Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Навчання як засіб формування самосвідомості особистості у сфері фізичної культури

Навчання як засіб формування самосвідомості особистості у сфері фізичної культури

Причини несформованості важливих особистісних пріоритетів, які безпосередньо впливають на мотивацію до освоєння своєї професійної діяльності, підвищення спортивної майстерності. Аналіз засобів формування самосвідомості особи у сфері фізичної культури.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.09.2023
Размер файла 34,5 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії і методики фізичного виховання

Уманський державний педагогічний університет

Навчання як засіб формування самосвідомості особистості у сфері фізичної культури

Галина Гончар, кандидат наук з фізичного

виховання та спорту, доцент

Анотація

Специфікою підготовки фахівців у галузі фізичної культури та спорту є те, що, як правило, вищу освіту хочуть здобути юнаки та дівчата, які мають досвід спортивної діяльності та власне уявлення про майбутню професію. Таким чином, виникає проблема послідовного навчання, досвід занять спортом у дитячому віці ще не може дати об'єктивне уявлення про майбутню професійну діяльність. У міру навчання у закладі вищої освіти ці уявлення змінюються і виникає необхідність створення стимулів для формування. У зв'язку з цим виникає необхідність вивчити фактори, що сприяли вступу на факультет фізичного виховання студентів та їх трансформацію від І до IV курсу навчання у ЗВО. Проведені дослідження ціннісних орієнтацій студентів різних етапів навчання дозволили виявити їх особистісні пріоритети - об'єктивні та суб'єктивні та якісні характеристики інструментальних цінностей, що сприяють та лімітують формуванню ієрархії, в якій превалюють високі духовні ціннісні орієнтації, що сприяють професійному вдосконаленню. Вивчаючи проблеми формування самосвідомості особистості у процесі навчання студентів інститутів фізичного виховання. Трансформація структури ціннісних орієнтацій студентів та особистісних пріоритетів, що безпосередньо впливають на мотивацію до освоєння своєї професійної діяльності, підвищення своєї спортивної майстерності у процесі навчання.

Ключові слова: фізичне виховання, студенти, професійна діяльність, самооцінка, самосвідомість, мотивація, навчальний процес.

Halyna Honchar, Candidate of Sciences in Physical Education and Sports, Associate Professor Head of the department of theory and methods ofphysical education, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Training as a means of forming personal self- awareness in the sphere of physical culture

Abstract

The specificity of the training of specialists in the field of physical culture and sports is that, as a rule, young men and women who have experience in sports and their own idea of the future profession want to get higher education. Thus, the problem of consistent learning arises, the experience of playing sports in childhood cannot yet give an objective idea of future professional activity. In the course of studying at a higher education institution, these ideas change and there is a need to create incentives for formation. In this connection, there is a need to study the factors that contributed to the admission of students to the faculty of physical education and their transformation from the 1st to the 4th year of study at the higher education institution. Conducted studies of the value orientations of students at different stages of education allowed us to reveal their personal priorities - objective and subjective and qualitative characteristics of instrumental values that contribute to and limit the formation of a hierarchy in which high spiritual value orientations that contribute to professional improvement prevail. Studying the problems of the formation of self-awareness of the individual in the process of training students of physical education institutes. Transformation of the structure of students' value orientations and personal priorities, which directly affect the motivation to develop their professional activities, improve their sportsmanship in the process of learning.

Keywords: physical education, students, professional activity, self-esteem, self-awareness, motivation, educational process.

Вступ

Постановка проблеми. Трансформація структури ціннісних орієнтацій студентів від І до IV курсу та низький рейтинг таких цінностей, як «самоконтроль», «творчість», «широта поглядів», «ефективність у справах», «чуйність», «нетерпимість до недоліків» спонукала нас до глибшого. вивченню особистості студентів. Виникає питання, у чому полягає причина несформованості важливих особистісних пріоритетів, які безпосередньо впливають на мотивацію до освоєння своєї професійної діяльності, підвищення своєї спортивної майстерності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Психологи називають усвідомлення себе, своїх потреб, мотивів, своїх рис - самосвідомістю [1].

Думка людини себе реалізується у поведінці. Р. Френкін [9] використовує термін «саморегуляція поведінки», який трактується як «здатність використовувати свої знання про закономірності людської поведінки для того, щоб досягти цілей, які принесуть йому користь чи задоволення».

Самоспостереження завжди перетворюється на самооцінку, а далі йдуть певні афективні реакції. Згідно з експериментальними дослідженнями (Epstein, 1991; SeligSan, 1990), успіх пов'язаний не з інтелектом, а з образом думок про навколишній світ і про себе. «Я - концепція поєднує всі знання людини про себе і те, як вона оцінює себе. Вона існує як на усвідомленому, а й на підсвідомому рівні, відбиваючи несвідомі, представлені лише у переживаннях, установки людини стосовно себе» [1].

У зв'язку з тим, що самооцінка є основою формування саморегуляції поведінки людини, ми використовували на дослідження три методики: «самооцінка особистості», « самооцінка психічного стану» і «самооцінка сили волі».

Таблиця 1

Самооцінка особистості студентів різних курсів

Курс

r Рівні самооцінки особистості

X

3

S

Адекв.

завищена

Неадекв.

завищена

Поняття

відсутнє

Занижена

самооцінка

n

%

n

%

n

%

n

%

I

00,57

00,31

00,05

23

56

8

20

10

24

-

-

II

00,24

00,47

00,07

12

29

4

10

22

54

3

7

III

00,37

00,51

00,08

22

54

3

7

11

27

5

12

IV

00,45

00,47

00,07

18

44

7

17

13

32

3

7

Методика «самооцінки особистості» дозволяє за результатами кореляції між «Я» - ідеальним та «Я» - реальним встановити рівень самооцінки. Результати дослідження представлені у табл.1. Згідно з інтерпретацією даних, коефіцієнт кореляції не менше -0,37 і не більше +0,37 вказує на слабкий зв'язок або на те, що людина не має чіткого та диференційованого уявлення про своє «Я-ідеальне» і "Я-реальному". Середні групові коефіцієнти кореляції студентів І-ІУ курсів свідчать, що на ІІ курсі явно виражена відсутність уявлення про своє «Я» (г = 0,24). Існують достовірні відмінності між коефіцієнтами кореляції І курсу (г = 0,57, S = 0,05) та ІІ курсом (г = 0,24, S = 0,07) на рівні р < 0,01.

Коефіцієнти кореляції від +0,38 до +1 свідчать про позитивний зв'язок між «Я-ідеальним» та «Я-реальним». У діапазоні від +0,38 до +0,89 вважається, що самооцінка адекватно завищена, в інтервалі від +0,9 до +1 самооцінку вважають неадекватно завищеною. Коефіцієнти кореляції від -0,38 до -1 свідчать про занижену самооцінку.

Таким чином, середньогрупові коефіцієнти студентів І та ІУ курсів можна розглядати як адекватно завищені.

Структура І курсу студентів за рівнями самооцінки особистості складається з 56 % з адекватно завищеним рівнем, 20 % мають неадекватно завищений рівень та 24 % - з несформованим уявленням про себе.

На ІІ курсі середньогруповий коефіцієнт кореляції нижче, ніж на інших курсах (0,24) і пов'язано це з тим, що у 54% студентів відсутній зв'язок між «Я-ідеальним» та «Я-реальним», 7% мають занижену самооцінку і лише 29% - адекватно завищену та 10% - неадекватно завищену.

На III курсі середньогруповий коефіцієнт кореляції дорівнює 0,37, що згідно з системою оцінки свідчить про недиференційоване уявлення про своє «Я-ідеальне» та «Я-реальне», проте розглядаючи структуру групи за рівнями прояву цієї ознаки, виявляється, що 54 % студентів мають адекватно підвищене уявлення, 7 % - неадекватно підвищене, тобто. 61%, а несформоване уявлення мають 27%, занижену самооцінку - 12%. Власне ці 39% впливають на зниження середньогрупового коефіцієнта кореляції.

На IV курсі середній коефіцієнт кореляції збільшується до 0,45 та показує середньогрупову адекватність.

Однак, у структурі групи виділяються лише 44% студентів, які мають адекватно завищену самооцінку, у 32% відзначається відсутність адекватного уявлення про себе, у 7% - занижено самооцінку, у 17% - завищено.

Аналізуючи динаміку структури груп студентів різних курсів, можна відзначити, що основні зміни відбуваються на ІІ та ІІІ курсах. На II курсі порушується диференція «Я-ідеального» та «Я-реального». Можливо, це пов'язано з труднощами, які виникли під час навчання.

Існує теорія, яка пояснює "Я-концепцію" з точки зору суб'єктивної оцінки компетентності (Nicholls, 1990). Люди, які твердо впевнені у своїй компетентності, мають оптимістичні погляди на свої можливості і ставлять перед собою більш важкі цілі (SeligSan, 1990). Ймовірно, на II курсі студенти усвідомлюють свою слабку професійну компетентність та втрачають впевненість у своїх силах.

Психологи вважають, що найважливіша для особистості величина розбіжності між «ідеальним» та «реальним» [1]. Оптимально «Я-ідеальне» має випереджати «Я-реальне» настільки, щоб показати особистості, куди і як вона може прагнути та розвиватися. У такому разі, це є важливим джерелом саморозвитку. У наших дослідженнях найбільше студентів з адекватно завищеною самооцінкою навчається на I курсі 56 %. Це свідчить про надії на успіх у навчанні та досягненні професійної компетентності. На II курсі їх кількість знижується майже вдвічі, а потім на III курсі підвищується до 54%, але на IV випускному курсі знову відчувається невпевненість у собі, у своїх силах, і кількість студентів знижується до 44%.

У тих випадках, коли самооцінка неадекватно завищена, втрачається перспектива розвитку, людина не бачить своїх недоліків. Найбільше таких студентів на I курсі (20 %) і IV курсі (17 %).

При заниженій самооцінці людина переживає внутрішньоособистісний конфлікт і негативні переживання й у конкретній діяльності ставить собі дуже легкі собі завдання і досягаються мети, що у результаті заважає його розвитку. Таких студентів на LHV курсах 7-12 %.

Нами було запропоновано студентам здійснити самооцінку сили волі за анкетною методикою. Результати досліджень представлені у табл. 2.

Таблиця 2

Самооцінка сили волі студентів 1-4 курсів

Рівні

самооцінки

I курс

II курс

III курс

IV курс

К-ть

студ.

К-ть в

%

К-ть

студ.

К-ть в

%

К-ть

студ.

К-ть в

%

К-ть

студ.

К-ть в

%

I(низький)

0

0

0

0

2

5

1

2,4

II (средній)

2

63,4

28

68,3

17

41

23

56,2

III (високий)

15

36,6

13

31,7

22

54

17

41,4

Середнє

значення

бали

%

бали

%

бали

%

бали

%

20,27

67,49

19,71

65,66

21,27

70,9

20,32

67,83

В результаті градації за трьома рівнями вияву сили волі було виявлено кількість студентів з «низьким», «середнім» та «високим» рівнями. Аналіз результатів свідчить про те, що на І та ІІ курсах відсутні студенти з низьким рівнем прояву сили волі. На III та IV курсах їх налічується 1-2 особи.

Згідно з самооцінкою студентів, основна маса на І (63,4 %), на ІІ (68,3 %), та на IV курсах (56,2 %) має середній рівень розвитку сили волі. Основні проблеми студенти мають такі ситуації: коли робота їм нецікава, а потрібно сумлінно виконати її до кінця; коли потрібно йти на фізкультурно-масові заходи у вихідний день; коли потрібно стримати обіцянку, а її виконання завдає неприємного клопоту; важко дотримуватись режиму дня та важко відірватися від цікавої телепередачі для виконання термінової роботи. Близько 25 % на ці запитання відповіли негативно, тобто вони можуть подолати себе, 54 % - вказали, що таке трапляється, а 21 % - не можуть протистояти цим обставинам, що свідчить про недостатній рівень прояву сили волі у цих обставинах, які безпосередньо пов'язані з необхідністю виконувати самостійні завдання у позанавчальний час, відвідувати тренувальні заняття та брати участь у вихідні дні у змаганнях.

Особливо це проявляється у студентів III та IV курсів, що відповідає і зниження інтересу до заняття спортом для підвищення своєї спортивної майстерності (табл. 4), та з інтересом до заняття спортом у вільний час (табл. 5).

Таблиця 4

Ціль занять фізичними вправами, (%)

Курс Ціль "

І курс

ІІ курс

ІІІ курс

ІУ курс

Спілкування з друзями

7,3

2,4

2,4

4,9

Досягнення високого спортивного результату

34,2

48,8

36,6

31,7

Вдосконалення форм тіла

14,6

17,1

19,5

19,5

Активний відпочинок, розваги

21,9

4,9

17,1

19,5

Покращення стану здоров'я

17,1

21,9

19,5

24,4

Зниження зайвої ваги

0

0

0

0

Інше

4,9

4,9

4,9

0

самосвідомість особистість фізична культура

Таблица 5

Пріоритети студентів в вільний від навчання час (%)

Курс

Вид діяльності

І курс

ІІ курс

ІІІ курс

ІУ курс

Займаюсь музикою

0

4,9

2,4

0

Читаю

2,4

0

4,9

4,9

Вивчаю іноземні мови

0

0

0

0

Г отовлюсь до змагань

4,9

0

7,3

0

Дивлюсь телевізор

12,2

19,5

0

9,8

Спілкуюсь з друзями

19,5

34,2

21,9

70,7

Відвідую дискотеки

9,8

2,4

7,3

0

Граю в комп'ютерні ігри

9,8

0

0

4,9

Займаюсь домаш. справами

7,3

12,2

9,8

9,8

Займаюсь в фізкультурно-

оздоровчій групі

0

0

2,4

0

Займаюсь спортом

26,8

26,8

29,3

19,5

Працюю

7,3

0

14,6

4,9

Ймовірно, тому III і IV курсах інструментальна цінність «сила волі» виходить V місце, так як. стає більш затребуваною. Загалом, з 15 питань тесту від 22 до 30 балів на І курсі набрали 36,6 % студентів, на ІІ курсі 65,66 %, на ІІІ - 54 %, а на W - 41,4 % студентів. Однак середній бал студентів IV та I курсів практично однаковий 20,32 та 20,27 відповідно, що робить їх відмінності недостовірними.

Таким чином, складнощі з проявом вольового компонента в особистісних характеристиках студентів можуть бути лімітуючим фактором у процесі навчання та підвищення спортивної майстерності студентів IV курсу.

Самооцінка психічних станів у студентів І-iV курсів

Для дослідження таких психічних станів, як тривожність, фрустрація, агресивність та ригідність використовувалася методика Айзенка (табл. 2).

Оцінка виділених психічних властивостей передбачає три рівні: низький, середній та високий.

Тривога розглядається психологами [2; 4] як постійно або ситуативно проявляюча властивість людини, яка приходить у стан підвищеного занепокоєння, відчуває страх і тривогу в специфічних соціальних ситуаціях, пов'язаних або з екзаменаційними випробуваннями, або фізичною завантаженістю, або причинами іншого характеру.

Основна маса студентів І курсу (51,2 %) має середню тривожність допустимого рівня, 48,8 % - взагалі не відчувають стан тривоги. У зв'язку з тим, що дослідження проводилися в І семестрі, студенти ще не здавали сесію та відчували себе вільнішими після навчання у загальноосвітній школі, у них відзначається деяка розслабленість.

На II курсі кількість студентів із низьким рівнем тривожності зменшується до 37 %, а із середнім збільшується до 63 %.

На III курсі відбувається певна адаптація до навчального процесу, зниження напруженості та деяка байдужість, яка відзначалася нами у попередніх дослідженнях. Студентів з низьким рівнем тривожності налічується 46%, із середнім 49%, але вже 2 особи відчувають високу тривожність. Психологи найчастіше пов'язують тривожність людини з очікуванням соціальних наслідків її успіху чи невдачі. Вважається, що тривога та тривожність тісно пов'язані зі стресом. З одного боку, тривожні емоції можуть бути симптомами стресу, з другого - вихідний рівень тривожності визначає індивідуальну чутливість до стресу.

Іноді тривога, на думку вчених [4; 5], є природною, адекватною, корисною. Це виявляється тоді, коли людина має зробити щось незвичайне чи підготуватися до цього. Це може бути виступ перед аудиторією з доповіддю або складання іспиту.

Цей вид тривоги вважається нормальним та корисним, так як. спонукає підготувати виступ, вивчити матеріал перед іспитом.

На IV курсі стан тривоги допустимого рівня посилюється та відзначається вже у 71% студентів. Високий рівень мають також 2 студенти, а низький - 24 %, тобто. мінімальна кількість з усіх етапів навчання. Ймовірно, це пов'язано з підвищеною відповідальністю за успішність та прийняття рішення про продовження навчання на рівні «фахівця» або припинення навчання та вихід на роботу.

Допомагає уточнити причину тривожного стану вивчення фрустрації.

У перекладі з латинського frustratio означає «обман», «невдачу», «марне очікування», «розлад задумів», що трактується психологами як психічний стан, що виникають у ситуації реальної чи гаданої неможливості задоволення тих чи інших потреб [4; 5]. Вона проявляється у низці емоційних процесів, таких як розчарування, тривога, роздратування і навіть розпач. Однак у стані фрустрації люди можуть усе ще продовжувати боротьбу отримання бажаного, навіть якщо знають точно, що треба зробити задля досягнення успіху.

Виділення трьох рівнів фрустрації показує, що низький рівень має найбільшу кількість студентів на ІІІ курсі (78%), на!V курсі - 63%, на І курсі - 56,1%. Найменше студентів із низьким рівнем фрустрації на II курсі (39 %).

Айзенк вважав [3], що такі особистості немає високої самооцінки, стійкі до невдач і бояться труднощів. Ці дані збігаються із результатами методики самооцінки особистості. На II курсі лише в 29 % студентів самооцінка адекватно завищена і в 7 % - занижена, як і доводить відсутність фрустрації. На ІІІ курсі 67 % мають адекватно завищену та занижену самооцінку, на W - 51 %, а на ІІ курсі - 56 %.

Середній рівень прояву цієї якості свідчить про наявність фрустрації. Найбільше це виражено на II курсі - 59 %, коли відбувається адаптація до навчального процесу. На I курсі також досить високий відсоток студентів із середнім рівнем фрустрації (43,9 %), що також свідчить про певну тривогу щодо реалізації своїх цілей.

На ІІІ курсі відзначається повний спокій, лише 19,5 % мають фрустрацію і одна людина - досить високий рівень занепокоєння (16 балів). На IV курсі тривога посилюється і фрустрація відзначається вже в 37% студентів.

Агресивність розглядається як стійка характеристика суб'єкта, що відображає його схильність до поведінки, метою якої є заподіяння шкоди навколишньому, або подібний афективний стан (гнів, агресія).

По відношенню до спортсменів термін "агресивний" став застосовується як характеристика, що означає наполегливість при подоланні перешкод та активність у досягненні цілей [4; 5].

В основі багатьох наукових уявлень про агресію та агресивність лежить теорія Джона Доларда [4; 7], яка стверджує, що виникнення агресивної поведінки завжди обумовлено наявністю фрустрації, і навпаки - наявність фрустрації завжди тягне за собою якусь форму агресивності. Фрустрацію можуть викликати безліч різних реакцій та агресивність лише одна з них.

Проте фрустрація виконує для організму захисну функцію, створюючи нову мотивацію, спрямовану подолання перешкод шляху реалізації вихідних мотивів. Ситуація, у якій така перешкода виникає, називається стрес. Наприклад, якщо хлопець боїться програти у змаганнях, так як постраждає його престиж, він постійно фрустований. Агресія є найприроднішою і найчастіше зустрічається реакцією на фрустрацію. Метою агресії у разі є усунення перешкоди.

У наших дослідженнях переважна більшість студентів мала середній рівень агресії. Найбільшою мірою спокійні та витримані (низький рівень агресії) студенти ІІ курсу (34 %), потім ІІІ курсу (29,3 %), І курсу (26,8 %), а на IV курсі їх лише 17 %. На IV та III курсах відзначається по 7% студентів агресивних, не витриманих, які мають труднощі при спілкуванні з людьми, що не сумісне з професією вчителя фізичної культури.

На IV курсі найбільше студентів із середнім рівнем агресивності (76 %), що збігається з кількістю студентів із середнім рівнем тривожності. Кореляційний аналіз показав, що «агресивність» і «тривожність» має цих студентів коефіцієнт кореляції 0,40 (р < 0,01), і з «фрустрацією» - г = 0,29, тобто. занепокоєння та невпевненість у собі викликає захисну реакцію в нападі на інших.

Ригідність розглядається як неготовність до змін програми дії відповідно до нових ситуаційних вимог. Розрізняють когнітивну, афективну та мотиваційну ригідність [6; 8].

Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що найбільша кількість студентів з відсутністю ригідності, легкої переключення на нові умови навчання, нові ціннісні відносини відзначається на I курсі (26,8 %), а потім від курсу до курсу знижується.

На кожному курсі є студенти, які мають високий рівень ригідності, тобто мають незмінність поведінки, переконань поглядів, навіть якщо вони розходяться і не відповідають реальним обставинам, життю. Привертає увагу той факт, що найбільше таких студентів на IV курсі, тобто. на випускному, коли необхідно ухвалювати рішення про зміни у своїх життєвих позиціях [10].

- Присутність ригідності у психічному стані четвертокурсника може виявлятися когнітивної ригідності, тобто. неготовності до побудови нової концептуальної картини навколишнього світу при отриманні додаткової інформації, яка суперечить старому уявленню: у мотиваційній ригідності - неготовності до відмови від сформованих потреб і звичних способів їх задоволенню чи прийняттю нових мотивів;

- афективної ригідності - неготовність до змін подій, у співвідношенні тих чи інших подій із певними афективними реакціями.

Всі перераховані вище психічні стани загострюються на IV курсі, що свідчить про ситуацію, близьку до стресової, так як настає час закінчення навчання та необхідності вибору наступних дій, які безпосередньо пов'язані з улаштуванням майбутнього - продовження навчання або початок роботи з обраної професії.

Використання анкети САН дає змогу суб'єктивно оцінити своє самопочуття (С), активність (А), настрій (Н). Хоча дані характеристики протягом дня можуть змінюватись, ми можемо мати орієнтовне уявлення про самопочуття студентів різних курсів. Для уточнення даних ми порівнювали як середньоарифметичний коефіцієнт, а й розподіл показників усередині групи на «середній « рівень, «підвищений» і «занижений» (табл. 6).

Таблиця 6

Показники здоров'я студентів I-IV курсів

Курс

Показники здоров'я

календ.вік,

роки

Артеріальний тиск (мм. рт. ст.)

ЗДВ

(с)

СБ

(с)

МТ

(кг)

СОЗ

(бали)

систоліч.

діастоліч.

I

17,3

120,5

80

59,2

79,8

71,7

6,9

II

18,7

117

76

85,2

85,0

68,9

4,4

III

19,7

120

79

73,9

98,5

68,5

5,7

IV

21,4

121

78

65,5

83,5

73,5

5,2

Середній бал показника «самопочуття» є найнижчим на II курсі (4,82 ± 0,78), що достовірно відрізняється від показників студентів усіх інших курсів (р < 0,05).

На II курсі найвищий відсоток студентів, які мають середній рівень прояву цього стану (83 %). Найбільша кількість студентів з підвищеним рівнем «самопочуття» на III курсі (29%) та на I курсі - 22%.

Середній бал активності у студентів усіх курсів знаходиться приблизно на одному рівні (4,7-4,9 бала). Зазначається досить багато студентів, які мають занижений рівень активності, особливо на II курсі - 26 %. На I, III та IV їх кількість приблизно однакова -15-19%.

Середній бал «настрою» найвищий на ІІІ курсі (5,77±0,72), найнижчий на ІІ курсі (5,12±0,99). На цих курсах також відзначається найбільша кількість студентів, які мають поганий настрій (15%).

Однак, при аналізі функціонального стану важливим є не лише значення окремих показників, а й їхній стан. Людина, яка відпочила, оцінки самопочуття, активності та настрою приблизно однакові. У міру настання втоми співвідношення між ними змінюється за рахунок відносного зниження самопочуття та активності в порівнянні з настроєм.

Порівнюючи середній бал самопочуття та активності із середнім балом настрою, можна зробити висновок, що на всіх курсах останній показник вищий у межах 6-10 %. На I курсі настрій вищий двох інших показників на 6,3 %, на II курсі - на 7,3 %, на III курсі на 10,3 %, на IV - на 7,7 %, тобто. скрізь відзначається втома студентів. Однак, беручи до уваги і низькі бали щодо самопочуття та активності студентів II курсу, можна кваліфікувати цей стан як функціональну напругу, пов'язану з адаптаційними перебудовами студентів до навчального процесу у ЗВО.

Література

1. Дубровина И. В. Психология / И. В. Дубровина, Е. Е. Данилова, А. М. Прихожан. - 2-е издание. - М.: Академа, 2001. - 464 с.

2. Елисеев О. П. Практикум по психологии личности / О. П. Елисеев. - 2-е изд. - СПб.: Питер, 2008. - 512 с.

3. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. - СПб.: Питер, 2003. - 512 с.

4. Куликов Л. В. Психология личности в трудах отечественных психологов. - СПб: Издательство «Питер», 2000. - 480 с. - (Серия «Хрестоматия по психологии»).

5. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы, эмоции / А. Н. Леонтьев. - М.: Педагогика, 1971. - 186 с.

6. Різновиди мотивації. URL: https://pidru4niki.com/80388/ekonomika/ponyattya_vidi_ metodi_motivatsiyi_pratsi (дата звернення: 28.03.2023).

7. Рясса С. О. Особистісно-професійне самопізнання майбутніх фахівців сфери фізичної культури і спорту: дис.... канд. наук з фізичного вих. і спорту: 24.00.02 / С. О. Рясса. - К., 2009. - 235 с.

8. Рясса С. О. Педагогічні умови становлення суб'єктності студентів в системі вищої фізкультурної освіти / С. О. Рясса // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць. Вип. 12: у 4 т. - Львів: НВФ «Українські технології», 2008. - Вип. 12 - Т. 4. - С. 194-199.

9. Характеристика мотиваційної сфери студента [Електронний ресурс]. - URL:http://reSeSber-all.ru/ua/rozvytok-paSyati-sni (дата звернення 28.03.2023).

10. Sirenko P, Korolinska S, Sirenko Y. Features interference electromyogram rectus femoris for skilled players in the context of special exercises. Pedagogics, psychology, medical- biological problems of physical training and sports. 2013; 17(8):92-8.

References

1. Dubrovyna Y. V. (2001) Psykholohyia [Psychology] / Y. V. Dubrovyna, E. E. Danylova, A. M. Prykhozhan. - 2-e yzdanye. - M.: Akadema [ in Russian].

2. Elyseev O. P. (2008) Praktykum po psykholohyy lychnosty [Workshop on personality psychology] / O. P. Elyseev. - 2-e yzd. - SPb.: Pyter [ in Russian].

3. Ylyn E. P. (2003) Motyvatsyia y motyvy [Motivation and motives] / E. P. Ylyn. - SPb.: Pyter [ in Russian].

4. Kulykov L. V. (2000) Psykholohyia lychnosty v trudakh otechestvennykh psykholohov [Psychology of personality in the works of domestic psychologists] - SPb: Yzdatelstvo «Pyter». (Seryia «Khrestomatyia po psykholohyy») - Publishing house "Piter" (Series «Anthology on psychology») [ in Russian].

5. Leontev A. N. (1971) Potrebnosty, motyvy, emotsyy [Needs, motives, emotions]/ A. N. Leontev. - M.: Pedahohyka - Pedagogy [ in Russian].

6. Riznovydy motyvatsii [Types of motivation]. Available at: https://pidru4niki.com/ 80388/ekonomika/ponyattya_vidi_metodi_motivatsiyi_pratsi (accessed 26 March 2023)

7. Riassa S. O. (2009) Osobystisno-profesiine samopiznannia maibutnikh fakhivtsiv sfery fizychnoi kultury i sportu [Personal and professional self-knowledge of future specialists in the field of physical culture and sports]: dys.... kand. nauk z fizychnoho vykh. i sportu: 24.00.02/ S. O. Riassa. - K [in Ukrainian].

8. Riassa S. O. (2008) Pedahohichni umovy stanovlennia subiektnosti studentiv v systemi vyshchoi fizkulturnoi osvity [Pedagogical conditions for the formation of student subjectivity in the system of higher physical education] / S. O. Riassa // Moloda sportyvna nauka Ukrainy - Young sports science of Ukraine: zb. nauk. prats. - Lviv: NVF «Ukrainski tekhnolohii»,. 12 - T. 4. 194-199 [in Ukrainian].

9. Kharakterystyka motyvatsiinoi sfery studenta [Characteristics of the student's motivational sphere]. Available at: http://reSeSber-all.ru/ua/rozvytok-paSyati-sni (accessed 28 March 2023).

10. Sirenko P, Korolinska S, Sirenko Y. Features interference electromyogram rectus femoris for skilled players in the context of special exercises. Pedagogics, psychology, medical- biological problems of physical training and sports. 2013;17(8):92-8.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены