Чинники розбудови інклюзивного освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», м. Одеса

Чинники розбудови інклюзивного освітнього середовища

Ягоднікова Вікторія Вікторівна

доктор педагогічних наук, професор

Проректор з науково-педагогічної

та інноваційної діяльності

Солнцева Олена Анатоліївна

здобувач вищої освіти поза аспірантурою

завідувачка Одеського обласного центру

практичної психології та соціальної роботи

кафедра психології соціальної роботи

та інклюзивної освіти



Анотація

інклюзивний навчання здобувач освіта

Стаття присвячена чинникам розбудови інклюзивного освітнього середовища. Проаналізовано сутність понять «освітнє середовище», «інклюзивне освітнє середовище» в наукових джерелах. З'ясовано, що освітнє середовище можна розглядати як сукупність об'єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об'єктів, необхідних для успішного функціонування освіти, що освітнє середовище - це сукупність зовнішніх та внутрішніх умов, необхідних для функціонування закладу освіти, система впливів та умов, що сприяють розвитку особистості.

Проаналізовано особливості інклюзивного освітнього середовища в розбудові інклюзивного навчання, як складової освітнього простору де створюються рівні умови для розвитку особистості всіх здобувачів освіти, зокрема осіб з особливими освітніми потребами.

Визначено та обґрунтовано основні чинники розбудови інклюзивного освітнього середовища: освітня політика щодо розвитку інклюзивної освіти, готовність педагогів до інклюзивного навчання, урахування сприятливих передумов для розбудови інклюзивного навчання в закладах освіти та передумови, які заважають впровадженню інклюзивного навчання, спланована діяльність тандему «вчитель-асистент вчителя», спільна командна робота учасників освітнього процесу.

Доведено, що більшість педагогічних працівників підтримують інклюзивне навчання та розуміють важливість розбудови інклюзивного освітнього середовища, однак є думки, які свідчать про упереджене ставлення та стереотипізацію мислення, що унеможливлює забезпечення толерантної взаємодії суб'єктів освітнього процесу в інклюзивному просторі, де наголос робиться на діалозі, співпраці та взаємодії.

З'ясовано, що успіх розбудови інклюзивного освітнього середовища залежить від рівня усвідомлення унікальності кожної дитини, визначення міри особистісного сприйняття педагогами й здоровими учнями дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі, що є показником розвитку інклюзії взагалі.

Перспективи подальших досліджень зазначеної проблеми вбачаються у визначенні, обґрунтуванні і розробці педагогічних умов, технологій розбудови інклюзивного освітнього середовища.

Ключові слова: учні, педагог, інклюзія, освітнє середовище, інклюзивне освітнє середовище, педагогічні умови.



Yahodnikova Victoria Viktorivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Deputy-rector in Scientific-pedagogical work and Innovative activity, Odesa Regional Academy of in-Service Education of the Odesa Regional Council, Odesa

Solntseva Olena Anatoliyvna, Applicant outside the postgraduate degree of Doctor of Philosophy, Head of the Odesa Regional Center of Practical Psychology and Social Work, The Department of Psychology, Social Work and Inclusive Education, Odesa Regional Academy of in-Service Education of the Odesa Regional Council, Odesa

Factors of development of inclusive educational environment

Abstract

The article is devoted to the factors of building an inclusive educational environment. The essence of the concepts «educational environment», «inclusive educational environment» in scientific sources is analyzed. It was found that the educational environment can be considered as a set of objective external conditions, factors, social objects necessary for the successful functioning of education, that the educational environment is a set of external and internal conditions necessary for the functioning of an educational institution, a system of influences and conditions that contribute to personality development.

The peculiarities of the inclusive educational environment in the development of inclusive education, as a component of the educational space where equal conditions are created for the development of the personality of all students of education, in particular persons with special educational needs, are analyzed.

The main factors of building an inclusive educational environment are defined and substantiated: educational policy regarding the development of inclusive education, the readiness of teachers for inclusive education, taking into account favorable prerequisites for the development of inclusive education in educational institutions and prerequisites that hinder the implementation of inclusive education, the planned activity of the tandem «teacher-teacher assistant», joint teamwork of participants in the educational process.

It has been proven that the majority of pedagogical workers support inclusive education and understand the importance of building an inclusive educational environment, however, there are opinions that testify to biased attitudes and stereotyping of thinking, which makes it impossible to ensure tolerant interaction of the subjects of the educational process in an inclusive space, where the emphasis is on dialogue, cooperation and interaction.

It was found that the success of building an inclusive educational environment depends on the level of awareness of the uniqueness of each child, determining the degree of personal perception by teachers and healthy students of children with special educational needs in an inclusive class, which is an indicator of the development of inclusion in general.

Prospects for further research of the mentioned problem are seen in the definition, substantiation and development of pedagogical conditions, technologies for building an inclusive educational environment.

Keywords: students, teacher, inclusion, educational environment, inclusive educational environment, pedagogical conditions.



Постановка проблеми

Демократичні погляди сучасного суспільства та кардинальні зміни у житті українського народу потребують нових змін системи освіти в контексті забезпечення захисту та повної інтеграції в соціум усіх верств населення, в тому числі осіб з особливими потребами.

Одним з пріоритетних векторів розвитку системи освіти в Україні є впровадження та розбудова інклюзивного навчання в закладах освіти, важливість якого визнана як на міжнародному так і на національному рівні. Реалізація інклюзивних процесів, які є виміром людяності суспільства, відкриває шляхи до реалізації прав на освіту дітей та молоді з особливими освітніми потребами, удосконалення умов соціального розвитку та забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти всіх без винятку.

Тому провідним напрямом освіти і виховання дітей з особливими освітніми потребами є створення й розвиток інклюзивного освітнього середовища, яке б задовольняло індивідуальні освітні потреби всіх дітей незалежно від стану здоров'я, інтелектуальних, мовних, культурних та інших особливостей. Сьогодення вимагає від суспільства сучасного соціального розвитку для реалізації прав та можливостей кожної людини, та насамперед відкриває ширший аспект для розвитку кожного громадянина країни.

Зважаючи на те, що питання розвитку інклюзивного навчання є одним із пріоритетних в сучасному світі, то актуальною проблемою сучасної педагогіки й освіти є створення інклюзивного освітнього середовища, визначення його сутності та особливостей розбудови і впровадження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Студіювання різних аспектів освітнього середовища у площині інклюзії набуває актуальності і привертає науковий інтерес завдяки його поліструктурності та міждисциплінарності.

Аналіз наукових джерел і педагогічної практики дозволив відокремити особливо значущі для нашого дослідження праці вітчизняних та зарубіжних науковців, у яких висвітлено сутність та багатоаспектність інклюзивного освітнього середовища.

Актуальність дослідження інклюзивної освіти, а також необхідність впровадження практики інклюзивного навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами відображені у працях та дослідженнях українських науковців: З. Ленів, Є. Данілавічюте, М. Швед, Л. Гречко, М. Матвеєва, В. Засенко, Т. Сак, В. Синьов.

Висвітлено різні аспекти організації та впливу інклюзивного освітнього середовища на процес навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами в роботах вітчизняних дослідників А. Колупаєвої, П. Таланчук, Н. Софій, В. Бондар, Ю. Найда, В. Синьов, О. Таранченко, Л. Сердюка, та зарубіжних науковців, як-от: Т. Лорман, П. Бурдьє, Дж. Девіс, Г. Беккер, К. Дженкс, М. Крозьє, Ф. Кросбі, X. Кербо, В. Сайлор, К. Тейлор, Д. Харві та ін. Проте проблема визначення і аналіз чинників розбудови освітнього інклюзивного середовища в наукових доробках не достатньо представлена.

Метою даної статті є визначення та аналіз чинників розбудови інклюзивного освітнього середовища.

Виклад основного матеріалу

Для нашого дослідження необхідним є визначення таких понять, як: «інклюзія», «освітнє середовище», «інклюзивне освітнє середовище. Для розуміння цих понять необхідно передусім визначити їх сутність.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що термін «інклюзія» вперше ввів у науковий обіг М. Уілл (США), і він позиціонується зі структурним реформуванням шкіл відповідно до потреб усіх без винятку дітей. У контексті ідей соціальної справедливості освіту слід розглядати як суспільне благо, що потребує надання всім бажаючим рівних можливостей для доступу до цієї соціальної цінності. Адже у розвинених країнах світу вважається, що можливість засобами освіти зайняти вагоме місце у суспільстві - це спосіб подолання соціальної нерівності.

Зауважимо, що сучасний науковий дискурс активізує дослідження інклюзії в освіті широкого кола вітчизняних та зарубіжних науковців з позиції різних підходів, проте багато дослідників вважають, що базовий зміст цього поняття закладений у складових аспектах самого феномену. Ці положення представлені У. Сейлором і Т. Скритиком у ранньому визначенні інклюзії. До них належать:

залучення всіх дітей з особливими освітніми потребами до тих навчальних закладів, в яких би вони навчались як би були здорові;

кількість дітей з особливими освітніми потребами в школах і класах природно пропорційна їхній загальній кількості територіальній приналежності;

прийняття всіх дітей без винятку та об'єднання в певні групи, або зарахування дітей з особливими освітніми потребами у класи відповідно віку та року навчання;

координація, що здійснюється на місцях, управління навчальним процесом та розподілом ресурсів;

децентралізований підхід до навчання, принцип ефективності як провідний у роботі школи [11].

Аналіз наукових джерел свідчить про те що поняття «середовище» не має чіткого й однозначного визначення в науці. Загалом «середовище» розуміється як соціальне оточення, яке впливає на становлення та розвиток особистості.

Поняття «середовище» поєднується за змістом з освітою, роль якої в сучасному суспільстві невід'ємно зростає, тому в наукових дослідженнях часто виникає взаємозалежність понять «середовище» і «освіта». Поняття «середовище» висвітлює залежність та взаємозв'язок умов, що забезпечують розвиток людини, її взаємодію з оточенням. Середовище є сукупністю людей, об'єднаних умовами життя, родом занять, інтересами. [1, С. 30-32].

Сутність та особливості освітнього середовища досліджували багато вчених, а саме А. Артюхіна, Л. Андрєєва, І. Бех, Є. Бондаревська, Г. Балл, Т. Браун, Дж. Гібсон, Г. Горська, С. Максимова, В. Мастерова, Н. Зибина, О. Мондонен, С. Мякішев, Т. Менг, Л. Ориніна, О. Пєхота, С. Пімонова, І. Подольска, В. Рибалка, В. Семиченко, Н. Сенченко, В. Сєріков, С. Сисоєва, М. Турвей, В. Ясвін та інші.

Характеризуючи роль і значення середовища в процесі соціалізації особистості, науковці зазначають, що освітнє середовище - це багатомірне соціально-педагогічне явище, пов'язане в єдине ціле різними механізмами взаємозв'язків, що має вплив на розвиток ціннісних установок особистості, на відносини й моделей поведінки, що актуалізуються в процесах засвоєння та поширення соціальних і культурних цінностей [6].

Освітнє середовище у психолого-педагогічній літературі також розглядають як підсистему соціокультурного середовища, як сукупність ситуацій, обставин, факторів, які склались історично, і як цілісність спеціально організованих умов розвитку особистості учня.

Важливими для нашого дослідження є висновки І. Малишевської, яка констатує, що залучення дитини з особливими освітніми потребами в освітнє середовище закладу освіти висуває нові вимоги до організації освітнього процесу, так як корекційно-розвиткові, технологічні, матеріальні, організаційні, моральні, соціально-психологічні, навчально-методичні тощо [8].

Ми згодні з науковою позицією вище зазначених дослідників, які під освітнім середовищем розуміють створене соціокультурне оточення людини, що включає зміст і різні види засобів освіти, здатні забезпечувати продуктивну діяльність здобувача освіти, управляючи процесом розвитку особистості за допомогою створення сприятливих для цього умов, до яких належить мотивація здобувачів до здобуття знань, особистісні та професійні якості педагога тощо.

Таким чином, освітнє середовище можна розглядати як сукупність об'єктивних факторів, певних зовнішніх умов, соціальних стосунків, необхідних для успішного функціонування освіти. Виходячи з цього, ми переконані, що освітнє середовище - це сукупність зовнішніх та внутрішніх умов, необхідних для функціонування закладу освіти, система впливів та умов, що сприяють розвитку особистості.

У Законі України «Про освіту» у ст. 1 надається визначення інклюзивного освітнього середовища як сукупності умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей [4].

Розглядаючи поняття «інклюзивне освітнє середовище», М. Чайковський у дисертаційному дослідженні трактує його як сукупність умов, факторів та об'єктів інфраструктури, що забезпечують набуття учнями з особливими потребами соціальності через включення їх до всіх ланок педагогічного процесу, вільне перебування у просторі навчального закладу, максимальний розвиток їх здібностей, стимулювання компенсаторних можливостей організму та набуття повноцінного соціального досвіду [9].

У межах інституційного аспекту інклюзивне освітнє середовище розглядається як складова освітнього простору та може характеризуватися як політика певного закладу освіти, де створюються рівні умови для розвитку особистості всіх здобувачів освіти, у тому числі осіб із особливими освітніми потребами, як основну складову освітнього простору закладу освіти [10].

Зважаючи на вище зазначене, процес створення інклюзивного освітнього середовища ми розглядаємо з точки зору незмінного феноменального аспекту розвитку особистості. Гуманізація та загальні цінності системи освіти передбачають організацію такого середовища в закладах освіти як багатомірного педагогічного середовища в нерозривній єдності навчання та виховання.

В контексті нашого дослідження створення інклюзивного освітнього середовища передбачає врахування певних чинників, які впливають на цей процес. Розглянемо деякі з них.

Основою інклюзивної освіти є нормативно-правове підґрунтя державної освітньої політики України, що детермінує створення інклюзивного освітнього середовища.

Вперше термін «інклюзивна освіта» був висвітлений у Саламанській декларації 1994р. За визначенням ЮНЕСКО інклюзивна освіта - це процес звернення і відповіді на різноманітні освітні потреби дітей через забезпечення їхньої участі у навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті.

В Законі України «Про освіту» інклюзивна освіта тлумачиться як процес розвитку загальної освіти, яка має на увазі доступність освіти для всіх, в плані пристосування до різних потреб всіх дітей, що забезпечує доступ до освіти для дітей з особливими освітніми потребами [4]. Щодо поняття «інклюзивне навчання», то у цьому же документі зазначається, що воно передбачає, що всі учні можуть навчатися в закладах освіти за місцем проживання, в яких за необхідністю їм буде надаватися підтримка у навчальному процесі, з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Конкретизується це поняття з визначенням основного підходу і методів навчання в Концепції розвитку інклюзивної освіти. В документі інклюзивне навчання визначається як «комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» [7].

Загалом правову основу інклюзивного навчання в Україні складають Закони України, Укази Президента України, Акти Кабінету Міністрів України, Накази і Листи Міністерства освіти і науки України.

Варто зазначити що у 2009 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, визнаючи цим, що інклюзивна освіта не лише забезпечує найкраще середовище для виховання та навчання, а й допомагає усувати бар'єри та стереотипи стосовно дітей з особливими освітніми потребами.

Виходячи з цього, сучасним законодавством нашої держави передбачено врахування індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів дітей з особливими освітніми потребами, а також виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації їх прав і задоволенню освітніх потреб [4].

Досліджуючи міжнародно-правову складову інклюзивного навчання, відзначимо, що при підтримці ЮНЕСКО 27 травня 2015 року відбувся Всесвітній форум з питань освіти. За результатами форуму була ухвалена Інчхонська декларація «Освіта - 2030: забезпечення загальної інклюзивної і справедливої якісної освіти та навчання упродовж усього життя», що була підтримана світовою освітньою спільнотою, зокрема неурядовими і молодіжними організаціями та урядами понад ста країн [2].

Декларація закликає держави створити якісну інклюзивну освіту на рівноправній основі та надати кожній людині можливість здобувати освіту впродовж усього життя. Декларація лягла в основу освітніх завдань у рамках цілей сталого розвитку, які були затверджені ООН у вересні 2015 року.

Зрозуміло, що основним пріоритетом нової стратегії, як зазначено в Декларації, є «зміна умов життя через освіту, визнання ролі освіти як основної рушійної сили особистісного зростання та розвитку загалом». У Декларації підтверджується, що «освіта - це суспільне благо, фундаментальне право особистості, гарантія й основа реалізації інших прав людини, а також визнається роль освіти в досягненні миру і злагоди між народами, ліквідації безробіття та бідності» [2].

Орієнтуючись на пріоритетні напрямки освітньої спільноти світу Міністерством освіти і науки України розроблена стратегія розвитку інклюзивної освіти та план заходів з її реалізації, яка має на меті вирішити такі завдання:

У якісно оцінити особливі освітні потреби здобувачів освіти;

У створити умови для навчання в районах або об'єднаних громадах кожній особі відповідно до її особливих освітніх потреб;

У підвищити рівень підготовленості педагогічних працівників для задоволення потреб кожного здобувача освіти;

У удосконалити механізми фінансування освіти осіб із особливими освітніми потребами;

У забезпечити в закладах освіти умови для здобуття якісної освіти особами з особливими освітніми потребами [7].

Цілком на часі Міністерство освіти і науки України працює над створенням єдиної системи освіти осіб з особливими освітніми потребами, яка включає інклюзивне навчання та навчання в умовах спеціальних закладів освіти (спеціальних школах та навчально-реабілітаційних центрах).

В продовж останніх років в Україні спостерігається значне збільшення кількості дітей з особливими освітніми потребами, які отримують освіту в класах (групах) з інклюзивною формою навчання.

За офіційними статистичними даними МОН України в результаті розвитку інклюзивного навчання у 2021-2022 навчальному році кількість учнів з особливими освітніми потребами в ЗЗСО збільшилась на 7608 осіб і становила 32686 учнів, в порівнянні з 2020-2021 - 25078 учнів. Кількість класів з інклюзивною формою навчання зросла на 4535 одиниць і становить 23216 таких класів на початку 2022-2023 навчального року (сайт МОН).

Як ми бачимо інклюзивна політика та процес інклюзивного навчання дають можливість усім дітям брати участь в освітньо-культурному житті закладу освіти, тому, на нашу думку, створення інклюзивного освітнього середовища припускає розроблення певних конкретних рішень, які дадуть можливість кожній людині рівноправно приймати участь в академічному і суспільному житті.

Зважаючи на те, що основу інклюзивного освітнього середовища складає інклюзивне навчання, яке у межах поліінструментального бачення уявляється як конструктивне використання педагогічних тактик, технологій, прийомів та способів організації процесу навчання, що враховують індивідуальну специфіку кожної дитини та її особистісно-мотиваційні потреби, тому, безумовно створення такого середовища передбачає готовність педагогів до розбудови і впровадження інклюзивного навчання.

З цією метою на базі КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» було проведено дослідження, а саме двоетапне опитування педагогічних працівників, яке проводилось впродовж 2021 та 2022 рр.

71% опитаних повністю підтримали концепцію інклюзивного навчання, визначили достатньо переваг інклюзивного навчання, таких як збереження права дитини на освіту, унікальність та цінність кожної особистості незалежно від її можливостей та потреб, розуміння переваг розмаїття дитячого колективу та виховання толерантності, дружніх відносин та продуктивної комунікації учасників освітнього процесу.

Рис. 1 Результати дослідження готовності педагогів до інклюзивного навчання

Стосовно питання готовності педагогів до впровадження інклюзивного навчання 56% респондентів переконані, що педагогічні працівники закладу освіти готові до впровадження інклюзивного навчання, але потребують підвищення рівня свідомого ставлення до особливостей інклюзивного навчання та толерантності по відношенню до учні не залежно від їх освітніх потреб, 37% наголошують на відсутності такої готовності, і лише 7% опитаних оцінюють стан їхньої готовності як достатній як бачимо з рис. 1.

46% респондентів підкреслили важливість розвитку процесу соціалізації всіх дітей без винятку, відзначили, що діти з особливими освітніми потребами, залучені до інклюзивного освітнього середовища, повніше реалізують свій потенціал у навчанні, ніж їхні однолітки, котрі перебувають не в інклюзивному освітньому середовищі.

Основним пріоритетом ефективної розбудови інклюзивного навчання в закладі освіти учасники дослідження вважають (82%) налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами та ефективну співпрацю з батьками учнів.

Отже, більшість педагогів підтримують концепцію інклюзивного навчання, визначили достатньо переваг інклюзивного навчання та впевнені що створення інклюзивного освітнього середовища передбачає готовність самих педагогів до розбудови і впровадження інклюзивного навчання, цьому сприятиме рівень свідомого ставлення до особливостей інклюзивного навчання та толерантності по відношенню до учні не залежно від їх особливих освітніх потреб, важливість розвитку процесу соціалізації всіх дітей без винятку та злагоджена робота в команді.

Аналіз наукових джерел та практика свідчать, що важливим у розвитку дитини з особливими освітніми потребами є організація умов для успішного включення дитини з особливостями розвитку в середовище закладу освіти завдяки посаді асистента вчителя та спланованої діяльності тандему «вчитель-асистент вчителя».

Для забезпечення особистісно орієнтованого навчання в інклюзивних класах у 2021-2022 навчальному році за статистичними даними МОН України введено 22758 ставок асистентів вчителя, що на 5543 більше, ніж у 2020-2021 н. році (17215). Загалом за останні п'ять років досягнуто зростання більше ніж у 4,5 разів кількості учнів, охоплених інклюзивним навчанням (сайт МОН України).

Досліджуючи дане питання, 83% респондентів зазначили важливість роботи асистента вчителя щодо забезпечення успішного освітнього процесу, допомоги вчителю, учням з особливими освітніми потребами і решти школярів у класі.

При проведенні другого етапу опитування респонденти відзначили сприятливі, на їх погляд, передумови для розбудови інклюзивного освітнього середовища в закладах освіти та передумови, які заважають розбудови інклюзивного освітнього середовища в закладах освіти (див. табл. 1).

Отже, результати дослідження засвідчили наступне: більшість педагогічних працівників підтримують інклюзивне навчання та розуміють важливість розбудови інклюзивного освітнього середовища, однак є думки, які свідчать про упереджене ставлення та стерео типізацію мислення, що унеможливлює забезпечення толерантної взаємодії суб'єктів освітнього процесу в інклюзивному просторі, де наголос робиться на діалозі, співпраці та взаємодії.

Позитивним є загальна поінформованість педагогів про впровадження інклюзивного навчання, розуміння того що створення інклюзивного освітнього середовища закладу залежить від певних передумов, ефективності психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, від інклюзивної компетентності керівників та педагогічних працівників.

Таблиця 1. Результати опитування з визначення передумов розбудови інклюзивного освітнього середовища

Сприятливі передумови для розбудови інклюзивного освітнього середовища	Відповіді %	Передумови, які заважають розбудові інклюзивного освітнього середовища	Відповіді %
Забезпечення особистісно орієнтованого навчання, позитивний мікроклімат	83	Недостатній рівень знань про психологічні особливості дітей з особливими освітніми потребами	34
Рівень психолого-педагогічної компетентності педагогів	67	Недостатній рівень готовності до змін та інновацій серед педагогів	26
Налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу	62	Недостатній рівень комунікації між учасниками освітнього процесу	56
Рівень сформованості толерантного відношення до дітей з особливими освітніми потребами з боку всіх учасників освітнього процесу	92	Виникнення стереотипного мислення, стигматизації та упередженого ставлення по відношенню до дітей з особливими освітніми потребами	78
Надання можливості дітям проявляти ініціативу та свободу вибору	45	Неприйняття батьками проблем подальшого розвитку дитини	36
Матеріально-технічне забезпечення закладу освіти	56	Недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення закладу освіти	51



Висновки

Узагальнюючи вищезазначене, доходимо висновків, що успіх розбудови інклюзивного освітнього середовища залежить від рівня усвідомлення унікальності кожної дитини, визначення міри особистісного сприйняття педагогами й здоровими учнями дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі, що є показником розвитку інклюзії взагалі. У свідомості освітян має бути уявлення про безперешкодне, привабливе, підтримувальне, стимулююче середовище, розвивальне для всіх. Саме тоді зміст інклюзивного освітнього середовища не буде зводитися тільки до питання задоволення потреб дитини з особливими освітніми потребами, а розширюватиметься до активної участі усіх учнів у розбудові спільного дружнього освітнього простору.

Відтак, чинниками розбудови інклюзивного освітнього середовища визначено: освітня політика щодо розвитку інклюзивної освіти, готовність педагогів до інклюзивного навчання, урахування сприятливих передумов для розбудови інклюзивного навчання в закладах освіти та передумови, які заважають впровадженню інклюзивного навчання, спланована діяльність тандему «вчитель-асистент вчителя», спільна командна робота учасників освітнього процесу.

Вважаємо, що всі визначені чинники повинні бути враховані в розбудові інклюзивного освітнього середовища. Жоден з них не повинен ігноруватися, адже вони є запорукою успішного інклюзивного освітнього середовища, в якому комфортно, гармонійно і продуктивно відбувається розвиток особистості учня.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у розробці технології розбудови інклюзивного освітнього середовища.



Література

1. Ахновська І.О. Теоретичні засади формування освітнього середовища в контексті економіки знань. Економіка і організація управління. 2018. № 4 (32). С. 26-34.

2. Всеосвітній освітній форум-2015: Ічхонська декларація «Освіта-2030» URL: http://ipood.com.ua/novini/vsesvitniy-osvitniy-forum-2015--nchhonska-deklaraciya-osvita-2030/ (дата звернення: 15.03.2023).

3. Гонтаровська Н. Освітнє середовище як фактор особистості дитини: монографія. Київ: «Дніпро - VAL», 2016. 623 с.

4. Закон України Про освіту. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2017. № 30, ст. 1.

5. Козуля В. Інклюзивне освітнє середовище: сутність та особливості. Молодь і ринок, 2020. № 5 (184). С.131-136.

6. Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: монографія. Київ: «Самміт-Книга», 2015. 272 с.

7. Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-kontseptsii-rozvitku-inklyuzivnogo-navchannya (дата звернення: 12.01.2023).

8. Малишевська І.А. Інклюзивне освітнє середовище: генеза поняття. Особлива дитина: навчання і виховання, 2016. № 3. С. 19-26.

9. Чайковський М.Є. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з молоддю з особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища: дис. д-ра пед. наук: 13.00.05. Старобільськ, 2016. 488 с.

10. Цимбалару А.Д. Освітній простір: сутність структура і механізми створення. Український педагогічний журнал, 2016. № 1, С. 41-49.

11. Sailor Williard, Skrtic ^omas. American education in the postmodernera. Integrating school restructuring and special educationre form. Orlando, 1995. Рр. 214-236.



References

1. Akhnovska I.O. (2018). Teoretychni zasady formuvannia osvitnoho seredovyshcha v konteksti ekonomiky znan [Theoretical principles of educational environment formation in the context of the knowledge economy]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia - Economics and management organization, 4 (32), 26-34 [in Ukrainian].

2. Vseosvitnii osvitnii forum-2015: Ichkhonska deklaratsiia «Osvita-2030» [AllEducation Forum-2015: Icheon Declaration «Education-2030»]. (n.d.). ipood.com.ua. Retrieved from http://ipood.com.ua/novini/vsesvitniy-osvitniy-forum-2015--nchhonska-deklaraciya-osvita-2030/ [in Ukrainian].

3. Hontarovska N. (2016). Osvitnie seredovyshche yak faktor osobystosti dytyny [The educational environment as a factor of the child's personality: monograph]. Kyiv: Dnipro - VAL [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrainy Pro osvitu: pryiniatyi 05.09.2017roku № № 2145-VIII [Law of Ukraine On Education: adopted on September 5, 2017 No. 2145-VIII] // (2017, August 10). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 30, 1 [in Ukrainian].

5. Kozulia V. (2020). Inkliuzyvne osvitnie seredovyshche: sutnist ta osoblyvosti [Inclusive educational environment: essence and features]. Molod i rynok - Youth and the market, 5 (184), 131-136 [in Ukrainian].

6. Kolupaieva A.A. (2015). Inkliuzyvna osvita: realii ta perspektyvy [Inclusive education: realities and prospects: monohrafiia]. Kyiv: Sammit-Knyha [in Ukrainian].

7. Kontseptsiia rozvytku inkliuzyvnoi osvity [Concept of development of inclusive education]. (2010). Nakaz MON vid 01.10.2010 № 912 [in Ukrainian]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-kontseptsii-rozvitku-inklyuzivnogo-navchannya.

8. Malyshevska I.A. (2016). Inkliuzyvne osvitnie seredovyshche: heneza poniattia [Inclusive educational environment: the genesis of the concept]. Osoblyva dytyna: navchannia i vykhovannia - A special child: education and upbringing, 3, 21-22 [in Ukrainian].

9. Chaikovskyi M. (2016)/ Teoriia i praktyka sotsialno-pedahohichnoi roboty z moloddiu z osoblyvymy potrebamy v umovakh inkliuzyvnoho osvitnoho seredovyshcha [Theory and practice of socio-pedagogical work with youth with special needs in the conditions of an inclusive educational environment]. Candidate's thesis. Rivne: Starobilsk [in Ukrainian].

10. Tsymbalaru A.D. (2016). Osvitnii prostir: sutnist struktura i mekhanizmy stvorennia [Educational space: essence, structure and mechanisms of creation]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal,1, 41-48 [in Ukrainian].

11. Sailor Williard, Skrtic Thomas. (1995) American education inthe postmodernera. Integrating school restructuring and speciale ducationre form. Orlando. Рр. 214-236.

Размещено на Allbest.ru

...