Арт-терапевтичні техніки як засіб підвищення навчальної мотивації учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Арт-терапевтичні техніки як засіб підвищення навчальної мотивації учнів

Павловський Юрій Вікторович, кандидат фізико-математичних наук,

доцент кафедри технологічної та професійної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Лузгінов, Олександр Володимирович магістрант, вчитель праці,

навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня

школа №2 - гімназія» м. Трускавеця

Анотація

Формування мотивації навчання без перебільшення можна назвати однією з актуальних проблем сучасної дійсності, справою суспільної ваги. Її актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування прийомів самостійного набуття знань та пізнавальних інтересів, формування активної життєвої позиції. Вочевидь, виникнення напряму арт-терапії у психотерапії належить до 30-х років ХХ століття. Розглядаючи застосування арт-терапії, ми визначили її спрямованість на корекцію емоційно-особистісних проблем. Спочатку метою арт-терапії було зняття стресу у тих, хто потрапив у важку життєву ситуацію. У сучасній дійсності арт-терапія розвивається як самостійний метод, а також доповнює інші методи.

Арт-терапія сприяє гармонійному розвитку особистості, за допомогою розвитку здібностей самовиражатися, та пізнавати себе; знайти прийнятний вихід агресії та негативним почуттям; полегшити процес вираження почуттів; отримання матеріалу для подальшого дослідження та інтерпретації; розвиток контролю та самоконтролю; розвиток творчих здібностей та самооцінки.

Рекомендований вік для використання даного напрямку не має чітких меж і допускає роботу як з дітьми від 6 років (що є рекомендованим), так і з підлітками або людьми юнацького віку.

У статті розглянуто окремі аспекти інтеграції арт-терапевтичних технік при організації занять учнів з художньо-трудової діяльності в позаурочний час. Теоретично обґрунтовано практичну доцільність використання арт-терапевтичних технік для розвитку творчих здібностей учнів, як засобу внутрішньої мотивації. Описано основні техніки і напрямки, які можуть бути використані для організації занять. Проведено дослідження рівня навчальної мотивації після інтеграції арт-терапевтичних технік при проведені факультативних занять з трудового навчання при вивченні українського народного розпису.

Ключові слова: арт-терапія, арт-педагогіка, арт-терапевтичні техніки, навчально-виховний процес, мотивація.

Pavlovskyy Yuriy Viktorovych Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Technological and Professional Education, Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University

Luzginov Oleksandr Volodymyrovych Graduate student, teacher of the teacher, Educational complex «Secondary comprehensive school No. 2 - gymnasium» Truskavets

Art therapeutic techniques as a means of increasing learning motivation of students

Abstract

The formation of learning motivation without exaggeration can be called one of the urgent problems of modern reality, a matter of social importance. Its relevance is determined by updating the content of education, setting tasks for the formation of techniques for independent acquisition of knowledge and cognitive interests, and the formation of an active life position. Obviously, the emergence of the direction of art therapy in psychotherapy belongs to the 30s of the 20th century. Considering the application of art therapy, we determined its focus on the correction of emotional and personal problems. Initially, the goal of art therapy was to relieve stress in those who were in a difficult life situation. In today's reality, art therapy is developing as an independent method, and also complements other methods.

Art therapy contributes to the harmonious development of the personality, with the help of the development of self-expression and self-knowledge; find an acceptable outlet for aggression and negative feelings; facilitate the process of expressing feelings; obtaining material for further research and interpretation; development of control and self-control; development of creative abilities and selfesteem.

The recommended age for the use of this direction has no clear limits and allows work both with children from 6 years old (which is recommended) and with teenagers or young adults.

The article examines certain aspects of the integration of art therapy techniques in the organization of students' classes in artistic and labor activities during extracurricular hours. The practical expediency of using art therapy techniques for the development of students' creative abilities as a means of internal motivation is theoretically substantiated. The main techniques and directions that can be used to organize classes are described. A study of the level of educational motivation after the integration of art-therapeutic techniques during optional work training classes in the study of Ukrainian folk painting was conducted. Keywords: art therapy, art pedagogy, art therapy techniques, educational process, motivation.

Keywords: art therapy, art pedagogy, art therapy techniques, educational process, motivation.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні стандарти освіти вимагають нових підходів при викладанні предмету трудового навчання. Від педагогів очікують якісно нового рівня практичних знань з педагогіки і психології. Наше суспільство потребує мотивованих творчих особистостей, які в перспективі будуть формувати фундамент української нації. Художньо-трудова діяльність учнів є поліфункціональним засобом розвитку творчих здібностей дітей різних вікових категорій. Учитель праці має володіти навичками організації позаурочної художньо-продуктивної діяльності учнів. Інтеграція в освітню діяльність арт-терапевтичних технік дає можливість розширення та збагачення навчального процесу, створюючи умови для розвитку творчих здібностей та мотивації вивчення предметів гуманітарно-художнього циклу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема впровадження арт-терапевтичних технік в освітній процес досліджувалася вітчизняними і зарубіжними авторами: Масол Л.М, Вознесенська О.Л, Мова Л.В., Федій О.А., Небесаєва Ж.О. Лебедева Л.Д. Дослідженням психології творчості та методами розвитку творчих здібностей займалися вітчизняні автори: Карпенко Н.А., Туриніна О.Л., Костю С.Й. Аналіз останніх публікацій показує, що адаптація арт-терапевтичних технік, як засобу розвитку творчих здібностей, у художньо-трудовій діяльності учнів не достатньо відображена в науковій літературі і перебуває на стадії становлення. Також педагогічна наука більше спрямована на методику вивчення предмету, ніж на мотивацію учнів.

Масол Л.М. робить акцент на факторі навіюванні (сугестії), в арт-терапевтичних техніках.

Федій О.А. представляє авторську концепцію естетичного впливу арт-терапії на особистість учня при її соціалізації, називаючи цей напрямок естетотерапією. Вона розглядає використання різних технік і видів арт-терапії в освітньо-виховному процесі для вирішення психолого-педагогічних завдань.

Вознесенська О.Л, Мова Л.В. розкривають сутність арт-терапевтичного процесу техніки, напрямки, межі використання в освітньому процесі. У своїй роботі вони роблять акцент на практичному досвіді організації розвивальної і тренінгової роботи з учнями.

Хіл А. - один із перших авторів, що почав використовувати малювання для роботи з хворими на туберкульоз для відволікання їх від думок про хворобу. Він помітив, що за допомогою малювання багато пацієнтів стали швидше одужувати і разом с тим позбавлялися від психічних розладів. В своїй книзі «Мистецтво проти хвороби» він описав свій досвід і ввів термін «арат-терапія». Хіл є засновником арт-терапії як напрямку психотерапії.

Лебедева Л.Д. - одна із перших авторів, яка виділяє і теоретично обґрунтовує педагогічний напрямок в арт-терапії. Характеризуючи визначення арт-терапії як піклування про психічне здоров'я і розвиток учня, пропонує багато авторських методик та підходів роботи з дітьми в освітньому процесі.

Небесаєва О.А. у своїй дисертаційній роботі розглядає розробку та апробацію курсу «Арт-педагогіка» для майбутніх вчителів. Нею підібрані та адаптовані методики в єдиний технологічний навчальний комплекс.

Кузьменко Т.М. у навчально-методичному посібнику розглядає теоретичні та практичні основи роботи з інноваційними арт-терапевтичними методиками, а саме: з метафоричними асоціативними картами, техніками роботи та принципами створення авторських колод.

Карпенко Н.А., Костю С.Й, Туриніна О.Л. у своїх працях розкривають структуру і зміст творчості на різних вікових етапах онтогенезу дитини, шляхи розвитку творчого потенціалу особистості.

Метою статті є обґрунтування доцільності інтеграції арт-терапевтичних технік для розвитку творчих здібностей як засобу внутрішньої мотивації при організації навчання учнів з художньо-трудової діяльності.

Викладання основного матеріалу

Інноваційні підходи в освіті мають спиратися на прояви творчого потенціалу дітей і підлітків та на новітні напрацювання психолого-педагогічної науки. Інтеграція методології арт-терапії у педагогічній науці і практиці дозволила сформувати нову галузь арт-педагогіка. Подібно до арт-терапії, арт-педагогіка використовує схожі техніки для потреб навчання і розвитку дітей та підлітків. У ній виділяють основні напрямки: зображувальна терапія (ізотерапія), колаж, лялькотерапія, казкотерапія. Всі перераховані напрямки базуються на засобах різних видів мистецтва, їх позитивному впливі на психіку дитини. Це відмічають всі фахівці у своїх дослідженнях [2, 3, 4].

Дитячу художню творчість треба розглядати в аспекті створення чогось нового, значущого для самої дитини-творця, а не в аспекті чогось нового в певній галузі культури [1]. Дитяча творчість відрізняється від дорослої та інших видів відсутністю досвіду. Також художня творчість тісно пов'язана з культурою, в якій формується особистість дитини. Вона базується на підсвідомих процесах [3, 5]. Дослідження Гілфорда і Торанса свідчать, що творчість корелює з інтелектуальними здібностями до певної межі, тобто творчі особистості можуть бути як із середнім та і високим інтелектом, і, навпаки, високий інтелект не гарантує творчих здібностей [3]. А. Маслоу у своїх роботах зазначав, що в здоровій особистості закладена потреба у самоактуалізації своїх можливостей і здібностей. Він один із перших хто вважав, що творчість є універсальною сутністю людини [5]. Це свідчить про те, що творчість не є чимось елітарним, винятковим. Творчі здібності можуть розвиватися в процесі діяльності дитини, якщо для цього створені умови. Інтеграція арт-терапевтичних технік у навчальний процес при формуванні художньо-трудових навичок у дітей дозволяє екологічно впливати на підсвідомі процеси психіки, гармонізувати роботу правої і лівої півкулі мозку, зменшити нервове напруження, розвивати творчі здібності, емоційний інтелект, окомір, дрібну моторику рук, покращити вербальну і невербальну комунікацію між учнями та педагогом [6].

Навчання і розвиток завжди йдуть паралельними процесами, де мотивація учня є одним із головних чинників у засвоєнні і формуванні знань, умінь і навичок. Навчальна мотивація може бути зовнішня і внутрішня. При зовнішній мотивації засвоєння знань учнем не виступає метою, а представляє собою засіб для досягнення інших цілей: отримати гарну оцінку, похвалу батьків, визнання друзів. Тобто, зміст навчальних предметів при такій мотивації не викликає в учнів зацікавленості, його активність носить вимушений характер. Внутрішня мотивація, навпаки, носить особистісно- значущий характер і виражається у високій пізнавальній активності. Процес пізнання приносить емоційне задоволення учню, де він реалізує свій творчий потенціал [3].

Нижче перераховані арт-терапевтичні напрямки і пов'язані з ними техніки, на нашу думку, найбільше придатні для інтеграції в навчальну і художньо-трудову діяльність учнів. У межах статті ми приводимо короткий опис цих напрямків, вказуємо назви основних технік, які детально розкриті у відповідній літературі.

Зображувальна терапія (ізотерапія) - в якості корекційно- розвивального засобу використовує малювання та широке коло матеріалів. В ізотерапії використовують фарби, олівці, кольорову крейду та допоміжні матеріали: папір, картон, іграшки, навіть стіни кабінету.

Основні техніки: малювання на вільну тему, малювання на задану тему (проективне малювання), колективне малювання [2, 7, 8, 9].

Колаж - один із арт-терапевтичних напрямків, де основним засобом є створення композицій із фотографій, готових зображень вирізаних із газет, журналів, які наклеюють на плоску поверхню. При достатній простоті виконання колажування ця техніка є дуже інформативною і ресурсною в плані заохочення дітей до процесу творчості і психологічної діагностики [2].

Лялькотерапія може використовуватися для розвивальної, психокорекційної виховної роботи з дітьми, підлітками та дорослими [9]. Основні техніки: створення ляльки та придумування з нею історій, програвання цих історій (драматизація). Для створення ляльок використовують різноманітні матеріали: картон, папір, текстильні матеріали.

Казкотерапія базується на корекційно-розвивальному впливі казки на особистість дитини. У казкотерапії використовують три підходи: створення казки в індивідуальному або груповому форматі, використання авторських казок для навіювання різних психологічних станів (медитативні казки) і переписування існуючих казок за власним сценарієм. Досить часто казко- терапевтичні техніки поєднують з лялькотерапією, асоціативними метафоричними картками, зображувальними техніками [2, 7, 9]. У процесі створення казки можуть бути використані готові ляльки різної конструкції: пальчикові, рукавичні, маріонетки, тощо.

Асоціативні метафоричні картки - це інноваційний метод широкого спектра використання, який базується на проекціях та асоціаціях, що викликає стимулююча картинка із зображенням. Ця методика останнім часом використовується психологами та педагогами як діагностичний, розвивальний і психотерапевтичний засіб. Нині існує багато тематичних колод різного призначення, як українських так і зарубіжних авторів. Їх поділяють на сюжетні, портретні, предметні та абстрактні колоди. Вони містять авторську концепцію роботи з психологічною проблемою через метафору, а також розроблені вправи і техніки роботи з ними на основі однієї науково визнаної теорії [4]. Принципи і техніки роботи з метафоричними картками розкриті українськими психологами арт-терапевтами: Т. Лемешко, О. Гарьковец, Е Тараріной, Т. Кузьменко, Л. Мілютіной.

Основні арт-терапевтичні техніки роботи з дітьми описані в навчально-методичних посібниках Лебедевої Л.Д. Вознесенської О.Л, Мови Л.В, Федій О.А, Масол Л.М., Кузьменко. Т.М.

Проведення педагогічного експерименту. Нами була висунута гіпотеза: інтеграція арт-терапевтичних технік при навчанні учнів художньо-трудовій діяльності в позаурочний час скерована на розвиток творчих здібностей, сприяє внутрішній мотивації вивчення навчальних дисциплін художньо-гуманітарного циклу. Експеримент проводився на базі НВК «СЗШ №2 - Гімназія» міста Трускавця. Для організації дослідження було сформовано контрольну та експериментальну групи, в які увійшли учні 8 класу по 15 дітей у кожну. На початку навчального року в контрольній та експериментальних групах було проведено дослідження навчальної мотивації за методикою Дубовицької Т.Д. для констатації актуального рівня навчальної мотивації в кожній із груп з таких предметів: образотворче мистецтво, трудове навчання, українська література. Після обробки даних отримані результати вхідної діагностики були приведені до середньо-групових показників (рис. 1).

Рис. 1. Дослідження рівня навчальної мотивації за методикою Дубовицької Т.Д. на початку І семестру

арт терапевтичний навчальна мотивація

Дослідження показало, що на початку навчального року, учні контрольної та експериментальної групи на початок семестру мали середній рівень внутрішньої мотивації з трудового навчання відповідно 14 і 12 балів, середній рівень внутрішньої мотивації з образотворчого мистецтва відповідно 10 і 10,4 бали, та низький рівень внутрішньої мотивації з української літератури відповідно 5 і 4,5 бали.

Для постановки формуючого експерименту нами було розроблено навчально-методичне забезпечення занять, яке включало інтегровані арт- терапевтичні техніки скеровані на розвиток творчих здібностей відповідно до змісту навчального плану факультативу з традиційного українського розпису. Експериментальна група учнів відвідувала заняття оди раз на тиждень тривалістю дві академічні години. З контрольною групою учнів таких занять не проводилося. На кінець першого семестру контрольна експериментальна вибірка учнів пройшла повторне діагностичне дослідження за тією ж методикою, що й на початку навчального року. Так само як і при проведенні констатуючого експерименту отримані дані ми звели до середньо-групових показників, порівняльний аналіз яких відобразили графічно на рис. 2.

Аналіз показників на початку і в кінці першого семестру показав що внутрішня мотивація експериментальної групи учнів до вивчення таких навчальних предметів як трудове навчання, образотворче мистецтво, українська література показав зростання, відповідно на 16 -14 = 2 бали (трудове навчання), 12 - 10 = 2 бали (образотворче мистецтво) та 7 - 5 = 2 бали (українська література). Порівнюючи ці показники з попереднім періодом можна констатувати, що в експериментальній групі учнів відбулось зростання показників рівня внутрішньої мотивації вивчення предмету трудового навчання з середнього рівня на високий, української літератури з низького рівня на середній. Мотивація вивчення образотворчого мистецтва зросла, але залишилася на середньому рівні з тенденцією до високого рівня.

У контрольній групі учнів на кінець першого семестру було діагностовано незначне зниження рівня внутрішньої навчальної мотивації з двох предметів у порівнянні з попереднім періодом. А саме: з трудового навчання рівень внутрішньої мотивації вивчення предмету знизився на 12 - 11 = 1 бал, з образотворчого мистецтва 10,4 - 9 = 1,4 бали. Рівень внутрішньої мотивації щодо вивчення української літератури знизився на 4,5 - 4 = 0,5 бали, що відповідає низькому рівню внутрішньої мотивації. Аналізуючи зміни показників можна зазначити, що формально вони залишилися у тих самих діагностичних рівнях відповідно до критеріїв методики.

Висновки

Теоретично обґрунтовано практичну доцільність використання арт-терапевтичних технік для розвитку творчих здібностей учнів, як засобу внутрішньої мотивації. Описано основні техніки і напрямки, які можуть бути використані для організації занять. Проведено дослідження рівня навчальної мотивації після інтеграції арт-терапевтичних технік під час проведені факультативних занять з трудового навчання при вивченні українського народного розпису.

При проведенні педагогічного експерименту встановлено, що в експериментальній вибірці учнів спостерігалося зростання внутрішньої навчальної мотивації учнів на кінець першого семестру. У цій групі відмічено зростання рівня внутрішніх мотивів за всіма досліджуваними предметами, у порівняні з контрольною групою респондентів. Учні, які навчалися за програмою факультативу, мали один високий і два середні групові показники навчальної мотивації на кінець першого семестру. Ми можемо констатувати, що респонденти контрольної групи в більшості випадків у навчальній діяльності з трудового навчання, образотворчого мистецтва та української літератури керуються внутрішньою мотивацією. Це свідчить, що впровадження арт-терапевтичних технік, скерованих на розвиток творчих здібностей учнів, сприяє підвищенню внутрішньої мотивації вивчення предметів гуманітарно-художнього циклу.

Вибірка учнів у контрольній групі на кінець першого семестру показала зниження внутрішньої мотивації з усіх навчальних предметів, які досліджувались. Такі результати пояснюється віковими особливостями дітей. Пік зниження навчальної мотивації, як правило, припадає на 7-8 клас, що зазначають багато фахівців з вікової і педагогічної психології.

Література

1. Антонюк Л.В. Особливості роботи з обдарованими дітьми. Шкільна бібліотека. 2016. №5. С. 41-43.

2. Вознесенська О.Л, Мова Л.В. Арт-терапія в роботі практичного психолога: використання арт-технологій в освіті. Шкільний світ. 2007. 120 с.

3. Дзюбко Л.В., Гриценко Л.І. Діагностика навчальної мотивації: збірник методик. Шкільний світ, 2011. 70 с.

4. Карпенко Н.А. Психологія творчості: навчальний посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2016. 156 с.

5. Кузьменко Т.М. Інноваційний арт-терапевтичний інструментарій для психоконсультування та психокорекції: навчально-методичний посібник. Переяслав- Хмельницький: 2018. 127 с.

6. Костю С.Й. Психологія творчості: Курс лекцій з дисципліни для студентів денної форми навчання спеціальності 053 «Психологія». Мукачево: МДУ, 2018. 46 с.

7. Небесаєва О.А. Формирование готовности будущего учителя к творче ской художественно-изобразительной деятельности средствами арт-педагогики. Дисертация на соискание степени доктора философии. Республика Казахстан Алмааты, 2017. 166 с.

8. Лебедева Л.Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий. СПб.: Речь, 2003. 256 с.

9. Масол Л.М. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання: методичний посібник. Харків, 2015. 178 с.

10. Федій О.А. Естототерапія: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 256 с.

11. Туриніна О.Л. Психологія творчості: навчальний посібник. Київ: МАУП, 2007. 160 с.

12. Adrian Hill, Art versus illness (G. Allen and Unwin, 1945).

References

1. Antonyuk, L.V. (2016). Osoblyvosti roboty z obdarovanymy dit'my [Peculiarities of working with gifted children]. Shkil'na biblioteka, 2, 41-43 [in Ukrainian].

2. Voznesens'ka, O.L, Mova, L.V. (2007). Art-terapiya v roboti praktychnoho psykholoha: vykorystannya art-tekhnolohiy v osviti [Art therapy in the work of a practical psychologist: the use of art technologies in education]. Shkil'nyy svit [in Ukrainian].

3. Dzyubko, L.V., Hrytsenko, L.I. (2011). Diahnostyka navchal'noyi motyvatsiyi: zbirnyk metodyk [Diagnostics of educational motivation: a collection of methods]. Shkil'nyy svit [in Ukrainian].

4. Karpenko, N.A. (2016). Psykholohiya tvorchosti [Psychology of creativity]. L'viv: L'vDUVS [in Ukrainian].

5. Kuz'menko, T.M. (2018). Innovatsiynyy art-terapevtychnyy instrumentariy dlya psykhokonsul'tuvannya ta psykhokorektsiyi [Innovative art therapy toolkit for psycho-counseling and psycho-correction]. Pereyaslav-Khmel'nyts'kyy [in Ukrainian].

6. Kostyu, S.Y. (2018). Psykholohiya tvorchosti [Psychology of creativity]. Mukachevo: MDU [in Ukrainian].

7. Nebesaeva, O.A. (2017). Formirovaniye gotovnosti budushchego uchitelya k tvorche skoy khudozhestvenno-izobrazitel'noy deyatel'nosti sredstvami artpedagogiki [Formation of the readiness of the future teacher for creative artistic and visual activity by means of art pedagogy]. Doctor's thesis. Almaaty [in Russian].

8. Lebedeva, L.D. (2003). Praktika art-terapii: podkhody, diagnostika, sistema zanyatiy [The practice of art therapy: approaches, diagnostics, system of classes]. SPb.: Rech' [in Russian].

9. Masol, L.M. (2015). Khudozhn'o-pedahohichni tekhnolohiyi v osnovniy shkoli: yednist' navchannya i vykhovannya [Art-pedagogical technologies in primary school: unity of learning and education]. Kharkiv [in Ukrainian].

10. Fediy, O.A. (2007). Estototerapiya [Estothotherapy]. Kyiv: Tsentr uchbovoyi literatury [in Ukrainian].

11. Turynina, O.L. (2007). Psykholohiya tvorchosti: navchal'nyy posibnyk [Psychology of creativity: a study guide]. Kyyiv: MAUP [in Ukrainian]

12. Adrian, Hill. (1945). Art versus illness: a story of art therapy. London: G. Allen & Unwin [in English].

Размещено на Allbest.ru