Формування комунікативної компетентності молодших школярів засобами мультимедійних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», м. Івано-Франківськ

Кафедра початкової освіти

Педагогічний факультет

Формування комунікативної компетентності молодших школярів засобами мультимедійних технологій

Струк Анна Василівна

доктор педагогічних наук, професор

Дубляк Оксана Олександрівна

аспірантка

Анотація

мультимедійний освітній школа компетенція

Сучасні зміни суспільних й соціокультурних умов зумовили переорієнтацію системи освіти на формування в учнів життєвих компетентностей, які визначають здатність успішно навчатися, орієнтуватися у соціумі та інформаційному просторі, виконувати соціально важливі завдання, реагувати на потреби і виклики часу. З огляду на зазначене, актуальним завданням сучасної школи є впровадження в освітній процес компетентнісного підходу, зорієнтованого на формування ключових і предметних компетентностей здобувачів освіти. Про це йдеться у законодавстві України в освітній галузі, Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції Нової української школи, Державному стандарті початкової освіти, де наголошено, що знання і вміння тісно взаємопов'язані з ціннісними орієнтаціями учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні й праці. Формування цієї компетентності, з одного боку, передбачає підготовку дітей до активного спілкування і комунікативної взаємодії у сім'ї, школі й соціумі, а з іншого, є основою для успішної участі школяра у реалізації освітнього процесу в початковій школі.

Якість початкової освіти значною мірою залежить від рівня сформованості комунікативної компетентності учнів, оскільки серед низки міжпредметних компетентностей цей вид компетентності є одним з ключових. Тому формування комунікативної компетентності молодших школярів є актуальним завданням сьогодення. Досягненню цього завдання сприяють новітні педагогічні технології, зокрема мультимедійні технології, які використовується в освітньому процесі з метою формування в учнів конкретних компетенцій і навичок у тісному зв'язку з практичною складовою навчання.

Ключові слова: компетентність, комунікативна компетентність, технології, мультимедійні технології, молодші школярі, початкова школа.

Struk Anna Vasylivna, Doctor of Pedagogical Sciences, professor, department of Primary Education, State Institution of Higher Education «Vasyl Stefanyk Precarpathian National University», Ivano-Frankivsk

Dubliak Oksana Oleksandrivna Postgraduate, department of Primary Education, State Institution of Higher Education «Vasyl Stefanyk Precarpathian National University», Ivano-Frankivsk

Formation of communicative competence of younger school students using multimedia technologies

Abstract

Modern changes in social and socio-cultural conditions led to the reorientation of the education system to the formation of life competencies in students, which determine the ability to learn successfully, navigate in society and the information space, perform socially important tasks, respond to the needs and challenges of the time. In view of the above, the actual task of the modern school is the implementation of the competence approach in the educational process, focused on the formation of key and subject competencies of the students of education. This is stated in the legislation of Ukraine in the field of education, the State National Program «Education» («21st century Ukraine»), the National Strategy for the Development of Education in Ukraine for the period until 2021, the Concept of the New Ukrainian School, the State Standard of Primary Education, which emphasizes that knowledge and skills are closely interconnected with the students value orientations, form his life competencies necessary for successful self-realization in life, study and work. The formation of this competence, on the one hand, involves the preparation of children for active communication and communicative interaction in the family, school and society, and on the other hand, it is the basis for the successful participation of the student in the implementation of the educational process in primary school.

The quality of primary education largely depends on the level of formation of students communicative competence, since this type of competence is one of the key among a number of interdisciplinary competences. Therefore, the formation of communicative competence of younger schoolchildren is an urgent task today. The achievement of this task is facilitated by the latest pedagogical technologies, in particular multimedia technologies, which are used in the educational process with the aim of forming specific competencies and skills in students in close connection with the practical component of education.

Keywords: competence, communicative competence, technologies, multimedia technologies, younger students, elementary school.

Постановка проблеми

Проблема формування комунікативної компетентності молодших школярів є однією з ключових у системі початкової освіти. Вироблення в учнів умінь і навичок практичного володіння державною мовою, здатності спілкуватися рідною мовою, будувати висловлювання в усній та письмовій формі відповідно до комунікативних ситуацій належить до ключових компетентностей здобувачів освіти Нової української школи. Важливу роль у формуванні комунікативної компетентності молодших школярів відіграє застосування в освітньому процесі мультимедійних технологій. Мультимедійні технології визначено як комп'ютерні інтерактивні інтегровані системи, що забезпечують роботу з анімованою комп'ютерною графікою і текстом, мовою і високоякісним звуком, нерухомими зображеннями і відео. Вони дозволяють об'єднати в програмно-апаратній системі різні типи мультимедіа-даних (зображення, звук, відео, тактильні відчуття тощо) для створення єдиного інформаційного середовища з метою найефективнішого впливу на користувача (що став одночасно і читачем, і слухачем, і глядачем).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дана проблема висвітлюється в дослідженнях багатьох науковців (В. Беспалько, Б. Гершунський, І. Зимня, М. Коляда, О. Овчарук, М. Пентилюк, О. Пометун, А. Хуторський та інші) але невирішеною частиною залишається формування комунікативної компетентності молодших школярів засобами мультимедійних технологій.

Мета статті - обґрунтувати доцільність використання мультимедійних технологій для формування комунікативної компетентності учнів початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Інтеграція України до міжнародного економічного, культурного, інформаційного та освітнього простору зумовило започаткування шкільної освіти нового типу, що відповідає потребам розвитку і самореалізації людини за нових соціокультурних умов.

Стратегія розвитку національної освіти, реалізація компетентнісного підходу до навчання та стрімкий розвиток інформаційного суспільства невід'ємно пов'язані із модернізацією освітнього процесу. Водночас модернізація сучасної освіти неможлива без застосування мультимедійних технологій, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок школярів, їх розвиток та саморозвиток, формування розвинених комунікативних і творчих здібностей. Тому самореалізація особистості в суспільстві безпосередньо залежить від рівня сформованості її комунікативної культури, формування якої необхідно активно здійснювати в початковій школі. Відсутність цілеспрямованого формування комунікативних навичок у молодших школярів гальмує їх внутрішній розвиток і унеможливлює повноцінну самореалізацію в навчанні серед однолітків і суспільства загалом. Поняття особистісної комунікативної компетентності є важливим не лише в теорії, а й у комунікативній практиці.

Проблему компетентнісного підходу в освіті досліджують І. Зимня, А. Маркова, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторський. Аналіз сутності поняття «компетентність» розкривають С. Бондар, І. Гушлевська, Я. Кодлюк, В. Лозовецька, Н. Перевознюк, І. Родигіна, І. Чемерис. Дослідженням питання формування комунікативної компетентності особистості і її складових займаються А. Богуш, Л. Гавриляк, Н. Голуб, М. Пентилюк, О. Потебня, Т. Симоненко. Різні аспекти формування комунікативної компетентності молодших школярів досліджують М. Вашуленко, І. Зимня, І. Осадченко, М. Пентилюк, О. Савченко та ін.

Українські учені перш, ніж висвітлювати розуміння поняття комунікативна компетентність, наголошують на диференціації термінів «компетенція» та «компетентність». Так, О. Овчарук та О. Пометун розмежовують ці поняття. На їхню думку, компетенція включає сукупність взаємозв'язаних якостей особи (знань, умінь, навичок, засобів діяльності), предметів, що задаються стосовно певного кола процесів і діяльності людини, тоді як компетентність - це особистісна якість, володіння відповідною компетенцією, що передбачає особливе відношення особистості до предмету діяльності.

У науковий обіг поняття «комунікативна компетенція» у 1972 році ввів американський лінгвіст Д. Хаймз на противагу теорії мовної компетенції, пропагованої Н. Хомським. У словникових джерелах комунікативну компетентність розуміють «як здатність особистості встановлювати, підтримувати і забезпечувати контакти з іншими людьми»; «певну сукупність знань, умінь і навичок мовленнєвої взаємодії, що забезпечують ефективне спілкування» [1]. Така компетентність є результатом досвіду людського спілкування і формується не тільки в умовах безпосередньої взаємодії, а й у процесі читання, перегляду фільмів, занурення у культурно-мистецьке середовище. Під час опанування комунікативної сфери з культурного середовища кожен мовець у вигляді словесних і візуальних форм актуалізує засоби аналізу і функціонування комунікативних ситуацій.

Є різні визначення поняття «комунікативна компетентність». Т. Окуневич акцентує на розумінні її «як здатності людини вступати в комунікацію з метою порозуміння» [4]. О. Корніяка трактує «як вищу здатність особистості, яка дає змогу розв'язувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях; «як конгломерат знань, мовних та позамовних умінь і навичок спілкування, набутих особистістю під час природної соціалізації, навчання та виховання» [3]. С. Омельчук під комунікативною компетенцією розуміє «сукупність знань про спілкування, умінь і навичок, потрібних для сприймання чужих і побудови власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам і ситуаціям спілкування» [5]. І. Потюк переконана, що комунікативну компетенцію можна характеризувати як «структурний компонент особистості школяра, що визначає можливість здійснення взаємодії у площині «суб'єкт-суб'єктних» відносин» [7].

З іншого боку, враховуючи завдання і функції початкової освіти, можна зазначити, що поняття комунікативної компетентності школярів набуває деяких особливостей. Зокрема, вона конкретизована в межах: соціальної компетентності (передбачає уміння продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу тощо); загальнокультурної компетентності (потребує знання рідної та іноземної мов, вміння застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури і т.д.); здоров'язберігаючої компетентності (включає життєві навички, що сприяють соціальному здоров'ю: навички ефективного спілкування, співчуття, розв'язування конфліктів і т.д.) [6].

Окрему роль у мовленнєвому розвитку школярів відіграє комунікативно-мовленнєва здатність, що передбачає отримання інформації, адекватне розуміння її смислу, формування і висловлення своїх думок в усній і письмовій формі. Найбільш сприятливими методами й організаційними формами для формування комунікативно-мовленнєвих умінь є: система вправ та завдань, рольова гра, бесіда, дискусія, парна або групова робота тощо. Педагогу, який має за мету формувати комунікативно-мовленнєві вміння учнів, слід чітко виокремлювати основні форми навчальної комунікації, які доцільно використовувати на уроках в початковій школі.

Розглядаючи комунікативну компетентність як засіб мовленнєвого розвитку учнів початкової школи, можна виділити чотири основних типи компетенцій, які формуються в учнів під час навчання української мови: мовну, мовленнєву, соціокультурну і функціонально-комунікативну. Зокрема, мовна компетенція детермінується загальноприйнятими нормами; мовленнєва - видами мовленнєвої діяльності (говорінням, читанням, письмом); соціокультурна - рівнем засвоєння знань національної культури; функціонально-комунікативна - навичкам і умінням використовувати мовні засоби.

Таким чином, аналіз досліджень вітчизняних науковців з проблем комунікативної компетентності дає змогу визначити це поняття як узагальнена комунікативна властивість особистості, що включає розвинуті комунікативні здібності, сформовані уміння і навички міжособистісного спілкування, знання про основні його закономірності. Сформована комунікативна компетентність надає можливість особистості успішно вступати у різного роду контакти для вирішення комунікативних завдань. На кожному віковому етапі компетентність має орієнтовні показники розвитку особистості. У початковій школі закладаються основи формування комунікативної компетентності, яка виражається не тільки у здатності сприймати та передавати інформацію, але й взаємодіяти, сприймати і пізнавати один одного. Відсутність цілеспрямованого формування комунікативних умінь у початковій школі негативно впливає на розкриття внутрішнього потенціалу дитини і самореалізацію її у навчанні, серед однолітків, у соціумі.

У контексті нашого дослідження важливо врахувати роль формування комунікативної компетентності молодших школярів засобами мультимедійних технологій.

Мультимедіа як засіб навчання є потужний інструмент створення мультимедійних програмних засобів досліджують Ю. Єгорова, Ю. Жук, М. Кадемія, І. Косенко, А. Лапчевська, Н. Морзе, Г. Назаренко, Т. Петренко, О. Скалій, Ю. Ткач, Г. Троян. Питання використання мультимедійних технологій в освітньому процесі вивчають В. Беспалько, Б. Гершунський, І. Захарова, М. Коляда, П. Стефаненко. Розробленням методичних принципів проектування, створення і використання мультимедійних навчальних програм займаються В. Вітюк, К. Годлевська, А. Гуржій, Н. Єжова, К. Зуйко, С. Карп, О. Кохан, Г. Мірам, О. Пасічник, В. Редько та ін. Учені зазначають, що застосування мультимедійних технологій дає змогу підвищити інтенсивність та ефективність процесу навчання, створює умови для самоосвіти, розв'язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формами представлення інформації.

У науковій літературі визначено поняття мультимедійні технології як «сукупність методів, прийомів і засобів, що використовуються для реалізації та забезпечення інформаційних процесів у різних галузях людської діяльності»; «сукупність електронних способів і засобів їхнього функціонування, що використовуються для реалізації освітньої діяльності» [7].

У великому тлумачному словнику сучасної української мови мультимедійні технології визначаються як «такі технології, які дозволяють інтегрувати, опрацьовувати і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, способи і засоби обміну інформацією» [1].

Л. Сухорукова характеризує мультимедійні технології як потужні засоби для створення і представлення багаторівневої наукової думки. На думку науковця, переваги використання мультимедійних технологій очевидні, оскільки вони посилюють інтерес школярів й забезпечують їхню активність у процесі викладу навчального матеріалу, що неможливо у ситуації класичного формату, коли учитель не вкористовує мультимедійні технології.

Ю. Казакав зауважує, що мультимедійні технології є ефективною освітньою технологією завдяки інтерактивності, гнучкості та інтеграції різних типів навчальної інформації. Дослідник зауважує, що відмінною рисою мультимедіа є навігаційна структура, яка забезпечує інтерактивність - можливість безпосередньої взаємодії із програмним ресурсом. Інтерактивність мультимедійних технологій передбачає «живий» зв'язок між користувачем й програмою, зокрема, можна задати індивідуальний темп роботи у межах певної програми, установити швидкість подачі матеріалу чи кількість повторень тощо. Саме задоволення індивідуальних потреб особистості у навчанні дозволяє говорити про гнучкість мультимедійних технологій [2, с. 57].

Мультимедійні засоби навчання забезпечують різні види діяльності учнів, що базуються на комплексному використанні різних типів інформаційних процесів. До основних видів мультимедійних засобів навчання у залежності від їх призначення відносять засоби, які спрямовані на: зберігання і відтворення навчальної інформації (забезпечують наочність у навчанні, багаторазове відтворення спеціально переробленої інформації, яка визначає сутність об'єктів, явищ і процесів, що вивчаються); моделювання (дають змогу не лише демонструвати об'єкти і процеси, які вивчаються, але й досліджувати їх); контроль або самоконтроль (забезпечують автоматизацію процесу перевірки ступеня засвоєння інформації і оцінювання знань, що дозволяє оперативно виявляти рівень сприймання матеріалу кожним учнем, робити контроль об'єктивним, багаторазово відтворювати його); самонавчання (забезпечують сприймання навчальної інформації, контроль та самоконтроль).

У науковій літературі засоби мультимедіа поділяються на три основні категорії, на основі яких організовується система електронного навчання, серед яких:

електронні навчальні матеріали, які формують інформаційне наповнення дисципліни;

комп'ютерні тестові системи, що створюють інструментарій для контролю результатів засвоєння матеріалу і системи управління навчанням. Так, контентом електронних навчальних матеріалів є електронні підручники, посібники, книги, карти, таблиці й інший наочний матеріал;

електронні методичні розробки до занять; засоби для набуття практичних навичок. Комп'ютерні тестові системи допомагають здійснити контроль знань й самоконтроль в інтерактивному режимі. Завдяки системам управління навчанням можна ефективно організувати навчальний процес шляхом надання контрольованого доступу до навчальних матеріалів і організації колективної та індивідуальної роботи учнів. Всі ці електронні додатки, а також інтерактивні вправи й розвивальні ігри, особливо, при їх взаємодії, стимулюють пізнавальну активність, розширюють кругозір, формують нові уміння і навички учнів, стають цікавим навчально-інформаційним засобом.

Систематичне використання мультимедійний технологій на уроці призводить до: підвищення якісного рівня використання наочності на уроці; підвищення продуктивності уроку; установлення міжпредметних зв'язків; з'являється можливість організації проектної діяльності учнів; спостерігається логіка подання навчального матеріалу, що позитивно відзначається на рівні знань учнів.

Основними напрямками мультимедійних технологій у початковій школі є: проведення уроків-презентацій, використання електронних навчальних посібників, розв'язування інтерактивних кросвордів, тестовий комп'ютерний контроль, комп'ютерні дидактичні ігри, Інтернет ресурси.

Мультимедійна презентація - це набір сторінок-слайдів, що послідовно змінюють один одного, на кожній з яких можна розмістити будь-який текст, малюнки, схеми, відео, аудіо-фрагменти, анімацію, ЗD-графіку, використовуючи при цьому різні елементи оформлення. Вони не вимагають особливої підготовки вчителів й учнів та активно залучають останніх до співпраці [1].

Проведення уроків-презентацій. В ході уроку використовується мультимедійна презентація, створена вчителем із залученням анімацій, ілюстрацій, відео. Такі уроки не тільки заощаджують час, але й розвивають інтерес до навчального предмету, тому що за допомогою презентації дитина зацікавлюється матеріалом і краще його сприймає.

Так, на думку Т. Покусаєвої, до принципів побудови презентацій, які забезпечують ефективність реалізації презентації, зараховують: послідовність, стислість, цілеспрямованість, посилення мовленнєвого впливу, економію засобів, результативність.

Використання електронних навчальних посібників. Такий посібник є зручним, тому що його можна використовувати в будь-якому місці, в будь-який час. Для того щоб використовувати електронний посібник, вчитель має заздалегідь продумати план його побудови, знайти та проаналізувати потрібну інформацію, виділити головне, після цього можна застосувати його в дію.

Розв'язування інтерактивних кросвордів. Їх можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Вони розвивають пам'ять, мовлення, кмітливість та вчать працювати з додатковою літературою. Такі кросворди зазвичай використовують для перевірки знань учнів.

Розвиток комп'ютерних технологій просувається все далі й далі, в результаті чого у початковій школі з'явилась інтерактивна дошка, що поєднує можливості звичайної дошки з комп'ютером. Давно доведено, що візуальні засоби навчання найефективніше сприяють поліпшенню знання предмета, творчій активності й належному засвоєнню необхідного матеріалу. Інтерактивні дошки - це найкращий з технічних засобів для наочного навчання, що існують на сьогоднішній день. Вони сприятливо впливають на ефективну взаємодію вчителя з класом.

Таким чином, інтерактивна дошка стає великим екраном, на якому за допомогою дотику можна відкрити програму або намалювати малюнок, після чого цей малюнок можна зберегти у вигляді файлу. Дослідники зазначили, що з використанням інтерактивної дошки результати дітей покращились та з'явилось бажання вчитися.

Інтерактивна дошка, яка використовується на уроці дозволяє: за мінімум часу донести до учнів більший об'єм учбового матеріалу, ніж під час роботи з підручником; своєчасно поповнювати теоретичні відомості новими фактами та подіями; сприяє не лише розвитку самостійності та творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити технологію навчання, надає уроку інтегрований характер.

У контексті нашого дослідження зауважимо, що застосування мультимедійних технологій позитивно позначається відразу на кількох аспектах навчального процесу, зокрема: стимулювання когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття й усвідомлення інформації; посилення мотивації учнів; розвиток навичок спільної роботи і колективного пізнання; формування в учнів фундаментального підходу до навчання. Використання мультимедіа уможливлює підвищення ефективності навчання шляхом впливу на усі види чуттєвого сприйняття молодших школярів за допомогою мультимедійних функцій комп'ютерних пристроїв, навчання учнів різних рівнів успішності, індивідуалізацію процесу навчання, розвиток когнітивних аспектів навчання і формування системної інтерпретації навчального матеріалу.

Висновки

Можна констатувати, що сьогодні електронні засоби навчання (комп'ютер, мультимедіа, Інтернет тощо) допомагають забезпечувати обов'язковий рівень комунікативної компетентності учнів і розвивати потенційні творчі можливості та здібності молодших школярів. Дійсно, практично весь матеріал, необхідний для формування комунікативної компетентності учнів, можна представити в електронному вигляді (презентацій, слайд-шоу) та ефективно використовувати під час вивчення нового матеріалу, у процесі повторення й узагальнення вивченого матеріалу.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.

2. Казаков Ю. Педагогічні умови застосування медіаосвіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів: дис. канд. пед. наук.: 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Луганськ, 2007. 216 с.

3. Корніяка О. Сучасні підходи до вивчення комунікативної компетентності особистості. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. Вип. 3. Кам'янець-Подільський: Аксіома. 2009. С. 180-194.

4. Окуневич Т. Формування комунікативної компетентності учнів засобами рідної мови. Науковий вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2016. № 2(53). С. 123-127.

5. Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення синтаксису. Дивослово. 2006. № 9. С. 2-5.

6. Полєвікова О. Аналіз методичних підходів до мовної освіти дітей у контексті словоцентризму. Педагогічні науки: зб. наук. праць / ред. В.Л. Федяєва. Херсон, 2017. Вип. 75.

7. Потюк І. Комунікативна компетенція як невід'ємна складова навчально-виховного процесу. Молодь і ринок. 2012. № 1. С. 128-132.

8. Хомич С. Використання мультимедійних засобів у навчально-виховному процесі початкової школи. Початкова школа. 2010. № 11. С. 41-43.

References

1. Busel V. (2001). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv; Irpin: VTF «Perun». 1440 s. [in Ukrainian].

2. Kazakov Yu. (2007). Pedahohichni umovy zastosuvannia mediaosvity v protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv [Pedagogical conditions of using media education in the process of professional training of future teachers]. dys. kand. ped. nauk: 13.00.04 «Teoriia ta metodyka profesiinoi osvity». Luhansk. 216 s. [in Ukrainian].

3. Korniiaka O. (2009). Suchasni pidkhody do vyvchennia komunikatyvnoi kompetentnosti osobystosti [Modern approaches to the study of the communicative competence of an individual]. Problemy suchasnoi psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Kamianets Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy / Za red. S.D. Maksymenka, L.A. Onufriievoi. Vyp. 3. Kamianets-Podilskyi: Aksioma. S. 180-194 [in Ukrainian].

4. Okunevych T. (2016). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti uchniv zasobamy ridnoi movy [Formation of students communicative competence by means of their native language]. Naukovyi visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky. № 2(53). S. 123-127 [in Ukrainian].

5. Omelchuk S. (2006). Formuvannia movlennievo-komunikatyvnykh umin u protsesi vyvchennia syntaksysu [Formation of speech and communication skills in the process of studying syntax]. Dyvoslovo. № 9. S. 2-5 [in Ukrainian].

6. Polievikova O. (2017). Analiz metodychnykh pidkhodiv do movnoi osvity ditei u konteksti slovotsentryzmu [Analysis of methodical approaches to language education of children in the context of word-centrism]. Pedahohichni nauky: zb. nauk. prats / red. V.L. Fediaieva. Kherson. Vyp. 75 [in Ukrainian].

7. Potiuk I. (2012). Komunikatyvna kompetentsiia yak nevidiemna skladova navchalno-vykhovnoho protsesu [Communicative competence as an integral component of the educational process]. Molod i rynok. № 1. S. 128-132 [in Ukrainian].

8. Khomych S. (2010). Vykorystannia multymediinykh zasobiv u navchalno-vykhovnomu protsesi pochatkovoi shkoly [The use of multimedia tools in the educational process of primary school]. Pochatkova shkola. № 11. S. 41-43 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru