Реалізація концепції масового відкритого онлайн навчання засобами віртуального освітнього середовища Moodle

*Джерело: складено за даними [5]

За даними Skill Scouter, на світовому ринку електронного навчання домінують США та Європа. Приблизно 70 відсотків світового ринку електронного навчання припадає на США та Європу; тенденція, яка вказує на те, що більшість діяльності з електронного навчання зосереджена в США та Європі. У 2022 році Університет Арканзасу в Літл-Році був визнаний найкращим навчальним закладом дистанційного навчання в Сполучених Штатах: 54 відсотки його студентів навчалися онлайн. Університет Франкліна, Університет Бренау, Францисканський університет Стьюбенвілля та Християнський коледж Озарка замкнули п'ятірку найкращих (табл. 1).

З усіх провідних установ дистанційного навчання у Сполучених Штатах Університет Вестерн-Говернорс у штаті Юта посів перше місце зі 136 139 студентами, які пройшли виключно курси дистанційного навчання у 2022 році. Університет Південного Нью-Гемпшира посів друге місце за ексклюзивним онлайн-зарахуванням зі 106 375 студентами.

Фахівці компанії BMC Medical Education опублікували дослідження, присвячене поширеним бар'єрам, які виникають у процесі дистанційного навчання і можуть стримувати вплив на ринок освітніх технологій [6]. Були виявлені такі ключові бар'єри дистанційного навчання:

- недовіра до дистанційного формату із боку всіх учасників процесу;

- слабкі технічні та цифрові компетенції, недосконала IT- інфраструктура;

- дефіцит часу на навчання;

- проблеми організації практичної роботи у дистанційному форматі;

- нестача комунікації та зворотного зв'язку з боку викладачів.

Окрім вищесказаного, пандемія та викликана нею економічна криза стали причиною для запровадження компаніями та корпораціями додаткових заходів щодо скорочення їх витрат, у тому числі витрат на стратегічно важливий напрямок - корпоративне навчання. У той же час, великий відсоток компаній на міжнародній арені розглядає практику дистанційного корпоративного навчання як позитивний тренд. У зв'язку з чим існують офіційні прогнози щодо подальшого розвитку та збільшення фінансування дистанційного корпоративного навчання. Зростання інтересу до навчання онлайн зумовлене як загальними тенденціями розвитку сучасного інформаційного суспільства, так і прагненням вишів змінити вектор своєї діяльності у бік інновацій, технологічності, професійної орієнтації, гнучкості та доступності освіти.

Одним із пріоритетних напрямків державної політики України в сфері освіти стало впровадження дистанційного навчання в освітній процес. За підсумками минулого року у закладах освіти розгорнули 109 платформ у межах проекту «Moоdle - це про100!» [7]. До участі у проекті створення єдиного електронного середовища зголосились школи та заклади професійно-технічної освіти. Відтак, платформа для дистанційного навчання запрацювала в усіх закладах, а навчання пройшли понад дві з половиною тисяч педагогів. Відповідно до програми розвитку освіти проект реалізовуватиметься до 2025 року. Цього року до проекту планують долучити ще сотню закладів освіти, а реалізацію проекту розіб'ють на два потоки: для нових учасників, та для тих, хто розпочав роботу над проектом торік, тому 2022-2023 навчальний рік має стати повноцінним Moоdle-роком.

Під час роботи на платформі Moоdle важливим чинником є навики вчителів, тому навчання - необхідна частина проекту. Заклади освіти, які взяли участь у проекті та пройшли навчання, відзначають позитиви платформи та закликають колег зупинити свій вибір саме на Moоdle.

В даний час в нашій країні успішно реалізується проект SELFIE (Self-reflection on Effective Learning by Fostering the Use of Innovative Educational Technologies). Це платформа, що дозволяє здійснювати самоаналіз закладу освіти до цифрових трансформацій. Проект привернув увагу тим, що це онлайн інструмент, який допоміг зрозуміти на якому етапі цифрового розвитку ми знаходимось. Позитивно те, що цей онлайн інструмент не одноразовий, а використовуватиметься щорічно, щоб удосконалювати цифрове середовище. Проект дозволяє подивитись на школу очима керівника, вчителя чи ученика, і побачити як працює заклад зсередини. За результатами минулорічного пілотування, представники Європейського фонду освіти готові надати можливість пройти таке опитування та провести проект у всіх закладах освіти. Це дасть можливість скласти картину реального стану впровадження цифрових технологій та розуміти як змінюється наше освіта, в чому сила та слабкість освітніх закладів.

Автори проекту розглядають масові відкриті онлайн-курси (МООК/MOOC) як перспективну освітню технологію для вбудовування у програми вищої освіти. При цьому залишаються недоліки у нормативно-правовому регулюванні онлайн-навчання, зокрема, що фіксують статус онлайн-курсів як рівноправних частин освітніх програм та дозволяють формальний залік університетами пройдених дисциплін з отриманням сертифікату. Також ще не повною мірою врегульовано юридичні та фінансові відносини між організаціями, які є власниками онлайн-курсів, та освітніми організаціями, які використовують сторонні онлайн-курси у межах своїх програм. Гострим проблемним аспектом залишається і спільне питання готовності суб'єктів освітнього процесу до інтеграції масових онлайн-курсів у навчальний процес, адже впровадження прогресивних методів навчання вимагатиме формування не лише умінь та навичок користування технологіями та цифровими інструментами, а й спричинить необхідність вироблення нової стратегії поведінки у цифровому світі і, ймовірно, актуалізує культурну і ціннісну трансформацію, як у студентів, так і у викладачів [8]. Система якісної підготовки та навчання викладачів та експертів у сфері онлайн-навчання є вкрай актуальною, а розробка критеріїв оцінки якості онлайн-курсів і навичок, достатніх для їх ефективної реалізації у форматі формальної освіти, є першочерговим завданням для адміністрацій закладів освіти.

Перелічені прогалини здатні породити безліч бар'єрів на шляху впровадження МООК у навчальний процес, оскільки, насамперед, обмежують можливості визнання їхньої якості та статусу. При цьому ефективність онлайн-навчання в цілому та його позитивний вплив на динаміку професійного розвитку студентів, стимулювання їхнього інтересу до отримання знань, у тому числі практико-орієнтованих та професійно-значущих, не підлягають сумніву.

Аналіз потреб закладів освіти у масових онлайн-курсах та досвіду включення відкритих онлайн-курсів до навчальних планів провідних вузів показує, що на сьогоднішній день повна інтеграція МООК у навчальний процес не є можливою, тому найперспективнішим напрямком є використання масових онлайн-курсів як додаткового матеріалу до навчального курсу або в рамках змішаного навчання (blended/hybrid learning; flipped class format) [8]. Загалом, аналітики визнають можливість реалізації МООК у навчальній діяльності вишів та пропонують розглядати п'ять основних моделей організації навчання у даному форматі, а саме: (1) застосування МООК (MOOC) як додатковий матеріал; (2) змішане навчання з використанням частин МООК для освоєння дисципліни/модуля (модель «перевернутого класу» або flipped class); (3) змішане навчання на основі МООК (blended or hybrid learning) з проведенням поточного та проміжного контролю онлайн та збереженням частини очних занять з викладачем (face-to-face); (4) електронне навчання з використанням онлайн-курсу та очною організаційно-технічною підтримкою тьютора; (5) виключно електронне навчання з використанням онлайн-курсу для таргетованих груп учасників.

Запропоновані моделі показують, що впровадження МООК аж ніяк не тягне за собою витіснення традиційних форм і методів навчання. В наявності вибудовування розумної взаємодії між онлайн та офлайн- форматами, де нова складова у вигляді МООК може лише суттєво доповнити та збагатити освітній процес. Багато університетів використовують сьогодні МООК як різновид дистанційної освіти для залучення більшої кількості студентів, розширення методів та форматів навчання та просування свого бренду на ринку освітніх послуг. При цьому очевидно, що викладачі (розробники електронного контенту для конкретних груп студентів певних напрямів підготовки ) та їх курси навряд чи зможуть конкурувати з МООК, розміщеними на таких визнаних у світі та, дійсно, масових освітніх платформах з експоненційною кількістю користувачів як Coursera - понад 25 мільйонів студентів (https://www.coursera.org/), EdX - 15 мільйонів слухачів (https://www.edx.org/), XuetangX - перша не англомовна платформа з топ-5 МООК (http ://www.xuetangx.com/global) - 12 мільйонів; FutureLeam (https://www.futureleam.com/) - 5,3 мільйона, Udacity (https://www.udacity.com/) - 4 мільйони та ін.

Враховуючи широке поширення системи управління навчанням (Learning Management System, LMS) Moodle в освітніх установах, постійне вдосконалення та оновлення програмного забезпечення даного LMS, є передумови використання його як інструмент для створення МООК-платформ у будь-якому виші [2]. Принцип дії таких платформ- провайдерів нагадує модель реалізації одного з деривативів МООК - хМООС. До речі, перші курси, створені на базі Стенфордського університету у 2011 році, були саме xMOOCs. За своєю формою xMOOC - це відкриті електронні чи медіа-курси (ЕОР чи навчально- методичні комплекси) [8], що включають відеолекції з субтитрами, конспекти лекцій, презентації, відеоуроки, навчальні кейси, аудіофайли, домашні завдання, тести та підсумкові іспити [9]. Усі матеріали мають бути ліцензовані, сертифіковані та відповідати обсягу та змісту освітніх програм за заявленими напрямами підготовки вишу [8]. Важливими є відбір та систематизація змісту навчального контенту, плановість та своєчасність його доставки слухачам [10]. Студенти ідентифікуються в системі за допомогою логіну та пароля, формують індивідуальний графік навчання та звітності, проходять поточний контроль та складають підсумкові іспити. Успішне освоєння курсу чи програми має в ідеалі надавати слухачеві/студенту право на залік університетом пройденої дисципліни з отриманням відповідного сертифіката. Студенти можуть демонструвати як різний рівень базової підготовки до початку вивчення курсу/програми, так і різні підсумкові результати освоєння пропонованого навчального контенту. У програми МООК-платформ зазвичай закладено алгоритм обліку особливостей стилів навчання слухачів та індивідуальних можливостей сприйняття ними матеріалу. Це дозволяє персоналізувати навчання, зокрема, вибірково проходити курс, пропускаючи менш важливі блоки, але за бажання повертаючись до них, і більш поглиблено вивчати основний тематично значимий матеріал.

Інший варіант проведення курсу на базі LMS Moodle може бути організований за аналогією з реалізацією іншого деривативу МООК - сМООС [10]. Курси, розроблені за цією моделлю, можуть бути доповненням до організації як традиційного (аудиторного), так і дистанційного навчання (distance learning). Цікаво, що саме сутність cМООC відбиває феномен концепції МООК, що спирається, власне, на ключові принципи теорії коннективізму. Це передбачає сполученість людей та їх мережну взаємодію для отримання та обміну знаннями, практичне вивчення навчальних об'єктів, активне проектування реальних життєвих ситуацій та вбудовування прикладних знань та навичок у навчальну оболонку [11]. Додаток певних наукових дисциплін до реального світу відбувається при цьому на навчальних заняттях, де через призму освоєння міждисциплінарних знань йде поєднання інформаційних джерел кількох дисциплін та втілюється взаємозв'язок як членів мережевої спільноти, так і безлічі дисциплін та професій [12]. У форматі курсу cМООC широко застосовуються звичні для молоді «цифрового покоління Z» інструменти, форми та засоби соціального спілкування в мережі Інтернет за допомогою соцмереж типу Facebook і Twitter, відкритих форумів, чатів та блогів користувачів на майданчиках віртуальної реальності типу Second Life та High Fidelity, RSS-підписок, краудсорсингових платформ в рамках самої системи LMS Moodle та ін. [12]. Подібні МООК припускають покрокове освоєння програми під керівництвом тьютора (наукового куратора курсу) і дозволяють студенту здобувати відчуття повноцінної формальної освіти. Також з'являються більш широкі можливості для підтримки в інтерактивному режимі зв'язку всередині спільноти та надання допомоги для визначення та вирішення різноманітних проблем та питань технічного та педагогічного характеру [13].

Очевидно, що деривативи xMOOС та cМООС відкривають нові можливості як у сфері дистанційної, так і традиційної університетської освіти. Вивчення найкращих світових практик онлайн-навчання, наукового потенціалу провідних університетів, досвіду роботи вже існуючих онлайн-платформ та проектів, а також особистий досвід з розробки, створення та впровадження електронних курсів підтвердив гіпотезу авторів про можливість ефективної інтеграції LMS Moodle у ролі МООК-платформи в освітнє середовище ЗВО. LMS Moodle, будучи програмним продуктом з відкритим вихідним кодом, дозволяє насичувати навчальний процес новими сервісами, додатками та компонентами; об'єднувати авторський контент із сторонніми інформаційними системами; вбудовувати та встановлювати вже готові або розробляти унікальні додаткові модулі та ін. [14].

Незважаючи на наявність позитивних і негативних аспектів, багато вчених у своїх розробках пропонують активне впровадження даної системи в освітній процес початкових і середніх шкіл [15]. Мотивацію вони доводять спрощенням оцінювання результатів тестів, завдань, і навіть велику зацікавленість молодшого покоління навчальним процесом на електронних пристроях. На сьогоднішній день, близько 50000 організацій і більше 200 країн світу успішно використовують Moodle у навчанні [16]. Говорячи про стан педагогічного складу в процесі використання Moodle, слід зазначити дослідження, проведені в 2019 році в школах Каталонії (Іспанія). Аналіз результатів показав активне використання вчителями інструментів Moodle, зокрема під час складання тестів, прикріплення завдань та глосаріїв. Педагоги вважають, що система позитивно вплинула як на якість підготовки учнів, так і на комунікацію в процесі навчання [17]. Інші вчені звертають увагу на застосування Moodle саме у вищих навчальних закладах професійної освіти. Автори вважають, що наявність інноваційних систем в університетському середовищі забезпечує повноту та оперативність знань студентів. Також дослідники відзначають значущість відповідності освітнього середовища сучасним тенденціям у науці і технологіях [18].

До провідних можливостей системи Moodle можна віднести: широкі ресурси щодо розміщення та оновлення навчально-методичного забезпечення дисципліни, що вивчається; наявність інструментів для дистанційного консультування учнів; в) можливість постійного моніторингу роботи студентів; широке використання елемента курсу «Завдання», до якого можуть прикріпити файли різних форматів із виконаним матеріалом; поліваріативність - система може використовуватися як для дистанційного, так і для очного навчання; простий, доступний web-інтерфейс; усі дані, що вносяться до системи, легко актуалізуються; можливість модифікувати інтерфейс користувача відповідно до своїх потребами та ін.

Система Moodle забезпечує високий рівень наочності матеріалу про результати тестування, закладено можливість формування зведених звітів, зіставлення підсумків, використання графічних інструментів для їх візуалізації.

Висновки

Застосування LMS Moodle необхідно розглядати не як просте доповнення до існуючих методів навчання, а як ефективний засіб, який повинен призвести до зміни всіх компонентів навчального процесу, починаючи від змісту та закінчуючи його організаційними формами. Таким чином, LMS Moodle відкриває нові перспективи у сучасному навчанні, надає широкі та цікаві можливості підвищення якості освіти. Викладачі, які користуються віртуальною платформою Moodle, повинні не боятися експериментувати та активно впроваджувати нові методи та компоненти навчання у свою професійну практику. Слід пам'ятати, що створення гнучкого освітнього середовища, в якому буде місце інноваціям, технологічності та творчому началу, залежить багато в чому від самих викладачів, так і від адміністрацій закладів освіти.

Сучасна модель освітнього процесу орієнтується на високий стандарт якості освіти, змістовності та технологій навчання на всіх етапах освіти. Тому багато державних та комерційних ЗВО, закладів середньої професійної та додаткової освіти використовують LMS Moodle. Вона зручна у використанні і є стандартом дистанційного та змішаного навчання. Таким чином, використання системи LMS Moodle неминуче стане засобом підвищення якості дистанційної освіти та освіти загалом. Цю платформу можна застосувати для організації традиційного, дистанційного, змішаного та адаптивного навчання із застосуванням елементів штучного інтелекту. Система Moodle дозволяє контролювати активність учнів, створює для кожного портфоліо та зберігає всю статистику, а також полегшує роботу викладача, дозволяючи економно та ефективно використовувати його час.

Дистанційне навчання за допомогою системи Moodle, володіючи такими перевагами, як можливість навчання в будь-якому місці та в будь-якому часі, модульність, гнучкість, паралельність та доступність відповідає вимогам сучасної освіти. Навчання на базі LMS Moodle є перспективним у сучасному освітньому процесі.

електронний мoodle онлайн-курс навчання

Література:

1. Фоломєєв М., Яцура К., Крижанівська В., Жовнір А., Тремполець Д. Оцінка рівня впровадження електронного навчання в українських ВНЗ шляхом аналізу їх веб-ресурсів: теоретичні аспекти соціологічного аналізу. Український соціум. 2017. Вип. 2. С. 45-59.

2. Global Education. Innovation, Investment & Technology. Holon IQ. URL: MetaEdu-Summit_2020_HolonIQ.pdf

3. Sector coverage report: Education Technology. GCA. URL: https://gcaglobal.com/ wp-content/uploads/2021/07/GCA-H1-2021-Education-Tech nology-Sector-Report.pdf

4. Technavio 2018. E-learning Market in the US 2018-2022. URL: https://www.technavio.com/ report/e-learning-market-in-the-us-analysis-share-2018?pk_vid=2a69e 1dd3fbc7b381591262233ffe154

5. Stratistics Market Research Consulting 2019. Corporate E-Learning - Global Market Outlook (2017-2026). URL: https://www.marketresearch.com/Stratistics-Market- Research-Consulting-v4058/Corporate-Learning-Global-Outlook-12571841/

6. BMC Medical Education URL:https://bmcmededuc.biomedcentral.com/

7. Moodle-це про100! URL:https://osvita.loda.gov.ua/?page=blog&id=1166

8. Porter G.W. Free choice of learning management systems: Do student habits override inherent system quality? Interactive Tech & Smart Education, Vol. 10, No. 2, 2013, Pp. 84-94.

9. Cormier D., Stewart B. Cormier, B. Stewart // In S. Murray, (Ed.) Proceedings of the Atlantic Universities' Teaching Showcase 2010, Vol. 14, 2011. pp. 24-31.

10. Downes S. Learning Networks and Connective Knowledge. Collective Intelligence and E-learning. 2006. Vol. 20. Pp.1-26.

11. Stapleton P. Language teaching research: Oxford: ELT Journal, Vol. 68, No. 4, 2014, Pp. 432-441.

12. Villa. D., Dorsey, J. State of Gen Z 2017: Meet the Throwback Generation: White Paper. Research by: Generational Kinetics, Austin, Texas, USA. 2017. 30 p.

13. Ainoutdinova I.N., Blagoveschchenskaya A.A. Потенційний масивний Open Online Courses (MOOCs). ICERI 2017. Proceedings, Seville, Spain, 2017. Pp. 8335-8344.

14. Porter G.W. Free choice of learning management systems: Do student habits override inherent system quality? Interactive Tech & Smart Education, Vol. 10, No. 2, 2013. Pp. 84-94.

15. Shan Jin Design of an online learning platform with Moodle. The 7th International Conference on Computer Science & Education (ICCSE 2012) July 14-17, 2012. Pp. 1710-1714.

16. Shalatska H.M. Moodle course in teaching English language for specific purposes for masters in mechanical engineering. CEUR Workshop Proceedings. Vol. 2643. P. 416-434.

17. Badia A. Teachers` Perceptions of the Use of Moodle Activities and Their Learning Impact in Secondary Education// Technology, Knowledge and Learning. 2019. vol. 24, pages 483-499.

18. Zabolotniaia M. Use of the LMS Moodle for an Effective Implementation of an Innovative Policy in Higher Educational Institutions. International Journal of Emerging Technology in Learning. Volume 15, Number 13, Jul 10, 2020 ISSN 1863-0383.

References:

1. Folomieiev M., Yatsura K., Kryzhanivs'ka V., Zhovnir A., Trempolets' D. Otsinka rivnia vprovadzhennia elektronnoho navchannia v ukrains'kykh VNZ shliakhom analizu ikh veb-resursiv: teoretychni aspekty sotsiolohichnoho analizu [Assessment of the level of implementation of e-learning in Ukrainian universities by analyzing their web resources: theoretical aspects of sociological analysis]. Ukrains'kyj sotsium [Ukrainian society]. 2017. Vyp. 2. S. 45-59. in Ukrainian].

2. Global Education. Innovation, Investment & Technology. Holon IQ. Retrieved from: MetaEdu-Summit_2020_HolonIQ.pdf [in English].

3. Sector coverage report: Education Technology. GCA. Retrieved from: https://gcaglobal.com/wp-content/uploads/2021/07/GCA-H1-2021-Education-Tech nology-Sector-Report.pdf [in English].

4. Technavio 2018. E-learning Market in the US 2018-2022. Retrieved from: https://www.technavio.com/report/e-learning-market-in-the-us-analysis-share-2018?pk_vid= 2a69e1dd3fbc7b381591262233ffe154 [in English].

5. Stratistics Market Research Consulting 2019. Corporate E-Learning - Global Market Outlook (2017-2026). Retrieved from: https://www.marketresearch.com/ Stratistics-Market-Research-Consulting-v4058/Corporate-Learning-Global-Outlook-12571841/ [in English].

6. BMC Medical Education URL:https://bmcmededuc.biomedcentral.com/ [in English].

7. Moodle-tse pro 100! [Moodle is about 100!] Retrieved from:https://osvita.loda.gov.ua/? page=blog&id=1166 in Ukrainian].

8. Porter, G.W. (2013). Free choice of learning management systems: Do student habits override inherent system quality? Interactive Tech & Smart Education, Vol. 10, No. 2, 2013. Pp. 84-94. [in English].

9. Cormier, D.& Stewart, B. Cormier, B. Stewart // In S. Murray, (Ed.) (2010). Proceedings of the Atlantic Universities' Teaching Showcase 2010, Vol. 14, 2011. pp. 24-31. [in English].

10. Downes, S. (2006). Learning Networks and Connective Knowledge. Collective Intelligence and E-learning. Vol. 20. Pp.1-26. [in English].

11. Stapleton, P. (2014). Language teaching research: Oxford: ELT Journal, Vol. 68, No. 4, 2014. Pp. 432-441. [in English].

12. Villa, D.& Dorsey, J. (2017). State of Gen Z 2017: Meet the Throwback Generation: White Paper. Research by: Generational Kinetics, Austin, Texas, USA. 30 p. [in English].

13. Ainoutdinova, I.N.& Blagoveschchenskaya, A.A. (2017). Potentsijnyj masyvnyj Open Online Courses (MOOCs). ICERI 2017. Proceedings, Seville, Spain, 2017. Pp. 8335-8344. [in English].

14. Porter, G.W. (2013). Free choice of learning management systems: Do student habits override inherent system quality? Interactive Tech & Smart Education, Vol. 10, No. 2, 2013. Pp. 84-94. [in English].

15. Shan Jin (2012). Design of an online learning platform with Moodle. The 7th International Conference on Computer Science & Education (ICCSE 2012) July 14-17, Pp. 1710-1714. [in English].

16. Shalatska, H. M. (2020). Moodle course in teaching English language for specific purposes for masters in mechanical engineering. CEUR Workshop Proceedings. Vol. 2643. P. 416-434. [in English].

17. Badia, A. (2019). Teachers` Perceptions of the Use of Moodle Activities and Their Learning Impact in Secondary Education// Technology, Knowledge and Learning. volume24, pages 483-499. [in English].

18. Zabolotniaia, M. (2020). Use of the LMS Moodle for an Effective Implementation of an Innovative Policy in Higher Educational Institutions. International Journal of Emerging Technology in Learning. Volume 15, Number 13, Jul 10, 2020 ISSN 1863-0383. [in English].

Размещено на Allbest.ru