Світогляд у формуванні особистості студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Світогляд у формуванні особистості студентів

Кондрацька Галина Дмитрівна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної терапії, ерготерапії та здоров'я

Дрогобич



Анотація

Світогляд має над важливе значення для світосприйняття молодою людиною сучасного суспільства. Світогляд - форма самосвідомості людини і суспільства, система узагальнених поглядів щодо місця людини у світі та взаємовідносин з ним. Для формування світогляду потрібно визначити концептологію як цілісну систему поглядів, знань уявлень про світ охоплює і обумовлює ціннісні орієнтації, моральнісні принципи, ставлення до оточення, діяльність людини. Світогляду є органічним виразом самосвідомості суб'єкта, його основна функція - забезпечення її відповідності до повсякденного життєвого циклу. Світоглядом керуються суспільні інтереси.

У статті розкрито траєкторії формування світогляду у особистості студентів закладів вищої освіти. Проаналізовано акспекти (інтелектуальний потенціал, можливості, інтереси, нахили, мотиви і ціннісні установки) формування світогляду особистості студентів закладів вищої освіти. Визначено структуру світогляду особистості студентів закладів вищої освіти: історичні методи дослідження світогляду, історичні типи формування світогляду, характеристика світогляду.

Показано шляхи формування світогляду особистості студентів закладів вищої освіти, виділено основні функції світогляду в суспільстві: філософська, гносеологічна, методологічна, інтеграційна, культурологічна, аксіологічна, етична.

Вивчення аспектів формування світогляду, його історичної основи та порівняльна характеристика впливу філософії, психології та педагогіки визначає функції світогляду особистості студента. Формування цілісної системи світоглядних знань сучасного студента передбачає створення системи, яка утворюює сукупність філософських осмислених, обгрунтованих, узагальнених знань про природу, суспільство, людину, Всесвіт, у центрі якої знаходиться сам студент.

Подальшого вивчення потребують питання визначення труднощів та суперечностей у процесі формування траєкторії світоглядних знань студентів. Формування системи цінностей особистості має підтверджуватися науковими знаннями як складової наукового світогляду студента.

Ключові слова: світогляд, структура світогляду, студенти, функції світогляду.



Abstract

Kondratska Halyna Dmytrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Physical Therapy, Occupational Therapy and Health, Ivan Franko Drohobytsk State Pedagogical University, Drohobych,

WORLDVIEW IN THE FORMATION OF STUDENTS' PERSONALITY

Worldview is of utmost importance for the worldview of a young person in modern society. Worldview is a form of self-consciousness of a person and society, a system of generalized views on the place of a person in the world and relationships with it. In order to form a worldview, it is necessary to define the conceptology as a holistic system of views, knowledge of ideas about the world that encompasses and determines value orientations, moral principles, attitudes towards the environment, and human activity. A worldview is an organic expression of a subject's self-awareness; its main function is to ensure its compliance with the everyday life cycle. Worldview is guided by public interests.

The article reveals the trajectories of worldview formation in the personality of students of higher education institutions. The aspects (intellectual potential, capabilities, interests, inclinations, motives and values) of the formation of the worldview of students of higher education institutions are analyzed. The structure of the worldview of the personality of students of higher education institutions is determined: historical methods of studying worldview, historical types of worldview formation, characteristics of worldview.

The ways of forming the worldview of students of higher education institutions are shown, the main functions of worldview in society are highlighted: philosophical, epistemological, methodological, integrative, cultural, axiological, ethical.

The study of the aspects of worldview formation, its historical basis and comparative characteristics of the influence of philosophy, psychology and pedagogy determine the functions of the student's worldview. The formation of a holistic system of worldview knowledge of a modern student involves the creation of a system that forms a set of philosophically meaningful, substantiated, generalized knowledge about nature, society, man, the Universe, in the center of which is the student himself.

The issues of identifying difficulties and contradictions in the process of forming the trajectory of students' worldview knowledge require further study. The formation of a personality's system of values should be confirmed by scientific knowledge as a component of a student's scientific worldview.

Keywords: worldview, structure of worldview, students, functions of worldview.



Вступ

Постановка проблеми. Основи формування світогляду закладаються для розуміння та світосприйняття реалій сьогодення. Для розв'язання цієї проблеми ми вирішили вивчити шляхи формування світосприняття, світовідчуття і світоставлення людини. Вивчення вимог суспільства і потреб людини є першою умовою формування світогляду. Тому актуальним завданням вищої школи є формування світогляду майбутнього фахівця, який відповідає сучасному етапу культурно-історичного розвитку. Відтак постає проблема оновлення змісту знань студентів як його базового елементу формування професійної компетентності. Розв'язання цієї проблеми сприятиме процесу світоглядного становлення молодої людини, яка живе в умовах багатофакторного світоглядного впливу.

Перегляд історичних етапів формування світогляду свідчить про існування різних світоглядних систем, плюралістичних ціннісних орієнтирів. Разом із тим сучасний студент має право на вільний вибір світоглядних поглядів, на вироблення власної філософії світорозуміння.

Формування світоглядних знань студентів є важливою соціально- педагогічною проблемою. Усвідомлення викладачами ЗВО особливостей, причин і факторів, які впливають на вироблення світоглядних знань студентів, забезпечить повноцінну реалізацію науково-методичних основ їхнього формування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні існує чималий доробок у дослідженні процесу формування знань як складової частини світогляду особистості. Найпоширенішими є думки відомих філософів Є. Осічнюк, В. Шинкарук, В. Черноволенко; психологів А. Дусавицький, М. Савчин та педагогів І. Беха, С. Гончаренка, І. Зимньої, І.Зязюна, В. Ільченко, В. Максимової, Н. Ничкало, Е. Носенко, В. Паламарчук, А. Степанюк.

Яновська Л. розглядає науковий світогляд майбутнього фахівця як систему наукових, філософських, моральних понять, сформованих поглядів на світ у цілому. Науковця вважає, що розуміння окремих явищ відбувається самостійно як історичний факт і як поєднання їх у світовому розвитку суспільства, держави, світу, бачення своєї особистості в цьому світі (через діяльність, емоційне сприйняття, наукові знання тощо) [7].

Тому раціонального осмислення вимагає навколишня дійсність у особистому житті та емоційне ставлення до довкілля.

Також ми брали до уваги думку Семенишина Р. у напрямі формування в студентів наукового світогляду. Дослідником обґрунтовано навчальний процес як цілеспрямований процес засвоєння студентами знань, оволодіння вміннями і навичками. Його науковий шлях полягав у можливості формування наукового світогляду студентів в навчальному процесі [6].

Також підкреслено,що наука вивчає закономірності явищ певної галузі об'єктивного світу і, відповідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду.

Аналізуючи шляхи формування світогляду, вчені вказують на його складність, взаємопов'язаність основних елементів, базовим серед яких є історично-пізнавальний та культурологічно-ціннісний. Аналіз філософських та психолого-педагогічних закономірностей утворення світоглядних знань на різних вікових етапах розвитку є результатом внутрішньоособистісного формування людини, визначення їх місця у світоглядному становленні особистості.

Педагогіка розглядає дану проблему переважно з практичного погляду, аналізуючи змістові, структурні і методичні основи процесу освіти. Різні аспекти вивчення названої педагогічної проблеми націлюють на пошук, розуміння і практичне формування світоглядних знань особистості.

Мета статті - розкрити траєкторії формуванні світогляду у особистості студентів закладів вищої освіти.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати акспекти формування світогляду особистості студентів закладів вищої освіти.

2. Визначити структуру світогляду особистості студентів закладів вищої освіти.

3. Розкрити шляхи формування світогляду особистості студентів закладів вищої освіти.

Методи дослідження. Описовий метод розкриває процес формування світогляду студентів різних спеціальностей. Історичний метод дослідження розкриває основу і сутність закономірностей, фактів, явищ, процесів, що відбуваються в різних освітніх системах і формують основу світогляду. Порівняльний метод розкриває процес пізнання, в якому формуються теоретичні та систематизуючі знання.



Виклад основного матеріалу

Обґрунтованою і важливою є думка, що світогляд - це не лише форма теоретичної самосвідомості, але й особливий, духовно-практичний спосіб ставлення людини до світу [1]. Відтак правомірним є твердження, що процес формування світоглядних знань студентів має складну основу: філософську, психологічну і педагогічну. Методологічною основою проведеного дослідження є використання описового методу у процесі виділення важливості формування світогляду під час професійної підготовки фахівців.

Винятково важливого значення набуває професійна підготовка майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. В процесі професійної підготовки майбутніх фахівців відбувається не тільки формування компетентностей (теоретичних і методичних), а й процес розвитку та становлення світогляду. Важливим аспектом підготовки є розвиток професійно значущих якостей особистості майбутнього фахівця, його інтелектуального потенціалу, можливостей, інтересів, нахилів, мотивів і ціннісних установок. Вище перелічені аспекти мають здатність змінюватися і становлять проблему у формуванні світогляду майбутнього фахівця [4,5].

Навчання у вищій школі формує широкий погляд на світ. Породжує нові інтереси, формує здатність особистості аналізувати, оцінювати власну діяльність, змінювати її. Освітня діяльність є провідною у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців.

Етапи навчання у студентському віці мають різні характеристики. Розглянемо деякі із них, отже: на першому етапі відбувається формування світогляду студентів, змінюється структура розумової діяльності. Цей етап характеризується усвідомленням мети навчання, розвиток мотивації до самостійної творчої праці, формує інтереси до майбутньої професії [4, 5].

На другому етапі відбувається вдосконаленням мислення, пам'яті, уваги, уяви. А практика формує сприйняття майбутньої професії. Відбувається розвиток соціальної самосвідомості студента, розширення його соціальних зв'язків і відносин. Продовжується становлення і пізнання себе, своїх здібностей і можливостей у сучасному динамічному суспільстві.

Історичний метод дослідження дає можливість виділити три головні системи світогляду за співвідношенням людина-світ: космоцентричну, теоцентричну, антропоцентричну [1, 2, 3].

космоцентрична - спрямована на пошуки єдиної сутності світобудови, частиною якої є і людина; світогляд особистість студент освіта

теоцентрична - формує віру у надприродні сили, що визначають існування видимого світу та людини зокрема (сили (божества, духи), так і знеособлені (доля, світовий закон);

антропоцентрична - ототожнює людину як центр Всесвіту, розкриття можливостей розвитку особистості в його рамках.

Історичні типи світогляду спостерігаються як панівні впродовж певних епох історії людства. Водночас, вони не замінюють одні одних цілком, а наявні в будь-який час, але в різних співвідношеннях: (міфологічний, релігійний, науковий, мистецький, філософський) [1, 2, 3].

Тому в процесі проведеного дослідження було проаналізовано основні характеристики світогляду:

• громадська природа (може формуватися і функціонувати тільки в суспільстві);

• історичний характер (змінюється у зв'язку зі зміною історичних обставин);

• системність (взаємозв'язок і впорядкованість елементів).

Процес формування світогляду без зупинний. Цей процес включає різні траєкторії руху та вимоги часу, враховуючи людські потреби (політику, економіку, медицину, виробництво та культуру). Саме аналіз потреб суспільства приводить до думки розкрити основні функції світогляду для світосприйняття сучасного суспільства.

Основною є філософська функція, яка формує сприйняття сучасних і інші проблем. Впливає на формування законів, використання певних принципів, тісно пов'язана з іншими функціями. Значення і важливість кожної з них визначається в залежності від сфери застосування філософії, від рівня і характеру вирішуваних нею завдань [1, 2, 3].

Ключову роль відіграє формування світогляду через пізнанні особистості молодої людини. Гносеологічна функція світогляду прагне пояснити раціональним шляхом те, що не піддається перевірці дослідним шляхом. Також те, що не може бути розкрите, досліджено і проаналізовано наукою. Пропонуючи свої теорії, гіпотези, концептуальні підходи до пояснення тих чи інших нерозкритих або недостатньо вивчених явищ. Гносеологія певною мірою заповнює незадоволений інтерес до пізнання, залишаючи тим самим менше простору для міфологічних і релігійних фантазій [1, 2, 3].

Методологічна функція пропонує звертатися до поняття метод, який розкриває шлях, дослідження, простеження і означає певний спосіб досягнення тієї чи іншої мети у формуванні світогляду. Здатність використовувати у формуванні світогляду сукупність прийомів чи операцій, спрямоване на теоретичне і практичне освоєння дійсності. Традиційно методологічна основа світогляду формується на основі емпіричних і теоретичних методів дослідження різних галузей знань.

Іншою важливою методологічною функцією є розробка траєкторій, які формують світогляд особистості з окремих наукових дисциплін. Зауважимо при цьому, що, оперуючи гранично широкими поняттями, категоріями, формулюючи їх, виконує одночасно і світоглядну функцію.

Інтеграційна функція тісно пов'язана з наукою. Постійне залучення все нових і нових об'єктів і явищ реальної дійсності в сферу теоретичних досліджень людини. Виникає потреба в більш глибокому вивченні різних сторін до певної міри вже пізнаного. Інтеграція породжує диференціацію наукового знання на ранніх етапах його розвитку, що супроводжується появою окремих наук, виділяють не тільки об'єкт і предмет свого дослідження, але і створюють також свій, характерний тільки для даної науки категоріальний апарат.

Відтак траєкторія формування світогляду є складною, оскільки полягає в тому, що розмежування наук супроводжується послабленням зв'язків між ними, втратою здатності активно впливати на вирішення складних комплексних завдань. Тому часто відбувається зворотний процес -- процес інтеграції наукових знань і зусиль з подолання тих чи інших проблем.

До того ж в комплексному дослідженні складних об'єктів кожна конкретна наука виходить зі свого предмета, рамки якого не дають їй можливості побачити досліджуваний об'єкт в цілісності, системно. Таке завдання дає бачення всієї ситуації в цілому і в цьому плані є сполучною ланкою не тільки між науками, а й окремими сферами людської діяльності. Прикладом є правова, політична, моральна складова, яка прямо чи опосередковано пов'язана з формування світогляду студента.

Культурологічна функція - розширює кругозір, становить інтерес до пізнання, утворює, розвиває культуру теоретичного мислення. А вивчення історії різних народів дозволяє краще зрозуміти їх минулої і справжню культуру. Обмін і взаємовплив культурних традицій впливає на вирішення проблем, тісно пов'язаних з світоглядом людини.

Аксіологічна функція - розкриває питання сенсу життя, смерті і безсмертя, оцінюючи в категоріях «добре», «погано», «цінно», «корисно», «марно» ту чи іншу подію, явище. Проводячи паралелі довгострокових тенденцій від короткострокових, відокремлюючи поверхневі процеси від фундаментальних. Головне завдання відрізнити головне і другорядне, що формує відповідні потреби, які тісно пов'язані з ціннісними уподобаннями людини. Тим самим формується світогляд його певні ціннісні установки, відповідна система цінностей.

Разом із тим самі цінності, наприклад, моральні, їх природа, підстави і практична роль в суспільному житті формують світогляд студента. Такий підхід впливає на норми і правила, що складаються в суспільстві і що встановлюються в основному природним шляхом. Такі норми є найважливішим регулятором суспільних відносин і проявляються у взаємодії і взаєморозуміння людей. Узагальнюючи, можна сказати, що світогляд завжди полягає в моралі, в поведінці всіх членів суспільства, виконуючи тим самим ще одну -- етичну функцію.

Таким чином світоглядна функція займає перше місце та провідне місце, формує ставлення людини до світу. Інші вище описані функції формують розуміння сущого, а також тлумачення різних подій, явищ, свого призначення і підсилюють формування світогляду.

В результаті проведеного дослідження порівняльний метод розкриває процес пізнання, в якому формуються теоретичні та систематизуючі знання, що безпосередньо впливають на світогляд. Саме у світогляді тісно переплітаються вірування і знання, почуття і емоції, раціональне і ірраціональне, досвід, інтуїція і багато іншого.

У зв'язку з цим отримати цілісну картину світу без сформовано світогляду не є можливим. Саме процес формування світогляду, його структура, траєкторії руху дозволяють розуміти різні, не взаємозалежні між собою світоглядні «фрагменти» і поєднати їх в єдине ціле.

Разом із тим вибудовуючи, узагальнені, послідовні і логічно несуперечливі погляди людей на все існуюче.

Світогляд як шлях до формування особистості сприяє безболісному сприйняттю і відчуттю деталей, несуттєвих дрібниць і акцентує увагу на загальних зв'язках, єдності властивостей важливих речей і явищ, виконуючи тим самим свою головну функцію -- світоглядну.



Висновки

Вивчення аспектів формування світогляду, його історичної основи та порівняльна характеристика впливу філософії, психології та педагогіки визначає важливість взаємозв'язку функцій у формуванні світогляду особистості студента.

Формування цілісної системи світоглядних знань сучасного студента передбачає створення системи, яка є сукупністю філософських обгрунтованих, узагальнених знань про природу, суспільство, людину, Всесвіт, у центрі якої знаходиться сам студент.

Подальшого вивчення потребують питання визначення труднощів та суперечностей у процесі формування траєкторії світоглядних знань студентів. Формуванням системи сучасних цінностей особистості як складової наукового світогляду та факторів суб'єктивного світу людини.



Література

1. Діденко В., Табачковський В. Світогляд // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. -- Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. 742 с.

2. Дусавицький А. К. Психологія особистості та соціальна практика. Ві-сник ХНУ № 550., Ч 1., Серія. Психологія. 2002 с. 71-75.

3. Іщенко А.Ю. Формування наукового світогляду та популяризація наукових знань: проблеми, ризики, перспективи. Аналитична записка. К.: 2014. НІСД. 12 с.

4. Корміна Л. Методичні основи формування світоглядних знань студентів у навчанні: емоційно-особистісний аспект Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (Луцьк) Педагогічний часопис Волині. - №1(4). - 2017.

5. Романчук Я.П. Методична розробка «Формування наукового світогляду в учнів ПТНЗ на уроках», Львів, 2015 32 с.

6. Семенишена Р. В. Формування наукового світогляду студентів вищих навчальних закладів у вивченні фізики Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова Серія 3. С.27-32

7. Яновська Л.Г. Формування наукового світогляду у процесі професійної підготовки майбутніх магістрів історії засобами міжпредметних зв'язківЗсіепййс bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky. Issue 4 (129). Odesa, 2019 С. 42-46.



References

1. Didenko, V., & Tabachkovskii, V. (2002). Svitohliad [Worldview]. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk - Philosophical encyclopedic dictionary, Kyiv: Grigory Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine: Abrys, 742 p [in Ukrainian].

2. Dusavytskyi, A.K. (2002). Psykholohiia osobystosti ta sotsialnapraktyka [Personality psychology and social practice]. Visnyk KhNU - Bulletin of KhNU, No. 550., Part 1., Series. Psychology p. 71-75 [in Ukrainian].

3. Ishchenko, A.Yu. (2014). Formuvannia naukovoho svitohliadu ta populiaryzatsiia naukovykh znan: problemy, ryzyky, perspektyvy [Formation of a scientific outlook and popularization of scientific knowledge: problems, risks, prospects]. Analytychna zapyska - Analytical note, K.: 2014. NISD. 12 p [in Ukrainian].

4. Kormina Larisa (2017). Metodychni osnovy formuvannia svitohliadnykh znan studentiv u navchanni: emotsiino-osobystisnyi aspekt [Methodical foundations of formation of worldview knowledge of students in education]. Pedahohichnyi chasopys

5. Volyni - Volyn Pedagogical Journal, Emotional and personal aspect East European National University named after Lesya Ukrainka. Lutsk. No. 1(4) [in Ukrainian].

6. Romanchuk, Y.P. (2015). Methodical development [Metodychna rozrobka]. «Formuvannia naukovoho svitohliadu v uchniv PTNZ na urokakh» - «Formation of a scientific worldview in students of secondary school in lessons». Lviv. 32 p [in Ukrainian].

7. Semenyshena, R.V. (2019). Formuvannia naukovoho svitohliadu studentiv vyshchyk h navchalnykh zakladiv u vyvchennifizyky [The formation of the scientific worldview of students of higher educational institutions in the study of physics]. Naukovyi chasopys - Scientific journal, M. Drahomanov NPU. Series 3. P.27-32 [in Ukrainian].

8. Yanovska Larisa Hryhorivna (2019). Formuvannia naukovoho svitohliadu u protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnikh mahistriv istorii zasobamy mizhpredmetnykh z viazkiv [Formation of a scientific worldview in the process of professional training of future masters of history by means of interdisciplinary connections]. Naukovyi visnyk - Scientific bulletin, South Ukrainian National Pedagogical University named after K. Ushynsky. Issue 4 (129). Odesa, pp. 42-46 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...