Перешкоди і перспективи онлайн-навчання в Україні в умовах війни (на прикладі викладання англійської мови на підготовчих курсах)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перешкоди і перспективи онлайн-навчання в Україні в умовах війни (на прикладі викладання англійської мови на підготовчих курсах)

Миргородська Наталя Володимирівна старший викладач кафедри Довузівської підготовки, Одеський національний морський університет

Курасова Наталія Іванівна викладач кафедри Довузівської підготовки, Одеський національний морський університет

Маларьова Наталя Олексіївна магістр права, викладач суспільно-правових, філологічних дисциплін, зав. відділення, Відокремлений структурний підрозділ «Кілійський транспортний фаховий коледж Державного університету інфраструктури та технологій»

Анотація

У зв'язку з пандемією COVID-19, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2020 року, у всіх навчальних закладах України навчання було проведено в онлайн-режимі. Методика дистанційного навчання до початку пандемії буда не знайома як викладачам, так і здобувачам освіти. Це, безперечно, вплинуло на якість знань, які отримували студенти. У результаті навчальні заклади були змушені тимчасово повертатися до очної форми навчання.

На цей час пандемія коронавірусу залишається гострою проблемою для України і для всього світу, але російське вторгнення значно перевершило за гостротою пандемію. Дистанційне навчання тепер є єдиною основною формою продовження освіти. Вищі навчальні заклади адаптують досвід онлайн-навчання, отриманий під час карантину. Українці змушені навчатися онлайн саме через війну. Тому так важливо ретельно розглянути переваги та недоліки дистанційного навчання під час війни в Україні та оцінити, як вони впливають на освіту.

Стаття ґрунтується на прикладах результатів проведеного опитування Державної служби якості освіти України, а також серед респондентів, здобувачів освіти та викладачів та прикладів онлайн-навчання у світі в цілому.

Публікація актуалізує питання доцільності сприйняття актуальних напрямків модернізації освіти дистанційного навчання.

У роботі здійснено огляд ключових особливостей та представлено можливості, які відкриває дистанційне навчання при вивченні англійської мови. На практиці доведено, що студенти не тільки покращують розмовні навички, а й стають більш цілісними й різнобічними особистостями.

Доведено, що дистанційне навчання є мотивуючим фактором у вивченні англійської мови, сприяє досягненню особистісних, метапредметних, предметних результатів навчання, долає мовні бар'єри, розширює кругообіг студентів, а загалом - мети навчання англійської мови: формування іншомовної комунікативної компетентності.

Ключові слова: цифрові технології, інформаційне освітнє середовище, мережна взаємодія у навчальному процесі, платформа ZOOM. сервіс Google classroom, змішана форма навчання, онлайн, англійська мова, Корпус Миру, партнерське викладання.

Myrgorodska Natalia Volodymyrivna Senior Lecturer Department of Pre-University Training, Odessa National Maritime University,, Odesa

Kurasova Nataliya Ivanivna Lecturer Department of Pre-University Training, Odessa National Maritime University, Odesa

Malarova Natalia Oleksiivna Head of department, master of Law, Lecturer of socio-legal and philological studies, Cyclical commission of “Socio-legal and philological studies”, Separate structural unit “Kiliia Transport Professional College of State University of Infrastructure and Technologies”, Kiliya,

OBSTACLES AND PROSPECTS OF ONLINE EDUCATION IN UKRAINE DURING THE WAR (ON THE EXAMPLE OF TEACHING ENGLISH IN PREPARATORY COURSES)

Abstract

In connection with the COVID-19 pandemic, according to the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 12, 2020, all educational institutions of Ukraine have transferred education to the online mode. Before the beginning of the pandemic, the method of distance learning was unfamiliar to both teachers and students. It definitely affected the quality of knowledge students received. As a result, educational institutions were forced to return to temporary face-to-face education.

Today, the coronavirus pandemic remains an acute problem for Ukraine and for the whole world, but the Russian invasion far exceeded the severity of the COVID-19 pandemic. Distance learning is now the only major form of continuing education. Higher education institutions are adapting online learning experiences during the pandemic. Ukrainians are forced to study online precisely because of the war. That is why it is so important to carefully consider the advantages and disadvantages of online education during the war in Ukraine and evaluate how they affect education.

The article is based on examples of the results of a survey conducted by the State Education Quality Service of Ukraine, as well as among respondents, education seekers and teachers, and examples of online learning in the world as a whole. The publication updates the question of the expediency of the perception of current directions in the modernization of distance learning education.

The work reviews the key features and presents the opportunities that distance learning opens up in learning English. In practice, it was proved that students not only improve their speaking skills, but also become more holistic and versatile individuals.

It has been proved that distance learning is a motivating factor in learning English, contributes to the achievement of personal, meta-subject, subject learning results, overcomes language barriers, open the mind of students, and generally, the goal of learning English is the formation of foreign language communicative competence.

Keywords: digital technologies, informational educational environment, network interaction in the educational process, the ZOOM platform, Google classroom service, mixed form of education, online, English language, Peace Corps, partner teaching.

Вступ

Постановка проблеми. При опрацюванні даної проблеми, особливу увагу приділили аналітичним матеріалам, розгляду наявних звітів, опитувань та теоретичних напрацювань актуальної на сьогодні для України та світу тематики дистанційного навчання. Це дало можливість розробити рекомендації для застосування певних методик дистанційного навчання в мирний та воєнний часи в Україні, виявити сильні та слабкі сторони дистанційного навчання, а також окреслити можливі проблеми такої форми освіти. МОН України з самого початку повномасштабної військової агресії рф вживає комплексні заходи для підтримки освітньої та наукової діяльності закладів вищої та професійної передвищої освіти в умовах воєнного стану, на безоплатній основі залучає для цього міжнародних партнерів, та з їх допомогою розвиває цифрові ресурси для забезпечення дистанційної освітньої діяльності [1].

1. Цифровий контент. В березні 2022 року, українським здобувачам освіти, відомими світовими освітніми онлайн-платформами Udemi, Coursera, edX, було надано безплатний доступ до своїх онлайн-курсів. Наразі, понад 5200 курсів і 2200 проєктів, надає платформа Coursera for Campus, на якій представлені провідні університети та партнери. Інтернет-платформа Udemi вирізняється тим, що має колекцію онлайн-курсів, які серед всього маркетплейсу входять до топ 3%. Для українських студентів в онлайн-просторі доступні програми від відомих світових установ та компаній. Платформа Udemi пропонує близько 13000 курсів, edX - понад 1600 онлайн-курсів. Після успішного їх проходження, кожен український студент гарантовано отримує можливість отримання міжнародних сертифікатів. За бажанням, заклади освіти України можуть пройти реєстрацію на відомих перелічений вище освітніх інтернет-платформах.

16 березня 2022 р. в Міністерстві юстиції України за No 328/37664 зареєстровано наказ МОН від 08 лютого 2022 року No 130 «Про затвердження Порядку визнання у вищій і фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих за допомогою неформальної та/або інформальної освіти» (далі - Порядок) [2].

Кожен заклад освіти, згідно з Порядком, може на власний розсуд проводити процедуру визнання результатів неформального та (або) інформального навчання, а також визначити, процедуру визнання, стосовно організаційних аспектів. Для цього, кожен заклад освіти створює спеціальні уповноважені структурні підрозділи, які будуть визначити методи оцінювання цього процесу та контролювати його.

Заклади професійної вищої та передвищої освіти, відповідно до пункту 8 Порядку, мають право зарахувати здобувачу освіти до 25% відповідної освітньої програми, а для спеціальностей галузі знань 12 «Інформаційні технології» - до 35%.

2. Цифрові інструменти. Компанія Google, в серпні 2022 року, підтримала освітій процес України та надала безплатний розширений доступ до інтернет-сервісу Google Workspace for Education's Teaching and Learning Upgrade. Це дозволяє учасникам освітнього процесу проводити навчальні та практичні заняття для 250 учасників одночасно, а також здійснювати запис зустрічей, та що важливо, зберігати їх безпосередньо на хмарному середовищі Google Drive. Торговим посередником та партнером Google є компанія Cloudfresh. Вона опікується розгортанням інтернет-сервісу Google Workspace for Education's Teaching and Learning Upgrade в Україні.

Для всіх закладів освіти України безплатний та розширений доступ до програмного забезпечення Zoom Meetings for Education забезпечив Zoom. Учасники освітнього процесу завдяки розширеному доступу Large Meeting, мають можливість здійснювати запис зустрічей, а також мати можливість одночасно для 1000 учасників проводити навчальні заняття.

Розвитком цифрового контенту та інструментів українських закладів освіти, спілкуванням з партнерами, здобувачами освіти, викладачами та МОН займається спільнота уповноважених представників, адміністраторів закладів освіти. Це сприяє впровадженню цифрових сервісів в організацію ефективного дистанційного та змішаного навчання МОН.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цифрові технології стали важливим фактором у процесі вивчення іноземної мови. Якісне використання інноваційних технологій досліджують Є.С. Полат, В.Е. Краснопольський, Л.І. Морська, П.І. Сердюков та інші. Навчання, засноване на провідних технологіях або з їх використанням є темою для інтенсивного і жвавого дослідницького інтересу у закордонних науковців таких як А. Татсумі (A. Tatsumi), М.А. Кларк (M.A. Clarke), М. Дулі (M. Dooly), А. Малей (A. Maley), Л. Карсон (L. Carson), Дж. Минард (J. Mynard), Г. Сокет (G. Sockett), Ф.Д. Давіс (F.D. Davis), Ф. Діпвел (F. Deepwell), С. Малік (S. Malik), С. Лаі (C. Lai), П. Г. Паріс (P.G. Paris), Дж. Перковскі (J. Perkowski), Д. Тоффолі (D. Toffoli), С. К. Янг (S.C. Young) та інші.

Мета статті - проаналізувати перешкоди й перспективи онлайн-навчання в Україні в умовах війни; виробити рекомендації щодо більш ефективного оновлення навчального процесу, нові виклики та можливості для організації навчальної діяльності при вивченні англійської мови у ЗВО, спираючись на досвід використання сервісу Google Classroom та його додатків студентами та викладачами, застосування досвіду партнерського викладання (team teaching) волонтерів Корпусу Миру.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні, обов'язковою складовою навчання є цифрові онлайн-технології, навчання в мережі Інтернет. І також, вивчення англійської мови. Нашу увагу привернули результати опитування, які були проведені у період з 12 до 20 квітня 2021 р. Державною службою якості освіти України. [3]. Опитування було зосереджено серед представників адміністрацій закладів фахової передвищої та вищої освіти всіх типів та форм власності регіонів України. Активну участь взяли педагогічні, науково- педагогічні працівники та інші здобувачі освіти. Основною метою опитування було проведення аналізу, як під час пандемії використання інтернет- технологій вплинуло на якість та доступність освіти. Були визначені основні проблеми та складнощі онлайн-викладання, що дозволило виокремити сильні та слабкі сторони, отримані певні рекомендації на майбутнє.

1. Соціокультурний фактор. Велика кількість практики під час навчання являється сильною стороною поєднання навчання та роботи. Під час онлайн-навчання викладачі та студенти мають очевидні переваги, по-перше, безумовним плюсом є те, що вільний час збільшується, через те, що скорочується час на дорогу до роботи. По-друге, студенти отримують можливість навчатися та одночасно отримувати практичні знання щодо теорії в університеті. На початку пандемії на очну форму навчання хотіли повернутись майже дві третини студентів. Але на другому курсі (до початку війни) ситуація суттєво змінилася.

Як показують результати опитування Державної служби якості освіти, майже половина учасників (49,5%) вважають, що після зняття карантинних заходів освітній процес має повернутися до допандемічної норми (у порівнянні з попереднім дослідженням цей показник знизився на 20%); а онлайн-режиму зараз віддають перевагу 8% опитаних (збільшення вдвічі у порівнянні з опитуванням 2020 р. [4]).

Завдяки доступності онлайн-навчання тепер стало легше розширювати свої соціальні кордони та мережі серед студентів та викладачів. З'являється унікальна можливість залучення до навчального процесу носіїв мови онлайн. Можливість організації та участі в онлайн дискусіях зі своїми англомовними однолітками. Однак, межі, що існують онлайн, створюють новий соціальний простір, що для більшості може бути досить незвичним. Тому нові онлайн знайомства сприйматися не так близько, як звичайні офлайн стосунки.

2. Поле можливостей для освітян. Попередні пункти тісно пов'язані з можливостями педагогів. Педагоги тепер мають більше можливостей, ніж будь-коли, застосовувати нові методи навчання, щоб зробити свої предмети більш захопливими. Онлайн-формат навчання сприяє отримуванню знань з поглибленим навчанням, через те, що є можливість запрошувати лекторів, носіїв мови.

Наразі, у воєнний час, більшість навчальних закладів надають доступ до своїх онлайн-платформ навчання (наприклад, Coursera, EdX та ін.). Це збільшує доступність інформації, комфорт часу та набагато полегшує викладачам роботу.

3. Слабкі сторони. бмежені особисті соціальні контакти. Очевидним недоліком дистанційного навчання є обмежений обсяг живого спілкування, що позначається на навчанні як викладачів, так і студентів. Крім того, медіаторними змінними цього зв'язку є погіршення психічного здоров'я та втрата мотивації. Багато учасників освітнього процесу зараз мають труднощі з адаптацією до нових правил. Важливо враховувати, що університети були місцем, що об'єднує спільноту і полегшує соціалізацію як нових знайомств, так і підтримку старих. В цей час для викладачів та студентів, університет як соціальний осередок, існує номінально. Його роль як місця соціальної стабільності та обміну, де люди з різних країн можуть спілкуватися разом та підтримувати зв'язки, стало важко зберігати. Через це страждає соціалізація першокурсників та і загалом студентів, бо вони є основним елементом корпоративної культури вишу. Спільнота завдяки використанню передачі знань від одного покоління до наступного, зберігання традицій та звичаїв, формує почуття єдності.

Такі процеси відбуваються онлайн, та у зв'язку з дистанційними обмеженнями, повністю змінюють зміст і форму елементів культури. Також ефективність спілкування знижує те, що учасники освітнього процесу не бачать особисто викладачів та студентів. Викладачам психологічно важко працювати через відсутність живого спілкування зі студентами, а самі студенти виявляють менш активну участь, бо не мають між собою почуття приналежності до студентської групи. Згідно з результатами опитування, майже всі університети вважають не дуже активну участь студентів, однією з найбільших проблем для викладачів. І, якщо до пандемії COVID, тиша в класі частково означала, що учні були підготовлені, чи, навпаки, перебували у процесі обдумування завдання, яке дав вчитель, то тепер, це може означати фактичну відсутність учня, хоча номінально вони показані у мережі, що беруть участь. Крім того, в період, коли учні включають камеру, щоб показати свою присутність, їх зовнішній вигляд та оточення можуть не сприяти створенню середовища для стійкого опанування знань.

У результаті, для обох сторін, навчальний процес стає проблематичним в поєднанні зі складнощами технічного характеру, які на цих групових заняттях частково трапляються. Виникає питання академічної доброчесності та якості освіти, а вчителі втрачають мотивацію до створення цікавих занять.

Готовність до навчання. Істотними перешкодами є психологічний стан і навіть фізична здатність продовжувати навчання. Нині багато українських студентів та викладачів займаються волонтерською діяльністю, перебувають у рядах територіальних сил оборони, чи працюють в інших підрозділах Збройних сил України. Звісно, такі студенти не зможуть навчатися як вони це робили до війни, бо в них немає вільного часу.

Співробітництво. Завдяки доступності онлайн-майданчиків (наприклад, Skype, ZOOM, Microsoft Teams тощо) обсяг взаємодії між університетами може пропорціонально збільшитися. Завдяки цьому, як в Україні, так і за кордоном, між навчальними закладами зв'язки значно покращуються. А викладачі та студенти зможуть обмінюватися досвідом, незалежно від того, до якої верстви суспільства вони належать. На додачу до культурного обміну, студенти та викладачі отримують нестандартну практику та освіту. Така співпраця також сприяє створенню спільного інформаційного простору та єдиної згуртованої мережі зв'язків. Крім того, доступ до платформ онлайн- навчання може розширити можливості українських університетів щодо надання освіти на міжнародному рівні. На тимчасово окупованих територіях та у зоні бойових дій, онлайн-уроки дозволяють продовжити навчання. Мільйони українських біженців мають можливість продовжувати освіту з будь-якої точки світу також завдяки онлайн-навчанню. З початком війни в Україні збільшилася кількість слабких сторін та загроз дистанційного навчання. Зокрема, багато учнів не готові до продовження навчання фізично чи психологічно. Крім того, деякі студенти та викладачі не мають необхідних побутових умов для проведення занять, а саме, окремої кімнати для навчання, надійного комп'ютера, та головне, підключення до Інтернету. Не слід забувати й про зовнішні атаки та дефіцит фінансування, що не сприяє оновленню техніки.

Реалії сьогодення безперечно показують, що сучасному молодому фахівцю без знання англійської мови практично неможливо здійснювати ділові чи туристичні поїздки до закордонних країн, побудувати успішну ділову кар'єру, та й взагалі, вільно почувати себе при спілкуванні з представниками інших культур. Нелегкий та тривалий процес вивчення іноземної мови вимагає багато часу, щоб опанувати декілька рівнів навчання, що налічують більш ніж 30 граматичних тем на кожному з них, та опанувати від 1 до 20 тисяч нових слів та виразів. Хочу зазначити з власного досвіду викладання англійської мови, що продумати заняття та досягти бажаних кінцевих результатів, та ще й досягти успіху -- це досить нелегка справа, яка вимагає особливих умінь та знань, вивчення досвіду передових педагогів-професіоналів. Кожен варіант проведення того чи іншого заняття передбачає застосування певних методів і способів вивчення мови. Вони мають як свої недоліки, так і переваги. Отримати знання недостатньо, важливо навчитися користуватися ними повсякденно. Для успішної самореалізації у житті, студентам потрібно мати ціннісні орієнтири, формувати життєві компетенції, що базуються на знаннях та правильно їх використовувати. Рада Європи у своїй публікації пояснює поняття «компетентність» як здатність застосовувати відповідні навички, знання або розуміння, цінності та ставлення [5]. Щоб ефективно та належно відповідати на запити та виклики, виявляти можливості, що виникають в міжкультурних і демократичних ситуаціях. Для поліпшення якості організації освітньої діяльності студентів, останнім часом, крім традиційних методів, активно впроваджуються інноваційні інформаційно-комунікативні технології. Завдяки цим технологіям, студентам створюються умови для інтерактивного навчання. Це дає можливість налагоджувати прямий та зворотній зв'язці між студентами та викладачами під час виконання проєктів, завдань чи вправ. Молодь швидко та впевнено опановує сучасні технології освітньої діяльності, що збільшує коло її спілкування, мотивує її до навчання, а це насамперед, сприяє її самореалізації, надає їй впевненості в собі.

Спробуємо, наприклад, більш докладно розглянути роботу Google Classroom, який приваблює користувача такими службами, як Gmail (електронна пошта), Calendar Google (календар), Google Drive, Google Docs (Сервіс, який надає можливість створювати презентації, таблиці, документи з правом доступу декільком користувачам), Blogger (платформа для створення блогів), Youtube (відеоплатформа), Google Translate (перекладач) [6]. Викладачеві для роботи з ним не потрібно бути фахівцем з інформаційних технологій, він має можливість створити та організувати роботу віртуальних кімнат (навчальні класи). Для кожного класу створюється свій код, який студенти можуть використовувати для приєднання до навчального класу, коли викладач може додати студентів до класу вручну. У середовищі класу створюються теми, і до кожної теми можна приєднати документи з матеріалами для заняття, завдання, тести, відео з YouTube і посилання на сторонні джерела. Документи із завданнями можуть розсилатися трьома способами: індивідуальна копія документа кожному студентові класу, документ для загального редагування й документ тільки для перегляду. Після виконання завдання студент натискає кнопку «здати», і документ переходить у статус «тільки для перегляду». Викладач перевіряє завдання, виставляє оцінки, використовуючи зручну для нього шкалу, може залишити коментар. Після перевірки викладач може повернути завдання для доопрацювання, і тоді документ знову переходить у режим редагування. Слід зазначити, що кожному новому завданню можливо задати часовий термін, або залишити безстроковим. Але кожен студент потрібен пам'ятати, що після закінчення терміну, завдання може бути доступним тільки для перегляду.

Кожна дія викладача супроводжується автоматичною розсилкою оповіщення на пошту учасників класу.

У сервісі реалізована можливість підключення декількох викладачів до одного класу, а також копіювання завдань з інших класів. Classroom дозволяє викладачам не тільки давати завдання, але й розсилати оголошення або створювати тематичні обговорення. Можна не турбуватися про те, що студент забув свою роботу вдома або що вона не читається з електронного носія. Усі документи зберігаються в структурованому вигляді в каталогах на Google Диску. Установка мобільного додатка Classroom є безкоштовними на мобільних операційних системах Android і IOC.

Серед переваг використання інструменту Google Classroom можна виділити наступні:

- простота, доступність організації елементів дистанційного навчання;

- безплатне використання платформи, яка не потребує технічної підтримки;

- доступність платформи LMS для мобільних пристроїв, у результаті домашнє завдання у студентів завжди з собою;

- звичний, інтуїтивно зрозумілий інтерфейс;

- доступність усіх матеріалів навчання в хмарному сховищі Google.

Слід виділити його широкі можливості, такі як організація індивідуальної та спільної роботи над документами та проектами; використання різноманітних форм надання матеріалів: документи, таблиці, презентації, опитування, тести, відео, посилання на сторонні ресурси; швидке поширення матеріалів курсу, оповіщення, обговорення, коментування; отримання навчального матеріалу студентами, які з певних причин пропустили заняття, та пізніше включилися в освітній процес; копіювання завдань для інших класів; курація курсу декількома вчителями; зворотний зв'язок зі студентами через форум або електронну пошту; експорт оцінок у Google Таблиці та виставлення підсумкових оцінок.

З метою модернізації освітнього процесу та підвищення його ефективності під час вивчення англійської мови створено віртуальну кімнату в додатку Google Classroom. Так, наприклад, одне із завдань до теми «Сучасні технології - види комунікації у суспільстві» передбачало використання інтерактивного методу, суть якого полягає у створенні студентами спільної презентації. Кожен зі студентів отримав один слайд, на якому він має дати характеристику запропонованому девайсу. У завданні було чітко сформульовано алгоритм його виконання, представлено план презентації, а також акцентовано, що під час виконання можна проявити креативність. Для розвитку пізнавальної діяльності та активації творчих здібностей студентів, кожен їх них повинен прокоментувати роботи інших учасників, Це виявилося дуже цікавим для студентів, а викладачі натомість, мали змогу оцінити роботи студентів та прокоментувати їх презентації, а також, дати певні поради на майбутнє. Завдання яке було надано студентам на основі цього методу, полягало в тому, що під час відпрацювання навичок подання презентації матеріалу, яке проходило в аудиторії, студентам було запропоновано записати цей процес на відеокамеру мобільного телефону. Отримані відеоролики були прикріплені викладачем до завдання та розміщені в Classroom. Виконуючи це завдання, кожен студент мав переглянути відео та прокоментувати кожен крок виконання алгоритму практичного заняття, помічаючи неточності та помилки. Також кожен студент мав можливість дати пораду один одному, щоб на майбутнє уникнути помилок. Студенти мають можливість коментувати відеоролики, створені авторами, у вигляді власних оцінок та коментарів. Також, викладач може створити та запропонувати студентам залишити коментарі на аркуші, прикріпленому до завдання. Подібна організація навчальної діяльності надає можливість студентам отримати досвід роботи над помилками інших.

Досить ефективним методом у формуванні таких компетентностей, як уміння приймати рішення, вчитися на своїх помилках, аналізувати, прогнозувати та оцінювати результати своєї діяльності є педагогічна практика із застосуванням методу дебрифінгу. Google Клас дає можливість викладачам завчасно продумати та розробити програму курсу, практичних завдань, презентацій, лекцій тощо. Це сприяє ефективному навчанню, засвоєнню теоретичного матеріалу, засобів проведення рефлексії. Інакше кажучи, Google Клас ні в якому разі не замінює викладача з його дидактичною майстерністю, а лише надає йому нові можливості організації навчального процесу.

Як висновок, зазначимо таке. Google Клас, на нашу думку, не просто інструмент модернізації навчального процесу в руслі тенденцій ХХІ століття, він дає можливість студенту вибудовувати індивідуальну траєкторію навчання, формує здатність планувати власну діяльність та керувати часом, працювати в команді, використовувати інформаційно-комунікативні технології учитися й опановувати сучасними знаннями. Однак технологічні інновації жодним чином не можуть заперечувати важливого значення напрацювань класичних методів та підходів до освіти. Переважання технологій, подібних до Google Classroom, може призвести до негативних наслідків, якщо накопичений досвід і особисте спілкування з глядачами перестануть враховуватися.

Шукаючи нові форми та методи опанування англійської мови, мою увагу привернув досвід ВСП «Кілійський транспортний фаховий коледж Державного університету інфраструктури та технологій», який базується на спільному або партнерському викладанні (team teaching). Це одночасне проведення заняття двома викладачами, які однаково зосереджені на студентах, цілях уроку, яких прагнуть досягти, працюючи разом та роблячи заняття ефективним і продуктивним. Таку можливість надала коледжу американська організація Корпус Миру, що сприяє продуктивному обміну знаннями та професійними вміннями між учасниками проєкту й волонтерами.

До питання спільного викладання прикута увага багатьох закордонних і українських науковців, таких як J. Davis, K. Dugan, M. Helms, V. Letterman, M. Nead, W. Muravski, В. Дяченко, О. Карпова, Н. Пожар, О. Пометун. С. Ратовська, А. Циркаль. Питання спільного викладання дисципліни «Іноземна мова» як інноваційної технології розкрито у працях С. Бобир, А. Губіної, А. Мартинюк.

Науковці наголошують на перевагах такої технології для інтенсифікації навчального процесу, що має на меті покращення якості освітніх послуг. Практика показує, що спільне планування займає від 15 до 30 хвилин і обов'язково включає постановку цілей заняття та визначення очікуваних навчальних результатів, планування навчальних завдань для досягнення цих цілей та розподіл часу, ролей, обов'язків на занятті. Якщо деякі етапи та розподіл ролей залишаються незмінними протягом певного проміжку часу (семестр, навчальний модуль), то це дозволяє заощадити час протягом планування заняття. Наприклад, на початку заняття відбувається обговорення новин, упродовж якого в обов'язки українського викладача входить організація та інструктування студентів, а волонтер бере безпосередню участь в обговоренні. Цей вид діяльності зазвичай проходить і інтерактивній формі - обговорення у колі або «Акваріум». Однією з важливих переваг спільного викладання є інтенсифікація освітнього процесу, яка досягається шляхом практикування різних моделей спільного викладання. Крім того, спільне викладання забезпечує реалізацію особистісно орієнтованого підходу до навчання, оскільки з'являється можливість виділити більше часу для спілкування з кожним студентом та прослідкувати динаміку зростання його компетентностей. Спільне викладання сприяє розвитку уміння роботи в команді як у викладача, так і студентів, що належить до важливих вмінь, необхідних у XXI ст. Відповідно до Концепції Нової Української школи, викладачі - партнери освітнього процесу мають найкращі можливості для обміну досвіду, розвитку креативності в усіх учасників освітнього процесу і підвищує мотивацію.

Справжній носій мови, спілкування, труднощі у спілкування, зростання інтересу, певний прогрес, та подолання мовного бар'єра - це той непростий шлях, який доводиться проходити викладачам і здобувачам освіти. Це яскравий приклад того, що важливо практикувати розмовну англійську мову з носієм мови та вдосконалювати себе, спілкуючись з представниками інших культур.

Практикування різних моделей спільного викладання дозволяє інтегрувати різні підходи до викладання англійської мови та сприяє формуванню інноваційної культури педагога. Міжнародна співпраця дозволяє розширити соціокультурну компетенцію студентів, стаючи підґрунтям для формування готовності до інноваційної діяльності в майбутньому і мотивує до безперервного професійного розвитку.

онлайн війна англійська мова

Висновки

Ми окреслили лише декілька напрямів, якими можна й потрібно користуватися викладачам навіть в умовах війни в Україні. Маємо розуміти, що кожна можливість - це саморозвиток і розвиток нашої країни у світовому контексті. За будь-яких умов, навчальний процес повинен бути ефективним, тому слід шукати форми та методи, можливо, спростити деякі завдання, але уникати бездумного спрощення, краще шукати форми та методи, які дозволять не втратити ефективності. І особливо контроль - доброзичливий, але водночас справедливий і постійний. Якщо ми максимально збережемо якість, ефективність і широкі перспективи онлайн-навчання, для підтримки рівня знань і формування нових, сприятимемо охопленню здобувачів освіти навчальним процесом, то підготуємо фахівців, які гарно працюватимуть на благо й відновлення України, а освітня галузь здобуде особливий досвід роботи у воєнних умовах.

Література

1. Балуба І. Особливості організації освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти в період воєнного стану. Міністерство освіти і науки України, від 21.10.2022. URL: https://nmc-vfpo.com/wp-content/uploads/2022/10/osoblyvosti-organizacziyi- osvitnogo-proczesu-v-zfpo-v-period-voyennogo-stanu_compressed.pdf

2. Про затвердження Порядку визнання у вищій і фаховій перед вищій освіті результатів навчання здобутих шляхом неформальної а/або інформальної освіти: наказ МОН України від 08 лютого 2022 No 130. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro- zatverdzhennya-poryadku-viznannya-u-vishij-ta-fahovij-peredvishij-osviti-rezultativ-navchannya- zdobutih-shlyahom-noformalnoyi-taabo-informalnoyi-osviti\\

3. Аналітична довідка щодо тенденцій організації дистанційного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти в умовах карантину у 2020/2021 навчальному році. Державна служба якості освіти України. URL: https://sqe.gov.ua/wp-content/ uploads/2021/05/ANALITICHNA_DOVIDKA_Opituvannya_FPO_ZVO_DSYAO_05.2021.pdf

4. Перепелиця Т. «Дистанційка» та війна: як досвід пандемії допоможе українській

освіті? Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва: веб-сайт. URL:

https://dif.org.ua/article/distance-learning

5. Барретт М. та ін. Компетентності для культури демократії. Живемо разом як рівноправні громадяни в культурно багатоманітному демократичному суспільстві/ пер. С англ. Київський університет імені Б. Грінченка. Страсбург: Рада Європи, 2018. 77с. URL: http://rm.coe.int/version-ukrainienne-240418/16807c886e

6. Ткачук Г.В. Хмарні технології: аналіз, перспективи, реалізації. Комп'ютер у школі та сім'ї. 2015. № 2. С. 40-43. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2015_2_12

7. Губіна А.М., Мартинюк А.П. Сумісне викладання як інноваційна технологія навчання іноземної мови студентів вищих навчальних закладів. Молодий вчений. 2018. № 3.2 (55.2). С. 60-63. URL: http://molodyvcheny.in.Ua/files/journal/2018/3.2/15.pdf

References

1. Baluba, I. (Eds.). (2022). Osoblyvosti orhanizatsii osvitnoho protsesu v zakladakh fakhovoi peredvyshchoi osvity v period voiennoho stanu. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy vid 21.10.2022 [“Peculiarity of organization of education at vocational education and training institutions during war time. Ministry of education and science of Ukraine” from October, 21, 2022]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://nmc-vfpo.com/wp-content/uploads/2022/10/osoblyvosti-organizacziyi-osvitnogo- proczesu-v-zfpo-v-period-voyennogo-stanu_compressed.pdf [in Ukrainian].

2. Nakaz MON Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku vyznannia u vyshchii i fakhovii peredvyshchii osviti rezultativ navchannia zdobutykh shliakhom neformalnoi a/abo informalnoi osvity”: vid 8 liutoho 2022 riku, № 130 [Order “On Procedure of recognition of learning outcomes gained via non-formal and/or informal education in higher and the professional pre-higher education system” from February 8, 2022, No 130]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-poryadku-viznannya-u-vishij -ta-fahovij -peredvishij - osviti-rezultativ-navchannya-zdobutih-shlyahom-noformalnoyi-taabo-informalnoyi-osviti\\ [in Ukrainian].

3. Analitychna dovidka Derzhavnii sluzhby yakosti osvity “Shchodo tendentsii orhanizatsii dystantsiinoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vishchoi osvity v umovakh karantynu u 2020/2021 navchalnomu rotsi” [Analytical report on tendency in the organization of distance learning in higher and professional pre-higher institutions in terms of quarantine in 2020/2021 academic year]. (n.d.). sqe.gov.ua. Retrieved from https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/ 2021/05/ANALITICHNA_ DOVIDKA_Opituvannya_FPO_ZVO_DSYAO_05.2021.pdf [in Ukrainian].

4. Perepelytsia, T. (2022). “Dystantsiika” ta viina: yak dosvid pandemii dopomozhe ukrainskii osviti? [“Distant education” and the war: how will the experience of the pandemic help Ukrainian education?]. Ilko Kucheriv “Democratic Initiatives” foundation. dif.org.ua. Retrieved from https://dif.org.ua/article/distance-learning [in Ukrainian].

5. Barrett, M. ta in. (2018). Kompetentnosti dlia kultury demokratii. Zhyvemo razom yak rivnopravni hromadiany v kulturno bahatomanitnomu demekratychnomu suspilstvi [Competences for democratic culture. Living together as equals in culturally diverse democratic societies]. (Borys Grinchenko Kyiv University, Trans). Strasbourg: Council of Europe. Retrieved from http://rm.coe.int/version-ukrainienne-240418/16807c886e [in Ukrainian].

6. Tkachuk, H.V. (2015). Khmarni tekhnolohii: analiz, perspektivy, realizatsii [Cloud technologies: analysis, perspectives, realization]. Kompiuter u shkoli ta simii - Computer at home and at school, 2. (pp. 40-43). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2015_2_12 [in Ukrainian].

7. Hubina, А.М., Martyniuk, А.Р. (2018). Sumisne vykladannia yak innovatsiina

tehnolohiia navchannia inozemnoi movy studentiv byshchykh navchalnykh zakladiv [Team teaching as an innovative technology of teaching a foreign language to university students]. Molodyi vchenyi - Young Scientist, 3.2 (55.2). (pp. 60-63). Retrieved from

http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/3.2/15.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru