Трудова активність як засіб формування особистості молодшого школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університету імені Павла Тичини

Трудова активність як засіб формування особистості молодшого школяра

Людмила Роєнко кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі,

Умань, Україна,

Анотація

У статті порушується проблема формування трудової активності в молодшому шкільному віці та аналізується її вплив на формування особистості учня початкової школи.

Зазначається, що трудова активність як цілісне утворення є складною категорією, що виступає у єдності двох аспектів: зовнішнього (ставлення до різних видів трудової діяльності) і внутрішнього (якостей особистості, необхідних для участі у цих видах діяльності) і може розглядатися як явище, стан, ставлення суб'єкта до предметно-перетворювальної діяльності і передумова власного розвитку індивіда та як результат педагогічних зусиль.

На основі аналізу поняття, доведено, що трудова активність розглядається у єдності двох аспектів: як ставлення до трудової діяльності (зовнішній) і як стійке особистісне утворення динамічного характеру, яке є не окремою рисою особистості, а її інтегральною якістю, що складається з комплексу емоційних, інтелектуальних, характерологічних властивостей і якостей, які виявляються у вільній, свідомій, ініціативній, внутрішньо необхідній предметно-перетворювальній діяльності (внутрішній).

За результатами аналізу психологічних і педагогічних праць вітчизняних і зарубіжних авторів встановлено, що трудова активність як система має значний вплив на формування особистості молодшого школяра, оскільки включає в себе емоційно-почуттєве ставлення до праці, емоційне задоволення від самого процесу праці, її результатів; знання трудового процесу, його ресурсного забезпечення, дотримання норм і правил поведінки під час виконання трудових завдань; інтерес і потреба в предметно-перетворювальній діяльності, система ціннісних орієнтацій стосовно праці, оцінні судження особистості, її соціальні установки; наявність досвіду предметно-перетворювальної діяльності, сформованість виконавських і організаторських умінь і навичок, вияв при цьому ініціативи, самостійності, творчості, відповідальності.

Доведено, що трудова активність є важливим чинником повноцінного становлення особистості молодшого школяра.

Ключові слова: трудова активність, молодший шкільний вік, предметно-перетворювальна діяльність, особистість, формування особистості, ставлення особистості, трудова діяльність, ціннісні орієнтації.

Abstract

Liudmyla Roienko Ph.D. (Pedagogics), Associate Professorof Professional Techniquesand Innovative Technologies in Elementary School Chair

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, Ukraine

LABOR ACTIVITY AS A MEANS OF FORMING THE PERSONALITY OF PRIMARY SCHOOLCHILDREN

The article deals with the problem of forming labor activity in primary school age and analyzes its influence on the formation of the personality of a primary schoolchildren.

It is noted that labor activity as an integral formation is a complex category that acts in the unity of two aspects: external (attitude to various types of labor activity) and internal (personality qualities necessary for participation in these activities) and can be considered as a phenomenon, state, attitude of the subject to subject-transformative activity and a prerequisite for the individual's own development and as a result of pedagogical efforts.

Based on the analysis of the concept, it is proved that labor activity is considered in the unity of two aspects: as an attitude to labor activity (external) and as a stable personal formation of a dynamic nature, which is not a separate personality trait, but its integral quality, consisting of a complex of emotional, intellectual, characteristic properties and qualities that are manifested in free, conscious, initiative, internally necessary subject-transformative activity (internal).

Based on the results of the analysis of psychological and pedagogical works of domestic and foreign authors, it has been found that labor activity as a system has a significant impact on the formation of the personality of a primary schoolchild, as it includes an emotional and sensual attitude to work, emotional satisfaction from the process of work, its results; knowledge of the labor process, its resource provision, compliance with the norms and rules of behavior during the performance of work tasks; interest and need for subject-transformative activity, a system of value orientations towards work, value judgments of the individual, his or her social attitudes; experience in subject-transformative activity, development of executive and organizational skills, manifestation of initiative, independence, creativity, responsibility.

It is proved that labor activity is an important factor in the full-fledged development of a primary schoolchild's personality.

Keywords: labor activity, primary school age, subject-transformative activity, personality, personality formation, personality attitude, labor activity, value orientations.

Вступ

Постановка проблеми. Протягом віків виховання дітей в українців спрямовувалось на формування в них трудових умінь і навичок, передачі їм певного виробничого досвіду, формування творчого практичного мислення, працьовитості, поваги до людей праці, бережливого ставлення до результатів праці.

Формування трудової активності - процес довготривалий і складний, і починати його варто якомога раніше - з перших днів навчання у початковій школі. Період молодшого шкільного віку за своїми психологічними характеристиками найсприятливіший для виховання основ трудової активності, оскільки діти відзначаються більшою допитливістю, підвищеною рухливістю, прагненням брати участь у діяльності, робити щось корисне.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування трудової активності особистості досліджувалося й досліджується у працях вчених: О. В. Киричука, О. М. Коберника, Т. П. Комарницького, М. В. Лемківського, М. С. Черемних. Деякі аспекти формування трудової активності молодших школярів розглядаються у роботах І. І. Зарецької, В. П. Тименка.

Мета статті - розкрити вплив трудової активності на формування особистості молодшого школяра.

Виклад основного матеріалу

Залежно від вихідної, теоретичної позиції й мети прикладного дослідження вчені виділяють різні аспекти трудової активності. Одні вбачають її в мірі діяльності; інші - у рівні протікання активності; ще інші - в потенційній здатності суб'єкта до праці; а є й такі, що розцінюють її як сукупність ініціативних дій, зумовлених внутрішніми суперечностями і впливами середовища, чи розглядають як ставлення до праці, предметного й природного середовища, до інших людей, або як стан трудової діяльності; характеризують активність як суспільну якість особи, що виявляється й існує в реальному житті у формі самодіяльності.

На основі аналізу праць науковців ми розглядаємо трудову активність як стійке особистісне утворення динамічного характеру, що є не окремою рисою особистості, а її інтегральною якістю, яка складається з комплексу емоційних, інтелектуальних, характерологічних властивостей і якостей, що виявляються у вільній, свідомій, ініціативній, внутрішньо необхідній предметно-перетворювальній діяльності.

Трудова активність як цілісне утворення є складною категорією, що виступає у єдності двох аспектів: зовнішнього (ставлення до різних видів трудової діяльності) і внутрішнього (якостей особистості, необхідних для участі у цих видах діяльності). трудовий активність шкільний

Змістовий аспект поняття «трудова активність» - це складне соціально-психологічне утворення, яке може розглядатися як явище, стан, ставлення суб'єкта до предметно-перетворювальної діяльності і передумова власного розвитку індивіда та як результат педагогічних зусиль.

Передусім трудова активність може розглядатися як явище. Тоді вона - самодіяльність індивіда (на відміну від діяльності як необхідності), що передбачає самостійні, ініціативні, творчі дії та вчинки особистості. З цього погляду трудова активність має якісно-кількісну визначеність, кількісні параметри: частотність самодіяльних дій і вчинків, міру зовнішнього стимулювання і самостійності, ініціативності, творчості тощо.

Як стан трудова активність виступає інтегральною якістю особистості, що виявляється в її соціальній ролі. У зв'язку з цим виникає проблема визначення «набору» необхідних первинних базових соціально-психологічних якостей особистості, які розкривають потенційні можливості формування трудової активності як мети виховних зусиль. Стимулювання й розвиток цих якостей в умовах освітнього процесу дало б змогу сформувати такі інтегративні, похідні від перших моральні якості, як відповідальне ставлення до праці, творча ініціатива, свідома дисципліна, що утворюють морально- психологічне ядро суспільної активності.

Будучи ставленням суб'єкта до предметно-перетворювальної діяльності, людей і самого себе, трудова активність виявляється в трьох модальностях - позитивній, індиферентній і негативній. Із ставленням як модусом трудової активності пов'язані такі феномени міжособистісної взаємодії, як ідентифікація трудових партнерів, їхнє спілкування, ціннісно- оріентаційна інтеграція (чи дезінтеграція) соціальної групи, формування мотивів спільної трудової діяльності людей. Від нього залежить формування того чи іншого типу спрямованості особистості школяра - від громадсько- колективістської до егоїстичної. [1]

Трудова активність може виступати й передумовою власного фізичного, інтелектуального, соціального й духовного розвитку індивіда, особливо в таких процесах, як споживання творення, розпредмечування опредмечування. При цьому активність у споживанні (розпредмечуванні) значно обмежує умови розвитку; в творенні ж (опредмечуванні) вони практично не обмежені. [2]

Результатом формування трудової активності є інтегральний показник ефективності трудового виховання в школі. Реальною оцінкою виміру «віддачі» педагогічних зусиль є ступінь фактичної реалізації творчого потенціалу кожного школяра в суспільно корисній діяльності, його активність у предметно-перетворювальній діяльності.

На наш погляд, розуміння суті трудової активності особистості дозволяє створювати найсприятливіші умови для повноцінного росту і розвитку дитячого організму, його загартування, зміцнення здоров'я, формування рухових, гігієнічних умінь і навичок.

Важливою функцією трудової активності є забезпечення фізичного розвитку особистості, оскільки активна трудова діяльність - це насамперед рух. Медична наука розглядає рух як одну з основних умов нормального росту й розвитку дитини, оскільки він не тільки підвищує фізичні сили, але й зміцнює волю, дух людини, знімає втому, робить організм стійкішим до хвороб.

Трудова діяльність є одним із важливих засобів фізичного розвитку, адже базується на принципі розумного поєднання розумової й фізичної праці з метою формування в дітей не тільки потреби в трудовій діяльності, але й потреби у перетворенні в цій діяльності власної особистості, її постійного вдосконалення.

Саме предметно-перетворювальна діяльність та активність, яку виявляють діти, створює значні можливості для забезпечення психічного розвитку особистості, її інтелекту, емоцій, почуттів, волі.

Психічний розвиток - це формування і вдосконалення пізнавальної діяльності й рис особистості на різних етапах її життя. У вітчизняній психології психічний розвиток розглядається як результат активної діяльності дитини, взаємодії її з соціальними умовами існування при провідному впливі виховання й навчання. [3]

У результаті активної предметно-перетворювальної діяльності в учнів виникають і ускладнюються психічні процеси - сприймання, пам'ять, увага, уява тощо; розвиваються такі розумові операції, як аналіз і синтез, абстракція й узагальнення; формуються воля та характер, інші властивості особистості.

У різноманітних видах предметно-перетворювальної діяльності на практичних заняттях виробляються такі цінні морально-вольові людські якості, як любов до праці, старанність, наполегливість, допитливість, цілеспрямованість, ініціативність, самостійність, уміння вибирати роботу й визначати ефективні шляхи її виконання, доводити справу до кінця; підвищується інтерес до ділових знань, з'являється впевненість у своїх силах, бажання самостійно вдосконалювати трудові уміння й навички. Формуючи трудові уміння й навички, необхідно створювати умови для задоволення інтересів і нахилів дітей до обраних занять, стимулювати у них розвиток здібностей до певного виду предметно-перетворювальної діяльності. Велика кількість різноманітних і доступних дітям молодшого шкільного віку видів робіт, включених у зміст уроків і позакласних заходів, дає поживу для розуму, розвиває уяву, спостережливість, розширює кругозір, знайомить з важливими елементами професійної діяльності, впливає на формування стійких трудових і професійних інтересів, а в майбутньому - і на вибір роду занять.

Результати теоретичних і експериментальних досліджень психологів підтверджують, що «в процесі функціонування трудових умінь і навичок спостерігається значне підвищення чутливості аналізаторів, які вправляються, що веде до загального сенсорного розвитку особистості». А чуттєве пізнання відіграє важливу роль «у формуванні всіх без винятку трудових умінь». «Разом з тим, встановлено, - пише Е. Милерян, - що чуттєве пізнання навколишньої дійсності, вплітаючись у трудову діяльність людини, служить важливим фактором розвитку її здібностей» [4].

У процесі предметно-перетворювальної діяльності діти опановують моральний і трудовий досвід. Вони безпосередньо зіштовхуються з реальною дійсністю, практичними задачами, конкретними життєвими ситуаціями, що пов'язані з подоланням труднощів і вимагають від них вольових зусиль, самостійних рішень, узгоджених дій. Для дитини її практична діяльність втілюється в продукті, створеному своєю працею і власними руками. Перші сильні враження, знання, досвід і звички морального спілкування дитина набуває у практичній діяльності.

Разом з тим, предметно-перетворювальна діяльність виступає як спосіб пізнання, об'єкт застосування знань і як критерій їх необхідності, оскільки дитина з допомогою дорослих отримує можливість опанувати знання, виробляти уміння, навички, звички поведінки і в практичній діяльності, на ділі перевіряє й оцінює їх.

Це дозволяє стверджувати, що у процесі активної предметно-перетворювальної діяльності забезпечується розвиток інтелектуальної, мотиваційної та емоційно-почуттєвої сфери особистості.

Для інтелектуального розвитку учнів у процесі предметно-перетворювальної діяльності важливе значення має становлення в них усвідомленості трудової діяльності. Ефективність виконання трудових завдань залежить від сформованості в учнів таких розумових дій, як уміння аналізувати, усвідомлювати, узагальнювати, як самостійність, стійкість та індивідуальний спосіб діяльності [5].

Аналізуючи трудове завдання, учень визначає потрібні для його виконання технологічні операції, добирає матеріал та інструменти; визначає послідовність виконання дій; порівнює та визначає спільне та відмінне в способах виконання аналогічних трудових завдань; узагальнює способи виконання трудового завдання [5]. На основі таких розумових дій і розвивається інтелектуальна сфера особистості.

Усвідомленість як розумова якість формується в процесі предметно- перетворювальної діяльності і передбачає розвиток усіх розумових дій, що пов'язані із сприйманням, уявою, мисленням, мовою і мовленням особистості. Одержуючи трудове завдання, учень повинен уявити кінцевий результат його виконання, знайти, в якій послідовності буде виконувати трудові дії, чому саме такі, а не інші, вміти їх здійснювати, словесно опосередкувати кожен етап трудового завдання [5]. Це вимагає проведення таких розумових операцій, як аналіз, порівняння, узагальнення. Окрім того, у процесі виконання трудових дій учням доводиться робити певні розрахунки, вони одержують відомості про об'єкти й засоби праці (матеріали та інструменти), вчаться використовувати знання з інших предметів (тобто здійснюються міжпредметні зв'язки); мовлення школярів збагачується новими словами, термінами, що у свою чергу позитивно впливає на розумовий розвиток особистості.

Отже, трудова активність тісно пов'язана з розумовим розвитком особистості. Майстерність рук - це не що інше, як «втілення допитливого розуму, кмітливості, творчої уяви». І дуже важливо, щоб у дитячі роки кожна дитина «здійснила руками свій задум» [6].

Рівень трудової активності особистості взаємопов'язаний з почуттєвою сферою життя дітей. Емоції - це своєрідний вияв потреб особистості, її активної сторони. У них закладена основа всіх прагнень і почуттів людини, і в той же час вони є способом саморегуляції поведінки й діяльності особистості через навколишню її діяльність [7; 8; 9].

Активна предметно-перетворювальна діяльність впливає й на формування у школярів духовних цінностей, зокрема здатності до відповідальності за зміст свого життя, розуміння та врахування інтересів і потреб інших людей, прагнення до гармонії між внутрішнім та зовнішнім світом, працелюбність, чесність, справедливість, доброчинність тощо.

Як одну з важливих умов духовного життя дитини В. О. Сухомлинський вважав творчість. Він писав, що духовне життя дитини повноцінне тоді, коли вона живе у світі гри, музики, фантазії, творчості [6]. У певному розумінні духовність і є творчістю, привнесену в кожну мить життя.

Предметно-перетворювальна діяльність характеризується насамперед тим, що вона завершується предметним результатом, матеріальним продуктом, через який людина праці опосередковано спілкується з іншими, що зумовлює зміст і форми ставлення її до них. Важлива характеристика такого матеріального результату - його суспільна значущість, користь людям і суспільству. Отже, предметно-перетворювальна діяльність цінна насамперед своїм соціально значущим результатом, який є основою формування у дітей ставлення до трудової діяльності як до вищої життєвої цінності. «Чим значиміший матеріальний результат праці, тим більше можливостей для формування переконань, тим глибші почуття, які супроводжують процес праці» [10].

Все це стимулює трудову активність школярів, формує оцінні судження, ціннісні орієнтації. Самооцінка результатів праці в присутності товаришів розвиває почуття відповідальності, вчить об'єктивно оцінювати дії кожного, привчає дітей до критики й самокритики.

Значний вплив предметно-перетворювальної діяльності на школяра полягає ще й у тому, що вона прискорює соціальну зрілість особистості. Як переконує практика, діти, які рано прилучаються до посильної праці, відзначаються великою самостійністю, відповідальністю, розсудливістю. Вони впевнено беруться за справу, наполегливіше переборюють труднощі, їм зрозуміліша праця дорослих, вони глибше усвідомлюють значення результатів праці дорослих, їх ціну. У них рано формується господарське, бережливе ставлення до засобів і результатів праці, до суспільного добра, хліба, шкільного майна, обладнання, підручників, особистих речей.

Працелюбність і бережливе ставлення до своїх і суспільних речей починає формуватися під впливом найпростіших видів праці в сім'ї, для класу, школи, населеного пункту. У процесі предметно-перетворювальної діяльності учні дізнаються про працю дорослих, під керівництвом учителя усвідомлюють, що їхньою працею створюються матеріальні цінності, в тому числі й ті, якими діти користуються в школі: навчальне приладдя, обладнання.

У процесі активної предметно-перетворювальної діяльності більшість учнів має можливість розкрити свій творчий потенціал, свої нахили, здібності, свої глибинні потреби у самореалізації, самовдосконаленні. Разом з тим, активна трудова діяльність допомагає розвитку здібностей, але цей розвиток слід завжди поєднувати з розширенням свідомості, з духовним розвитком.

Висновки

Отже, можна зробити висновок про те, що трудова активність особистості тісно пов'язана з внутрішніми стимулами і включає: емоційно-почуттєве ставлення до праці, емоційне задоволення від самого процесу праці, її результатів; знання трудового процесу, його ресурсного забезпечення, норм і правил поведінки під час виконання трудового завдання; інтерес і потреба в предметно-перетворювальній діяльності, система ціннісних орієнтацій особистості, її оцінні судження, соціальні установки; досвід в предметно-перетворювальній діяльності, сформованість організаторських і виконавських умінь і навичок, виявлення при цьому ініціативи, самостійності, творчості, відповідальності. Оскільки, трудова активність є важливим чинником повноцінного становлення особистості молодшого школяра, то подальше дослідження проблеми вбачаємо у вивченні впливу інтеграція різних навчальних предметів як засобу стимулювання трудової активності.

Література

1. Шкуленда М.М. Колективістична спрямованість та її формування у підлітків. Київ: Рад. школа, 1982. 64 с.

2. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознания. Личность. Москва: Политиздат,1975. 303 с.

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.

4. Милерян Е.А. Психология формирования общетрудовых политехнических умений. Москва: Педагогика, 1973. 299 с.

5. Хохліна О.П. Розумовий розвиток учнів у процесі трудового виховання. Педагогіка і психологія. 2000. № 1. С. 33-40.

6. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Київ: Рад. школа, 1973. 244 с.

7. Левитов Н.Д. Психология характера. Москва: Просвещение, 1968. 424 с.

8. Шингаров Г.Х. Эмоции и чувства как форма отражения деятельности. Москва: Наука, 1974. 223 с.

9. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. Москва: Просвещение, 1969. 317 с.

10. Сухомлинський В.О. Павлишська середня школа. Вибрані твори в 5 т. Т.4. Київ: Рад. школа, 1977. С.7-392.

11. Роєнко Л.М. Суть і структура трудової активності молодших школярів. Збірник наукових праць УДПУ / За ред. В.Г.Кузя. Київ: Знання, 1999. С. 172-174.

References

1. Shkulenda, M.M. (1982). Kolektivіstichna sprjamovamst' ta її formuvannja u pMlUMv [Collectivistic orientation and its formation in teenagers]. Ki'iv: Rad. Shkola [in Ukrainian].

2. Leont'ev, A.N. (1975). Dejatel'nost'. Soznanija. Lichnost' [Activity Consciousness. personality]. Moskva: Politizdat [in Russian].

3. Goncharenko, S.U. (1997). Ukrams'kijpedagogwhnij slovnik [Ukrainian pedagogical dictionary]. Ki'iv: LibM' [in Ukrainian].

4. Milerjan, E.A. (1973). Psihologija formirovanija obshhetrudovyh politehnicheskih umenij [Psychology of the formation of general labor polytechnic skills]. Moskva: Pedagogika [in Russian].

5. Hohlma, O.P. (2000). Rozumovij rozvitok uchrnv u procesі trudovogo vihovannja [Mental development of students in the process of labor education]. Pedagog^a і psihologpa - Pedagogy and psychology, 1, 33-40 [in Ukrainian].

6. Suhomlins'kij, V.O. (1973). Serce vіddaju dUjam [I give my heart to children]. Kirv: Rad. Shkola [in Ukrainian].

7. Levitov, N.D. (1968). Psihologija haraktera [Psychology of character]. Moskva: Prosveshhenie [in Russian].

8. Shingarov G.H. Jemocii i chuvstva kak forma otrazhenija dejatel'nosti [Emotions and feelings as a form of reflection of activity]. Moskva: Nauka [in Russian].

9. Jakobson, P.M. (1969). Psihologicheskie problemy motivacii povedenija cheloveka [Psychologicalproblems of motivation of human behavior]. Moskva: Prosveshhenie [in Russian].

10. Suhomlins'kij, V.O. (1977). Pavlishs'ka serednja shkola. Vibram tvori [Pavlyshka secondary school. Selected works]. (vol. 1-5). Knv: Rad. Shkola [in Ukrainian].

11. Roєnko, L.M. (1999). Sut' і struktura trudovoї aktivnosti molodshih shkoljariv [The essence and structure of work activity of younger schoolchildren]. Zbdnik naukovihprac' UDPU- Collection of scientific papers of the UDPU, 172-174 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru