Особливості моніторингу навчальних досягнень учнів з трудового навчання та технології у закладах загальної середньої освіти

Сутність і особливості моніторингу навчальних досягнень учнів у закладах загальної середньої освіти. Його значення для розв'язання проблеми підготовки майбутнього вчителя технологій. Підходи до виявлення задатків до педагогічної діяльності учнів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.10.2023
Размер файла 25,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Особливості моніторингу навчальних досягнень учнів з трудового навчання та технології у закладах загальної середньої освіти

Ірина Голіяд,

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики технологічної освіти, креслення та комп'ютерної графіки

Володимир Динько,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики технологічної освіти, креслення та комп'ютерної графіки

Марія Тропіна,

магістрант

Анотація

У статті висвітлено сутність та особливості моніторингу навчальних досягнень учнів у закладах загальної середньої освіти для розв «язання проблеми підготовки майбутнього вчителя технологій. Зміни в суспільстві вимагають від закладів вищої освіти якісної підготовки фахівців у сфері технологій, здатних мислити нестандартно, творчо, адаптуватися до виниклих ситуацій та швидко переключатися з однієї дії на іншу, що сприятиме найкращому виконанню завдань сьогодення. Підготовка майбутнього вчителя технологій потребує особливої уваги, а виявлення задатків до педагогічної діяльності учнів - це завдання номер один вчителя технологій у школі.

Майбутній учитель трудового навчання та технологій повинен володіти особистісно-соціальною компетентністю, яка поєднує взаємодію власної особистості з особистістю інших: учнів, батьків, колег, а також взаємодія з групою і колективом. Особистісно-соціальна компетентність учителя технологій включає особистісну, комунікативну й інформаційну компетенції, які дають змогу здійснювати постійний моніторинг навчальних досягнень учнів, зростання дитини у власному розвитку та ліквідацію прогалини в розвитку власних здібностей учня і його навчальних здобутків.

Ключові слова: моніторинг; навчальні досягнення; творчість; технології; майбутній учитель; особистісно-соціальна компетентність; освітня діяльність; комунікативна компетенція; особистісна компетенція; інформаційна компетенція.

Abstract

Iryna Holiiad, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor, Head of the Theory and Methods of Technological Education, Technical Drawing and Computer Graphics Department Mykhaylo Drahomanov National Pedagogical University Volodymyr Dinko, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Theory and Methods of Technological Education, Technical Drawing and Computer Graphics Department Mykhaylo Drahomanov National Pedagogical University Mariia Tropina, Postgraduate Student Mykhaylo Drahomanov National Pedagogical University

Features of monitoring the achievement of students in labor education and technology in institutions of general secondary education

The article reflects the essence and features of monitoring the educational achievements of students in institutions of general secondary education to solve the problem of preparing a future technology teacher. Changes in society require the high-quality training of specialists in the field of technology from higher education institutions, who are able to think outside the box, creatively, adapt to emerging situations and quickly switch from one activity to another, which will contribute to the best solution to the problems of the present. The preparation of a future technology teacher requires special attention, and identifying the inclinations for the pedagogical activity of students is the number one task of a technology teacher at school.

The future teacher of labor education and technology must have personal and social competence, combining the interaction of his own personality with the personality of others: students, parents, colleagues, as well as interaction with the group and the team. The personal and social competence of a technology teacher includespersonal, communicative and informational competences that allow for constant monitoring of students' educational achievements, the child s growth in their own development and the elimination of gaps in the development of the student's own abilities and his educational achievements.

Keywords: monitoring; learning achievements; creativity; technology; future teacher; personal and social competence; educational activities; communicative competence; personal competence; informational competence.

Основна частина

Постановка проблеми. Підготовка майбутнього вчителя трудового навчання і технологій, як і вчителя інших навчальних предметів, потребує виявлення задатків до педагогічної діяльності ще в закладах загальної середньої освіти. Бути вчителем - це покликання душі, любов до дітей, це добро, тепло і відданість. Справжній учитель завжди намагається досягти найвищої вершини педагогічної майстерності, в центрі якої є учні, їхня розумова діяльність, творче мислення, а також проблеми мислительної діяльності.

Дуже часто у дослідженнях психологів, натрапляємо на твердження, що дрібна моторика впливає на роботу мозку. І якщо дитина у ранньому дошкільному віці читає гіпертексти і має справу тільки з іконками, то її мозок не розвивається, і це велика небезпека.

Ми перебуваємо сьогодні на межі між дитиною, яка писала і читала звичайні книги, і дитиною, яка читає гіпертексти, взагалі не вміє писати, має справу тільки з іконками і навіть не набирає тексти. Важливо розуміти, що це - інша дитина і у неї інший мозок. Нам, звичайно, подобається цей інший мозок таких сучасних дітей, і ми навіть впевнені, що ніякої небезпеки в цьому немає. А небезпека є. Якщо маленька дитина, приходить до школи і не навчається писати, звикаючи до дрібних філігранних рухів ручки; якщо в дитячому саду вона нічого не ліпить руками, не вирізає ножицями і не перебирає бісер, то у неї дрібна моторика не виробляється, а це впливає на мовні функції. Якщо не розвивати у дитини дрібну моторику, то нарікати потім, що її мозок не працює, марно.

Сьогодні перед нами стоїть завдання підготувати вчителя технологій, який буде спроможний навчати дітей, розвивати їхні здібності, виявляти задатки і направляти в майбутню професію. Зміни в суспільстві вимагають від закладів вищої освіти якісної підготовки фахівців у сфері технологій, здатних мислити нестандартно, творчо, адаптуватися до виниклих ситуацій та швидко переключатися з однієї дії на іншу, що сприятиме найкращому розв'язанню завдань сьогодення. Підготовка майбутнього вчителя технологій потребує особливої уваги, а виявлення задатків до педагогічної діяльності учнів - це завдання номер один вчителя технологій у школі.

Мета статті. Розкрити особливості моніторингу навчальних досягнень учнів з трудового навчання та технології у закладах загальної середньої освіти.

Аналіз останніх джерел. Моніторингу навчальних досягнень учнів приділяли увагу свого часу багато науковців і педагогів: І. Булах [9], М. Голець [1], І. Єгорова [10], Г. Красильникова, О. Коберник [5], Т. Лукіна [9], О. Ляшенко, М. Мруга [9] та інші. Кожен з них розглядав певні аспекти освітньої діяльності і пропонував свої підходи до оцінювання навчальних досягнень.

Науковці моніторинг в освіті розглядають, як спеціальну систему збору, обробки, зберігання і поширення інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі [2].

За трактуванням Г Красильникової, поняття «моніторинг» на інституційному рівні використовується у двох значеннях: як система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про навчальний процес на різних організаційних рівнях і як метод отримання інформації в процесі проведення наукового дослідження або організації контролю [8].

На думку М. Голець, сучасна термінолексика моніторингових досліджень є складною і динамічною системою, внутрішня структура якої містить логічні зв'язки між педагогічними, психологічними явищами та поняттями. Складність осягнення теоретичного контенту моніторингу в освіті полягає у його поліфункціональності, що і призводить до помилкового ототожнення цього явища з різними процесами і процедурами освітньої діяльності, змішування понять [1].

Останніми роками у вітчизняній та зарубіжній педагогіці накопичено вагомий педагогічний досвід закладів загальної середньої освіти з організації моніторингових заходів, здійснено багато досліджень у сфері педагогічного моніторингу, що свідчить про достатню організаційну й методичну розробленість питань моніторингу освітнього процесу. Але, слід зазначити, що досвіду про результати здійснення моніторингу навчальних досягнень учнів з трудового навчання і технологій, та їх нахилів до майбутньої педагогічної діяльності, нема.

Виклад основного матеріалу. Процедура моніторингу передбачає відслідковування змін у навчальних досягненнях учнів і рівнях володіння наскрізними уміннями з навчального предмету.

Нормативною базою моніторингу якості освітнього процесу в закладах освіти завжди були і наразі діють: Конституція України [6], Закон України «Про повну загальну середню освіту» [4], «Національна доктрина розвитку освіти» [7], Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» [12], Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр. [11] накази МОН та ін.

Як правило, у закладах загальної середньої освіти внутрішній моніторинг передбачає:

- збирання даних про навчальні досягнення (первинні дані);

- аналіз та оцінку якісних показників;

- зберігання (створення і ведення бази даних), прогнозування та розробку рекомендацій щодо корекції роботи вчителя соціальним і особистісним очікуванням;

- здійснення систематичного контролю за навчально-виховним процесом;

- визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їхньої соціалізації;

- сприяння підвищенню якості викладання предметів трудового навчання та технології;

- вивчення зв'язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя, результатами роботи педагогів, рівнем соціального захисту, моральними цінностями, потребами особистості та держави;

- оцінювання якості навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного, ресурсного забезпечення предмету та навчального закладу;

- створення необхідних умов для творчої діяльності учнів та вчителів, реалізації особистісно орієнтованої системи освіти, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;

- впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту навчання технологій та форми організації освітнього процесу.

Моніторинг дає змогу визначити раціональність педагогічних засобів та технологій, що застосовуються під час навчання теоретичного і практичного матеріалу; активізувати діяльності вчителя у пошуку інноваційних технологій, їх вивчення і впровадження.

Для забезпечення ефективного об'єктивного інформаційного відображення стану якості навчальних досягнень учнів з трудового навчання і технологій, відстеження динаміки якості навчання технологій, ефективності управління якістю навчальних досягнень учнів розв'язуються такі завдання:

- розробка та використання сучасних нормативних матеріалів;

- створення механізму моніторингових досліджень;

- розробка і застосування технологій збирання, узагальнення, класифікації та аналізу інформації;

- отримання достовірної й об'єктивної інформації про умови, організацію, зміст та результати освітнього процесу з трудового навчання і технологій;

- систематизація інформації, отриманої за визначений період у плануванні, підвищення її оперативності та доступності;

- координація діяльності всіх суб'єктів моніторингу сфери освіти у навчальному процесі з трудового навчання та технологій;

- удосконалення технології інформаційно - аналітичної діяльності отриманих результатів;

- своєчасне виявлення динаміки й основних тенденцій у розвитку набуття навичок з розроблення творчих проєктів;

- своєчасне виявлення змін у сфері навчання технологій й викликаних ними факторів;

- забезпечення керівництва й адміністрації закладу загальної середньої освіти інформацією, отриманою при здійсненні моніторингу щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів;

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану навчального процесу;

- аналіз чинників впливу на результативність успішності учнів навчання технологій, підтримка високої мотивації навчання;

- створення оптимальних соціально - психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів на уроках і в позаурочний час;

- прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу на уроках трудового навчання і технологій в школі.

Для здійснення якісного моніторингу та обробки зібраних даних потрібен учитель, який володіє не тільки педагогічною майстерністю, а й відповідною компетентністю для здійснення педагогічного моніторингу в освітній технологічній діяльності.

Майбутній учитель трудового навчання та технологій повинен володіти особистісно - соціальною компетентністю, яка поєднує взаємодію власної особистості з особистістю інших: учнів, батьків, колег, а також з групою і колективом.

Особистісно-соціальна компетентність учителя технологій включає особистісну, комунікативну й інформаційну компетенції.

Особистісна - полягаєу самопізнанні, саморозвитку і самоактуалізації, а також готовності до збереження психічного і фізичного здоров'я, постійного підвищення професійної кваліфікації. А саме:

- готовність до постійного саморозвитку;

- уміння планувати та вибудовувати стратегії професійного розвитку і навчання;

- готовність до самостійної продуктивної роботи;

- уміння розпоряджатися своїм часом, планувати й організовувати свою педагогічну діяльність.

У процесі залучення студентів до самостійної практичної роботи з опанування сучасними технологіями сприяє формуванню у них правильної самооцінки, підвищенню якості виконання практичного завдання та відповідальності за результати своєї роботи.

Комунікативна компетенція передбачає володіння, на досить високому рівні, сучасними комунікативними технологіями, вільне спілкування різними мовами з колегами інших країн, готовність до міжнародного співробітництва, побудова міжособистісних відносин з учнями, колегами, батьками.

Вона включає володіння прийомами професійного спілкування, уміння будувати міжособистісні відносини, працювати в команді, конструктивно вирішувати конфліктні ситуації, поважати точку зору іншого в даному питанні. Це допоможе збільшити кількість соціальних і міжособистісних зв'язків між студентами, посилити згуртованість, взаєморозуміння і взаємодопомогу, розвивати навички роботи у команді, навчити пояснювати, слухати і розуміти співрозмовника, поважати думку іншого. Ці навички, стимулюватимуть ділове і професійне спілкування студентів між собою, підвищуватимуть відповідальність кожного окремо за формування міжособистісних зв'язків у групі і колективі.

Інформаційна компетенція передбачає вільне володіння цифровими технологіями, уміння їх застосовувати у професійній діяльності, і, що дуже важливо, критичне становлення до інформації, яку отримують з будь-яких джерел, зокрема ЗМІ. Вона включає навички самостійного збору, збереження, аналізу і синтезу отриманої інформації, а також її розповсюдження. Вільне володіння програмним забезпеченням для обробки отриманих даних.

Формування цих компетенцій відбувається у процесі розв'язання педагогічних завдань, спрямованих на інтеграцію отриманого досвіду в процесі навчання й набутого нового у процесі спільної діяльності з учнями, колегами, батьками і керівництвом.

Важливу роль у формуванні вищезазначених компетенцій майбутнього вчителя технологій відіграють його особистісні якості: організованість, відповідальність, самостійність, самоконтроль, планування, потреба у реалізації внутрішнього потенціалу, надійність, гуманність, вихованість, культура спілкування.

Майбутній учитель технологій має бути далекоглядним і висококваліфікованим, мати належну педагогічну підготовку для успішної реалізації поставлених освітніх завдань.

Новітні технології повністю змінюють якість нашого життя, відкривають унікальні можливості для розвитку економіки, що приводить до неймовірно значних змін в суспільстві, політиці, бізнесі, безлічі галузей промисловості.

Нове технологічне століття створює зовсім інші способи взаємодії з навколишнім світом. Щоб освоїтися в новому технологічному середовищі й реалізувати свій потенціал, потрібно відповідати новим реаліям часу, що вимагає від майбутніх професіоналів наявності не тільки розвиненої уяви, аналітичного та творчого мислення, а й здатності виконувати нестандартні завдання різного рівня складності за короткий проміжок часу

Щоб підготувати таких професіоналів, у вчителя технологій закладу загальної середньої освіти стоїть першочергове завдання виявити нахили і здібності учнів, для реалізації освітніх задач в опануванні сучасних технологій.

У такому випадку завдання моніторингу буде спрямоване на виявлення нахилів і задатків учнів класу до вибору майбутньої професії, та спрямування освітнього процесу на розвиток майбутніх професійних навичок. На першому етапі важливо здійснити моніторинг рівня розвитку просторового мислення, моторики рук, розвитку просторової уяви і уявлення, позаяк саме ці складові впливають на подальший освітній процес з навчання технологій. Не менш важливим є фактор сімейного стану дитини, освіта батьків та працевлаштування, адже первинні задатки у дітей закладаються на генетичному рівні і розвиваються вдома.

На другому етапі моніторингу важливо визначити схильність учнів до конструювання, творчості, проєктування і дизайну. На їх основі будується навчання технологій у школі, результатом чого є проєкт, починаючи від задуму і закінчуючи його виготовленням.

Третій етап здійснення моніторингу передбачає виявлення вміння працювати самостійно, відповідально, в команді, в колективі, здійснювати постійний самоконтроль і самоаналіз.

Висновки. Для отримання якісних результатів освітньої діяльності на уроках трудового навчання і технологій, моніторинг навчальних досягнень учнів повинен бути не періодичним, а постійним. Періодичним не може він бути, тому що загубиться внутрішній зв'язок з учнем, який з'являється на початковому етапі навчання між вчителем і учнем. Потрібний постійний моніторинг зростання дитини у власному розвитку, а також рівню набуття знань, умінь і навичок, що дасть можливість учителю вчасно ліквідація прогалини в розвитку власних здібностей учня і його навчальних здобутків.

Література

педагогічний вчитель технологія освіта

1. Голець М. Українська термінологія моніторингу в галузі освіти. Проблеми української термінології: зб. наук. праць/ відп. ред. Л. Полюга. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2010. 202 с.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

3. Закон України про освіту. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

4. Закон України Про повну загальну середню освіту. URL: https://urst.com.ua/act/pro povnu zagalnu serednyu osvitu

5. Коберник О.М. Моніторинг якості виховання учнів у загальноосвітньому навчальному закладі. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Вип. 51,2014. С. 165-173.

6. Конституція України. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/254% D0% BA/96-%D0% B2% D 1% 80#Text

7. Національна доктрина розвитку освіти. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/347/2002#Text

8. Красильникова Г.В. Моніторинг якості професійної підготовки інженерів швейної галузі у вищому навчальному закладі: теоретичні та методичні засади: монографія / за наук. ред. Л.Б. Лук'янової. Хмельницький: ХНУ, 2015. 543 с.

9. Методика і технології оцінювання діяльності загальноосвітнього навчального закладу: посібник / Автори: Ляшенко О. І., Лукіна Т.О., Булах І. Є., Мруга М. Р Київ: Педагогічна думка, 2012. 160 с.

10. Моніторинг та оцінювання якості освіти: навчально-методичний посібник до курсу / авт. - упоряд. І. В. Єгорова. Івано-Франківськ: ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2021. 141 с.

11. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки. URL: https://mon. gov.ua/ storage/app/media/rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf

12. Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 926/2010#Text

References

1. Golets, M. (2010). Ukrainska terminolohiia monitorynhu v haluzi osvity [Ukrainian terminology of monitoring in the field of education]. Problems of Ukrainian terminology: coll. of science works. (Ed.). L. Polyuga. Lviv, 202 p. [in Ukrainian].

2. Entsyklopediia osvity (2008). [Encyclopedia of education] / Acad. ped. Sciences of Ukraine; editor - in-chief V G. Kremen. Kyiv, 1040 p. [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy pro osvitu [Law of Ukraine on education]. Available at: https://zakon.rada. gov.ua/ laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrainy Pro povnu zahalnu seredniu osvitu [Law of Ukraine on comprehensive general secondary education]. Available at: https:// urst.com.ua/act/pro povnu zagalnu serednyuosvitu [in Ukrainian].

5. Kobernyk, O.M. (2014). Monitorynh yakosti vykhovannia uchniv u zahalnoosvitnomu navchalnomu zakladi [Monitoring the quality of education of students in a general educational institution]. Psychological and pedagogical problems of the village school. Issue 51, pp. 165-173. [in Ukrainian].

6. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254% D0% BA/96-%D0% B2% D1% 80#Text [in Ukrainian].

7. Natsionalna doktryna rozvytku osvity [National doctrine of educational development]. Available at: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/347/2002#Text [in Ukrainian].

8. Krasilnikova, H. V (2015). Monitorynh yakosti profesiinoi pidhotovky inzheneriv shveinoi haluzi u vyshchomu navchalnomu zakladi: teoretychni ta metodychni zasady [Monitoring the quality of professional training engineers of the sewing industry in a higher educational institution: theoretical and methodical principles: amonograph]. (Ed.). L.B. Lukyanova. Khmelnytskyi, 543 p. [in Ukrainian].

9. Metodyka i tekhnolohii otsiniuvannia diialnosti zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Methodology and technologies for evaluating the activities of a general educational institution: manual]. Authors: Lyashenko O.I., Lukina T.O., Bulak I.E., Mruga M.R. Kyiv, 2012. 160 p. [in Ukrainian].

10. Monitorynh ta otsiniuvannia yakosti osvity: navchalno-metodychnyi posibnyk do kursu (2021). [Monitoring and evaluation of the quality of education: educational and methodological manual for the course]. (Ed.). I. V Yehorova. Ivano-Frankivsk, 141 p. [in Ukrainian].

11. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2021-2031 roky [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2021-2031]. Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf [in Ukrainian].

12. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro zakhody shchodo zabezpechennia priorytetnoho rozvytku osvity v Ukraini» [Decree of the President of Ukraine «On measures to ensure the priority development of education in Ukraine»]. Available at: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/926/2010#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.