Шляхи підвищення мотивації студентів університету в умовах дистанційної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи підвищення мотивації студентів університету в умовах дистанційної освіти

Лук'яненко Валентина Володимирівна

Лавриш Юліана Едуардівна

Литовченко Ірина Миколаївна

Вадаська Світлана Валеріївна

Писарчик Олена Леонідівна

Анотація

мотивація студент дистанційна освіта

На основі аналізу літературних джерел, висвітлено фактори, які впливають на мотивацію студентів в умовах дистанційної освіти, а також розкрито основні стратегії підсилення мотивації навчання шляхом інтеграції в навчальний процес сучасних освітніх технологій.

Мотивація грає важливу роль в академічній успішності студентів. Від рівня мотивації залежить, чи буде студент докладати зусилля у навчанні, цілеспрямовано засвоювати матеріал.

Мотивація взаємопов'язана з самоефективністю студентів. Основними вимірами мотивації є особистість студента та викладача, зміст та методи навчання, освітнє середовище.

Використання інтерактивних платформ для підтримки дистанціного навчання, таких як Google Classroom, Nearpod, Flipgrid, Padlet, Kahoot!, Quizzlet, елементів гейміфікації, драматизації, проблемного та проектного навчання є видами роботи, які підвищують мотивацію, критичне мислення, навички роботі в команді та самоефективність здобувачів освіти.

Необхідно пропонувати студентам проблемні завдання, які студент може вирішити (відповідно до рівня знань, досвіду, здібностей). Види роботи мають стимулювати здорову конкуренцію та цілеспрямованість.

Розкрито різні аспекти підтримки студентів в онлайн середовищі: академічна підтримка, допомога в опануванні новими технологіями, психологічне благополуччя та здоров'я студентів, почуття приналежності до групи.

Використання інноваційних технології сприяє забезпеченню ефективної індивідуальної та групової роботи в дистанційному режимі, розвиває компетенції, навички та урізноманітнює зміст навчання, що впливає на підвищення мотивації до навчання.

Перспективами подальшого дослідження є експериментальне вивчення мотивації студентів технічного університету в умовах воєнного стану.

Ключові слова: мотивація, самоефективність, дистанційне навчання, студент, викладач, зміст навчання, методи навчання, підтримка, інтерактивність, гейміфікація, платформа.

Abstract

Lukianenko Valentyna Volodymyrivna

Lavrysh Yuliana Eduardivna

Lytovchenko Iryna Mykolaivna

Vadaska Svitlana Valeryivna

Pysarchyk Olena Leonidivna

ENHANCING STUDENTS' MOTIVATION IN ONLINE LEARNING

Keywords: motivation, self-efficacy, distance learning, student, teacher, learning content, learning methods, support, interactivity, gamification, platform.

Постановка проблеми

Диджиталізація освіти належить до сфер соціалізації та розвитку людини. Безперечно, впровадження нових інформаційних технологій в освіті відкриває нові можливості як для викладачів, так і для студентів. Незважаючи на психологічні, педагогічні, технічні проблеми впровадження дистанційної освіти [1], науковці вказують на значні переваги онлайн навчання, а саме: гнучкість, інтерактивність, індивідуалізація, ефективність ([2]; [3]; [4]; [5]; [6] та ін.).

Пандемія COVID-19 значно вплинула на мотивацію навчання студентів в усьому світі.

Викладачі мали швидко адаптуватись до нових умов, зумовлених стрімкою інтеграцією освітніх технологій. За таких обставин необхідно було ретельно переглянути роль викладачів, студентів в освітньому середовищі, технічну інфраструктуру для онлайн-навчання, сприяти розвитку цифрової компетентності.

Таким чином, роль мотивації до дистанційного навчання є важливою в успішній організації навчального процесу [7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Широкий спектр мотиваційних теорій, отриманих на основі досліджень мотивації, таких як теорія самовизначення (self-determination theory) [8], теорія очікуваних цінностей (expectancy-value theory) [9], теорія досягнення цілей (achievement goal theory) [10], широко застосовуються для розуміння контекстуальних і психологічних факторів, які оптимізують навчання та залучення студентів. Означені теорії були успішно застосовані для розуміння глибинних факторів середовища та психології, які впливають на мотивацію, успішність студентів у навчанні.

Мета статті - на основі аналізу літературних джерел охарактеризувати фактори, які впливають на мотивацію студентів до навчання в онлайн середовищі, а також висвітлити особливості підсилення означеного психічного утворення шляхом інтеграції в навчальний процес сучасних освітніх технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження

Мотивація грає важливу роль в академічній успішності студентів. Від рівня мотивації залежить, чи буде студент докладати зусилля у навчанні, цілеспрямовано засвоювати матеріал. Мотивація корелює з самоефективністю студентів юнацького віку [11]. Високий рівень мотивації студентів характеризується прагненням регулярно займатися розумовою діяльністю, опрацьовувати додаткову навчальну літературу, позитивно сприймати навчальні заняття, ставити питання на лекціях, семінарських заняттях, вирішувати проблемні завдання. З іншого боку, студенти з низьким рівнем мотивації навчання пасивні на заняттях, уникають дискусій, не обговорюють проблемні завдання, безвідповідальні, байдужі до навчального процесу. Вони навчаються задля того, щоб скласти залік або іспит, тобто переважає зовнішня мотивація, водночас, вони негативно оцінюють свої здібності.

Skehan [12] визначає чотири найбільш значущі фактори, які впливають на мотивацію студентів. Означені фактори можна також розглядати у контексті онлайн освіти.

- види навчальної діяльності (типи вправ), які викладач використовує на заняттях;

- форми та методи оцінювання: студенти з високою оцінкою з предмету будуть більш мотивовані, аніж ті, які отримали низький бал;

- внутрішня мотивація: наявність попереднього позитивного досвіду, прагнення студента досягти поставлених цілей.

- зовнішня мотивація: вплив зовнішніх факторів, таких як винагорода або покарання.

Dornyei [13] виокремлює три основні джерела мотивації навчання іноземним мовам:

1) Компоненти курсу: програма, навчальний матеріал, методика навчання та типи завдань.

2) Професійні та особистісні якості викладача, стиль викладання.

3) Особливосі групової динаміки студентської групи.

Найбільш повною, на наш погляд, є класифікація Williams and Williams [14]. Дослідники пропонують п'ять основних вимірів підвищення мотивації студентів.

Перший вимір. Особистість студента як здобувана знань. Він передбачає гармонійне співвідношення внутрішньої та зовнішньої мотивації. Внутрішня мотивація, яка пов'язана із змістом діяльності, а не із зовнішніми факторами, як от очікування винагороди, найбільш вірогідно призведе до успіху. Результати досліджень [1] показали домінування мотиву отримання диплому серед студентів перших та других курсів. Соціальні умови життя суттєво впливають на мотивацію вступу до вищого навчального закладу. Нерідко у виборі професії вирішальним стає престижність університету або /і отриманого фаху, що в подальшому дає можливість отримати бажаний статус у суспільстві.

До першого виміру також належать такі фактори: сприймання

особистісного благополуччя (perceived well-being) - задоволеність діяльністю, самопочуття, настрій, зв'язок між досягнутими і поставленими цілями, складність предмету, здоров'я, фінансове благополуччя; відповідальність за власну діяльність; сумлінність у досягненні цілей; соціальна компетентність; темп навчання, час, витрачений на навчання; відвідування занять; довготривалі плани щодо навчання.

Другий вимір. Особистість викладача: знання предмету та рівень мотивації; кваліфікація; види та форми оцінювання студентів (відповідність темі, цілям курсу рівню студентів); управлінські якості; врахування індивідуальних потреб студентів (індивідуалізація навчання); обізнаність про студентів, їх інтереси, хобі, спілкування у соціальних мережах; емпатія, довіра.

Третій вимір. Зміст навчання. Необхідно створювати контент навчального курсу, беручи до уваги такі фактори: відповідність змісту курсу рівню і потребам студентів, чітко сформульовані завдання курсу та кожного заняття, отримання від студентів зворотнього зв'язку, гнучкість у використанні прийомів, технік та оцінюванні, надання студенту права вибору, будуть сприяти успішності студентів. Важливими факторами є зміст навчання, націлений на формування необхідних компетентностей, розвиток творчого та критичного мислення, кооперативне навчання, новизна змісту, практична спрямованість, використання сучасних інформаційних технологій.

Четвертий вимір. Методи навчання. Рекомендується використання елементів навчання, яке базується на досвіді (experiential learning), коли студент отримає реальний досвід, обробляючи інформацію на когнітивному, афективному, поведінковому рівнях.

Цикл емпіричного навчання передбачає чотири етапи, а саме: конкретний досвід, рефлексивне спостереження, абстрактна концептуацізація та активне експериментування [15]. Ефективність навчання забезпечується, коли студент переходить з одного етапу до іншого, але розпочати навчання можна на будь-якому етапі циклу, дотримуючись їх послідовності.

Іншими ефективними методами навчання є гейміфікація, кейси, дискусії, сторітелінг, вікторини.

П'ятий вимір. Середовище. Сприяти підвищенню мотивації студентів буде створення середовища колаборації, кооперації, зменшення соціальної напруги, розвитку критичного мислення.

Sukmadinata [16] зазначає, що мотивацію можна формувати через внутрішні та зовнішні фактори. Внутрішніми факторами є ставлення студентів, інтереси, рівень інтелекту; зовнішніми факторами є соціальна взаємодія студентів з викладачами, вплив сім'ї, одногрупників, соціального оточення.

Вчені дійшли згоди в тому, що мотивація є предиктором успіху в навчанні [17]. Важливо враховувати соціальний компонент мотивації у плануванні онлайн навчання. Роль соціальної взаємодії та її засоби суттєво змінились після переходу від очного до дистанційного навчання в умовах карантину. Мова тіла, інтонація, зоровий контакт не є визначальними під час взаємодії у онлайн режимі. З іншого боку, більшість індивідуальних і групових форм роботи можна втілювати успішно в синхронному та асинхронному режимах дистанційного навчання.

На основі аналізу літературних джерел ([18]; [19]; [14]) та власного, ми визначили основні стратегії підвищення мотивації студентів на заняттях в очному та дистанційному форматах.

1. Студенти мають бути інформовані про цілі предмету та заняття. Викладачу необхідно ставити реалістичні завдання та допомагати їх досягнути за допомогою заохочення. Складність завдань має відповідати здібностям, досвіду та знанням студентів.

2. Необхідно показати важливість матеріалу, що вивчається. Матеріал має відповідати потребам студентів, мати практичне застосування у реальному житті. Якщо викладач презентує матеріал з ентузіазмом, почуттям гумору, з достатньою кількістю наочних засобів, прикладів, пропонує інтерактивні завдання, студенти будуть більш мотивовані та зацікавлені в предметі.

3. Важливо давати посильні завдання, проектні роботи, які студенти можуть успішно виконати, надавати якомога більше автономії, можливість самоконтролю навчання та вибору видів роботи/типів завдань залежно від інтересів, традицій, вподобань, заохочувати колаборативне навчання. Оцінювання досягнень студентів має проводитись різноманітними способами (тести, есе, проекти та презентації), зокрема, з елементами самооцінювання, взаємооцінювання. Слід пам'ятати, що досягнення, позитивний досвід виконання завдань приносить задоволення, підсилює впевненість і мотивацію, тоді як поразка на ранньому етапі руйнує мотивацію. Тому варто надавати конструктивну критику саме роботи (а не особистості студента), та заохочення, похвалу за правильно виконані завдання, або навіть за спробу. Вербальну або письмову оцінку досягнень варто починати з позитивних сторін роботи. Зацікавленість викладача в позитивних результатах навчання студентів та віра в їхні можливості підсилює впевненість студентів та їх мотивацію.

4. Повага до студента, індивідуальний підхід, врахування потреб студентів, емпатія, довіра є предикторами успішної взаємодії у навчальному середовищі. Також, визначення індивідуального стиля навчання студентів та адаптація завдань згідно їх психологічних особливостей має позитивний вплив на мотивацію та академічну успішність.

5. Використання елементів гейміфікації, драматизації, проблемного та проектного навчання є видами роботи, які підвищують мотивацію, критичне мислення, навички роботі в команді та самоефективність. Види діяльності мають заохочувати студентів іти на інтелектуальний ризик, знаходити взаємозв'язки між зусиллям і досягненням, стимулом і успіхом. Необхідно давати проблемні завдання, які студент може вирішити (відповідно до рівня знань, досвіду, здібностей). Види роботи мають стимулювати здорову конкуренцію та цілеспрямованість.

Для забезпечення інтерактивності занять в онлайн середовищі, які підвищують мотивацію студентів, рекомендуємо наступні платформи.

1. При переході до онлайн навчання, важливо організувати якісно групові форми роботи, дискусії, проектну діяльність. В синхронному режимі це можна зробити засобами відео конференції (Zoom, Google Meet, Skype, тощо). Якісний інструмент для обговорень в асинхронному режимі - Flipgrid. Студенти знімають відео, які містять відповіді на запитання викладача, обговорюють відео один одного, що підвищує їх зацікавленість і сприяє активному навчанню. Для письмових дискусій можна використати Google Classroom. Викладачу розміщує завдання, а студенти можуть у письмовій формі коментувати роботи один одного.

2. Зробити заняття захоплюючими та інтерактивними допоможе програмне забезпечення Nearpod. Це динамічний інструмент, який дозволяє додати вікторини, відео, малюнки, опитування до уроків у форматі PDF або Powerpoint. Є можливість обрати тип і складність завдань відповідно до потреб студентів.

3. Padlet -- ефективний інструмент для створення спільної дошки для повідомлень групи студентів. Студенти можуть опублікувати пости, есе, короткі повідомлення, або навіть привітати один одного з днем народження. Є можливість налаштувати Padlet таким чином, щоб усі повідомлення були схвалені викладачем перед публікацією.

Опитування викладачів іноземної мови технічного університету [20] виявило, що найпопулярнішими інструментами цифрової освіти є Google Class (76,4%); Classtime (45,5%); онлайн-відеоконференції (Zoom, Google Meet) (90,9%). Викладачі також використовують MygrammarLab (20%), Kahoot! (23,6%), Quizzlet (23,6%), Padlet (20%).

Дослідження показало, що викладачі англійської мови використовують різноманітні онлайн-інструменти і з задоволенням і впевненістю користуються ними. Респонденти вказують на ряд переваг в онлайн-навчанні та викладанні, як-от підвищення цифрової компетентності, гнучкість і самостійне навчання, підвищення мотивації та навичок тайм менеджменту. Найбільшими проблемами є нестабільне інтернет-з'єднання, відсутність особистого спілкування та досвіду використання інструментів і платформ, а також перевантаження.

Підтримка студентів в онлайн середовищі

Недостатній рівень підтримки студентів в онлайн навчанні може стати суттєвим бар'єром в адаптації до нових умов навчання, що знижує мотивацію. Чотири компоненти підтримки студентів охоплюють академічну підтримку, допомогу в опануванні новими технологіями, психологічне благополуччя та здоров'я студентів, почуття приналежності до академічної спільноти [21]. Найважливішим компонентом організації навчального процесу у режимі онлайн є підтримка, що передбачає надання доступу до навчальних ресурсів та організації ефективної взаємодії між усіма учасниками навчального процесу [22]. Успіх здобуття вищої освіти у дистанційному форматі залежить від здатності студента працювати автономно та ефективно розпоряджатися своїм часом [23]. Окрім особистих якостей, якими студенти повинні володіти, щоб досягти успіху в онлайн-курсі, існує також потреба в тому, щоб навчальний заклад міг забезпечити студентів необхідними навчальними матеріалами, доступом до ресурсів бібліотеки, методичними рекомендаціями, що сприятиме академічній успішності студентів. Також, доречно ознайомити студентів на вступному занятті зі структурою курсу, кількістю годин, а також засобами комунікації з викладачем. Під час переходу на дистанційну форму роботи, варто надати студентам можливість використовувати декілька способів зв'язку з викладачем (месенджер, електронна пошта, чати у Zoom, тощо). Важливо, щоб студенти відчували підтримку збоку викладача, були залучені до процесу навчання та отримували зворотній зв'язок швидко [24].

Необхідно створювати відео лекції для студентів, а також відео ресурси, що містять необхідну інформацію про курс (вимоги, технічні засоби навчання, рекомендації, щодо). Навіть якщо заняття проходять у режимі відео конференції, студенти повинні мати можливість переглянути лекцію повторно у зручний для них час [21].

Другим важливим компонентом дистанційного навчання є надання технічної підтримки студентам в онлайн середовищі. Це надзвичайно важливий фактор в організації інтенсивних курсів, коли надається обмежений час на виконання завдань. Якщо студентам або викладачам бракує необхідних технічних навичок роботи з навчальними програмами, це може створити значний, а іноді й нездоланний бар'єр засвоєння контенту курсу. Таким чином, необхідно забезпечити технічну підтримку для студентів, цього потребують, а також застосовувати прості у використанні, зрозумілі навчальні програми та платформи.

Здоров'я та психологічне благополуччя студентів є третім компонентом успішного навчання студентів в дистанційному режимі. Студенти, які навчаються у виключно онлайн середовищі, мають вищий рівень тривожності та страждають на психологічний дистрес ([25],[26]). Рішенням може бути організація онлайн консультацій, психологічної підтримки, забезпечення індивідуального підходу до кожного студента.

Останнім компонентом є почуття приналежності до академічної групи, університетської спільноти. Сприяння відкритому діалогу між студентами та одногрупниками, викладачами є надзвичайно важливим фактором успішного онлайн навчання. Викладачам та адміністрації варто мати зворотній зв'язок зі студентами, використовуючи анкетування, опитування, метод фокус-груп [27]. Необхідно обговорювати результати тестування з предметів, щоб зрозуміти, які проблеми мають студенти та як можна підвищити рівень освіти. Взаємодія з одногрупниками та викладачами може відбуватись через соціальні мережі (Facebook і Twitter), месенджери (Telegram, Viber). Зокрема, у дослідженнях виявлено, що успішна взаємодія між студентом і викладачем пов'язана з підвищенням задоволеності навчанням ([28], [29]). Таким чином, установам необхідно надавати пріоритет ефективним засобам спілкування в онлайн- середовищі, без географічних та часових обмежень. Розміщення відео постів, проведення відео-форумів, організація проєктних форм роботи будуть сприяти розвитку почуття приналежності до групи, зменшенню стресу та відчуття ізольованості у період карантину.

Висновки

Освіта, як і будь-яка інша галузь людського суспільства, має адаптуватися до нових умов, в яких дистанційні технології грають вирішальну роль. Це означає, що викладачі використовують сучасні технічні та інформаційні ресурси для створення привабливого навчального середовища, а студенти здобувають освіту у зручний для них час за допомогою гаджетів. Інноваційні технології дають можливість забезпечити індивідуальну або групову роботу, розвивати компетенції, навички та урізноманітнити зміст навчання, що впливає на підвищення мотивації. Виходячи з теперішніх умов, спричинених пандемією та воєнним станом в Україні, університети переходять на змішаний формат навчання, в якому онлайн-освіта стане нормою.

У цій статті було проаналізовано п'ять вимірів підвищення мотивації студентів (особистість студента та викладача, зміст та методи навчання, середовище), а також зазначено основні аспекти підтримки студентів в онлайн середовищі. Перспективами подальшого дослідження є експериментальне вивчення мотивації студентів технічного університету в умовах воєнного стану.

Література

1. Лук'яненко, В.В., Вадаська, С.В., Корбут, О.Г., Свиридова, Л.Г. Психологічні та педагогічні бар'єри дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 (міжнародний досвід). Інноваційна педагогіка. 2021. № 32 (2). С. 189-193. https://doi.org/10.32843/2663- 6085/2021/32-2.38

2. Dennis, C. Online Learning Communities and Flexibility in Learning. // Chris Dennis, Stuart Abbott, Ruth Matheson, and Sue Tangney (eds.), Flexibility and Pedagogy in Higher Education. Brill Sense. 2020. Pp. 193-197. https://doi.org/10.1163/9789004438118

3. Lukianenko, V., & Vadaska, S. Evaluating the Efficiency of Online English Course for First-Year Engineering Students. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala. 2020. Vol.12(2Sup1). P. 62-69. https://doi.org/10.18662/rrem/12.2Sup1/290

4. Alhat, S. Virtual Classroom: A Future of Education Post-COVID-19. Shanlax International Journal of Education. 2020. Vol. 8 (4). P. 101-104.https://doi.org/10.34293/education.v8i4.3238

5. Mukan, N., & Lavrysh, Y. Video Conferencing Integration: Challenges and Opportunities at Universities. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala. 2020. Vol.12(1Sup2). P. 108-114. https://doi.org/10.18662/rrem/12.1sup2/253

6. Cleynen, O., Santa-Maria, G., Magdowski, M., & Thevenin, D. Peer-graded individualised student homework in a single-instructor undergraduate engineering course. Research in Learning Technology. 2020. Vol. 28. https://doi.org/10.25304/rlt.v28.2339

7. Chiu, T.K.F., Lin, TJ. & Lonka, K. Motivating Online Learning: The Challenges of COVID-19 and Beyond. Asia-Pacific Edu Res. 2021. Vol. 30. P. 187-190. https://doi .org/10.1007/s40299-021 -00566-w

8. Ryan, R. M., & Deci, E. L. Intrinsic and extrinsic motivation from a self-determination theory perspective Definitions, theory, practices, and future directions. Contemporary Educational Psychology. 2020. Vol. 61. P. 101860. https://doi.org/10.1016/_j.cedpsych.2020.101860

9. Wigfield, A., & Eccles, J. S. Expectancy-value theory of achievement motivation. Contemporary Educational Psychology. 2000. Vol. 25(1). P. 68-81. https://doi.org/10.1006/ceps.1999.1015

10. Senko, C., Hulleman, C. S., & Harackiewicz, J. M. Achievement Goal Theory at the Crossroads: Old Controversies, Current Challenges, and New Directions. 2011. Educational Psychologist. Vol. 46(1). P. 26-47. https://doi.org/10.1080/00461520.2011.538646

11. Лук'яненко, В.В. Психологічні особливості становлення здатності до самоефективності в юнацькому віці: дис. ... канд. псих. наук: 19.00.07. Київ: НПУ ім.М.П.Драгоманова. 2011. 269 с.

12. Skehan, P. Individual differences in second-language learning, London: Edward Arnold, 1989, 168 p. https://doi.org/10.4324/9781315831664

13. Dornyei, Z. Motivational Strategies in the Language Classroom, Cambridge: Cambridge University Press, 2001. 155 p. http://dx.doi.org/10.1017/CBO9780511667343

14. Williams, K. C., & Williams, C. C. Five key ingredients for improving student motivation. Researchin Higher Education Journal. 2011. P. 121-123. http://aabri.com/manuscripts/11834.pdf

15. Kolb, D. Experiential Learning as the Science of Learning and Development. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall, 1989. 256 p.

16. Sukmadinata, N.S. Landasan psikologi proses pendidikan. Bandung: Remaja Rosdakarya, 2003. 286 p. https://opac.perpusnas.go.id/DetailOpac.aspx?id=422914#

17. Zimmerman, B.J., Bandura, A., & Martinez-Pans, M. Self-motivation for academic attainment: The role of self-efficacy beliefs and personal goal setting. American Educational Research Journal. 1992. Vol. 29(3). P. 663-676. http://www.uky.edu/~eushe2/Bandura/Bandura1992AERJ.pdf

18. Palmer, R., Dodson, L. Distance learning in the cloud: Using 3G enabled mobile computing to support rural medical education. Journal of the Research Center for Educational Technology. 2011. Vol. 7(1). P. 106-116. https://rcetj.org/index.php/rcetj/article/viewArticle/150

19. Frey, N. & Fisher, D. Motivation requires a meaningful task. English Journal. 2010. Vol.100(1). P. 30-36. https://eric.ed.gov/?id=EJ896445

20. Lukianenko, V., Lytovchenko I. English teachers' perceptions of distance education in the quarantine // III Annual Conference on Current Foreign Languages Teaching Issues in Higher Education. Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, 2021. C.83-84.

21. Roddy, C., Amiet, D.L., Chung, J., Holt, C., Shaw, L., McKenzie, S., Garivaldis, F., Lodge, J.M. and Mundy, M.E. Applying Best Practice Online Learning, Teaching, and Support to Intensive Online Environments: An Integrative Review. Front. Educ. 2016. Vol. 2 (59). https://doi.org/10.3389/feduc.2017.00059

22. Cannady, R. E. Under the microscope: looking at libraries and online orientations. J. Libr. Inf. Serv. Distance Learn. 2015. Vol. 9. P. 289-303. https://doi.org/10.1080/1533290X.2015.1095266

23. Wang, C.-H., Shannon, D. M., and Ross, M. E. Students' characteristics, self-regulated learning, technology self-efficacy, and course outcomes in online learning. Distance Education. 2013. Vol. 34. P. 302-323. https://doi.org/10.1080/01587919.2013.835779

24. Stenger, S. In Hybrid Classes, Some Students Are Likely to Feel Left Out, 5 Tips to Ensure All Students Feel Included. Harvard Business Review, 2020. Retrieved from: https://hbsp.harvard.edu/inspiring-minds/in-hybrid-classes-some-students-are-likely-to-feel-left-out

25. Dubey, D. Psychological impact of COVID-19 // COVID-19 Pandemic update 2020. Royal Book Publishing, 2020. P.165-175. https://doi.org/10.26524/royal.37.15

26. Guo, W. Psychological Problems of Chinese College Students under the Covid-19 Epidemic and the Countermeasures. Learning & Education. 2020. Vol. 9 (1). P. 5. https://doi.org/10.18282/l-e.v9i1.870

27. Bishop-Monroe, R. Reflections, Challenges, and Strategies for Online Academic Instruction: A Faculty Perspective on the Rapid Transition from Face-to-face to Online Instruction During the COVID-19 Crisis. St. Mary's University. Retrieved from https://www.westga.edu/- distance/ojdla/winter234/monroe234. html

28. Lee, J.-W. Online support service quality, online learning acceptance, and student satisfaction. Internet Higher Educ.. 2010. Vol. 13. P. 277-283. https://doi.org/10.1016/ j.iheduc.2010.08.002

29. Ralston-Berg, P., Buckenmeyer, J., Barczyk, C., and Hixon, E. Students' perceptions of online course quality: how do they measure up to the research? Internet Learn. J. 2015. Vol. 4. P. 38-55. https://doi.org/10.18278/il.4.1.2

References:

1. Lukianenko, V., Vadaska, S., Korbut, O., Svyrydova, L. (2021). Psykholohichni ta pedahohichni bar'yery dystantsiynoho navchannya pid chas pandemiyi COVID-19 (mizhnarodnyy dosvid) [Psychological and pedagogical barriers to distance learning during the COVID-19 pandemic (international experience)]. Innovatsiyna pedahohika, 32 (2), 189-193. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2021/32-2.38

2. Dennis, C. (2020). Online Learning Communities and Flexibility in Learning. In Chris Dennis, Stuart Abbott, Ruth Matheson, and Sue Tangney (eds.), Flexibility and Pedagogy in Higher Education (pp.193-197). Brill Sense. https://doi.org/10.1163/9789004438118

3. Lukianenko, V., & Vadaska, S. (2020). Evaluating the Efficiency of Online English Course for First-Year Engineering Students. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensional, 72(2Sup1), 62-69. https://doi.org/10.18662/rrem/12.2Sup1/290

4. Alhat, S. (2020). Virtual Classroom: A Future of Education Post-COVID-19. Shanlax International Journal of Education, 8 (4), 101-104.https://doi.org/10.34293/education.v8i4.3238

5. Mukan, N., & Lavrysh, Y. (2020). Video Conferencing Integration: Challenges and Opportunities at Universities. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(1Sup2), 108-114. https://doi.org/10.18662/rrem/12.1sup2/253

6. Cleynen, O., Santa-Maria, G., Magdowski, M., & Thevenin, D. (2020). Peer-graded individualised student homework in a single-instructor undergraduate engineering course. Research in Learning Technology, 28. https://doi.org/10.25304/rlt.v28.2339

7. Chiu, T.K.F., Lin, TJ. & Lonka, K. (2021) Motivating Online Learning: The Challenges of COVID-19 and Beyond. Asia-Pacific Edu Res, 30, 187-190. https://doi.org/10.1007/s40299- 021-00566-w

8. Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2020). Intrinsic and extrinsic motivation from a self-determination theory perspective Definitions, theory, practices, and future directions. Contemporary Educational Psychology, 61, 101860. https://doi.org/10.1016/_j.cedpsych.2020.101860

9. Wigfield, A., & Eccles, J. S. (2000). Expectancy-value theory of achievement motivation. Contemporary Educational Psychology, 25(1), 68-81. https://doi.org/10.1006/ceps.1999.1015

10. Senko, C., Hulleman, C. S., & Harackiewicz, J. M. (2011). Achievement Goal Theory at the Crossroads: Old Controversies, Current Challenges, and New Directions. Educational Psychologist, 46(1), 26-47. https://doi.org/10.1080/00461520.2011.538646

11. Lukianenko, V. (2011). Psykholohichni osoblyvosti stanovlennya zdatnosti do samoefektyvnosti v yunats'komu vitsi [Psychological features of self-efficacy development in adolescence]. PhD dissertation, NPU, Kyiv, Ukraine.

12. Skehan, P. (1989). Individual differences in second-language learning. London: Edward Arnold. https://doi.org/10.4324/9781315831664

13. Dornyei, Z. (2001). Motivational Strategies in the Language Classroom. Cambridge: Cambridge University Press. http://dx.doi.org/10.1017/CBO9780511667343

14. Williams, K. C., & Williams, C. C. (2011). Five key ingredients for improving student motivation. Research in Higher Education Journal, 121-123. http://aabri.com/manuscripts/11834.pdf

15. Kolb, D (1984). Experiential Learning as the Science of Learning and Development. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.

16. Sukmadinata, N.S.(2003). Landasanpsikologiprosespendidikan. Bandung : Remaja Rosdakarya. https://opac.perpusnas.go.id/DetailOpac.aspx?id=422914#

17. Zimmerman, B.J., Bandura, A., & Martinez-Pans, M. (1992). Self-motivation for academic attainment: The role of self-efficacy beliefs and personal goal setting. American Educational Research Journal, 29(3), 663-676. http://www.uky.edu/~eushe2/Bandura/Bandura1992AERJ.pdf

18. Palmer, R., Dodson, L. (2011). Distance learning in the cloud: Using 3G enabled mobile computing to support rural medical education. Journal of the Research Center for Educational Technology, 7(1), 106-116. https://rcetj.org/index.php/rcetj/article/viewArticle/150

19. Frey, N. & Fisher, D. (2010). Motivation requires a meaningful task. English Journal, 100(1), 30-36. https://eric.ed.gov/?id=EJ896445

20. Lukianenko, V., Lytovchenko I. (2021). English teachers' perceptions of distance education in the quarantine. III Annual Conference on Current Foreign Languages Teaching Issues in Higher Education (pp.83-84). Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute.

21. Roddy, C., Amiet, D.L., Chung, J., Holt, C., Shaw, L., McKenzie, S., Garivaldis, F., Lodge, J.M. and Mundy, M.E. (2017). Applying Best Practice Online Learning, Teaching, and Support to Intensive Online Environments: An Integrative Review. Front. Educ., 2 (59). https://doi.org/10.3389/feduc.2017.00059

22. Cannady, R. E. (2015). Under the microscope: looking at libraries and online orientations. J. Libr. Inf. Serv. Distance Learn, 9, 289-303. https://doi.org/10.1080/1533290X.2015.1095266

23. Wang, C.-H., Shannon, D. M., and Ross, M. E. (2013). Students' characteristics, self- regulated learning, technology self-efficacy, and course outcomes in online learning. Distance Education, 34, 302-323. https://doi.org/10.1080/01587919.2013.835779

24. Stenger, S. (2020). In Hybrid Classes, Some Students Are Likely to Feel Left Out, 5 Tips to Ensure All Students Feel Included. Harvard Business Review. Retrieved from: https://hbsp.harvard.edu/inspiring-minds/in-hybrid-classes-some-students-are-likely-to-feel-left-out

25. Dubey, D. (2020). Psychological impact of COVID-19. In COVID-19 Pandemic update 2020 (pp.165-175). Royal Book Publishing. https://doi.org/10.26524/royal.37.15

26. Guo, W. (2020). Psychological Problems of Chinese College Students under the Covid-19 Epidemic and the Countermeasures. Learning & Education, 9 (1), 5. https://doi.org/10.18282/l-e.v9i1.870

27. Bishop-Monroe, R. (n.d.). Reflections, Challenges, and Strategies for Online Academic Instruction: A Faculty Perspective on the Rapid Transition from Face-to-face to Online Instruction During the COVID-19 Crisis. St. Mary's University. https://www.westga.edu/~distance/ojdla/ winter234/monroe234.html

28. Lee, J.-W. (2010). Online support service quality, online learning acceptance, and student satisfaction. Internet Higher Educ., 13, 277-283. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2010.08.002

29. Ralston-Berg, P., Buckenmeyer, J., Barczyk, C., and Hixon, E. (2015). Students' perceptions of online course quality: how do they measure up to the research? Internet Learn. J. 4, 38-55. https://doi.org/10.18278/iL4.L2

Размещено на Allbest.ru