Розвиток емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку засобами мистецтва

Дослідження питання сутності емоційного інтелекту, його структури та методів розвитку. Об’єднання відповідних навичок у інтегративну особистісну властивість - EQ - необхідна умова успішної соціальної адаптації й соціалізації дитини у суспільстві.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.10.2023
Размер файла 25,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Розвиток емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку засобами мистецтва

Алексеєва Наталія Дмитрівна

викладач-стажист кафедри

фахових методи та інноваційних технологій

у початковій школі

член національної спілки театральних діячів України

Заслужений працівник культури України

Анотація

емоційний інтелект соціалізація дитина

Стаття досліджує питання сутності емоційного інтелекту, його структури, методів розвитку емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку. Саме об'єднання відповідних навичок у інтегративну особистісну властивість - EQ, є необхідною умовою успішної соціальної адаптації й соціалізації дитини у суспільстві.

Зазначено, що основна мета концепції Нової української школи полягає у дотриманні принципів особистісно орієнтованого навчання. Враховуючи широкий діапазон позитивних наслідків впливу занять мистецтвом, особливо для учнів початкової ланки освіти, оптимальне поєднання різноманітних арт-терапевтичних методів та технік служить універсальним засобом самопізнання, самоаналізу та самовираження дитини.

Встановлено, що функції емоційного інтелекту безпосередньо пов'язані із певною групою здібностей - складових EQ,: інтерпретаційна (усвідомлення емоцій та почуттів), регулятивно-релаксаційна (самоконтроль, прийняття рішень, протистояння стресам), активізуюча (мотивація, орієнтація на результат), ціннісно-орієнтовна (морально-етичні орієнтири) та функція соціалізації (адаптація у соціумі). Рівень розвитку емоційного інтелекту залежить від рівня сформованості кожного компоненту у структурі.

Розроблені рекомендації щодо підвищення рівня емоційного інтелекту дітей початкової школи за допомогою різноманітних мистецьких напрямів, засобів та технік дозволяють занурити учнів в атмосферу співробітництва та творчого самовираження, сприяти налагодженню взаємодії між учасниками освітнього процесу, оволодіванню соціальними навичками та навичками емоційної грамотності, розвитку адаптивності та гнучкості мислення.

Ключові слова: концепція Нової української школи, емоції, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, хореографічне мистецтво, театральне мистецтво, емоційний інтелект, діти молодшого шкільного віку, освітній процес, арт-терапевтичні методи й техніки.

Alekseieva Natalia Dmytrivna, Teacher-Probationer at the Professional Methods and Innovative Technologies in Elementary School Department, Member of National Union of Theatrical Figures of Ukraine, Merited Culture Worker of Ukraine, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Development of emotional intelligence in elementary school-aged children through art

Abstract

The author believes that the development of emotional intelligence in elementary school age is a necessary condition for child's successful adaptation to society. The holistic perception of reality occurs when a child analyzes the situation and most importantly emotionally reacts to it. This provides full pupils' involvement in the process, promotes self-acceptance and improves social experience.

It is defined that the effective functioning of the individual under the current conditions of globalization requires the ability to establish close relationships with other people, master the basic principles of effective communication and improve interpersonal communication skills. Proceeding from this, the main purpose of the Concept of the «New Ukrainian School» is personality-oriented education that provides for the transfer of exploring the external reality and the self.

The article discusses the issue of essence of emotional intelligence, its core components, the stages of emotional intelligence and special methods and techniques of developing EQ skills. The level of emotional intelligence depends on the level of its structural components. The steps are designed to immerse children in an atmosphere of cooperation and creative self-expression, facilitate the interaction between participants of the educational process, learn social skills and emotional literacy skills, encourage adaptability and flexibility of thinking. The combination of musical, visual, theatrical and choreographic arts can significantly enhance the possibility of applying the art therapy methods and techniques for primary school children.

Keywords: Concept of the «New Ukrainian School», emotions, musical art, visual art, theatrical art, choreographic art, emotional intelligence, primary school children, educational process, art-therapeutic methods and techniques.

Постановка проблеми

Зважаючи на необхідність функціонування особистості в умовах всеохоплюючої глобалізації, що вимагає від неї, в першу чергу, здатність встановлювати та підтримувати контакт із оточуючими, оволодівати принципами екологічного спілкування та налагоджувати міжособистісну взаємодію, основною метою концепції Нової української школи є особистісно орієнтоване навчання, яке передбачає перенесення вектора із пізнання зовнішньої реальності на усвідомлене дослідження внутрішньої.

Саме розвиток емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку є необхідною умовою їх успішної адаптації до соціуму. Цілісне сприйняття реальності відбувається за умов, коли дитина не лише аналізує ситуацію, а й жваво реагує на неї. Це забезпечує її включеність у процес, створює емоційно наповнений контекст, сприяє глибокому усвідомленню, поглибленню соціального досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема емоційного інтелекту знайшла своє обґрунтування в наукових положеннях вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, таких як: Н. Буркало, М. Зайднер, К. Ізард, Дж. Мейєр, О. Мельник, В. Моргун, П. Селовей, Г. Савонова, І. Сухопара, О. Серат [9], П. Фернандес-Боррокол.

Лелюх-Степанчук О. [4] присвячує свої роботи проблемі місця емоційної сфери дітей молодшого шкільного віку в структурі їхньої особистості. С. Дмитрієва та Т. Гуменюк [1] досліджують особливості емоційно-вольової сфери молодших школярів.

Аналізом розвитку емоційного інтелекту молодших школярів відповідно до концепції Нової української школи займалися І. Кєжковська [3], Т. Котик [3], Л. Масол [5, 6], Ю. Савченко [8]. Теоретичні ідеї цих педагогів сприяють більш глибокому розкриттю змісту емоційного інтелекту та його структури.

Мета статті полягає у теоретичному осмисленні шляхів розвитку емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку засобами мистецтва.

Виклад основного матеріалу

Розглядаючи питання сутності емоційного інтелекту, доцільно окреслити його значення та встановити основні структурні елементи. Емоційний інтелект описує здатність, навички або здатність ідентифікувати, оцінювати та керувати своїми емоціями та почуттями, а також оточуючих. У структурі емоційного інтелекту вирізняють внутрішньоособистісний (спрямованість на власні емоції та почуття: самооцінка, самоконтроль та ін.) та міжособистісний (спрямованість на емоції інших людей: емпатія, толерантність та ін.) компоненти [2, с 15]. Перший поєднує в собі пізнавальну (розуміння власних емоцій та почуттів, а також емоцій оточуючих) та емоційну (особливості реагування в різноманітних ситуаціях) складову, а інший - конативну (управління власними емоціями й почуттями та емоціями оточуючих) та соціально-комунікативну (застосування емоційного досвіду та набутих компетенцій у соціальній взаємодії).

Більшість дослідників виділяють такі складові емоційного інтелекту [5, с. 21; 9]:

Самосвідомість:

Емоційна обізнаність (здатність усвідомлювати та називати різні стани, емоції, почуття, бажання та визнавати вплив на продуктивність, розрізняти мотиви своєї поведінки);

Точна самооцінка (усвідомлення своїх сильних сторін та зон розвитку, відкритість новому досвіду);

Самоактуалізація (реалізація власного потенціалу, використання свого емоційного досвіду у вирішенні різноманітних життєвих ситуацій);

Самоповага (здатність цінувати власні позитивні риси та приймати свої слабкі сторони);

Самовираження (уміння коректно висловлювати свої переживання, прохання, потреби);

Впевненість у собі (уміння висловлювати свої погляди, проявляти рішучість у прийнятті рішень навіть за умов невизначеності та тиску).

Саморегуляція:

Самоконтроль (уміння контролювати свої емоційні стани, керування імпульсивними поривами та тривожними емоціями, вміння залишатися врівноваженим, здатність зосереджуватись за різних обставин);

Надійність (здатність викликати довіру та відчуття надійності у людей, визнавати помилки та протистояти неетичним діям інших);

Сумлінність (здатність виконувати зобов'язання, обіцянки, проявляти організованість);

Адаптивність (гнучкість у мисленні, здатність змінити пріоритети);

Інноваційність (пошук ідей, прийняття оригінальних рішень, здатність йти на ризик);

Самомотивація:

Досягнення (орієнтація на результат, бажання досягати поставлених цілей);

Зобов'язання (готовність йти на поступки, здатність приймати рішення із колективом);

Оптимізм (керуватись надією на успіх, розглядати невдачі як результат керованих обставин, а не як недолік людини).

Соціальна обізнаність:

Емпатія (усвідомлення мотивів, станів, переживань інших людей, уважність до емоційних сигналів, здатність виявити чуйність, розуміння точки зору оточуючих);

Розвиток інших (визнавати сильні сторони інших людей, їх досягнення, уміння висловлювати поради);

Толерантність та терпимість (поважати та добре ставитись до людей різного соціального статусу, походження тощо).

Соціальні навички:

Вплив (уміння переконувати, здійснювати позитивний вплив на оточуючих)

Спілкування (ефективність в обміні інформацією, сприяти відкритому спілкуванню, здатність вирішувати складні питання);

Лідерство (пробудити ентузіазм щодо спільної мети, ініціативність, здатність керувати діяльністю інших, показувати приклад);

Управління конфліктами (вирішувати складні ситуації тактовно та дипломатично, заохочення відкритої дискусії);

Співпраця (здатність ділитися планами, інформацією та ресурсами, сприяти атмосферу дружного співробітництва, використання можливостей для співпраці);

Соціальна відповідальність (оволодівання навиками екологічного спілкування, толерантне ставлення до помилок, недоліків інших людей).

Отже, рівень розвитку емоційного інтелекту визначається рівнем сформованості сукупності різноманітних здібностей, які входять до його структури. Виходячи з цього, основними критеріями рівня емоційного інтелекту є усвідомлення емоцій, точність визначення емоцій, управління емоційним станом, здатність використовувати емоції та почуття тощо.

Необхідно врахувати, що емоційна сфера молодшого школяра характеризується наступними особливостями: розвиток самостійності; підвищена емоційна вразливість та чутливість; схильність до афективної поведінки; формування складного комплексу внутрішніх переживань; формування інтелектуальних емоцій (здивування, радість переживання нового тощо), абсолютна довіра до дорослого; здатність керувати своєю поведінкою; спостерігається поділ самооцінки на завищену, занижену та адекватну [1; 5, с. 65].

Функції емоційного інтелекту пов'язані із певною групою здібностей - складових емоційного інтелекту [5, с. 64]: інтерпретаційна (усвідомлення емоцій та почуттів: своїх та оточуючих), регулятивно-релаксаційна (самоконтроль, прийняття рішень, протистояння стресам), активізуюча (мотивація, орієнтація на результат), ціннісно-орієнтовна (морально-етичні орієнтири) та функція соціалізації (адаптація у соціумі). Вище перелічені функції характеризують конкретні завдання, які стоять перед вчителем щодо формування емоційного інтелекту вихованців.

Формування емоційного інтелекту - довготривалий процес, вплетений у інші напрями розвитку особистості, що обумовлює необхідність висвітлення його основних етапів [2, с. 115]:

Мотиваційно-ціннісний (усвідомлення відповідальності за власні емоції та почуття);

Пізнавальний (ознайомлення із проявом емоцій, їх регуляцією);

Навчальний (формування здатності усвідомлювати емоційних станів та навичок саморегуляції);

Практичний (здатність використовувати набуті знання, вміння та навички у реальному житті);

Творчий (креативне застосування набутих знань вмінь та навичок у різних життєвих ситуаціях).

Враховуючи перелічені етапи формування емоційного інтелекту, доцільно зважати на вікові та психологічні особливості школярів початкової ланки освіти.

Автором розроблені рекомендації щодо підвищення рівня емоційного інтелекту дітей початкової школи за допомогою різноманітних мистецьких напрямів, засобів та технік:

Оформлення кабінету відповідно до основних вимог кольористики, озеленення кабінету, створення живого куточку;

Використання ігр-розминок для кращого усвідомлення дітьми власних емоцій (провина, страх, злість, заздрість);

Проведення різноманітних квестів, конкурсів,

змагань, вікторин, тренінгових занять тощо;

Використання у роботі карток, фотографій, ілюстрацій, метафоричних асоціативних карт;

Малювання у повітрі різних форм, які символізують певну емоцію чи почуття, їх демонстрація танцювальними жестами та рухами;

Демонстрація управління різними психоемоційними станами, володіння певним рівнем театральної майстерності, необхідної для перевтілення;

Робота над різноманітними соціальними проблемами (наприклад, булінгу) засобами театралізації;

Створення власних коміксів за допомогою корисних сервісів та платформ;

Впровадження «музичних хвилинок» як засобу релаксації;

Опанування основ евристичної бесіди, що дозволяє стимулювати допитливість, уяву, пам'ять та мислення;

Вербальна інтерпретація творів мистецтва навчить учнів розглядати їх прихованих зміст, глибше аналізувати передані емоції;

Програвання вистав або міні-діалогів з використанням театрального реквізиту, відображення певних подій та ситуацій, соціальних проблем, людських вад та достоїнств, протистояння певних груп цінностей;

Заохочення імпровізації (вокальної, акторської, пластичної тощо), щирого виявлення емоцій та почуттів школярів;

Графічне зображення визначеної теми та емоцій, які викликає певний музичний твір;

Залучення дітей до колективного віршування;

Створення коротких відеороликів певної тематики на основі конкретного музичного твору або картини відомого художника;

Застосування інтерактивних технологій з метою набуття учнями навичок взаємодії, співпраці, досягнення компромісу, усвідомлення та відстоювання власної позиції;

Застосування методу проектів, що підтримує формування позитивної взаємозалежності, здатності до кооперації та співтворчості;

Використання методів сугестивної технології, що об'єднує всі способи експресивного впливу на дитину (колір, форма, паузи, мовлення, інтонація і т. п.);

Організація сюжетно-рольової гри, що стимулює навички ідентифікації дитини із своїм персонажем (примірити певні стратегії поведінки, потренуватись їх відігравати, поглянути на себе крізь призму нового образу);

Колективне створення казок про ноти, сторітеллінг («Жила-була довірлива До...», «Задумала одного разу реготлива Ре...», «У сіроокої Сі було шість сестер.» і т. д.);

Вираження певної емоції або соціального явища (проблеми), використовуючи можливості театру тіней;

Впровадження різноманітних завдань на основі ігрової пантоміми для забезпечення розвитку координації рухів, що позитивно позначається на різних показниках емоційно-вольової саморегуляції особистості;

Дослідження історії різних творів кіномистецтва, біографії відомих акторів та режисерів;

Створення ігрових ситуацій, демонстрація виконаного завдання, що дозволяє відшліфувати точність рухів, міміки і т. д.

Вікторина «Згадай мелодію», «Подорож країнами Європи: народні пісні (традиційні костюми, художні традиції, картини відомих митців» тощо);

Створення колажу на задану тематику («Відомі люди України», «Місця, де я мрію побувати», «Мої захоплення» тощо);

Малювання форм, які вирізняються симетрією, гармонійністю (візерунки, сніжинки, спіралі, фігури), що стимулює вольові зусилля дитини та сприяє подоланню стресів.

Перераховані заходи мають на меті занурити учнів в атмосферу співробітництва та творчого самовираження, сприяти налагодженню взаємодії між учасниками освітнього процесу, оволодіванню соціальними навичками та навичками емоційної грамотності, розвитку адаптивності та гнучкості мислення.

Поєднання різноманітних видів мистецтв (музичного, образотворчого, хореографічного, театрального) дозволяє значно розширити можливості застосування арт-терапевтичних методів та технік у роботі із дітьми молодшого шкільного віку.

Розрізняють велику кількість видів артерапії: ізотерапія, пісочна терапія, ліплення, скульптура, бібліотерапія, казкотерапія, драмотерапія, лялькотерапія, музична терапія, танцювально-рухова терапія, кольоротерапія, мандалотерапія, фототерапія, колажування, відеотерапія, орігамі, ігротерапія тощо. Ефективне та креативне їх поєднання, в першу чергу, дозволяє стабілізувати психоемоційний стан дитини та служить універсальним засобом самопізнання, самоаналізу та самовираження.

Висновки

Мистецтво сприяє розвитку самоусвідомленості, заохочує до відповідальності, самостійності й незалежності, здатності домовлятися та вирішувати конфлікти, в тому числі й внутрішні. Дитина вчиться обирати, опановувати навички прийняття рішень та формування здатності брати за них відповідальність.

Серед позитивних наслідків впливу занять мистецтвом виділяють також сприяння психоемоційному розвантаженню, профілактику негативних психічних станів школярів, а також збагачення учнів емоційним досвідом та посилення чуттєво-емоційного сприйняття особистості.

У дітей молодшого шкільного віку проявляються специфічні особливості емоційної сфери: підвищена чутливість до переживань, здатність щиро їх виражати, схильність проявляти непередбачувані емоційні реакції, розвиток самоконтролю. Саме впровадження різноманітних мистецьких напрямів, засобів та технік при роботі з дітьми початкової школи сприяє підвищенню рівня емоційного інтелекту, що значно покращує ментальне здоров'я, укріплює стресостійкість, сприяє зміцненню соціальних зв'язків.

Подальші наукові пошуки важливо зосередити на дослідженні найефективніших стратегій та форм розвитку емоційного інтелекту вчителів, адже високий рівень відповідних компетентностей викладацького колективу підвищує засвоєння дітьми основних навичок емоційного інтелекту (навичок самосвідомості, саморегуляції, самомотивації, соціальної обізнаності, соціально-комунікативних навичок).

Література

1. Дмитрієва, С.М., Гуменюк, Т.М. Діагностика особливостей емоційно-вольової сфери молодших школярів як умова підвищення професійної компетентності дитячого психолога. Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи. 2015. С. 32-35.

2. Котик Т.М. Нова українська школа: теорія і практика формування емоційного інтелекту в учнів початкової школи: навч.-метод. посіб. для вчителів початкової школи. Тернопіль: Астон, 2020. 192 с.

3. Котик Т., Кєжковська І. Розвиток емоційного інтелекту молодших школярів як обов'язковий освітній результат Нової української школи. Освітні обрії. 2020. № 2. С. 20-26.

4. Лелюх-Степанчук О.О. Емоційний інтелект як проблема психологічної науки. Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Інституту психології імені Г.С. Костюка. 2018. Том. Х. Вип. 31. С. 83-92.

5. Масол Л.М. Методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентісного підходу: Навчально-методичний посібник «Нова Українська Школа». Київ: Видавництво «Генеза», 2019. 208 с.

6. Масол Л.М. Методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентісного підходу: Навчально-методичний посібник «Нова Українська Школа». Київ: Видавництво «Генеза», 2020. 160 с.

7. Мистецтво: особливості викладання в початковій школі: навчально-методичний посібник / автор-уклад. В.П. Мартинова. Харків: Друкарня Мадрид, 2019. 111 с.

8. Савченко Ю. Розвиток емоційного інтелекту учнів молодшого шкільного віку. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2014. № 12. С. 12-16.

9. Serrat, O. Understanding and developing emotional intelligence. Knowledge Solutions, 2017. 329-339. https://doi:10.1007/978-981-10-0983-9.

References

1. Dmytrieva, S.M., Gumenuk, T.M. (2015) Diagnostyka osoblyvostei emotsiyno-volovoi sfery molodshyh shkoliariv iak umova pidvyshchennia profesiynoi kompetentnosti dytiachogo psykhologa [Diagnostics of peculiarities of elementary school- aged children's emotional and volitional sphere]. Konkurentospromozhnist v umovah globalizatsii : realii, problemy ta perspektyvy - Competitiveness in conditions of globalization: realities, problems and prospects, 32-35.

2. Kotyk, T.M. (2020). Nova ukrainska shkola: teoria i praktyka formuvannia emotsiynogo intelektu v uchniv pochatkovoi shkoly: navch.-metod. posibny'k dlia vchyteliv pochatkovoi shkoly [The New Ukrainian School: theory and practice of formation of elementary school students' emotional intelligence: Elementary Teacher's Manual]. Ternopil [in Ukrainian].

3. Kotyk, T., Kezhkovska, I. (2020) Rozvytok emotsiynogo intelektu molodshyh shkoliariv iak oboviaskovyi osvitniy rezultat Novoi ukrainskoi shkoly [Development of emotional intelligence in elementary school-aged children as a compulsory learning outcomes of the New Ukrainian School]. Osvitni goryzonty - Educational horizons. № 2. pp. 20-26 [in Ukrainian].

4. Leliuh-Stepanchuk, O.О. (2018) Emotsiynyi intelekt iak problema psykhologichnoi nauky. [Emotional intelligence as a current issue in the field of psychology] Aktualni problemy psyknologii - Actual problems of psychology: Proceedings of scientific publication of the G.S. Kostyuk Institute of Psychology. Том. Х. Вип. 31. С. 83-92 [in Ukrainian].

5. Masol, L.M. (2019) Navchalno-metodychnyi posibny'k «Nova ukrainska shkola: metodyka navchannia integrovanogo kursu «Mystetstvo» u 1-2 klasah na zasadah kompetentisnogo pidhodu» [Educational and methodical manual «New Ukrainian School» methods of teaching the integrated course «Art» in grades 1-2 on the basis of the competence approach]. Kyiv: Heneza. [in Ukrainian].

6. Masol, L.M. (2020) Navchalno-metodychnyi posibny'k «Nova ukrainska shkola: metodyka navchannia integrovanogo kursu «Mystetstvo» u 3-4 klasah na zasadah kompetentisnogo pidhodu» [Educational and methodical manual «New Ukrainian School» methods of teaching the integrated course «Art» in grades 3-4 on the basis of the competence approach]. Kyiv: Heneza. [in Ukrainian].

7. Martynov, V.P. (Ed.). (2019). Mystetstvo: osoblyvosti vykladannia v pochatkoviy shkoli: navch.-metod. posibny'k [Art: the features of teaching in elementary school: Manual]. Kharkiv [in Ukrainian].

8. Savchenko, J.J. (2014). Rozvytok tmotsiynogo intelektu uchniv molodshogo shkilnogo viku [Development of emotional intelligence in elementary school-aged children]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti - Education and development of gifted personality, 12, 12-16 [in Ukrainian].

9. Serrat, O. (2017). Understanding and developing emotional intelligence. Knowledge Solutions, 329-339. https://doi:10.1007/978-981-10-0983-9.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.