Цифровізація професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей: врахування зарубіжного досвіду вітчизняними медичними ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України,

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ВРАХУВАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ВІТЧИЗНЯНИМИ МЕДИЧНИМИ ЗВО

Корильчук Неоніла Іванівна кандидат медичних наук,

доцент, доцент кафедри терапії та сімейної медицини

Рябоконь Світлана Степанівна кандидат медичних наук,

доцент, доцент кафедри терапії та сімейної медицини

м. Тернопіль

Анотація

навчання медичний освітній віртуальний

У статті висвітлено особливості цифровізації професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей в контексті врахування зарубіжного досвіду вітчизняними ЗВО. Визначено, що сучасне цифрове навчання майбутніх фахівців медичних спеціальностей здійснюється через мобільні, інтерактивні та персоналізовані платформи. З'ясовано, що розвиток інструментів доповненої та віртуальної реальності висвітлює новий підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей. Виявлено, що в практику вітчизняних медичних ЗВО доцільно впроваджувати зарубіжний досвід підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей, що дозволить сформувати мультидисциплінарний підхід такої підготовки до професійної діяльності в умовах сьогодення. Встановлено, що в практику вітчизняних ЗВО доцільно впроваджувати модулі телемедицини, які підвищуватимуть суб'єктивну впевненість майбутніх фахівців медичних спеціальностей у виконанні практичних навичок телемедицини. Впровадження інструментів доповненої та віртуальної реальності забезпечуватиме реалізації освітнього процесу на відстані та безпосередню взаємодію викладача із майбутніми фахівцями медичних спеціальностей. Виявлено, що медичні ЗВО повинні включати вивчення основ штучного інтелекту у медицині як частину навчальної програми, що дозволить краще розуміти алгоритми штучного інтелекту та максимізувати його використання у медичній практиці. Це пов'язано із тим, що рівень медичних знань зростає, тому такі технології, як штучний інтелект, необхідні для того, щоб майбутні фахівці медичних спеціальностей могли ефективно використовувати ці знання для медичної практики. Запропоновано у перспективі наступних досліджень більш глибше розкрити особливості впровадження технологій доповненої та віртуальної реальності у практику вітчизняних медичних ЗВО.

Ключові слова: медицина, освітній процес, ЗВО, професійна підготовка, цифровізація.

Annotation

Korylchuk Neonila Ivanivna PhD, Medicine (Internal Diseasses), Associate Professors, Associate Professors at the Department of Therapy and Family Medicine, I. Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Ternopil,

Riabokon Svitlana Stepanivna PhD, Medicine (Internal Diseasses), Associate Professors, Associate Professors at the Department of Therapy and Family Medicine, I. Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

DIGITALIZATION OF THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE MEDICAL SPECIALISTS: RECOGNITION OF FOREIGN EXPERIENCE BY DOMESTIC MEDICAL INSTITUTIONS

The article highlights the peculiarities of digitalization of professional training of future specialists in medical specialties in the context of taking into account foreign experience by domestic higher education institutions. It was determined that modern digital training of future specialists in medical specialties is carried out through mobile, interactive and personalized platforms. It was found that the development of augmented and virtual reality tools highlights a new approach to the professional training of future specialists in medical specialties. It was found that it is expedient to introduce foreign experience of training future specialists in medical specialties into the practice of domestic medical higher education institutions, which will allow for the formation of a multidisciplinary approach to such training for professional activity in today's conditions. It has been established that it is expedient to introduce telemedicine modules into the practice of domestic higher education institutions, which will increase the subjective confidence of future specialists in medical specialties in the performance of practical telemedicine skills. The implementation of augmented and virtual reality tools will ensure the implementation of the educational process at a distance and the direct interaction of the teacher with future specialists of medical specialties. It was found that medical higher education institutions should include the study of the basics of artificial intelligence in medicine as part of the curriculum, which will allow a better understanding of artificial intelligence algorithms and maximize its use in medical practice. This is due to the fact that the level of medical knowledge is increasing, so technologies such as artificial intelligence are necessary for future medical professionals to be able to effectively use this knowledge for medical practice. It is suggested that, in the perspective of further research, the peculiarities of the introduction of augmented and virtual reality technologies into the practice of domestic medical health centers should be revealed more deeply.

Keywords: medicine, educational process, vocational training, digitalization.

Постановка проблеми

Цифрова трансформація медицини змінює медичну професію. Доповнена та віртуальна реальність і робототехніка все частіше використовуються в різних клінічних контекстах і вимагають супровідної підготовки та ґрунтовної освіти, яка повинна починатися під час практики здійснення медичних досліджень у ЗВО. Cучасні здобувачі медичної освіти навчаються в епоху цифрових технологій, коли використання цифрових технологій і інтелектуальних пристроїв тепер безповоротно є частиною професійної діяльності. Проте вміння користуватися цими пристроями, які стали настільки повсюдними в професійній діяльності, можна лише частково отримати у медичних ЗВО. З огляду на те, в основі актуальності цього дослідження лежить тематика цифровізації професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематичні засади цифровізації професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей лежать в основі досліджень багатьох науковців, зокрема значний вклад у цьому напрямку здійснили Аллен А., Алмуса О., Ауленкамп Дж., Гоффман М., Гутз, В., Гутз С., Гюттл Ф., Дімма М., Дойч К., Ехадактілос А., Зарі Н., Кар Дж., Каюмі К., Кірхгесснер Е., Класен М., Кнайст В., Кун С., Ленес А., Лоффлер Т., Мікутейт М., Нанаяккара П., Наннан Пандай Р., Паранджапе К., Саутер Т., Сопка С., Толкс Д., Фогт Л., Фольманн А., Франкенхаузер С., Хейдарі П., Хубер Т., Чен К., Чен Л, Чжан Р., Шінкель М., Шмідт Дж., Шмідт М., Яо Дж. Та інші. Однак, зауважимо, що питання цифровізації професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей в контексті врахування зарубіжного досвіду вітчизняними ЗВО потребують більш ґрунтовного вивчення.

Метою статті є висвітлення особливостей цифровізації професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей в контексті врахування зарубіжного досвіду вітчизняними ЗВО.

Виклад основного матеріалу

Поточний вибір цифрових форматів викладання та навчання в медицині дуже неоднорідний. На додаток до широко використовуваних класичних статичних форматів, засоби соціальної комунікації, аудіо/відео медіа, інтерактивні формати та електронні системи тестування збагачують навчальне середовище. Для майбутніх фахівців медичних спеціальностей використання цифрових медіа є невід'ємною та комплексною складовою системи навчання.

У німецьких ЗВО для медичних досліджень, як і в багатьох інших ЗВО світу, використовуються цифрові технології. Сучасне цифрове навчання майбутніх фахівців медичних спеціальностей здійснюється через мобільні, інтерактивні та персоналізовані платформи [1].

Так, робота з наборами даних, застосування телемедицини, використання цифрових додатків виступають сучасними тенденціями цифровізації професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей. Здобуття цифрових навичок майбутніми фахівцями медичних спеціальностей також інтегровано в медичну освіту Швейцарії. На багатьох медичних факультетах швейцарських ЗВО пропонують курси формування у майбутніх фахівців медичних спеціальностей цифрових навичок. Ці курси є частиною факультативної програми та доступними для всіх майбутніх фахівців медичних спеціальностей [2].

Разом з тим, у німецьких ЗВО для професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей використовують телемедицину. Зазначається, що телемедицина є важливим компонентом охорони здоров'я в більшості дисциплін, надаючи великого значення освіті молодих лікарів у цій галузі. На основі курсів підготовки до клінічного стажування досліджуються інтегровані телемедичні модулі, які, своєю чергою, можуть сприяти суб'єктивній впевненості майбутніх фахівців медичних спеціальностей щодо знань і впевненості у виконанні практичних телемедичних навичок, таких як спілкування між лікарем і пацієнтом, збір історії хвороби, і застосування техніки передачі. Завдяки проходженню таких курсів у майбутніх фахівців медичних спеціальностей підвищується рівень впевненості у виконанні практичних телемедичних навичок для всіх завдань [3].

З огляду на те, доцільно відзначити, що українським медичним ЗВО доцільно врахувати досвід німецьких та швейцарських ЗВО та впроваджувати курс телемедицини. Так, модулі телемедицини підвищуватимуть суб'єктивну впевненість майбутніх фахівців медичних спеціальностей у виконанні практичних навичок телемедицини. Зміст курсу практичної телемедицини дасть можливість зменшити невизначеність у використанні телемедицини та підготувати майбутніх фахівців медичних спеціальностей до її використання.

Цифровізація хірургії та медицини в цілому є фундаментальним процесом змін, вплив якого на майбутній професійний профіль майбутніх фахівців медичних спеціальностей поки неможливо оцінити. У перспективі розвитку професійної діяльності майбутніх фахівців медичних спеціальностей очікується заміна хірургічної професії штучним інтелектом і робототехнікою.

Розвиток інструментів доповненої та віртуальної реальності висвітлює новий підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей. Викладачі-медики у такому процесі беруть на себе роль супутників навчання. Обмін досвідом у групі майбутніх фахівців медичних спеціальностей та з експертами сприяє рефлексивному розгляду цифрової теми. Практичне втручання майбутніх фахівців медичних спеціальностей у події дає можливість активно залучати їх до навчання та практично переживати зміст знань у відповідному ситуаційному та соціальному контексті.

За допомогою інструментів доповненої та віртуальної реальності навчання на відстані передбачає безпосередню взаємодію викладача із майбутніми фахівцями медичних спеціальностей [4]. Досвід цифровізації медичної освіти у Швейцарії засвідчує, що головною проблемою для впровадження цифрових тем у навчальних програмах є необхідний тристоронній аспект у цифровому світі, медичній освіті та медичній науці. На практиці не кожен медичний факультет може повністю задовольнити цю вимогу. Цифрова компетентність і критичне мислення є навичками, яким можна навчитися незалежно від того, чи вони включені в контекст медичної експертизи. Більшість здобувачів медичної освіти у швейцарських ЗВО мають свій перший безпосередній контакт з курсами з цифрових тем під час клінічної роботи на останньому році навчання [5].

Мобільні додатки, такі як цифрові допоміжні засоби прийняття рішень, системи оцінки та інструменти цифрового сортування стають постійними компонентами повсякденної роботи. З огляду на цю постійну доступність знань в мережі Інтернет, вивчення медицини має бути адаптовано до умов цифровізаційних змін. Ця зміна має стосуватись не лише майбутніх фахівців медичних спеціальностей, а й пацієнтів, оскільки поінформовані пацієнти виявляють бажання спілкуватися з лікарями на рівних, бажаючи, щоб їхні питання, поставлені в контекст, були пояснені.

Сьогодні медична освіта розвивається в епоху штучного інтелекту. Оскільки рівень медичних знань зростає, такі технології, як штучний інтелект, необхідні для того, щоб майбутні фахівці медичних спеціальностей могли ефективно використовувати ці знання для медичної практики. Так, майбутні фахівці медичних спеціальностей мають бути належним чином навчені цій новій технології, її перевагам для підвищення вартості, якості та доступу до медичної допомоги.

Практика доводить, що штучний інтелект може курувати та обробляти більше даних, таких як медичні записи, генетичні звіти, аптечні довідки, і, у свою чергу, зберігати, отримувати доступ і аналізувати більше медичної інформації. Оскільки штучний інтелект та його застосування стають основними напрямками в охороні здоров'я, майбутнім фахівцям медичних спеціальностей потрібно мати знання про штучний інтелект. Медичні ЗВО повинні включити вивчення основ штучного інтелекту у медицині як частину навчальної програми. Так, штучний інтелект забезпечить швидшу та точнішу діагностику, розширить радіологію, зменшить кількість помилок через втому людини, зменшить витрати на лікування, допоможе та замінить нудні, повторювані та трудомісткі завдання та знизить рівень смертності [6].

Інтерес до штучного інтелекту в медичній освіті сьогодні швидко набирає обертів. В основному штучний інтелект використовувався в медичній освіті для підтримки навчання, головним чином завдяки його здатності надавати індивідуальний зворотний зв'язок. Передбачається, що для кращої інтеграції штучного інтелекту в медичну професію слід вжити заходів для введення штучного інтелекту в навчальну програму медичних ЗВО, щоб краще розуміти алгоритми штучного інтелекту та максимізувати його використання у медичній практиці [7].

У Канаді для професійної підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей є поширеним використання технології віртуальної реальності для клінічного телесимуляційного навчання для полегшення доступу та глобальної академічної співпраці. Система віртуального клінічного моделювання пропонує реалістичне клінічне навчання у віртуальному просторі, що імітує лікарняне середовище. Ці клінічні сценарії віртуальної реальності можна налаштувати відповідно до потреб, завдяки високоякісним реалістичним персонажам, створеним для забезпечення інтерактивного й захоплюючого навчання. З'єднання в режимі реального часу та пряма трансляція забезпечують інтерактивне академічне навчання та полегшують доступ до навчання телесимуляції. Система віртуального клінічного моделювання пропонує інноваційні рішення для основних проблем, пов'язаних зі звичайним навчанням моделюванням, таких як доступ, вартість, персонал і навчальний план. Система віртуального клінічного моделювання полегшує проведення академічної та інтерактивної клінічної підготовки, яка схожа на умови реального життя. Системи телеклінічного моделювання сприяють налагодженню необхідного партнерства між науковими спільнотами [8].

Сучасні цифрові технології використовують у навчанні майбутніх фахівців медичних спеціальностей всі вітчизняні медичні ЗВО. В умовах сьогодення навчання відбувається як в аудиторії, так і дистанційно з використанням інструментів візуалізації. Додаток Office 365 Teams використовується для проведення лекцій та стажувань в онлайн-форматі. Усі факультативи розміщені на онлайн платформах. Онлайн вебінари, зустрічі та конференції проводяться за допомогою програми Office 365 Teams або Skype, а також за допомогою інших цифрових інструментів. Викладачі медичних ЗВО все більше беруть на себе роль тьюторів і координаторів у роботі з сучасними цифровими технологіями.

Впровадження цифрових технологій в діяльність медичних ЗВО має значний вплив на організацію освітнього процесу. Нові форми взаємодії та спілкування, нові форми подання та отримання знань з усіх предметів освітнього процесу вимагають розвитку нових компетенцій як майбутніх фахівців медичних спеціальностей, так і викладачів. Так, майбутні фахівці медичних спеціальностей повинні вільно володіти різними технологічними засобами інформації та комунікації та використовувати їх в освітньому процесі.

Висновки

За результатами проведених досліджень виявлено, що в практику вітчизняних медичних ЗВО доцільно впроваджувати зарубіжний досвід підготовки майбутніх фахівців медичних спеціальностей, що дозволить сформувати мультидисциплінарний підхід такої підготовки до професійної діяльності в умовах сьогодення. В практику вітчизняних ЗВО доцільно впроваджувати модулі телемедицини, які підвищуватимуть суб'єктивну впевненість майбутніх фахівців медичних спеціальностей у виконанні практичних навичок телемедицини. Впровадження інструментів доповненої та віртуальної реальності забезпечуватиме реалізації освітнього процесу на відстані та безпосередню взаємодію викладача із майбутніми фахівцями медичних спеціальностей. Дослідження дозволяють стверджувати, що медичні ЗВО повинні включати вивчення основ штучного інтелекту у медицині як частину навчальної програми, що дозволить краще розуміти алгоритми штучного інтелекту та максимізувати його використання у медичній практиці.

У перспективі наступних досліджень доцільно більш глибше розкрити особливості впровадження технологій доповненої та віртуальної реальності у практику вітчизняних медичних ЗВО.

Література

1. Kuhn S., Frankenhauser S., Tolks D. Digitale Lehr-und Lernangebote in der medizinischen Ausbildung. 2018. № 61 (2). Pp. 201-209. doi: 10.1007/s00103-017-2673-z

2. Aulenkamp J., Mikuteit M., Loffler T., Schmidt J. Overview of digital health teaching courses in medical education in Germany in 2020. GMS Journal for Medical Education. 2021. № 38 (4). doi: 10.3205/zma001476

3. Vogt L., Schmidt M., Follmann A., Lenes A., Klasen M., Sopka S. Telemedizin in der medizinischen Ausbildung: Anwendungsbeispiel digitaler Famulaturvorbereitungskurs- ein Pra-Post-Vergleich. GMS Journal for Medical Education. 2022. № 39 (4). Pp. 1-14.

4. Kuhn S., Huettl F., Deutsch K., Kirchgassner E., Huber T., Kneist W. Chirurgische Ausbildung im digitalen Zeitalter-Virtual Reality, Augmented Reality und Robotik im Medizinstudium. Zentralblatt fur Chirurgie-Zeitschrift fur Allgemeine, Viszeral-, Thorax-und GefaBchirurgie. 2021. № 146 (01). Pp. 37-43. doi: 10.1055/a-1265-7259

5. Hautz S. C., Hoffmann M., Exadaktylos A. K., Hautz W. E., Sauter T. C. Digital competencies in medical education in Switzerland: an overview of the current situation. GMS journal for medical education. 2020. № 37 (6): Doc62. doi: 10.3205/zma001355

6. Paranjape K., Schinkel M., Nannan Panday R., Car J., Nanayakkara P. Introducing Artificial Intelligence Training in Medical Education JMIR Med Educ. 2019. № 5(2): e16048. doi: 10.2196/16048

7. Chan K. S., Zary N. Applications and challenges of implementing artificial intelligence in medical education: integrative review. JMIR medical education. 2019. № 5(1): e13930. doi: 10.2196/13930

8. Almousa O., Zhang R., Dimma M., Yao J., Allen A., Chen L., Heidari P., Qayumi K. Virtual reality technology and remote digital application for tele-simulation and global medical education: an innovative hybrid system for clinical training. Simulation & Gaming. 2021. № 52 (5). Pp. 614-634. doi: 10.1177/10468781211008258

References

1. Kuhn, S., Frankenhauser, S., Tolks, D. (2018). Digitale Lehr-und Lernangebote in der medizinischen Ausbildung, 61 (2),201-209. doi: 10.1007/s00103-017-2673-z

2. Aulenkamp, J., Mikuteit, M., Loffler, T., Schmidt, J. (2021). Overview of digital health teaching courses in medical education in Germany in 2020. GMS Journal for Medical Education, 38 (4). doi: 10.3205/zma001476

3. Vogt, L., Schmidt, M., Follmann, A., Lenes, A., Klasen, M., Sopka, S. (2022). Telemedizin in der medizinischen Ausbildung: Anwendungsbeispiel digitaler Famulaturvorbereitungskurs-ein Pra-Post-Vergleich. GMS Journal for Medical Education, 39 (4), 1-14.

4. Kuhn, S., Huettl, F., Deutsch, K., Kirchgassner, E., Huber, T., Kneist, W. (2021). Chirurgische Ausbildung im digitalen Zeitalter-Virtual Reality, Augmented Reality und Robotik im Medizinstudium. Zentralblatt fur Chirurgie-Zeitschrift fur Allgemeine, Viszeral-, Thorax-und GefaBchirurgie, 146 (01), 37-43. doi: 10.1055/a-1265-7259

5. Hautz, S. C., Hoffmann, M., Exadaktylos, A. K., Hautz, W. E., Sauter, T. C. (2020). Digital competencies in medical education in Switzerland: an overview of the current situation. GMS journal for medical education, 37(6): Doc62. doi: 10.3205/zma001355

6. Paranjape, K, Schinkel, M, Nannan Panday, R, Car, J, Nanayakkara, P. (2019). Introducing Artificial Intelligence Training in Medical Education JMIR Med Educ, 5(2): e16048 doi: 10.2196/16048

7. Chan, K. S., Zary, N. (2019). Applications and challenges of implementing artificial intelligence in medical education: integrative review. JMIR medical education, 5 (1), e13930. doi: 10.2196/13930

8. Almousa, O., Zhang, R., Dimma, M., Yao, J., Allen, A., Chen, L., Heidari P., Qayumi, K. (2021). Virtual reality technology and remote digital application for telesimulation and global medical education: an innovative hybrid system for clinical training. Simulation & Gaming, 52 (5), 614634. doi: 10.1177/10468781211008258

Размещено на Allbest.ru