Система оцінювання навчальних результатів у процесі E-навчання у Німеччині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система оцінювання навчальних результатів у процесі Е-навчання у Німеччині

Гапчук Яна Анатоліївна аспірантка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Анотація

дистанційне навчання оцінювання студент

У статті розглянуто процес трансформації та переходу від звичайних форм роботи до дистанційного навчання на основі Е-навчання у ЗВО Німеччини. Показано, що початок пандемії COVID-19 в чергове підштовхнув ЗВО до перегляду та вдосконалення концепцій Е-навчання і розгляду системи оцінювання навчальних результатів у процесі Е-навчання. Автор розглядає принципи оцінювання навчальних результатів, що покладені в основу Е-навчання, а саме: інструменти оцінювання та заходи повинні відповідати навчальним цілям і навичкам, які вимагаються від студента протягом програми чи курсу дистанційної освіти; стратегії оцінювання та управління мають бути невід'ємними частинами навчального досвіду, дозволяючи студентам оцінювати свій прогрес, визначати області перегляду та відновлювати безпосередні цілі навчання; стратегії оцінювання та вимірювання повинні відповідати особливим потребам, характеристикам і ситуаціям дистанційного навчання.

До спектру варіантів оцінювання навчальних результатів студентів у процесі Е-навчання належить оцінювання діяльності такої як неоцінені дії та зворотній зв'язок, вбудовані в навчальні матеріали, тематичні тести та тести для самооцінки, які дозволяють студентам перевірити власні знання; офіційний відгук та неформальний діалог з викладачами, наставниками груп чи одногрупниками, а також тести без оцінок, які готують студентів до формального оцінювання.

У системі оцінювання успішність студентів у процесі Е- навчання у ЗВО Німеччини також використовуються можливості Е-навчання для інтеграції оцінювання в навчальний процес, Е-комунікації в поєднанні з процесами розробки, необхідними для розміщення курсу у форматі Е-навчання, сприяють інтеграції отриманих результатів у структурування змісту, завдань, спільних проектів, створення продуктів і процедур оцінювання.

Ключові слова: Е-навчання, дистанційне навчання, система оцінювання, освітнє середовище, оцінювання навчальних результатів, само оцінювання.

Abstract

Hapchuk Yana Anatoliivna Postgraduate, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia,

SYSTEM FOR ASSESSMENT OF EDUCATIONAL RESULTS IN THE PROCESS OF E-LEARNING IN GERMANY

The article examines the process of transformation and transition from conventional forms of work to distance learning based on E-learning in German higher education institutions. It is shown that the beginning of the COVID-19 pandemic once again prompted higher education institutions to review and improve the concepts of E-learning and consider the system for evaluating educational results in the E-learning process. The author examines the principles of evaluation of learning outcomes, which are the basis of E-learning, namely: evaluation tools and measures should correspond to the learning goals and skills required of the student during the distance education program or course; assessment and management strategies should be integral parts of the learning experience, allowing students to assess their progress, identify areas for revision and re-establish immediate learning objectives; assessment and measurement strategies should be tailored to the specific needs, characteristics and situations of distance learning. The range of options for evaluating students' educational results in the E-learning process includes assessment of activities such as ungraded activities and feedback embedded in educational materials, thematic tests and self-assessment tests that allow students to test their own knowledge; formal feedback and informal dialogue with teachers, group mentors or peers, as well as ungraded tests that prepare students for formal assessment. In the system of evaluating the success of students in the process of e-learning in higher education institutions in Germany, the possibilities of e-learning are also used for the integration of evaluation into the educational process, e-communication, in combination with the development processes necessary for the placement of the course in the e-learning format, contributes to the integration of the obtained results in structuring content, tasks, joint projects, creating products and assessment procedures.

Keywords: E-learning, distance learning, assessment system, educational environment, assessment of educational results, self-assessment.

Постановка проблеми

Відповідно до організації освітня система Німеччини є децентралізованою, тому за якість освіти відповідає влада федеральних земель. Сучасні зміни та виклики у суспільстві змусили ЗВО переглянути та покращити організацію навчального процесу, створити цифрове освітнє середовище та покращити якість Е-навчання. З початком розповсюдження пандемії COVID-19 у Німеччині, усі уряди федеральних земель закрили навчальні заклади, проте міністерства освіти та сенати видали наказ про те, щоб студенти продовжували навчання та отримували при цьому підтримку. Тому дистанційне навчання було запроваджено як альтернативу денному навчанню в аудиторії, з метою забезпечення гнучких умов навчання, а отже постало питання оцінювання навчальних результатів студентів у нових умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти функціонування системи оцінювання навчальних результатів студентів у закладах вищої освіти Німеччини висвітлюються такими українськими ученими як М. Гончарук, М. Плащовата, А. Турчин, питанню оцінювання результатів у процесі Е-навчання присвячені роботи таких зарубіжних дослідників як К. Ваннемаха (K. Wannemacher), І. Юнерманн (I. Jungermann), Ю. Шольц (J. Scholz), А. Шляйхер (A. Schleicher). Однак з початком пандемії було внесено деякі зміни у освітній процес, тому питання оцінювання навчальних результатів у процесі Е-навчання у Німеччині потребує окремого висвітлення.

Мета статті - дослідження системи оцінювання навчальних результатів студентів у процесі Е-навчання у Німеччині

Виклад основного матеріалу

Відповідно до ініціативи Європейської Ради необхідним заходом є цифровізація освітнього середовища та вдосконалення систем Е-навчання, що сприятиме створенню мережі пов'язаних між собою університетів задля надання можливості студентам отримати науковий ступінь, поєднуючи навчання в кількох країнах ЄС, що сприятиме міжнародній конкурентоспроможності європейських університетів [1].

Під час пандемії COVID-19 метою політики федеральних урядів було продовження навчального процесу з переходом від звичайного денного навчання до дистанційного. Система Е-навчання, що функціонувала у ЗВО забезпечила можливість швидкого переходу на дистанційну форму навчання, проте учасники навчального процесу зіткнулись із багатьма проблемами щодо технічного обладнання, педагогічних змін, урядових інструкцій та індивідуальних потреб студентів. Оскільки не було надано конкретних вказівок щодо структури викладання, форм підтримки студентів та оцінювання результатів навчання. Як наслідок, успіх дистанційного навчання головним чином залежав від того, наскільки добре викладачі та студенти були оснащені, підготовлені та залучені до дистанційного навчання.

Хоча базові принципи оцінювання ефективності студентів не змінювались при використанні Е-навчання, тепер середовище Е-навчання значно відрізнялось від традиційних методів навчання, оскільки технологія підвищувала рівень ефективності оцінювання в середовищах Е-навчання, тому вона також повинна була компенсувати відсутність легкого доступу до особистого спостереження навчального прогресу. Для основи системи оцінювання навчальних результатів було взято набір принципів розроблених університетом штату Пенсільванія для оцінки Е-навчання в дистанційній освіті та керівництво для їх впровадження на практиці [2].

Принципи підкреслюють важливість інтеграції оцінювання з навчанням:

• Інструменти оцінювання та заходи повинні відповідати навчальним цілям і навичкам, які вимагаються від студента протягом програми чи курсу дистанційної освіти;

• стратегії оцінювання та управління мають бути невід'ємними частинами навчального досвіду, дозволяючи студентам оцінювати свій прогрес, визначати області перегляду та відновлювати безпосередні цілі навчання;

• стратегії оцінювання та вимірювання повинні відповідати особливим потребам, характеристикам і ситуаціям дистанційного навчання [2].

Оскільки Е-навчання значною мірою вимагає, щоб навчальні курси були розроблені заздалегідь, викладач як розробник має можливість не лише планувати ситуації для включення оцінювання в інструкцію, а й переглядати навчальний зміст та запланований досвід перед впровадженням програми Е-навчання. Це може забезпечити достовірність оцінювання результатів навчання. Положення щодо розвитку Е-навчання вимагають, щоб викладач використовував повний спектр навчальних навичок у процесі викладання Е-навчання. Всі елементи інструкції повинні бути прописані заздалегідь, що забезпечить об'єктивність оцінок, які не збігаються зі змістом або акцентом інструкції. Крім того, комунікаційні можливості асинхронного Е-навчання дозволяють отримати більшу вибірку успішності студентів, таким чином відкриваючи двері можливостей впливати на тип і діапазон оцінювання успішності студентів [3, с. 188].

Переглядаючи спектр варіантів оцінювання, доступних за допомогою Е-навчання в умовах дистанційного навчання, легко сказати, що вони мало відрізняються від тих, які зазвичай використовуються під час денного навчання. Наприклад E. Мейєн (E. Meyen) та Р. Ауст (R. Aust) описують п'ять різних видів оцінювальної діяльності:

• Неоцінені дії та зворотній зв'язок, вбудовані в навчальні матеріали;

• тематичні тести та тести для самооцінки, які дозволяють студентам перевірити власні знання;

• офіційний відгук про завдання від викладача чи інструкторів (за наявності), наставників академічних груп чи одногрупників;

• неформальний діалог з викладачами, наставниками чи одногрупниками;

• тести без оцінок, які готують студентів до формального оцінювання.

Хоча вищезгадані різновиди оцінювання діяльності не є унікальними для Е-навчання, різниця полягає в тому, що технології роблять їх більш здійсненними та більш ефективними для планування та виконання [3, с. 190].

На думку Е. Мейєн (Е. Meyen) оцінювання в умовах Е-навчання може включати заходи, що вбудовані або стратегічно розміщені в курсі, спрямовані на залучення студентів до демонстрації постійного прогресу. Подання діяльності як незалежного навчального досвіду або як засобу для структурування спільних проектів і повернення відповідей електронною поштою сприймається студентами як значне збільшення корисності зворотного зв'язку. Здатність до своєчасного та частого зворотного зв'язку перетворює досвід оцінювання на можливість навчання Вирішальним фактором у забезпеченні значущого зворотного зв'язку є близькість зворотного зв'язку до завдання, яке є фокусом зворотного зв'язку. Тобто, якщо студенти хочуть отримати максимальну вигоду від зворотного зв'язку, вони повинні вміти пов'язувати зворотний зв'язок із логікою, яку вони використали, генеруючи свою відповідь [3, с. 190].

Оцінюючи успішність студентів у процесі Е- навчання також використовуються можливості Е-навчання для інтеграції оцінювання в навчальний процес. Е-комунікації в поєднанні з процесами розробки, необхідними для розміщення курсу у форматі Е-навчання, сприяють інтеграції оцінок у структурування змісту, завдань, спільних проектів, створення продуктів і процедур оцінювання. Крім того, оцінювання у процесі Е-навчання можна зробити менш нав'язливим і перетворити його на навчальну стратегію таким чином, щоб студенти сприймали оцінювання як можливість продемонструвати те, що вивчають, а не як доказ для виставлення оцінок. Для прикладу кожне заняття супроводжується принаймні однією діяльністю, яка потребує відповіді студентів, щоб продемонструвати своє розуміння змісту матеріалу. На кожному занятті також збираються формувальні дані як вхідні дані для викладача щодо вдосконалення курсу. Нарешті, після завершення курсу студенти надають зворотній зв'язок за допомогою інструменту, призначеного для оцінки ефективності навчання. Це той самий інструмент, який використовується в усьому ЗВО для оцінювання результатів навчання. Такі методи формування оцінювання заохочують студентів розглядати його як спільне підприємство, оскільки навчання оцінюється на додаток до їх успішності [4, с. 683].

За умови, що навчальний курс також включає проєктну діяльність спільної команди. Студенти повинні сформувати команди, спілкуючись одне з одним, а потім вибрати лідера команди. Склад команди та теми проєкту підлягають затвердженню викладачем, який чітко визначає, як проєкт пов'язаний з курсом. Інструкції щодо проєктів містяться в п'яти-шести послідовних мультимедійних заняттях із супутніми заходами. Команди працюють над завданнями та завершують діяльність спільними зусиллями. Викладач надає відгук керівнику групи, який відповідає за обмін відгуками з членами команди. Кожна відповідь на діяльність розглядається викладачем як незалежний елемент проєкту. Команди можуть звертатися до викладача за відгуками, що стосуються будь-якої відповіді на проблемне питання, щоб переконатися, що вони розуміють відповідний елемент проєкту. Після завершення діяльності, пов'язаної з проєктом, команда об'єднує відгуки в редакцію проєкту, а потім подає його як єдиний продукт для оцінки.

Оскільки робота в команді може бути однією з цілей курсу, кожен студент отримує однакову оцінку за проєкт. Цей підхід до оцінки продуктивності добре працює, коли курс Е-навчання включає суттєвий результат, що передбачає групову діяльність та кооперацію. Оцінка базується насамперед на тому, наскільки ефективно команда відповідає вимогам кожного елементу проєкту та наскільки вони використовують відгуки викладача, щоб покращити кінцевий проєкт як корисний продукт [5, с. 100].

Розгляд системи оцінювання у ЗВО Німеччини, як невід'ємної частини навчання відкриває багато можливостей для аналізу успішності студентів. Мінімально використовуються тести, а іспити обмежуються традиційними проміжними та випускними іспитами. Іспити здаються в режимі онлайн, при цьому студенти мають можливість надіслати свої відповіді онлайн або особисто доставити їх викладачу. Іспити складаються з есе та предметних завдань залежно від характеру та змісту курсу. Оскільки курси є самостійними, студенти складають іспити в різний час. Щоб максимізувати навчальну цінність іспитів, докладний відгук надається щодо кожного пункту. Іспити оцінюються за групами, щоб допомогти викладачеві підтримувати систему відліку для очікуваної продуктивності. Під час Е-навчання завжди виникає проблема безпеки та того, чи дійсно зарахований студент є особою, яка складає іспити. У майбутньому технології допоможуть вирішити цю проблему. Враховуючи велику кількість можливостей відповісти, малоймовірно, що ймовірність обману є більшою, ніж у традиційному курсі. Тим не менш, викладачі повинні бути уважними до індикаторів, які свідчать про шахрайство. Це можна частково контролювати в дизайні курсу та в структуруванні того, що оцінюється за допомогою іспитів та інших зразків робіт студентів [6].

Ще одним засобом для оцінювання успішності студентів, який виявився корисним для оцінювання ефективності Е-навчання, є командний звіт. Щоб бути ефективним, це вимагає синхронного досвіду. Команди формуються для дослідження певної теми, на яку вони мають підготувати розповідь. Для створення живої презентації використовується презентація Power Point та використання аудіоресурсу. Презентація Power Point публікується заздалегідь до запланованого часу доповіді, щоб інші студенти, зараховані до курсу, могли переглянути її до звіту. Членам команди важливо брати участь у всіх аспектах підготовки та представлення звіту. Дана техніка дозволяє викладачам не тільки спостерігати за поведінкою, яка не є очевидною під час оцінювання відповідей тестування, але також дозволяє викладачеві оцінювати окремих членів команди. Ключовим є виділення достатнього часу для взаємодії, а не для презентації [7].

Моніторинг прогресу студента через розробку Е-портфоліо сприяє двом основним типам оцінювання, формувальному та підсумковому. Формувальне оцінювання можна використовувати для виявлення сильних сторін, на які можна спиратися, і слабких сторін, які потребують рекомендаційного зворотного зв'язку, який спонукатиме як викладача, так і студента до роздумів про шляхи покращення професійного розвитку та навчання. Підсумкове оцінювання виконує скоріше ретроспективну функцію, оскільки є документуванням досягнень і професійних навичок. Традиційно портфоліо широко використовувалося в образотворчому мистецтві як засіб для демонстрації вибраних творів художника. За останні роки використання портфоліо та оцінювання результатів роботи стало стандартною практикою в різних сферах. Портфоліо зазвичай містить вибрані зразки робіт, які представляють сильні та слабкі сторони студента. Крім того, при такому використанні оцінка портфоліо забезпечує точніші засоби вимірювання академічних і професійних навичок. По суті, оцінка портфоліо та результативності є способами оцінки діяльності, яка є репрезентативною для навичок, застосованих для виконання завдання, незалежно від того, чи це завдання пов'язане з проектною роботою, чи пов'язане з серією навчальних цілей і завдань. На додаток до надання доказів глибини та широти знань і навичок професійне портфоліо, якщо його складено продумано, може слугувати «ресурсом знань» для подальшого використання [8, с. 71].

З розвитком Е-навчання портфоліо перетворилося на інструмент управління для викладачів і студентів. Завдяки використанню технологій Е-портфоліо в гіпермедійному форматі може стати системою «управління особистою/професійною інформацією», яка робить значний внесок у педагогіку Е-навчання у вищій освіті на додаток до професійного розвитку та розвитку цифрових компетентностей (K-12) для студента.

Висновки

Таким чином, зміни у організації освітнього процесу та перехід до дистанційних форм роботи, зокрема спричинених початком пандемії, сприяють перегляду та оновленню системи оцінювання навчальних результатів у процесі Е-навчання у Німеччині. Використання Е-навчання у процесі професійної підготовки студентів у ЗВО робить опору на оцінювання особистого та спільного досвіду, роботу в групі, над проєктом та ведення Е-портфоліо важливою для подальшого розвитку компетентностей та покращення результатів навчання.

Література

1. European Universities initiative URL: https://education.ec.europa.eu/education-levels/higher-education/european-universities-initiative.

2. Schneider R., Sachse K., Schipolowski S., Enke F. Teaching in Times of COVID-19: The Evaluation of Distance Teaching in Elementary and Secondary Schools in Germany. Front. Educ. 6:702406. 2021. DOI: https://doi.org/ 10.3389/feduc.2021.702406

3. Meyen E. L., Aust R. J., Bui Y. N., Isaacson R. E. Assessing and Monitoring Student Progress in E-Learning Environments. Teacher Education and Special Education, v25 n2. 2002. P.187-98. URL:https://core.ac.uk/download/pdf/303039289.pdf

4. Rakic S., PavloviC M., Softic S., Lalic B., Marjanovic U. An Evaluation of Student Performance at e-Learning Platform. 2019. P. 681-686. DOI: https://doi.org/10.1109/ ICETA48886.2019.9040066.

5. Yang F., Frederick W., Li B. Study on student performance estimation, student progress analysis, and student potential prediction based on data mining. Computers & Education. Volume 123, 2018. P. 97-108. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.04.006

6. Kearns L. R. Student Assessment in Online Learning: Challenges and Effective Practices. MERLOT Journal of Online Learning and Teaching. Vol. 8, No. 3, September 2012. URL: https://jolt.merlot.org/vol8no3/kearns_0912.pdf

7. Attwell G., Kuusinen R. Evaluating E-learning: A Guide to the Evaluation of E-learning. 2007. URL: http://pontydysgu.org/wp-content/uploads/2007/11/eva_europe_vol2_prefinal.pdf

8. Al-Fraihat D., Joy M., Masa'deh R., Sinclair J. Evaluating E-learning systems success: An empirical study. Computers in Human Behavior. Volume 102, 2020. P. 67-86. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2019.08.004.

References

1. European Universities initiative URL: https://education.ec.europa.eu/education-levels/higher-education/european-universities-initiative.

2. Schneider, R., & Sachse, K., & Schipolowski, S., & Enke, F. (2021). Teaching in Times of COVID-19: The Evaluation of Distance Teaching in Elementary and Secondary Schools in Germany. Front. Educ. 6:702406. DOI: https://doi.org/ 10.3389/feduc.2021.702406

3. Meyen, E. L., & Aust, R. J., & Bui, Y. N., & Isaacson, R. E. (2002). Assessing and Monitoring Student Progress in E-Learning Environments. Teacher Education and Special Education, v25 n2. 187-98. URL:https://core.ac.uk/download/pdf/303039289.pdf

4. Rakic, S., & Pavlovic, M., & Softic, S., & Lalic, B., & Marjanovic, U. (2019). An Evaluation of Student Performance at e-Learning Platform. 681-686. DOI: https://doi.org/ 10.1109/ICETA48886.2019.9040066.

5. Yang, F., & Frederick, W., & Li B. (2018). Study on student performance estimation, student progress analysis, and student potential prediction based on data mining. Computers & Education. Volume 123. 97-108. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.compedu.2018.04.006

6. Kearns, L. R. (2012). Student Assessment in Online Learning: Challenges and Effective Practices. MERLOT Journal of Online Learning and Teaching. Vol. 8, No. 3.. URL: https://jolt.merlot.org/vol8no3/kearns_0912.pdf

7. Attwell, G., & Kuusinen, R. (2007). Evaluating E-learning: A Guide to the Evaluation of E-learning. URL: http://pontydysgu.org/wp-content/uploads/2007/11/eva_europe_vol2_prefinal.pdf

8. Al-Fraihat, D., & Joy, M., & Masa'deh, R., & Sinclair, J. (2020). Evaluating E-learning systems success: An empirical study. Computers in Human Behavior. Volume 102. 67-86. DOI: https://doi.org/10.1016/_j.chb.2019.08.004.

Размещено на Allbest.ru