Важливість медіаграмотністі та медіаосвіти серед студентів вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Важливість медіаграмотністі та медіаосвіти серед студентів вищих навчальних закладів

Нечитайло Лариса Якимівна, кандидат біологічних наук, асистент кафедри біологічної та медичної хімії імені академіка Г.О. Бабенка, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Курас Лілія Дмитрівна, кандидат біологічних наук, асистент кафедри біологічної та медичної хімії імені академіка Г.О. Бабенка, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Матлюк Марія Петрівна, студентка медичного факультету, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківсь

Анотація

У статті розглядається медіаграмотність як складова частина інформаційної культури здобувачів вищої освіти. Зазначено, що медіаграмотність є результатом медіаосвіти. Проведено аналіз науково-педагогічної літератури, де було визначено поняття «медіаграмотності». Вище зазначені терміни стали базою навчального процесу для підготовки молоді до критичного сприйняття засобів масової інформації. Здобувачі освіти навчаються аналізувати прочитане, роблять свої висновки та припущення, а також із легкістю виявляють неправдивий та маніпулятивний контент.

З'ясовано, що людина може потрапити під вплив перекрученої інформації, яка часто зустрічається у друкованих та електронних джерелах. Медіаресурси є основною формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості.

Зазначено, їх вплив на маніпуляцію людської свідомості, що є причиною прийняття хибного рішення.

Встановлено, що відсутність аналізу прочитаного робить нас залежними від сайтів на яких розміщена недостовірна та безглузда інформація. Зараз питання медіакультури є найважливішою парадигмою, адже особистість, яка фільтрує та критично осмислює прочитане та почуте, зазвичай, доволі зрідка стає жертвою онлайн-шахраїв.

Визначено, що медіаграмотна особистість здатна відстоювати власні погляди, у неї своє, а не нав'язане бачення ситуацій, вона завжди розуміє де межа між реальним та віртуальним світом.

Отож, уміння аналізувати та оцінювати навколишній медіаконтент, а також навичка протистояти тиску зі сторони засобів мас-медіа є досить актуальними у наш час.

Ключові слова: медіагратмотність, медіаосвіта, критичне мислення, педагогіка, студенти, навчальні заклади, інформація, вміння, маніпуляція, людина.

IMPORTANCE OF MEDIA LITERACY AND MEDIA EDUCATION AMONG STUDENTS OF HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS

Nechytailo Larysa Yakymivna Candidate of biological sciences, assistant of the Department of Biological and Medical Chemistry named after Academician G.O. Babenka, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

Kuras Liliia Dmytrivna Candidate of biological sciences, assistant professor of the Department of Biological and Medical Chemistry named after Academician G.O. Babenka, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

Matliuk Mariia Petrivna Student of the Faculty of Medicine, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

Abstract. The article examines media literacy as an integral part of the information culture of students of higher education. It is noted that media literacy is the result of media education. An analysis of the scientific and pedagogical literature was carried out, where the concept of "media literacy" was defined. The above-mentioned terms became the basis of the educational process for preparing young people for critical perception of mass media. Learners learn to analyze what they read, make their own conclusions and assumptions, and easily detect false and manipulative content.

It has been found that a person can fall under the influence of distorted information, which is often found in printed and electronic sources. Media resources are the main formation of social, moral, artistic, aesthetic values and interests of the individual.

It is noted that their influence on the manipulation of human consciousness, which is the reason for making a wrong decision.

It has been established that the lack of analysis of what we read makes us dependent on sites on which unreliable and meaningless information is posted. Currently, the question of media culture is the most important paradigm, because a person who filters and critically interprets what he reads and hears, usually, quite rarely becomes a victim of online scammers

It was determined that a media-literate person is able to defend his own views, he has his own and not an imposed vision of situations, he always understands where the line is between the real and the ephemeral world.

Therefore, the ability to analyze and evaluate the surrounding media content, as well as the ability to resist pressure from the mass media are quite relevant in our time.

Keywords: media literacy, media education, critical thinking, pedagogy, students, educational institutions, information, skill, manipulation, person.

Постановка проблеми

медіаграмотність медіаосвіта студент навчальний

Ще пів століття тому базову та важливу інформацію людина черпала із друкованих джерел: книги, газети, журнали та інше, сьогодні пріоритетними є аудіовізуальні засоби: телебачення, інтернет, саме вони при допомозі зображення та звуку здатні змінювати наші уявлення про реальність.

Сьогодення характеризується швидкими темпами зростанням великої кількості інформації, об'єм якої постійно збільшується. Людині часто важко переосмислити все, що вона чує, бачить та сприймає. За останніми даними, в багатьох країнах світу все частіше приділяють увагу такій важливій темі, як медіаосвіта, адже за цим стоїть здатність до чіткого та правильного аналізу медіаконтенту [1]. Для того, щоб досягти поставленої мети у сфері медіаграмотності, а також розвинути жагу до пізнання та бути здатним до зміни власної думки у світлі нової інформації, а ще ефективно спілкуватися за допомогою різних форматів медіа та мати здатність до рефлексії стосовно цього нового розуміння нам потрібно змінити наголос з вивчення медіа на підхід до викладання медіаграмотності як інтегрованого та плідного процесу, в межах якого педагоги та студенти дізнаються нове один від одного та використовують дані знання для того, щоб бути грамотним у медіасвіті.

У навчальному процесі набагато важливіше не показувати чому в масмедіа можна вірити, а чому - ні, а відповідно створити таку ситуацію на занятті, щоб у всіх присутніх виникла жага висловити власну думку, поділитися нею з іншими та обговорити свої міркування.

Сьогодні компетенція у даному питанні є особливо важливою, враховуючи воєнні дії, що відбуваються в нашій державі, кожен українець повинен бути обізнаним із таким поняттям як медіаграмотність. Адже знання та вміння відрізняти правдивий контент від фейків допоможуть людині не потрапити у тенета маніпулятивного впливу ЗМІ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізу розвитку питання медіаграмотності та медіаосвіти в останні роки було присвячено ряд наукових досліджень. Дані дослідження зробили певний внесок у розуміння важливості даного поняття. Зокрема, О. Мурзіна дає доволі чітке визначення медіаграмотності та виділяє її основні складові [2]. Водночас, більш ширше обґрунтовування було подано у праці О.М. Шуневич [3]. Питання медіаграмотності розкривають у своїх дослідженнях такі науковці, як Баженова Л., Волошенюк О., Кульчицька Л., Іванов В., Литвин А., Савчук В., Мокрогуз О., Харта Е., Гончаренко С., Онкович Ю. та інші. Напрями забезпечення медіаграмотності вивчали не лише вітчизняні, але й зарубіжні науковці У. Вагнер, Дж. Поттер, К. Тейлор та інші. На сьогодні, серед науковців триває дискусія щодо визначення змісту та сутності понять медіаграмотності та медіакомпетентності.

Незважаючи на низку ґрунтованих досліджень, питання медіаосвіти та аналізу особливостей формування медіаграмотності та медіакомпетентності у зв'язку із вимушеним переорієнтуванням на дистанційну освіту є недостатньо вивченим, що і визначає необхідність подальшого дослідження цієї проблематики.

Мета статті - навчити здобувачів освіти правильно використовувати знання медіаграмотністі, зокрема як засобу захисту від маніпулятивного впливу; допомогти зрозуміти та аналізувати інформацію; удосконалити вміння студентів критично мислити не втрачаючи власну індивідуальність у суспільстві.

Виклад основного матеріалу

«Телебачення, соцмережі, онлайн-платформи і спільноти, реклама, блогери, фейки і декілька версій правди на будь-яку тему - все це оточує кожного з нас щохвилини. З усіх боків різні сили воюють за те, щоб вплинути на наше сприйняття реальності та схилити нас на свій бік. Ми й самі постійно, іноді несвідомо, воюємо. Книжка саме про те, як перемагати у цій війні за реальність. Читайте, якщо хочете знайти точку опори у вселенському інформаційному потопі, зрозуміти, як налаштована машина комунікативної війни і не дозволяти іншим маніпулювати вашими емоціями, переконаннями і вибором» - розглянуто автором книги «Війна за реальність...» [4].

І справді, щодня нас «атакують» сотні медіаповідомлень. Кожне з яких має функцію розважати, повідомляти, розчаровувати, залучати, переконувати. Будь-яке повідомлення є лише версією реальності, а не достовірною реальністю. Це продукт, який створено з метою впливу. Критичне мислення, погляд (бачення, оцінювання) - одна з ключових технологій медіаграмотності [5].

Медіаграмотність - сукупність мотивів, знань, умінь і можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створюванню та передаванню медіатекстів різних форм, жанрів, а також аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві. Підвищення медіаграмотності - важливий результат медіаосвіти [6,7]. Одним із психологічних механізмів медіаосвіти є здатність до правильного сприймання повідомлень й адекватного подальшого оцінювання їх у відповідному середовищі та контексті.

Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень [8].

З педагогічної точки зору критичне мислення - це комплекс операцій, що характеризується здатністю людини [9]:

*аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

*бачити проблеми, ставити запитання;

* висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

*робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Чому важливо бути медіаграмотним сьогодні:

* медіа впливають на формування певних цінностей;

* медіа впливають на нас без нашого усвідомлення цього;

* медіа визначають політичне й культурне життя країни та світу.

Не менш важливим у формуванні навички критичного мислення є дискусійний метод, що дозволяє вчитися студентам брати на себе відповідальність за власну позицію в темі, що обговорюється, аргументовано висловлювати її, сприймати інші точки зору та розуміти їх. Саме ведення дискусій дає можливість активно дослідити те чи інше питання, а ще саме такий спосіб спілкування залучає у роботу велике коло осіб, при цьому кожен має право на висловлення власної думки стосовно даного завдання [9].

Медіаосвіта репрезентується зокрема, як засіб формування критичного мислення. Основною метою та завданням є захист аудиторії від маніпуляційного впливу медіа. Побутує думка про те, що суспільство в умовах надлишку інформації потребує орієнтира, яким обов'язково має бути людина навчена сприймати та аналізувати інформацію, також вона повинна мати відповідні уявлення про механізми та наслідки впливу засобів масової комунікації. Молоді люди мають уміти розпізнавати однобічну чи недостовірну інформацію (особливо телевізійну, бо вважається, що та має більший вплив). Вони повинні знаходити різницю між загальновідомими фактами і такими, що потребують перевірки; визначати надійність джерела інформації; допустимі та недопустимі твердження; різницю між головною та другорядною інформацією; ангажованість суджень; недоведені аргументи; логічну несумісність тощо. Тобто в них виробляється імунітет до бездоказовості, замовчування, брехні. Вони стають емоційно стійкими та завжди знають усе що до них хочуть донести. Люди, які не сліпо вірять новинам та постам завжди зберігають свою індивідуальність, вони рідко попадають у тенета маніпулятивного впливу та з легкістю спроможні відділити правдиві факти від брехні.

Основним завданням медіаосвіти є розвиток здатності самостійно сприймати та оцінювати інформацію, а також формування естетичного смаку та вміння інтегрувати знання та навички, отриманні при навчанні, в процесі сприйняття, аналізу та творчої діяльності та ін. Виділяються типові методи медіаосвіти:

* вербальні (розповідь, лекція, бесіда, діалог, обговорення, аналіз, дискусія тощо);

* наочні (перегляд аудіовізуального матеріалу);

* репродуктивні;

* дослідницькі;

* евристичні;

* проблемні;

* ігрові (моделювання художньо-творчої діяльності творців медіатекстів, імпровізація тощо) [10].

Також виділяються моделі медіаосвіти:

* освітньо-інформаційні (вивчення теорії та історії, мови медіакультури тощо);

* виховно-етичні (розгляд моральних, релігійних, філософських проблем на матеріалі медіа тощо);

* практико-утилітарні (практичне вивчення та застосування медіатехніки);

* естетичні (виховання художнього смаку на кращих зразках медіакультури);

* соціокультурні (розвиток творчої особистості в плані сприйняття, уяви, зорової пам'яті, інтерпретації, аналізу, критичного мислення стосовно медіатекстів будь-яких видів і жанрів тощо).

Водночас, виділені функції медіаосвіти: інформаційно-комунікаційна, просвітницька, пізнавальна, корекційна, соціальна, психологічна, культурологічна, естетична, етична [11].

Можна виділити загальні рекомендації (принципи) щодо планування занять для формування критичного мислення, а отже й медіаграмотності. На нашу думку, їх можна використовувати для будь-яких дисциплін. Звісно, що відмовитися від занять-лекцій неможливо, але можна виділяти деякі заняття, в яких більшу увагу приділяти спілкуванню з студентами, формуванню ставлення до певної теми чи навчального матеріалу. Особливо це може бути цікаво в разі узагальнення знань або розгляду тем, опанування яких більшою мірою передбачає запам'ятовування фактичного матеріалу.

В українських університетах досить широко застосовується практика написання рефератів з різних тем. Проте, такий підхід уже давно застарів, особливо зі стрімким наповненням інтернету різного роду готовими роботами. Однак можна використовувати іншу методику - написання невеличких есе або висловлювань з приводу тих чи інших тем або проблем. Головне, щоб ці висловлювання були короткі (0,5-1 сторінок тексту) і сформульовані студентами особисто. До того ж є сенс вимагати саме коротких есе - такі твори меншою мірою спонукають використовувати чужий текст з інтернету і більша ймовірність, що висловлювання будуть написані власноруч. Також важливим у формуванні критичного мислення є вміння аналізувати і висловлювати власне враження від прочитаного.

Усі прийоми повинні бути спрямовані на зацікавленість, тобто потрібно залучати те, що сьогодні є невід'ємною частиною життя підлітків. Тому потрібно активно використовувати гаджети студентів (телефони, планшети). Одним із видів залучення новітніх засобів є робота з QR-кодами. Використовування QR-кодів спонукає до роботи з різними джерелами інформації.

Таким чином критичне мислення вимагає здатності:

*визнавати проблеми, щоб знайти дієві засоби для їх вирішення;

* збирати необхідну інформацію;

* визнавати нестандартні припущення та значення;

* зрозуміти та використовувати медіа текст з точністю, ясністю та розважливістю;

* інтерпретувати дані, оцінювати докази та аргументи;

* робити обґрунтовані висновки та узагальнення;

* перевіряти висновки та узагальнення, до яких можна дійти;

* реконструювати схеми переконань на основі більш широкого досвіду.

У процесі медіаосвіти особистість може навчитися селективно обирати медіатексти, аналізувати їх, правильно інтерпретувати, оцінювати достовірність інформації, яку вони транслюють, віднаходити приховані значення, виявляти маніпулятивні впливи, формулювати самостійні судження щодо медіатексту, а також творчо використовувати отримані відомості. Усі ці вміння притаманні лише медіаграмотній людині.

Основні завдання, які ставить перед собою медіаграмотність - це сприяти формуванню:

* медіаімунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу, забезпечує психологічний добробут при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння добирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;

* здатності до здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків і якості життя в значущих для особистості спільнотах [12].

Доволі прикро констатувати факт, що зазвичай медіа у нашій країні - це свого роду прибутковий бізнес, оскільки власниками медіа компаній доволі часто є представники бізнесу та влади. Метою яких є бажання зберегти владу і вплив на читацьку аудиторію, щоб сформувати саме точку зору, яка їм вигідна. Відповідно до цієї стратегії інформація проходить певні стадії відшліфування та подається глядачу через засоби масової комунікації уже спотвореною. Це свідчить лише про одне - що для «ручних» медіа основою є висвітлення проблеми поверхнево та із зручної сторони, яка вигідна певному колу осіб. Вдало продумана маніпуляція - і глядач уже вірить почутому, людина через небажання заглиблюватися у суть питання доволі часто приймає точку зору, яку для неї уже склали.

Тому кожна людина при комунікації із будь-яким джерелом інформації повинна задавати собі наступні запитання:

- Хто саме створив даний текст?

- З якою метою була розміщена ця інформація?

- Яка лексика даного медіатексту?

- Хто є цільовою аудиторією?

- Хто може отримати від цього медіатексту користь?

- Кому він може нашкодити?

- Про що немає ні слова в цьому тексті, а це треба було б знати?

Соціальні мережі - ось це основне джерело впливу на велике коло людей. Facebook, Twitter, Telegram, взяли на себе відповідну функцію. Але часто вони дають ненадійні обґрунтування відповідних питань і є основною сферою поширення хибної думки у суспільстві. Соціальні медіа транслюють велику кількість маніпулятивних і фіктивних новин, інформація, яку вони висвітлюють часто немає ніякого офіційного підтвердження [13].

Не можливо не згадати про так званий вплив ботів і тролів, саме вони зазвичай маніпулюють свідомістю та є причиною того, що людина легко стає жертвою онлайн-шахраїв.

Боти - це сторінки нереальних людей, а саме програми, які імітують функцію співрозмовника. Такі «вигадані персонажі» працюють за чітко визначеним сценарієм тим самим створюючи тисячі фейкових коментарів, які засмічують інфопростір. Доволі часто коментарі, які відображають важливість відповідного питання, але при цьому перечать інтересам людини, яка це висвітлила, приречені на видалення або втрату серед інших. Таким чином відволікається увага від суті питання і створюються помилкові враження про точку зору людей. Це свого роду один із прийомів маніпуляції. Якщо одна людина читає інформацію і бачить, що більшість підтримує те чи інше судження, то вона мимоволі підкорюється і вірить у правдивість даних точок зору. Відсутність уміння заглиблюватися і аналізувати прочитане і є причиною того, що втрачається власне бачення ситуацій. Якби це прикро не звучало, але ми віримо тому, чому вірить більшість. Потрібно завжди пам'ятати про те, що соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Instagram - це всього лише платформи, головною ціллю яких є бажання заробити кошти. Медіа диктують нам, про що думати, навіть якщо ми не планували думати про те, що прочитали. Це свого роду певний психологічний трюк, який доволі просто змушує людину засумніватися у правдивості своїх поглядів на ситуацію.

Ще одним із видів впливу на свідомість є реклама, яка несе суто агітаційний характер, на відміну від новин, які розглядають проблеми поверхнево та під певним ракурсом та обґрунтовують ситуацію із однієї вигідної точки зору.

Рекламні повідомлення використовують велику кількість каналів комунікації, через які, споживачі отримують інформацію, однак вони не завжди впевнені у якості цієї інформації та її достовірності, саме у цьому контексті медіаграмотність є дуже важливою навичкою. Основним для якої є не просто пасивне засвоєння пропонованої інформації, а здатність реципієнта правильно поставити питання про те, що він бачить, читає або чує. Саме аналіз і вибір таких джерел, підвищена увага до «якості» інформації - задача медіаграмотності.

Медійна грамотність дає можливість навчиться правильно поводитися з інформацією та інформаційними потоками, навчитися «фільтрувати» і аналізувати весь контент пропонований мас-медіа [14,15].

Для того, щоб уникати токсичного впливу медіа нам потрібно пам'ятати основні правила медіаграмотності:

* Завжди ставити під сумнів інформацію, яка немає офіційного підтвердження.

* Не поширюйте інформацію сумнівного походження. Якість не дорівнює кількості.

*Концентрація на зайвій інформації - це те чого слід уникати.

* Не потрібно, як «губка» поглинати у себе інформацію тільки тому, що вона «модна».

* Навчіться абстрагуватися від нескінченного потоку інформації.

* Під давайте критичному аналізу усе, що бачите та чуєте.

* Не бійтеся всилювати власну позицію стосовно того чи іншого питання.

В умовах війни володіння правилами медіаграмотності є одним із ключових питань. Оскільки, поруч із реальною війною присутня й інформаційна. Багато фейків та неправдивої інформацію шириться просторами інтернету [16].

Молодь цікавиться суспільно-політичними подіями в країні, але далеко не завжди розуміє і доволі зрідка перевіряє, наскільки об'єктивно подана інформація у ЗМІ. З огляду на це, важливо, щоб кожний з нас був медіаосвіченою людиною. Вкрай важливо, у інформаційному просторі у процесі «споживання» інформації вміти розрізняти між міфом і правдою, між маніпуляцією і реальністю, між фейком і істиною.

Висновки

В умовах інформаційного вибуху основним завдання для людини є вміння правильно відбирати, сприймати та користуватися інформацією, яка надходить з різних джерел. Для цього важливо кожному розвивати критичне мислення, яке допоможе грамотно інтерпретувати інформацію, встановлювати її достовірність, виявляти маніпулятивні впливи, формулювати власну точку зору щодо отриманої інформації, а також творчо використовувати отримані відомості.

Медіаграмотна особистість здатна шукати альтернативні джерела інформації, вміє використовувати мас-медіа з користю та для себе та не стає об'єктом маніпуляції з боку ЗМІ.

Розвиток критичного мислення має здійснюватися освітніми інституціями. При цьому надзвичайно продуктивно це можна робити в межах медіаосвіти на прикладах медіатекстів різних жанрів та різного призначення. В основі медіаграмотності - модель, яка заохочує людей замислитись над тим, що вони дивляться, бачать, читають.

Перспективи подальших розробок. Вбачаємо в більш детальному вивчені медійної та інформаційної грамотності серед студентів-медиків у вищих навчальних закладах шляхом запровадження освітніх курсів на різних платформах для навчання та саморозвитку, адже це питання стійкості та інформаційної безпеки для всього суспільства і країни загалом.

Література:

1. Медіаосвіта та медіаграмотність : брошура / В. Іванов, О. Волошенюк, Л. Кульчицька, Т. Іванова, Ю. Мірошниченко. - 2-ге вид., стер. Київ : АУП, ЦВП, 2012. - 58 с.

2. Мурзіна О. Медіакомпетентність та медіаграмотність: суть понять /

О. Мурзіна // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Серія: Педагогічні науки. - 2021. - №4. (69). - С. 18-23.

3. Шуневич О.М. Шляхи формування медіаграмотномті в процесі навчання учнів української мови / О.М. Шуневич // Український педагогічний журнал. - 2017. - №4. - С. 103-110.

4. Кулеба Д. Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот : підручник / Д. Кулеба. - К. : Книголав, 2022. - 384 с.

5. Петрик Л.В. Медіаграмотність як навичка ХХІ ст. / Л.В. Петрик // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць. - 2017. - №27. - С. 100-103.

6. Нітченко Г.М. Теоретичний аналіз проблеми медіаграмотності молоді / Г.М. Нітченко, М.О. Ховрич // Вісник актуальні проблеми вищої освіти. Серія: Педагогічні науки. - 2018. - №151. Том.1. - С. 112-115.

7. Павленко І.Г. Формування медіаграмотності студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу / І.Г. Павленко, І.І. Курліщук // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - 2018. - Випуск 61. - С. 227-231.

8. Шейбе Сінді. Медіаграмотність : підручник для вчителів / Сінді Шейбе, Фейз Рогоу // Перекл. з англ. С. Дьома / за загал. ред. В.Ф. Іванова, О.В. Волошенюк. - К. : Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. - 319 с.

9. Кузнецов О.А. Дискусія зі студентами як метод розвитку критичного мислення і формування комунікативної і дискусійної культури майбутніх фахівців / О.А. Кузнецов // Матеріали ІУ Міжнародної конференції «Інноваційні технології в науці та освіті. Європейський досвід» (6-8 грудня 2021, м. Гельсінкі, Фінляндія). - Дніпро: Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», 2021. - С. 47-52.

10. Мальцева О.І. Шляхи, форми та методи впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес. / О.І. Мальцева // Вісник ЛНУ імені Т. Шевченка. - 2020. - №7(338). - С. 58-67.

11. Плугіна А.П. Модель формування медіа-компетентності майбутніх учителів початкової школи / А.П. Плугіна // Ukr. J. of Educ. Stud. and Inf. Technol. - 2019. - №7(3). - С. 11-24.

12. Кравченко О. Педагогічні умови формування медіаграмотності майбутніх вчителів у сучасних закладах вищої освіти: обґрунтування проблеми / О. Кравченко // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2020. - Вип. 31. Том 3. - С. 269-275.

13. Павлюх М.В. Медіакомпетентність та медіаграмотність фахівця- міжнародника у контексті загроз в мережі інтернет / М.В. Павлюх // Політична культура та ідеологія. - 2021. - №4. - С. 58-62.

14. Степаненко Н.А. Медіаграмотність як засіб протидії маніпуляції свідомості та критичного сприйняття рекламного повідомлення у сучасному світі / Н.А. Степаненко, О.В. Чернявська // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів та аспірантів «Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес»: (8-9 квітня 2020 р.). - Харків : НТУ «ХПІ», 2020. - С. 295-297.

15. Нерсесян Г. А. Медіаграмотність молоді - запорука протидії інформаційній агресії / Г.А. Нерсесян // Інвестиції: практика та досвід. - 2018. - № 6. - С. 56-60.

16. Пересада О. Сучасні методи ведення інформаційної війни та їх застосування у медіапросторі України / О. Пересада // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Медіаосвіта як інструмент розвитку громадського суспільства в Україні» (29 листопада 2019 р.). - Маріуполь : ДонДУУ, 2019. - С. 86-89.

References:

1. Ivanov, У., Volosheniuk, O., Kulchytska, L., Ivanova, T., Miroshnychenko, Yu. (2012). Mediaosvita ta mediahramotnist: broshura [Media education and media literacy: a brief overview: brochure]. Kyiv: AUP, TsVP [in Ukrainian].

2. Murzina, O. (2021). Mediakompetentnist ta mediahramotnist: sut poniat [Media competence and media literacy: the essence of concepts]. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka. Seriia: Pedahohichni nauky - Continuous professional education: theory and practice. Series: Pedagogical sciences, 4. (69), 18-23 [in Ukrainian].

3. Shunevych, O.M. (2017). Shliakhy formuvannia mediahramotnomti v protsesi navchannia uchniv ukrainskoi movy [Ways of media literacy formation in the process of teaching Ukrainian language students]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 4, 103-110 [in Ukrainian].

4. Kuleba, D. (2022). Viina za realnist. Yak peremahaty u sviti feikiv, pravd i spilnot : pidruchnyk [War for reality. How to win in the world of fakes, truths and communities: a textbook]. Kyiv: Knygolav [in Ukrainian].

5. Petryk, L.V. (2017). Media-hramotnist yak navychka 21 st. [Media literacy as a skill of the 21st century]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika. Zbirnyk naukovykh prats - Pedagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy. Collection of scientific works, 27, 100-103 [in Ukrainian].

6. Nitchenko, H.M. & Khovrych, M.O. (2018). Teoretychnyi analiz problemy mediahramotnosti molodi [Theoretical analysis of the media literacy problem of youth]. Visnyk aktualni problemy vyshchoi osvity. Seriia: Pedahohichni nauky - Herald of actual problems of higher education. Series: Pedagogical sciences, 151(1), 112-115 [in Ukrainian].

7. Pavlenko, I.G. & Kurlishchuk, I.I. (2018). Formuvannia mediahramotnosti studentiv v osvitnomu protsesi vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation of students' media literacy in the educational process of a higher educational institution]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Scientific journal of the NPU named after M.P. Drahomanova. Series. Pedagogical sciences: realities and prospects, 61, 227-231 [in Ukrainian].

8. Sindi, Sheibe. & Feiz, Rohou (2017). Mediahramotnist : pidruchnyk dlia vchyteliv [Media literacy: a textbook for teachers]. Kyiv: Tsentr Vilnoi Presy, Akademiia Ukrainskoi Presy [in Ukrainian].

9. Kuznetsov, O.A. (2021). Dyskusiia zi studentamy yak metod rozvytku krytychnoho myslennia i formuvannia komunikatyvnoi i dyskusiinoi kultury maibutnikh fakhivtsiv [Discussion with students as a method of developing critical thinking and forming a communicative and debating culture of future specialists]. Proceedings from MIIM '21: IV Mizhnarodnoi konferentsii «Innovatsiini tekhnolohii v nautsi ta osviti. Yevropeiskyi dosvid» - 4th International Conference «Innovative technologies in science and education. European experience». (pp. 47-52). Dnitpro: Derzhavna naukova ustanova «Instytut modernizatsii zmistu osvity» [in Ukrainian].

10. Maltseva, O.I. (2020). Shliakhy, formy ta metody vprovadzhennia mediaosvity v navchalno-vykhovnyi protses [Ways, forms and methods of introducing media education into the educational process]. Visnyk LNU imeni T. Shevchenka - Bulletin of the LNU named after T. Shevchenko, 7(338), 58-67 [in Ukrainian].

11. Plugina, A.P. (2019). Model formuvannia media-kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [A model of formation of media competence of future primary school teachers]. Ukr. J. of Educ. Stud. and Inf. Technol - Ukr. J. of Educ. Stud. and Inf. Technol, 7(3), 11-24 [in Ukrainian].

12. Kravchenko, O. (2020). Pedahohichni umovy formuvannia mediahramotnosti maibutnikh vchyteliv u suchasnykh zakladakh vyshchoi osvity: obgruntuvannia problemy [Pedagogical conditions for the formation of media literacy of future teachers in modern institutions of higher education: justification of the problem]. Aktualnipytannia humanitarnykh nauk - Current issues of humanitarian sciences, 31(3), 269-275 [in Ukrainian].

13. Pavliukh, M.V. (2021). Mediakompetentnist ta mediahramotnist fakhivtsia- mizhnarodnyka u konteksti zahroz v merezhi internet [Media competence and media literacy of an international specialist in the context of threats on the Internet]. Politychna kultura ta ideolohiia - Political culture and ideology, 4, 58-62 [in Ukrainian].

14. Stepanenko, N.A. & Cherniavska, O.V. (2020). Mediahramotnist yak zasib protydii manipuliatsii svidomosti ta krytychnoho spryiniattia reklamnoho povidomlennia u suchasnomu sviti [Media literacy as a means of counteracting the manipulation of consciousness and critical perception of an advertising message in the modern world]. Proceedings from MIIM '20: Mizhnarodna naukovo-teoretychna konferentsiia studentiv ta aspirantiv «Ukraina i svit: humanitarno-tekhnichna elita ta sotsialnyi prohres» - International Scientific and Theoretical Conference of Students and Postgraduate Students «Ukraine and the world: the humanitarian and technical elite and social progress». (pp. 295-297). Kharkiv: NTU «KhPI» [in Ukrainian].

15. Nersesyan, H. A. (2018). Mediahramotnist molodi - zaporuka protydii informatsiinii ahresii [Media literacy of youth - the key to countering informational aggression]. Investytsii: praktyka ta dosvid- Investments: practice and experience, 6, 56-60 [in Ukrainian].

16. Peresada, O. (2019). Suchasni metody vedennia informatsiinoi viiny ta yikh zastosuvannia u mediaprostori Ukrainy [Modern methods of conducting information warfare and their application in the media space of Ukraine]. Proceedings from MIIM '19: Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia «Mediaosvita yak instrument rozvytku hromadskoho suspilstva v Ukraini» - All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Media education as a tool for the development ofpublic society in Ukraine». (pp. 86-89). Mariupol: DonDUU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...