Формування основи культури харчування та здорового способу життя учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Формування основи культури харчування та здорового способу життя учнів

Баличева Наталія Василівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

просвітницький учень батьки харчування

Стаття присвячена розгляду проблеми формування основи культури харчування та здорового способу життя учнів. Здійснено огляд основних задач, які ведуться просвітницькою діяльністю з учнями та їхніми батьками, спрямовані на підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу з питань формування культури харчування та правильних харчових звичок. Проаналізовано поняття здоров'я як форму життєдіяльності організму, яка забезпечує необхідну якість життя. Саме більшість захворювань, які зустрічаються у населення різних країн, утворюються внаслідок неправильного підходу саме до питань харчування. Адже однією з найбільш важливих причин погіршення стану здоров'я учнівської молоді є недотримання структури харчування та зниження його якості. Особливий акцент зроблено на культуру харчування як складової здорового способу життя учнів. У зв'язку з цим задача формування культури здорового харчування дітей в домашніх умовах і в закладах освіти є досить актуальною. Турбота про розвиток та здоров'я кожної дитини починається саме в сім'ї з прийняття нею здорового способу життя. Вагомим внеском батьків в підтриманні здоров'я дітей є забезпечення раціонального харчування. Обґрунтовано необхідність процесу збереження та зміцнення здоров'я дітей, шляхом оптимізації їх харчування в освітніх закладах, який спрямовуватиметься на основні форми і методи в організації роботи з формування корисних звичок, які пов'язані з харчуванням. Розглянуто принципи та основні завдання основи культури здоров'я та здорового харчування в дитини.

Ключові слова: учнівська молодь, здоров'я, здоровий спосіб життя, культура харчування, здоров'язбереження, принципи.

Balycheva Nataliia Vasylivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, Uman

Formation of the basis of the food culture and healthy lifestyle of students

Abstract

The article is devoted to the consideration of the problem of forming the foundations of the nutrition culture and healthy lifestyle of students. An overview of the main tasks carried out by educational activities with students and their parents, aimed at increasing the level of awareness of the participants of the educational process on the formation of a culture of nutrition and correct eating habits, was a carried out. The concept of health as a form of vital activity of the organism, which ensures the necessary quality of life, is the analyzed. Most of the diseases that occur in the population of different countries are the caused by the wrong approach to nutrition. After all, one of the most important reasons for the deterioration of the health of schoolchildren is non-compliance with the structure of nutrition and a decrease in its quality. Special emphasis is a placed on food culture as a component of a healthy lifestyle for students. In this regard, the task of forming a culture of healthy food for children at home and in educational institutions is quite urgent. Care for the development and health of each child begins in the family with the adoption of a healthy lifestyle. A significant contribution of parents to the preservation of children's health is the provision of a balanced diet. The need for the process of preserving and strengthening children's health by optimizing their nutrition in educational institutions is a substantiated, which will be aimed at the main forms and methods of organizing work on the formation of healthy habits related to nutrition. The principles and main tasks of the basis of the culture of health and healthy nutrition of children are considered.

Keywords: student youth, health, healthy lifestyle, food culture, health care, principles.

Постановка проблеми

Сьогодні стан здоров'я дітей та сучасної молоді в Україні є одним із найвищих державних пріоритетів, оскільки здоров'я - найперша умова успішного розвитку людини, її виховання, навчання, створення міцної, дружної сім'ї, народження і виховання дітей. Адже якість здоров'я населення в останні роки має тенденцію до погіршення, що значною мірою зумовлюється нестабільністю суспільства, неповноцінним харчуванням, недостатньою медичною допомогою, забрудненням довкілля, зниженням життєвого рівня населення країни. Внаслідок цього спостерігається прогресуючий занепад здоров'я населення [1, 3].

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я відзначається неодмінне зростання чисельності населення з прогресуючими хворобами цивілізації: ожирінням, цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями [2]. У зв'язку з цим задача формування культури здорового харчування дітей в домашніх умовах і в закладах освіти є досить актуальною.

Турбота про розвиток та здоров'я кожної дитини починається саме в сім'ї з прийняття нею здорового способу життя. Вагомим внеском батьків в підтриманні здоров'я дітей є забезпечення раціонального харчування та режиму дня. Тому потрібно навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров'я, відповідально ставитися до нього - один з пріоритетних напрямів діяльності українського суспільства [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Нині сучасні науковці виявляють зацікавленість у здоров'язбереженні молоді, аналізують існуючі виклики, пропонують нові підходи. Крім того, ведеться просвітницька діяльність з учнями та їхніми батьками, спрямована на підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу з питань формування культури харчування та правильних харчових звичок. До цього залучаються дієтологи, нутріологи, педагоги. психологи, технологи харчування, філософи Авіценна, Гіппократ, О. Покровський, І. Разенков, Т. Скапа, О. Швець та ін. У дослідженнях багато хто з вчених, О. Балакірєва, Р. Березовська, Т. Бойченко, С. Дерябо, В. Коган, Д. Лоранський, В. Ясвін також розглядали і вивчали здоров'я як форму життєдіяльності організму, яка забезпечує необхідну якість життя і максимально можливу за даних умов його тривалість. Науковці вважають, що здоровий спосіб життя є індивідуалізованою цінністю, а отже, орієнтація на здоров'язбереження не можлива без урахування ціннісно-мотиваційної сфери людини. Вони стверджують, що існують групи дітей, які вважають за краще практикувати поведінку з ризиком для здоров'я [6, 13].

Мета статті є вивчення і аналіз літератури та досліджень з формування основи культури харчування та здорового способу життя як засобу досягнення збереження здоров'я учнів.

Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах поняття «здоров'я», «здоровий спосіб життя», «здоров'язбереження» набули особливого змісту, оскільки це не тільки загартування, гімнастика та ін., але це стосується і організації режиму та якості харчування, рухової активності, власної гігієни, відмови від шкідливих звичок, культури сексуальної поведінки тощо [9].

Як відомо сьогодні збільшилася кількість учнівської молоді, яка віднесена саме за станом погіршення свого здоров'я до спеціальних груп в школах. За даними різних досліджень, більшість захворювань, що зустрічаються у населення різних країн, утворюються внаслідок неправильного підходу саме до питань харчування. Однією з найбільш важливих причин погіршення стану здоров'я учнівської молоді є недотримання структури харчування та зниження його якості. Багато захворювань та патологічних станів, зокрема дефіцит або надлишок вітамінів та мінеральних речовин, призводять до порушення як фізичного, так й інтелектуального розвитку дитини. Тому профілактика та виправлення порушень харчової поведінки учнівської молоді мають важливе соціально-гігієнічне значення.

За даними ВООЗ здоровий спосіб життя складається із складових, серед яких - раціональне харчування; заняття фізичними вправами; відповідальність кожного за підтримання власного здоров'я. Крім того, на формування здорового способу життя впливають освітні процеси. Саме на ці процеси звернено увагу у дослідженнях науковців, які пропонують валеологізувати зміст освіти, доповнюючи навчальні предмети питаннями, пов'язаними зі здоров'ям людини; науковці О. Вакуленко, Н. Денисенко, С. Іванова, І. Кенсицька вважають за необхідне реалізовувати в загальноосвітніх школах освітні програми зміцнення здоров'я школярів.

Для кращої оптимізації життєдіяльності людини використовується поняття здоровий спосіб життя - це взірець систематичної поведінки особистості, спрямований на формування, збереження та зміцнення власного здоров'я шляхом закріплення в повсякденному житті правильних звичок, які не завдають шкоди людині в сферах її функціонування. Здоровий спосіб життя - це спосіб життя, заснований на принципах моральності, раціонально організований, активний, трудовий, що загартовує і, в той же час, захищає від несприятливого впливу навколишнього середовища, що дозволяє до глибокої старості зберігати здоров'я [4].

Саме в науковій літературі приділяється велика увага дослідженню стану здоров'я школярів, впливу на нього умов зовнішнього середовища. Проте проблема культури харчування як складової формування здорового способу життя висвітлена фрагментарно та є частковою.

Здоров'я - це перша і найважливіша потреба людини, яка визначає його здібність до праці і забезпечує гармонійний розвиток особистості. Воно є найважливішою передумовою до пізнання навколишнього світу, до самоутвердження та щастя людини.

У преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я говориться, що здоров'я - це стан фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Також вважається, що здоров'я - це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем при відсутності хворобливих проявів [10].

Адже, основною ознакою здоров'я є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища. Завдяки цьому здоровий організм може витримувати значні фізичні та психічні навантаження, не тільки пристосовуючись до дії екстремальних чинників зовнішнього середовища, але й повноцінно функціонувати в цих умовах. Таким чином, здоров'я доцільно розглядати і як здатність організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін оточення. Можна сказати, що здоров'я - це здатність організму перебувати в рівновазі з оточенням.

Значення здоров'я в житті людини та суспільства набуває сьогодні все більших важелів. Проблематика його в нинішньому суспільстві розглядається в контексті стану навколишнього середовища, соціально-економічного статусу, умов праці та побуту, способу життя. Саме центр профілактичних зусиль сьогодні зміщується із конкретних розладів на загальне зміцнення здоров'я [11].

Культура харчування є важливою основою здорового способу життя учнівської молоді. Харчування є значущою фізіологічною потребою організму. Воно потрібне для побудови і безперервного оновлення клітин і тканин; надходження енергії, яка необхідна для забезпечення енергетичних затрат організму; надходження речовин, із яких в організмі утворюються гормони, ферменти, й інші регулятори обмінних процесів та життєдіяльності людини. Харчування - це складний процес надходження, перетравлювання, усмоктування та засвоєння в організмі харчових речовин.

Саме формування культури харчування має розпочинатися ще у ранньому віці, у своєму кожному пройденому етапі, така робота має бути побудована з урахуванням особливостей віку, відповідати актуальним завданням розвитку дітей та учнівської молоді, носити системний характер. Ефективність процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від відповідної спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації. Серед них пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.

Основними формами та методами в організації роботи з формування корисних звичок у шкільному віці є бесіди, спостереження, роз'яснення, переконання, позитивний і негативний приклади, ігри, активний відпочинок, в яких учень освоює навички поведінки, які пов'язані саме з харчуванням. Важливу роль у формуванні основи культури харчування відіграють батьки, вчителі, наставники, які є основним прикладом наслідування.

Здоров'я - складний, багатовимірний феномен, який залишає свій відбиток та різні аспекти людського буття, його взаємозв'язок та взаємодію з навколишнім світом. Формування ціннісного ставлення до здоров'я виявляється найважливішим соціокультурним завданням для суспільства, що визначає його подальший розвиток. Це завдання об'єктивно важливе всім групам суспільства, проте особливу значущість вона набуває у вихованні дітей та підростаючого покоління. Однією з найважливіших таких складових культури здоров'я є формування культури харчування.

В даний час організація харчування школярів регламентується низкою законодавчих та нормативних актів. Їхня мета - збереження та зміцнення здоров'я дітей, шляхом оптимізації їх харчування в освітніх закладах, і основне завдання - забезпечення безпеки, якості та доступності харчування; встановлення стандартних вимог до організації харчування школярів в освітніх закладах. Звіт документів являє собою сукупність вимог до: безпеки, складу, харчової цінності, обсягу, якості вмісту «тарілки» умов прийому їжі в освітньому закладі; технологічних умов, що забезпечують виробництво безпечного та якісного харчування для освітніх закладів; економічних умов організації харчування в закладах освіти [12].

Формування здорового способу життя, зокрема й культури харчування, має починатися вже у ранньому віці. У цьому організація виховного процесу має враховувати особливості конкретної вікової групи. Так, якщо йдеться мова про молодших школярів, слід розуміти, що у дітей у цьому віці відсутнє усвідомлення об'єктивної цінності здоров'я - здебільшого вони не мають або майже не мають досвіду з різними хворобами, вони далеко не завжди можуть усвідомити віддалені негативні дії своєї поведінки, що стосуються недотримання правил способу життя. Тому робота з формування культури здоров'я у шкільному віці має бути пов'язана з формуванням конкретних поведінкових навичок, які є актуальними, значущими для школярів в їх діяльності.

Адже освоєння навичок гігієни (наприклад, миття рук перед прийомом їжі) має здійснюватися, головним чином, не тільки, й навіть не стільки через пояснення значущості цієї процедури для здоров'я, а оскільки за рахунок включення такої форми поведінки в ігровий контекст змагання (значущий і цікавий для кожного учня ). У таких іграх непомітно для школяра відбувається формування корисної звички.

При організації роботи з формування культури здоров'я слід враховувати вікові можливості учнів, які можуть стати основою здоров'язберігаючої поведінки.

Так, у шкільному віці у дитини виникає новий рівень розвитку довільного регулювання поведінки та її діяльності, що дозволяє не тільки освоїти види цієї діяльності, пов'язаної з турботою та зміцненням власного здоров'я, а й самому контролювати дотримання правил здорового способу життя. Тому батьки можуть використовувати різні форми виховної роботи, організованої на самоконтролі, самооцінці своєї поведінки (наприклад, ведення щоденника, в якому відзначається дотримання правил здорового харчування, самоконтроль за часом їди тощо) [5]. Також у шкільному віці відбувається поступова орієнтація на групу однолітків, коли дія та оцінки друзів, однокласників стають настільки ж важливими, як і оцінка з боку дорослих. Якраз у діяльності з формування основ здорового способу життя можуть бути використані колективні форми роботи (групи учнів складають меню сніданку, обіду, полудня, вечері).

В цілому формування основи культури здоров'я має відповідати наступним принципам:

Принцип вікової адекватності (вся інформація і всі навички, що формуються в учнів повинні бути затребувані в його повсякденному житті). Наприклад, для учнів інформація про види та роль різних груп вітамінів не має реального практичного значення. Набагато важливішим є формування уявлення необхідності регулярного вживання правильних продуктів, які є основними джерелами вітамінів.

Принцип соціокультурної адекватності. Навички й звички, що формуються, повинні «перетинатися» і знаходити відображення в актуальній культурі суспільства. Наприклад, формування основ культури харчування має враховувати звичаї, традиції та культуру харчування українського народу.

Принцип системності. Формування корисних звичок - тривалий і складний процес, що охоплює усі сторони життя учнівської молоді. Так, виховання культури харчування може бути обмежено окремими розмовами чи заняттями з учнем. Успіх буде можливим лише тоді, коли під час кожного прийому їжі школяр отримуватиме підтвердження дотримання правил раціонального харчування.

Принцип «приклад дорослих». Батьки є одним з головних прикладів поведінки дітей. Навіть найефективніші навчальні методики не дадуть позитивного результату, якщо в сім'ї батьки не дотримуються правил здорового харчування, піклуючись про власне здоров'я.

Як зазначалось заздалегідь стосунки з їжею починаються в ранньому дитинстві. На смакові вподобання і харчові звички дитини, без сумніву, впливає соціум (оточення), проте основи все ж закладаються в сім'ї. Саме батьки можуть побудувати міцний фундамент правильних харчових звичок, яких їхня дитина дотримуватиметься все життя. Тому основними завданнями батьків, які формують основи здорового харчування в дитини, є:

формування вміння самостійно дотримуватись основних правил гігієни харчування (миття рук, використання в їжу тільки якісних продуктів, які пройшли термічну обробку або добре вимиті, використання індивідуальних столових приборів тощо);

самостійне дотримання режиму харчування (харчування за часом не менше 4-5 разів на добу);

формування уявлення про продукти та страви щоденного раціону. Розповідати дитині про одне з найважливіших правил здорового раціону - різноманітність. Пояснити, що різні продукти містять різні корисні речовини, тому потрібно максимально розширювати раціон;

розвиток уміння оцінювати смак різних страв, формування позитивного ставлення до різноманітних продуктів та страв, що належать до категорії «корисних». Зробити це можна, чергуючи різні продукти з однієї харчової групи у своєму меню. Наприклад, вживати не тільки огірки та помідори, а й гарбуз, моркву, селеру, перець, буряк, гриби, кукурудзу, кабачки. Пояснювати, як сформувати раціон, щоб він був максимально поживним і збалансованим: 40-50% - овочі, фрукти, зелень, ягоди, коренеплоди; 20-25% - джерела білка: яйця, птиця, риба, дичина, бобові, соєві продукти; 25-30% - цільнозернові продукти: нешліфований рис, вівсяна крупа, перлова крупа, цільнозернова паста, хліб, хлібці; 5-10% - жири: насіння, горіхи, нерафіновані олії. Також можна включати в раціон один-два молочних продукти, обирати варіант без додавання цукру;

формування уявлення про основні правила етикету, готовність та бажання дотримуватися їх [7].

Висновки

Таким чином, рівень здоров'я дитини в сучасних умовах насамперед залежить від організації харчування в домашніх умовах. Важливу роль у формуванні основи культури харчування та здорового способу життя учнів має володіння батьками необхідних відомостей про раціональне харчування, речовини, з яких складається їжа, їх роль в життєдіяльності організму. Адже ці знання необхідні для нормального розвитку організму, збереження здоров'я, високої розумової і фізичної працездатності. Основним у вихованні здорового способу життя та культури харчування є вміння бути взірцем для дитини, дотримання спільного родинного планування, створення атмосфери активного, здорового, раціонального способу життя.

Література

1. Бойчук Ю.Д. Загальна теорія здоров'я та здоров'язбереження: колективна монографія. Харків: Вид. Рожко С. Г., 2017. 488 с.

2. Буц М.А. Формування культури здорового харчування школярів. Молодий вчений. Херсон: Гельветика, 2017. № 9.1 (49.1). С. 13-16.

3. Дідух Г.В. Отримання мікропартикуляту з концентрату білків молочної сироватки. Харчова наука і технологія. 2015. № 2(31). С. 52-56.

4. Карпюк І.Ю., Обезюк Т.К. Основи здорового способу життя. Практичні заняття: навч. посіб. для самостійної роботи студентів. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. 419 с.

5. Коцан І. Психологія здоров'я людини. Луцьк: РВВ - «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. 2011. С. 430.

6. Крупник З. Теоретично-концептуальне обґрунтування проблеми формування відповідального ставлення молоді до здоров'я. Молодь і ринок. 2018. № 11 (166). С. 176.

7. Міхеєнко О.І. Основи раціонального та оздоровчого харчування: навчальний посібник. Суми: Університетська книга, 2018. 189 с.

8. Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров'я: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 1002-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-2016-%D1%80.

9. Хлус Н.О. Здоровий спосіб життя майбутніх вихователів як умова успішної міжособистісної професійної взаємодії. Перспективные достижения современных ученых: образование и воспитание, физическое воспитание и спорт, философия, литература и лингвистика, культура и искусство, юриспруденция: монография. Одесса: Куприенко С.В., 2017. С. 40-52.

10. https://amnu.gov.ua/aktualni-problemy-zdorov-ya-ta-ohorony-zdorov-ya-u-iii-tysyacholitti/.

11. https://social-science.uu.edu.ua/article/489.

12. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/305-2021-%D0%BF#Text.

13. https://znaimo.gov.ua/novi-vymohy-do-orhanizatsii-kharchuvannia-v-zakladakh-osvity.

References

1. Boichuk, Yu.D. (2017). Zahalna teoriia zdorovia ta zdoroviazberezhennia [General theory of health and health care]. Kharkiv: Ed. Rozhko S.G. [in Ukrainian].

2. Buts, M.A. (2017). Formuvannia kultury zdorovoho kharchuvannia shkoliariv [Formation of a culture of healthy eating among schoolchildren]. A young scientist. Kherson: Helvetica, 9.1(49.1). [in Ukrainian].

3. Didukh, H.V. (2015). Otrymannia mikropartykuliatu z kontsentratu bilkiv molochnoi syrovatky [Production of microparticles from whey protein concentrate]. Kharchova nauka i tekhnolohiia - Food science and technology, 2(31), 52-56. [in Ukrainian].

4. Karpiuk, I.Yu., & Obeziuk, T.K. (2022). Osnovy zdorovoho sposobu zhyttia [Basics of a healthy lifestyle]. Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho [in Ukrainian].

5. Kotsan, I. (2011). Psykholohiia zdorovia liudyny [Psychology of human health]. Lutsk: RVV - «Tower» Volyn. National University named after Lesya Ukrainka [in Ukrainian].

6. Krupnyk, Z. (2018). Teoretychno-kontseptualne obgruntuvannia problemy formuvannia vidpovidalnoho stavlennia molodi do zdorovia [Theoretical and conceptual substantiation of the problem of forming a responsible attitude of young people to health]. Molod i rynok - Youth and the market, 11(166), 176. [in Ukrainian].

7. Mikheienko, O.I. (2018) Osnovy ratsionalnoho ta ozdorovchoho kharchuvannia [Basics of rational and healthy nutrition]. Sumy: University book. [in Ukrainian].

8. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 1002-r (2016). «Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku systemy hromadskoho zdorovia». [On the approval of the Concept of the development of the public health system]. Retrieved from:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-2016-%D1%80. [in Ukrainian].

9. Khlus, N.O. (2017). Zdorovyi sposib zhyttia maibutnikh vykhovateliv yak umova uspishnoi mizhosobystisnoi profesiinoi vzaiemodii [A healthy lifestyle of future educators as a condition for successful interpersonal professional interaction]. Promising achievements of modern scientists: education and upbringing, physical culture and sports, philosophy, literature and linguistics, culture and art, jurisprudence: monograph. Odessa: Kuprienko S.V. [in Ukrainian].

10. Retrieved from https://amnu.gov.ua/aktualni-problemy-zdorov-ya-ta-ohorony-zdorov-ya-u-iii-tysyacholitti/ [in Ukrainian].

11. Retrieved from https://social-science.uu.edu.ua/article/489 [in Ukrainian].

12. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/305-2021-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru