Вплив середовища на формування музичного смаку учнів у закладах додаткової митецької освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив середовища на формування музичного смаку учнів у закладах додаткової митецької освіти

Олійник Тетяна Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інструментального виконавства, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Анотація

У статті досліджується проблема впливу середовища на формування музичного смаку учнів у закладах додаткової митецької освіти. Автор відзначає, що під естетичним смаком розуміють здатність оцінювати прекрасне в мистецтві і в житті. При цьому, у численних дослідженнях науковці визнають мистецтво особливою формою пізнання, творчості, засобом утвердження емоційних, моральних та естетичних якостей людини. Виявлено, що значний вплив на формування музичного смаку молодого покоління має навколишнє середовище, тобто природне, культурне та соціальне середовище, яке об'єктивно чи суб'єктивно впливає на школярів. Доведено, що у фаховій літературі під феноменом "середовище" розуміють оточуюче довкілля, сукупність природних умов, у яких відбувається життєдіяльність суспільства та людських організмів, реальну дійсність, у якій відбувається розвиток людини, природне та соціальне оточення людини, яке має комплекс впливів і умов. музичний смак учень

Визначено, що культурне середовище - це простір культурного розвитку особистості, що сприяє її успішному розвитку, саморозвитку та самореалізації. Воно включає спілкування людей у процесі створення і засвоєння духовних цінностей суспільства, моральних норм, матеріальних цінностей в результаті втілення цінностей духовних, об'єктів культури, організаційно-структурних форм (закладів культури, навчальних закладів, культурних комплексів тощо).

Доведено вплив на культурне становлення молодого покоління мікросередовища закладів загальної освіти - шкіл, закладів дошкільної та позашкільної освіти; закладів культури (музеїв, театрів, будинків і палаців культури тощо) які, здійснюючи свою діяльність у сфері науки, освіти та культури є не лише місцем відпочинку, а й вирішують важливі соціальні завдання у сфері духовного виховання молоді. Виявлено, що особливий вплив на підлітків-школярів мають ЗМІ, виконуючи різноманітні функції (соціалізаційну, освітню, релаксаційну, оздоровчу, виховну) і задовольняючи потреби людей і суспільства в цілому.

Ключові слова: музичний смак, культурно-освітнє середовище, сім'я, школа, ЗМІ, установи культури, додаткова музична освіта.

Oliynyk Tetyana Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Instrumental Performance of Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, Uman

THE INFLUENCE OF THE ENVIRONMENT ON THE FORMATION OF THE MUSICAL TASTE OF STUDENTS IN ADDITIONAL ART EDUCATION INSTITUTIONS

The article examines the problem of the influence of the environment on the formation of musical taste of students in institutions of additional artistic education. The author notes that aesthetic taste means the ability to appreciate the beautiful in art and in life. At the same time, in numerous studies, scientists recognize art as a special form of cognition, creativity, and a means of affirming the emotional, moral, and aesthetic qualities of a person. It was found that the environment, that is, the natural, cultural and social environment, which objectively or subjectively affects schoolchildren, has a significant influence on the formation of the musical taste of the young generation. It has been proven that in the specialized literature, the phenomenon of "environment" is understood as the surrounding environment, a set of natural conditions in which the vital activities of society and human organisms take place, the real reality in which human development takes place, the natural and social environment of a person, which has a complex of influences and conditions.

It was determined that the cultural environment is a space of cultural development of the personality, which contributes to its successful development, self-development and self-realization. It includes the communication of people in the process of creating and assimilating the spiritual values of society, moral norms, material values as a result of the embodiment of spiritual values, cultural objects, organizational and structural forms (cultural institutions, educational institutions, cultural complexes, etc.). \

The influence on the cultural formation of the young generation of the microenvironment of general education institutions - schools, pre-school and out- of-school education institutions - has been proven; cultural institutions (museums, theaters, houses and palaces of culture, etc.) which, carrying out their activities in the field of science, education and culture, are not only a place of rest, but also solve important social tasks in the field of spiritual education of young people. It was found that mass media have a special influence on schoolchildren, performing various functions (socialization, education, relaxation, health, education) and satisfying the needs of people and society as a whole.

Keywords: musical taste, cultural and educational environment, family, school, mass media, cultural institutions, additional musical education.

Постановка проблеми. Дослідження та публікації останніх років свідчать про те, що на формування музичного смаку молодого покоління суттєвий вплив має середовище, тобто природне, культурне та соціальне оточення, яке об'єктивно чи суб'єктивно впливає на учнів. Це сфера їх життєдіяльності, розвитку і виховання. Навколишнє середовище в широкому сенсі (макросередовище) охоплює всю соціально-економічну систему, у більш вузькому сенсі (мікросередовище) - це найближче оточення людини - сім'я, спільноти, групи, яке при цьому зазнає певних змін під впливом людської діяльності, і в процесі цих змін також змінюються й самі люди.

Нині одним із найважливіших надбань сучасної системи освіти є розвиток і саморозвиток особистості учня. Особливе значення надається культурному становленню молодого покоління, реалізації його творчого потенціалу, розвитку естетичних здібностей, формуванню художньо- естетичного смаку, який безпосередньо залежить від якості оточуючого середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема впливу оточення на людину цікавила не лише класиків вітчизняної педагогіки (В. Вахторов, П. Каптерєв, П. Лесгафт, А. Макаренко, К. Ушинський та інші), але й досі залишається актуальною у сфері інтересів сучасних учених (А. Калашников, В. Караковський, А. Куракін, Ю. Мануйлов, А. Мудрик, Л. Новікова та ін.).

Останнім часом особливу увагу привертають проблеми додаткової освіти дітей та молоді, зокрема, активно досліджуються її відмінності від загальної середньої освіти, визначаються її концептуальні засади тощо (О. Асмолов, В. Березіна, Л. Буйлова, ЛЄ. Евладова, С. Жданова, Б. Купріянов, О. Литовченко, Н. Михайлова, Г. Пустовіт та ін).

Метою статті є розкриття змісту поняття "культурно-освітнє середовище" та визначення впливу його структурних компонентів на розвиток музичного смаку учнів дитячої музичної школи.

Виклад основного матеріалу. Якщо розглядати категорію "смак" в історичному контексті, то слід зазначити, що як самостійне поняття воно з'явилася з кінця XVII століття (до того часу це поняття означало одне із смакових відчуттів), позначаючи здатність розуміти красу та мистецтво та насолоджуватися ними. По-перше, у справжньому естетичному сенсі "високого смаку" цей термін був введений іспанським мислителем Бельтасаром Грасіан-і-Моралесом. За його тлумаченням, смак є властивістю духовного світу людини, перетином культурного коду та духовного особистісного досвіду.

З часом поняття "смак" проникло в європейську естетичну літературу, де поступово стало однією з центральних естетичних категорій. З точки зору

різних дослідників, під естетичним смаком розуміють здатність оцінювати прекрасне в мистецтві і в житті. У численних дослідженнях науковці визнають мистецтво особливою формою пізнання, творчості, засобом утвердження емоційних, моральних та естетичних якостей людини. Багато дослідників (О. Буракова, Д. Кабалевський, О. Малигіна, А. Мелік-Пашаєв, Б. Юсов та інші) відзначають значення справжніх творів художньої культури і мистецтва у формуванні художньо-естетичного смаку. Тому О. Рудницька під цим феноменом розуміє структурну якість особистості, що характеризує рівень духовно-естетичної культури, її здатність емоційно і чуттєво реагувати на твори мистецтва та їх видиму реальність і оцінку, а також здатність естетичної рефлексії [5]. Саме музичне мистецтво, охоплюючи різноманітні жанри, стилі та напрямки, безсумнівно, таїть у собі величезний духовний потенціал, здатний приносити людям радість і естетичну насолоду. Сучасна культурна дійсність характеризується наявністю музичної інформації різної художньої якості, відбір якої багато в чому залежить від особистих уподобань слухача, від розвитку його музичного смаку.

Значний вплив на формування музичного смаку молодого покоління має навколишнє середовище, тобто природне, культурне та соціальне середовище, яке об'єктивно чи суб'єктивно впливає на школярів. У фаховій літературі під феноменом "довкілля" розуміють середовище, сукупність природних умов, у яких відбувається життєдіяльність суспільства та людських організмів, реальну дійсність, у якій відбувається розвиток людини, природне та соціальне оточення людини, яке має комплекс впливів і умов. Г. Полякова стверджує, що якщо на початку нашого століття особистість людини вважалася продуктом навколишнього середовища, то в педагогіці 70-90-х років минулого століття уявлення про особистість, як продукт взаємодії людини з навколишнім середовищем, міцно закріпився [4, С. 195].

Пояснюючи дефініційну специфіку терміну "культурно-освітнє середовище", додамо, що в науково-педагогічну лексику воно увійшло відносно недавно, та належить до термінологічного ряду термінів "культурне середовище" та "освітнє середовище".

Аналіз фахової літератури показує, що феномен "культурне середовище" має різне тлумачення, а тому трактується по-різному. У тлумачному словнику суспільствознавчих термінів "культурне середовище" - це незліченна кількість різних предметів, речей, знань, цінностей, ідеалів і відносин, які оточують людину протягом її життя. У педагогічному словнику "культурне середовище дитини" характеризується як середовище її навчання та життєдіяльності, які формують культурні компоненти змісту всіх навчальних предметів; культуру активної освітньої та самоосвітньої діяльності; полікультурний простір навчального закладу; культуру спілкування дітей і дорослих, спілкування дітей і молоді, культуру середовища додаткової освіти.

Загальновизнано, що культурне середовище - це простір культурного розвитку особистості, що сприяє її успішному розвитку, саморозвитку та самореалізації. Воно включає спілкування людей у процесі створення і засвоєння духовних цінностей суспільства, моральних норм, матеріальних цінностей в результаті втілення цінностей духовних, об'єктів культури, організаційно-структурних форм (закладів культури, навчальних закладів, культурних комплексів тощо).

З'ясуємо специфіку терміну "навчальне середовище". Дослідження та публікації останніх років свідчать про поширення цієї концепції в науковій літературі: Н. Крилова, В. Слободчиков, Н. Спічко та ін. зосереджують увагу на його соціологічних і філософських основах; педагогічні аспекти знайшли відображення у працях А. Баль, О. Білик та ін., де під "навчальним середовищем" розуміють "навчально-виховне середовище конкретної освітньої установи, що моделюється педагогічною діяльністю педагогів- предметників та управлінського персоналу закладу" [1], а також "сукупність умов, у яких розгортається освітній процес та з якими вступають у взаємодію суб'єкти цього процесу" [2].

Неоднозначним є формулювання культурно-освітнього середовища. У докторських дисертаціях і публікаціях зустрічаються різні тлумачення цього терміну. О. Горчакова характеризує культурно-освітнє середовище як "історично сформовані, функціонуючі в діалектичній єдності виховні сфери життєдіяльності (сім'я, навчальні заклади) та культурно-освітні (заклади культури, культура побуту: традиції, світоглядні уявлення)" [3].

Зупинимося докладніше на таких структурних елементах середовища, як сім'я, школа, засоби масової інформації, заклади культури, система навчання дітей, які безпосередньо впливають на цей процес.

Значну роль у духовно-моральному становленні молодого покоління відіграє сім'я, як "один із основних інструментів, що забезпечує взаємодію особистості та суспільства, інтеграцію та пріоритетність їхніх інтересів і потреб" [7]. Вона прищеплює певні погляди на життя, формує цінності, моральні та естетичні норми. Проте, характер та інтенсивність впливу сім'ї змінюється в різні періоди віку дитини. Сімейне виховання є дуже ефективним, оскільки відбувається безперервно й одночасно охоплює всі сторони особистості, що розвивається. Під час нього передається життєвий досвід старших поколінь, зразки поведінки та рівень культури. "Розвиток інтелекту і творчих здібностей, базовий трудовий досвід, морально-естетичне формування, емоційна культура і фізичне здоров'я дітей, їх щастя - все це залежить від сім'ї, батьків, і все це входить до завдань сімейного виховання, - стверджує Л. Столяренко [6, С. 615]. Однією з провідних функцій сім'ї, безперечно, є виховна. У сім'ї починається залучення дітей до культурно- естетичних норм, закладаються основи ціннісного ставлення до музичного мистецтва.

Найважливішим елементом мікросередовища сучасного учня, яке має значний вплив на формування його музичного смаку, є школа, яка має величезний виховний і культурний потенціал. Проте, досягти успіху в цьому процесі здатна лише яскрава особистість вчителя музичного мистецтва, захопленого своєю справою, здатного повести за собою, показати власним прикладом важливість музичного мистецтва та всіх його жанрів, стилів, форм тощо. Крім того, перше музичне враження від спілкування з музичним мистецтвом може бути настільки сильним, що стає поштовхом для подальшого розвитку музичних інтересів і початком формування естетично зрілої особистості. На кожному етапі розвитку дитини потрібен специфічний підхід, зумовлений індивідуальними, особистішими та віковими особливостями дітей.

Музика хвилює учнів підліткового віку, викликає в них певні настрої та переживання, але почуття задоволення приходить лише тоді, коли музичне мистецтво стає для них зрозумілим і доступним. Педагог-музикант, який формує вміння розуміти мову музики, її красу та виразність, не тільки дає учням конкретні знання, а й систематично розвиває в них інтерес до неї, свідомо формує їхній музичний смак.

Стосовно мікросередовища сучасного школяра особливу увагу слід звернути на заклади культури та виховання дітей, які відіграють важливу роль у процесі культурного становлення молодого покоління.

Навчання дітей, яке розуміється як цілеспрямований процес виховання, розвитку особистості та навчання шляхом реалізації додаткових освітніх програм, здійснюється в державних, комунальних і недержавних освітніх установах різного типу: у навчальних закладах для дітей; заклади загальної освіти - школах, закладах дошкільної освіти, закладах професійно-технічної освіти; в закладах культури (музеї, театри, будинки і палаци культури тощо). Їх діяльність в основному пов'язана з проведенням вільного часу учнів, що зумовлено основною метою таких закладів - створенням умов для самореалізації, розвитку творчої індивідуальності молодого покоління у сфері діяльності за власним вибором, виходячи зі своїх інтересів і потреб. Слід зазначити, що школи мистецтв, музичні школи та різні студії естетичного спрямування, забезпечуючи індивідуальний підхід до розвитку здібностей учнів, сприяють формуванню їх ціннісних орієнтацій та духовних пріоритетів, однак, як підтверджує практика, на даний час відсоток кількості відвідувачів цих закладів недостатньо високий.

Важливе значення у формуванні естетичних смаків молодого покоління відіграють заклади культури. Це різноманітні бібліотеки, музеї, розважальні та освітні установи, які здійснюють свою діяльність у сфері науки, освіти та культури. Вони є не лише місцем відпочинку, а й вирішують важливі соціальні завдання у сфері духовного виховання молоді.

Слід зазначити, що одним із напрямів діяльності як закладів освіти, так і культури є організація та проведення фестивалів-конкурсів різного рівня. З

одного боку, такі заходи сприяють художньо-естетичному та духовноморальному вихованню молодого покоління, з іншого - виконують охоронну функцію, попереджаючи або зменшуючи вплив на нього негативних факторів соціального середовища, сприяють формуванню їх моральної та естетичної стійкості.

Наразі, як свідчить аналіз джерел, особливий вплив на підлітків- школярів мають ЗМІ. Вони виконують різноманітні функції (соціалізаційну, освітню, релаксаційну, оздоровчу, виховну) і покликані задовольняти потреби людей і суспільства в цілому. Сутність соціалізації полягає у становленні людини як члена суспільства, до якого вона належить. Особливо слід відзначити просвітницьку функцію ЗМІ, яка проявляється у розширенні кругозору, підвищенні матеріального рівня та спрямована на виховання різних верств суспільства, що дозволяє вважати їх неформальною освітньою системою. Розширення кругозору відбувається завдяки інформативним журнальним і газетним статтям, радіо- та телепрограмам; підвищення змістовного рівня - насамперед за рахунок фахових журналів.

Крім того, ЗМІ виконують рекреативну функцію, оскільки значною мірою визначають вільний час людей. Коли людина усвідомлює потребу у відпочинку, вона може дивитися телепередачі і слухати радіо чи читати газети, які не викликають у неї особливого інтересу, а лише для того, щоб психологічно відгородитися від навколишньої дійсності, емоційно розвантажитися для інших повсякденних справ.

У тісному зв'язку з рекреативною функцією знаходиться релаксаційна. Вона полягає в тому, що люди, які мають проблеми в спілкуванні чи в інших сферах свого життя, можуть зменшити контакти з людьми або усунути емоційну незадоволеність шляхом збільшення споживання продукції ЗМІ.

ЗМІ виконують й виховну функцію, сприяють формуванню особистості дитини. Їх вплив на виховання підростаючого покоління можна чітко оцінити: з одного боку, засоби масової інформації (електронні та друковані) перевантажені рекламою, на телебаченні переважають фільми зі сценами насильства тощо, з іншого - там транслюють й ті програми, які допомагають родині та школі у навчанні та вихованні дітей. Відбір найважливішої інформації та представлення її у доступній для масової аудиторії формі є важливим завданням усієї системи ЗМІ. Обізнаність людей безпосередньо залежить від того, як, з якою метою і за якими критеріями відбирається інформація, наскільки глибоко вона відображає факти.

Висновки

Кожен із розглянутих компонентів мікросередовища по-різному впливає на формування музичного смаку особистості, оскільки сучасний учень використовує різні канали та джерела інформації та піддається числовому спектру позитивних і негативних впливів. Культурно-освітнє середовище, утворюючи єдність освітньої системи (шкільні та позашкільні установи) і закладів культури (культурно-освітніх закладів тощо), відповідно до своїх лексичних характеристик має не тільки навчати школярів, а и відтворювати велику роль у їх культурному становленні, в тому числі і у формуванні музичного смаку.

Література

1. Баль А. Середовищний підхід у вихованні особистості. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2014. Вип. 50. С. 161-165.

2. Білик О.М. Освітньо-культурне середовище вищого навчального закладу як основа соціалізаційного простору для іноземних студентів. Вісник Харківської державної академії культури. 2014. Вип. 44. С. 260-275.

3. Горчакова О.А. Середовищний підхід до управління навчальним закладом в умовах полікультурності. Вісник Черкаського університету. 2011. Випуск 209. Частина 1. Серія "Педагогічні науки". С. 8-15.

4. Полякова Г. Розвиток середовищного підходу у вищій освіті в умовах глобальних змін. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018, № 4 (78). С. 186-199.

5. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька. Тернопіль: Навч. книга Богдан, 2005. 275 с.

6. Столяренко Л., Самыгин С., Столяренко В. Психология и педагогика. Ростов н/Д : Феникс, 2005. 636 с.

7. Ягупов В.В. Педагогіка. Київ: Либідь, 2002. 560 с.

8. References:

9. BaT, A. (2014). Seredovyshchnyy pidkhid u vykhovanni osobystosti [Environmental approach in personality education] Psykholoho-pedahohichni problemy sil's'koyi shkoly - Psychological and pedagogical problems of the village school. Vyp. 50, 161-165 [in Ukrainian].

10. Bilyk, O.M. (2014). Osvitn'o-kul'turne seredovyshche vyshchoho navchal'noho zakladu yak osnova sotsializatsiynoho prostoru dlya inozemnykh studentiv [The educational and cultural environment of a higher educational institution as the basis of socialization space for foreign students.] Visnyk Kharkivs'koyi derzhavnoyi akademiyi kul'tury - Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture. Vyp. 44, 260-275 [in Ukrainian].

11. Horchakova, O.A. (2011). Seredovyshchnyy pidkhid do upravlinnya navchal'nym zakladom v umovakh polikul'turnosti [An environmental approach to the management of an educational institution in conditions of multiculturalism]. Visnyk Cherkaskoho universytetu - Herald of Cherkasy University. Vypusk209. Chastyna 1. Seriya "Pedahohichni nauky", 8-15 [in Ukrainian].

12. Polyakova, H. (2018). Rozvytok seredovyshchnoho pidkhodu u vyshchiy osviti v umovakh hlobal'nykh zmin [Development of the environmental approach in higher education in conditions of global changes]. Pedahohichni nauky: teoriya, istoriya, innovatsiyni tekhnolohiyi - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies. № 4 (78), 186-199 [in Ukrainian].

13. Rudnyts'ka, O.P. (2005). Pedahohika: zahal'na ta mystets'ka [Pedagogy: general and artistic]. Ternopil' : Navch. knyha Bohdan, 275 [in Ukrainian].

14. Stolyarenko, L., Samyhin, S., Stolyarenko, V. (2005). Psykholohiya i pedahohika [Psychology and pedagogy] Rostov-on-Don : Feniks, 636 [in Russian].

15. Yahupov, V.V. (2002). Pedahohika [Pedagogy]. Kyyiv : Lybid', 560 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru