Стан розробленості проблеми готовності офіцерів до здійснення мовної підготовки у військових частинах Національної гвардії України у сучасних науково-педагогічних дослідженнях

Виділяють декілька тлумачень готовності, серед них найпоширенішим тлумаченням є розуміння поняття «готовність» як 1 .особистісного морально-вольовий стану, 2. феномен довершеного комплексу цілеспрямованих дій. Тому, узагальнюючи загальне бачення науковців поняття «готовності», можна погодитись, що готовність до здійснення мовної підготовки у військових частинах - це тлумачення, яке відносить до комплексу цілеспрямованих дій в якому поєднані як мотиваційний (де буде врахований морально-вольовий стан), так пізнавальний і результативний критерії.

На основі запропонованого підходу передбачається розробка та впровадження курсу післядипломної освіти «Методика навчання іноземних мов в НГУ» для майбутніх офіцерів викладачів з іноземної мови, які мають відповідний рівень знання іноземних мов для здійснення мовної підготовки у військових частинах НГУ. Якщо офіцер викладач не володіє іноземною мовою на достатньому рівні, то в першу чергу він має бути направлений на інтенсивні курси вивчення іноземної мови до Національної академії Національної гвардії України (далі НА НГУ).

Досягнення поставленої мети можливе за умови занурення слухачів у спеціалізоване середовище і характеризується інтенсифікацією, активізацією і індивідуалізацією навчання. Науковець Л. Потапкіна таке тлумачення вважає закономірним цілеспрямованим результатом визначеної спеціальної професійної підготовки фахівців, їх особистісно-мотиваційним ствердженням, налаштованістю на працю, умінням долати труднощі та перешкоди, освітою, самоосвітою, самовихованням і бажанням досягти успіху [16]. Тобто, багатоаспектність поняття дає нам змогу вважати, що під час підготовки фахівців не може бути однобокості, а структурованість наводить на думку про чіткий порядок засвоєння цілеспрямованість в діях як викладачів, так і здобувачів освіти.

Розкриємо особливості понять «готовність» та «готовність до професійної діяльності» серед робіт науковців, які вивчали такі поняття у розрізі специфіки виконання завдань. Так, на думку А. Мудрик готовність до професійної діяльності є такою готовністю, яка постає соціокультурним і психологічним феноменом, що включає в себе впорядковану сукупність ціннісно-змістовних регулювальників, що забезпечують твердість його суб'єктної позиції і емоційно-вольових станів. Автор вбачає особистісне утворення, яке можливо визначити за допомогою комплексу психодіагностичних методик, в такому випадку готовність більш базується на психологічній готовності, хоча формування такої психологічної готовності «здійснюється шляхом формування усіх її компонентів, при домінуючій ролі того, чи іншого компонента, у залежності від виду діяльності, в умовах спеціально організованого навчання, що спрямоване на оволодіння теоретичними знаннями, практичними вміннями та розвиток функціональних процесів» [12]. На нашу думку, таке трактування розкриває не всі аспекти готовності, а лише підвереджує комплексність підходу до підготовки особистості.

Вчені Л. Кліх та О. Зазимко також стверджують, що готовність - це стан, який забезпечує професійну самореалізацію через ефективне поєднання оптимальної системи знань, умінь, навичок, потреб, мотивів та здібностей особистості [7]. Проте в роботі «Формування готовності студентів магістратури до професійної діяльності» стверджується, що готовність - це більш якісний стан здобувача, який не може бути охарактеризований або вивчений лише за допомогою мотиваційних чи психологічних компонентів.

Дослідниця Л. Потапкіна [16] описує «формування готовності» як закономірний цілеспрямований результат визначеної спеціальної професійної підготовки фахівців, його особистісно-мотиваційного ствердження, налаштованості на працю, уміння перемагати труднощі, освіту, самоосвіту, самовиховання, бажання досягти успіху і уміння долати перешкоди. Тобто, сформована або визначена готовність стає закономірним результатом в той момент коли завершено цикли підготовки, поетапно пройдені всі заплановані на підготовку щаблі. Отже, робимо висновок, що, якщо ми вважаємо «готовність» закономірним результатом, то на завершальному етапі ми працюємо з високо вмотивованою та заздалегідь підготовленою особистістю.

До прикладу, вчений І. Лебедик в роботі «Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до професійної самореалізації у процесі вивчення фахових дисциплін» поклав в основу дослідження гіпотезу: підготовка майбутніх учителів іноземних мов до професійної самореалізації буде ефективною, якщо в основу її буде покладена концепція моделювання навчально-виховної діяльності, яка передбачає реалізацію таких умов, як: формування позитивної мотивації студентів до активної участі у розвитку їхньої соціально-професійної комунікації; інтенсивний розвиток організаторських здібностей та формування відповідних умінь майбутніх учителів; організація навчально-виховної діяльності, спрямованої на формування та розвиток професійної працездатності майбутніх учителів [9].

Також варто зазначити, що вказані вище умови можуть не тільки відноситися до підготовки майбутніх вчителів а й можуть бути застосовані до різних спеціалізацій, адже відображають мотиваційний, пізнавальний та результативний критерії підготовки, саме за якими й визначається готовність до професійної діяльності.

Окремо можна виділити особливості готовності до професійної діяльності у військовій та правоохоронній сферах діяльності, пропонуємо розглянути поняття готовності до професійної діяльності серед науковців, які досліджують виокремленні сфери: (табл. 2).

Таблиця 2.

Узагальнення визначень поняття «готовності, готовність до професійної діяльності»

Спостерігається, що майже всі науковці ставлять наголос на тому, що професійна готовність військовослужбовців та службовців сектору безпеки та оборони України, в першу чергу, це особистісне утворення, яке можливе за умови цілеспрямованого впливу. До прикладу Ю. Медвідь [10] в свою чергу відзначає, що це особистісне утворення, яке формується шляхом цілеспрямованого педагогічного впливу на формування в громадянина готовності до захисту Вітчизни, до проходження військової служби у військових формуваннях й забезпечує узгодження ним знань про зміст і структуру службово-бойової діяльності та вимог цієї діяльності до стану здоров'я та психологічного стану, сформованих компетентностей службово-бойової діяльності зі сформованими та усвідомленими ним в процесі розвитку можливостями та потребами або як наслідок систематизованого впливу, - систему взаємопов'язаної організаційно-проектувальної, навчально-методичної, інформаційно-пошукової, навчально-пізнавальної, комунікативно-виховної, навчально-тренувальної, адміністративно-управлінської, контрольно-оцінювальної, науково-дослідної та іншої діяльності професорсько-викладацького та начальницького складу [8]. Стосовно психологічного стану готовності то С. Мул відзначає як складову готовності офіцера-прикордонника - уміння мобілізувати необхідні фізичні й психічні ресурси для реалізації діяльності) і особистісно-діяльнісний підхід (готовність до діяльності як якість особистості, що охоплює усвідомлення особистісної та суспільної значущості діяльності, позитивне ставлення до неї і можливість її виконувати) [13]. В свою чергу вчені М. Коваль, М. Козяр, А. Литвин у своїй роботі «Педагогічна модель формування готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності» стверджують, що цей процес приєднаний до «систем взаємопов'язаної організаційно-проектувальної, навчально-методичної, інформаційно-пошукової, навчально-пізнавальної, комунікативно-виховної, навчально-тренувальної, адміністративно-управлінської, контрольно-оцінювальної, науково-дослідної та інших діяльностей професорсько-викладацького та начальницького складу, курсантів і студентів» і це процес, який направлений на досягнення мети щодо вдосконалення підготовки особового складу [8]. Д. Швець вважає, що готовність майбутнього офіцера МВС до професійної діяльності як особистісне утворення формується в процесі професійної підготовки та є результатом взаємодії курсантів із суб'єктами навчальної діяльності [17]. Вчений також визначає ряд критеріїв за якими визначаються рівні готовності: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний. Науковиця Т. Павлюк у свої роботі «Сутність, структура та особливості змісту поняття «професійна готовність до роботи з персоналом» майбутніх офіцерів-прикордонників» зазначила, що «професійна готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до роботи з персоналом» - це властивість чи ознака окремої особистості, а також концентрований показник діяльності майбутніх офіцерів прикордонників, міра їх професійних здібностей» [14].

Підсумовуючи огляд наукових праць в цілому та робіт науковців, які з'ясовували особливості готовності до професійної діяльності у військовій та правоохоронній сферах діяльності можна зазначити що готовність та готовність до професійної діяльності має як спільні так і відмінні риси, зокрема виділяємо, що формування такої готовності є цілеспрямованим процесом, який має у собі комплекс заходів спрямованих на досягнення особистістю готовності до діяльності, а вже конкретна готовність до тієї чи іншої діяльності зумовлена специфікою виконання завдань, вимагає набуття особистістю специфічних компетентностей або виховання окремих морально-вольових якостей під час досягання такої готовності.

Розглядаючи питання щодо доцільності внесення змін в існуючі системи підготовки, індивідуальну підготовку чи наявний освітній процес слід звернути увагу, що в наказах щодо підготовки військовослужбовців НГУ мовна підготовка як окремий елемент професійної підготовки на сьогодні не передбачена, а є частиною освітнього процесу НА НГУ та у навчальних підрозділах НГУ. Процес підготовки офіцера до здійснення мовної підготовки у військових частинах НГУ потрібно проводити паралельно із розробкою нормативної бази для забезпечення такої підготовки. Перевагою впровадження мовної підготовки у індивідуальну підготовку військовослужбовців буде швидке досягнення поставленої цілі.

Передумовою внесення змін до існуючої системи професійної підготовки військовослужбовців, розробки нових програм та введення як інноваційних технологій у освітній процес, так і змін до штатної структури можна вважати ряд рішень та документів, зокрема відповідно Указу Президента України №121/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України», що передбачає впровадження в силах оборони нової моделі управління інформаційними ресурсами, яка ґрунтується на міжвідомчій взаємодії, об'єднаній системі керівництва силами оборони та їх взаємосумісності, поєднанні виконання функціональних завдань з постійним навчанням і розвитком, зокрема вивчення та використання євроатлантичних принципів, заохочення інноваційного мислення та дій [18].

Відповідно до Положення про вищі військові навчальні заклади, затвердженого Постановою Кабінету міністрів від 12 травня 2021 р. № 467 одне із завдань військових університетів, академій, інститутів полягає у впровадженні наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в інтересах сектору безпеки і оборони України шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, використання отриманих результатів в освітньому процесі [19]. У Постанові Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» йдеться про те, що педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію в Україні та за кордоном (крім держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором чи державою-окупантом). Педагогічні і науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами. Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись. Основними видами підвищення кваліфікації є: навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо [20], що прямо вказує на необхідність розробки та впровадження у НА НГУ програм з підвищення кваліфікації. В свою чергу, відповідно до Положення про професійний розвиток та підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників НАНГУ, підвищення кваліфікації може відбуватися різними шляхами, при цьому визнання результатів її проходження, публікація та оприлюднення розроблених і створених електронних освітніх ресурсів, що виконані в процесі підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника можуть бути представлені на веб-сайті закладу освіти [21]. Щодо євроатлантичної спрямованість розвитку сектору безпеки і оборони, трансформація системи військового кадрового менеджменту, то відповідно до Указу Президента України №473/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року, «Про Стратегічний оборонний бюлетень України» ці напрямки будуть розвиватися шляхом упровадження принципів прозорості, неупередженості та меритократичного підходу, який передбачає застосування чітко визначених критеріїв просування по службі, що ґрунтуються на знаннях, уміннях, цінностях, досвіді, доброчесності та удосконаленні системи військової освіти і підготовки військових фахівців. З-поміж іншого, в стратегічному оборонному бюлетні України можна виокремити такі ключові перспективи для підготовки та підвищення кваліфікації особового складу як трансформація та розвиток системи військової освіти, воєнної науки та підготовки особового складу, що будуть здійснюватися на основі принципів і стандартів НАТО, підготовка офіцерів буде базуватися на євроатлантичних стандартах. Відтак, набуття нових освітніх та професійних компетентностей здійснюватиметься за програмами, сумісними з програмами закладів освіти держав - членів НАТО та держав-партнерів НАТО (шляхом забезпечення взаємного визнання дипломів вищих військових навчальних закладів), зокрема щодо оволодіння іноземною мовою на рівні не нижче СМР-2, зокрема удосконалення підготовки офіцерського, сержантського та старшинського складу на курсах лідерства [22].

Висновки

Перспективою подальших досліджень є діагностування стану реалізації готовності офіцерів до здійснення мовної підготовки у військових частинах НГУ з метою формування такої готовності, розробка необхідних програм підвищення кваліфікації для набуття військовослужбовцями необхідних компетентностей для здійснення мовної підготовки, визначення педагогічних умов формування готовності офіцерів до здійснення мовної підготовки у військових частинах НГУ та розвиток цього напрямку досліджень з перспективою подальшого впровадження в систему мовної підготовки військовослужбовців та службовців НГУ.

готовність професійний офіцер педагогічний

Література:

I. Башкір О.І. Формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації в процесі фахової підготовки : дис. канд. пед. наук : 13.00.04. - теорія і методика професійної освіти. Харків. 2010. с. 233.

2 Бойко О.В. Формування готовності до управлінської діяльності у майбутніх магістрів військово-соціального правління. URL: http://www.disslib.org/formuvannja-hotovnosti-do-upravlinskoyi-dialnosti-u-majbutnikh-mahistriv-viyskovo.html

3 Брижатий Є.І. Формування професійно-педагогічної готовності майбутніх офіцерів-педагогів: сучасний підхід. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький. 2017. С. 64-67.

4 Гармаш Т.А. Професійна підготовка майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності. Дисертація. Київ 2018. с. 328. URL: https://er.nau.edu.ua/bitstream/

5. Гармаш Т.А. Готовність до професійної діяльності як передумова ефективної управлінської діяльності майбутнього фахівця із логістики. Журнал науковий огляд. Вип. № 4 (36), 2017.

6. Гребенюк Л.В. Формування готовності майбутніх офіцерів збройних сил України до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки : автореф. 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Хмельницький. 2020. 20 с.

7. Кліх Л.В., Зазимко О.В. Формування готовності студентів магістратури до професійної діяльності.

8. Коваль М.С., Козяр М.М., Литвин А.В. Педагогічна модель формування готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності. Вісник ЛДУБЖД. Вип. №18, 2018. С. 143-151.

9. Лебедик І.В. Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до професійної самореалізації у процесі вивчення фахових дисциплін : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Кіровоград, 2007. 218 с.. Кіровоград. 2007.

10. Медвідь Ю.І. Визначення сутність готовності майбутнього офіцера запасу до службово-бойової діяльності. Наукові записки кафедри педагогіки. Вип. 43. 2018. С. 218-235.

II. Мозговий В.Л. Дослідження формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю: планування педагогічного експерименту. Наукові праці. Педагогіка. Вип. 131. Том 144. 2010. С. 46-49.

12. Мудрик А.Б. Психологічні особливості професійної ідентичності державного службовця. Психологічні перспективи. 2015. Вип. № 25. с. 175-187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2015_25

13. Мул С.А. Психологія готовності офіцера-прикордонника до професійної діяльності: дис. ... докт. психол. наук : 19.00.01. Київ. 2016. с. 42.

14. Павлюк Т.Г. Сутність, структура та особливості змісту поняття «професійна готовність до роботи з персоналом» майбутніх офіцерів-прикордонників. Молодь і ринок. Вип. №4 (159). 2018. С. 106-118.

15. Староста І.В. Готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності: сутність, структура. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5923

16. Потапкіна Л.В. Готовність до професійної діяльності як психолого-педагогічна проблема. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. 2015. № 1. С. 198-207.

17. Швець Д.В. Підготовка майбутніх офіцерів МВС України до охорони і забезпечення громадського порядку в процесі фахової підготовки : автореферат 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Київ. 2016. с. 22.

18. Указ Президента України № 121/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України». URL: https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 467 «Про затвердження Положення про вищі військові навчальні заклади». URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/467-2021-%D0%BF #T ext.

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019.

21. Положення про професійний розвиток та підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників Національної академії Національної гвардії України.

22. Указ Президента України № 473/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 20 серпня 2021 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України». URL: https://www.president.gov.ua/documents/4732021-40121

References:

1. Bashkir O.I. (2010). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do pedahohichnoi improvizatsii v protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of readiness of future teachers for pedagogical improvisation in the process of professional training]: Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

2. Boiko O.V. (2005). Formuvannia hotovnosti do upravlinskoi diialnosti u maibutnikh mahistriv viiskovo-sotsialnoho pravlinnia. [Formation of readiness for managerial activity in future masters of military and social management]. URL: http://www.disslib.org/formuvannja- hotovnosti-do-upravlinskoyi-dialnosti-u-majbutnikh-mahistriv-viyskovo.html [in Ukrainian].

3. Bryzhatyi Ye.I. (2017). Formuvannia profesiino-pedahohichnoi hotovnosti maibutnikh ofitseriv-pedahohiv: suchasnyi pidkhid [Formation of professional and pedagogical readiness of future officers-teachers: a modern approach]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy - Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine, 64-67. [in Ukrainian]

4. Harmash T.A. (2018). Profesiina pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv iz lohistyky do upravlinskoi diialnosti. [Professional training of future logistics specialists for management activities].

5. Harmash T.A. (2017). Hotovnist do profesiinoi diialnosti yak peredumova efektyvnoi upravlinskoi diialnosti maibutnoho fakhivtsia iz lohistyky. [Readiness for professional activity as a prerequisite for effective management of the future specialist in logistics]. Zhurnalnaukovyi ohliad- Journal scientific review, 4. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/

6. Hrebeniuk L.V. (2020). Formuvannia hotovnosti maibutnikh ofitseriv zbroinykh syl Ukrainy do profesiinoi vzaiemodii u mizhnarodnykh operatsiiakh z pidtrymannia myru i bezpeky [Formation of readiness of future officers of the Armed Forces of Ukraine for professional cooperation in international operations to maintain peace and security]. Extended abstract of candidate's thesis. Khmelnytskyi [in Ukrainian].

7. Klikh L.V., Zazymko O.V. Formuvannia hotovnosti studentiv mahistratury do profesiinoi diialnosti [Formation of readiness of master's students for professional activity].

8. Koval M.S., Koziar M.M., Lytvyn A.V. (2018). Pedahohichna model formuvannia hotovnosti fakhivtsiv tsyvilnoho zakhystu do profesiinoi diialnosti [Pedagogical model of formation of readiness of civil defense specialists for professional activity]. VisnykLDUBZHD - Bulletin of the LDUBZH, 18, 143-151 [in Ukrainian].

9. Lebedyk I.V. (2007). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov do profesiinoi samorealizatsii u protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin [Preparation of future teachers of foreign languages for professional self-realization in the process of studying professional disciplines] Extended abstract of candidate's thesis. Kirovohrad [in Ukrainian].

10. Medvid Yu.I. (2018). Vyznachennia sutnist hotovnosti maibutnoho ofitsera zapasu do sluzhbovo-boiovoi diialnosti [Determining the essence of the readiness of the future reserve officer for military service]. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky - Scientific notes of the pedagogy department, 43, 218-235 [in Ukrainian].

11. Mozghovyi V.L. (2010). Doslidzhennia formuvannia hotovnosti do pedahohichnoi diialnosti maibutnikh inzheneriv-pedahohiv ahrarnoho profiliu: planuvannia pedahohichnoho eksperymentu [Research of formation of readiness for pedagogical activity of future engineers- teachers of agrarian profile: planning of pedagogical experiment]. Naukovipratsi. Pedahohika - Scientific works. Pedagogy 131, 46-49 [in Ukrainian].

12. Mudryk A.B. (2015). Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi identychnosti derzhavnoho sluzhbovtsia [Psychological features of professional identity of civil servants]. Psykholohichni perspektyvy - Psychological perspectives, 25. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Ppst_2015_25_18 [in Ukrainian].

13. Mul C.A. (2016). Psykholohiia hotovnosti ofitsera-prykordonnyka do profesiinoi diialnosti [Psychology of readiness of the frontier officer for professional activity]. Extended adstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

14. Pavliuk T.H. (2018). Sutnist, struktura ta osoblyvosti zmistu poniattia «profesiina hotovnist do roboty z personalom» maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv [The essence, structure and features of the content of the concept of "professional readiness to work with staff" of future border officers]. Molod i rynok - Youth and the market, 4 (159), 106-118. [in Ukrainian].

15. Starosta I.V. (2019). Hotovnist maibutnikh uchyteliv do pedahohichnoi diialnosti: sutnist, struktura [Readiness of future teachers for pedagogical activity: essence, structure]. Retrieved from https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5923 [in Ukrainian].

16. Potapkina L.V. (2015). Hotovnist do profesiinoi diialnosti yak psykholoho- pedahohichna problema [Readiness for professional activity as a psychological and pedagogical problem]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Pedahohichni nauky - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: Pedagogical sciences, 1, 198-207 [in Ukrainian].

17. Shvets D.V. (2016). Pidhotovka maibutnikh ofitseriv MVS Ukrainy do okhorony i zabezpechennia hromadskoho poriadku v protsesi fakhovoi pidhotovky [Preparation of future officers of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine for the protection and maintenance of public order in the process of professional training] Extendedadstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

18. Ukaz Prezydenta Ukrainy № 121/2021 «Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 25 bereznia 2021 roku [On the Strategy of Military Security of Ukraine] Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661 [in Ukrainian].

19. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12 travnia 2021 r. № 467 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro vyshchi viiskovi navchalni zaklady». [On approval of the Regulations on higher military educational institutions]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/467-2021-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

20. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 serpnia 2019 r. № 800 «Deiaki pytannia pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh i naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv». [Some issues of professional development of teachers and research and teaching staff]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

21. Polozhennia pro profesiinyi rozvytok ta pidvyshchennia kvalifikatsii naukovo- pedahohichnykh ta pedahohichnykh pratsivnykiv Natsionalnoi akademii Natsionalnoi hvardii Ukrainy. [regulations on professional development and advanced training of scientific and pedagogical and pedagogical staff of the National Academy of the National Guard of Ukraine].

22. Ukaz Prezydenta Ukrainy № 473/2021 «Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy» vid 20 serpnia 2021 roku «Pro Stratehichnyi oboronnyi biuleten Ukrainy». [On the Strategic Defense Bulletin of Ukraine]. Retrieved from https://www.president.gov.ua/ documents/4732021-40121 in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru