Дистанційне навчання студентів-медиків у кризових умовах
Вплив дистанційних форм і методів навчання на студентів медичних навчальних закладів. Формування навчального середовища на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Принципи застосування дистанційного навчання у процесі підготовки студентів-медиків.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.10.2023 |
Размер файла | 24,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра педагогіки та інноваційної освіти
Кафедра іноземних мов
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Кафедра латинської та іноземних мов
Дистанційне навчання студентів-медиків у кризових умовах
О. Ісаєва, д.п.н., професор
Г. Шайнер, к.п.н., доцент
Анотація
У статті висвітлюється актуальність дистанційної освіти в кризових умовах та аналізуються переваги впровадження дистанційного навчання в освітній процес закладів вищої медичної освіти. Дистанційне навчання за допомогою ІКТ розглядається як рушій освітньої діяльності в сучасних умовах нашої країни, тому розробка та впровадження дистанційних форм і методів навчання стала одним з основних напрямів розвитку вищої школи на сучасному етапі. Запровадження форми дистанційної освіти стало можливим завдяки розвитку Інтернет технологій та відповідності стилю життя сучасного студента.
Значна увага зосереджується на ролі викладача у дистанційній освіті та особливостях педагогічної взаємодії викладачів і студентів як суб'єктів дистанційного навчання, висвітлюються інструменти спілкування та засоби організації дистанційного навчання у професійній освіті. Виокремлюються базові функції викладача у процесі дистанційного навчання: педагогічна (або метакогнітивна), організаційна, патріотично-виховна, соціоафективна (або мотиваційна), техніко-адміністративна. Ключовою умовою, що сприяє практичній реалізації дистанційного навчання, є наявність у викладача знань, умінь і навичок роботи з сучасними інформаційними й комунікаційними технологіями.
Увагу закцентовано на сутності та навчальних можливостях дистанційної освіти на основі аналізу й узагальнення педагогічної, дидактичної та наукової літератури.
Ключові слова: студенти-медики; вища медична освіта; дистанційне навчання; професійна підготовка.
Annotation
Distance learning for medical students in crisis
O. Isayeva, Dr of Sc. (Ped.), Professor of the Pedagogy and Innovative Education Department Lviv Polytechnic National University, Professor of the Latin and Foreign Languages Department, Lviv Danylo Halytsky National Medical University
H. Shayner, Ph.D. (Ped.), Ass.e Professor of the Foreign Languages Department, Institute of Humanities and Social Sciences, Lviv Polytechnic National University
The article highlights the relevance of distance education in crisis and analyzes the benefits of introducing distance learning in the educational process of higher medical institutions. Distance teaching with the help of ICT is considered as a driver of educational activities in the modern conditions of our country, so the development and implementation of distance learning forms and methods has become one of the main directions of higher education at the present stage. The implementation of distance learning has become possible due to the development of Internet technologies and compliance with the lifestyle of modern students. Therefore, the relevance of the article involves the analysis of the prospects of medical students in the form of distance learning.
Much attention is paid to the role of the teacher in distance education and the peculiarities of pedagogical interaction of teachers and students as subjects of distance learning, communication tools and means of organizing distance learning in vocational education. The basic functions of the teacher in the process of distance learning are distinguished: pedagogical (or metacognitive), organizational, patriotic-educational, socio-affective (or motivational), technical-administrative. The key condition contributing to the practical implementation of distance learning is teacher's knowledge, skills and abilities to work with modern information and communication technologies. Attention is focused on the essence and educational opportunities of distance education based on the analysis and generalization of pedagogical, didactic and scientific literature.
Keywords: medical students; higher medical education; distance learning; vocational training.
Постановка проблеми у загальному вигляді
Сьогоднішні надзвичайніумови нашої держави передбачають виклик освіті і громадянам. Тому сучасна вищамедична освіта покликана реалізувати своїзавдання за допомогою формування особливого освітнього середовища, що уможливить забезпечити підготовку конкурентоспроможних і компетентних фахівців системи охорони здоров'я на ринку праці, здатних якісно виконувати професійні обов'язки, приймати швидкі рішення в умовах пандемії чи військового стану, вдосконалюватися упродовж життя тощо.
Своєрідними ознаками формування навчального середовища з підготовки студентів медичних вишів в умовах пандемії КОВІД-19 та військових дій розглядається удосконалення чинного навчального середовища; швидке та ідейне оновлення засобів навчання за допомогою системи MOODLE; поновлення змісту навчання дисциплін соціально-гуманітарного блоку; формування майбутнього лікаря як особистості у військових та кризових умовах; вдосконалення особистісної і професійної культури студентів-медиків у надзвичайних умовах; впровадження синхронного і асинхронного дистанційного навчання у виняткових умовах; розвиток базових компетентностей викладачів для забезпечення ефективного процесу викладання в інформаційному освітньому просторі; формування навчального середовища на основі ІКТ.
Міністерство освіти і науки розробило організаційно-методичні рекомендації щодо навчання за допомогою дистанційних технологій (лист МОН від 19.05.2020 №6/643-2020), де увагу зосореджено на загальних принципах організації дистанційного навчання у закладах освіти, розміщено довідкову інформацію про інструменти та платформи, на яких можна навчати дистанційно. Також укладено методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу, значна частина яких присвячена власне дистанційному навчанню (лист від 17.08.2021 №1/9-414) [9]. Саме тому дистанційне навчання за допомогою ІКТ розглядається як рушій освітньої діяльності в сучасних умовах нашої країни. В означеному контексті в теорії та методиці вищої медичної освіти постає потреба поєднання інноваційних педагогічних технологій з особливостями професійної підготовки студентів медичних вишів, які повинні адаптуватися до зовнішнього середовища, що швидко змінюється. дистанційний інформаційний комунікаційний студент медик
Актуальність розвідки полягає у тому, щоб проаналізувати рівень перспектив студентів у формі дистанційного навчання.
Тому метою статті є виявлення впливу дистанційного навчання на студентів медичних вишів у процесі професійної підготовки.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
- визначити цілі, які передбачають формування навчального середовища на основі ІКТ;
- сформувати основні принципи застосування дистанційного навчання у процесі професійної підготовки студентів-медиків.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дистанційне навчання у процесі професійної підготовки студентів вивчали науковці: І. Попко охарактеризувала практичні аспекти дистанційного навчання у навчальних закладах освіти Канади та особливості ролі викладача; Н. Мась, Н. Сторожук, Л. Ряба, Л. Солодєєва дослідили досвід використання дистанційного навчання у провідних освітніх закладах Європи і визначили основні проблеми, що перешкоджають запровадженню цієї форми в Україні; Ю. Попова висвітлила досвід Великобританії щодо дистанційної підготовки вчителів на прикладі Відкритого університету засобами ІКТ; Н. Сулим опрацювала технології дистанційного навчання, визначила його компоненти, поширені форми занять з використанням комп'ютерних телекомунікацій; С. Тимошенко проаналізувала становлення та розвиток дистанційної освіти у Великій Британії; Л. Філіпова та О. Олійник вивчали зарубіжні концепції та моделі дистанційного навчання й уточнили педагогічні й інформаційні технології (Інтернет-технології), що використовуються в освітньому процесі дистанційної освіти.
Низка учених розглядають запровадження у навчальний процес інформаційно-комунікативних технологій як один з ефективних методів розв'язання проблеми підготовки майбутніх фахівців сфери охорони здоров'я, а саме В. Биков, А. Галаган, Ю. Горошко, М. Жалдак, Т. Капустіна, В. Клочко, Т. Крамаренко, Т. Крилова, Н. Морзе, С. Раков, Ю. Рамський, С. Семеріков, О. Співаковський, Д. Тиффін, Б. Шуневич.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження
Підготовка фахівців сфери охорони здоров'я ґрунтується на інтенсивному застосуванні ІКТ навчання в освітній та професійній діяльності і вважається не лише важливою складовою процесу навчання, але й одним з провідних засобів лікувально-діагностичного процесу. Адже лікарі працюють з різноманітним переліком програм, базами даних пацієнтів і лікарняними, електронними рецептами, внутрішніми локальними мережами, аптечними інформаційними системами тощо. Тобто умови карантину зосередили медиків на телемедицині, що є вкрай актуально в сучасних умовах. Тому адаптація щодо дистанційного навчання має бути успішною з огляду на майбутню кар'єру та самореалізацію студентів.
Вважаємо доречною думку науковця Б. Холмберг, що у дистанційному навчанні як формі освіти переважає відсутність постійного і безпосереднього контролю із боку викладача, а в плануванні й опосередкованому керівництві освітнім процесом головну роль відводиться закладу освіти, котрий вирізняє навчання на відстані від самостійного навчання [6]. Тому необхідно засередити увагу на базових функціях викладача в процесі дистанційного навчання:
- педагогічна (або метакогнітивна),
- організаційна,
- патріотично-виховна,
- соціоафективна (або мотиваційна),
- техніко-адміністративна.
Загальновідомо, що кожна країна має свої особливості дистанційного навчання і рекомендованих платформ відповідно, тому існують різноманітні підходи до визначення поняття “дистанційне навчання”, яке сформулювали вчені М. Томпсон, М. Мур, А. Кларк, і Д. Кіган. Власне кожен науковець засереджував увагу на окремому аспекті [5]. Дослідниця Н. Жевакіна вважає, що дистанційне навчання - це цілеспрямований інтерактивний процес взаємодії викладача та здобувача вищої освіти, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, які дають змогу здійснювати навчання на відстані, а отже, надає можливість отримувати освіту у процесі виробничої діяльності, за місцем проживання, можливість організації процесу самоосвіти, планування та здійснення індивідуальної освітньої траєкторії залежно від власних можливостей і потреб, поширює коло здобувачів освіти, яким доступні усі види освітніх ресурсів поза віковими, соціальними обмеженнями, станом здоров'я, підвищує соціальну та професійну мобільність населення [2, 70]. Науковець В. Куклєв досліджує поняття “мобільне навчання” як процес за підтримки мобільних гаджетів незалежно від місця та часу, використовуючи особливе програмне забезпечення на педагогічному ґрунті модульного і міждисциплінарного підходів [3, 27]. На думку О. Гнєдкової, “змішане навчання” - це цілеспрямований процес взаємодії суб'єктів навчання, у якому поєднані традиційна та дистанційна форми навчання, що може відбуватися в аудиторії та поза її межами, у синхронному та асинхронному режимах і базуватися на широкому використанні ІКТ” [1,65].
Дослідник М. Танась виокремлює поняття “навчання на відстані”, які найчастіше зустрічаються у закордонних джерелах: (distant learning), коли основною діяльністю є діяльність того, хто навчається, за допомогою Інтернет, комп'ютерів, телебачення, радіо тощо; distant learning), коли головну роль виконує викладач; (tele-teaching) як навчання з використанням засобів телекомунікацій; (teaching by network) як мережеве навчання [4, 79-82].
Аналіз наукової літератури засвідчує, що автори мають різні точки зору в питаннях, пов'язаних з організацією взаємодії викладачів і студентів; з розробкою навчальних матеріалів, оцінкою результатів навчання і з керуванням навчальним процесом в умовах дистанційного навчання. Отож завдання викладача - не лише подати студентам теоретичні знання відповідно до стандартів освіти, але й сформувати у них професійні компетентності та життєво важливі вміння пошуку, синтезу, збирання та опрацювання необхідних медичних даних, вміння ефективно взаємодіяти з колегами в екстрених ситуаціях, працювати у команді, брати на себе відповідальність, представляти результати власної роботи, самостійно опановувати новітні технології.
Численні прихильники автономного навчання характеризують його як плановану і систематичну діяльність, яка включає вибір, дидактичну підготовку і подання навчальної інформації, а також спостереження і надання допомоги студентам у навчанні за допомогою подолання відстані між студентом і викладачем, використовуючи різноманітні засоби зв'язку. Таким чином, роль викладача зводиться до мінімуму, а функції щодо надання допомоги студенту в його навчанні, на думку науковця, мають виконуватися за допомогою різних засобів зв'язку. Учений першочергову увагу приділяє автономії і незалежності студента. Тобто увагу зосереджено на студентоцентричному підході. Отож, завдання закладу освіти “допомогти студентові тоді, коли він цього бажає, якщо сам не може впоратися з виконанням поставлених завдань.
Особливої уваги заслуговує твердження Ч. Ведемеєра про диференціацію викладання і навчання як єдиний шлях подолання просторово-часового бар'єру в процесі дистанційного навчання. Також дослідник представляє поняття незалежне навчання, тобто студенти не залежать від викладача і мають певний ступінь свободи і відповідальність, тобто власне середовище. При незалежному навчанні викладачі і студенти виконують свої функції та завдання незалежно один від одного, підтримуючи контакт різноманітними способами (обмін поштою, застосунками мессенджер тощо) [8], зосереджуючи увагу на перевагах незалежного навчання: просторове і часове розділення між суб'єктами навчання; індивідуалізація навчання; навчання відбувається через діяльність студентів; відповідальність студента за темп і результати навчання.
У наукових працях М. Мура розглядається поняття “незалежне навчання", яке характеризує “освітню систему, в якій студент має автономію і відділений від викладача в часі і просторі”. Зв'язок між студентом і викладачем відбувається лише за допомогою технічних засобів. М. Мур класифікує програми дистанційного навчання як “автономні” (які визначаються студентом) або “неавтономні” (які визначаються викладачем). Ступінь автономії конкретного студента він обумовлює такими факторами: вибір цілей навчання лежить на відповідальності студента чи викладача (автономія у поставленні цілей); вибір і використання методу навчання є рішенням викладача чи студента (автономія у методах навчання); рішення про вибір критеріїв і методів оцінювання зроблено студентом чи викладачем (автономія в оцінюванні) Тобто незалежне навчання передбачає однаковий вплив студента і викладача на визначення цілей, методів навчання і методів оцінки будь-якої навчальної програми [7, 78-88].
Уважаємо, що при виборі платформи, інструментів та ресурсів для дистанційного навчання необхідно звертати увагу на такі критерії:
- результативність - наскільки ресурс та онлайн-інструмент допомагає досягнути очікуваних результатів навчання;
- універсальність - можливість використовувати єдину платформу для усіх видів діяльності;
- зрозумілість інтерфейсу для студентів різного віку;
- доступність для осіб з особливими освітніми потребами;
- можливість використовувати на пристроях з різними операційними системами;
- безпечність - варто мінімізувати платформи, що збирають персональні дані студентів та педагогів.
Дистанційне навчання також дає змогу студентам активізувати самостійну і науково-дослідницьку роботу, індивідуалізувати та диференціювати окремі аспекти навчання.
Висновок. Зміст професійної підготовки студентів-медиків реалізується через комплекс діагностичних, проектувальних, конструктивних, організаторських та комунікативних умінь. Пошук засобів подолання цифрового бар'єру в системі вищої освіти розглядається як один з провідних у методиці професійного навчання. Надання закладам освіти сучасних технічних засобів ІКТ створює умови для організації електронного навчання. Розвиток та становлення майбутнього фахівця як особистості відбувається з огляду на індивідуалізацію навчання, можливість студента самостійно оволодівати змістом освіти, відбувається просторове і часове розділення між суб'єктами навчання, надання можливості ефективно розподіляти час для навчання, впроваджується інтеграція з традиційними методами навчання, тобто організація і керування процесом навчання проходить за допомогою інформаційних технологій.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні результатів навчальної діяльності студентів-медиків під час пандемії.
Література
1. Гнєдкова О.О. Педагогічні умови формування фахових знань майбутніх учителів іноземних мов у процесі дистанційного навчання: дис. канд. пед. наук: 13.004. Херсон. 2017. 19 с.
2. Жевакіна Н.В. Технологія дистанційного навчання: сутність та особливості. Вісник Луган. держ. пед. унту імені Тараса Шевченка. N4. 2003. С. 68-73.
3. Куклев В.А. Становление системы мобильного обучения в открытом дистанционном образовании: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 - общая педагогика, история педагогики и образования. Ульяновский государственный технический университет. Ульяновск. 2010. 46 с.
4. Танась М. Дистанційна освіта в дидактичній концепції. Вища освіта України. Київ. №1.2003. С. 73-82.
5. Хассон В.Дж. Критерії якості дистанційної освіти. Вища освіта. №1.2004. С. 92-99.
6. Hоlmbеrg, B. (1983). Dіstаncе Еducаtіоn Іntеrnаtіоnаl Pеrspеctіvеs. Lоndоn. 115 р. [in English].
7. Mооrе, M. (1973). Tоwаrd а thеоry оf іndеpеndеntlеаrnіng аnd tеаchіng. Jоurnаl оf Hіghеr Еducаtіоn. Vоl.12. pp. 661-679. [in English].
8. Wеdеmеyеr, C. (1981). Lеаrnіng аt thе Bаckdооr: Rеflеctіоns оn nоn-trаdіtіоnаl lеаrnіng іn thе lіfеspаn. Mаdіsоn. 130 р. [in English].
References
1. Hnyedkova, O.O. (2017). Pedahohichni umovyformuvannya fakhovykh znan maybutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi dystantsiynoho navchannya [Pedagogical conditions of formation of professional knowledge of future teachers of foreign languages in theprocess of distance learning]. Candidate's thesis. 19 p. [in Ukrainian].
2. Zhevakina, N.V. (2003). Tekhnolohiya dystantsiynoho navchannya: sutnist ta osoblyvosti [Technology of distance learning: essence and features]. Bulletin ofLuhansk. state ped. Taras Shevchenko University. No. 4.pp. 68-73. [in Ukrainian].
3. Kuklev, V.A. (2010). Stanovlenie sistemy mobilnogo obucheniya v otkrytom distantsionnom obrazovanii [The formation of a mobile learning system in open distance education]. Extended abstract of Doctor's thesis. Ulyanovsk State Technical University. Ulyanovsk. 46 p.
4. Tanas, M. (2003). Dystantsiyna osvita v dydaktychniy kontseptsiyi [Distance education in the didactic concept]. Higher education in Ukraine. Kyiv.No.1. pp. 73-82. [in Ukrainian].
5. Khasson, V.Dzh. (2004). Kryteriyi yakosti dystantsiynoyi osvity [Quality criteria for distance education]. Higher Education. No. 1. pp. 92-99. [in Ukrainian].
6. Hоlmbеrg, B. (1983). Dіstаncе Еducаtіоn Іntеrnаtіоnаl Pеrspеctіvеs. Lоndоn. 115 р. [in English].
7. Mооrе, M. (1973). Tоwаrd а thеоry оf іndеpеndеntlеаrnіng аnd tеаchіng. Jоurnаl оf Hіghеr Еducаtіоn. Vоl.12. pp. 661-679. [in English].
8. Wеdеmеyеr, C. (1981). Lеаrnіng аt thе Bаckdооr: Rеflеctіоns оn nоn-trаdіtіоnаl lеаrnіng іn thе lіfеspаn. Mаdіsоn. 130 р. [in English].
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Підвищення якості навчання інформатичних дисциплін іноземних студентів. Використання дистанційних технологій освіти. Процес підготовки іноземних студентів та вчителів інформатики. Місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти.
статья [335,2 K], добавлен 21.09.2017Умови формування культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання. Сутність, зміст, структуру культури здоров'я студентів. Необхідність застосування оздоровчих технологій. Критерії, показники й рівні сформованості культури здоров'я студентів.
статья [27,4 K], добавлен 15.01.2018Вплив засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі й практиці.
автореферат [60,3 K], добавлен 04.04.2009Особливості впливу активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів вищих навчальних закладів. Характеристика місця і сутності змагальних методів навчання у системі активних методів навчання при вивченні курсу "Політична економія".
курсовая работа [42,1 K], добавлен 30.01.2010Можливості використання мультимедійний технологій при викладанні фахової медичної англійської мови. Оцінка рівня забезпечення навчальних закладів обладнанням в Україні. Пакети мультимедіа-навчання Oxford University Press, Cambridge University Press.
статья [26,6 K], добавлен 13.11.2017Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Сутність і структура самостійної роботи студентів в умовах особистісно-орієнтованого навчання, її форми, види, типи. Педагогічні аспекти розробки методики організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Педагогіка" у вищому навчальному закладі.
курсовая работа [86,9 K], добавлен 09.11.2010Закономірності та принципи навчання в вищих навчальних закладах. Ефективні методи комунікації викладача та студентів. Передумови ефективності навчальної роботи студентів. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.
реферат [61,0 K], добавлен 05.03.2013Особливості навчання учнів шкільного віку, його групи: молодший, середній та старший. Навчання студентів, специфіка та головні етапи даного процесу, вимоги до нього. Принципи навчання і завдання системи післядипломної освіти, тобто дорослих людей.
презентация [1,5 M], добавлен 18.05.2014Діяльність педагога і студентів у різних видах навчання. Традиційна організація навчального процесу. Проблемне, програмоване та модульно-розвиваюче навчання. Принципи та умови створення навчальних програм та технологічних схем навчальних модулів.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 22.01.2011Методика практичної підготовки студентів аграрних ВУЗів: зміст, форми, методи практичного навчання, фактори, що впливають на його ефективність. Планування і організація практичного навчання студентів у процесі вивчення предмету "Механізація тваринництва".
магистерская работа [2,5 M], добавлен 16.05.2010Сутність процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна. Структура діяльності викладача в навчальному процесі. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Типові варіанти навчання студентів.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 23.10.2007Поняття мотивації та мотиви навчання. Опис процедури проведення дослідження особливостей мотивації студентів та використаних методик. Особливості формування позитивних навчальних мотивів, особистих якостей майбутнього спеціаліста та дійових цілей.
курсовая работа [85,9 K], добавлен 15.12.2011Зміст навчання технічно обдарованих студентів у ВНЗ Німеччини за збагаченими навчальними планами і програмами. Досвід використання стратегії прискорення німецьких ВНЗ щодо організації навчання. Умови ефективного запозичення німецької позитивної практики.
автореферат [77,6 K], добавлен 04.04.2009Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010Специфіка використання рольових ігор на заняттях з іноземної мови професійного спрямування як одного з активних методів навчання. Ефективність і продуктивність їх впровадження при підготовці студентів технічних спеціальностей, методичні рекомендації.
статья [137,6 K], добавлен 27.08.2017Психолого-дидактичний аналіз змісту, умов й форм взаємодії викладачів й студентів у процесі навчання. Мотивація як рушійна сила навчального процесу. Рівні оволодіння знаннями та способи їх перевірки. Самостійна робота студентів: контроль та самоконтроль.
реферат [33,2 K], добавлен 16.10.2010Роль динамічних моментів у визначенні мотивації студентів в процесі їх навчання у ВУЗі. Багатозначність терміна "мотив". Вивчення мотивів різних видів діяльності. Мимовільні мотиви і свідомо прийняті наміри. Суб'єктивні стандартні оцінки людини.
реферат [26,2 K], добавлен 06.06.2010Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.
реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015Роль самостійної роботи студентів у процесі навчання, її види і рівні. Вибір оптимальних форм та розробка завдань для самостійних робіт при вивченні дисципліни "Методика професійного навчання". Організація самостійної роботи у вищому навчальному закладі.
дипломная работа [369,7 K], добавлен 23.08.2011