллями батьків і дітей. Роль гідів на таких виставках виконують самі діти.

Батьків залучають до створення творчої виставки на тему «Петриківські квіти», попередньо провівши майстер-клас з петриківського розпису. Ознайомившись з технікою витинанки, діти можуть створити виставку «Різнобарвна витинанка».

При формуванні художньо-естетичних уявлень у дітей дошкільного віку на другому етапі, ознайомлюють їх з різноманітними жанрами фольклорних та авторських творів, їх характерними особливостями, виховують інтерес до краси художнього слова. Для вирішення завдань, спрямованих на активізацію уяви та фантазії, вигадування початку або продовження казки, складання власного вірша, перевтілення у дійових персонажів тощо, дітей ознайомлюють з міфами та легендами, оповіданнями та дитячими повістями.

Формуючи уявлення про музичне мистецтво використовують бесіди за музичними творами, які допомагають дітям під час слухання музики відчути її настрій («Пейзажі, написані звуками», «Музичні оповідки про іграшки», «Музика дощу», «Коли інструменти грають разом»), вчать створювати власні образи на її основі, розрізняти жанри музичного мистецтва тощо. Добірки картин та віршів доповнюють музичними образами й асоціаціями. Цікаві оповідки та казки про музичні інструменти можуть міститися у папках-пересувках. Музично-рухові імпровізації, етюди, ритмічні та музичні ігри; спільні ігри «Діти-батьки-вихователі», «Весела пісенька», «Впізнай за голосом», сприяють формуванню художньо- естетичних уявлень дошкільників.

На занятті, присвяченому творчим професіям скульптора, архітектора, інформують про професії архітектора, дизайнера; за допомогою вправи «Новосілля» дітям пропонують намалювати свої портрети й «поселити» їх у будинок, який всі разом розфарбовуть. Вдома з батьками пропонують створити план фантастичної будівлі в місті.

Формуючи уявлення про гончарне ремесло, ткацтво, килимарство, народну іграшку, ознайомлюють дітей із сировинними матеріалами (бавовна, вовна, шовк) та спеціальним обладнанням ткацького ремесла; працею кравця, її важливістю у житті людини; способами обробки деревини та символічністю створених образів у різьбярстві; матеріалами та обладнанням, за допомогою яких людина виготовляла різноманітні вироби у стародавні часи; з характерними формами (куманці, барильця, тарелі, чаші, глечики, горщики та ін.) та їх специфічним кольоровим забарвленням; історією створення одягу; кулінарним мистецтвом як умінням готувати смачні страви, регіональними особливостями та основами кулінарного мистецтва.

У занятті, присвяченому ткацтву, килимарству, збагачують уявлення дітей про ткацьке та килимарське ремесло, його особливості та значення у житті людини. Ознайомлюючи з історією виникнення ремесел, основними етапами виробництва, специфічними сировинними матеріалами та спеціальним обладнанням (прядка, ткацький верстат), виховують повагу до праці народних майстрів (ткачів, килимарів), формують ціннісне ставлення до їхніх виробів, заохочують до створення власних неповторних робіт. Після заняття можна запропонувати дітям запитати у батьків та рідних, чи вміють вони виготовляти вироби власними руками (вишивати, в'язати, плести мереживо), і розповісти про це в дошкільному закладі.

Інтегроване заняття на тему «Мандрівка до міні-музею керамічного посуду» з використанням ігор-імітацій, народних ігор («Як підем ми на базар»); практикум «Опановуємо разом з дітьми види народних ремесел»; виставка робіт батьків і дітей; міні-проект «Майстри рідного села»), - все це сприяє збагаченню уявлень про декоративно-прикладне мистецтво.

При формуванні елементарних уявлень про дизайн одягу і приміщень, діти отримують початкові знання про традиційну символіку українських орнаментів та розмаїття кольорової гами вишивки, писанки, декоративного розпису, дизайн приміщення, його основне призначення у житті людини; особливості творчих професій дизайнера і модельєра. Розвитку дизайнерських умінь сприяє надання можливості дитині прикрашати, оздоблювати різноманітні речі та вносити в інтер'єр щось яскраве.

Провідну роль у взаємодії дошкільного закладу із сім'єю вихованців відіграють практичні форми роботи. Бесіда педагога та батьків дозволяє не лише надати батькам корисні знання з певної теми, а й озброїти їх практичними навичками. На консультаціях В.Кушнір радить представляти певну інформацію, обговорювати статті з педагогічної преси за темою, прослуховувати аудіо-записи розповідей дітей для демонстрації та обговорення з батьками, ознайомлювати зі способами організації занять та ігор з дітьми [4].

На третьому етапі роботи, бачення проблеми співробітництва та співтворчості сім'ї у формуванні художньо-естетичних уявлень приводить до заповнення альбомів мистецьких відкриттів і досягнень родини в цілому і персонально дитини, описові характеристики-портрети «Наш малюк у світі музики, літератури, хореографії, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, театру, кіно, цирку» або «Всією сім'єю на зустріч з театром», діагностичні карти культурного життя сім'ї та актуальних для неї проблем мистецького виховання та розвитку дитини, сценарії спільних мистецьких вечорів і свят, які пропонують батьки, створюючи їх самостійно, або разом з дітьми.

Вечори для батьків та інших членів сім'ї, які проводять в дошкільних установах, можуть носити тематичний характер: «Музика і діти», «Книга в житті дитини», «Дитина-художник». Своєрідність цієї форми роботи полягає в тому, що після короткого повідомлення присутніх пропонується перегляд художніх виступів дітей, співробітників дитячого закладу, самих батьків. З метою допомоги батькам в оволодінні практичними вміннями, необхідними у вихованні дітей, для них організовують консультації, практикуми з навчання приготуванню страв, співу, мистецтву виготовлення саморобних іграшок і т.ін.

Формуючи у дітей уявлення про малі форми фольклору, намагаються досягти того, щоб дитина доречно вживала їх у своєму мовленні; мала уявлення про творчу працю поетів та прозаїків, знала авторів та назви найулюбленіших творів (заняття «Дитячі періодичні видання», «Творчі професії: поет та прозаїк»).

Формуючи уявлення про творчі професії: співак, композитор, танцівник, музикант, в занятті «Музикант», використовують розминку-гру «Незвичайний хор», інформаційне повідомлення про професію музиканта, музично-дидактичну гру для розвитку тембрового слуху «Вгадай, хто співає», вправи «Які звуки повторюються?», «Музичний оркестр».

Заняття «Актор» передбачає розповідь про професію актора, використання розминки-гри «Зрозумій мене», вправи «Декламуємо вірші», гри «Театр настрою».

Розширенню уявлень про кіномистецтво та мультиплікацію, історію їх виникнення; етапи створення фільму (написання сценарію, підбір акторів, репетиції, зйомки, монтаж, озвучування) та мультфільму (обрання сюжету, визначення дійових осіб, малювання із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій, монтаж, озвучування) сприяють бесіди про виникнення кіномистецтва, анімації та мультфільмів, творчі професії актора, мультиплікатора, сценариста, режиссера, попередньо провівши заняття «Подорож до країни мультиплікації».

Під час театрально-ігрової діяльності дошкільники набувають художньо-естетичних умінь та навичок, навчаються працювати з різними театральними ляльками: водити їх, озвучувати, передавати характер персонажа; виражати почуття героїв у міміці та жестах, обігрувати сюжети улюблених казок через гру-драматизацію та різні види театрів.

Висновки

Художньо-естетичне виховання - це система комплексного, планомірного, цілеспрямованого і послідовного впливу на дитину, у результаті якого у неї формуються естетичні уявлення і судження. Художньо-естетичні уявлення - це ідеї людей про сутність і призначення мистецтва, які пов'язані з оцінкою будь-яких об'єктів і явищ дійсності за законами краси. Включення сім'ї в освітнє середовище дошкільного навчального закладу, забезпечення координаційної взаємодії з родинами задля формування художньо-естетичних уявлень вихованців передбачає поетапне формування художньо-естетичних уявлень у дітей, використання різних форм і методів залучення батьків до співпраці на засадах взаємодії дитячого закладу і сім'ї.

Література

1. Варккі М. Дитина у світі творчості: Творче та естетичне виховання дошкільнят / Дошкільне виховання. 2003. № 6. С.57-67.

2. Іванчук С. А. Форми взаємодії дошкільного закладу і сім'ї з економічного виховання дітей дошкільного віку // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. 2015. № 1. С. 121-126. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2015_1_26

3. Взаємодія ДНЗ та сім'ї / уклад. О. А. Рудік, І. М. Молодушкіна. Харків: Вид. група «Основа», 2013. 222 с.

4. Кушнір В. М. Психолого-педагогічні особливості взаємодії сім'ї та днз у формуванні економічної культури старших дошкільників // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / гол. ред.: Мартинюк М. Т. Умань: ППЖовтий, 2010. Ч. 4. С. 135-141.

References

1. Varkki, M. (2003). Dytyna u sviti tvorchosti: Tvorche ta estetychne vykhovannia doshkilniat [A child in the world of creativity: Creative and aesthetic education of preschoolers]. Doshkilne vykhovannia, № 6. 57-67. [in Ukrainian].

2. Ivanchuk, S. A. (2015). Formy vzaiemodii doshkilnoho zakladu i simi z ekonomichnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku [Forms of preschool educational establishment and the families interaction with economic education of preschool children]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia: Pedahohichni nauky. 1. 121-126. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2015_1_26 [in Ukrainian].

3. Rudik, O. A., Molodushkina, I. M. Vzaiemodiia DNZ ta simi (2013). [The interaction between the preschool institution and the family]. Kharkiv: Vyd. hrupa «Osnova» [in Ukrainian].

4. Kushnir, V. M. (2010). Psykholoho-pedahohichni osoblyvosti vzaiemodii simi ta dnz u formuvanni ekonomichnoi kultury starshykh doshkilnykiv [Psychological-pedagogical features of the interaction between the family and the preschool institution in the formation of the economic culture of senior preschoolers]. M.T.Martyniuk (Eds.) Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Pavla Tychyny. (Vols. 4), (pp. 135-141.). Sumy: SumSU [in Ukrainian]. Uman: PPZhovtyi. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru