Дослідницька діяльність університетів: проблеми оцінювання

Размещено на http://www.allbest.ru

Дослідницька діяльність університетів: проблеми оцінювання

Universities' Research Performance: Evaluation Issues

Ірина регейло,

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник (Україна, Київ, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України,

вул. Бастіонна, 9)

IRYNA REHEILO, Doctor of Pedagogical Sciences, Senior Researcher (Ukraine, Kyiv, Institute of Higher Education of the National Academy of Educational Sciences of

Ukraine, Bastionna St., 9)



У статті порушено питання про необхідність перегляду оцінювання наукової діяльності університетів, що здійснюється на основі наукометричних показників. Наведено вимоги нормативно-правових документів щодо публікаційної активності у наукометричних базах Scopus або Web of Science Core Collection для наукових і науково-педагогічних працівників, наукової діяльності закладів вищої освіти, функціонування наукових періодичних видань. Проаналізовано динаміку та представлення публікаційної активності класичних і педагогічних вітчизняних університетів у галузі освітніх, педагогічних наук у Web of Science Core Collection упродовж 20162020 рр. Висвітлено особливості соціогуманітарної сфери, які необхідно враховувати під час розроблення ефективних методів та інноваційних підходів для оцінювання наукових досліджень університетів.

Ключові слова: оцінювання наукових досліджень, публікаційна активність; соціогуманітарна сфера; наукометричні показники.

дослідницька діяльність університет



The need to review the universities' research performance evaluation, which is based on scientometric indicators is raised in the paper. The attention is drawn to an objective understanding of university rankings, which in many countries are the basis for financial support of higher education institutions without taking into account their successful implementation of regional and national social needs. The Ukrainian regulative requirements concerning scholarly publishing in the Scopus and Web of Science citation databases of the faculty, higher education institutions research performance, research journals functioning are given. The dynamics and presentation of the Ukrainian classical and pedagogical universities scholarly publishing in the research area of Education and Educational Research during 2016-2020 covered by the Web of Science Core Collection database is analysed. The specifics of the Social Sciences and Humanities, which should be considered during the development of effective methods and innovative approaches of universities research performance evaluation, is enlightened, in particular, the importance of monographs and books; pronounced national and regional significance; citing culture giving the medium and long term perspective of the Social Sciences and Humanities conceptual bases; multilingualism of publications; the importance of translating publications to achieve open access; interdisciplinary nature of research; predominance of single authorship; ensuring objective research performance evaluation within one field, creation of a polycentric multilingual research evaluation system.

Keywords: research performance evaluation; scholarly publishing; Social Sciences and Humanities; scientometric indicators.



Вступ / Introduction

В епоху розвитку інноваційного цифрового суспільства і конкурентоспроможного людського потенціалу загалом та модернізації освіти і науки зокрема, переглядається роль університетів і підтверджується думка, що «саме сильні університети надзвичайно важливі для підтримки суспільства у боротьбі зі швидкими змінами», оскільки «першочергова роль університету полягає у забезпеченні потреб суспільства» (The PIE News, 2021). Однією з поширених ініціатив щодо визначення кращого університету є рейтингування, як інструмент для вимірювання його ефективності та результативності, передусім дослідницької складової, що беззаперечно засвідчує якість вищої освіти. За переконанням президента Європейського асоціації університетів (European University Association, EUA) М. Мерфі (M. Murphy), розуміння результатів рейтингу ускладнюється тим, що він не повинен демонструвати перевагу одного закладу над іншим, а лише давати змогу підкреслити ті аспекти, які легко виміряти, тобто, не можна вважати, що «один університет кращий за інший, використовуючи універсальний підхід» (The PIE News, 2021). Однак у багатьох країнах саме рейтингування є підставою для фінансового забезпечення діяльності університетів урядами цих країн, незважаючи на те, що університети успішно виконували свої регіональні чи національні запити суспільства. Ураховуючи це, університети змінюють свої місії з орієнтацією на найбільш рейтингові заклади, де наукометричні показники за результатами дослідницької діяльності вчених є одними із ключових. Звідси порушуються інституційна автономія університету й академічна свобода, що є запорукою його успішного розвитку і процвітання, та руйнується синергія сумісності між вищої освітою та дослідницькою системою, що спрямована на підвищення конкурентоспроможності якості освіти (Claeys-Kulik A.-L., 2021).

Особливе загострення зазначеної проблеми простежується у постковідний період, зокрема посилюються активні ініціативи дослідників про те, що система оцінювання наукової діяльності лише на основі наукометрії перешкоджає розвитку соціальної відповідальності університетів і сумлінної діяльності вчених (Piron F., Olyhoek T., Vilchis I. L., Smith I. & Lire Z., 2021a), про необхідність перегляду вимог до такого оцінювання (Terheggen Ph., 2021) або анулювання його в цілому (Delgado-Lopez-Cozar E., Rafols I. & Abadal E., 2021). Саме тому актуалізується питання з'ясування специфіки оцінювання університетів на основі наукометричних показників наукових досліджень.

Мета та завдання / Aim and Tasks. Метою статті є висвітлення важливих проблем оцінювання наукової діяльності університетів шляхом визначення основних вимог щодо наукометричних показників та публікаційної активності вчених у вітчизняних нормативно- правових документах; здійснення аналізу публікаційної активності у галузі освітніх, педагогічних наук кращих національних університетів у Web of Science Core Collection; виявлення особливостей оцінювання досліджень соціогуманітарної сфери.

Методи / Methods. У процесі дослідження використано теоретичні та емпіричні методи: систематизація досвіду вітчизняного нормативно-правового забезпечення оцінювання наукової діяльності університетів, наукових і науково-педагогічних працівників і наукових видань; порівняння, узагальнення та систематизація статистичних даних наукових публікацій вчених класичних і педагогічних вітчизняних університетів у галузі освітніх, педагогічних наук у Web of Science Core Collection упродовж 2016--2020 рр.; системно-структурний аналіз особливостей публікацій соціогуманітарної сфери, які впливають на оцінювання наукових досліджень університетів.



Результати / Results

Проблема оцінювання наукових досліджень і на їх основі університетів є одним із пріоритетних напрямів дослідницького пошуку у світовому та європейському науковому й освітньому просторах, а в окремих країнах набуває певної значущості у політичному вимірі.

До вагомих документів, що регламентують оцінювання наукових досліджень, варто віднести Рамку досконалості досліджень Великобританії (Research Excellence Framework, 2014), Досконалість досліджень для Австралії (Australian Research Council, 2019), Сан-Франциську декларацію про оцінку наукових досліджень (San Francisco Declaration on Research Assessment, 2012), Лейденський маніфест для наукометрії (Hicks D., Wouters P., Waltman L., de Rijcke S. & Rafols I., 2015) тощо.

Здійснюючи аналіз наукових праць зарубіжних вчених з означеної проблеми, найбільш розгорнуто представлено висвітлення:

необхідності перегляду оцінювання наукових досліджень університетів (University Wankings, 2021; Piron F. , Olyhoek T. , Vilchis I. L. , Smith I. & Lire Z., 2021);

вдосконалення наукових досліджень для підвищення рейтингу університетів (Joseph Jeyaraj J., Wald N. & Harland T., 2021);

розроблення альтернативних метрик оцінювання (Priem J., Taraborelli D., Groth P. & Neylon C., 2010);

оцінювання досліджень соціогуманітарної сфери (Ochsner M., Hug S. E. & Daniel H.-D. (Eds), 2016) тощо.

У вітчизняному науковому та освітньому просторах наведені питання потребують окремого акценту та визначення фундаментальних пріоритетів у їх реалізації.

Обговорення / Discussion. Упродовж останніх двох десятиліть у світовій системі вищої освіти широко обговорюється проблема оцінювання університетів, що здебільшого ґрунтується на визначенні наукометричних показників, зокрема за результатами наукових досліджень, особистого доробку вченого тощо. Це зумовлено передусім «суспільним переходом до інституційного управління та підзвітності державного сектору» (Szomszor M. et al., 2021), зокрема, підзвітністю суспільству за проведену діяльність, управління державним фінансовим забезпеченням, інформуванням громадськості про ефективність наукової діяльності викладацького персоналу тощо (Garda-Zorita C., Marugan S., de Filippo D. & Sanz-Casado E., 2021).

В Україні наявність наукометричних показників, зокрема публікацій у наукометричних базах Scopus або Web of Science є ключовою вимогою оцінювання за всіма напрямами наукової діяльності вченого та університету, функціонування наукового видання. Зокрема:

щодо вимог до наукових і науково-педагогічних працівників:

для визначення освітньої та/або професійної кваліфікації у частині дотримання ліцензійних умов провадження освітньої діяльності (Кабінет Міністрів України, 2021);

для конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку магістрів у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН України (МОН України, 2018b);

для відкриття докторантури у закладах вищої освіти або науковій установі (Кабінет Міністрів України, 2016);

для присвоєння вченого звання професора, доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника) (МОН України, 2016; МОН України, 2021);

щодо опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора філософії (Кабінет Міністрів України, 2016), доктора і кандидата наук (МОН України, 2019c);

для атестації наукових і науково-педагогічних працівників (Кабінет Міністрів України, 1999);

як членів редакційної колегії наукового видання та внесення його до Переліку наукових фахових видань України (МОН України, 2018a; МОН України, 2020);

як рецензента публікацій для наукових видань, що внесені до Переліку наукових фахових видань України (МОН України, 2018a; МОН України, 2020);

як члена спеціалізованої вченої ради для присудження ступеня доктора філософії (Кабінет Міністрів України, 2019b);

як виконавця, що має профіль Scopus Author ID, для наукового дослідження, що подається на конкурс проєктів Національного фонду досліджень (Кабінет Міністрів України, 2019a);

як виконавців проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління МОН України (МОН України, 2015);

наявності загальної кількості посилань на публікації авторів та h-індекс згідно з базами даних Web of Science, Scopus тощо для претендентів на здобуття Премії Верховної Ради України молодим ученим, іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених -- докторів наук (МОН України, 2019b);

наявність у претендента на присудження стипендії Президента України (Кабінет Міністрів України, 1994), державної іменної стипендії найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України -- Героїв Небесної Сотні (Кабінет Міністрів України, 2018a) наукових праць, зокрема опублікованих у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Web of Science, Scopus (Index Copernicus для гуманітарного та соціоекономічного напрямів);

наукових видань, що індексуються у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus, та внесення до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України (МОН України, 2018a; МОН України, 2020);

атестації університетів у частині провадження ними наукової діяльності, зокрема показників щодо чисельності працівників, які є членами редакційних колегій наукових видань (журналів), що індексуються у наукометричних базах даних Scopus та/або Web of Science; кількості наукових видань (журналів), засновником (співзасновником) яких є ЗВО та які індексуються у наукометричній базі даних Scopus та Web of Science; кількості публікацій у наукових виданнях (журналах), які індексуються у наукометричній базі даних Scopus та Web of Science (Кабінет Міністрів України, 2018b; МОН України, 2019a).

Посилення публікаційної активності українських вчених та активізація їх видимості у світовому науковому та освітньому просторах відповідно до наведених вище нормативних вимог вплинуло на істотне покращання показників у наукометричних базах даних та рейтингах університетів. Так, згідно з вітчизняним рейтингом «Топ-200 Україна 2020», що здійснювався на основі принципів відкритості, прозорості і незалежності; всебічності і багатогранності діяльності університетів, реалізації євроінтеграційних процесів з урахуванням показників бази даних Scopus (Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта», 2020), до першої десятки найкращих класичних університетів за 2020 р. увійшли: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Сумський державний університет, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Ужгородський національний університет.

З огляду на те, що у базі даних Web of Science Core Collection із соціогуманітарних наук і зокрема, освітніх, педагогічних наук представлено значно більше праць, виникає науковий інтерес щодо детальної характеристики позиціонування у цій базі кращих за «Топ-200 Україна 2020» класичних і педагогічних університетів.

Розглядаючи науковий доробок вчених зазначених університетів у галузі освітніх, педагогічних наук упродовж 2016--2020 рр., необхідно наголосити, що кількісні показники публікацій у наукових виданнях, що індексуються Web of Science Core Collection зросли майже у 5 разів (Clarivate, 2021) (табл. 1, 2).

Таблиця 1

Публікації у галузі освітніх, педагогічних наук (Education & Educational Research) класичних університетів України у Web of Science Core Collection за 2016-2020 рр.

Найменування університету	Кількість публікацій, од.
	Усього	у т.ч. за роками:	з них у виданнях з імпакт- фактором
		2016	2017	2018	2019	2020
Україна, усього	2153	472	494	357	443	387	51
у т.ч. за університетами:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка	88	10	14	22	24	18	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	5	2	--	1	--	2	1
Львівський національний університет імені Івана Франка	33	4	5	9	8	7	5
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна	34	7	3	9	10	5	4
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова	18	6	3	4	2	3	--
Сумський державний університет	38	4	6	5	12	11	--
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара	11	3	1	1	5	1	2
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича	29	2	5	2	13	7
Донецький національний університет імені Василя Стуса	9	1	3	--	1	4	--
Ужгородський національний університет	7	1	--	3	2	1	--

Загалом упродовж 2016--2020 рр. у класичних університетах простежується позитивна динаміка щодо збільшення кількості праць вчених у галузі освітніх, педагогічних наук, що індексуються в Web of Science Core Collection, за винятком останнього року, що, на нашу думку, пов'язано з пандемією COVID-19. За останні п'ять років найбільше індексованих праць у галузі освітніх, педагогічних наук налічується в Київському національному університеті імені Тараса

Шевченка -- 88, що становить 1,8 % від загальної кількості праць закладу, розміщених у міжнародній базі даних, Сумському державному університеті -- 38 або 2,8 % відповідно, а також у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна -- 34 або 1,2 % та Львівському національному університеті імені Івана Франка -- 33 або 1,8 %. Утім у виданнях з імпакт-фактором найбільше -- п'ять публікацій розміщено Львівського національного університету імені Івана Франка та чотири -- Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Натомість п'ять закладів вищої освіти із наведеної десятки найкращих класичних університетів таких публікацій не мають.

На окрему увагу заслуговує індексація у Web of Science Core Collection дослідницьких результатів педагогічних університетів України за 2016--2020 рр. (Clarivate, 2021) (табл. 2).

Таблиця 2 Публікації у галузі освітніх, педагогічних наук (Education & Educational Research) педагогічних університетів України у Web of Science Core Collection за 2016-2020 рр.

Найменування університету	Кількість публікацій, од.
	Усього	у т.ч. за роками:	з них у виданнях з імпакт- фактором
		2016	2017	2018	2019	2020
Україна, усього	2153	472	494	357	443	387	51
у т.ч. за університетами:
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка	51	5	13	9	14	10
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова	71	11	14	11	11	24	2
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка	18	2	8	1	3	4
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського	153	93	40	6	7	7
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди	54	8	10	10	14	12	1
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського	30	5	8	9	6	2	1
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка	56		14	15	11	16
Криворізький державний педагогічний університет	15	1	6	3	4	1	--
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка	24	6	5	3	5	5	1
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького	26	6	11	2	3	4

Наукові результати педагогічних університетів України впродовж 2016--2020 рр. у Web of Science Core Collection представлені нерівномірно, хоч кількісні показники в цілому зросли. Найбільше індексованих праць у галузі освітніх, педагогічних наук налічується у Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського -- 153 або 57,3 % від загальної кількості публікацій закладу різних галузей наук, розміщених у зазначеній наукометричній базі даних; Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова -- 71 або 26,3 % відповідно, Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка -- 56 або 57,7 %, Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди -- 54 або 32,5 % і Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка -- 51 або 25,5 %. Водночас більшість із наведених у таблиці 2 університетів публікацій у виданнях з імпакт-фактором не мають.

Попри позитивну динаміку збільшення кількості статей університетів у наукометричних базах даних виникає сумнів щодо такого об'єктивного оцінювання дослідницької діяльності. Це зумовлено тим, що показники кількості статей у соціогуманітарній сфері і, зокрема для галузі освітніх, педагогічних наук, не завжди є показовими, і для вчених цієї сфери можуть бути вагоміші, зокрема, інші види наукової продукції. Не дивно, що статті соціогуманітарної сфери є найнижче цитованими (31,8 %) з усіх галузей наук, натомість середній показник цитування публікацій з математики має найвищий відсоток і становить 67,3 % (GarGa-Zorita C., Marugan S., de Filippo D. & Sanz-Casado E., 2021).

Крім того, в умовах постковідного періоду вченими (Piron F., Olyhoek T., Vilchis I. L., Smith I. & Lire Z., 2021; Lariviere V. et al., 2016) різних континентів звертається увага на розроблення поліцентричної багатомовної системи оцінювання досліджень, яка передбачає створення науковими спільнотами національних систем оцінки якості, що передусім відповідають запитам суспільств, актуальним проблемам, з урахуванням мовного різномаїття.

Ураховуючи наведене, для розроблення ефективних методів та інноваційних підходів до об'єктивного оцінювання досліджень соціогуманітарної сфери доцільно враховувати їх певну специфіку:

у наукометричних базах Scopus та Web of Science здебільшого представлено періодичні видання, передусім журнали, натомість для соціогуманітарної сфери важливими є монографії та розділи книг, які частіше цитуються ніж статті (Leeuwen T.V., 2013; Kulczycki E. et al., 2018). Крім того, в окремих гуманітарних сферах, зокрема, в історії чи літературознавстві, книги є найголовнішою формою поширення здобутих знань та їх популяризації, у тому числі з освітньою метою (van den Akker W., 2016);

багато напрямів і цілей соціогуманітарної сфери за тематичною спрямованістю мають яскраво виражену національну і регіональну значущість (Nederhof A., 2016; Луговий В. І., Регейло І. Ю., Базелюк Н. В. & Базелюк О. В., 2019) та зорієнтовані на вирішення соціальних завдань відповідної читацької аудиторії однієї країни (Hug S., Ochsner M. & Daniel H., 2013), що, зрозуміло, не завжди є затребуваним і не викликає професійного інтересу для вчених інших держав (Abstracts for the NordForsk Workshop..., 2012);

оскільки концептуальні засади у соціогуманітарній сфері мають середньо- і довгострокову перспективу, відмінною є культура цитування (Bunia R., 2016). Зокрема, актуальність цитування у часовому просторі для наукових досліджень соціогуманітарної сфери може бути більше, ніж два роки. Це стосується передусім національного надбання та національної спадщини країни, археологічних пам'яток, архівних, зокрема історичних матеріалів, що зберігаються у музеях, бібліотеках тощо (van den Akker W., 2016). Проте у медичній галузі цитування на дослідження понад три роки може засвідчувати про неактуальність наукового пошуку;

наріжним чинником у соціогуманітарній сфері є мова публікацій, незважаючи на те, що більшість (55 %-75 %) розміщених статей у наукометричних базах оприлюднюється англійською мовою (Sivertsen G., 2019; Kulczycki E. et al., 2018). Водночас висвітлення, зокрема питань культурної спадщини лише однією, не англійською мовою, обмежить доступ до такої інформації і відповідно унікальний матеріал залишиться маловідомим (van den Akker W., 2016). Також треба враховувати і те, що лише незначну кількість неанглійських журналів інтегровано у Scopus та Web of Science. Постає проблема щодо перекладу публікацій для досягнення відкритого доступу;

багато журналів соціогуманітарної сфери є міждисциплінарними, що потребує окремого врегулювання під час оцінювання дослідницьких проєктів (Hicks D., 2004; Кремень,В. Г., Луговий В. І., Регейло І. Ю., Базелюк Н. В. & Базелюк О. В., 2020) та запровадження трансдисциплінарної системи оцінки якості досліджень (Belcher B. M., Rasmussen K. E., Kemshaw M. R. & Zornes D. A., 2016);

характерною тенденцією є те, що більшість публікацій соціогуманітарної сфери є одноосібними (Sivertsen G., 2018; Gomez-Ferri J., Gonzalez-Alcaide G. & LLopis-Goig R., 2019) на відміну від праць STEM- галузей;

найбільш об'єктивним є оцінювання наукових досліджень у межах однієї галузі знань (Korytkowski P. & Kulczycki E., 2019).



Висновки / Conclusions

У постковідний період активізувалися заклики вчених до науково- освітньої спільноти про перегляд оцінювання дослідницької діяльності на основі наукометрії. Це зумовлено рейтингуванням університетів, що є підставою для фінансового забезпечення закладів вищої освіти без врахування успішного виконання ними регіонального та національного запитів суспільства, а також тим, що використання наукометричних показників для оцінювання діяльності

університету поширилося за всіма його напрямами. Зокрема на:

усіх інституційних учасників, залучених до дослідницької діяльності: університети, наукові установи незалежно від форм фінансування; дослідницькі колективи, відділи, кафедри; наукові видання;

усі галузі знань, від соціогуманітарних до STEM-наук, зокрема, на наукові і науково-технічні (експериментальні) дослідження фундаментального та прикладного характеру;

усі види наукової діяльності: оцінювання освітніх програм; конкурсний відбір виконавців державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти; підготовка дисертацій; здійснення рецензування; дослідницькі проєкти та гранти; стипендії та премії;

наукових і науково-педагогічних працівників, зокрема щодо атестації та добору на посаду, присудження наукових ступенів, присвоєння вчених звань, роботи як члена редакційної колегії наукового видання, спеціалізованої вченої ради тощо.

Наведена динаміка про публікаційну активність класичних і педагогічних вітчизняних університетів у галузі освітніх, педагогічних наук у Web of Science Core Collection упродовж 20162020 рр. засвідчує позитивні тенденції щодо збільшення відповідних показників. Утім частка представлених індексованих публікацій і кількості наукових видань у наукометричних базах даних є недостатньою. Це пояснюється особливостями соціогуманітарних досліджень, які необхідно враховувати під час розроблення ефективних методів та інноваційних підходів для оцінювання наукових досліджень університетів.



Список використаних джерел і літератури

Кабінет Міністрів України. (1994, 23 серпня). Про стипендії Президента України для молодих учених (582). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/Laws/show/582-94-H [in Ukrainian]

Кабінет Міністрів України. (1999, 13 серпня). Про затвердження Положення про атестацію наукових працівників (1475). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1475-99-п [in Ukrainian]

Кабінет Міністрів України. (2016, 23 березня). Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах) (261). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-п [in Ukrainian]

Кабінет Міністрів України. (2018a, 21 листопада). Про державні іменні стипендії найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України - Героїв Небесної Сотні (1017). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-2018-п [in Ukrainian]

Кабінет Міністрів України. (2018b, 22 серпня). Деякі питання проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності (652). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/652-2018-п [in Ukrainian]

Кабінет Міністрів України. (2019a, 27 грудня). Про затвердження Порядку конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень проектів з виконання наукових досліджень і розробок (1170). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2019-п [in Ukrainian]

Кабінет Міністрів України. (2019b, 6 березня). Про проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії (167). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2019-п [in Ukrainian]

Кабінет Міністрів України. (2021, 24 березня). Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 (365). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п [in Ukrainian]

Кремень, В. Г., Луговий, В. І., Регейло, І. Ю., Базелюк, Н. В., & Базелюк, О. В. (2020). Відкритість, цифровізація й оцінювання в науці: загальне і особливе для соціогуманітарного знання. Інформаційні технології і засоби навчання, 80 (6), 243-266. Взято з https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4155 [in Ukrainian]

Луговий, В. І., Регейло, І. Ю., Базелюк, Н. В., & Базелюк, О. В. (2019). Глобальна цифровізація освітньо-наукового простору і виклики модернізації наукової періодики НАПН України. Інформаційні технології і засоби навчання, 73 (5), 264-283. Взято з https://doi.org/10.33407/itlt.v73i5.3366 [in Ukrainian]

Міністерство освіти і науки України. (2015, 14 грудня). Про затвердження Положення про проведення Міністерством освіти і науки України Конкурсу проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у вищих навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери управління Міністерства, подальше виконання цих робіт і розробок за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та управління ними (1287). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0015-16 [in Ukrainian]

Міністерство освіти і науки України. (2016, 14 січня). Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам (13). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0183-16 [in Ukrainian]

Міністерство освіти і науки України. (2018a, 15 січня). Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України (32). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18

Міністерство освіти і науки України. (2018b, 3 травня). Про затвердження Критеріїв конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку магістрів у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН (445). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0625-18 [in Ukrainian]

Міністерство освіти і науки України. (2019a, 12 березня). Про державну атестацію закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності (338). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-19 [in Ukrainian]

Міністерство освіти і науки України. (2019b, 19 квітня). Про затвердження Положення про Комісію Міністерства освіти і науки України з відбору претендентів на здобуття Премії Верховної Ради України молодим ученим, іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених - докторів наук та розгляду наукових звітів стипендіатів (522). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0512-19 [in Ukrainian]

Міністерство освіти і науки України. (2019c, 23 вересня). Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (1220). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1086-19 [in Ukrainian]

Міністерство освіти і науки України. (2020, 18 листопада). Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 січня 2018року № 32 (1437). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-21 [in Ukrainian]

Міністерство освіти і науки України. (2021, 17 березня). Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам (322). Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0646- 21 [in Ukrainian]

Центр міжнародних проектів «Євроосвіта». (2020, 7 червня). Незалежне оцінювання університетів: академічний рейтинг «Топ-200 Україна 2020». Взято з

http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=6556 [in Ukrainian]

Abstracts for the NordForsk Workshop on Bibliometrics for the Social Sciences and Humanities. (2012). Retrieved from https://blogs.helsinki.fi/nordforskssh2012/files/2012/03/NordForsk-SSH-Workshop-abstracts1.pdf [in English]

Australian Research Council. (2019, October 10). Excellence in Research for Australia. Retrieved from https://www.arc.gov.au/excellence-research-australia [in English]

Belcher, B., Rasmussen, K., Kemshaw, M., & Zornes, D. (2015). Defining and assessing research quality in a transdisciplinary context. Research Evaluation, 25 (1), 1--17. Retrieved from

https://doi.org/10.1093/reseval/rvv025 [in English]

Bunia, R. (2016). Quotation statistics and culture in literature and in other humanist disciplines. In M. Ochsner, S.E. Hug, H.-D. Daniel (Eds), Research Assessment in the Humanities. Towards Criteria and Procedures (pp. 133--148). Springer International Publishing: Cham, Switzerland. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3- 319-29016-4 11 [in English]

Claeys-Kulik, A.-L. (2021, June 10). EU university policy needs to support, not direct. Research Professional News. Retrieved from https://www.researchprofessionalnews.com/rr-news-europe-views-of-europe-2021-6-eu- university-policy-needs-dialogue-not-diktat/ [in English]

Clarivate. (2021). Web of Science Core Collection. Retrieved from

https://www.webofscience.com/wos/woscc/basic-search [in English]

Delgado-Lopez-Cozar, E., Rafols, I., & Abadal, E. (2021). Letter: A call for a radical change in research evaluation in Spain. Profesional De La Informacion, 30(3). Retrieved from https://doi.org/10.3145/epi.2021.may.09 [in English]

Garma-Zorita, C., Marugan, S., de Filippo, D., & Sanz-Casado, E. (2021). Highly Cited Papers at the Spanish Domestic Level. Frontiers in Research Metrics and Analytics, 6. Retrieved from

https://doi.org/10.3389/frma.2021.651991 [in English]

Gomez-Ferri, J., Gonzalez-Alcaide, G., & LLopis-Goig, R. (2019). Measuring dissatisfaction with coauthorship: An empirical approach based on the researchers' perception. Journal of Informetrics, 13 (4), 100980. Retrieved from https://doi.org/10.1016/i.ioi.2019.100980 [in English]

Hicks, D. (2004). The Four Literatures of Social Science. In H.F. Moed, W. Glanzel, U. Schmoch (Eds), Handbook of Quantitative Science and Technology Research (pp. 473-496). Springer, Dordrecht. Retrieved from https://doi.org/10.1007/1-4020-2755-9 22 [in English]

Hicks, D., Wouters, P., Waltman, L., de Rijcke, S., & Rafols, I. (2015). Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature, 520 (7548), 429-431. Retrieved from https://doi.org/10.1038/520429a [in English]

Hug, S., Ochsner, M., & Daniel, H. (2013). Criteria for assessing research quality in the humanities: a Delphi study among scholars of English literature, German literature and art history. Research Evaluation, 22 (5), 369-383. Retrieved from https://doi.org/10.1093/reseval/rvt008 [in English]

Joseph Jeyaraj, J., Wald, N. & Harland, T. (2021). Higher education teachers' experiences of becoming research active: striving for university status in the Global South. Asia Pacific Education Review. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s12564-021-09688-8 [in English]

Korytkowski, P., & Kulczycki, E. (2019). Publication counting methods for a national research evaluation exercise. Journal of Informetrics, 13 (3), 804-816. Retrieved from https://doi.org/10.1016/i.ioi.2019.07.001 [in English]

Kulczycki, E., Engels, T., Polonen, J., Bruun, K., Duskova, M., & Guns, R. et al. (2018). Publication patterns in the social sciences and humanities: evidence from eight European countries. Scientometrics, 116 (1), 463-486. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s11192-018-2711-0 [in English]

Lariviere, V., Kiermer, V., MacCallum, C.J., McNutt, M., Patterson, M., Pulverer, B., Swaminathan, S., Taylor, S., & Curry, S. (2016). A simple proposal for the publication of journal citation distributions. bioRxiv. Retrieved from https://doi.org/10.1101/062109 [in English]

Nederhof, A. (2006). Bibliometric monitoring of research performance in the Social Sciences and the Humanities: A Review. Scientometrics, 66 (1), 81-100. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s11192-006-0007-2 [in English]

Ochsner, M., Hug, S. E., & Daniel, H.-D. (Eds). (2016). Research Assessment in the Humanities. Towards Criteria and Procedures. Springer, Cham. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3-319-29016-4 [in English]

Piron, F., Olyhoek, T., Vilchis, I. L., Smith, I., & Lire, Z. (2021a). Saying `No' to Rankings and Metrics. In B. Hall, R. Tandon (Eds), Socially Responsible Higher Education. International Perspectives on Knowledge Democracy (pp. 80-91). Leiden: Brill. Retrieved from https://doi.org/10.1163/9789004459076 007 [in English]

Piron, F., Olyhoek, T., Vilchis, I. L., Smith, I., & Lire, Z. (2021b). Trying to Say `No' to Rankings and Metrics. In B. Hall, R. Tandon (Eds), Socially Responsible Higher Education. International Perspectives on Knowledge Democracy (pp. 276-287). Leiden: Brill. Retrieved from https://doi.org/10.1163/9789004459076 023 [in English]

Priem, J., Taraborelli, D., Groth, P., & Neylon, C. (2010, 26 October). Altmetrics: A manifesto. Retrieved from http://altmetrics.org/manifesto [in English]

Research Excellence Framework. (2014). Retrieved from https://www.ref.ac.uk/2014/ [in English]

San Francisco Declaration on Research Assessment. (2012, December 16). Retrieved from

https://sfdora.org/read/ [in English]

Sivertsen, G. (2018). The Norwegian Model in Norway. Journal of Data and Information Science, 3 (4), 3-19. Retrieved from https://doi.org/10.2478/jdis-2018-0017 [in English]

Sivertsen, G. (2019). Understanding and Evaluating Research and Scholarly Publishing in the Social Sciences and Humanities (SSH). Data and Information Management, 3 (2), 61-71. Retrieved from

https://doi.org/10.2478/dim-2019-0008 [in English]

Szomszor, M., Adams, J., Fry, R., Gebert, C., Pendlebury, D., Potter, R., & Rogers, G. (2021). Interpreting Bibliometric Data. Frontiers in Research Metrics and Analytics, 5. Retrieved from https://doi.org/10.3389/frma.2020.628703 [in English]

Terheggen, Ph. (2021, April 15). Re-evaluating reward and recognition in science. Germany, the Netherlands and other leading research nations have the right idea in moving away from citations as the defining metric. Elsevier Connect. Retrieved from https://www.elsevier.com/connect/re-evaluating-reward-and-recognition-in-science [in English]

The PIE News. (2021, June 4). Michael Murphy, President, European University Association. Retrieved from https://thepienews.com/pie-chat/michael-murphy-europe/ [in English]

University Wankings. (2021). Why Are Our Rankings So White? In B. Hall, R. Tandon (Eds), Socially Responsible Higher Education. International Perspectives on Knowledge Democracy (pp. 67-79). Leiden: Brill. Retrieved from https://doi.org/10.1163/9789004459076 006 [in English]

Van den Akker, W. (2016). Yes We Should; Research Assessment in the Humanities. In M. Ochsner, S.E. Hug, H.-D. Daniel (Eds), Research Assessment in the Humanities. Towards Criteria and Procedures (pp. 23-29). Springer International Publishing: Cham, Switzerland. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3-319-29016-4 3 [in English]

Van Leeuwen, T. (2013). Bibliometric research evaluations, Web of Science and the Social Sciences and Humanities: a problematic relationship? Bibliometric - Praxis und Forschung, (2). Retrieved from

https://doi.org/10.5283/bpf.173 [in English]



References

Cabinet of Ministers of Ukraine. (1994, August 23). Pro stypendii Prezydenta Ukrainy dlia molodykh uchenykh [On Scholarships of the President of Ukraine for Young Scientists] (582). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-94-n [in Ukrainian]

Cabinet of Ministers of Ukraine. (1999, August 13). Pro zatverdzhennia Polozhennia pro atestatsiiu naukovykh pratsivnykiv [On Approval of the Regulation on Certification of Researchers] (1475). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1475-99-n [in Ukrainian]

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2016, March 23). Pro zatverdzhennia Poriadku pidhotovky zdobuvachiv vyshchoi osvity stupenia doktora filosofii ta doktora nauk u zakladakh vyshchoi osvity (naukovykh ustanovakh) [On Approval of the Procedure for PhD and DSc Students Preparation in Higher Education Institutions (Research Institutions)] (261). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-n [in Ukrainian]

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2018a, November 21). Pro derzhavni imenni stypendii naikrashchym molodym vchenym dlia uvichnennia podii Revoliutsii Hidnosti ta vshanuvannia podvyhu Heroiv Ukrainy - Heroiv Nebesnoi Sotni [On State Nominal Scholarships for the Best Young Scientists to Perpetuate the Events of the Revolution of Dignity and Honour the Heroism of the Heroes of Ukraine - Heroes of the Heavenly Hundred] (1017). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-2018-n [in Ukrainian]

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2018b, August 22). Deiaki pytannia provedennia derzhavnoi atestatsii zakladiv vyshchoi osvity v chastyni provadzhennia nymy naukovoi (naukovo-tekhnichnoi) diialnosti [Some Issues of State Certification of Higher Education Institutions in Terms of Their Scientific (Scientific and Technical) Activities] (652). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/652-2018-n [in Ukrainian]

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2019a, December 27). Pro zatverdzhennia Poriadku konkursnoho vidboru ta finansuvannia Natsionalnym fondom doslidzhen proektiv z vykonannia naukovykh doslidzhen i rozrobok [On Approval of the Procedure for Competitive Selection and Financing of R&D Projects by the National Research Fund] (1170). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2019-n [in Ukrainian]

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2019b, March 6). Pro provedennia eksperymentu z prysudzhennia stupenia doktora filosofii [On Conducting an Experiment to Award the PhD Degree] (167). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2019-n [in Ukrainian]

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2021, March 24). Pro vnesennia zmin do postanovy Kabinetu Ministriv

Ukrainy vid 30 hrudnia 2015 r. № 1187 [On Amendments to the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 30, 2015 No 1187] (365). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/Iaws/show/365-2021-n [in Ukrainian]

Kremen, V. H., Luhovyi, V. I., Reheilo, I. Yu., Bazeliuk, N. V., & Bazeliuk, O. V. (2020). Openness, Digitalization and Evaluation in Research: General and Special Issues for Social Studies and Humanities. Information Technologies and Learning Tools, 80(6), 243-266. Retrieved from

https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4155 [in Ukrainian]

Luhovyi, V. I., Reheilo, I. Yu., Bazeliuk, N. V., & Bazeliuk, O. V. (2019). Global Digitisation of the Education and Research Area and Challenges in Modernising the Scientific Periodicals of NAES of Ukraine. Information Technologies and Learning Tools, 73(5), 264-283. Retrieved from

https://doi.org/10.33407/itlt.v73i5.3366 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2015, December 14). Pro zatverdzhennia Polozhennia pro provedennia Ministerstvom osvity i nauky Ukrainy Konkursu proektiv naukovykh robit ta naukovo-tekhnichnykh (eksperymentalnykh) rozrobok molodykh vchenykh, yaki pratsiuiut (navchaiutsia) u vyshchykh navchalnykh zakladakh ta naukovykh ustanovakh, shcho nalezhat do sfery upravlinnia Ministerstva, podalshe vykonannia tsykh robit i rozrobok za rakhunok koshtiv zahalnoho fondu derzhavnoho biudzhetu ta upravlinnia nymy [On Approval of the Regulation on Carrying out by the Ministry of Education and Science of Ukraine of the Competition of R&D Projects of Young Scientists, Young Scientists Who Work (Study) in Higher Education and Research Institutions, Which are Subordinated to the Ministry, Further Implementation of Those R&D at the Expense of the State Budget and Managing Them] (1287). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0015-16 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2016, January 14). Pro zatverdzhennia Poriadku prysvoiennia vchenykh zvan naukovym i naukovo-pedahohichnym pratsivnykam [On Approval of the Procedure of Assigning Academic Titles to Researchers and the Faculty] (13). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0183-16 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2018a, January 15). Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia Pereliku naukovykh fakhovykh vydan Ukrainy [On Approval of the Procedure of Forming the List of Scientific Professional Periodicals of Ukraine] (32). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2018b, May 3). Pro zatverdzhennia Kryteriiv konkursnoho vidboru vykonavtsiv derzhavnoho zamovlennia na pidhotovku mahistriv u zakladakh vyshchoi osvity, shcho nalezhat do sfery upravlinnia MON [On Approval of the Criteria of Competitive Selection of the State Order Executors for Master Degree Students Preparation in Higher Education Institutions Subordinated to the Ministry of Education and Science of Ukraine] (445). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0625-18 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2019a, March 12). Pro derzhavnu atestatsiiu zakladiv vyshchoi osvity v chastyni provadzhennia nymy naukovoi (naukovo-tekhnichnoi) diialnosti [On the State Certification of Higher Education Institutions in Terms of Their Scientific (Scientific and Technical) Activities] (338). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-19 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2019b, April 19). Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Komisiiu Ministerstva osvity i nauky Ukrainy z vidboru pretendentiv na zdobuttia Premii Verkhovnoi Rady Ukrainy molodym uchenym, imennykh stypendii Verkhovnoi Rady Ukrainy dlia molodykh uchenykh - doktoriv nauk ta rozghliadu naukovykh zvitiv stypendiativ [On Approval of the Regulation on the Commission of the Ministry of Education and Science of Ukraine on Selection of Candidates for the Verkhovna Rada of Ukraine Award for Young Scientists, Nominal Scholarships of the Verkhovna Rada of Ukraine for Young Scientists with DSc Degree and Reviewing Scientific Reports of Scholars] (522). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0512-19 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2019c, September 23). Pro opublikuvannia rezultativ dysertatsii na zdobuttia naukovykh stupeniv doktora i kandydata nauk [On Publishing the Results of the Theses for Candidate and Doctor of Sciences Degree] (1220). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1086-19 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2020, November 18). Pro vnesennia zmin do Poriadku formuvannia Pereliku naukovykh fakhovykh vydan, zatverdzhenoho nakazom Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 15 sichnia 2018 roku № 32 [On Amendments to the Procedure of Forming the List of Scientific Professional Periodicals of Ukraine, Approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine Order on January 15, 2018 No 32] (1437). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-21 [in Ukrainian]

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2021, March 17). Pro vnesennia zmin do Poriadku prysvoiennia vchenykh zvan naukovym i naukovo-pedahohichnym pratsivnykam [On Amendments to the Procedure of Assigning Academic titles to Researchers and the Faculty] (322). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0646-21 [in Ukrainian]

Center for International Projects «Euroeducation». (2020, June 7). Nezalezhne otsiniuvannia universytetiv: akademichnyi reitynh «Top-200 Ukraina 2020» [Independent Evaluation of Universities: Academic Ranking «Top- 200 Ukraine 2020”]. Retrieved from http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=6556 [in Ukrainian]

Abstracts for the NordForsk Workshop on Bibliometrics for the Social Sciences and Humanities. (2012). Retrieved from https://blogs.helsinki.fi/nordforskssh2012/files/2012/03/NordForsk-SSH-Workshop-abstracts1.pdf [in English]

Australian Research Council. (2019, October 10). Excellence in Research for Australia. Retrieved from https://www.arc.gov.au/excellence-research-australia [in English]

Belcher, B., Rasmussen, K., Kemshaw, M., & Zornes, D. (2015). Defining and assessing research quality in a transdisciplinary context. Research Evaluation, 25 (1), 1-17. Retrieved from

https://doi.org/10.1093/reseval/rvv025 [in English]

Bunia, R. (2016). Quotation statistics and culture in literature and in other humanist disciplines. In M. Ochsner, S.E. Hug, H.-D. Daniel (Eds), Research Assessment in the Humanities. Towards Criteria and Procedures (pp. 133--148). Springer International Publishing: Cham, Switzerland. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3- 319-29016-4 11 [in English]

Claeys-Kulik, A.-L. (2021, June 10). EU university policy needs to support, not direct. Research Professional News. Retrieved from https://www.researchprofessionalnews.com/rr-news-europe-views-of-europe-2021-6-eu- university-policy-needs-dialogue-not-diktat/ [in English]

Clarivate. (2021). Web of Science Core Collection. Retrieved from

https://www.webofscience.com/wos/woscc/basic-search [in English]

Delgado-Lopez-Cozar, E., Rafols, I., & Abadal, E. (2021). Letter: A call for a radical change in research evaluation in Spain. Profesional De La Informacion, 30(3). Retrieved from https://doi.org/10.3145/epi.2021.may.09 [in English]

Gar^a-Zorita, C., Marugan, S., de Filippo, D., & Sanz-Casado, E. (2021). Highly Cited Papers at the Spanish Domestic Level. Frontiers in Research Metrics and Analytics, 6. Retrieved from

https://doi.org/10.3389/frma.2021.651991 [in English]

Gomez-Ferri, J., Gonzalez-Alcaide, G., & LLopis-Goig, R. (2019). Measuring dissatisfaction with coauthorship: An empirical approach based on the researchers' perception. Journal of Informetrics, 13 (4), 100980. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.joi.2019.100980 [in English]

Hicks, D. (2004). The Four Literatures of Social Science. In H.F. Moed, W. Glanzel, U. Schmoch (Eds), Handbook of Quantitative Science and Technology Research (pp. 473-496). Springer, Dordrecht. Retrieved from https://doi.org/10.1007/1-4020-2755-9 22 [in English]

Hicks, D., Wouters, P., Waltman, L., de Rijcke, S., & Rafols, I. (2015). Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature, 520 (7548), 429-431. Retrieved from https://doi.org/10.1038/520429a [in English]

Hug, S., Ochsner, M., & Daniel, H. (2013). Criteria for assessing research quality in the humanities: a Delphi study among scholars of English literature, German literature and art history. Research Evaluation, 22 (5), 369-383. Retrieved from https://doi.org/10.1093/reseval/rvt008 [in English]

Joseph Jeyaraj, J., Wald, N. & Harland, T. (2021). Higher education teachers' experiences of becoming research active: striving for university status in the Global South. Asia Pacific Education Review. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s12564-021-09688-8 [in English]

Korytkowski, P., & Kulczycki, E. (2019). Publication counting methods for a national research evaluation exercise. Journal of Informetrics, 13 (3), 804-816. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.joi.2019.07.001 [in English]

Kulczycki, E., Engels, T., Polonen, J., Bruun, K., Duskova, M., & Guns, R. et al. (2018). Publication patterns in the social sciences and humanities: evidence from eight European countries. Scientometrics, 116 (1), 463-486. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s11192-018-2711-0 [in English]

...