Розвиток професійного мислення студентів-юристів у процесі оволодіння професією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Розвиток професійного мислення студентів-юристів у процесі оволодіння професією

Заболоцька Світлана Ігорівна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

Заболоцький Назар Дмитрович,

студент факультету прокуратури

Богдан Богдан Русланович,

студент факультету прокуратури

м. Дрогобич

м. Харків

Анотація

В даній статті було здійснено теоретичний аналіз стану проблеми та визначено сутність феномену професійного мислення фахівця - юриста у сучасних умовах. Визначено закономірності, механізми і принципи розвитку професійного мислення майбутніх юристів, а також методи його розвитку у процесі їхньої фахової підготовки. З'ясовано, що основними критеріями розвитку професійного мислення у студентів-правників є системність, критичність, децентричність, рефлексивність та усвідомленість професійних знань, набутих в процесі навчання. Було визначено, що психологічними закономірностями розвитку професійного мислення у майбутніх юристів є такі: 1) залежність рівневогохарактеру його розвитку від предметної спрямованості; 2) нелінійність, дискретність і неперервність етапів розвитку мисленнєвої діяльності; 3) єдність розвитку змістових і процесуальних складових. Проведено теоретичний аналіз проблеми та визначено сутність феномену професійного мислення юриста в сучасній науці. Основна увага була приділена стадіям опанування майбутнім фахівцем знаннями щодо сутності професійного мислення. Визначено, що основними критеріями розвитку професійного мислення студентів-юристів є здатність до системності, критичності, децентралізації, рефлексивності та усвідомлення професійних знань, які проявляються на початковому, середньому, задовільному та професійному рівнях. Також авторами були розглянуті загальні проблеми майбутніх юристів, в процесі отримання ними освіти у вищих навчальних закладах, до них належать (професійна психологічна проблема, професійні юридичні проблеми, професійна проблема мисленнєвоїдіяльністі юриста за принципом сходження від абстрактного до конкретного), було детально проаналізовано та досліджено кожну із них. Загалом, було проведено детальний аналіз обраної теми відповідно до поставки проблеми, визначено основні положення, які небхідні для повного її розуміння.

Ключові слова: юриспруденція, професійне мислення, розвиток професійного мислення, стадії опанування професійного мислення, студенти - юристи.

Abstract

ZabolotskaSvitlanaIhorivnaCandidate of Psychological Sciences, Associate Professor of Psychology, 82100, Drogobych, LesyaUkrainka St

ZabolotskyiNazarDmytrovychStudent of the Faculty of the Prosecutor's Office YaroslavMudryi National Law University, Kharkiv, 61023, Pushkinska St., 106,

BohdanBohdanRuslanovychStudent of the Faculty of the Prosecutor's Office YaroslavMudryi National Law University, 61023, Kharkiv, Pushkinska St.

Development of professional thinking of law students in the process of mastering the profession

In this article, a theoretical analysis of the state of the problem was carried out and the essence of the phenomenon of professional thinking of a legal specialist in modern conditions was determined. The regularities, mechanisms and principles of the development of professional thinking of future psychologists, as well as methods of its development in the process of professional training, are determined. It was found that the main criteria for the development of professional thinking among law students are systematicity, criticality, eccentricity, reflexivity and awareness of professional knowledge. It was determined that the psychological regularities of the development of professional thinking among future lawyers are as follows: 1) the dependence of the level nature of its development on the subject orientation; 2) non-linearity, discreteness and continuity of stages of development of thinking activity; 3) unity of development of content and procedural components. The main attention was paid to the stages of acquisition by the future specialist of knowledge about the essence of professional thinkingIt has been determined that the main criteria of the development of students-lawyers' professional thinking are the ability of being systematic, critical, decentralized, reflexive and aware of the professional knowledge, which is shown on the elementary, intermediate, satisfactory and proficient levels. The authors also considered the general problems of future lawyers, in the process of their education in higher educational institutions, they include (professional psychological problem, professional legal problems, professional problem of the thinking activity of a lawyer according to the principle of ascent from the abstract to the concrete), were analyzed and researched in detail each of them. In general, a detailed analysis of the chosen topic was carried out in accordance with the delivery of the problem, the main provisions necessary for its full understanding were determined.

Keywords:jurisprudence, professional thinking, development of professional thinking, stages of mastering professional thinking, law students.

Основна частина

Постановка проблеми. Соціальні, економічні, політичні та культурні перетворення, що відбуваються в Україні на сучасному етапі цивілізаційного розвитку, висувають нові вимоги до особистості, яка в складних життєвих ситуаціях має характеризуватися стійкою системою цінностей, розвиненою ідентичністю, самоорганізацією, рефлексивністю та критичністю мислення.

Професійне мислення - надскладний феномен, що в сучасній психологічній науці визначають як вищий пізнавальний процесспошуку, виявлення та зняття проблемності, практичнеемислення людини в процесі вирішення професійних завдань, опосередковане та узагальнене

відображення фахівцем професійної реальності.

Попри наявність значної кількості праць, присвячених вивченню професійного мислення, воно залишається одним із найменш досліджених та найбільш суперечливих явищ. Це зумовлено як невизначеністю сутності його родової ознаки, так і відносною «молодістю» самої професії сучасного юриста, її новітнім характером, незначним досвідом професійної підготовки майбутніх фахівців в сучасній Україні, а також специфічними ознаками її складного предмета - психічного.

Мета статті. Мета полягає в теоретичному обґрунтуванні та вивченні структури, психологічних закономірностей і механізмів розвитку професійного мислення в майбутніх юристів у процесі навчання в вищому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу. Цілеспрямований розвиток професійного мислення у майбутніх фахівців у процесі навчання ввищому навчальному закладі буде ефективним за умови впровадження положень інтегративно-миследіяльнісного підходу, відповідно до якого:

1) професійне мислення юриста розглядається як складне системне явище, що має багатоплощинну та багатокомпонентну єдність процесуальних (етапи мисленнєвого пошуку) і змістових (рівні розгортання мисленнєвої діяльності) складових та спрямоване на вирішення проблем його професійної діяльності й професіогенези;

2) розвиток професійного мислення у майбутніх юристів:

- залежить від рівневого характеру розгортання (предметно-

орієнтований, діяльнісно-орієнтований та методологічний рівні); нелінійності, дискретності та неперервності його етапів; єдності змістових і процесуальних складових; актуалізації двох груп психологічних механізмів - етапних (проблематизація, стереотипізація, антиципація, розуміння, вербалізація) та рівневих (різномодальна рефлексія, об'єктивація, схематизація, метафоризація, рефлексивні виходи й нормування);

- забезпечується системою психологічного супроводу, що передбачає поєднання методів, які: враховують специфіку опанування майбутніми фахівцями професійними знаннями як орієнтовної основи дій; передбачають цілеспрямовану роботу студентів з поняттями як інструментами розуміння й мислення; активізують колективну мисленнєву діяльність на всіх її рівнях; зумовлюють ефективний розвиток модераторів професійного мислення [7].

Окрему увагу дослідники приділяють чинникам, що впливають на процес і результат професійного мислення особистості та які традиційно розподіляються на ситуаційні, або зовнішні, та особистісні, або внутрішні.

Щодо професійних проблем майбутніх юристів, безумовно, відносяться до полісистемних і їх вирішення потребує врахування таких положень.

1. Професійна психологічна проблема за своїм змістом характеризується внутрішньою динамікою сутнісного - зміною власних системоутворювальних властивостей і залежностей, вони невизначені та непередбачувані. Це зумовлено передусім тим, що юрист не отримує чіткого «замовлення» від клієнта, який майже завжди не усвідомлює сутність проблеми, не може чітко сформулювати свої очікування від вирішення життєвих труднощів.

2. Професійні юридичні проблеми потребують динамічно мінливих, гнучких, різноманітних, варіативних та навіть суперечливих засобів мисленнєвої діяльності - методів проектування проблемної ситуації. А застосування різних психологічних технік може та має призводити до різноманітних, неоднозначних результатів, до збільшення ситуації невизначеності, що висуває особливі вимоги до мисленнєвої діяльності фахівців.

3. Професійна мисленнєва діяльність юриста за принципом сходження від абстрактного до конкретного, виведення окремого від універсального цілого має обмежене застосування. Велике значення для вирішення психологічних проблем має індукція (хід мислення від окремого до загального), а також абдукція (гнучкі роздуми, спрямовані на послідовне осмислення та інтеграцію даних у таку модель ситуації, яка дає найкраще пояснення на цей момент) [5].

Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, варто акцентувати увагу на тому, що проблемні ситуації - це завжди певний стан суб'єкта діяльності, у нашому випадку - майбутнього юриста. Це означає, з одного боку, її значущість для нього, її невідривність від його потреб, емоцій тощо; а з іншого, - суб'єктивність відображення ситуації предмета професійної діяльності, а відтак, можливу неточність, невідповідність реальності.

Результати здійсненого аналізу психологічних закономірностей, механізмів та принципів розвитку професійного мислення майбутнього юриста, дають підстави запропонувати систему методів, впровадження яких забезпечить ефективність цього процесу.

Передусім зазначимо, що всі методи розвитку мисленнєвої сфери особистості, як і методи навчання, за ступенем реалізації принципу свідомості можна розділити на свідомі та суггестологічні.

Серед індивідуальних за формою методів найбільшу ефективність має метод моделювання мислення, який може використовуватися у декількох варіантах як:

- побудова особистістю власного мисленнєвого процесу відповідно до протоколів мислення успішних мислителів, провідних фахівців;

- корегування особистістю мисленнєвого пошуку за результатами записів вербалізації власної миследіяльності;

- вирішення завдань з когнітивною або/та емоційною підказкою (периферійною інформацією.

Одним із ефективних групових методів розвитку мислення є синектика - це система методів інтенсивної психологічної активізації процесів знаходження рішення як чітко сформульованої, так і слабко структурованої проблеми.

Синектика як метод групового генерування ідей виникла внаслідок виявлення вченими недоліків «мозкового штурму»: практика проведення «мозкового штурму» показала, що ані в чистому вигляді, ані в різних варіантах та модифікаціях цей метод не дає змоги ефективно вирішувати складні технічні завдання.

Особливою груповою формою розвитку мисленнєвої діяльності є ігри відкритого типу (моделювання судових засідань) як нове покоління ділових ігор, до яких належать проектні, соціокультурні, проблемно-ділові, управлінські та інші. Особливістю цих методів розвитку мисленнєвої сфери особистості є поєднання та одночасне розгортання декількох видів діяльності: аналіз та пошук рішення проблем, проектування, навчання, розвиток, дослідження, консультування, початкові форми впровадження проектів. Це відбувається завдяки «зануренню» особистості в ігровий простір вирішення реальних проблемних ситуацій, зіштовхування різних позицій з наступною їх співорганізацією. [11].

Отже, опанування майбутнім фахівцем знаннями щодо сутності професійного мислення, на нашу думку, має відбуватися протягом декількох стадій, представлених науковцем В.А. Семиченко. Зміст цих стадій розкриває як структуру психологічного знання взагалі, зв'язок психологічних знань з уміннями їх використовувати у професійній діяльності і в житті в цілому, так і відображає змістовні, процесуальні і суб'єктні характеристики професійного мислення юриста [9].

Отже, перша стадія формування психологічного знання передбачає опанування майбутнім юристом понятійного апарату права як науки, досягнення варіативності оперування змістом юридичних термінів на рівні теоретичних моделей. Цей етап роботи з інформацією передбачає ознайомлення з тими базовими поняттями, які становлять основу юридичних знань, способами їх зв'язку та інтерпретації. Майбутній фахівець має усвідомити відповідальність за збір та інтерпретацію юридичних фактів.

Крім того, результатом першої стадії має бути: сформоване цілісне уявлення майбутнього фахівця про юридичні знання, про еквіваленти теоретичних знань у реальному житті, володіння прийомами коректного використання правових знань при описі окремих фактів, виокремлення наукових проекцій з різних спеціальних психологічних наук на конкретний факт.

Друга стадія оволодіння правничими знаннями передбачає опанування прийомами, засобами вивчення та розуміння інших людей, подолання тих стандартів, установок, бар'єрів, що привносяться соціальними стереотипами. Це досягається завдяки: відмові від ставлення до людини як до одномірної, незмінної, як до об'єкта; подоланню локального оцінного, максималістського підходу до іншого; розвитку гуманістичного ставлення до людей; прийняття амбівалентності іншого, наданню йому права бути собою. Методичними засобами цієї стадії можуть бути техніки соціально-психологічного тренінгу, референтометрії та ін.

Метою третьої стадії є самопізнання, самовивчення, самооцінка, самосприйняття, що відбувається шляхом подолання власних захисних механізмів, формування готовності «подивитися правді про себе у вічі», що здійснюється завдяки розвитку інтроспекції та рефлексії. Основною подією цієї стадії для майбутнього правника є прийняття власної амбівалентності, визнання за собою права на помилку. Це забезпечує адекватне сприйняття та осмислення як позитивної, так і негативної інформації людини про себе. Надання студентам можливості самоспостереження, самодіагностики, самоаналізу, співвіднесення того, як вони сприймають себе з тим, як сприймається їх поведінка іншим, актуалізація конгруентної поведінки, у якій збігається зовнішня форма (вербальна та невербальна) та внутрішній зміст (потреби, мотиви, смисли, переживання), забезпечують успішне проходження цієї стадії.

Зміст четвертої стадії становить оволодіння методологією та прийомами оптимального управління іншими людьми як ненасильницького втручання в життя іншої людини засобами неманіпулювання. Це передбачає: усвідомлення явища управління як надання допомоги особистості, як розкриття ресурсів її саморозвитку; розуміння різних способів вирішення конфліктних ситуацій та реалізація гуманістичних, психозберігаючих стратегій їх вирішення; формування толерантності, терпимості, недирективності.

П'ята стадія опанування правничими знаннями передбачає роботу з підвищення власної здатності до самоуправління в різних життєвих ситуаціях і в цілому при виборі та розробці життєвої стратегії. Це передбачає подолання споживацького ставлення до себе, взяття на себе відповідальності за якість власного та чужого життя, виявлення та компенсацію тих індивідуальних особливостей, які заважають адекватному самосприйняттю і спілкуванню з іншими. [6].

Перехід на шосту стадію означає готовність особистості конструктивно працювати з набутими знаннями в будь-яких життєвих умовах, ефективно вирішувати проблеми, що виникають незалежновід їх зовнішнього характеру. Фактично це вже є виходом за межі, інтеграцією юридичних знань з іншими галузями знань. Головним завданням цієї стадії є осмислення того, як взаємодіє право з іншими явищами існування суспільства й життя конкретної людини.

Отже, впровадження комплексу вищезазначених як окремих, так і загальних методів у процесі професійної підготовки майбутніх юристів забезпечить успішний розвиток їх професійного мислення, змістовних і процесуальних його складових.

Щодо психологічних особливостей розвитку структурних складових професійного мислення у майбутніх юристів у процесі навчання у вищому навчальному закладі, то критеріями як певними ознаками, на основі яких здійснюватиметься оцінка розвиненості професійного мислення у майбутніх юристів у процесі фахової підготовки нами визначені: системність, критичність, децентричність та рефлексивність. Вони є базовими, інтегративними, якісними та кінцевими, такими, що включають до себе інші «більш вузькі» властивості, тобто відповідають критеріям якісної визначеності відповідно до вимог наукової логіки.

Отже, першим критерієм розвитку професійного мислення у майбутніх юристів є системність, зміст якої відповідає основним положенням системного підходу: вона є конкретним виявленням діалектичного методу в науці та визначається двома аспектами - розумінням системної природи предметів та явищ і розумінням розвитку як боротьби суперечностей. Характеризуючи системність професійного мислення юриста, необхідно наголосити на тому, що визначальним для неї є здійснення ґрунтовного аналізу як зовнішніх, так і внутрішніх детермінант будь-якої проблемності: специфічних і неспецифічних, прямих і непрямих, стабільних і перемінних [8].

Другим критерієм розвитку професійного мислення у майбутніх юристів є критичність як: свідомий, запланований процес інтерпретації, аналізу та оцінювання інформації, який ґрунтується на здобутих знаннях та перевірці думок і приводить до формування й утвердження власного ставлення; процес вирішення проблем, що включає в себе обговорення самого процесу і його результату; уміння не піддаватися впливу чужих думок, а строго та правильно оцінювати їх, бачити їх сильні та слабкі сторони, розкривати те цінне, що в них міститься та допущені помилки; потреба особистості в оцінюванні власних та чужих вчинків, здатність знаходити шляхи усунення помилок, яка виявляється в достовірності, обґрунтованості, доказовості знань, фактів, суджень, дій, тощо.

Основними рисами людини, мислення якої є критичним, передусім, є такі: готовність до планування, гнучкість, наполегливість, готовність виправляти власні помилки, усвідомленість або здатність до метакогнітивного моніторингу, вміння пошуку компромісних рішень. Критичність професійного мислення майбутнього психолога взаємопов'язана з його системністю, адже оцінювання проблемної ситуації, висунутих гіпотез щодо її вирішення, а також власної професійної діяльності та миследіяльності вимагають системного аналізу та синтезу, детального розгляду умов і детермінант прийняття рішення для обґрунтування вибору аргументів. Основними складовими-властивостями критичності професійного мислення є самостійність, наполегливість, відкритість, готовність до виправлення помилок, соціальність, прагматичність, суб'єктність, гнучкість.

Третім критерієм розвитку професійного мислення у майбутніх юристів, на нашу думку, є децентричність як антитеза егоцентричності, як здатність змінювати власні мисленнєві позиції, координувати різні точки зору.

Як критерій розвитку професійного мислення у майбутніх юристів децентричність розглядається нами власне у когнітивному аспекті - як здатність усвідомлено і понад ситуаційно виокремлювати, координувати та змінювати власну мисленнєву позицію. Ця здатність є протилежною за своєю суттю когнітивному егоцентризму.

Основними критеріями розвитку професійного мислення у студентів - юристів є системність, критичність, децентричність, рефлексивність та усвідомленість професійних знань, які виявляються на початковому, середньому, достатньому та високому рівнях. Згідно з вимогами до діагностики професійного мислення фахівців (комплексності, системності, поєднання вербалізації з візуальним пред'явленням етапності мисленнєвого пошуку, визначення відповідності мисленнєвої діяльності нормам логіки та психології, а також виявлення ступеня розвиненості мисленнєвих властивостей особистості) розроблений та верифікований комплекс діагностичних методик.

Література

1. Абульханова-Славская К.А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследовании / К.А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. - 1994. - Т.15. - №4. - С. 39-55.

2. Галузевий стандарт вищої освіти освітньо-професійної програми «бакалавр», спеціальність 8.040101 Психологія, напрям підготовки 0401 Психологія. - К.: Видання офіційне, 2003.

3. Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект Монографія / О.І. Гура. - Запоріжжя, ГУ «ЗІДМУ», 2006. - 332 с.

4. Гура Т.Є. Генезис наукових поглядів щодо природи мислення у сучасній психології / Т.Є. Гура // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського: зб. наук. пр. Серія: Психологічні науки / [за ред. С.Д. Максименка, Н.О. Євдокимової]. - Миколаїв: МДУ імені В.О. Сухомлинського, 2011. - Т. 2. - Вип. 7. - С. 103-108.

5. Гура Т.Є. Метафора як засіб активізації професійного мислення психолога / Т.Є. Гура // Вісник Одеського національного університету. - Вип. 11. - Т. 15. Психологія. - 2010. - С. 363-369.

6. Гура Т.Є. Мислекомунікація в структурі професійного мислення практичного психолога / Т.Є. Гура // Психолінгвістика: [зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав - Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»]. - Переяслав-Хмельницький: 1111 «СКД», 2011. - Вип. 8. - С. 22-28.

7. Гура Т.Є. Наукові підходи до аналізу сутності професійного мислення психолога / Т.Є. Гура // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / [за ред. С.Д. Максименка]. - К., 2009. - Т. ХІ. - Ч. 4. - С. 79-87.

8. Гура Т.Є. Розвиток професійної рефлексії майбутніх педагогів на основі тренінгових технологій / Т.Є. Гура // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: КПУ, 2008. - Вып. 37. - С. 102-107.

9. Керимов Д.А. Психология и право / Д.А. Керимов // Государство и право. - 1992. - №1. - С. 16 - 19.

10. Кобець О.В. Структура професійної правосвідомості юриста / О.В. Кобець. // Педагогіка і психологія. Формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. пр. - Київ; - Запоріжжя, 2005. - Вип. 36. - С. 389 - 398.

11. Пасічник І.Д. Психологічні характеристики індивідуального мислення / І.Д. Пасічник // Наукові записки Острозької академії. Серія «Психологія і педагогіка». - 2009. - Вип. 13. - С. 3

12. Положення про психологічну службу системи освіти України // Настільна книга соціального педагога (нормативно-правове забезпечення) / Упоряд. Ю.А. Луценко, В.Г. Панок. - К.: Білоцерківдрук, 2011. - С. 176-185.

13. Савчин М.В. Методологеми психології: монографія / М.В. Савчин. - К.: Академвидав,

14. Шевченко Н.Ф. Професійна свідомість: специфіка психологічного явища / Н.Ф. Шевченко. // Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - 2005. - №14. - С. 98 - 106.

References

1. Abulkhanova-Slavskaia K.A. (1994) Soczialnoemyshlenielichnosti: problemyistrategiiissledovanii [Social thinking of the individual: problems and strategies of research]. Psikhologicheskijzhurnal - Psychological journal, 15 (4), 39-55 [in Russian].

2. Haluzevyistandartvyshchoiosvityosvitno-profesiinoiprohramy «bakalavr», spetsialnist 8.040101 Psykholohiia, napriampidhotovky 0401 Psykholohiia [Industry standard of higher education of the educational and professional program «Bachelor», specialty 8.040101 Psychology, field of study 0401 Psychology]. (2003). [in Ukrainian].

3. Hura O.I. (2006) Psykholoho-pedahohichnakompetentnistvykladachavyshchohonavchalnohozakladu: teoretyko-metodolohichnyiaspekt [Psychological and pedagogical competence of a teacher of a higher educational institution: theoretical and methodological aspect]. Zaporizhzhia: HU «ZIDMU» [in Ukrainian].

4. HuraT. Ye. (2011) Henezysnaukovykhpohliadivshchodopryrodymyslennia u suchasniipsykholohii [The genesis of scientific views on the nature of thinking in modern psychology]. S.D. Maksymenko& N.O. Yevdokymova (Eds.), NaukovyivisnykMykolaivskohoderzhavnohouniversytetuim. V.O. Sukhomlynskoho:zb. nauk. pr. Seriia: Psykholohichninauky - Scientific Bulletin of Mykolaiv State University named after V.O. Sukhomlynskyi: collection of scientific works Series: Psychological sciences (Vols. 2 (7)), (pp. 103-108). Mykolaiv: MDU imeni V.O. Sukhomlynskoho [in Ukrainian].

5. HuraT. Ye. (2010) Metafora yak zasibaktyvizatsiiprofesiinohomyslenniapsykholoha [Metaphor as a means of activating the psychologist's professional thinking]. VisnykOdeskohonatsionalnohouniversytetu - Bulletin of Odessa National University, 15 (11), 363-369 [in Ukrainian].

6. HuraT. Ye. (2011) Myslekomunikatsiia v strukturiprofesiinohomyslenniapraktychnohopsykholoha [Thought communication in the structure of professional thinking of a practical psychologist]. Psykholinhvistyka: zb. nauk. prats DVNZ «Pereiaslav-KhmelnytskyiderzhavnyipedahohichnyiuniversytetimeniHryhoriiaSkovorody» - Psycholinguistics: a collection of scientific works of the Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after HryhoriySkovoroda, 8, 22-28. Pereiaslav-Khmelnytskyi: PP «SKD» [in Ukrainian].

7. HuraT. Ye. (2009) Naukovipidkhody do analizusutnostiprofesiinohomyslenniapsykholoha [Scientific approaches to the analysis of the essence of professional thinking of a psychologist]. S.D. Maksymenko (Eds.), Problemyzahalnoitapedahohichnoipsykholohii: zb. nauk. pr. Instytutupsykholohiiim. H.S. Kostiuka APN Ukrainy - Problems of general and pedagogical psychology: a collection of scientific works of the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 9 (4), 79-87 [in Ukrainian].

8. HuraT. Ye. (2008) Rozvitokprofesijnoyirefleksiyimajbutnikhpedagogivnaosnovitreningovikhtekhnologij [Development of professional reflection of future teachers based on training technologies]. Soczialnyetekhnologii: aktualnyeproblemyteoriiipraktiki:mezhdunarodnyjmezhvuzovskijsborniknauchnykhrabot, 37, 102-107. Zaporozhe: KPU. [in Ukrainian].

9. Kerymov D.A. (1992) Psykholohyia y parvo [Psychology and Law]. Hosudarstvo y parvo - State and Law, 1, 16-19 [in Russian].

10. Kobets O.V. (2005) Strukturaprofesiinoipravosvidomostiyurysta [The structure of a lawyer's professional legal awareness]. Pedahohikaipsykholohiia. Formuvanniatvorchoiosobystosti: problemyiposhuky - Pedagogy and psychology. Formation of a creative personality: problems and searches, 36, 389-398 [in Ukrainian].

11. Pasichnyk I.D. (2009) Psykholohichnikharakterystykyindyvidualnohomyslennia [Psychological characteristics of individual thinking]. NaukovizapyskyOstrozkoiakademii. Seriia «Psykholohiiaipedahohika» - Scientific notes of the Ostroh Academy. Series «Psychology and pedagogy», 13, 3 [in Ukrainian].

12. LutsenkoYu.A. &Panok V.H. (Eds.) (2011) Polozhennia pro psykholohichnusluzhbusystemyosvityUkrainy [Regulations on the psychological service of the education system of Ukraine]. Nastilnaknyhasotsialnohopedahoha (normatyvno-pravovezabezpechennia) - Desk book of a social pedagogue (normative and legal support), 176-185.

13. Savchyn M.V. (2018) Metodolohemypsykholohii: monohrafiia [Methods of psychology] [in Ukrainian].

14. Shevchenko N.F. (2005) Profesiinasvidomist: spetsyfikapsykholohichnohoyavyshcha [Professional consciousness: specifics of a psychological phenomenon]. VisnykKharkivskohonatsionalnohopedahohichnohouniversytetuim. H.S. Skovorody. Psykholohiia - Bulletin of Kharkiv National Pedagogical University named after H.S. Skovoroda, 14, 98-106 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru