Розвиток готовності в офіцерів-прикордонників оперативного рівня військової освіти до забезпечення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами

Размещено на http://allbest.ru

РОЗВИТОК ГОТОВНОСТІ В ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ОПЕРАТИВНОГО РІВНЯ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ІНТЕГРОВАНОМУ УПРАВЛІННІ КОРДОНАМИ

Карасьов Дмитро Леонідович

старший викладач кафедри національної безпеки та управління, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький,

Балагур Леся Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент, слухач 113 навчальної групи факультету підготовки керівних кадрів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Анотація. Інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами в Україні реалізується за умов значних диспропорцій економічного та соціального розвитку регіонів країни, і зокрема прикордонних регіонів, а також регіонів суміжних з Україною держав. Такі диспропорції викликані, в першу чергу, війною, що вплинула на мобільність людей, товарів та капіталу через кордон. Зазначене співробітництво повинно сприяти згуртуванню зусиль по відношенню до суб'єктів у розв'язанні проблемних різного рівня, змісту та масштабу.

Готовність офіцерів-прикордонників до забезпечення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами є інтегративною характеристико, що містить систему професійних знань, умінь та навичок, досвід у здійснення інтегрованого управління кордонами, мотиви та погляди.

Визначено основні шляхи розвитку готовності: обрання стратегії активного учасника інформаційного співробітництва; створення необхідних функціональних каналів зв'язку (враховуючи різновид інформації, завантаженість каналу, пропускну здатність каналу, захист каналу тощо);

розроблення надійної системи обробки інформації;

розроблення програмно-технічного комплексу; визначення ефекту інформації за її практичною цінністю; забезпечення балансу інтересів особистості, суспільства і держави; аналіз рівня інформаційних потреб в суб'єктів інтегрованого управління кордонами;

виявлення та оцінка ефективності конкретних інформаційних технологій;

удосконалення сукупності інформаційних ресурсів та технологій доступу до них (бази даних, архіви, бібліотеки, хмарні сховища тощо);

захист інформаційного ресурсу або продукту від несанкціонованого доступу, безпеки інформаційної системи, потужності телекомунікаційної системи;

збирання, оброблення та аналіз інформації про явища, процеси, операції в інтегрованому управлінні кордонами, що є обов'язковими для інформаційного моніторингу;

створення фінансової системи щодо підтримки інформаційного співробітництва;

розвиток, розроблення спеціалізованих програмних та апаратних засобів, а також захищеної мережі передачі інформації для функціонуванні інформаційно-аналітичного підрозділу у прикордонному відомстві, що функціонуватиме у мирний та воєнний час.

Ключові слова: інтегроване управління кордонами, інформаційний обмін, інформаційне співробітництво, прикордонне відомство, відомчі організації, інформація.

Karasov Dmytro Leonidovych Senior lecturer at the department of national security and management, Bohdan Khmelnytskyi National academy of the State Border Service of Ukraine, Khmelnytskyi

Balahur Lesia Oleksandrivna Candidate of pedagogical sciences, associate professor, student of the 113th training group of the faculty of management training of the national academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

DEVELOPMENT OF THE READINESS OF BORDER OFFICERS OF THE OPERATIONAL LEVEL OF MILITARY EDUCATION TO IMPLEMENT INTEGRATED BORDER MANAGEMENT

Abstract. Information cooperation in integrated border management in Ukraine is implemented under the conditions of significant disparities in the economic and social development of the country's regions, and in particular the border regions, as well as the regions of the state's adjacent to Ukraine. Such disproportions are caused, first of all, by the war, which affected the mobility of people, goods and capital across the border. The specified cooperation should contribute to the consolidation of efforts in relation to the subjects in solving problems of different levels, content and scale.

The readiness of border guards to ensure informational cooperation in integrated border management is an integrative characteristic that contains a system of professional knowledge, abilities and skills, experience in implementing integrated border management, motives and views.

The main ways of developing readiness are defined: choosing the strategy of an active participant in information cooperation; creation of necessary functional communication channels (taking into account the type of information, channel load, channel bandwidth, channel protection, etc.); development of a reliable information processing system; development of software and technical complex; determining the effect of information according to its practical value; ensuring the balance of the interests of the individual, society and the state; analysis of the level of information needs of subjects of integrated border management;

identification and evaluation of the effectiveness of specific information technologies;

improvement of the set of information resources and technologies for accessing them (databases, archives, libraries, cloud storage, etc.);

protection of the information resource or product from unauthorized access, security of the information system, power of the telecommunications system;

collection, processing and analysis of information about phenomena, processes, operations in integrated border management, which are mandatory for information monitoring;

creation of a financial system to support information cooperation; development, development of specialized software and hardware, as well as a secure information transmission network for the functioning of the information and analytical unit in the border agency, which will function in peacetime and wartime.

Keywords: integrated border management, information exchange, information cooperation, border department, departmental organizations, information.

Постановка проблеми. Кризові процеси у різних сферах людського життя, передові досягнення науково-технічного прогресу, визначеність курсу України на євроінтеграцію, війна проти України - події нинішнього століття, що можна вважати найвпливовішими. Українці звертаються до застарілих принципів та механізмів, що мають місце в управлінні українськими кордонами. Західна спільнота пройшла успішні етапи розвитку, а тому намагається надати українцям допомогу в оновленні функціонування основних інституцій соціуму, з-поміж них і прикордонній службі. Необхідно зазначити, що вже підписано низку фундаментальних документів із Заходом, його структурами, що сприяло взяттю українцями зобов'язань щодо їх дотримання. Прикладом таких змін є створення системи інтегрованого управління кордонами.

Війна в України актуалізувала численні питання інформаційної безпеки в структурах українського суспільства. Україна сформувала у своєму секторі безпеки та оборони завдання, дотичні до реалізації основних положень інформаційної політики. Українська держава намагається за складних умов здійснити максимально можливі кроки на шляху до євроінтеграції, зокрема акцентуванню ролі інтегрованого управління кордонами.

Проблема функціонування системи інтегрованого управління кордонами відбувається за умов суттєвих диспропорцій в переважній більшості сфер українського суспільства, і зокрема прикордоння. Такі невідповідності, порушення, диспропорції виникли ще до війни, а з війною - поглибились.

Вирішення проблем інтегрованого управління кордонами можливе за умови розв'язання таких завдань: удосконалення фундаменту законодавства та його відповідності до світових норм; удосконалення моніторингу за інтегрованим управлінням кордонами; визначити перспективи його розвитку і підготовка офіцерських кадрів, готових до реалізації такої системи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою отримання достовірних результатів дослідження було проаналізовано різні види науково-інформаційних джерел: дисертацій, наукових статей, посібників тощо. Характеристика наукового дослідження залежить від тих аргументів, що використані автором. Було проаналізовано джерела, що присвячені загальному контексту проблеми, а також праці, в яких вивчено окремі предметні питання. Вивчено основи інтегрованого управління кордонами, що викладено у науковій праці М. Литвина - голови Державної прикордонної служби України [2], у подальшому вивчено сутність та особливості інформаційної політики в Україні [1]. Надалі проаналізовано «Стратегію інтегрованого управління кордонами до 2025 року» [5]. Цінність для запропонованої проблематики є праця О. Матвієнка про менеджмент [3]. Вчені А. Савич [4] і О. Твердохліб [6] є авторами праць про сутність інформаційної політики в Європейському Союзі. Український дослідник С. Товканець аналізував специфіку інформаційного забезпечення в транскордонному співробітництві [7].

Мета статті. Проаналізувати проблему розвитку готовності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої військової освіти до забезпечення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами.

Виклад основного матеріалу. Особливої уваги заслуговує у представленому дослідженні проблема підготовки офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої військової освіти до здійснення інтегрованого управління кордонами. Ця проблема знаходить у площині вищої військової освіти України.

Державна прикордонна служба, є невід'ємним компонентом сектору оборони та безпеки, а отже виконує функції у сфері національної безпеки, і направлена на вирішення проблематики співробітництва у системі інтегрованого управління кордонами. Україна потребує реформ, перетворення відомчих структур в інструмент втілення національних інтересів, удосконалення його інструментів та механізмів. Результатом таких перетворень повинно бути удосконалення професійної підготовки офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої військової освіти.

У визначенні специфіки розвитку готовності в офіцерів- прикордонників до здійснення інтегрованого управління кордонами, перш за все слід проаналізувати зміст таких понять як «інформаційний ресурс», «інформація», «співробітництво», а також «інформаційний обмін» та «інформаційні потреби».

У сучасному науковому дискурсі під інформаційним ресурсом розуміють організовану систему інформаційних продуктів, що забезпечують інформаційні потреби громадян, соціуму та держави як інституту у відповідній життєвій сфері або діяльності.

У трактуванні змісту поняття «інформаційне співробітництво» існує декілька наукових підходів у трактуванні та уточнені суттєвих ознак. У радянський період розвитку науки згаданий вище термін використовували у зв'язці із процесом реалізації автоматизованої системи управління. Тобто за певного періоду історії інформаційне співробітництво було зосереджене на специфіці обміну інформацією щодо соціально-економічної діяльності, що підлягають комп'ютеризації.

Сучасна громада не дотримується поділу науки на вітчизняну та західну науку, але на Заході дефініції «інформаційного співробітництва» не існувало. Ближчим за змістом була категорія «інформаційна підтримка», що не була самостійною, оскільки виступала складовою елементу технології управління.

Впродовж певного часу та під впливом тих запитів та процесів, що мали та мають місце в сучасному соціумі у змісті поняття «інформаційне співробітництво» значно розширився та певною мірою - змінився. Трактування змісту є ширшим і набагато ближчим до процесу управління. Основними ознаками такого поняття є достовірність інформації та її циркуляція між інституціями.

На основі поданого вище тлумачення, значення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами полягає у таких основних тезах: створення та застосування інноваційних підходів в інтегрованому управлінні кордонами; розгляд та визначення раціональних пропозицій щодо покращення методології та механізмів взаємодії між основними суб'єктами в інтегрованому управлінні кордонами; регулярний обмін відкритими статистичними та аналітичними даними у галузі безпеки кордону; реалізація спільних досліджень аналітичного змісту щодо оцінювання ризиків та загроз в організації та захисті державного кордону; формулювання пропозицій щодо заходів у налаштуванні інформаційного співробітництва між основними та другорядними суб'єктами інтегрованого управління кордонами.

Рівень розвитку сучасного суспільства надав інформаційним ресурсам статусу стратегічних, оскільки мають вагомий вплив на існування особистості. Ті організацій, структури або інституції, що функціонують в суспільстві, мають своє особливе правове, методичне, технічне, кадрове та інформаційне забезпечення. Прикордонне відомство України також володіє цими характеристиками, а отже і власними інформаційними ресурсами, якими обмінюється в інформаційному співробітництві задля реалізації інтегрованого управління кордонами.

Прикордонна відомча організація створила власну інформаційну інфраструктуру, щоб оперативно управляти справами відомства, силами та засобами протидії загрозам національних інтересів.

Інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами вирішує низку завдань, зокрема: обмін інформаційними ресурсами на відомчому, міжвідомчому, внутрідержавному та міжнародному рівнях; захист внутрішніх та зовнішніх інтересів держави; неперервне оновлення засобів комунікації з дотриманням демократичних принципів; створення інформаційних ресурсів для інформаційного середовища; здійснення контролю за дотриманням принципів та правил інформаційної політики та національного законодавчого поля; сприяння розвитку інформаційної культури.

Державна прикордонна служба України для належного забезпечення інтегрованого управління кордонами потребує достатнього обсягу якісної інформації, відповідних засобів для поширення інформації, стимулювання інформації, формування інформаційного прикордонного сектору у секторі безпеки та оборони тощо.

Готовність офіцерів-прикордонників до забезпечення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами є інтегративною характеристико, що містить систему професійних знань, умінь та навичок, досвід у здійснення інтегрованого управління кордонами, мотиви та погляди.

Інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами виступає як низка пов'язаних між собою складових якісного та кількісного змісту, що мають вплив на обмін інформацією, як-то: рівень загальної професійної кваліфікації особового складу відомства (освіта, професійний досвід, підвищення кваліфікації); рівень сформованості та розвиненості інформаційних технологічних навичок представників прикордонної служби (знання роботи з операційними системами, пакетами прикладних програм, умов програмування); емоційна стабільність та психологічні особливості персоналу (здатність до адаптації у професійному колективі, готовність сприймати зміни, корпоративні цінності, бути комунікабельним, відкритим, відповідальним тощо); здатність до соціальної та професійної взаємодії у прикордонному колективі, до згуртованості; готовності до виконання професійних завдань.

Беручи до уваги проаналізоване значення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами, його сутність, структуру та вимоги щодо функціонування, за результатами аналізу західного досвіду вирішення такої ж проблеми, визначено основні шляхи розвитку готовності офіцерів-прикордонників до забезпечення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами:

обрання стратегії активного учасника інформаційного співробітництва; створення необхідних функціональних каналів зв'язку (враховуючи різновид інформації, завантаженість каналу, пропускну здатність каналу, захист каналу тощо);

розроблення надійної системи обробки інформації;

розроблення програмно-технічного комплексу; визначення ефекту інформації за її практичною цінністю; забезпечення балансу інтересів особистості, суспільства і держави;

аналіз рівня інформаційних потреб в суб'єктів інтегрованого управління кордонами;

виявлення та оцінка ефективності конкретних інформаційних технологій;

удосконалення сукупності інформаційних ресурсів та технологій доступу до них (бази даних, архіви, бібліотеки, хмарні сховища тощо);

захист інформаційного ресурсу або продукту від несанкціонованого доступу, безпеки інформаційної системи, потужності телекомунікаційної системи;

збирання, оброблення та аналіз інформації про явища, процеси, операції в інтегрованому управлінні кордонами, що є обов'язковими для інформаційного моніторингу;

створення фінансової системи щодо підтримки інформаційного співробітництва;

розвиток, розроблення спеціалізованих програмних та апаратних засобів, а також захищеної мережі передачі інформації для функціонуванні інформаційно-аналітичного підрозділу у прикордонному відомстві, що функціонуватиме у мирний та воєнний час.

Кожен компонент та суб'єкт інтегрованого управління кордонами є взаємозалежним, що диктує вимогу щодо створення міжвідомчих, державних комплексних програм, проектів, присвячених інформаційному співробітництву.

Слід наголосити на тому, що процес інтегрованого управління кордонами є полісуб'єктним та багатоаспектним процесом. Основним суб'єктом, на який покладено виконання завдань інтегрованого управління кордонами є Державна прикордонна служба України, що належить до Міністерства внутрішніх справ України. Зважаючи на таку ситуацію, можна виокремити стратегічні пріоритети в інтегрованому управлінні кордонами: збереження територіальної цілісності та незалежності України; попередження терористичних загроз; боротьба із транснаціональною та організованою злочинністю; заходи щодо зменшення масштабів нелегальної міграції, контрабанди різних засобів; контроль над усіма ділянками українського кордону; належний рівень облаштування кордону України; імплементація стандартів Європейського Союзу у сфері інтегрованого управління кордонами.

Запропоновані напрями інтегрованого управління кордонами пов'язані із визначенням відповідних шляхів реалізації: розроблення механізмів контролю за втіленням прав та свобод людини впродовж перетину кордону України; протидія проявам злочинності на територіях прикордонних регіонів України та розвиток з цією метою підрозділів швидкого реагування в структурі прикордонного відомства; сприяння розвитку міжнародної співпраці у сфері інформаційного забезпечення у галузі охорони державного кордону.

За результатами аналізу європейського досвіду дає змогу стверджувати, що інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами є ефективним за умови реалізації його у таких напрямах: отримання регіонами інформації щодо іноземної держави, зацікавленості у певній взаємодії, з конкретних питань, а також - інформації у Міністерство відповідальне за зовнішню політику, а надалі - у структури прикордонного відомства. Засобами інформаційного обміну є сучасні технології. Інституції повинні проводити презентації власних регіонів з можливих тем - інвестиції, туризм, бізнес тощо. Наведений приклад є свідченням інформаційного співробітництва, що дотичне до питань економічної взаємодії. За подібною послідовністю відбувається інформаційне співробітництво з питань нелегальної міграції, боротьби на кордоні із організованою злочинністю, контрабандними трафіками тощо.

Таким чином, готовність офіцерів-прикордонників до забезпечення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами є свідченням демократичних процесів і дозволяє формувати громадянське суспільство в Україні.

Висновки. Проведене дослідження продемонструвало, що розвиток в офіцерів-прикордонників до забезпечення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами полягає в реалізації напрямів та методів діяльності окремих підрозділів у прикордонній службі. Така діяльність направлена на контролювання, регулятивні дії, планування, систематизацію, обробку та поширення конкретної інформації. Згідно із результатами змісту інформаційного забезпечення в інтегрованому управлінні кордонами визначено основні напрями його удосконалення на рівні прикордонного відомства.

Перспективами подальших наукових досліджень є аналіз ефективного використання інформації на різних рівнях управління в органах охорони державного кордону, формулювання прогнозів щодо побудови системи інформаційного співробітництва, удосконалення процесу застосування інформаційних ресурсів, безперервної інформатизації управлінського процесу та захисту інформації; вивчення засад розвитку інформаційного співробітництва у воєнний час в інтегрованому управлінні кордонами, розвиток інформаційного потенціалу прикордонного відомства, аналіз різноманітних інформаційних електронних послуг у структурі прикордонної служби тощо.

офіцер прикордонник військова освіта інтегроване управління кордон

Література:

1. Брижко В. До питання сучасної інформаційної політики [Текст] // Вісник Академії управління МВС. 2009. №2. с. 27-47.

2. Литвин М. Концептуальні засади інтегрованого управління кордонами. Досвід упровадження в Україні. Наука і оборона. 2014. №1. С. 3-7.

3. Матвієнко О.В. Основи інформаційного менеджменту. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 60 с.

4. Савич А.С. Європейські програми формування інформаційного простору ЄС [Електронний ресурс] // Проблеми міжнародних відносин. URL : http://vmv.kymu.edu.Ua/v/p09/12.pdf

5. Стратегія інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року затв. розпорядженням КМУ №687-р від 24.07.2019 р.- URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/687-2019-%D 1%80

6. Твердохліб О.С. Європейський підхід до розроблення інформаційної політики держави актуальні проблеми [Текст] // Економіка. 2016. №3(177). С.429-435.

7. Товканець С.А., Товканець Г.В. Інформаційне забезпечення міжнародного бізнесу в рамках транскордонного співробітництва // Актуальні проблеми економіки. 2010. № 10 (112). С. 284-286.

Размещено на Allbest.ru