Педагогічні умови ефективної організації освітнього процесу із використанням інноваційних форм навчання у підготовці майбутніх учителів математики

Размещено на http://allbest.ru

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри вищої математики та методики навчання математики, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань, Україна

Анотація. У статті розглянуто педагогічні умови ефективної організації освітнього процесу із використання інноваційних форм навчання у підготовці майбутніх учителів математики. Зазначено, що підготовка висококваліфікованих учителів потребує постійного оновлення форм організації освітнього процесу - характеру взаємодії викладачів і студентів. Метою статті є обґрунтування педагогічних умов ефективної організації освітнього процесу математичних дисциплін із використанням інноваційних форм навчання. В статті зазначено, що під педагогічними умовами ефективної організації інноваційного навчання дисциплін математичного циклу майбутніх учителів математики розуміємо сукупність факторів, що визначаються й усвідомлюються учасниками педагогічної взаємодії, реалізуються в освітньому процесі ЗВО, спонукають викладачів і студентів до продуктивної діяльності і спричинюють підвищення ефективності та результативності навчання. Встановлено дві основні педагогічні умови ефективного використання форм інноваційного навчання математичних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів математики, а саме: комплексне використання інноваційного навчання як за формами навчання студентів (аудиторна і позааудиторна), так і за етапами їх навчально- пізнавальної діяльності; готовність викладачів і студентів педагогічних університетів до інноваційного навчання математичних дисциплін. Упровадження педагогічних умов і удосконалення організації інноваційного навчання математичних дисциплін майбутніх учителів математики можливе і буде ефективним, якщо викладачі та студенти будуть обізнані стосовно використання форм інноваційного навчання і застосовуватимуть їх у педагогічній та освітній діяльності. Комплексне використання інноваційного навчання на всіх формах та етапах освітнього процесу забезпечить ефективність навчання та сприятиме поліпшенню якості знань та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Готовність викладачів і студентів педагогічних університетів до інноваційного навчання предметів математичного циклу - потреба і здатність відповідно до конкретних умов брати участь у такому навчанні, знати різні форми, методи та технології інтерактивного навчання, розробляти і використовувати відповідне методичне і практичне забезпечення тощо. Така готовність у викладачів і студентів виникає поступово, у процесі надбання певного досвіду, і включає три основні компоненти: мотиваційний, когнітивний, праксеологічний. У процесі навчання майбутніх учителів математичних дисциплін викладачам слід враховувати специфіку студентської аудиторії і пам'ятати, що вони навчають свого предмету не просто студентів, а майбутніх учителів.

Ключові слова: педагогічні умови, інновації, здобувачі освіти, майбутні учителі, аудиторне навчання, позааудиторне навчання.

Iryna Tiahai

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Higher Mathematics and Methods of Mathematics, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, Ukraine,

PEDAGOGICAL CONDITIONS OF EFFECTIVE ORGANIZATION OF THE EDUCATIONAL PROCESS USING INNOVATIVE FORMS OF LEARNING IN THE TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF MATHEMATICS

Abstract. The article examines the pedagogical conditions for the effective organization of the educational process using innovative forms of education in the training of future mathematics teachers. It is noted that the training of highly qualified teachers requires constant updating of the forms of organization of the educational process - the nature of interaction between teachers and students. The purpose of the article is to substantiate the pedagogical conditions for the effective organization of the educational process of mathematical disciplines using innovative forms of education. The article states that under the pedagogical conditions of effective organization of innovative teaching of the disciplines of the mathematical cycle of future teachers of mathematics, we mean a set of factors that are determined and realized by the participants of pedagogical interaction, are implemented in the educational process of higher education institutions, motivate teachers and students to productive activities and cause an increase in the efficiency and effectiveness of education. Two main pedagogical conditions for the effective use of forms of innovative teaching of mathematical disciplines in the process of training future teachers of mathematics have been established, namely: comprehensive use of innovative teaching both in the forms of student learning (auditory and non-auditory) and in the stages of their educational and cognitive activity; readiness of teachers and students of pedagogical universities for innovative teaching of mathematical disciplines. The implementation of pedagogical conditions and improvement of the organization of innovative teaching of mathematical disciplines of future mathematics teachers is possible and will be effective if teachers and students are aware of the use of innovative learning forms and apply them in pedagogical and educational activities. Complex use of innovative learning at all forms and stages of the educational process will ensure the effectiveness of learning and contribute to improving the quality of knowledge and activating the educational and cognitive activity of students. Readiness of teachers and students of pedagogical universities for innovative teaching of subjects of the mathematical cycle - the need and ability, according to specific conditions, to participate in such training, to know various forms, methods and technologies of interactive learning, to develop and use appropriate methodological and practical support, etc. Such readiness of teachers and students arises gradually, in the process of acquiring certain experience, and includes three main components: motivational, cognitive, and praxeological. In the process of training future teachers of mathematical disciplines, teachers should take into account the specifics of the student audience and remember that they are teaching their subject not just to students, but to future teachers.

Keywords: pedagogical conditions, innovations, education seekers, future teachers, classroom training, extracurricular training.

освітній математичний інформаційно комунікаційні технології

Постановка проблеми. Основне завдання вищої педагогічної освіти України - підготовка фахівців європейського зразка, всебічно розвинутих компетентних педагогів з високим рівнем культури праці та здатністю до гнучкого мислення, що дозволяє самостійно поновлювати набуті знання, розширювати професійний кругозір і педагогічну майстерність.

Підготовка висококваліфікованих учителів потребує постійного оновлення форм організації освітнього процесу - характеру взаємодії викладачів і студентів. Пошук нових організаційних форм навчання у вищій педагогічній школі та поєднання їх з уже відомими - завдання, що потребують детального вивчення і дослідження. У Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти зазначено, що підвищення якості педагогічної освіти, забезпечення її інтеграції у Європейський простір вищої освіти, конкурентоспроможності на ринку праці, привабливості вимагає подальшого вдосконалення організації освітнього процесу на засадах гуманності, особистісно орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку студентів та передбачає використання інноваційних технологій навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти проблеми підготовки майбутніх учителів математики в сучасних умовах розглядалися в роботах відомих українських математиків, педагогів і методистів: І.А. Акуленко, В.Г. Бевз, І.Г. Ленчук, О.І. Матяш, Г.О. Михалін, О.А. Москаленко, М.В. Працьовитий, С.П Семенець, З.І. Слєпкань, Н.А. Тарасенкова, В.О. Швець, М.І. Шкіль, О.В. Школьний та ін.

Особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі вищої школи розглядали Ю.В. Горошко, M.L Жалдак, В.І. Клочко, Н.В. Морзе, С.А. Раков, Ю.С. Рамський, Є.М. Смирнова-Трибульська, О.В. Співаковський, Ю.В. Триус та ін.

Мета статті - обґрунтувати педагогічні умови ефективної організації освітнього процесу математичних дисциплін із використанням інноваційних форм навчання.

Виклад основного матеріалу. На етапі реформування сучасної вищої освіти одним із аспектів, що викликає великий інтерес у науковців і педагогів, є виявлення, обґрунтування і перевірка педагогічних умов, що забезпечують ефективність освітнього процесу та успішність підготовки майбутніх фахівців.

Під педагогічними умовами ефективної організації інноваційного навчання дисциплін математичного циклу майбутніх учителів математики розуміємо сукупність факторів, що визначаються й усвідомлюються учасниками педагогічної взаємодії, реалізуються в освітньому процесі ЗВО, спонукають викладачів і студентів до продуктивної діяльності і спричинюють підвищення ефективності та результативності навчання.

На основі аналізу наукової літератури, методологічних підходів і принципів навчання, враховуючи досвід діяльності в даному напрямку були встановлені дві основні педагогічні умови ефективного використання інноваційних форм навчання математичних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів математики, а саме:

1) Комплексне використання інноваційного навчання як за формами навчання студентів (аудиторна і позааудиторна), так і за етапами їх навчально- пізнавальної діяльності:

- актуалізація опорних знань і мотивація навчально-пізнавальної діяльності;

- набуття предметних і фахових компетентностей;

- розвиток самостійності у здобутті нових знань і досвіду;

- контроль та перевірка якості засвоєних знань, здійснення корекції та рефлексії.

2) Готовність викладачів і студентів педагогічних університетів до інноваційного навчання математичних дисциплін:

- мотиваційний (інтерес і позитивне усвідомлене ставлення педагога і студентів до інтерактивного навчання, почуття відповідальності за виконання поставлених завдань на високому рівні);

- когнітивний (наявність знань у педагога і студентів про сутність інноваційного навчання, його форми та особливості їх застосування у навчанні математичних дисциплін);

- праксеологічний (сформованість умінь і навичок щодо впровадження інноваційного навчання у власній професійній діяльності, відкритість щодо педагогічних інновацій, здатність до створення нового, професійна компетентність педагога і майбутнього вчителя математики).

Упровадження педагогічних умов і удосконалення організації навчання з використанням інноваційних форм під час вивчення математичних дисциплін майбутніх учителів математики можливе і буде ефективним, якщо викладачі та студенти будуть обізнані стосовно використання форм інноваційного навчання і застосовуватимуть їх у педагогічній та освітній діяльності. Конкретні шляхи реалізації кожної із визначених нами педагогічних умов розглянемо детальніше.

Комплексне використання інноваційного навчання як за формами навчання студентів (аудиторна і позааудиторна), так і за етапами їх навчально-пізнавальної діяльності. Організація освітнього процесу у закладі вищої освіти регламентується чинними нормативно-правовими документами України, стандартами вищої освіти з урахування принципів формування Європейського простору вищої освіти (ЄПВО).

Серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку вищої освіти в контекст і євроінтеграції України визначено проблему постійного підвищення якості освіти, модернізацію її змісту та форм організації освітнього процесу; впровадження освітніх інновацій. Тому освітній процес у закладі вищої освіти має здійснюватись з урахуванням інновацій, механізмів і процедур, визначених в ЄПВО [1].

Інновації в освіті є закономірним явищем, динамічним за характером і розвивальним за результатами, їх запровадження дозволяє вирішити труднощі, які виникають між традиційною системою і потребами в якісно новій освіті. Тому інноваційні форми навчання, в тому числі й інтерактивні, варто впроваджувати на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності, а саме:

- актуалізація опорних знань і мотивація навчально-пізнавальної діяльності;

- набуття предметних і фахових компетентностей;

- розвиток самостійності у здобутті нових знань і досвіду;

- контроль та перевірка якості засвоєних знань та набутих компетентностей, здійснення корекції та рефлексії.

Розглянемо можливі способи впровадження інноваційного навчання під час різних форм організації освітнього процесу, які ми для зручності об'єднаємо у дві групи, а саме в аудиторні та позааудиторні форми роботи. А також можливі способи впровадження інноваційного навчання на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності даних організаційних форм.

Навчальні заняття є важливою формою освітнього процесу, під час проведення яких студенти набувають необхідних знань та навичок. До навчальних занять відповідно до Закону України про вищу освіту [3] відносять також індивідуальні заняття та консультації. Тому, розглядаючи дану форму освітнього процесу стосовно часу і місця проведення, ми до аудиторних форм віднесемо лекційні та практичні заняття (практичні, семінарські, лабораторні), а до позааудиторної роботи - індивідуальні заняття та консультації (хоча в залежності від часу, місця та мети заняття вони можуть належати і до аудиторних занять).

Навчання з використанням інноваційних форм буде ефективним, якщо носитиме не поодинокий, а системний характер. Тобто, під час вивчення однієї дисципліни викладач повинен застосовувати різні інноваційні форми на різних видах навчальних заняттях (і під час лекцій та практичних занять, і під час індивідуальних занять та консультацій). На основі спостережень та вивчення досвіду використання інноваційного навчання у вищій школі, ми з'ясували, що проводити кожне лекційне чи практичне заняття з допомогою інновацій не завжди доцільно (ми пропонуємо використовувати або ж елементи інноваційного навчання на одному з етапів заняття, або ж проводити його в нестандартній формі 1 - 2 рази на місяць), проте зручно та цікаво проводити індивідуальні заняття, або ж надавати студентам консультації з використанням різних інновацій.

На нашу думку, варто почати впроваджувати інноваційне навчання під час аудиторної роботи поступово. Для цього потрібно розглядати кожен вид навчального заняття відповідно до етапів навчально-пізнавальної діяльності на ньому. Зупинимось на позааудиторних видах навчальних занять із використанням інноваційних форм. Індивідуальне навчальне заняття здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Такі заняття відрізняються за своїм змістом в залежності від його мети. Індивідуальні заняття можуть відноситись як до аудиторної, так і до позааудиторної роботи, залежно від місця, часу та мети такого заняття. Самостійна робота студентів може здійснюватись як під час аудиторних занять, так і в процесі позааудиторної роботи. Зміст самостійної роботи студента з конкретної дисципліни визначено робочою навчальною програмою дисципліни. Якщо розглядати дану форму роботи під час позааудиторної діяльності, то ми впевнені, що її варто проводити саме в інноваційній формі. Повністю погоджуємось із думкою науковців О.А. Москаленко, Ю.Д. Москаленко, О.В Коваленко [2, с. 83], що «самостійна робота потребує розробки комплексного методичного забезпечення, а також системи поетапного контролю її результатів. В процесі розробки завдань для самостійної роботи необхідно враховувати курс, на якому навчаються студенти: на молодших курсах метою самостійної роботи є закріплення знань і вмінь, отриманих на практичних заняттях та лекціях, на старших курсах - стимулювання творчого потенціалу студентів та розвиток їх професійних навичок. Щодо форм самостійної роботи, то їх також необхідно градуювати залежно від рівня самостійності виконання завдань і керівництва викладачем». Отже, основне завдання викладача - забезпечити студентів методичними матеріалами, завданнями та вказівками, а також обрати форми організації її проведення в залежності від учасників навчального процесу. Пропонуємо самостійну роботу студента організовувати і в індивідуальній, і в груповій формі, а контроль за її виконанням здійснювати за допомогою самоконтролю, взаємоконтролю, а також контролю з боку викладача. Таким чином організована самостійна робота студентів забезпечить формування професійних компетентностей. Дана форма освітнього процесу дає змогу впроваджувати інноваційне навчання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності, адже необхідно і мотивувати студентів до самостійної роботи, і актуалізувати ті знання студентів, які знадобляться їм для набуття предметних та фахових компетентностей під час опрацювання відповідної теми.

Під час практичної підготовки студентів ми теж пропонуємо впроваджувати елементи інноваційного навчання. Перед початком практики ми пропонуємо студентам переглянути відео-уроки з попередніх практик. Студенти здійснюють аналіз уроків, вказують які, на їхню думку, було допущено помилки, які б методи, технології та форми вони використали під час проведення уроку з даної теми відповідного типу.

На нашу думку доречним є використання інновацій і на контрольних заходах. Суттєво підвищує ефективність поточного контролю використання форм інноваційного навчання. Наприклад, під час перевірки домашнього завдання; використання інформаційно-комунікаційних технологій для здійснення тестового контролю студентів як в режимі on-line, так і для самоперевірки; перевірка індивідуальних завдань, яку можна організувати між студентами як взаємоперевірку тощо. Також використовувати інноваційні форми навчання варто і під час проведення колоквіумів, у процесі виконання студентами індивідуальної науково-дослідницької роботи, які також входять до рейтингової системи оцінювання знань студентів із відповідної дисципліни.

Комплексне використання інноваційного навчання на всіх формах та етапах освітнього процесу забезпечать ефективність навчання та сприятимуть поліпшенню якості знань та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Готовність викладачів і студентів педагогічних університетів до інноваційного навчання предметів математичного циклу - потреба і здатність відповідно до конкретних умов брати участь у такому навчанні, знати різні форми, методи та технології інтерактивного навчання, розробляти і використовувати відповідне методичне і практичне забезпечення тощо.

Така готовність у викладачів і студентів виникає поступово, у процесі надбання певного досвіду, і включає три основні компоненти:

- мотиваційний (інтерес і позитивне усвідомлене ставлення педагога і студентів до навчання з використанням інновацій, почуття відповідальності за виконання поставлених завдань на високому рівні);

- когнітивний (наявність знань у педагога і студентів про сутність навчання з використанням інновацій, інноваційні форми, методи та технології і особливості їх застосування у навчанні математичних дисциплін);

- праксеологічний (сформованість умінь і навичок щодо впровадження інноваційного навчання у власній навчально-педагогічній діяльності, відкритість щодо педагогічних інновацій, здатність до створення нового, професійна компетентність педагога і майбутнього вчителя математики).

Щоб студент - майбутній учитель - будував власну професійну діяльність на інноваційній основі, необхідно, щоб він став реальним учасником такого процесу. Якщо викладачі педагогічних університетів запроваджують різні інноваційні форми навчання, то, крім іншого, надають студентам гарний приклад для наслідування.

Висновки. Отже, можна дійти до висновку, що викладачу, який впроваджує навчання з використання інновацій в освітній процес вищої школи, необхідно оволодіти високою культурою пізнавальної діяльності, професійними уміннями прогнозувати навчальну діяльність студентів та їх поведінку в умовах інноваційного навчання.

У процесі навчання майбутніх учителів математичних дисциплін викладачам слід враховувати специфіку студентської аудиторії і пам'ятати, що вони навчають свого предмету не просто студентів, а майбутніх учителів. У такій ситуації викладач сприймається і оцінюється студентами також і з позиції майбутньої професійної діяльності, а тому може опосередковано впливати на формування їхніх професійних якостей, демонструючи зразки власних форм, методів і прийомів педагогічної роботи.

освітній математичний інформаційно комунікаційні технології

Література:

1. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. Освіта України. 2001. №29. С.7-25.

2. Москаленко О.А., Москаленко, Ю.Д., Коваленко О.В. Самостійна робота як ключова складова навчального процесу у ВНЗ // Розвиток інтелектуальних умінь і творчих здібностей учнів та студентів у процесі навчання дисциплін природничо-математичного циклу “ІТМ*плюс - 2015” : матеріали ІІ Міжнар. наук.- метод. конф., м. Суми, 3-4 грудня 2015 р. Суми, 2015. С. 83 - 84.

3. Про вищу освіту: Закон України від 05 вересня 2017 р. №2145-VIII (останні зміни від 25.09.2020). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 16.03.2023).

Размещено на Allbest.ru