Інформальна освіта як ресурс професійного розвитку майбутнього вихователя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Інформальна освіта як ресурс професійного розвитку майбутнього вихователя

Бенера Валентина Єфремівна,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії і методики дошкільної та початкової освіти

м. Кременець

Анотація

У статті розкрито сутнісні характеристики інформальної освіти у визначеннях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених.

Обґрунтовано законодавчі засади досліджуваного феномену на вітчизняній та зарубіжній нормативній базі.

У зв'язку із трансформаційними змінами, яких зазнає сучасна освіта (масовість та збільшення доступності освіти; глобалізація освіти та посилення міжнародної конкуренції на ринку освітніх послуг; інтернаціоналізація освітнього простору та ін.) інформальна освіта фактично стає одним із інтегральних чинників особистісного та професійного розвитку майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти.

Акцентовано увагу на тому, що інформальна освіта є новим вікном можливостей для розвитку компетентностей, що можуть допомогти майбутньому вихователю в пошуку його ідентичності із професією та успішній самореалізації.

Зазначено, що вивчення європейського досвіду підготовки майбутніх педагогів в умовах інформальної освіти становить великий інтерес для аналізу, осмислення й збагачення сучасної науки та оптимізації професійної підготовки майбутнього вихователя у фаховому коледжі.

Визначено, що на засадах аксіологічного підходу вибудовується принципово нова стратегія освіти та самоосвіти: формування в майбутніх вихователів механізмів модифікації мотиваційно-ціннісних аспектів власної самостійної діяльності через процеси самопізнання. Водночас перерозподіляються акценти в освітньому процесі з викладання на учіння й активізується концепція освіти, спрямована на навчання (learning-centred), чи студентоорієнтоване навчання (student-centrededucation).

Розкрито процес інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти у фаховому коледжі як процес, спрямований на забезпечення повноти і цілісності освіти шляхом взаємодії, взаємопроникнення і розширення можливостей формальної та позаформальної (неформальної та інформальної) освіти в умовах забезпечення гармонії й узгодження інтересів всіх суб`єктів діяльності.

Ключові слова: інформальна освіта, фаховий коледж, майбутній вихователь, професійний розвиток.

Abstract

Benera Valentyna Efremivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Theory and Methods of Preschool and Primary Education, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

Informal education as a resource for the professional development of the future educator

The article reveals the essential characteristics of informal education in the definitions of leading domestic and foreign scientists. The legal foundations of the studied phenomenon are substantiated on the domestic and foreign regulatory basis.

In connection with the transformational changes that modern education is undergoing (the mass and increasing accessibility of education; the globalization of education and the strengthening of international competition in the market of educational services; the internationalization of the educational space, etc.), informal education actually becomes one of the integral factors of personal and professional development in the future teacher of a preschool education institution.

Attention is focused on the fact that informal education is a new window of opportunities for the development of competencies that can help the future educator in finding his identity with the profession and successful self-realization.

It is noted that the study of the European experience of training future teachers in the conditions of informal education is of great interest for the analysis, understanding and enrichment of modern science and optimization of the professional training of future educators in a vocational college.

It was determined that a fundamentally new strategy of education and self-education is being built on the basis of the axiological approach: the formation of mechanisms for modifying the motivational and value aspects of one's own independent activity through the processes of self-knowledge in future educators. At the same time, the emphasis in the educational process is being redistributed from teaching to learning, and the concept of education focused on learning (learning-centered) or student-centered education (student-centered education) is being activated.

The process of integration of formal, informal and informal education in a vocational college is revealed as a process aimed at ensuring the completeness and integrity of education through interaction, interpenetration and expansion of opportunities for formal and non-formal (informal and informal) education in conditions of ensuring harmony and coordination of interests of all subjects of activity.

Keywords: informal education, professional college, future teacher, professional development.

Основна частина

Постановка проблеми. Сучасні вимоги щодо підняття престижу професії вихователя закладу дошкільної освіти продукують застосування інноваційних форм і засобів стимулювання ефективності їх професійного розвитку.

У зв'язку із трансформаційними змінами, яких зазнає сучасна освіта (масовість та збільшення доступності освіти; глобалізація освіти та посилення міжнародної конкуренції на ринку освітніх послуг; інтернаціоналізація освітнього простору та ін.) інформальна освіта фактично стає одним із інтегральних чинників особистісного та професійного розвитку майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти (надалі - ЗДО).

У цьому контексті ми розглядаємо інформальну освіту як вікно можливостей розвитку компетентностей, що можуть допомогти майбутньому вихователю в пошуку його ідентичності із професією та успішній самореалізації. Імперативи зміщуються на самостійність навчання у контексті інформальної освіти; причому, не стільки на отримання певної суми нових знань, скільки на вдосконаленні знань та навичок, вже здобутих індивідом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових розвідках учених представлено: сучасні підходи до визначення інформальної освіти у зарубіжній науковій парадигмі (Т. Лискіна, Н. Паульзен та ін.); сутність інформальної освіти як фактору трансформації сучасної освіти (І. Жукевич,

О. Павлова та ін.); формування професійної компетентності фахівця в умовах інтеграції неформальної та інформальної освіти (А. Гончарук, М. Груздєв, Т. Кристопчук, В. Луговий та ін.); порівняння зарубіжного та вітчизняного досвіду організації неперервної освіти та освіти дорослих (Л. Айзікова, Н. Дем'яненко, І. Жукевич, Л. Сігаєва, О. Самойленко, В. Фрицюк) та ін.

Мета статті - обґрунтування сутності та дослідження особливостей застосування інформальної освіти як ресурсу професійного розвитку майбутнього вихователя в умовах навчання у фаховому коледжі.

Виклад основного матеріалу. Один із пріоритетів вищої освіти в європейському освітньому просторі, визначений у Єреванському комюніке (YerevanCommunique, 2015), - пошук шляхів уведення педагогічних інновацій для підтримання та збільшення рівня й значущості самостійного навчання студентів на засадах свободи вибору, академічної мобільності та студентоорієнтованого підходу [6]; зміцнення європейської ідентичності через освіту та культуру (StrengtheningEuropeanIdentitythroughEducationandCulture, 2017); у Паризькому комюніке (2018) - «співпраця в практиках інноваційного навчання і викладання» та розвиток «нових й інклюзивних підходів до постійного їх вдосконалення» [10].

На засадах аксіологічного підходу вибудовується принципово нова стратегія освіти та самоосвіти: формування в майбутніх вихователів механізмів модифікації мотиваційно-ціннісних аспектів власної самостійної діяльності через процеси самопізнання. Водночас перерозподіляються акценти в освітньому процесі з викладання на учіння й активізується концепція освіти, спрямована на навчання (learning-centred), чи студентоорієнтоване навчання (student-centrededucation).

Серед ціннісних принципів Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), що детермінують діяльність майбутніх фахівців, є закон «базисної організації компетентностей» особистості (В. Луговий, О. Слюсаренко, Ж. Таланова, 2018). Вони є одними з п'яти видів компетентностей, що визначаються як «діяльнісні здатності особи на основі системи її пріоритетних принципів і предметів діяльності» [8, с. 10].

Реалізована на практиці концепція неперервної освіти (навчання тривалістю в життя - lifelonglearning) надає змогу особистості майбутнього педагога одержувати необхідні на кожному етапі різні блоки компетентності, а інформація та здобутті знання стають стратегічним ресурсом для успішної самореалізації упродовж життя.

Серед ключових компетентностей особи, що визначені Європейським Парламентом і Радою Європейського Союзу, є навченість навчатися, яка включає оцінювання своїх навчальних потреб, процесу та прогресу, визначення можливостей подолання перешкод для успішного навчання, відповідну мотивацію і впевненість [9, с. 55].

Перспективний шлях розвитку академічної мобільності у сфері освіти та професійного розвитку, сприяння неформальній та інформальній навчальній освіті є проголошення Європейською Комісією про відкриття нової Програми Еразмус+ на 2021-2027 рр. У межах програми буде також підтримано нові флагманські ініціативи, такі як Європейські університети, Академії вчителів Еразмус, Центри досконалості у сфері професійної (професійно-технічної) освіти та «Відкривай ЄС» [11].

За визначенням ЮНЕСКО, до основних форм неперервної освіти відносять: формальну, неформальну та інформальну. Континуум

безперервної освіти робить неформальну та інформальну освіту рівноправними учасниками процесу навчання в умовах фахового коледжу. Інформальна освітане може розглядатися поза контекстом формальної та неформальної освіти, оскільки вони становлять єдину освітню парадигму сучасного світу та складають сучасну систему освіти, безперервний процес навчання вчитися упродовж життя. Тому процес інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти у фаховому коледжі можна визначити як процес, спрямований на забезпечення повноти і цілісності освіти шляхом взаємодії, взаємопроникнення і розширення можливостей формальної та позаформальної (неформальної та інформальної) освіти в умовах забезпечення гармонії й узгодження інтересів всіх суб`єктів діяльності.

Відгукуючись на виклики сьогодення та потреби майбутніх вихователів, держава передбачила можливість безперервного їх навчання у Законі України «Про освіту» (2017), відповідно до якого майбутній вихователь ЗДО має можливість обирати один з видів освіти впродовж життя - формальну, неформальну чи інформальну (ст. 8, п. 2., п. 4). Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, регулюються в системі формальної освіти визначеним законодавством порядком.

Поняття «інформальна освіта» на сучасному етапі розвитку педагогічної науки не має стійкого класичного визначення. Зокрема, низка американських дослідників не погоджуються із терміном «інформальна освіта», вважають, що навчання на робочому місці побудоване на формальних домовленостях між співробітниками, тому вживання цього терміна неправильне [14].

Вчені Т. Лискіната Н. Паульзен окреслюють вісім підходів до визначень інформальної освіти у зарубіжній науковій парадигмі (рис. 1). Вивчення європейського досвіду підготовки майбутніх педагогів в умовах інформальної освіти становить великий інтерес для аналізу, осмислення й збагачення сучасної науки та оптимізації професійної підготовки майбутнього вихователя у фаховому коледжі.

інформальний освіта фаховий коледж

Формат інформальної освіти у зарубіжній науковій парадигмі

Серед тенденцій глобалізації світового розвитку вчені відзначають закріплення та розширення у загальносвітовому вимірі провідної ролі здібностей людини до трудової діяльності інноваційного змісту, визнання людського капіталу як головної продуктивної сили, якою визначається можливість зростання матеріального і духовного багатства людства, конкурентоспроможність країн.

Важливо відзначити, що взаємодія навчання, досліджень та інновацій, а також поєднання академічного навчання та навчання на робочому місці надасть змогу майбутнім вихователем розвивати критичний і творчий образ мислення та приймати інноваційні рішення, що передусім відображаються в несприятливих умовах.

Головне завдання інформальної освіти, незважаючи на її форму здобуття, полягає в тому, що майбутньому вихователю ЗДО надається можливість відшукати ідентичність, пов'язану з віком, культурою та професійною діяльністю.

Інформальна освіта - це:

1) освіта самостійного навчання, яка характеризується більшою міроюавтономності, незалежності дорослого від зовнішніх дій (як несприятливих, так і сприятливих),

2) гнучкау проявах (за часом, місцем, формами та методами, змістом навчання) [12, с. 192].

На думку вчених, інформальна освіта може ефективно вирішувати завдання формування життєвих установок особистості фахівця, заповнення дефіциту її професійної компетентності.

Прикладами інформальної освітивважають навчання за методом спроб і помилок, стихійну самоосвіту у вигляді самостійного пошуку відповідей на питання, взаємонавчання під час спільного виконання тих чи інших завдань, збагачення духовного світу завдяки читанню та відвідуванню закладів культури, естетичний розвиток у процесі читання художньої літератури, розвиток комунікативних навичок в процесі міжособистісного спілкування, розширення кругозору, збагачення духовного світу та отримання життєво важливих знань, умінь, навичок під час подорожей, туристичних поїздок тощо [2].

Разом з тим, розглядаючи поняття інформальної освіти, слід зауважити, що воно набагато ширше, ніж поняття «самоосвіта», охоплює сімейне, побутове, дозвіллєве навчання тощо.

На табл. 1 представлено варіативність сутнісної характеристики інформальної освіти (як вид освіти, форма освіти, «навчання через досвід», навчальна діяльність) тощо.

Самоосвіта входить у поняття інформальної освіти, вони взаємопов'язані, але не тотожні. М. Кузьміна, визначаючи специфіку самоосвіти, зауважує, що вона переважно здійснюється на базі самостійної діяльності людини згідно з її індивідуальними особливостями та власними й фаховими потребами, непоодинока й ґрунтується винятково на основі глибоких далекосяжних внутрішніх мотивів студента та за своєю суттю виходить поза межі навчальних планів і програм, розпочинаючись власне із самостійної навчальної діяльності.

Таблиця 1. Експлікація поняття «інформальна освіта»