Форми інтеграції дітей в суспільство у початкових школах Німеччини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний педагогічний університет, м. Суми

Форми інтеграції дітей в суспільство у початкових школах Німеччини

Гаврило Олена Іллівна

кандидат біологічних наук, доцент

Анотація

початковий школа інтеграція діти

Для успішного входження України в європейський простір необхідно виховати дітей як активних членів суспільства. Початкова школа впроваджує в свою роботу нові форми, методи і зміст освітньої роботи. Для цього українські педагоги звернулися до досвіду інших країн, зокрема, Німеччини. У статті виділені й проаналізовані форми та напрямки роботи початкових шкіл Німеччини з інтеграції дітей молодшого шкільного віку в суспільство. Найголовнішою ідеєю такої роботи є співпраця шкіл з іншими закладами освіти (дитячими садками, середніми школами, позашкільними центрами), релігійними і громадськими організаціями. Особлива увага приділяється продуктивній співпраці всередині педагогічного колективу між адміністрацією і усіма вчителями, і, зокрема, допомога вчителям з боку соціальних працівників і психологів, які помітно впливають на шкільну атмосферу. Батьки учнів мають у допомозі школі широкі повноваження та беруть активну участь в організації різних заходів. Також проводиться складна робота з учнями з особливими освітніми потребами, щоб вони могли стати повноцінними учасниками учнівського колективу. Цікавим є залучення до допомоги школі різних організацій, зокрема, спонсорство через магазини-партнери.

Наведено приклади пунктів програм, що допомагають учням навчитися взаємодії з однолітками й дорослими, розуміти конфлікти і знаходити шляхи їх вирішення. Серед визначених заходів - різні проєкти (наприклад, популярний у німецьких школах «Фаустлос»), які використовуються для соціального виховання дітей, «соціальні дні», зустріч представників класів між собою та з учителями з метою обміну дуками, «миротворці» у школі, подяка дітям, які поводилися чесно. Рекомендуємо в Україні також ввести цікаві форми роботи, що допомагають дошкільникам легше переходити з дитячого садка до початкової школи, а учням четвертого класу - до середньої школи.

Ключові слова: початкова школа, діти молодшого шкільного віку, соціальне виховання.

Havrylo Olena Illivna, Candidate of Biological Sciences, the associate Professor, Sumy State A.S. Makarenko Pedagogical University, Sumy

Forms of children's integration into society in Germany primary schools

Abstract

Ukraine's successful entry into the European space requires to raise children as active members of society. The primary school introduces new forms, methods and content of educational work into its practical activity. For this, Ukrainian teachers turned to the experience of other countries, in particular, Germany. The article highlights and analyzes the forms and directions of work of primary schools in Germany for the integration of elementary school students into society. The most important idea of such work is the cooperation of schools with other educational institutions (kindergartens, secondary schools, after-school centers), religious and public organizations. Special attention is paid to productive cooperation within the teaching staff: between the administration and all teachers, and, in particular, assistance to teachers by social workers and psychologists, who have a noticeable influence on the school atmosphere. Parents of students have broad powers in helping the school, take an active part in the organization of various events. Complex work is also carried out with students with special educational needs, so that they can become full members of the student body. It is interesting to involve various organizations in helping the school, in particular, sponsorship through partner stores.

The article also provides examples of specific programs that help students learn how to interact with peers and adults, understand conflicts and find ways to resolve them. Among the specified points are various projects (for example, "Faustlos", which is popular in German schools), which are used for the social education of children, "social days", meetings between class representatives and teachers for the purpose of exchanging ideas, "peacemakers" at school, thanksgiving children who behaved honestly. We also recommend introducing in Ukraine interesting forms of work that help preschoolers to more easily transition from kindergarten to primary school, and fourth-grade students - to secondary school.

Keywords: primary school, children of primary school age, social education.

Постановка проблеми

З аналізу найголовніших документів, що окреслюють завдання неперервної освіти в Україні, можемо визначити очікувану суспільством мету роботи педагогів - формування життєвої компетентності дитини. Вже молодший школяр може стати активним учасником громадського життя. Саме тому, окрім надання теоретичних знань з різних галузей науки, які допоможуть учню засвоїти загальнолюдський досвід, потрібно його включити у соціальну взаємодію в найближчому довкіллі.

Для успішного впровадження в освітній процес нового змісту, форм та методів, українські педагоги звернулися до досвіду інших країн. В багатьох аспектах Німеччина є в зразком європейської країни для України. Вважаємо, що таким зразком може бути і як взаємодія німецьких шкіл із громадськістю й різними закладами, так і співпраця всередині колективу тих, хто забезпечує насичене життя і навчання дітей у школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В українській педагогіці давно прослідковується інтерес до європейських систем освіти, і німецької зокрема. Багато уваги приділяє екологічній освіті у Німеччині на різних рівнях В. Ломакович [1]. В. Ромашенко вивчає освітнє середовище початкових шкіл європейських країн відповідно до завдань програм і запитів суспільства кожної країни [2]. Також початковій освіті у Німеччині присвячені праці Л. Цибулько, Г. Пилипенко, Д. Стародубцева [3]. Особливості професійної підготовки педагогічних кадрів у Німеччині розглядає Н. Рокіцька [4].

Мета статті - визначити і проаналізувати форми та напрямки роботи початкових шкіл Німеччини з інтеграції дітей молодшого шкільного віку в суспільство. Вважаємо, що такі форми роботи можуть бути впроваджені в українських школах для підвищення ефективності залучення учнів до позитивної взаємодії з соціальним оточенням.

Виклад основного матеріалу

Німці вважають інвестиції в освіту та навчання дітей вагомим внеском у подальший розвиток кожної громади. На школу покладаються очікування у продовженні сімейного виховання з розвитку етичних, культурних і релігійних цінностей суспільства. Продовжуючи роботу, почату дитячим садком, школа підвищує соціальні навички дітей, і починає формування системи всебічних знань, за допомогою яких вони можуть опанувати не тільки сьогодення, але й майбутнє. Виконанню усіх цих завдань сприяє керівництво школи, батьки та вчителі, об'єднуючи зусилля в освітньому процесі. Тому в програмах шкіл можна побачити спрямованість на співпрацю та угоди з сім'ями. Крім родин, початкові школи Німеччини прагнуть створювати мережі з іншими закладами освіти для кращої підтримки й розвитку дітей: іншими школами, дитячими садками, різними позашкільними центрами.

Перші навички спілкування у суспільстві формуються у дитини на прикладі педагогів, яких вона зустрічає в закладах освіти - дитсадку і школі. Ось чому важливо, щоб у педагогічному колективі була дружня і творча атмосфера. Наприклад, початкова школа міста Бьоннінгштедт проголошує, що кількість співробітників закладу постійно збільшується, тому підкреслюється важливість обміну думками й досвідом, і взаємні домовленості повинні стати основою спілкування [5]. Як в школах і ЗДО України, тут працюють психологи і соціальні працівники, які допомагають дітям та їхнім сім'ям в складних ситуаціях, але також і повсякдень проводять спостереження та підтримку. Рада з етики Німеччини, створена федеральним урядом, звертає увагу на те, що вплив пандемії на психічне здоров'я та сприйняття соціального оточення дітьми й молоддю було недооцінене. Саме тому їм зараз потрібні шкільні психологи та їх професійні поради. Однак через високу потребу в цих спеціалістах спостерігається їх дефіцит у закладах освіти. Відомо, що Інститут Форса за дорученням Фонду Роберта Боша провів опитування керівників шкіл по всій Німеччині про стан підтримки, яку пропонують шкільні соціальні працівники та психологи. За отриманими даними, 69% шкільних адміністрацій стверджують, що пропонують шкільну соціальну роботу. Однак існують великі розбіжності між типами шкіл. Саме початкові школи лише на 58% забезпечені такими спеціалістами. Укомплектованість шкільними психологами у цих закладах освіти ще нижча. Загалом лише 35% шкільних адміністрацій заявляють, що у їхній школі надається допомога шкільного психолога, і тут також найгірша ситуація (31%) у початкових школах. Але навіть там, де є пропозиції допомоги шкільного соціального працівника або психолога, кожен другий директор бідкається, що потреби учнів не можуть бути повністю задоволені [6]. Виходячи з потреб початкових шкіл, у країні варто розширити підготовку фахівців за цими спеціальностями.

Ще одна кадрова проблема в початкових школах - вчителі. Недостатня кількість педагогів стала помітнішою за останній рік, враховуючи значне збільшення кількості учнів за рахунок біженців з України. Відповідно, при кадровому голоді збільшується навантаження на адміністрації шкіл. Згідно зі згаданим раніше дослідженням, 97% директорів початкових шкіл характеризують свою завантаженість як дуже високу або високу. 84% з них говорять, що не можуть забезпечити учням достатню підтримку в навчанні, а 63% шкіл не можуть охопити учнів із найбільшим відставанням у навчанні [7]. Саме тому педагогічні колективи намагаються працювати злагоджено. Вони проводять політику розвитку стосунків між усіма, хто відповідає за благополуччя дітей: батьків, вчителів, доглядового персоналу, а також шкільної адміністрації, установ-партнерів, та й самих учнів. Це означає, що всі залучені сторони спілкуються одна з одною відкрито та доброзичливо. Прозорі правила, відповідна організація структур всередині школи й місцевої громади мають підтримувати цей процес і полегшувати спільне життя та навчання, сприяти взаємному прийняттю та толерантності. Ця ідея чітко відображена у шкільних програмах, а також помітна в ритмі повсякденного шкільного життя.

У школі міста Бьоннінгштедт також є координаторка, обов'язки якої полягають у забезпеченні дозвілля дітей в другій половині дня, виконання домашніх завдань, продовження проєктної діяльності, запланованої на день або тиждень. Для успішного впровадження усіх цих завдань вона гарантує взаємодію усього персоналу школи, зокрема, у тісній співпраці з соціальним працівником. Крім того, координатор є контактною особою для батьків у всіх проблемних та інших питаннях, що стосуються благополуччя дітей.

Вважаємо, що батьки учнів відіграють значну роль в житті закладу освіти не лише як помічники педагогічного колективу в організації різних позакласних заходів. Родини учнів і вихованців мають стати тим громадським інститутом, який забезпечить активне ознайомлення дітей з суспільством свого краю і своєї країни. Звернемося до досвіду роботи початкових шкіл Німеччини. Батьки активно залучені до шкільного життя та із задоволенням вирішують різні питання. Багато заходів, які впливають на події у школі та проведення уроків, підтримуються або ініціюються батьками. Вони підтримують і супроводжують заходи під час шкільних і класних свят, екскурсій, спеціальних навчальних проєктів (таких як сприяння читанню літератури), проєктних днів і тижнів. Розваги для присутніх на церемонії зарахування нових учнів до школи повністю організовують та проводять батьки учнів 3-го класу. Також батьки щорічно організовують кінодень. Педагогічні колективи характеризують таку співпрацю як дуже довірливу та конструктивну. Звичайно батьківські вечори активно відвідуються. Також більшість класів організовують батьківські зустрічі, щоб забезпечити потребу батьків в обміні досвідом і взаємних порадах. Кожне півріччя в усіх класах проводиться принаймні один батьківський вечір. Крім того, батьківські вечори проводяться на початку шкільного навчання та при переході до середньої школи, а з приводу видачі атестатів проводяться батьківські збори.

Батьківська рада початкової школи міста Бьоннінгштедт має досить широкі повноваження в житті школи. В першу чергу, двічі на рік збирається загальна шкільна батьківська рада; на загальних зборах головує рада директорів, що складається з чотирьох обраних представників від батьків. Завдання батьківської ради - зміцнювати довіру між закладом та родиною, викликати інтерес батьків до школи, надавати їм можливість ділитися інформацією та обговорювати свої побажання й пропозиції зі школою. Батьківська рада складається з представників батьків від усіх класів, кожен з яких обирається на два роки. Деякі представники ради є членами шкільної конференції. Рада відповідає за проведення складних в організації заходів, нагляд за учнями до та після уроків.

У школі міста Шлоссборн у сфері співпраці проголошують важливим, щоб діти відчували, що школа й батьки «тягнуть в одному напрямку». До конфліктів у школі намагаються ставитися уважно. Спільність інтересів також має бути прикладом. Ось чому намагаються організувати шкільне життя таким чином, щоб діти могли спостерігати спільні дії дорослих, навчаючись співпраці. По можливості учні також повинні брати участь у плануванні та організації заходів [8].

В усіх початкових школах намагаються максимально залучити до активного спілкування в колективах дітей з проблемами у навчанні, які виникають з різних причин. Наприклад, вже згадана школа Бьоннінгштедт пропонує супровід таких учнів, застосовуючи усі можливі заходи. Це включає догляд за дітьми, коли вони разом їдять, а також допомогу їм у виконанні домашнього завдання, організацію діяльності поза уроками. Щоб учням було комфортно, їм пропонуються різноманітні можливості для занять відповідно до віку та інтересів. Спільна робота школи з учнями базується на таких педагогічних засадах, які засвоюють усі:

звикання до ритуалів у класі й організації часу (ритмізація);

відповідальність;

надійність;

прозорість.

Щоб забезпечити мирне спілкування усіх учасників, було домовлено дотримуватися принципів школи:

доброзичливість, ввічливість та допомога кожному, а також повага до тих, кого не дуже любимо;

довіра один до одного, щирість та чесність;

поводимося таким чином, щоб ніхто не постраждав, не загрожував і не переслідував;

допомагаємо іншим, коли вони потребують, і отримуємо допомогу від учителів і керівників, якщо ми не можемо допомогти самі;

несемо відповідальність за наше навчання, інші можуть допомогти; стежимо за тим, щоб бути вчасно;

дбайливо ставимося до майна школи та наших однокласників; виконуємо вказівки викладачів та керівників; всі працюємо разом, тоді ми разом сильні.

«Якщо ми граємо за правилами, можемо всі разом почуватися добре в школі» [5].

Школа Фрідріха-Ельверса визначила підґрунтям своєї роботи деякі основні ідеї Януша Корчака (Декларація прав дитини), які формують атмосферу відносин в закладі. На основі цього батьки, вчителі, діти та молодь разом поставили собі за мету:

«Ми прояснюємо очікування та працюємо з чіткими наслідками.

Ми заохочуємо та вимагаємо взаємодії з повагою один до одного.

Ми вчимо учитися та діяти самостійно.

Ми заохочуємо командну роботу на усіх рівнях школи.

Ми приймаємо усіх з їхніми сильними та слабкими сторонами та супроводжуємо їх на індивідуальному шляху навчання.

Навчаємо базовим життєвим навичкам та вмінням.

Ми співпрацюємо з усіма, хто пов'язаний зі школою, а також із позашкільними закладами та установами.

Спілкування одне з одним завжди має бути доброзичливим та приязним.

Насильство у будь-якій формі та порушення правил неприпустимі.

Жоден учень не повинен приходити до школи в страху.

Цінність надається також другорядним чеснотам, таким як пунктуальність, порядність, працьовитість та ввічливість» [9].

Співробітники цієї школи теж активно працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, намагаючись забезпечити для них навчання в звичайних класах. Для цього, починаючи з дитячого садка, проводиться профілактична робота, яка не припиняється протягом усього навчання дитини. Важливе значення мають довірча співпраця з усіма залученими сторонами та консультації: співпраця з лікарями, фахівцями, клініками тощо. Проводиться діагностика поведінки дітей щодо навчального процесу, як у школі, так і за її межами, спеціальні заняття з учнями з порушеннями дрібної та великої моторики, розширення психомоторного розвитку в дошкільній сфері (наприклад, співпраця зі спортивними клубами, дитячими садками та церквою).

Але у випадку необхідності спеціальних заходів з дитиною працює центр підтримки, який є частиною школи і відповідає за цілісну організацію спеціальної освіти. Існує жвавий обмін інформацією між керівництвом шкіл та центром підтримки, який, серед іншого, слугує для виявлення дітей з особливими потребами в широкому спектрі сфер, а потім, через подальшу процедуру, керовану та виконану центром підтримки, при необхідності проводять профілактику. Класоводи та вчителі-предметники звертаються за консультацією до колег із центру підтримки.

Зазначається, що потрапляння дитини до даного центру є скоріше виключенням, ніж повсякденною практикою. Центр підтримки відповідає за дітей та підлітків у дитячих садках, загальноосвітніх школах та професійних училищах. Фахівці у центрі підтримки з'ясовують, чому в учнів проблеми з навчанням та у чому вони полягають. Вони шукають можливість застосувати спеціальні навчальні посібники для дітей та молодих людей із проблемами навчання. Спеціалісти в центрі підтримки повинні об'єднувати між собою дітей та молодих людей з проблемами навчання за допомогою позакласних заходів. Педагоги проводять бесіди з батьками, виступають посередниками, пояснюють, радять. Вони можуть допомогти змінити хід звичайних уроків та випробувати різні форми індивідуального навчання. Центр підтримки працює за трьома напрямками. Усі три - профілактика, інтеграція, навчання та виховання в основній школі - повинні розглядатися однаково. Однак педагоги центру підтримки не замінюють вчителів у школі. Спеціальні педагогічні процедури рецензування мають бути замінені на «ланцюжок підтримки»: індивідуальна підтримка - план навчання - план підтримки - короткі звіти.

Такі центри підтримки працюють не тільки з дітьми, у яких вже виявлені проблеми з навчанням або поведінкою в дитячому колективі. Фахівці регулярно їздять до дитячого садка, щоб спостерігати за майбутніми першокласниками.

Значний обсяг роботи школи - тісні контакти із дитячими садками. Перехід з дитячого садка в початкову школу для багатьох дітей є особливим кроком. Дуже важливо організувати цей перехід так, щоб для них він був поступовим і природним. Для цього укладаються угоди між дитячими садками та школою, забезпечується жвавий обмін інформацією. Невдовзі після літніх канікул батьки дітей, які збираються йти до школи, отримують лист зі школи, в якому зазначаються головні пункти процесу такого переходу:

підготовчий батьківський вечір (зазвичай на початку грудня); шкільний медичний огляд;

співбесіда між батьками, дитиною та адміністрацією школи; тренувальна гра (зазвичай наприкінці лютого); пробне заняття.

У період між осінніми та різдвяними канікулами керівництво школи відвідує дитячі садки та спілкується з дітьми, які збираються йти на навчання, і з вихователями. Ці бесіди служать для того, щоб інформувати один одного та скласти попередню думку про дитину. У ході цього процесу відбувається жвавий обмін інформацією між педагогом спеціальної освіти та керівництвом школи. Дітей з виявленими проблемами зазвичай об'єднують у профілактичних класах під час вступного етапу, щоб забезпечити для них комфортний початок шкільного навчання.

Групи дитсадків мають можливість відчути смак шкільного спорту поза офіційною процедурою вступу до школи, протягом кількох годин у шкільному спортзалі. Діти, яких ласкаво називають «Шлауфокси» та «Шулі» також можуть раз на тиждень приходити до школи зі своїми вихователями, отримувати в розпорядження класну кімнату та разом спробувати шкільне життя. Такі форми ознайомлення зі школою широко використовуються в Німеччині. Певний час вихователі дитсадків спостерігають за першими класами, щоб зрозуміти, які вимоги висуває школа. На початку навчального року також існує тісна співпраця між дитячими садками та школою. Це називають «подвійним підключенням» - патронування учнів вчителями й вихователями, які мають можливість підтримати дітей, що, можливо, ще не пристосувалися до школи, або для них зависокий рівень вимог, або може знадобитися трохи більше часу, щоб виконати учбові інструкції. Потім педагоги-дублери займаються з цими дітьми індивідуально або поза класом, або під час уроків у класі. Таким чином, вихователі не втрачають зв'язок зі своїми вихованцями, а учні отримують завдання різного рівня, щоб кожна дитина почувалася комфортно у класі. Для того, щоб забезпечити дітям максимально приємну атмосферу навчання, індивідуальна концепція підтримки також є частиною послуг школи.

Початкові школи Німеччини частково забезпечуються за рахунок асоціації підтримки, яка може спиратися на членські внески майже усіх батьків. Асоціація відповідає за організаційну роботу, дає можливість працювати деяким співробітникам школи і піклується про почесне керівництво цим закладом.

Фінансово початкові школи забезпечуються також за рахунок спонсорів, оскільки є неприбутковими організаціями, і підтримка виховної роботи відбувається за рахунок членських внесків і пожертв. Спонсори дозволяють продовжувати цікаві форми роботи та розширювати обов'язки школи. Наприклад, для активних перерв закуповуються музичні інструменти та спеціальний навчальний матеріал, а також спортивне й ігрове обладнання. На початку навчального року для кожного класу виділяється сума, на яку класні керівники можуть придбати матеріали для читання та ігрової зони. Враховуючи різні матеріальні можливості родин, школа забезпечує екскурсії, лекції, шкільні свята, подарунки для першокласників і випускників. Проголошується, що усі діти в класі мають однакові можливості брати участь у спільних заходах та шкільних екскурсіях.

Цікава форма фінансової підтримки школи - магазини-партнери, у яких частина коштів з кожної покупки перераховується на рахунок школи. Але в цьому можна побачити не лише матеріальну допомогу, але й економічне виховання дітей: якщо сім'я бере участь в подібній підтримці школи, дитина починає розуміти механізми функціонування економіки школи.

Для розуміння дітьми законів існування цивілізованого суспільства у початкових школах виконуються численні проєкти. Наприклад, «Зелений день» допомагає учням засвоїти основи економії природних ресурсів заради збереження середовища існування людства. У школі вважають, що різноманітні кампанії на тему «екологічна обізнаність» мають бути інтегровані в повсякденне шкільне життя, наприклад, «До школи без автомобіля» тощо. Традиційно привертають увагу дітей до теми енергетики (електрики) - енергозбереження та відповідних наслідків економії для школи. Також питання здорового харчування є важливою частиною життя і має бути темою, що розглядається в усіх класах. На уроки запрошують експертів або відвідують заклади позашкільної освіти, які мають багаті пропозиції з тематики занять. Для формування в учнів відповідального ставлення до надбань суспільства школи розширюють вивчення надзвичайних ситуацій, яке раніше обмежувалося регулярними навчаннями поведінки під час пожежної тривоги, розглядаючи його як загальну концепцію безпеки.

Деякі початкові школи розробляють розгорнуті програми допомоги учням в адаптації у суспільстві для усіх класів. Програми приймають на шкільній конференції. Наведемо приклади передбачених заходів.

У рамках релігійної освіти встановлюється «соціальна година». Проводиться вона раз на тиждень - наскільки дозволяє розклад. На цьому уроці можна обговорити те, що діти пережили у вихідні. У цю годину також організовуються ігри на вдосконалення соціальних навичок («добра справа», «теплий душ» чи «таємний друг») або відведено час для частин проєкту «Фаустлос». Проєкт «Фаустлос» має на меті дати дітям зрозуміти, як виникають конфлікти, як вони виражаються мовою тіла, позами, жестами та мімікою, а також як їм протидіяти. Також проходить так звана «рада класу» - це спосіб вирішення конфліктів у класі. Згодом, з дорослішанням, діти повинні отримати можливості для все більш самостійного вирішення конфліктів.

Проєктні дні, виділені у школі, також можна використовувати для соціального виховання.

Загальні зустрічі учнів з усіма вчителями відбуваються регулярно у визначені дні, та за потреби, при виникненні питань.

Представники класу збираються для регулярного обміну думками і враженнями.

Існує «Соціальна премія», яка присуджується щорічно в усіх класах. Нею відзначають дітей, які привернули увагу своєю особливо чесною поведінкою.

З напряму фізичного виховання регулярно проходить гурток боротьби, спеціалізований для відповідного рівня кожного класу для уміння по-спортивному вирішувати конфлікти, при яких спостерігається негативний емоційний викид.

Миротворці. Щороку соціальний працівник готує десять нових миротворців із третього та четвертого класів. У миротворців є «фіксовані» дні, в які вони чергують на подвір'ї школи. Завдяки навчанню ці діти чутливі до конфліктних ситуацій, і в деяких випадках вони можуть вирішувати їх самостійно або за підтримки вчителів-вихователів. Миротворців добре видно на шкільному подвір'ї, оскільки вони носять помітні зелені кепки та жовті жилети. Таким чином, кожен учень цієї школи може їх добре побачити і в будь-який момент звернутися за допомогою. Миротворці стали невід'ємною частиною шкільного життя.

Встановлення «острова». Конфлікти на поверхню! Це означає не що інше, як те, що під час конфлікту в цій емоційній ситуації діти спочатку настільки зайняті собою або конфліктуючими сторонами, що подальша робота в класі неможлива або можлива тільки з труднощами. Шкільний соціальний працівник створює затишний клімат в окремих приміщеннях, у яких діти можуть відкритися, поскаржитися на те, що їх не задовольняє, та знайти рішення разом із фахівцями [за 5].

Як бачимо, мета таких програм полягає в тому, щоб усі діти на різних рівнях школи отримували підтримку в попередженні насильства під педагогічним супроводом. Однак це потребує вирішення багатьох організаційних завдань, які виникають, і бажання їх розв'язувати.

Багатьом дітям важко прощатися з початковою школою. Залишається позаду все ще відносно захищене середовище, і дітей просять проявляти певний вид незалежності, який початкова школа сподівається виховати у своїх учнів. Але це означає, що у випадку закінчення початкової школи, прийняття нової ситуації учнями може не бути простим. Тому з листопада по лютий проводяться консультативні бесіди між класними керівниками та батьками. Крім того, молодшим школярам пропонують можливість відвідувати середні школи, що має полегшити їм пристосування в нових умовах.

Висновки

Проведений аналіз дозволив виявити цілу вибудувану систему, що забезпечує успішне входження учнів німецьких початкових шкіл у суспільство, навчання доброзичливо спілкуватися між собою, розуміти актуальні проблеми своєї країни і людства в цілому. До цієї системи належать створення мережі з іншими закладами освіти (дитячими садками, середніми школами, позашкільними центрами); особлива увага до продуктивної співпраці всередині педагогічного колективу, зокрема, допомога вчителям з боку соціальних працівників і психологів, які помітно впливають на шкільну атмосферу; широкі повноваження та активна участь батьків. Також бачимо складну роботу з учнями з особливими освітніми потребами, щоб вони могли стати повноцінними учасниками учнівського колективу. Цікавим є залучення до допомоги школі різних організацій.

Слід зазначити, що в Україні також використовується багато з цих ідей. Наприклад, існує посада шкільних психологів і соціальних працівників; але у Німеччини варто запозичити ідеї постійного супроводу учнів у складних і конфліктних ситуаціях, навчання їх розуміти проблеми й шукати їх вирішення, впровадження проєктів, схожих на «Фаустлос» або «Миротворець», введення «соціальної години» для того, щоб діти могли поділитися своїми переживаннями. Також дуже цікавими формами співпраці початкової школи є допомога дітям у безболісному переході з дошкільного закладу до навчання у школі, а потім - у переході до середньої школи.

Література

1. Ломакович В.Я. Методичні моделі екологічної освіти учнів Німеччини в закладах освіти середнього ступеня навчання / В.Я. Ломакович // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. - Тернопіль: ТНПУ імені В. Гнатюка, 2010. - № 1. - С. 188-194.

2. Ромашенко В.Є. Організація освітнього середовища початкової школи: зарубіжний досвід / В.Є. Ромашенко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2019. - 62, Т. 1. - C. 128-132.

3. Цибулько Л.Г. Особливості системи початкової освіти в Німеччині / Л.Г. Цибулько, Г.С. Пилипенко, Д.І. Стародубцева // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Педагогічні науки. - Слов'янськ: ЛНУ імені Т. Шевченка, 2020. - № 2 (333), Ч. 1. - С. 206-215.

4. Рокіцька Н. Становлення і розвиток системи професійної педагогічної освіти в Німеччині в загальноєвропейському контексті / Н. Рокіцька // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. - Тернопіль: ТНПУ імені В. Гнатюка, 2018. - № 1. - С. 118-127.

5. Grundschule Bonningstedt. Padagogische Zielsetzung. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://www.gs-boenningstedt.de/seite/561002/unsere-schule.html.

6. Anders F. (2023). Zu wenig Unterstutzung durch Sozialarbeit und Schulpsychologie. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://deutsches-schulportal.de/bildungswesen/schulsozialarbeit-schulleitung-umfrage-deutsches-schulb arometer-november-2022/.

7. Kuhn A. (2023). Personalnot stellt Schulen vor immer groBere Herausforderungen. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://deutsches-schulportal.de/bildungswesen/herausforderungen-schulleitung-umfrage-deutsches-schulbarometer-november-2022/.

8. Grundschule Schlossborn. Leitziele. (2020). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.grundschule-schlossborn.de/unsere-schule/leitziele.

9. Friedrich-Elvers-Schule. Schulprogramm (2019). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://friedrich-elvers-schule.lernnetz.de/Schulprogramm/default.html.

References

1. Lomakovych, V.Ya. (2010). Metodychni modeli ekolohichnoyi osvity uchniv Nimechchyny v zakladakh osvity serednoho stupenia navchannia [Methodical models of environmental education of German students in secondary education institutions]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka. Seria Pedahohika - Proceedings of V. Hnatiuk Ternopil national pedagogical university. Pedagogy series, 1, (pp. 188-194) [in Ukrainian].

2. Romashenko, V.Ye. (2019). Orhanizatsia osvitnoho seredovyshcha pochatkovoyi shkoly: zarubizhnyy dosvid [Organization of the educational environment of primary school: foreign experience]. Pedahohika formuvannia tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahalnoosvitniy shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 62, (Vol. 1), (pp. 128-132) [in Ukrainian].

3. Tsybulko, L.G., Pylypenko, G.S., Starodubtseva, D.I. (2020). Osoblyvosti systemy pochatkovoyi osvity v Nimechchyni [Features of the primary education system in Germany]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu. Seriya pedahohichni nauky - Bulletin of Taras Shevchenko Luhansk national university. Pedagogy scienses series, 2, (333) (Part 1), (pp. 206-215) [in Ukrainian].

4. Rokitska, N. (2018). Stanovlennia i rozvytok systemy profesiynoyi pedahohichnoyi osvity v Nimechchyni v zahalnoyevropeyskomu konteksti [Formation and development of the system of professional pedagogical education in Germany in the pan-European context]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka. Seria Pedahohika - Proceedings of V. Hnatiuk Ternopil national pedagogical university. Pedagogy series, 1, (pp. 118-127) [in Ukrainian].

5. Grundschule Bonningstedt. Padagogische Zielsetzung. (2022). [Elementary School Bionningstedt. Pedagogical goals]. Retrieved from https://www.gs-boenningstedt.de/seite/561002/unsere-schule.html [in German].

6. Anders, F. (2023). Zu wenig Unterstutzung durch Sozialarbeit und Schulpsychologie [Too little support from social work and school psychology]. Retrieved from https://deutsches-schulportal.de/bildungswesen/schulsozialarbeit-schulleitung-umfrage-deutsches-schulbarometer-november-2022/ [in German].

7. Kuhn, A. (2023). Personalnot stellt Schulen vor immer groBere Herausforderungen [Staff shortages pose ever greater challenges for schools]. Retrieved from https://deutsches-schulportal.de/bildungswesen/herausforderungen-schulleitung-umfrage-deutsches-schulbarometer-november-2022/ [in German].

8. Grundschule Schlossborn. Leitziele. (2020). [Elementary School Shlossborn. Pedagogical goals]. Retrieved from https://www.grundschule-schlossborn.de/unsere-schule/leitziele/ [in German].

9. Friedrich-Elvers-Schule. Schulprogramm. (2019). [Friedrich-Elvers-Schule. School program]. Retrieved from https://friedrich-elvers-schule.lernnetz.de/Schulprogramm/default.html [in German].

Размещено на Allbest.ru