Формування англомовної лінгвосоціокультурної компетентності засобами гейміфікації навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування англомовної лінгвосоціокультурної компетентності засобами гейміфікації навчання

Бондар Наталія Юріївна, кандидат філологічних наук,

старший викладач, м. Шостка кафедри управління

Шосткинський інститут Сумського державного університету

Ісаков Андрій Павлович, студент факультету

романо-германської філології, Київський університет

імені Бориса Грінченка

Анотація

В умовах стрімкої глобалізації сьогодення вивчення міжнародної іноземної мови є однією з головних задач учнів усіх навчальних закладів будь-якого ступеню. Саме тут постає одна з найбільших складностей методики іноземних мов - навчання лінгвосоціокультурної компетентності (далі - ЛСКК), адже сучасна людина сучасного світу має володіти навичками коректного, толерантного спілкування, емпатійного ставлення до представників будь-якої культури, релігії та національності, стилю життя. Саме тому так необхідно набувати цієї компетентності під час навчання іноземної мови в школі, а вчителям допомагати своїм учням долати труднощі позамовного середовища та бар'єри культур. Однією з головних цілей вивчення іноземної мови є подальше вміння використання її в рамках спілкування та обміну певною інформацією. Саме тому в сучасних освітніх програмах та навчальних посібниках велика увага акцентується на засвоєння практичних навичок та вмінь, які підготують учня: до умов реального іншомовного міжкультурного спілкування та усунуть так званий міжкультурний бар'єр між його учасниками завдяки набуттю знань основних соціальних правил, норм, вмінь керуватися ними у типових ситуаціях спілкування; до правильного розуміння автентичних текстів (друкованих, аудитивних, аудіовізуальних, ілюстративних) в опосередкованому міжкультурному спікуванні. Актуальність теми зумовлена застарілістю існуючих методів та засобів навчання ЛСКК у ЗЗСО, застарілою “фіксованою” книжковою інформацією суспільно-культурної тематики, яка в умовах реалій сучасного світу змінюється чи не кожного дня. Також дано обґрунтування критеріїв розробки комплексу вправ для навчання ЛСКК, а також в обґрунтуванні вагомості та ефективності використання сучасних цифрових ресурсів в навчанні ЛСКК у ЗЗСО.

Зазначено, що практичне значення даного дослідження полягає у визначенні нових методів та способів у навчанні ЛСКК для учнів старшої школи, відборі навчального матеріалу та розробці комплексу вправ для ефективного та результативного навчання ЛСКК у ЗЗСО.

Ключові слова: лінгвосоціокультурна компетенція(ЛСКК), заклади загальної середньої освіти(ЗЗСО), іноземна мова, автентичні тексти.

Bondar Nataliya Yuriivna Candidate of philological sciences, senior lecturer of the Department of Management of ShiSumDu, Shostkin Institute of Sumy State University, Shostka

Isakov Andriy Pavlovich Student of the Faculty of Romano-Germanic Philology, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv

Formation of English language socio-cultural competence using education gamification

Abstract

In the conditions of today's rapid globalization, learning an international foreign language is one of the main tasks of students of all educational institutions of any degree. It is here that one of the biggest difficulties in the methodology of foreign languages appears - the teaching of linguistic and sociocultural competence (hereinafter - LSCC), because a modern person of the modern world must possess the skills of correct, tolerant communication, empathic attitude towards representatives of any culture, religion and nationality, lifestyle. That is why it is so important to acquire this competence while learning a foreign language at school, and for teachers to help their students overcome the difficulties of the non- linguistic environment and cultural barriers. One of the main goals of learning a foreign language is the further ability to use it in the framework of communication and exchange of certain information. That is why in modern educational programs and textbooks great attention is focused on the acquisition of practical skills and abilities that will prepare the student: for the conditions of real foreign language intercultural communication and eliminate the so-called intercultural barrier between its participants thanks to the acquisition of knowledge of basic social rules, norms, skills to be guided by them in typical communication situations; to the correct understanding of authentic texts (printed, auditory, audiovisual, illustrative) in mediated intercultural communication. The topicality of the topic is due to the obsolescence of the existing methods and means of teaching LSCC in ZZSO, outdated "fixed" book information on social and cultural topics, which in the conditions of the realities of the modern world changes almost every day. The justification of the criteria for the development of a complex of exercises for the training of the LSC is also given, as well as the justification of the importance and effectiveness of the use of modern digital resources in the training of the LSC in ZZSO.

It is noted that the practical significance of this research lies in the determination of new methods and methods in teaching the LTCC for high school students, the selection of educational material and the development of a set of exercises for effective and efficient training of the LTCC in ZZSO.

Keywords: linguistic, sociocultural competence (LSCC), institutions of general secondary education (ZZSO), foreign language, authentic texts.

Вступ

Постановка проблеми: Однією з головних цілей вивчення іноземної мови є подальше вміння використання її в рамках спілкування та обміну певною інформацією. Саме тому в сучасних освітніх програмах та навчальних посібниках велика увага акцентується на засвоєння практичних навичок та вмінь, які підготують учня: до умов реального іншомовного міжкультурного спілкування та усунуть так званий міжкультурний бар'єр між його учасниками завдяки набуттю знань основних соціальних правил, норм, вмінь керуватися ними у типових ситуаціях спілкування; до правильного розуміння автентичних текстів (друкованих, аудитивних, аудіовізуальних, ілюстративних) в опосередкованому міжкультурному спілкуванні [7, с. 425].

Лінгвосоціокультурна компетентність - це здатність і готовність особистості до іншомовного міжкультурного спілкування [7, с. 425]. ЛСКК, у свою чергу, складається з соціолінгвістичної, соціокультурної і соціальної субкомпетентностей.

Соціолінгвістична компетентність виражається здатністю людини вибирати, використовувати і розуміти мовні та мовленнєві засоби іншомовного спілкування у нерозривних зв'язках між культурою, мовою та здатністю до їх аналізувати, що надасть можливість динамічно взаємодіяти, враховуючи національно-культурну семантику відповідно до ситуації, контексту та стилю спілкування [7, с. 425]. Сюди ми відносимо знання безеквівалентної та фонової лексики, різноманітні ідіоми, кліше, сталі вирази, афоризми, фразеологізми специфічні для іншомовної культури.

Соціокультурна компетентність - це здатність особистості набувати різноманітних культурологічних знань і користуватися ними для досягнення своїх цілей в іншомовному спілкуванні [7, с. 429]. Сюди входять знання про країну, культуру (суспільство, національний стиль життя, мистецтво, релігію, освіту, фольклор, менталітет) виучуваної мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти професійної педагогіки досліджувалися в працях В. Оверчука, К. Пархоменко, С. Надточій та інших науковців. У своїй праці «Дидактичні основи методики навчання» І.Я.Лернер представив структуру соціального досвіду, що складається з чотирьох елементів [3]. Проаналізувавши підручник для 8 класу Gateway 2nd Edition B1 Девіда Спенсера, варто зазначити, що кожної теми та підтеми перед учнями постає завдання в прослуховуванні не тільки нових виучуваних ЛО, але й текстів, які в основному мають культурознавчу або соціальну спрямованість. Аудіо та відеоряд передбачає розгляд тих питань та проблем, які постають в нашому повсякденному житті (наприклад, тема соціального спрямування “Вибачення”, теми соціального та громадянського спрямування “Мораль”, “Опис події, яка трапилася з тобою” а також загального культурного розвитку (тема “Мови світу”, с. 33 SB) [додаток В] та корисних соціальних навичок (тема “Нові знайомства та нові друзі”, с. 100) [додаток Г]. Теми потрапляють в сферу особистих і пізнавальних інтересів учнів, всеціло готуючи їх до умов реального спілкування, правильної його інтерпретації та коректного поводження в суспільстві.

Однак дане питання ще не систематизоване та не досліджено в повному обсязі.

Мета статті - теоретичне обґрунтування та практична розробка з подальшою експериментальною перевіркою ефективності запропонованої методики у навчанні ЛСКК учнів старшої школи.

Виклад основного матеріалу

Лінгвосоціокультурна компетенція є складовою іншомовної комунікативної компетентності (далі ІКК), отже є відповідно складовою кожної мовленнєвої та мовної компетентностей, а навчання лінгвосоціокультурної компетенції проходить інтегровано з формуванням даних компетентностей. У статті проведемо дослідження, обгрунтуємо та зазначимо основні принципи формування ЛСКК у різних мовних компетентностях.

Так лексична компетентність пояснює значення лексичних одиниць (далі ЛО) використовувати у двох контекстах, які показують національно- культурну специфіку; порівняння ЛО з еквівалентом рідної мови; країнознавчий коментар, в якому розкривається значення ЛО; використання прикладів “від зворотного”.

Граматична компетентність: використання нових граматичних структур (далі ГС) у можливих автентичних ситуаціях з урахуванням національної та культурної специфіки[1].

Фонетична компетентність: використання коротких віршів, народних приказок та прислів'їв для фонетичної зарядки; прослуховування розмов носіїв мови з акцентом на розуміння культурної та соціальної специфіки.

Компетентність в читанні та аудіюванні: використання автентичних джерел; прогнозування змісту тексту на дотекстовому етапі, зняття лексичних та змістових труднощів; порівняння змісту та проблеми тексту в обох культурах; виокремлення інформації соціального, національного або країнознавчого аспекту; аналіз соціокультурної інформації.

Компетентність в говорінні: формувати вміння вживання ЛО з урахуванням соціокультурної семантики; аналіз автентичних діалогів для подальшої імітації та репродукції; використовувати рольові ігри у різних ситуаціях та середовищах; забезпечення учнів знанням слів-реалій у реальних мовленнєвих ситуаціях[2].

Компетентність у письмі: розвиток вмінь стосовно вибору мовних та мовленнєвих засобів, що є допустимими для певних стилів, жанрів та спрямування писемного мовлення; знання структури та оформлення тексту; набуття навичок толерантного та неупередженого спілкування.

Термін “мультимедіа” може бути визначеним як «продумане поєднання різних засобів масової інформації, таких як текст, аудіо та відео», або він може означати розробку комп'ютерного апаратного та програмного забезпечення, вироблених у масовому масштабі, але індивідуалізованого для використання у власних цілях та навчання [1]. Сюди відносяться сучасні інструменти навчання, а саме: персональний комп'ютер, ноутбук, планшет, смартфон, проєктор, аудіо-динаміки, мережа Інтернет та різноманітні навчальні платформи.

Мультимедіа надає унікальні переваги в галузі освіти, а також надає можливість учням вчитися та осягати навчальний процес у більш гнучкий, незвичний та ближчий до сприйняття спосіб. Ключем до забезпечення цього досвіду є використання графічних та звукових медіа у поєднанні з методологічною базою як одне ціле, а не послідовність окремих елементів. Технології не обов'язково стимулюють навчальний процес, оскільки все залежить від навчальних потреб учнів. За допомогою мультимедіа процес навчання може стати більш орієнтованим на досягнення цілей, збільшити показники залученості учнів у навчальний процес, може стати гнучким у часі та просторі, незалежним від відстані та адаптованим до індивідуального стилю навчання, а також покращити співпрацю між викладачами та учнями. Отже, передача інформації може здійснюватися більш ефективно залежно від навчальної методики та особливостей уроку[3].

У методі, орієнтованому на вчителя, викладач контролює інформацію, яку отримують учні, і відповідає за те, скільки інформації їм надається. Методи, орієнтовані на вчителя, включають презентації та демонстрації для обробки інформації. Учні запам'ятовують інформацію з подальшою змогою відтворити її та опанувати, закріпити за допомогою інтерактивних та сталих вправ.

У методі, орієнтованому на учня, учні формують власні знання та привносять справжній досвід у процес навчання, в якому вчитель виступає в ролі модератора. Учні працюють здебільшого самостійно, мають навчальний матеріал завантажений в мережі Інтернету на певній навчальній платформі або у вільному доступі. Цей мультимедійний матеріал може бути використаний для стимулювання роботи в команді та активного навчання, що заохочує навчання на вищому рівні, підвищує рівень розуміння та запам'ятовування, а також зосереджує увагу на загальному розвитку учня у самостійно-оцінюваному та самостійно-спрямованому навчанні [4].

У гібридному режимі вчитель об'єднує обидва підходи. Коли завдання не мають чітко встановлених часових обмежень в рамках уроку в школі та перебувають у вільному доступі в мережі Інтернету, учні можуть вільно брати участь у навчанні у своєму власному темпі та сприятливому середовищі. Учень може взаємодіяти з викладачем через відеоконференцію в режимі реального часу або бути присутнім на уроці в одному приміщенні з вчителем, використовуючи портативний гаджет (телефон, планшет, ноутбук) [1].

Завдяки гейміфікації створюється атмосфера азартності в класі. Якщо вдало її підхопити та затвердити заохочуючими умовами виконання вправи (позитивна оцінка за певну кількість правильних відповідей), то увага учнів буде прикута до змісту її виконання, таким чином підвищуючи ефективність навчання на когнітивному рівні [3].

Варто зазначити, що вивчення англійської мови та культури у середовищі комп'ютерних ігор, фільмів та серіалів, пісень та відеоблогів цілком виправдане, адекватне та ефективне. Вже з набутого власне досвіду, без жодних сумнівів можна стверджувати, що завдяки комп'ютерним іграм, в які грають діти у роки свого шкільного життя, вони набувають величезного багажу знань з англійської мови та культури,особисто з проведених досліджень. вони як мінімум допомогали скласти успішно іспити та вступити до вищого навчального закладу, а як максимум розширили кругозір школяра у всіх можливих його аспектах.

Варто зазначити, що далеко не всі ігри мають навчальний лінгвістичний чи культурознавчий характер, оскільки ігри були зроблені перш за все для розваг. Проте продукт ігрової індустрії сьогодення - це вже далеко не проста гра, це цілісний витвір мистецтва, який поєднує багато художніх аспектів: музичний супровід, художнє малювання та моделювання, архітектура та скульптура, написання сценарію і т.д.. Саме тому ми можемо стверджувати, що розглядаючи комп'ютерну гру під призмою методики навчання, ми можемо знайти безліч інструментів та джерел для навчання англійської мови загалом та ЛСКК окремо.

На власну думку, найкращими комп'ютерними іграми для формування ЛСКК в учнів старшої школи є: Life is Strange [додаток Т], Stardew Valley, Detroit: Become Human [додаток У], Beyond Two Souls, Mass Effect [додаток Ф], Star Wars, Sherlock Holmes, Grand Theft Auto V [додаток Х], Assassin's Creed: Syndicate [додаток Ц], The Walking Dead, The Wolf Among Us.

По-перше, дані ігри розраховані на аудиторію “young adults” та старше, що означає, що вони містять дорослий гумор, мають захоплюючий сюжет, відповідають інтересам та захопленням учнів, що у свою чергу робить їх цікавими та мотивує учнів до їх проходження, продовжуючи вивчати мову та занурюючись у мовне середовище, руйнуючи мовні бар'єри.

По-друге, зміст кожної гри можна розділити на безліч компонентів. Час на проходження компоненту та виконання навчальних завдань до нього може бути необмеженим - все залежить від здатностей учнів та багатьох зовнішніх факторів, таких як розподіл навчального часу та навантаження, пріоритетність та місце в навчальній програмі, очний чи дистанційний тип навчання і т.д.

По-третє, за змістом гри можна підготувати будь-яке завдання на закріплення або контроль навчального матеріалу, методична гнучкість у цьому плані нічим необмежена. Переказ змісту з використанням певних лексичних та граматичних одиниць, продукування власного усного чи письмового висловлювання на певну тематику, розвиток навичок аудіювання та читання і багато інших вправ.

Для високої ефективності застосування геймерського підходу в навчанні треба щоб кабінет англійської мови був обладнаний інтерактивною дошкою, комп'ютером з акустичною системою, проєктором та WiFi-роутером. Завдяки такому обладнанню можна досягнути значних переваг у проведенні уроку та методичної свободи:

* за допомогою комп'ютера можна було отримати змогу до навчальних ресурсів будь якого спрямування та не бути скутим у їх використанні: НМК Gateway Девіда Спенсера має цифровий аналог друкованому. Завдяки зручному інтерфейсу програми для “читання” підручника можна ще більше полегшити проведення уроків та використати більше методичних шляхів: використовувати таймер, який також бачать учні, для контролю за часом виконання вправ як вчителем, так і власне учнями; можна додавати будь-які нотатки у будь-якому місці підручника.

* завдяки поєднанню з акустичною системою та проектором можна отримати швидкий доступ до аудіо- та відеоматеріалів до вправ (варто лише натиснути на відповідну кнопку біля вправи); перевірка правильності виконання вправ може мати не тільки аудитивний характер (діалог між вчителем та учнями), але й наочний (у більшості вправ є схематична або повна відповідь до завдання); використання різноманітних Інтернет-джерел та додаткових ресурсів стає загальнодоступним, це заощаджує як час на уроці, так і ресурси школи (адже тепер потрібно використовувати набагато менше роздруківок та не треба розписувати повністю всю дошку для того, щоб кожен учень мав заздалегідь підготовлений навчальний матеріал);

* використання гейміфікованих сервісів дозволяє максимізувати навчальну ефективність за допомогою активізації уваги учнів, груповій роботі та азартної атмосфери в класі;

* вільний доступ до мережі Інтернету дає всім учням можливість долучатися до інтерактивної роботи за допомогою власного гаджету (телефон, планшет, ноутбук) та різноманітних ігрових платформ: Kahoot, Quizizz, Classtime;

* за допомогою мультимедійних технологій, а особливо засобів гейміфікації навчання, можна усунути питому різницю між очним та дистанційним типами навчання - засоби гейміфікації у поєднанні з мультимедійними технологіями надають величезний спектр методичних можливостей як за присутності живого контакту (зв'язку) між учнями та вчителем, так і за умов дистанційного навчання[3]. Висновки. У представленому дослідженні було розглянуто використання мультимедійних засобів та гейміфікації навчання для формування англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в учнів старшої школи. В дослідженні було теоретично обґрунтувано, необхідність застосування інноваційної практичної розробка та подальша експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики у навчанні ЛСКК учнів старшої школи.

На основі аналізу робіт сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників у галузі методики, дидактики та психології були досліджені психолого-педагогічні та методичні передумови використання мультимедійних технологій та засобів гейміфікації в навчальному процесі для формування англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в учнів старшої школи. Вивчення психолого-педагогічних передумов та методичних ознак реалізації навчання з мультимедійними технологіями та засобами гейміфікації дозволило розглянути використання повноцінних комп'ютерних ігор для навчання лінгвосоціокультурної компетентності та англійської мови загалом для учнів старшої школи[4].

Значення навчання лінгвосоціокультурної компетентності на основі мультимедійних технологій та комп'ютерних ігор полягає в формуванні англомовної комунікативної компетентності в сукупності лінгвістичного, соціокультурного, когнітивного і особистісного компонентів. Для успішної розробки комплексу вправ для формування англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в учнів старшої школи на основі мультимедійних технологій та засобів гейміфікації навчання було уточнено особливості та можливості використання мультимедійних засобів, а також охарактеризовано роботу деяких навчальних платформ, обґрунтовано доцільність використання комп'ютерних ігор та можливі шляхи їх застосування у навчальному процесі.

Література

І.Бронетко І. А. Формування англомовної лінгвосоціокультурної компетенції учнів загальноосвітніх шкіл / І. А. Бронетко; // Наукові записки. Серія: педагогіка. - 2015. - № 3. - С. 66 - 72.

2.Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. С. Ю. Ніколаєва. К.: Ленвіт, 2003. 273 с.

3. Квасова О. Г. Основи тестування іншомовних навичок і вмінь: навчальний посібник. К.: Ленвіт, 2009. 119 с.

4. Ковриго С.Б. Про використання прислів'їв та приказок у навчальному процесі / С.Б. Ковриго; // Англійська мова та література. - 2013. - № 34-36 (404-406). - С. 37 - 42.

References

1. Bronetko I. A. Formuvannia anglomovnoi lingvosotsiokulturnoi kompetentsii uchniv zagalnoosvitnih shkil [Formation of English-language linguistic and sociocultural competence of secondary school students]. Naukovi zapisks. Seria pedagogika. - Proceedings. Series: pedagogy;3,66-72[in Ukrainian/

2. Nikolaeva K. Zagalnoevropeiski rekomendatsii z movnoi osviti vivchennia, vikladania,otsinuvannia [Pan-European recommendations on language education: study, teaching, evaluation/ Lenvit-Kiyv,273[in Ukrainian/

3. Kvasova O.G.Osnovi testuvannia inshomovnih navicheki vmin /Basics of testing foreign language skills and abilities: a study guide].Lenvit- Kiyv,273/in Ukrainian].

4. Kovrigo S.B. Pro vikoristanniaprisliviiv ta prikazok u navchalnomu protsesi.[ About the use of proverbs and sayings in the educational process]. Angliiska mova ta literature - English language and literature, 34-36 (404-406),37-42 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru