Модифікація програми "Юні туристи-краєзнавці" як засіб задоволення освітніх потреб школярів з інтелектуальними порушеннями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет М.П. Драгоманова

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Модифікація програми «юні туристи-краєзнавці» як засіб задоволення освітніх потреб школярів з інтелектуальними порушеннями

Віктор Миколайович Синьов доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України

Вікторія Євгеніївна Коваленко кандидат психологічних наук

Харків, Київ, Україна

Анотація

У статті розглядається проблема модифікації навчальної програми «Юні тури- сти-краєзнавці» туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти початкового рівня для молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Метою статті є розкриття змісту модифікації програми «Юні туристи-краєзнавці» як засобу задоволення освітніх потреб школярів з інтелектуальними порушеннями. Модифікація розглядається як стратегія спрощення змісту навчальної програми, викладання та, як результату, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовж навчання. Теоретичними підвалинами до здіиснення модифікації навчальної програми були умови якісної освіти дітеи з інтелектуальними порушеннями, визначені В. М. Синьовим. Модифікацію програми здіиснено з урахуванням модально-специфічних закономірностеи фізичного, інтелектуального розвитку та рівня соціалізованості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Метою навчальної програми «Юні туристи-краєзнавці» є сприяння процесам розвитку та соціалізації дітеи з інтелектуальними порушеннями шляхом їх залучення до туристсько-спортивної та краєзнавчої діяльності и формування навчально-пізнавальної, життєво-практичної, громадянської та соціальної; екологічної та здоров'язбережувальної компетентносте^ Структурно-змістовними розділами модифікованої навчальної програми є: загальнопропедевтичнии; туристсько-спортивна підготовка; краєзнавство; фізична культура та безпека життєдіяльності. Зміст цих розділів вивчається дітьми впродовж чотирьох років. У змісті програми враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузях «Суспільствознавство», «Здоров'я і фізична культура», «Природознавство». Програма містить відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст навчальних дисциплін, що вивчаються в закладах загальної середньої освіти, в тому числі в спеціальних школах, таких як: «Природознавство», «Основи здоров'я», «Я у світі» та корекціино-розвиткової програми «Соціально-побутове орієнтування». Представлену програму було впроваджено в діяльність Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради, Волинського центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства та доведено її ефективність.

Ключові слова: школярі з інтелектуальними порушеннями, соціалізація, соціалізованість, позашкільна освіта, навчальна програма, туристсько-краєзнавчий напрям.

Постановка проблеми. Закон України «Про освіту» трактує позашкільну освіту як складову освітньої системи, засновану на інтересах дітей і спрямовану на максимальнии розвиток їх здібностеи, талантів, здобуття первинних професшних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої саморе- алізації та професшної діяльності [2].

Ураховуючи те, що ефективність соціалізації пов'язана з опосередковуючими цеи процес внутрішніми психологічними умовами, а саме: з активністю самої дитини в освоєнні нею світу, а також з двома фундаментальними позиціями - її суб'єктивним ставленням до світу та суб'єктивним ставленням до самої себе [5; 19; 20], тож особливого значення позашкільна освіта набуває в контексті корекціиного виховання школярів з інтелектуальними порушеннями. Це зумовлено тим, що залучаючись до гурткової роботи у таких дітеи відбувається розширення сфери спілкування, створюються умови для набуття нового соціального досвіду та успішної творчо-спортивної діяльності за інтересами. Лянь Янь [19] та Чжоу Бо та Бао Го- цін [20] вказують, що внутрішнє переживання людиною «ситуації успіху» сприяє формуванню компенсаторних механізмів, що зумовлюють розвиток особистості дитини з інтелектуальними порушеннями з урахуванням максимального рівня її функціональних можливостей З цього приводу Д. І. Шульженко зазначає, що «позашкільна освіта - це середовище, де дитина може знаити мотивацію для здшснення власних змістових, діяльнісних та особистіс- них потреб, задоволення яких сприяє гарному настрою, гармонізації емоцшних станів, подоланню агресивної поведінки, самоконтролю та саморегуляції власних діи, формуванню діалогу, комунікації. Відчути себе значущою и успішною може кожна дитина із особливими освітніми потребами за умов створення психологічних умов на основі принципів спеціальної дидактики» [7, с. 196].

Особливого значення серед усіх напрямів позашкільної освіти має туристсько-краєзнав- чии. Заняття туризмом та краєзнавством як активною формою діяльності, у процесі якої здіиснюється інтенсивнии та комплекснии вплив на дитину, здатні активно сприяти задоволенню потреб особистісного розвитку, вирішенню віково-психологічних завдань.

На думку Дж. Тангеи, Дж. Стьювіг, Д. Машек та С. Вехмас пізнавальна та цілеспрямована діяльність на природі здатна «розбудити» активність дитини з інтелектуальними порушеннями, сприяти формуванню її відношенню до навколишнього світу та самої себе [14; 16; 17]. Важливим позитивним фактором туристсько-краєзнавчої діяльності є підвищення рівня життєвої компетентності дітеи, їх життєздатності завдяки освоєнню навичок життєзабезпечення та автономного існування в умовах відриву від звичних домашніх умов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти проблеми залучення осіб з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти відображено в працях А. Висоцької,

Коваленко, О. Литовченко, Б. Прусса, В. Реді- ної, В. Синьова, І. Шинкаренко, E. Кастенхолз,

Еусебіо, E. Фагуіредо, E. Наиман. Зокрема, А. Висоцька розглядає вплив позакласної діяльності на розвиток школярів з інтелектуальними порушеннями [5]. Б. Прусс, І. Шинкаренко проаналізовано вплив туристсько-краєзнавчої діяльності таких дітеи на процеси їх розвитку та соціалізації [6]. Е. Наиман охарактеризовано внутрішніи, інтерактивнии та екологічнии бар'єри, які стоять на шляху залучення осіб з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчої діяльності [12]. E. Кастенхолз, C. Еусебіо, E. Фагуіредо проаналізовано чинники, які впливають на можливість залучення осіб з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчої діяльності, до яких віднесено: матеріальне становище сім'ї, наявність універсального дизаину та архітектурної доступності закладу позашкільної освіти. Науковцями встановлено, що особи з інтелектуальними порушеннями із задоволенням залучаються до туризму двічі і більше разів на рік, проте наичастіше це подорожі до санаторних комплексів за місцем проживання [11]. В. Коваленко, О. Литовченко, В. Редіна, В. Синьов аналізують моделі та психолого-педагогічні умови залучення школярів з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти [4]. Зокрема, науковцями наголошується на значущості модифікації змісту програм туристсько-краєзнавчого напряму з урахуванням рівня нервово-психічного та фізичного розвитку школярів з інтелектуальними порушеннями. Це зумовлено тим, що для цих дітеи характерна не тільки первинна інтелектуальна недорозвиненість на основі дифузного ураження центральної нервової системи, але и парціальна дефектність сенсорної, рухової, емоціиної чи вольової сфер психіки як первинні ознаки ушкодження розвитку, що пов'язане зі зниженням і своєрідністю динаміки розумової працездатності [5; 17]. Це суттєво ускладнює продуктивність навчально-пізнавальної діяльності таких учнів і вимагає спеціальної організації їх учіння, зокрема з точки зору оптимального чергування праці і відпочинку. Актуальність проблеми модифікації змісту навчальних програм відповідно до можливостеи та потреб дітеи з інтелектуальними порушеннями та відсутність системних досліджень з цього питання зумовили вибір теми наукової статті.

Мета - розкрити зміст модифікації програми «Юні туристи-краєзнавці» туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти як засобу задоволення освітніх потреб школярів з інтелектуальними порушеннями.

Методи дослідження: формалізація, ак- сіоматичнии метод, гіпотетико-дедуктивнии метод, сходження від абстрактного до конкретного, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення педагогічної літератури.

Виклад матеріалу та основні результати. Модифікацію навчальних програм туристсько-краєзнавчого напряму розглядаємо як стратегію спрощення її змісту, програми викладання та, як результату, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовж навчання.

Модифікована навчальна програма «Юні туристи-краєзнавці» складена для дітеи молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями на основі програми, розробленої Д. Г. Омельченко [6]. Представлену програму було впроваджено в діяльність Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради, Волинському центрі національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства та доведено її ефективність.

Теоретичними підвалинами до здіиснення модифікації навчальної програми є визначені В. М. Синьовим умови якісної освіти школярів з інтелектуальними порушеннями, такі як:

Єдність корекціиного впливу на зміст свідомості, діяльнісні та особистісні характеристики інтелекту;

Єдність забезпечення адаптації засобів педагогічного процесу до особливостеи інтелектуального розвитку школярів і спрямованість цих засобів на максимально можливии розвиток здатності засвоювати людську культуру упродовж всього подальшого життя;

Спрямованість виховного процесу на формування у вихованців вищих психічних функціи, головні ознаки яких - усвідомленість і довільність;

Єдність у навчально-виховному процесі засвоєння знань та їх застосування;

Спрямованість на формування продуктивного мислення, творчості та активності у вирішенні різноманітних пізнавальних завдань, серед яких центральне місце посідають завдання на розкриття причинно-наслідкових зв'язків у діяльності;

Педагогічна орієнтація на поступовии розвиток пізнавальної самостіиності учнів;

Забезпечення вихованцеві з інтелектуальними порушеннями успіху в діяльності;

Перспективне моделювання особистості дитини з інтелектуальними порушеннями на основі формування життєвих планів дітеи з урахуванням індивідуальних здібностеи та уподобань;

Застосування принципів педагогічного та водночас реального оптимізму в оцінці перспектив розвитку і соціалізації школярів з інтелектуальними порушеннями [5].

Визначені академіком В. М. Синьовим умови дозволили виокремити пріоритетність корекціино-розвиваючого впливу туристсько-краєзнавчої діяльності дітеи з інтелектуальними порушеннями, спрямованого на оптимізацію соціальної ситуації, загальнии психомоторнии розвиток, формування комунікативних навичок, розширення знань про навколишню діисність, вироблення пізнавальної активності таких дітеи.

Метою навчальної програми «Юні турис- ти-краєзнавці» є сприяння процесам розвитку та соціалізації школярів з інтелектуальними порушеннями шляхом їх залучення до туристсько-спортивної та краєзнавчої діяльності и формування навчально-пізнавальної, життєво-практичної, громадянської та соціальної;

екологічної та здоров'язбережувальної компетентностей.

Навчально-пізнавальна компетентність. Сюди входять уміння спостерігати за навколишнім середовищем, знайомитися з пам'ятками історії і культури рідного краю; знання и уміння планування туристсько-краєзнавчої діяльності. навчальний туристський освіта інтелектуальний

Життєво-практична компетентність. Наявність уявлень про живу та неживу природу рідного краю, здатність використовувати знання про погодні умови у повсякденному житті; орієнтуватися на місцевості за допомогою народних прикмет, проходити маршрути за легендою, встановлювати намет, розпалювати вогнище в різних погодних умовах, готувати страви в похідних умовах на вогнищі, долати елементарні емітовані та природні перешкоди, дотримуватися основних правил техніки безпеки в туристських подорожах та під час змагань; здатність вести здоровии спосіб життя.

Громадянська та соціальна компетентність. Здатність до соціальної взаємодії, соціальна активність, культура спілкування, свідоме ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, збереження та примноження культури, звичаїв, традиціи українського народу, повага до людеи праці, формування позитивних якостеи емоцшно-вольової сфери (само- стіиність, колективізм, працелюбність, ініціативність, відповідальність та інше), доброзичливість, вміння працювати в колективі.

Екологічна компетентність. Обізнаність з екологічним станом рідного краю; розуміння правил поведінки на природі, здатність застосовувати екологічні знання и досвід у життєвих ситуаціях, керуючись пріоритетністю екологічних цінностеи.

Здоров'язбережувальна компетентність. Здатність застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров'язбережувальних компетенціи, дбаиливо ставитися до власного здоров'я та здоров'я інших людеи, що передбачає наявність уявлень про здоров'я, здоровии спосіб життя та безпечну поведінку; удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров'я.

Отже, програма гуртка спрямована на поглиблення знань, умінь і навичок з окремих навчальних дисциплін та туристсько-краєзнавчої роботи; підвищення рівня життєздатності дітеи з інтелектуальними порушеннями за рахунок набуття нового життєвого досвіду, засвоєння нових знань та умінь, розширення середовищних умов (освоєння нових природних умов та видів життєдіяльності), освоєння навичок життєзабезпечення та автономного існування в умовах відриву від звичних домашніх умов; розвиток комунікативної сфери, зниження соціальної та емоцшної депривації, активізація предметно-практичної діяльності.

Основним напрямком модифікації програми «Юні туристи-краєзнавці» є забезпечення та корекціино-педагогічнии супровід розвитку творчого потенціалу дітеи з інтелектуальними порушеннями, засновуючись на принципах партнерства, активної участі цих дітеи у власніи життєдіяльності, різнобічність зусиль (поєднання можливостеи позашкільної освіти в сімеи- ніи, навчальніи, соціально-культурніи та інших видах діяльності), єдності психосоціального та корекціино-педагогічного впливу, наступності, урахування особливостеи здоров'я та формування життєвих і соціальних компетенціи.

В основу програми «Юні туристи-краєзнавці» покладено базові блоки: спортивно-туристська підготовка; краєзнавство; фізична культура та безпека життєдіяльності.

У змісті програми враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузях «Суспільствознавство», «Здоров'я і фізична культура», «Природознавство». Програма містить відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст навчальних дисциплін, що вивчаються в закладах загальної середньої освіти, в тому числі в спеціальних школах. Програма містить відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст таких навчальних дисциплін: «Природознавство», «Основи здоров'я», «Я у світі» та корекцшно-розвиткової програми «Соціально-побутове орієнтування».

Навчальна програма складається з чотирьох розділів, таких як: загальнопропедевтич- нии; туристсько-спортивна підготовка; краєзнавство; фізична культура та безпека життєдіяльності. Зміст цих розділів вивчається дітьми впродовж чотирьох років.

Заняття гуртка організовуються як тео- ретико-практичні, так і практичні. Тривалість занять обчислюється в академічних годинах (45 хвилин - 1 академічна година) і визначається з урахуванням психофізичного розвитку вихованців та допустимого навантаження. Екскурсії та практичні заняття є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Періодичність екскур- сіи і практичних занять на місцевості - один раз на місяць. Необхідною умовою організації екскурсіи і практичних занять на місцевості є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки.

Упродовж року повинні проводитись заняття, на яких діти ознайомлюються з азами туризму, вивчають історію рідного краю. Керівникові туристично-краєзнавчого гуртка необхідно розробляти різноманітні форми занять з дітьми інтелектуальними порушеннями: краєзнавчі конкурси, екскурсії та екскурсіині поїздки, змагання з техніки туризму та орієнтування, походи вихідного дня, багатоденні та категоріині походи, польові туристські табори. Щорічно наприкінці навчального року плануються змагання з техніки пішохідного туризму та змагання з орієнтування. При організації змагань для дітеи з інтелектуальними порушеннями враховується рівень їх психофізичних можливосте^ прокладаються кілька маршрутів з різними рівнями складності для того, щоб у змаганнях могли взяти участь діти з різним рівнем психофізичного розвитку.

Під час канікул плануються масові заходи: екскурсії, походи, змагання тощо. Для закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у кінці навчального року проводиться літня туристсько-краєзнавча подорож (починаючи з другого року навчання). Під час подорожеи дитина отримує унікальні навички взаємодії з оточуючими людьми та зовнішнім середовищем, які не можна отримати у більшості інших сфер дозвільної діяльності. Це дозволяє практично кожніи дитині, яка заимається в туристично-краєзнавчому гуртку реалізувати прагнення до самоствердження, переити в ситуацію успіху. Крім цього, участь у змаганнях сприяє сублімації можливих проявів агресії в інструментальну форму, коли цілеспрямованість і наполегливість використовуються як засіб досягнення результату.

Заходом, під час якого наибільше яскраво проявляється соціалізуючии та реабілітуючии ефект, є польовии туристичнии табір. Вся організація життя табору спрямована на розвиток самостіиності та формування адекватної «Я-концепції». Діти - повноправні учасники життя табору. Діяльність педагогів спрямовується на надання дітям допомоги в самообслуговуванні, розвитку взаємодопомоги. Участь дітеи у роботі з організації побуту в природних умовах - заготівля води та дров, розпалювання багаття, приготування їжі на багатті, підтримання чистоти та порядку на території біваку - мають важливе значення у формуванні побутових умінь та навичок.

Таким чином, відбувається активізація первинної соціалізації. Навчившись розводити багаття, встановлювати намет, проходити туристські перешкоди (чому дітеи навчають під час тренувальних занять), дитина підвищує свою самооцінку, збільшує рівень своїх можливосте^ що веде до зміни ставлення до самої себе, зниження рівня інвалідізації.

Для дітеи, яким за станом здоров'я заборонено перебувати навіть у денному таборі, проводиться заочнии краєзнавчии конкурс. Учасникам пропонується змаиструвати виріб, зробити малюнок, відповісти на питання краєзнавчої вікторини з історії рідного краю. Туристсько-краєзнавча діяльність у всіх її формах сприяє всебічному розвитку особистості дитини, спрямована на вдосконалення її інтелектуального, духовного та фізичного розвитку, сприяє підвищенню інтересу до вивчення Батьківщини. Позитивнии вплив на організм дитини має рухова активність. Щоб розслабити м'язи, дати вихід енергії, слід виплеснути енергію, що накопичилася, за допомогою активних фізичних діи у час тренувального процесу та дозвілля.

У процесі навчання молодших школярів з інтелектуальними порушеннями на заняттях туристично-краєзнавчого гуртка застосовуються словесні (пояснення, розповідь, бесіда, робота з друкованими текстами); наочні (показ, ілюстрація, демонстрація; спостереження, обстеження, проведення дослідів) та практичні методи (вправи; самостіина практична діяльність). При проведенні практичних занять перевага надається дидактичним, спортивним та рухливим іграм з елементами туризму, спостереженням за природою, історико-культур- ними об'єктами та інше. При підготовці вихованців гуртка до змагань, конкурсів, виставок та інших масових заходів доцільно використовувати поряд з груповими, колективними формами роботи індивідуальні заняття відповідно до чинного Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах. Гранична на- повнюваність груп встановлюється відповідно до чинного Положення про позашкільнии на- вчальнии заклад та Положення про спеціальну школу і складає 12 осіб. Перевірка компетент- ностеи вихованців здіиснюється під час проведення практичних занять у формі змагань, конкурсів та відвідуванні екскурсіиних об'єктів.

Керівник гуртка, враховуючи рівень підготовки, вік, інтереси вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу, в якому працюють гуртки, в установленому порядку може вносити зміни до розподілу навчального часу на вивчення окремих тем програми.

При зарахуванні дітей до гуртка необхідно проаналізувати рівень інтелектуального розвитку дитини, якии є головним інструментом оволодіння змістом позашкільної освіти, що дозволяє їи опанувати передбачені компетентності. Особливого значення набуває вивчення результатів лікарського обстеження з метою визначення можливих протипоказать до фізичних навантажень та занять спортом, виявлення стартового рівня фізичних якостеи дітеи (сили, витривалості, швидкості) та рівня соціалізованості для визначення оптимальної форми проведення занять (індивідуальна, групова, змішана).

У перші тижні занять доцільно провести батьківські збори, де розповісти про план роботи гуртка, розклад занять та особисте спорядження юного туриста для практичних занять і подорожеи. У процесі роботи гуртка, з метою ефективного засвоєння систематизованих знань, формування умінь та навичок використовуються модифіковані та адаптовані засоби навчання відповідно до чинного Типового переліку навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для художньо-естетичних, еколого-натуралістичних, туристсько-краєзнавчих і науково-технічних позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України.

Висновки

В процесі роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями встановлено, що заняття туризмом та краєзнавством - не лише ефективнии засіб відпочинку та оздоровлення. Сьогодні можна сказати, що адаптивнии туризм - дієва система соціалізації дітеи з інтелектуальними порушеннями, яка є потужним фактором розвитку фізичних, соціальних та інтелектуальних можливостей Включення дітеи з інтелектуальними порушеннями в туристично-краєзнавчу діяльність на основі впровадження модифікованої навчальної програми «Юні туристи-краєзнавці» розширює можливості для самоствердження та самореалізації, соціальної адаптації, розширює комунікативні зв'язки, можливості їх інтелектуального та фізичного розвитку; розширення сфери само- стіиності, набуття навичок комунікації та вміння освоювати та застосовувати без безпосередньої сторонньої допомоги знання та навички для вирішення повсякденних завдань.

Список використаної літератури

1. Коваленко В. Є. Психолого-педагогічні засади залучення школярів з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. 2020, № 55. С. 18-33.

2. Про позашкільну освіту : Закон України від 22.06.2000 р. № 1841-III. Дата оновлення: 16.10.2020.

3. Синьов В. М. Нова школа України і проблеми забезпечення якісної освіти дітеи з особливостями розвитку. Соціальна і життєва практика дітей з інтелектуальними порушеннями в умовах навчально- реабілітаційних центрів / за заг. ред. І. Г. Єрмакова, К. С. Тороп, К. В. Реида. 2020. С. 26 - 32.

4. Синьов В. М., Коваленко В. Є. Моделі залучення дітей з особливими освітніми потребами в освітній процес закладів позашкільної освіти: збірн. наук. праць за матер. регіон. наук.- практ. семін., м. Харків, 17 лютого 2021 р. Харків, 2021. С. 164 - 168.

5. Социализация детеи с ограниченными возможностями здоровья средствами адаптивного туризма в условиях учреждения дополнительного образования: метод. пособ. / автор-составитель Б. А. Прусс. Екатеринбург: ГАНОУ СО «Дворец молодежи», 2018. 44 с/

6. Формування у вихованців позашкільних навчальних закладів базових компетентностеи : монографія / за ред. В. В. Мачуського. Харків: «Друкарня Мадрид», 2015. 330 с.

7. Шульженко Д. І. Позашкільна освіта як психологічний чинник створення ситуації успіху у дітей із аутистичним спектром порушень: збірн. наук. праць за матер. регіон. наук.- практ. семін., м. Харків, 17 лютого 2021 р. Харків, 2021. С. 196 - 198.

8. Fiorella D., Mariotti A. Children in Tourism: a fresh perspective? The experience in Italy, from summer camps to the Seninter project. Via Tourism Review. 2016. Vol. 10 (10).

9. Filipova A., Bukhtiyarova I., & Kupryashkina E. About Children's Travel: The Geography Of Mobility. In & N. G. Bogachenko (Ed.). Amurcon 2020: International Scientific Conference, Vol 111. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences.

10. Kovalenko V., Syniov,V., Peretiaha L., & Halii, A. The current state of involvement of children with special educational needs in out-of-school education in Ukraine. Amazonia Investiga, 2021. Vol. 10(42), P. 31-42.

11. Kastenholz E., Eusebio C., Figueiredo E. Contributions of tourism to social inclusion of persons with disability. Disability & Society. 2015 Vol. 30(8):1-23

12. Nyman E. Tourism travel for families with wheelchair carried children. Master thesis. Umea University. Department of Geography and Economic History. Spring 2016. 61 p.

13. Schuengel C., Van Rest M., Stanford C., & Hastings R. Impact of Research About the Early Development of Children With Intellectual Disability: A Science Mapping Analysis. Warnock, 40 Years On. Challenges for Special Educational Needs, 4(41).

14. Stala J. Edukacja i rewalidacja dziecka niepetnosprawnego intelektualnie. Studia nadRodzinq UKSW. 2010. R. 14 nr 1-2. P. 26 - 27.

15. Sukhodolsky D., & Butter E. Social Skills Training for Children with Intellectual Disabilities. In Handbook of Intellectual and Developmental Disabilities. 2007. P. 601 - 618). New York: Springer.

16. Tangney J., Stuewig J., & Mashek D. (2007) Moral Emotions and Moral Behavior. Annu Rev Psychol; 2007. Vol. 58: 345-372.

17. Vehmas, S. Disability And Moral Responsibility. Trames. 2011. Vol. 15 (65/60), 2. P. 156-167

18. WaIden T. A., Smith M. C. Emotion Regulation. Motivation and Emotion. 1997. Vol. 21. P. 7 - 25.

References

1. Kovalenko, V (2020). Psychological and pedagogical principles of involving students with intellectual disabilities in the tourism and local lore of out-of-school education. Means of educational and research work. 55. 18-33.

2. On extracurricular education: Law of Ukraine of June 22, 2000 № 1841-III. Date of update: 16.10.2020.

3. Sinyov, V. M. (2020) New school of Ukraine and problems of providing quality education for children with special needs. Social and life practice of children with intellectual disabilities in educational and rehabilitation centers / for general. ed. I. Ermakova, K Torop, K. Reid( pp. 26-32).

4. Sinyov, V., & Kovalenko, V. (2021). Models of involving children with special educational needs in the educational process of out-of-school education institutions, Use of out-of-school education resources in the process of socialization of students with intellectual disabilities: Proceedings of the scientific and practical seminar (рр. 164-168). Kharkiv, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.

5. Socialization of children with disabilities by means of adaptive tourism in the conditions of institutions of additional education (2018). Yekaterinburg: GANOU SO «Palace of Youth».

6. Formation of basic competencies in pupils of out-of-school educational institutions: monograph (2015). Kharkiv: «Madrid Printing House».

7. Shulzhenko, D. (2021). Extracurricular education as a psychological factor in creating a situation of success in children with autistic spectrum disorders, Use of out-of-school education resources in the process of socialization of students with intellectual disabilities: Proceedings of the scientific and practical seminar (рр. 196-198). Kharkiv, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.

8. Fiorella, D., & Mariotti A. (2016) Children in Tourism: a fresh perspective? The experience in Italy, from summer camps to the Seninter project. Via Tourism Review. 10 (10).

9. Filipova, A., Bukhtiyarova, I., & Kupryashkina E. (2020). About Children's Travel: The Geography of Mobility. In & N. G. Bogachenko (Ed.). Amurcon 2020: International Scientific Conference, Vol 111. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences. https://doi.org/10.15405/epsbs.2021.06.03.26.

10. Kovalenko, V, Syniov, V., Peretiaha L., & Halii, A. (2021). The current state of involvement of children with special educational needs in out-of-school education in Ukraine. Amazonia Investiga, 10(42), 31-42.

11. Kastenholz E., Eusebio C., & Figueiredo E. (2015) Contributions of tourism to social inclusion of persons with disability. Disability & Society. 30(8):1-23.

12. Nyman, E. (2016) Tourism travel for families with wheelchair carried children. Master thesis. Umea University. Department of Geography and Economic History. Spring

13. Schuengel, C., Van Rest, M., Stanford, C., & Hastings, R. (2020) Impact of Research About the Early Development of Children With Intellectual Disability: A Science Mapping Analysis. Warnock, 40 Years On. Challenges for Special Educational Needs, 4(41).

14. Stala, J. (2010) Edukacja i rewalidacja dziecka niepeinosprawnego intelektualnie. Studia nad Rodzinq UKSW. R. 14 nr 1-2. 26 - 27.

15. Sukhodolsky, D., & Butter, E. (2007) Social Skills Training for Children with Intellectual Disabilities. In Handbook ofIntellectual and Developmental Disabilities. 601 - 618). New York: Springer.

16. Tangney, J., Stuewig, J., & Mashek, D. (2007) Moral Emotions and Moral Behavior. Annu Rev Psychol; 58. 345-372.

17. Vehmas, S. (2011) Disability And Moral Responsibility. Trames. 15 (65/60), 2. P. 156-167

18. WaIden T. A., Smith M. C. Emotion Regulation. Motivation and Emotion. 1997. Vol. 21. P. 7 - 25. 19.

Размещено на Allbest.ru