Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій

Островська Маріанна Ярославівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології, Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ

Анотація

У даній статті виокремлено педагогічні умови, що сприяють підвищенню якості підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності, визначено ступінь поняття «педагогічні умови». Наголошується на можливості педагогічних дисциплін у підготовці студентів до інноваційної діяльності, формування вмінь і навичок самовдосконалення та самоосвіти. Ефективність будь-якої освітньої діяльності визначається, насамперед, психолого-педагогічною та практичною готовністю вчителя до її здійснення. Аналіз наукових досліджень, виконаних в останні роки багатьма вченими з цього питання, дозволяє зробити висновок, що готовність як інтегральна якість є взаємодією таких основних характеристик: загальної педагогічної підготовки (про неї мова йшла вище), психоемоційного стану та психологічної характеристики особистості, які проявляються у взаємній залежності та залежать від узгодженості між собою та іншими складовими цього поняття.

Насамперед єдність ефективного та усвідомленого емоційного початку зі створеними когнітивними переконаннями і поведінковими актами, які найповніше проявляються у вигляді навичок, стійких реакцій, стають виразом і характеризують сформованість психологічної готовності людини до певного виду діяльності. Ha cьoгoднi здiйcнюєтьcя peфopмa вciєї системи освіти. Одним із найважливіших напрямків цієї реформи - зміна мети освіти, її переорієнтація на задоволення потреб конкретної особистості. Важливими складовими процесів, що відбуваються, є гуманізація і гуманітаризація освіти. Суспільство і держава орієнтують своїх членів на безперервне освоєння знань, на залучення до світової та вітчизняної культури.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується гостротою змін, що відбуваються в різних сферах людської практики.

Ключові слова: педагогічні умови, підготовка студентів, початкова школа, інноваційні технології.

Abstract

Pedagogical conditions for the formation of the readiness of future primary school teachers to use innovative technologies

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education

This article singles out the pedagogical conditions that contribute to the improvement of the quality of training of future primary school teachers for the use of innovative technologies in professional activities, and defines the degree of the concept of "pedagogical conditions". Emphasis is placed on the possibilities of pedagogical disciplines in preparing students for innovative activities, the formation of self-improvement and self-education skills. The effectiveness of any educational activity is determined, first of all, by the teacher's psychological- pedagogical and practical readiness for its implementation. he analysis of scientific research carried out in recent years by many scientists on this issue allows us to conclude that readiness as an integral quality is an interaction of the following main characteristics: general pedagogical training (it was discussed above), psycho-emotional state and psychological characteristics of the individual, which are manifested in mutual dependence and depend on consistency between themselves and other components of this concept. first of all, the unity of an effective and conscious emotional beginning with the created cognitive beliefs and behavioral acts, which are most fully manifested in the form of skills, stable reactions, become an expression and characterize the formation of a person's psychological readiness for a certain type of activity. every year, the system of education is created. one of the most important directions of this process is a change in the goal of education, i.e. customization to meet the needs of a specific individual. humanization and humanization of education are important structural processes taking place. society and money invite all its members to the safe acquisition of knowledge, to involvement in life and national cultures. the cyclical stage of the development of the social cycle is characterized by the rapidity of changes that occur in the late stages of human practice.

Keywords: pedagogical languages, student training, primary school, innovative technologies.

Постановка проблеми

Важливим складником розробленої моделі ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів до інноваційної освітньої діяльності та застосування інноваційних технологій є педагогічні умови. У психологічному словнику термін “педагогічна умова” тлумачиться як певна обставина, яка впливає (прискорює чи гальмує) на формування та розвиток особистості, педагогічних явищ, процесів, систем, якостей. У такому трактуванні педагогічні умови - це структурна складова педагогічних технологій, або педагогічних моделей, важливо, що завдяки педагогічним умовам реалізуються в тій, чи іншій мірі компоненти технології [20].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковці (А. Алексюк, А. Андреев, О. Дубасенюк та ін.) під педагогічними умовами розуміють чинники, що впливають на процес досягнення мети, при цьому поділяють їх на [2, 8, 152]:

- зовнішні - позитивні відносини викладача і студента, об'єктивність оцінки навчального процесу, місце навчання, приміщення тощо;

- внутрішні (індивідуальні) - характеристики і властивості студентів (стан здоров'я, особливості характеру, плани на майбутнє, набуті досвід, уміння, навички, мотивація тощо).

У багатьох дослідженнях, зокрема і в дисертаційній роботі Л.Велитченко [72], до педагогічних умов віднесено сукупність соціально-педагогічних і дидактичних обставин, наявність яких впливає на навчальний процес, дозволяє здійснювати ефективне управління ним, вести цей процес раціонально, відповідно до предметного змісту із застосуванням ефективних форм, методів, навчання прийомів. Близькими є погляди В.Єремеєвої [160], яка педагогічні умови визначає як сукупність об'єктивних можливостей змісту, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей ЗВО щодо здійснення педагогічного процесу, що забезпечує успішне досягнення поставленої мети.

Мета статті - є розгляд концептуальних положень і виявлення педагогічних умов, що впливають на підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів до використання інноваційних технологій у системі початкової освіти.

Виклад основного матеріалу

Наприкінці ХХ ст. М. Дьяченко та Л. Кандибович, на основі комплексних досліджень, готовність до педагогічної діяльності трактували як цілеспрямований вияв особистісних властивостей людини, зокрема переконань, поглядів, мотивів, почуттів, вольових та інтелектуальних якостей, знань, навичок, умінь, установок, вважаючи, що така готовність є результатом ідейної, морально-політичної, психологічної, професійної та фізичної підготовки. Розглядаючи складні види діяльності ці автори виділили чинники, які складають підґрунтя готовності до діяльності, а саме [155, с. 19]:

- усвідомлення цілей, реалізація яких забезпечить розв'язання окресленого завдання;

- осмислення й оцінка умов, за яких здійснюватимуться майбутні дії, актуалізація досвіду, пов'язаного в минулому з виконанням завдань і вимог подібного характеру;

- визначення на основі досвіду й оцінки умов діяльності найбільш вірогідних способів і методів розв'язання завдань;

- прогнозування перебігу своїх інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і вольових процесів, оцінка співвідношення власних можливостей, рівня домагань та ступеня досягнення певного результату;

- мобілізація сил відповідно до мотивів праці та завдань, використання самонавіювання у процесі досягнення цілей.

Дефініція «готовність до праці» була поглиблена й конкретизована у наукових розвідках відомого вітчизняного психолога В. Моляко, якому належить пріоритет у конкретизації змісту й обсягу цієї категорії в педагогічній психології, - спочатку в контексті психології творчості, її формування та розвитку [330, с. 24-25], а годом, - у започаткованому ним, більш широкому напрямі, який у подальшому отримав назву «творча конструктологія». Під готовністю до праці вчений розуміє складне особистісне утворення, багатокомпонентну систему, сукупність складників якої надає особистості змогу виконувати конкретну роботу ефективно і результативно [331].

Особливістю готовності до професійної діяльності, на думку О.Білої, є інтегративний характер, який виявляється в упорядкуванні її внутрішніх структур, гармонійності основних компонентів особистості професіонала, а також у стійкості, стабільності та послідовності їх функціонування. Тобто професійна готовність має ознаки, що свідчать про єдність, цілісність особистості, її здатність до продуктивної професійної діяльності [39]. Ю. Шаповал готовність до професійної діяльності розглядає як інтегративну характеристику особистості, в структуру якої входять такі компоненти: мотиви діяльності; цілі діяльності; інформаційна основа діяльності; програма діяльності; блок прийняття рішення і підсистема професійно важливих якостей особистості [563]. Ці вчені вважають, що структурні компоненти готовності до професійної діяльності є універсальними і не залежать від особливостей конкретних професій, зокрема вони характерні і для педагогічної діяльності.

Чимало дослідників (В. Білик [40], К. Бінницька [41], І. Богданова [43], Л. Коржова [230], В. Моляко [331] та ін.) під готовністю до професійної діяльності розуміють нерозривну єдність мотиваційного (спонукального) та виконавського (процесуального) компонентів, вважаючи, що вони однозначно виводяться з професіограми. Однак більшість авторів у структурі готовності до професійної діяльності, використовують компоненти, які свого часу виділив М.Дьяченко [155, с. 37-38]:

- мотиваційний - відповідальність за доброякісне виконання завдань, почуття обов'язку;

- орієнтаційний - знання й уявлення про особливості та умови діяльності, психолого-педагогічні її вимоги до особистості;

- операційний - володіння способами та прийомами діяльності, необхідними знаннями, вміннями, навичками, процессами аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо;

- вольовий - самоконтроль, самомобілізація, націленість на кінцевий результат, вміння керувати діями, з яких складається виконання обов'язків;

- оцінювальний - самооцінка своєї підготовленості та відповідності процессу розв'язання поставлених завдань оптимальним зразкам.

Аналізуючи природу феномена «готовність до професійної діяльності», вчені одностайні в тому, що її сутність полягає у вираженні спрямованості особистості на діяльність взагалі та на діяльність у межах різних вузьких, професійно орієнтованих завдань. Водночас, цей феномен, функціонуючи в кожному із професійних видів діяльності та будучи зумовленим диференціацією професійних знань фахівця у межах вказаних видів діяльності, має у кожному окремому випадку конкретний специфічний прояв [116]. Отже, проаналізовані наукові підходи дозволяють стверджувати, що готовність до професійної діяльності є складною інтегративною характеристикою суб'єкта праці та містить мотивацію, знання, уміння, компетенції, досвід, які забезпечують досягнення високих показників при виконанні професійних функцій [389, 390]. Для нашої роботи важливим є визначення готовності до професійної діяльності за А. Ліннік, яка під нею розуміє цілісне багаторівневе утворення, що характеризує емоційно-когнітивну, вольову мобілізаційність суб'єкта в момент його залучення до діяльності певного спрямування та передбачає усвідомлену особистістю мотивацію і відповідальність щодо виконання цієї діяльності [271, с. 56].

Ураховуючи різні підходи, ми під педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій в початковій школі розуміємо сукупність обставин об'єктивного та суб'єктивного характеру, які прискорюють процес досягнення мети: формування ціннісно-мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів готовності до інноваційної діяльності [389, 390].

На основі вивчення науково-педагогічної літератури (насамперед відомі праці авторів Б. Гершунський, О. Комар, С. Мартиненко, А. Сбруєва, Ю. Триус та ін.) ми визначили низку педагогічних умов, котрі сприяють формуванню компонентів готовності майбутнього вчителя до застосування інноваційних технологій у початковій школі: стимулювання мотивації до навчання, дидактично обґрунтовані цілі інноваційної освітньої діяльності, активізація інноваційної освітньої діяльності студентів, пізнавальної і дослідної діяльності студентів, суб'єкт-суб'єктна взаємодія студентів та викладача, спрямування інноваційної освітньої діяльності студентів на досягнення успіху, організація навчання як дослідження, поєднання репродуктивної та творчої діяльності, системність, неперервність професійної підготовки студентів в оволодінні інноваційною діяльністю, інтеграція індивідуальних та колективних форми діяльності студентів, особистісно-діяльнісний підхід до цілеспрямованого формування позитивного ставлення студентів до застосування інноваційних освітніх технологій у процесі професійної підготовки, міждисциплінарна інтеграція психолого-педагогічних і спеціальних дисциплін із метою забезпечення єдності та взаємовідповідності загально педагогічної та дослідницької підготовки майбутніх учителів [377].

Готовність до впровадження педагогічних інновацій І. Гавриш визначає як синтез таких взаємопов'язаних структурних компонентів, як: цільовий, змістовий, процесуально-діяльнісний, контрольно-коригувальний та оцінно-результативний [92]. О. Лівшун виокремлює низку компонентів готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності: мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний, вольовий, емоційний, оцінний, прогностичний, акмеологічний [270]. У структурі готовності майбутнього вчителя до інноваційної педагогічної діяльності І. Дичківська виділяє мотиваційний, когнітивний, креативний та рефлексивний компоненти [148], а Л. Коваль - до основних відносить мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, технологічно-проектувальний та результативно-оцінний [214] тощо.

Проведений аналіз наукової літератури показав, що структура готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій навчання в школі у професійній діяльності має містити мотиваційний, когнітивний, операційний компоненти і трансформуватися залежно від рівнів їх сформованості у студентів, а також відповідно до створених педагогічних умов. З іншого боку, у контексті філософських категорій «одиничне» і «загальне», які виявляють об'єктивний зв'язок світу і характеризують процес його пізнання, не викликає заперечень положення про те, що досліджувана готовність є органічною складовою загальної готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності та результатом їхньої професійно-педагогічної підготовки у ЗВО. Стисло охарактеризуємо виокремлені нами структурні компоненти готовності майбутніх учителів початкової школи до використання інноваційних технологій навчання у професійній діяльності.

Системоутворювальним у структурі готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій навчання у професійній діяльності є мотиваційний компонент, який характеризує ступінь морально-психологічної готовності студентів до майбутньої інноваційної освітньої діяльності. У дослідженнях сучасних психологів і педагогів (І. Гаврик, Н. Кічук, Л. Кондрашова, А. Линенко, А. Маркова, В. Моляко, О. Мороз, О. Пєхота, Г. Троцко, В. Шахов та ін.), морально-психологічна готовність майбутніх учителів розуміється як інтегративне особистісне утворення, що характеризує сукупність психічних особливостей та моральних рис особистості, які забезпечують успішне здійснення інноваційної освітньої діяльності [394, с. 58]. Цей компонент характеризує мотивацію студентів як загалом до навчально-пізнавальної діяльності в педагогічному ЗВО, так зокрема й до діяльності з формування готовності до застосування інноваційних технологій навчання в початковій школі, а також відображає самооцінку студентами своєї професійно-педагогічної підготовки та відповідність її оптимальним професійним зразкам та прийнятим стандартам.

Мотиваційна сфера особистості є багатогранною, однак вагоме місце у формуванні готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій навчання в початковій школі займає мотивація навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі професійної підготовки. Тут особливу роль вбачаємо у формуванні соціально-значущих мотивів цієї діяльності в майбутніх учителів та усвідомлення ними необхідності постійного самовдосконалення у професійній діяльності. До соціально-значущих мотивів педагогічної діяльності, зокрема, належать такі: почуття професійного і громадянського обов'язку, усвідомлення високої місії вчителя; любов до дітей і відповідальність за рівень їх освіти та виховання, захопленість предметом, задоволення від роботи та спілкування з дітьми та інші [194, с. 64]. Все це під силу викладачам ЗВО, які впроваджують інноваційні підходи в освітній процес та творчо працюють, готуючи майбутніх учителів для початкової школи, зокрема і до використання інноваційних педагогічних технологій навчання [391, 392].

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі професійної підготовки також містить: професійно-педагогічні мотиви (зумовлюють фахову підготовку студентів до навчання у початковій школі); пізнавальні мотиви (передбачають засвоєння нових знань у галузі педагогіки початкової освіти, ознайомлення з науковими проблемами навчально-ігрової діяльності молодших школярів і методиками навчання предметів у початкових класах, розширення спеціальних знань у галузі використання інноваційних технологій навчання в початковій школі тощо); мотиви самореалізації (уможливлюють реалізацію творчих устремлінь, прагнення урізноманітнити, активізувати й удосконалювати процес навчання в початковій школі); моральні мотиви (стимулюють прагнення отримати схвалення з боку викладачів, виконувати вимоги внутрішнього розпорядку тощо).

Інтерес до інноваційної освітньої діяльності в початковій школі знаходить свій вираз у позитивному емоційному ставленні до професії вчителя, педагогічної діяльності в цілому і до конкретного її виду - навчання молодших школярів, а також у прагненні до оволодіння інноваційними загально-педагогічними, методичними і спеціальними (ігротехнічними, мультимедійними та ІКТ) знаннями й уміннями, необхідними для цієї діяльності, неперервного саморозвитку, що є необхідною умовою професійного вдосконалення [57]. Оціночний аспект мотиваційного компонента передбачає формування у студентів адекватної самооцінки своєї готовності до застосування інноваційних технологій навчання в початковій школі та прагнення до неперервного фахового удосконалення.

Таким чином, мотиваційний компонент характеризує морально-психологічну готовність учителя як до педагогічної діяльності загалом, так і до широкого використання інноваційних технологій навчання у шкільній практиці, стаючи, за висловом В.Сластьоніна, «логічним центром особистості майбутнього педагога» [489].

Когнітивний компонент готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування в початковій школі інноваційних технологій навчання у професійній діяльності відображає сукупність загально-педагогічних, методичних і спеціальних (ігротехнічних, мультимедійних) знань, а також ціннісних орієнтацій, що ґрунтуються на педагогічних цінностях.

У науковій літературі знання тлумачиться як відображення у свідомості індивіда образів предметів і явищ об'єктивної дійсності, їх властивостей, відносин між ними й закономірностей розвитку в процесі засвоєння суспільного досвіду пізнання. Засвоєння результатів пізнавальної діяльності, що їх накопичило людство у формі понять, суджень, теорій тощо, здійснюється на основілогічних розумових і практичних дій у процесі спонтанної або цілеспрямованої діяльності індивіда, а також за умови взаємодії з іншими людьми [105, с. 32]. Накопичення певної бази знань передбачає, насамперед, оволодіння конкретним навчально-інформаційним матеріалом: фактами, термінологією, символами, іменами, назвами, поняттями (загальними, частковими, конкретними тощо), зв'язками та залежностями, що існують між ними і знаходять відображення в теоріях, законах, правилах, закономірностях.

До знань належать також уявлення про сфери та способи застосування набутих знань; володіння методами їх використання; розуміння місця кожної частки знань у загальній системі наукового уявлення про світ. «Невід'ємними якостями справжніх знань є їх систематичність, усвідомленість, осмисленість... Вони є одним із джерел нахилів та інтересів людини, необхідною умовою здібностей, обдарувань» [74, с. 137].

Підготовка таких учителів у системі ступеневої професійної освіти передбачає створення спеціальної структури навчання зі зміною характеру професійної підготовки, реалізацію принципу наступності в навчальному процесі, забезпечення взаємозв'язку навчальних дисциплін, оптимізацію навчальних планів і освітньо-професійних програм. Формування навчально-пізнавального інтересу до майбутньої інноваційної освітньої діяльності необхідно здійснювати із врахуванням особливостей як ланок ступеневої освіти, так і вікових та особистісних відмінностей студентів, що навчаються.

Кожна наступна ланка системи ступеневої освіти відкриває ширші горизонти і модифікує мотивацію у вчителя до інноваційної освітньої діяльності, який рухається за власною траєкторією фахового зростання.

Узагальнюючи різні підходи щодо окресленої проблеми, можемо вирізнити основні зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на формування позитивної мотивації навчання у майбутніх учителів до ІОД та застосування інноваційних педагогічних технологій в початковій школі.

Перші два чинники - система освіти, навчальний заклад та організація навчального процесу - створюють зовнішню оболонку для ІОД. Їх психологічні особливості, які проявляються у специфіці вивчення конкретної дисципліни, утворюють внутрішню сферу навчального процесу.

Стимулювання мотивації повинно стати однією із цілей освітнього процесу на кожному ступені системи освіти в ЗВО. З метою формування позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів необхідно організовувати навчання таким чином, щоб знаходили втілення різнопланові мотиви:

- пізнавальні (процес здобування нових знань повинен зацікавити студента, для цього на заняттях найбільш ефективно доречно використовувати активні методи навчання, особистісно орієнтовані технології, наводити факти із життя початкової школи, прагнути здивувати студентів цікавими педагогічними дослідженнями, оригінальним та емоційним поясненням);

- професійні (на лекціях, семінарських та практичних заняттях необхідно доводити важливість професійної компетентності, зокрема інноваційної, у майбутній діяльності вчителя початкових класів, систематично розв'язувати педагогічні завдання професійного спрямування, досліджувати педагогічні явища, пов'язані з майбутньою професійною діяльністю);

- соціальні (слід створити сприятливий мікроклімат у стосунках між учасниками навчального процесу, підтримувати прагнення до самореалізації та самоствердження, спонукати до усвідомлення особистої відповідальності перед іншими студентами та батьками; постійно наголошувати на престижності професії вчителя початкових класів, суспільній відповідальності за результати своєї діяльності: як навчання сьогодні, так і роботи завтра);

- комунікативні (необхідно організовувати спілкування на заняттях у форматі «викладач - студенти» (лекції), «студент - студенти» (виступи студентів перед аудиторією на семінарських заняттях, наукових конференціях тощо), «студент -студент» (ділове та товариське спілкування під час виконання чи захисту практичних робіт групою студентів), «студент - викладач» (особисте спілкування під час консультацій, індивідуальних занять тощо);

- процесуально-змістові (намагатися залучати безпосередньо кожного студента до навчально-пізнавальної діяльності, процес і зміст якої має приносити певне моральне та інтелектуальне задоволення; відмова від авторитаризму; використання особистісно орієнтованих технологій, зрозумілих та адекватних методів оцінювання.

Погоджуємося з висновками О.Горської [115] та Л.Поліщук [425] про те, що мотивація досягнення успіху є домінантою у формуванні професійної самосвідомості студентів і виборі подальшої особистісної освітньої траєкторії майбутнього вчителя. Можна стверджувати, що активним у професійному навчанні буде той студент, який усвідомлює потребу в знаннях, якостях і вміннях, необхідних для успішної майбутньої професійної діяльності. На цій основі в нього формується мотив досягнення успіху, розвивається вміння ставити цілі й досягати їх і він рухається за власною траєкторією професійного розвитку. Саме ці процеси відображають сутність мотиваційно-поведінкового аспекту діяльності викладачів і студентів у навчальному процесі.

Висновки

Майбутній учитель початкових класів у процесі професійної підготовки повинен набути не лише фундаментальних і всебічних знань про ті поняття та факти, які належать до педагогіки початкової освіти, а й знань про те, як досліджувані поняття відображаються у свідомості молодших школярів і ними у подальшому використовуються. Якість застосування інноваційних, насамперед, навчально-ігрових і мультимедійних технологій, у початковій школі безпосередньо залежить від високого рівня загальнопедагогічних, методичних і спеціальних (ігротехнічних, мультимедійних тощо) знань учителя.

Отже, під педагогічними умовами професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи ми розуміємо сукупність в Баємозалежних елементів освітнього середовища - факторів, що визначаються й усвідомлюються учасниками педагогічної взаємодії, реалізуються в навчально-виховному процесі ЗВО, спонукають викладачів і студентів до активізації власної діяльності з метою оптимізації професіогенезу майбутніх фахівців і спричинюють підвищення ефективності процесу професійної підготовки людей з вищою освітою.

Також зазначимо, що знання і дотримання кожним викладачем ЗВО педагогічних умов підвищує ефективність підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій.

Література

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: історія, теорія: підручник. - К.: Либідь, 1998. 560 с.

2. Бахмат Н.В. Теоретичні і методичні засади педагогічної підготовки вчителів початкової школи в умовах інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу: дис. доктор. пед. наук. - К., 2017. 510 с.

3. Біла О. О. Формування готовності студентів до активізації художньої діяльності молодших школярів: автореф. дис. канд. пед. наук. - Одеса, 1999. 20 с.

4. Білик В. Г. Формування готовності майбутніх учителів до здоров'я формувальної діяльності у початковій школі: автореф. дис. канд. пед. наук. - К., 2016. 20 с.

5. Біницька К. М. Тенденції розвитку професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти у країнах Східної Європи: автореф. дис. докт. пед. наук.- Тернопіль, 2018. 32 с.

6. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: дис. докт. пед. наук. - Одеса, 2003. 438 с.

7. Будас Ю. О. Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності засобами ділової гри: дис. канд. пед. наук. - Вінниця, 2010. 238 с.

8. Велитченко Л. К. Психологічні основи педагогічної взаємодії: дис. докт. психол. наук. - К., 2006. 508 с.

9. Вернер І. Все про мультимедіа.- Київ: ВНМ, 1996. 267 с.

10. Гавриш І. В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності: дис. докт. пед. наук. - Х., 2006. 579 с.

11. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям. - Київ; Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. 278 с.

12. Горська О. О. Шляхи та засоби оволодіння майбутніми вчителями початкових класів педагогічною технікою: дис. канд. пед. наук. - Черкаси, 1997. 150 с.

13. Готовність// Тлумачний словник В. Даля:

14. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: підручник / 2-ге вид. допов. - К.: Академвидав, 2012. 349 c.

15. Дубасенюк О. А. Професійно-педагогічна освіта : методологія, теорія, практика:монографія. Т. 1. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. 210 с.

16. Дьяченко М. И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. - Минск: БГУ, 1976. 175 с.

17. Єремеєва В.М. Педагогічна технологія підготовки майбутніх учителів до індивідуалізації навчання учнів: дис. канд. пед. наук. - Житомир, 2002. 246 с

18. Калінін В. О. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами діалогу культур: дис. канд. пед. наук. - Житомир, 2005. 307 с.

19. Коваль Л. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи: технологічна складова. - Донецьк: Юго-Восток, 2009. 375 с.

20. Коржова Л. С. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень: дис. канд. пед. наук.- Кривий Ріг, 2002. 190 с.

21. Лівшун О. В. Формування професійної готовності майбутнього вчителя технологій до навчання учнів основ агровиробництва: автореф. дис. канд. пед. наук. - Хмельницький, 2015. 19 с.

22. Ліннік О.О. Система підготовки майбутнього вчителя до організації суб'єкт- суб'єктної взаємодії з учнями початкової школи: дис. докт. пед. наук. - Старобільськ, 2016. 520 с.

23. Моляко В. А. Творческая конструктология (пролегомены).- К.: Освита Украины, 2007. 388 с.

24. Моляко В. О. Психологія творчості - нова парадигма дослідження конструктивної діяльності. URL: http://www.library.udpu.org.ua/library.files/psuh_pedagog_ probl_silsk_shkolu/ 6/visnuk_18.pdf (дата звернення: 18.03.2021)

25. Муковоз. О. П. Формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів педагогічних ВНЗ засобами інформаційних технологій : монографія. -Умань: ПП Жовтий, 2010. 182 с.

26. Островська М. Я. Концептуальні підходи до застосування інноваційних освітніх технологій у початковій школі// Неперервна освіта: актуальні дискурси: колективна монографія.- Катовіце, Польща, 2021. С.115-137

27. Островська М.Я. Концептуальні підходи до застосування інноваційних освітніх технологій у початковій школі// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Неперервна освіта: актуальні дискурси» (75-й річниці Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти присвячується). - Ужгород: РІК-У, ЗІППО, 2021. С. 129-132

28. Островська М.Я. Формування еколого-економічної компетентності майбутніх учителів у контексті глобалізаційних викликів// Матеріали Міжнародної науково- практичної конференції «Виклики та можливості в системі МЕВ в умовах глобальних трансформацій». -Ужгород: РІК-У. Україна, 2021. С.48-51.

29. Павленко Н. О. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до застосування інтерактивних педагогічних технологій: дис. канд. пед. наук. - К., 2008. 338 с

30. Поліщук Л. П. Професійна підготовка вчителів початкової школи Англії в умовах євроінтеграції: автореф. дис. канд. пед. наук. - Житомир, 2011. 20 с.

31. Химинець В.В., Островська М. Я. Еколого-економічна та інноваційно- гуманістична освіта - основа сталого розвитку// Роль науки та освіти в забезпеченні сталого розвитку: колективна монографія. - Катовіце, Польща, 2021, 980 р.: С.626-638

32. Шаповал Ю. Д. Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до особистісно орієнтованого навчання молодших школярів: дис. канд. пед. наук.- Харків, 2007. 274 с.

інноваційний навчання педагогічний вчитель

1. Aleksyuk A.M. (1998). Pedahohika vyshchoi osvity Ukrainy: istoriia, teoriia [Pedagogy of higher education of Ukraine: history, theory]: textbook. -K.: Lybid, 560 [in Ukrainian].

2. Bakhmat N.V. (2017). Teoretychni i metodychni zasady pedahohichnoi pidhotovky vchyteliv pochatkovoi shkoly v umovakh informatsiino-osvitnoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu. [Theoretical and methodological principles of pedagogical training of primary school teachers in the conditions of the informational and educational environment of a higher educational institution]: dissertation. doctor. ped. of science - K., 510[in Ukrainian].

3. Bila O.O. (1999). Formuvannia hotovnosti studentiv do aktyvizatsii khudozhnoi diialnosti molodshykh shkoliariv. [Formation of students' readiness to intensify the artistic activity of younger schoolchildren]: autoref. Thesis Ph.D. ped. of science - Odesa, 20[in Ukrainian].

4. Bilyk V.G. (2016). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do zdorovia formuvalnoi diialnosti u pochatkovii shkoli. [Formation of readiness of future teachers for the health of formative activities in elementary school]: author's review. thesis Ph.D. ped. of science - K., 20 [in Ukrainian].

5. Binytska K.M. (2018). Tendentsii rozvytku profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi osvity u krainakh Skhidnoi Yevropy. [Trends in the development of professional training of future teachers of primary education in the countries of Eastern Europe]: autoref. thesis dr. ped. Science. - Ternopil, 32 [in Ukrainian].

6. Bohdanova I.M. (2003). Profesiino-pedahohichna pidhotovka maibutnikh uchyteliv na osnovi zastosuvannia innovatsiinykh tekhnolohii. [Professional and pedagogical training of future teachers based on the application of innovative technologies]: dissertation. dr. ped. of science - Odesa, 438 [in Ukrainian].

7. Budas Yu.O. (2010). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv do innovatsiinoi pedahohichnoi diialnosti zasobamy dilovoi hry. [Preparation of future teachers for innovative pedagogical activity by means of business games]: dissertation. Ph.D. ped. of science - Vinnytsia, 238 [in Ukrainian].

8. Dubasenyuk O.A. (2015). Profesiino-pedahohichna osvita. [Vocational and pedagogical education]: methodology, theory, practice: monograph. T. 1. - Zhytomyr: Edition of ZhDU named after I. Franka, 210[in Ukrainian].

9. Dyachenko M.I., Kandybovich L.A. (1976). Psykholohycheskye problembi hotovnosty k deiatelnosty. [Psychological problems of readiness for activity]. - Minsk: BSU, 175[in Ukrainian].

10. Dychkivska I.M. (2012). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii. [Innovative pedagogical technologies]: textbook/2nd ed. added - K.: Akademvydav, 349[in Ukrainian].

11. Eremeeva V.M. (2002). Pedahohichna tekhnolohiia pidhotovky maibutnikh uchyteliv do indyvidualizatsii navchannia uchniv. [Pedagogical technology of training future teachers for individualization of student learning]: dissertation. Ph.D. ped. of science - Zhytomyr, 246[in Ukrainian].

12. Havrysh I.V. (2006). Teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do innovatsiinoi profesiinoi diialnosti. [Theoretical and methodological bases of formation of readiness of future teachers for innovative professional activity]: dissertation. dr. ped. of science - Kh., 579 [in Ukrainian].

13. Honcharenko S.U. (2008). Pedahohichni doslidzhennia. Metodolohichni porady molodym naukovtsiam. [Pedagogical studies. Methodological advice to young scientists]. - Kyiv; Vinnytsia: DoV "Vinnytsia", 278[in Ukrainian].

14. Horska O.O. (1997). Shliakhy ta zasoby ovolodinnia maibutnimy vchyteliamy pochatkovykh klasiv pedahohichnoiu tekhnikoiu. [Ways and means of mastering pedagogical techniques by future primary school teachers]: dissertation. Ph.D. ped. of science - Cherkasy,150[in Ukrainian].

15. Hotovnist // Tlumachnyi slovnyk V. Dalia. [Readiness// Interpretive dictionary V. Dalya]: [in Ukrainian].

16. Kalinin V.O. (2005). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia inozemnoi movy zasobamy dialohu kultur. [Formation of professional competence of the future teacher of a foreign language by means of cultural dialogue]: diss. Ph.D. ped. of science - Zhytomyr, 307[in Ukrainian].

17. Khymynets V.V., Ostrovska M.Ya. (2021). Ekoloho-ekonomichna ta innovatsiino-humanistychna osvita - osnova staloho rozvytku. [Ecological-economic and innovative-humanistic education - the basis of sustainable development].The role of science and education in ensuring sustainable development: a collective monograph. - Katowice, Poland, 980: 626-638

18. Korzhova L.S. (2002). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do provedennia pedahohichnykh doslidzhen. [Formation of readiness of future primary school teachers to conduct pedagogical research]: thesis. Ph.D. ped. Science. - Kryvyi Rih, 190[in Ukrainian].

19. Koval L.V. (2009). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: tekhnolohichna skladova. [Professional training of future primary school teachers]: technological component. - Donetsk: Yugo-Vostok, 375[in Ukrainian].

20. Linnik O.O. (2016). Systema pidhotovky maibutnoho vchytelia do orhanizatsii subiekt-subiektnoi vzaiemodii z uchniamy pochatkovoi shkoly. [The system of training the future teacher for the organization of subject-subject interaction with elementary school students]: dissertation. dr. ped. of science - Starobilsk, 520[in Ukrainian].

21. Livshun O.V. (2015). Formuvannia profesiinoi hotovnosti maibutnoho vchytelia tekhnolohii do navchannia uchniv osnov ahrovyrobnytstva. [Formation of the professional readiness of the future teacher of technologies to teach students the basics of agricultural production]: autoref thesis Ph.D. ped. of science - Khmelnytskyi, 19[in Ukrainian].

22. Molyako V.O. Psykholohiia tvorchosti - nova paradyhma doslidzhennia konstruktyvnoi diialnosti. [Psychology of creativity - a new paradigm of constructive activity research].

23. Molyako V.A. (2007). Tvorcheskaia konstruktolohyia. (prolehomenbi). [Creative construction (prolegomena)]. - K.: Osvyta Ukrainy, 388[in Ukrainian].

24. Mukovoz O.P. (2010). Formuvannia vmin samostiinoi piznavalnoi diialnosti u studentiv pedahohichnykh VNZ zasobamy informatsiinykh tekhnolohii. [Formation of skills of independent cognitive activity in students of pedagogical universities by means of information technologies]: monograph. -Uman: PP Zhovtyy, 182

25. Ostrovska M.Ya. (2021). Kontseptualni pidkhody do zastosuvannia innovatsiinykh osvitnikh tekhnolohii u pochatkovii shkoli. [Conceptual approaches to the application of innovative educational technologies in primary school]. Continuous education: current discourses: collective monograph. - Katowice, Poland, 115-137

26. Ostrovska M.Ya. (2021). Formuvannia ekoloho-ekonomichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv u konteksti hlobalizatsiinykh vyklykiv. [Formation of ecological and economic competence of future teachers in the context of globalization challenges]. Materials of the International scientific and practical conference "Challenges and opportunities in the system of educational institutions in conditions of global transformations". -Uzhhorod: RIK-U. Ukraine, 48-51

27. Ostrovska M.Ya. (2021). Kontseptualni pidkhody do zastosuvannia innovatsiinykh osvitnikh tekhnolohii u pochatkovii shkoli. [Conceptual approaches to the application of innovative educational technologies in primary school]. Materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation "Continuous education: topical discourses" (dedicated to the 75 th anniversary of the Transcarpathian Institute of Postgraduate Pedagogical Education). - Uzhgorod: RIK-U, ZIPPO, 129-132

28. Pavlenko N.O. (2008). Pidhotovka maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly do zastosuvannia interaktyvnykh pedahohichnykh tekhnolohii. [Preparation of the future primary school teacher for the use of interactive pedagogical technologies]: dissertation. Ph.D. ped. of science - K., 338

29. Polishchuk L.P. (2011). Profesiina pidhotovka vchyteliv pochatkovoi shkoly Anhlii v umovakh yevrointehratsii. [Professional training of English primary school teachers in the conditions of European integration]: autoref thesis Ph.D. ped. of science - Zhytomyr, 20

30. Shapoval Yu.D. (2007). Pedahohichni umovy formuvannia hotovnosti maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv do osobystisno oriientovanoho navchannia molodshykh shkoliariv. [Pedagogical conditions for the formation of the readiness of the future primary school teacher for personally oriented education of younger schoolchildren]: dissertation. Ph.D. ped. Science. - Kharkiv, 274

31. Velitchenko L.K. (2006). Psykholohichni osnovy pedahohichnoi vzaiemodii. [Psychological foundations of pedagogical interaction]: dissertation. dr. psychol. of science - K., 508 [in Ukrainian].

32. Werner I. (1996). Vse pro multimedia. [Everything about multimedia]. - Kyiv: BHM, 267 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru