Особливості розвитку вищої освіти в умовах нестабільності екосистеми ринку праці
Ідентифікація сутності ключових змін у секторі вищої освіти під впливом швидкоплинного стану ринку праці. Виявлено сутнісні характеристики розвитку сектору вищої освіти в світлі сучасних викликів ринку праці. Відмічено тренд до глобалізації ринку праці.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.10.2023 |
| Размер файла | 804,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості розвитку вищої освіти в умовах нестабільності екосистеми ринку праці
Скидан Максим Ігорович
здобувачвищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ
Анотація
Ринок праці є ключовим компонентом соціально-економічного механізму на національному та глобальному рівнях. Сучасні тенденції свідчать про тяжіння бізнесу та інших економічних агентів до ширшої співпраці з висококваліфікованим персоналом. В світлі цього зростає роль сектору вищої освіти. Метою статті є ідентифікація сутності ключових змін у секторі вищої освіти під впливом швидкоплинного стану ринку праці. В статті виявлено сутнісні характеристики розвитку сектору вищої освіти в світлі сучасних викликів ринку праці. Акцентовано, що ключові зміни в розрізі екосистеми ринку праці прямо або опосередковано відображаються на секторі вищої освіти, що в рамках принципу ринкових відносин спрямований на задоволення попиту з боку волатильного ринку праці. В межах даного дослідження проведено аналіз факторів впливу на сектор вищої освіти в контексті змін на ринку праці. Виділено аспекти масовості вищої освіти, соціальної нерівності, посилення конкуренції випускників у відповідних сегментах на ринку праці, розширення соціально-економічних і демографічних змін у структурі здобувачів вищої освіти. Відмічено тренд до глобалізації ринку праці завдяки широкому розповсюдженню технологій і стиранню кордонів. Розглянуто тренд активізації застосування високих технологій в бізнесі і відповідно імплементації їх в навчальному процесі в вищих навчальних закладів. Сформовано ряд пропозицій з покращення стану сектору вищої освіти в контексті імплементації штучного інтелекту як провідної високої технології в частині зміни підходів до підготовки висококваліфікованих спеціалістів нової формації. Дане дослідження може бути корисним для профільних дослідників, аналітичних центрів, закладів вищої освіти, органів державної влади, неурядових організацій, профільних асоціацій. Перспективами подальших досліджень є аналіз розширеного комплексу факторів впливу екзогенного та ендогенного характеру в контексті ключових змін екосистеми ринку праці.
Ключові слова: сектор вищої освіти; соціальна рівність; четверта промислова революція; цифровізація; штучний інтелект; стейкхолдер.
Abstract
Skydan Maksym Ihorovych Student of the third (educational and scientific) level of higher education at Vadym Hetman Kyiv National University of Economics, Kyiv,
FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF HIGHER EDUCATION IN THE CONDITIONS OF INSTABILITY OF THE LABOR MARKET ECOSYSTEM
The labor market is a key component of the socio-economic mechanism at the national and global levels. Modern trends indicate the attraction of business and other economic agents to wider cooperation with highly qualified personnel. In light of this, the role of the higher education sector is growing. The purpose of the article is to identify the essence of key changes in the higher education sector under the influence of the fast-moving state of the labor market. The article reveals the essential characteristics of the development of the higher education sector in the light of modern challenges of the labor market. It is emphasized that the key changes in the section of the labor market ecosystem are directly or indirectly reflected in the higher education sector, which, within the framework of the principle of market relations, is aimed at meeting the demand from the volatile labor market. Within the framework of this study, an analysis of the factors affecting the higher education sector in the context of changes in the labor market was carried out. Aspects of the mass of higher education, social inequality, increased competition of graduates in the relevant segments of the labor market, expansion of socio-economic and demographic changes in the structure of higher education recipients are highlighted. The trend towards globalization of the labor market due to the wide spread of technologies and the blurring of borders is noted. The trend of intensifying the use of high technologies in business and, accordingly, their implementation in the educational process at higher educational institutions is considered. A number of proposals have been made to improve the state of the higher education sector in the context of the implementation of artificial intelligence as a leading high technology in terms of changing approaches to the training of highly qualified specialists of the new formation. This study can be useful for specialized researchers, analytical centers, institutions of higher education, state authorities, non-governmental organizations, and specialized associations. Prospects for further research are the analysis of an expanded set of exogenous and endogenous influencing factors in the context of key changes in the labor market ecosystem.
Keywords: higher education sector; social equality; the fourth industrial revolution; digitization; Artificial Intelligence; stakeholder
Постановка проблеми
вища освіта ринок праці
В сучасній парадигмі соціально-економічних відносин вища освіта посідає чільне місце як ключовий драйвер покращення позицій індивіда в суспільстві, що першочергово має вияв в успішності на ринку праці. Це призвело до суттєвого поширення практики здобуття вищої освіти - відповідно її масовості в розрізі соціально-економічної та демографічної структури країни. В силу цього формується стійкий зв'язок між сучасним станом вищої освіти та екосистемою ринку праці. Даний зв'язок додатково посилюється глобальним трендом переходу сучасних соціально- економічних відносин до парадигми економіки знань. Загалом це передбачає покращення стану рівності в суспільстві та має стимулювати соціально-економічний розвиток на мікро- та макро-рівнях. Однак, проблематика покращення стану рівності в суспільстві в практичній площині - як в розвинених країнах, так і країнах, що розвиваються - фактично не вирішується за рахунок підтримання стану масовості вищої освіти. Додаткову складність даній проблематиці додає сучасний стан турбулентності екзогенного та ендогенного середовища як на глобальному, так і локальному рівні, що в свою чергу веде до нестабільності ринку праці в його ключових структурних аспектах. Відповідно це зумовлює суттєву актуальність науково-практичної задачі вивчення особливостей розвитку сектору вищої освіти в контексті зв'язків з волатильним станом екосистеми ринку праці.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Науково-практичній проблематиці специфіки розвитку сектору вищої освіти в контексті нестабільності структурних аспектів ринку праці присвячено ряд робіт.
Низка робіт досліджує фактори впливу на динаміку розвитку сектору вищої освіти в контексті структурних змін на ринку праці. Зокрема, Delgado, Boncheva[1, c. 134-135] вивчають ключові тренди взаємодії сектору вищої освіти та ринку праці в контексті сучасних змін бізнес-середовища. В свою чергу, Brachem, Aschinger, Fehring[2, с. 299-300] аналізують структурні зміни в розрізі сектору вищої освіти в контексті транзитивного стану ринку праці, а також потенційні шляхи посилення закладів вищої освіти в швидкозмінному турбулентному середовищі. Названа вище проблематика розвивається More, Rosenbloom[3, c. 319-320], які вивчають вплив структурних деформацій зайнятості на стан попиту на послуги сектору вищої освіти (на прикладі Ізраїлю). Додатково в даному контексті робота Memon, Liu[4, с. 2628] аналізує драйвер сталого розвитку в площині розвитку сектору вищої освіти з урахуванням сучасного транзитивного стану ринку праці. В свою чергу Лопушняк Г.С. [5, с. 28] зазначає, що рівень професійно-кваліфікаційної підготовки впливає на пропозицію робочої сили, тоді як попит визначається кількістю та структурою робочих місць, галузевою структурою економіки.
Масив робіт досліджує на мікро- та макро-рівні взаємозв'язок стану сектору вищої освіти та ринку праці. В даному контексті, Mishra, Braun[6, с. 89-90] аналізують структурні зміни ролі вищої освіти в контексті екосистеми ринку праці з точки зору комплексу соціальних і економічних драйверів. В контексті даної проблематики Green, Henseke[7, с. 4-5] вивчають ключові тренди європейського ринку праці з точки зору балансу попиту та пропозиції, аспектів рівня безробіття та оплати праці. В рамках даного напрямку досліджень Savkovic[8, c. 579-580] аналізує взаємозв'язок між розвитком сектору вищої освіти та станом зайнятості в сегменті молоді (на прикладі Сербії). В свою чергу, PelinescuE., Simionescu[9, c. 117-119] вивчають контекст державної політики в сфері вищої освіти з точки зору ступеню придатності до працевлаштування їх випускників в країнах ЄС. У виділеному вище напрямку Abdullah, Majid, Hussin[10, с. 76-78] вивчають проблематику взаємозв'язку сектору вищої освіти та ринку праці в операційних і стратегічних аспектах на прикладах країн Азії. Додатково в даному напрямку досліджень Henseke[11, с. 819-820] аналізує виклики для випускників закладів вищої освіти в контексті швидкозмінних потреб ринку праці на прикладі Німеччини.
Проблематику актуалізації підходів університетів до надання освітніх послуг розглядає масив досліджень. Так Pacurariu[12, c. 25-26] аналізує проблематику інтеграції випускників закладів вищої освіти в ринок праці. В свою чергу, Salas-Velasco[13, с. 7-8] аналізує проблематику розриву в змістовому наповненні навчальних програм в секторі вищої освіти та актуальних потреб ринку праці. Додатково у даному ключі Osmani, Weerakkody, Hindi[14, с. 427-428] досліджують проблематику якості навичок випускників закладів вищої освіти в контексті потреб ринку праці. В свою чергу, Reddy[15, с. 114-115] вивчає проблематику якості послуг сектору вищої освіти через призму успішності працевлаштування випускників університетів. Додатково Herbert, Rothwell, Glover[16, с. 100378] аналізують проблематику відповідності випускників закладів вищої освіти в контексті актуальних потреб ринку праці, враховуючи його волатильний стан. В свою чергу, Chu[17, с. 33-34] вивчає інструмент стажувань в контексті перспектив розвитку сектору вищої освіти з фокусом на потреби стейкхолдерів. У. вищезазначеному контексті виділяється робота Brown, Healy, McCredie, McIlveen [18, с. 517-518], що аналізує інструмент кар'єрних сервісів в австралійських університетах з точки зору актуалізації навчальних програм з метою доведення їх до сучасних потреб ринку праці.
Однак, проблематика драйверів змін сектору вищої освіти в контексті сучасних екзогенних викликів ринку праці на мікро- та макро-рівні недостатньо вивчена.
Метою статті є визначення сутності та особливостей змін у секторі вищої освіти під впливом волатильності ключових характеристик ринку праці. В межах цього дослідження сформовано ряд завдань:
- Виявити сутність розвитку сектору вищої освіти в контексті сучасних викликів ринку праці;
- Здійснити аналіз впливу основних змін на ринку праці на вищу освіту;
- Сформувати пропозиції з покращення стану сектору вищої освіти в контексті ключових викликів, що зумовлені динамікою та структурними змінами ринку праці.
Виклад основного матеріалу
Ринок праці є ключовою складовою соціально-економічного механізму на національному та глобальному рівні. Сучасні тренди свідчать про тяжіння економічних агентів до більш кваліфікованих позицій на ринку праці, що мають забезпечити індивіду кращі перспективи професійного та особистісного розвитку, відкриває можливості для кращих умов праці, дозволяє претендувати на вищий рівень компенсації від роботодавця. В свою чергу, сектор корпорацій, держава, неприбуткові організації мають за мету залучати висококваліфікований персонал, який може успішно виконувати якісно нові робочі задачі в умовах швидкоплинного стану бізнес-середовища. Відповідно в даному контексті зростає роль сектору вищої освіти, що готує висококваліфікований персонал. При цьому, ринок праці перебуває під впливом комплексу екзогенних і ендогенних факторів, що зумовлюють його структурні зміни, які діють на пропозицію на даному ринку. В силу цього, дані ключові тенденції в розрізі екосистеми ринку праці прямо або опосередковано відбиваються на секторі вищої освіти, що в рамках принципу ринкових відносин має за мету задовольняти попит з боку ринку праці - що, в свою чергу, перебуває під впливом глибинних структурних змін, що зумовлює нестабільний стан його екосистеми.
Зауважимо, що в результаті глобалізації та діджиталізації міжнародний ринок праці став відкритими для всіх економічних агентів. Зокрема, наразі завдяки широкому застосуванню технологій і стиранню кордонів можливо залучити молодих спеціалістів фактично з будь-якого регіону світу. Зокрема, 61,1% середніх і великих компаній планують залучати ІТ-спеціалістів в рамках підходу аутсорсингу з інших країн світу (рис. 1).
Рис. 1. Частка компаній за групами (залежно від кількості персоналу), що планують залучати ІТ-спеціалістів в рамках аутсорсингу, %, 2021 р.
Джерело: складено на основі даних [19].
Наголосимо, що даний стан ринку праці має як позитивні, так і негативні наслідки. До основних переваг можемо в першу чергу віднести ріст транспарентності ринку праці та посилення можливостей для зайнятості за цільовими напрямками для широких груп випускників в секторі корпорацій, державних органів і неприбуткових організацій. В свою чергу, поміж ключових недоліків виділеного вище сучасного стану глобалізованого діджиталізованого ринку праці можемо назвати формування практики конкурування між випускниками університетів за обмежену кількість робочих місць за рахунок стратегії зниження затрат на оплату їх праці, що в результаті шкодить стану рівності та перспективам їх професійного та особистісного розвитку.
Відповідно такі структурні зміни на ринку праці зумовлюють подальший ріст популярності серед абітурієнтів найбільш престижних закладів вищої освіти та освітніх програм, що мають гарантувати найкращі можливості для успішної зайнятості в умовах інтенсифікації конкуренції між випускниками. Це, в свою чергу, веде до подальшого розшарування сектору вищої освіти та поглиблення стану нерівності.
В світлі вищезазначеного наголосимо, що поєднання роботи та навчання в університеті - з метою оплати навчання - стає дедалі важчим. Так дані щодо сектору вищої освіти в США (рис. 2) свідчать про суттєве зростання кількості годин, що необхідно відпрацювати студенту з метою покриття витрат на навчання в державному закладі вищої освіти (що в американських реаліях є відносно доступними для широких груп за рівнем витрат - відповідно можуть бути використані як адекватний реаліям фактор для порівняння).
Рис. 2. Кількість годин, що необхідно відпрацювати студенту з метою покриття витрат на навчання в державному закладі вищої освіти в США, год., 2000р., 2010р., 2020р.
Джерело: складено на основі даних [20].
Так станом на 2000 р. студенту американського державного університету необхідно було відпрацювати 600 годин для покриття річних витрат на навчання; в свою чергу, станом на 2010 р. цей показник зріс до 800 годин (ріст в 1,3 рази за 10-річний період з 2000 р.); надалі станом на 2020 р. даний показник сягав 900 годин. Відповідно кількість годин, що необхідно відпрацювати для покриття річних витрат на навчання в державному університеті в США з 2000 р. зросла в 1,5 рази, або в абсолютному вимірі на 300 годин, - до 900 годин станом на 2020 р.. Дана тенденція свідчить про, по-перше, ускладнення доступу до вищої освіти особам, що не належать до більш заможних верств населення; по-друге, це вказує на те, що усталена екосистема ринку праці в сегменті молоді (що передбачала адекватне поєднання роботи та навчання в вищому навчальному закладі) не функціонує у відповідний спосіб - студент в рамках намагань покрити витрати на навчання (з метою підвищення своїх позицій на ринку праці) вимушений приділяти роботі суттєво більше часу, що в свою чергу скорочує обсяг ресурсів (таких як час, інтелектуальні та фізичні сили, психологічний стан, інше), що можуть бути направлені на здобуття якісної вищої освіти. Відповідно утворюється системна невідповідність в розрізі даної проблематики.
При цьому дані аналітичного центру Brookings[20] свідчать, що молодь без вищої освіти є найбільш вразливою з точки зору своєї поточної позиції і
перспектив на ринку праці. Дані дослідження Brookings [20] свідчать, що більшість молоді, що не має стабільної зайнятості, складається з осіб, які мають повну (або неповну) загальну середню освіту, і складає 62% від загального обсягу вибірки дослідження (рис. 3).
Рис. 3. Структура безробітної молоді в США в розрізі рівня освіти,
%, 2020р.
Джерело: складено на основі даних [20].
Виділена вищу група, в свою чергу, складається з двох рівнозначних під-груп, а саме осіб віком від 18 до 21 року (37% від загальної вибірки) і осіб віком від 22 до 24 років (25%). З усіх категорій безробітної молоді дані виділені вищі під-групи мають найменший досвід роботи, найнижчі показники охоплення середньою освітою, а також найвищі показники щодо батьківства у віці, молодшому за середній для країни.
Одним з рішень з покращення поточного стану ситуації, що склалася, є залучення населення до вищої освіти вже в більш старшому віці. Зауважимо, що, наприклад, в розрізі спеціальностей ІТ-спрямування в американських університетах, вага студентів, які старші за 26 років, більша, ніж студентів віком до 26 років - 30,8% і 69,2% від загального обсягу вибірки відповідно. В більших деталях віковий склад студентів з даного фаху подано на рис. 4.
Рис. 4. Структура спеціальностей ІТ-спрямування в американських вищих навчальних закладах у розрізі вікового складу студентів, %, 2020 р.
Джерело: складено на основі даних [21].
В світлі наведеного вище аналізу, зауважимо, що сегмент студентів, які перебувають поза віковою групою 18-25 р., не є однорідними за своїм соціально-економічним і демографічним профілем, до того ж їх вимоги до навчання та освітніх цілей суттєво різняться поміж собою. Так студенти з даної групи можуть відвідувати університет з метою розвитку в своїй поточній роботі, а також в межах підготовки до зміни місця роботи за поточним фахом, додатково дане рішення може бути в межах мети зміни професії. Додатково можливими є такі причини як навчання у вільний від роботи час з метою загального особистісного розвитку, а також повернення до університету з метою здобуття кваліфікації в рамках раніше незакінченої вищої освіти (через фінансові або особисті ускладнення в минулому).
Зауважимо, що екосистема ринку праці розвивається в контексті суттєвих технологічних зсувів, що узагальнено набули назви Четвертої промислової революції. Дане соціально-економічне явище за своєю сутністю передбачає комбінування в технологічній рамці онлайн і офлайн середовищ в контексті біологічної сутності людини. Специфічною ознакою Четвертої промислової революції є пришвидшене прийняття технологічних змін з їх оперативною імплементацією в роботу працівників. Відповідно даний технологічний зсув використовується сектором корпорацій першочергово в рамках підвищення рівня продуктивності праці, скорочення рівня операційних і капітальних витрат. В контексті сектору вищої освіти Четверта промислова революція веде не тільки до прийняття нових технологій навчання та менеджменту освіти, але і зумовлює потребу в повноцінній адаптації навчальних програм і університетського середовища до запитів основних стейкхолдерів у нових реаліях екзогенного та ендогенного середовища. В силу цього, дані технологічні зсуви ведуть в першу чергу до симпліфікації, стандартизації, оптимізації, діджиталізації основних робочих задач і процесів. Відповідно це прямо або опосередковано впливає на стан зайнятості на ринку праці, а також потреби випускників вищих навчальних закладів, які виходять на волатильний ринок праці.
Даний технологічний поступ, що має системний характер, веде до такого стану, коли складні роботи вперше були спрощені, стандартизовані та оцифровані. В практичній площині це означало, що такі стандартизовані види робіт можна було виконувати глобально без прив'язки до локації за доволі низьку оплату - завдяки спрощенню робочих задач, застосування сучасних технологій зв'язку та обміну даними. В рамках даного підходу часто артикулювали загрози для зайнятості - в першу чергу, для позицій середньої ланки (натомість низькооплачувана ланка на ринку праці не мала адекватних широко поширених технологічних альтернатив для заміни роботодавцями - що підтримувало рівень зайнятості в даному сегменті на середньостроковому горизонті) [22, с. 296-298].
При цьому технологічний поступ Четвертої промислової революції не впливє на стан зайнятості для вищої ланки найманих працівників, а також сегменту професійних послуг [22, с. 296-298]. Зокрема, враховуючи, що рутинні робочі задачі виконуватимуться машиною, відбудеться зростання попиту на високо освічену робочу силу. Відповідно заклади вищої освіти мають спрямовувати більший фокус на набуття навичок, що необхідні для набуття таких високотехнологічних професій, що потребують поглибленого фаху.
Переважно даний технологічний поступ ґрунтується на впровадженні в практику застосування штучного інтелекту (ШІ) в рамках спрощення, автоматизації, пришвидшення виконання стандартизованих робочих задач. При цьому, ключовою перевагою ШІ є здатність до індивідуалізації шляхом адаптації до потреб, звичок, особистісних характеристик окремого спеціаліста. При цьому, особі необхідно мати, по-перше, глибоку експертизу в грамотному застосуванні інструментарію ШІ для вирішення робочих задач, по-друге, застосовувати креативний підхід (що є унікальною рисою людини - на відміну від машини) в зонах, де дія ШІ є обмеженою або унеможливленою. В результаті, навіть за широкого застосування високих технологій, роль висококваліфікованого персоналу буде критично важливою.
Відповідно дані структурні зміни в розрізі екосистеми ринку праці під впливом ШІ мають бути відображені в секторі вищої освіти. Зокрема, такі зміни не мають обмежитися тільки введенням нових навчальних дисциплін з застосування ШІ майбутніми спеціалістами. Натомість університетам необхідно впровадити відповідне середовище для успішного прийняття технології ШІ, що направлено на його всебічне вивчення з подальшим повноцінним застосуванням в рамках нової екосистеми ринку праці, враховуючи його швидкоплинний стан.
При цьому, знання та навички з застосування сучасних технологій мають набувати не тільки ті, хто прагне бути працевлаштованими в найбільш престижних роботодавців поміж корпорацій, органів державної влади, неприбуткових організацій. Натомість дані технології мають бути опановані також потенційними співробітниками аутсорсингових консалтингових компаній, що, в свою чергу, надають сервіси згаданим вище організаціям. Відповідно високотехнологічна зайнятість не обмежується виключно провідними організаціями у секторах національної економіки - в свою чергу, це має впливати на попит на послуги сектору вищої освіти в даній царині та формування адекватної ціннісної пропозиції для стейкхолдерів.
Висновки
Підсумовуючи, ринок праці є ключовим компонентом соціально-економічного механізму на національному та глобальному рівнях. Сучасні тенденції свідчать про тяжіння бізнесу та інших організацій до залучення висококваліфікованих осіб на ринку праці. У цьому контексті зростає роль сектору вищої освіти, який готує висококваліфіковані кадри. При цьому, сучасні тренди ринку праці та сектору вищої освіти глибоко взаємопов'язані. Так американські статистичні дані свідчать, що поєднувати роботу і навчання в університеті (з метою оплати навчання) стає все важче. Зокрема, кількість годин, що необхідно відпрацювати з метою покриття річних витрати на навчання в державному університеті США, зросла в 1,5 рази, або в абсолютному вираженні, до 900 годин станом на 2020 р.. Відповідно це впливає на поточний стан і перспективи розвитку сектору вищої освіти, профіль випускників закладів вищої освіти, стан попиту та пропозиції на ринку праці.
В контексті структурних змін екосистеми ринку праці необхідно зауважити, що ринок праці розвивається в умовах значних технологічних зрушень, а саме в узелененій формі - Четвертої промислової революції. Даний технологічний поступ утворив стан, за якого складні робочі процеси суттєво спрощені, стандартизовані та оцифровані, що в свою чергу, вимагає від сектору вищої освіти адекватної та своєчасної реакції на дані потреби стейкхолдерів. Зауважимо, що ці зміни вимагають від університетів працювати за напрямком сучасних технологій, зокрема, глибинної аналітики даних, блокчейн, штучного інтелекту. Відповідно в рамках забезпечення коротко- та довгострокового успіху на ринку праці особі необхідно володіти глибокою експертизою в площині грамотного застосування інструментарію провідних технологій в комбінації з творчим підходом до вирішення робочих задач, а також самонавчання.
Перспективами майбутніх досліджень з напрямку є поглиблення аналізу факторів екзогенного та ендогенного спрямування в розрізі екосистеми ринку праці з фокусом на розширення спектру соціально-економічних, соціально- культурних, демографічних факторів аналізу в умовах значної волатильності середовища.
Література:
1. Дельгадо Ж.Е.Р., Бончева А.І. Вища освіта та працевлаштування. Досягнення в бізнес-стратегії та конкурентних перевагах. 2020. №11. С. 132-152.
2. Брехем Дж.К., Арчінгер Ф., Ферінг Дж. Вища освіта та перехід на роботу.Освіта як процес, що триває все життя. 2019. №12. С. 297-323.
3. Море С., Розенблом T. Неповна зайнятість у сфері праці та її вплив на попит на вищу освіту на ізраїльському ринку праці. Ізраїльські справи. 2022. №28(2). С. 316-334.
4. Мемон А.А., Лю З. Оцінка сталого розвитку показників вищої освіти на перехідному ринку праці. Стійкість. 2019. №11(9). С. 2628.
5. Галина С . Лопушняк , Максим І . Скидан Актуальні проблеми економіки №2-3 (248-249), 2022. С. 27-40. URL: https://eco-science.net/wp-content/uploads/2022/03/02- 3.22._topic_-Lopushniak-Halyna-Skydan-Maksym-27-40.pdf(Дата доступу: 30.01.2022).
6. Мішра С., Браун Е. Змінна роль вищої освіти: від соціального/суспільного аспекту до підвищення працевлаштування. Міжнародні перспективи дослідження вищої освіти. 2021. №3. С. 87-99.
7. Грін Ф., ГенсекеГ. Еволюція європейських ринків праці для випускників: пропозиція, попит, неповна зайнятість і оплата. Журнал дослідження ринку праці. 2021. №55(1). С. 1-13.
8. Савкович М. Аналіз взаємозв'язку між вищою освітою та зайнятістю молоді в Сербії. Zbornik Matice Srpske Za Drustvene Nauke. 2021. №180. С. 577-588.
9. Пелінеску Е., Сіміонеску М. Політика вищої освіти та можливості працевлаштування випускників університетів у ЄС-28. Журнал міжкультурного менеджменту. 2019. №11(3). С. 105-133.
10. Лбдула Н.С.С., Махід М.З.А., Хусін, M. Systematic Literature Review of Higher Education and Unemployment in Asian Countries. Міжнародний журнал академічних досліджень економіки, управління та наук. 2022. №11(1). С. 70-91.
11. ГенсекеГ. Проти зерна? Оцінка тенденцій ринку праці випускників у Німеччині за допомогою індикатора вакансій випускників на основі завдань. Дослідження соціальних індикаторів. 2018. №141(2). С. 809-840.
12. Пекураріу Г. Інтеграція випускників вищих навчальних закладів на ринку праці. Європейський огляд прикладної соціології. 2019. №12(19). С. 23-32.
13. Салас-Веласко М. Відображення (не)відповідності університетських ступенів на ринку праці випускників. Журнал дослідження ринку праці. 2021. №55(1). С. 1-23.
14. Османі М., Віраккоді В., Хінді Н. Навички працевлаштування випускників: огляд літератури проти ринкового попиту. Журнал освіти для бізнесу. 2019. №94(7). С. 423-432.
15. Редді M.C.R. Працевлаштування у вищій освіті: проблеми та перспективи. Південноазіатський дослідницький журнал бізнесу та менеджменту. 2019. №1(3). С. 112-117.
16. ГербертІ. П., Ротуелл А. Т., ГловерДж. Л. Працевлаштування випускників, перспективи працевлаштування та готовність до роботи в мінливій сфері професійної діяльності. Міжнародний журнал управління освітою. 2020. №18(2). С. 100378.
17. Чу С.К.В. Інтернатура у ВНЗ. Інструменти соціальних медіа в експериментальному стажуванні. 2020. №1. 31-45.
18. Браун, Дж. Л., Хілі М., МакКреді Т., МакІлвін П. Кар'єрні послуги в вищій освіті Австралії: узгодження підготовки практиків із сучасною практикою. Журнал політики та менеджменту вищої освіти. 2019. №41(5). С. 518-533.
19. Матеріали технологічної консалтингової компанії NIX. «5 найкращих трендів ІТ- аутсорсингу, які пануватимуть у 2021 році». URL: https://www.n-ix.com/top-it-outsourcing- trends-rule/(Дані доступу: 29.01.2022).
20. Матеріали Brookings Institution. «Більшість безробітних молодих людей стикаються з похмурими перспективами роботи». URL: https://www.brookings.edu/blog/the-avenue/
2019/05/15/most-out-of-work-young-adults-face-bleak-job-prospects/ (Дата доступу: 29.01. 2022).
21. Матеріали Департамент зайнятості та економічного розвитку Міннесоти.
«Осмислення повернення ринку праці до вищої освіти для старших випускників». URL: https://mn.gov/deed/newscenter/publications/review/october-2015/higher-education.jsp (Дата доступу: 29.01.2022).
22. Робертсон С., Вайс Л., Різві Ф. Глобальний аукціон: невиконані обіцянки освіти, роботи та доходів. Британський журнал соціології освіти. 2011. №32(2). С. 293-311.
References:
1. Del'gado, Zh.E.R., Boncheva, Л.І. (2020). Vishha osvtta ta pracevlashtuvannja [Higher education and employment]. Dosjagnennja v biznes-strategit ta konkurentnih perevagah - Advances in business strategy and competitive advantage, 11, 132-152 [in Ukrainian].
2. Brehem, Dzh.K., Archinger, F., Fering, Dzh. (2019). Vishha osvita ta perehid na robotu [Higher education and the transition to work].Osvitajakproces, shho trivae vse zhittja - Education as a lifelong process, 12, 297-323 [in Ukrainian].
3. More, S., Rozenblom, T. (2022). Nepovna zajnjatist' u sferi praci ta її vpliv na popit na vishhu osvitu na izrail's'komu rinku praci [Underemployment and its impact on the demand for higher education in the Israeli labor market]. Izratl's'ki spravi - Israeli affairs, 28(2), 316-334 [in Ukrainian].
4. Memon, A.A., Lju, Z. (2019). Ocinka stalogo rozvitku pokaznikiv vishhoi osviti na perehidnomu rinku praci [Assessment of the sustainable development of indicators of higher education in the transitional labor market]. Stijkist' - Stability, 11(9), 2628 [in Ukrainian].
5. Galina, S . Lopushnjak , Maksim І . , Skidan (2022). Aktual'niproblemi ekonomiki - Current problems of the economy, 2-3 (248-249), 27-40. URL: https://eco-science.net/wp-content/uploads/ 2022/03/02-3.22._topic_-Lopushniak-Halyna-Skydan-Maksym-27-40.pdf [in Ukrainian].
6. Mishra, S., Braun ,E. (2021). Zminna rol' vishhoi osviti: vid social'nogo/suspil'nogo aspektu do pidvishhennja pracevlashtuvannja [The changing role of higher education: from social/community to increased employability]. Mizhnarodni perspektivi doslidzhennja vishho'i osviti - International perspectives of higher education research, 3, 87-99 [in Ukrainian].
7. Grin, F., Genseke, G. (2021). Evoljucija єvropejs'kih rinkiv praci dlja vipusknikiv: propozicija, popit, nepovna zajnjatist' і oplata [Evolution of European graduate labor markets: supply, demand, underemployment and pay]. Zhurnal doslidzhennja rinku praci - Journal of labor market research, 55(1), 1-13 [in Ukrainian].
8. Savkovich, M. (2021). Analiz vzaєmozv'jazku mizh vishhoju osvitoju ta zajnjatistju molodi v Serbii [Analysis of the relationship between higher education and youth employment in Serbia]. ZbornikMatice Srpske Za Drustvene Nauke, 180, 577-588 [in Ukrainian].
9. Pelinesku ,E., Simionesku, M. (2019). Politika vishho'i.' osviti ta mozhlivosti pracevlashtuvannja vipusknikiv universitetiv u ЄS-28 [Higher education policy and employment opportunities for university graduates in the EU-28]. Zhurnal mizhkul'turnogo menedzhmentu - Journal of intercultural management, 11(3), 105-133 [in Ukrainian].
10. Abdula , N.S.S., Mahid, M.Z.A., Husin, M. (2022). Systematic Literature Review of Higher Education and Unemployment in Asian Countries [Systematic Literature Review of Higher Education and Unemployment in Asian Countries]. Mizhnarodnij zhurnal akademichnih doslidzhen' ekonomiki, upravlinnja ta nauk - International Journal of Academic Research in Economics, Management and Sciences, 11(1), 70-91 [in Ukrainian].
11. Genseke, G. (2018). Proti zerna? Ocinka tendencij rinku praci vipusknikiv u Nimechchini za dopomogoju indikatora vakansij vipusknikiv na osnovi zavdan' [Against the grain? Assessing trends in the graduate labor market in Germany using a task-based graduate job indicator]. Doslidzhennja social'nih indikatoriv - Study of social indicators, 141(2), 809-840 [in Ukrainian].
12. Pekurariu, G. (2019). Integracija vipusknikiv vishhih navchal'nih zakladiv na rinku praci [Integration of graduates of higher educational institutions in the labor market.]. Cvropejs'kij ogljad prikladnot sociologit - European Review of Applied Sociology, 12(19), 23-32 [in Ukrainian].
13. Salas-Velasko, M. (2021). Vidobrazhennja (ne)vidpovidnosti universitets'kih stupeniv na rinku praci vipusknikiv [Reflection of the (mis)match of university degrees in the labor market of graduates]. Zhurnal doslidzhennja rinkupraci - Journal oflabor market research, 55(1), 1-23 [in Ukrainian].
14. Osmani, M., Virakkodi, V., Hindi, N. (2019). Navichki pracevlashtuvannja vipusknikiv: ogljad literaturi proti rinkovogo popitu [Graduate employability skills: a literature review versus market demand]. Zhurnal osviti dlja biznesu - Journal of education for business, 94(7), 423-432 [in Ukrainian].
15. Reddi, M.C.R. (2019). Pracevlashtuvannja u vishhij osviti: problemi ta perspektivi
[Employment in higher education: problems and prospects]. Pivdennoaziats'kij
doslidnic'kij zhurnal biznesu ta menedzhmentu -South Asian Research Journal of Business and Management, 1(3), 112-117 [in Ukrainian].
16. Gerbert, І. P., Rotuell, A. T., Glover Dzh,. L. (2020). Pracevlashtuvannja vipusknikiv, perspektivi pracevlashtuvannja ta gotovnist' do roboti v minlivij sferi profesijnoi dijal'nosti [Graduate employment, employment prospects, and readiness to work in a changing professional field]. Mizhnarodnij zhurnal upravlinnja osvitoju - International Journal of Educational Management, 18(2), 100378 [in Ukrainian].
17. Chu, S.K.V. (2020). !ntematura u VNZ [Internship at a university]. Instrumenti social'nih media v eksperimental'nomu stazhuvanni - Social media tools in an experimental internship, 1, 31-45 [in Ukrainian].
18. Braun, Dzh. L., Hili M., MakKredi T., Makllvin P. (2019). Kar^rni poslugi v vishhij osviti Avstralii: uzgodzhennja pidgotovki praktikiv iz suchasnoju praktikoju [Careers services in Australian higher education: aligning practitioner training with contemporary practice]. Zhurnal politiki ta menedzhmentu vishhot osviti -Journal of policy and management of higher education, 41(5), 518-533 [in Ukrainian].
19. Materiali tehnologichnoi konsaltingovoi kompanii NIX. «5 najkrashhih trendiv IT-autsorsingu, jaki panuvatimut' u 2021 roci» [Materials of the technology consulting company NIX. "Top 5 IT outsourcing trends that will rule in 2021"]. www.n-ix.com Retrieved from https://www.n-ix.com/top-it-outsourcing-trends-rule/ (Dani dostupu: 29.01.2022) [in Ukrainian].
20. Materiali Brookings Institution. «Bil'shist' bezrobitnih molodih ljudej stikajut'sja z pohmurimi perspektivami roboti» [Proceedings of the Brookings Institution. "Most unemployed young people face bleak job prospects]. www.brookings.edu Retrieved from https://www.brookings.edu/ blog/the-avenue/2019/05/15/most-out-of-work-young-adults-face-bleak-job-prospects/ [in Ukrainian].
21. Materiali Departament zajnjatosti ta ekonomichnogo rozvitku Minnesoti. «Osmislennja povernennja rinku praci do vishhoi osviti dlja starshih vipusknikiv» [Materials Minnesota Department of Employment and Economic Development. "Understanding the Labor Market Return to Higher Education for Older Graduates."]. mn.gov Retrieved from https://mn.gov/deed/newscenter/ publications/review/october-2015/higher-education.j sp [in Ukrainian].
22. Robertson, S., Vajs, L., Rizvi, F. (2011). Global'nij aukcion: nevikonani obicjanki osviti, roboti ta dohodiv [The Global Auction: The Unfulfilled Promise of Education, Jobs, and Income]. Britans'kij zhurnal sociologit osviti - British Journal of the Sociology of Education, 32(2), 293-311 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Формування конкурентоспроможного фахівця. Обґрунтування поглибленого вивчення студентами-медиками у закладах вищої освіти циклу світоглядних дисциплін, які допоможуть їм підвищити професійну культуру та зробити більш конкурентоспроможними на ринку праці.
статья [31,0 K], добавлен 24.04.2018Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.
реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.
реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.
реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009Значення інтернаціоналізації вищої освіти для навчальних закладів та для країни. Розробка державної стратегії та забезпечення підтримки інтернаціоналізаційного процесу; мотивація університетської спільноти до його розвитку, враховуючи міжнародний досвід.
статья [21,0 K], добавлен 07.02.2018Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Підготовка фахівця, затребуваного на ринку праці як одна з головних задач системи вищої освіти в Україні. G Suit for Education - популярна платформа, що використовується в освітньому процесі, в тому числі для організації проектної роботи студентів.
статья [701,0 K], добавлен 21.09.2017Особливості вищої філософської освіти у Греції. Виділяються типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Рівень централізації управління освітою в Греції. рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні.
статья [19,1 K], добавлен 31.08.2017Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.
реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Характеристика системи вищої освіти в Іспанії. Вступ до іспанських університетів. Можливість отримання іспанського гранту для громадян України. Характеристика університетської вищої освіти в Італії. Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 22.12.2010Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010
