Компоненти методичної системи практичного курсу водіння автомобільної техніки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компоненти методичної системи практичного курсу водіння автомобільної техніки

Зеленюх О.М.,

доцент кафедри водіння бойових машин та автомобілів Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Тимко А.Ю.,

ст. викладач кафедри водіння бойових машин та автомобілів Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Канчуга М.К.,

викладач кафедри водіння бойових машин та автомобілів Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Анотація

У статті розглядається методична система практичного курсу водіння автомобільної техніки та характеризуються її компоненти. Методичну систему представлено як цілісне та багатокомпонентне утворення, яке об'єднане інтегрованими взаємопов'язаними системотвірними зв'язками між компонентами. Методична система практичного курсу водіння автомобільної техніки вимагає як теоретичного обґрунтування, так і визначення шляхів удосконалення. Теоретичний аспект пов'язаний, передусім, з поглибленим аналізом усіх компонентів методичної системи. Практична реалізація передбачає виявлення напрямів удосконалення кожного з компонентів методичної системи практичного курсу водіння автомобільної техніки та урахування особливостей практичного курсу водіння автомобільної техніки.

Обґрунтовано, що визначальними компонентами методичної системи Курсу водіння є його цілі та завдання. Схарактеризовано організаційний та змістовий компоненти та шляхи їх удосконалення. Підготовка та організація занять з водіння включає: підготовку керівника заняття; підготовку керівників занять на навчальних місцях; підготовка інструкторів з водіння; вибір і підготовку маршруту та навчальних місць; визначення необхідної кількості машин, засобів технічного і медичного забезпечення заняття; підготовку особового складу і техніки до заняття. Підтверджено, що базовими компонентами методичної' системи є форми, методи та засоби навчання, діагностика та оцінювання результатів професійно-практичної підготовки. Доведена важливість виконання різноманітних вправ. Курс водіння передбачає загальні, контрольні і спеціальні вправи. Основою вправ є цілеспрямоване й багаторазове повторення прийомів та дій для послідовного їх удосконалення. Звернута увага на те, що важливим компонентом методичної системи Курсу водіння є самостійна робота. Наведені приклади пропозицій щодо удосконалення кожного з компонентів методичної системи практичного курсу водіння автомобільної техніки. Ключові слова: вищі військові навчальні заклади, методична система; компоненти методичної системи, практичний курс, водіння автомобільної техніки; вправи, курсанти. курс водіння автомобільний

COMPONENTS OF THE METHODOLOGICAL SYSTEM OF THE PRACTICAL COURSE OF DRIVING AUTOMOBILE EQUIPMENT

The article examines the methodological system of practical course of driving automotive equipment and characterized by its components. The methodological system is represented as a holistic and multicomponent formation, which is combined by integrated interconnected system -forming connections between components. The methodological system of practical course of driving automotive technology requires both theoretical justification and the definition of ways of improvement. The theoretical aspect is primarily related to in -depth analysis of all components of the methodological system. Practical implementation involves the identification of directions of improvement of each of the components of the methodological system of practical course of driving automobile equipment and taking into account the peculiarities of the practical course of driving of automotive equipment.

It is substantiated that the defining components of the methodological system of the course of driving are its goals and objectives. Organizational and content components and ways of their improvement are characterized. The preparation and organization of driving classes includes: preparation of the head of the lesson; preparation of heads of classes at educational places; preparation of driving instructors; choice and preparation of route and training seats; determining the required number of machines, technical and medical supports; preparation of personnel and equipment for the class. It is confirmed that the basic components of the methodological system are forms, methods and means of training, diagnosis and evaluation of the results of vocational training. The importance of performing a variety of exercises has been proven. The driving course involves general, control and special exercises. The basis of the exercises is a purposeful and repeated repetition of techniques and actions for their consistent improvement. Attention is drawn to the fact that an important component of the methodological system of the course of driving is independent work. Examples of proposals for improving each of the components of the methodological system of practical course of driving automotive equipment.

Key words: higher military educational institutions, methodical system; components of the methodical system, practical course, driving automobile equipment; exercises, cadets.

Постановка проблеми. Навчання водінню є складовою частиною технічної (автомобільної) підготовки всього особового складу автомобільної служби, офіцерів і прапорщиків родів військ і служб, курсантів і слухачів військово-навчальних закладів. Потреба у швидкому та якісному опануванні автомобільною технікою та отримання навичок з водіння є сучасною проблемою професійної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів. Якість підготовки майбутніх військових залежить від рівня методичної підготовки викладачів і стану навчально-матеріальної бази вищих військових навчальних закладів. Необхідно постійно знаходити нові, ефективні методичні прийоми, що забезпечують підвищення майстерності особового складу з водіння. Вирішення цієї проблеми потребує оновлення методичної системи практичної підготовки.

У вищих військових навчальних закладах освітній процес має певні особливості, що відображено у наказі Міністра оборони України від 09.01.2020 № 4 "Про затвердження Положення про особливості організації освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти". У ньому зазначено, що освітній процес забезпечує можливість здобуття курсантами загальних та професійних компетентностей у гуманітарній, соціальній, науково-природничій, технічній та військовій сферах, необхідних для професійної діяльності, та їх інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку. В умовах війни проблема оновлення методичної системи практичних курсів стає ще більш актуальною.

Аналіз досліджень. Значна увага до проблеми підвищення рівня професійної підготовки курсантів приділена у дослідженнях вітчизняних науковців (М. Варій, М. Коваль, В. Ягупов [2; 9]) та працях педагогів-практиків (А. Блажко, І. Задорожний, М. Канчуга, М. Мацик, В. Миколайчук, А. Ніколаєв, П. Пенцак, В. Рій та ін. [1; 3-8]).

На думку А. Ніколаєва викладачі практичного курсу "мають використовувати такі методики навчання, які створили б максимальні можливості та сприятливі умови для прояву ініціативності, самостійності і творчості, для якісного контролю за навчально-пізнавальною діяльністю" [6, с. 278]. Успіх практичного навчання "залежить від стратегії практичної підготовки, змісту навчального матеріалу, форм організації освітнього процесу, етапів формування військово-професійних умінь і навичок" [5, с. 116].

Мета статті - охарактеризувати компоненти методичної системи практичного курсу водіння автомобільної техніки та визначення шляхів їх удосконалення.

Виклад основного матеріалу. Методична система практичного курсу водіння автомобільної техніки вимагає як теоретичного обґрунтування, так і визначення шляхів удосконалення. Теоретичний аспект пов'язаний, передусім, з поглибленим аналізом усіх компонентів методичної системи. Практична реалізація передбачає виявлення напрямів удосконалення кожного з компонентів методичної системи практичного курсу водіння автомобільної техніки та урахування особливостей практичного курсу водіння автомобільної техніки.

Система - це скінчена множина функціональних елементів й відношень застосування яких у певній послідовності дає змогу досягти бажаного результату [9, с. 51]. Методичну систему розглядаємо як цілісне та багатокомпонентне утворення, яке об'єднане інтегрованими взаємопов'язаними системотвірними зв'язками між компонентами [1, с. 287].

Достатні умови функціонування процесу професійного навчання будуть забезпечені, якщо "професійно-практична підготовка утворюватиме систему і здійснюватиметься поетапно у міру накопичення курсантами необхідних знань і досвіду" [8, с. 215]. Складовими методичної системи можуть бути як окремі компоненти, так і підсистеми або блоки, наприклад: "теоретико-методологічний

(закономірності, підходи, принципи), змістово-цільовий (мета та зміст навчання військово- спеціальних дисциплін), функціонально-технологічний (функції, методи, засоби й організаційні форми навчання), міжособистісної взаємодії та саморозвитку курсанта (курсанти, колектив, викладачі), діагностично-результативний (прийоми діагностики, оціночні показники професійної компетентності)" [6, с. 278]. Розглянемо основні компоненти методичної системи на прикладі курсу водіння автомобільної техніки (далі Курс водіння).

Базовими компонентами методичної системи Курсу водіння є його цілі та завдання. Навчання водінню повинне бути спрямоване на досягнення високої майстерності управління машинами в різних умовах (обстановки, місцевості, погоди і видимості); на вироблення у курсантів волі, рішучості, сміливості, самостійності і ініціативи; на прищеплення впевненості у високих технічних можливостях машин і відчуття відповідальності; за їх збереження і постійну готовність до використання. Досягнення цих цілей забезпечується вмілою організацією занять командирами; високою методичною підготовкою керівників занять і інструкторів по водінню, застосуванням передових методів навчання; наявністю сучасної навчально-матеріальної бази, що дозволяє проводити заняття за всіма розділами технічної (автомобільної) підготовки; відмінними знаннями курсантів, твердим засвоєнням ними прийомів безпечного управління машинами в різних умовах тощо.

Організаційний компонент методичної системи Курсу водіння передбачає: підготовку керівника заняття; підготовку керівників занять на навчальних місцях; підготовка інструкторів з водіння; вибір і підготовку маршруту (ділянки) водіння та навчальних місць; визначення необхідної кількості машин для водіння, сил і засобів для оточення, регулювання, технічного і медичного забезпечення заняття; підготовку особового складу і техніки до заняття.

Змістовий компонент методичної системи Курсу водіння враховує те, що вищий військовий навчальний заклад має право, відповідно до змін у технологіях автомобільного транспорту, організації праці, регіональних умов тощо, самостійно визначати варіативний компонент змісту освіти (до 20 відсотків у межах загального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 відсотків навчального предмета із професійно-практичної підготовки). Варіативність даного компоненту сприяє опануванню автомобільною технікою в складних умовах бойової обстановки, який вимагається від випускників в ході виконання майбутніх бойових та навчально-бойових завдань [4, с. 689].

Навчання водінню машин проводиться на автодромі і на місцевості, як на одиночних машинах, так і у складі колон. Не менше 30% занять по практичному водінню машин повинне проводитися вночі. Тому викладачі-практики пропонують відповідні зміни в розділи "Будова та основи експлуатації автомобілів багатоцільового призначення", "Основи керування автомобілем та безпека дорожнього руху", "Практичне водіння автомобілів", зокрема щодо використанням приладів нічного бачення [3]. На вивчення розділу "Основи керування автомобілем та безпека дорожнього руху" виділяється 24 навчальні години, з них 14 - на самостійну роботу, практичні заняття в даному розділі робочою програмою не передбачені, що є помилковим, адже оволодіти наприклад способами надання першої медичної допомоги після дорожньо-транспортної пригоди, без їх практичного відпрацювання - неможливо. Результати виконання вправ Курсу водіння (техніка водіння) оцінюються згідно з умовами, наведеними в кожній вправі, з урахуванням загальних помилок, допущених при виконанні вправи (завдання) [3, с. 293].

Важливими компонентами методичної системи є форми, методи та засоби навчання. При навчанні застосовуються методи розповіді, бесіди і показу з використанням технічних засобів навчання, при цьому використовуються сигнали управління. Методи навчання визначаються керівником заняття залежно від рівня підготовленості курсантів.

Практичні методи є базовими на практичних заняттях Курсу водіння. Важливим є виконанні різноманітних вправ. Основою вправ є цілеспрямоване й багаторазове повторення прийомів та дій для послідовного їх удосконалення. Саме вправи забезпечують якісне формування професійних умінь і навичок.

Курс водіння містить загальні, контрольні і спеціальні вправи для підготовки і вдосконалення професійної майстерності водіїв, які включають відпрацювання всіх питань, необхідних для освоєння навичок вмілого і безпечного управління машиною. (див. таблицю 1).

Вправи Курсу водіння відпрацьовуються в певній послідовності: вивчаються умови, порядок і правила виконання вправи; проводиться показ прийомів водіння; проводиться тренування (на тренажерах та машинах); відпрацьовується вправа (завдання) по елементах і в цілому. На заняттях по водінню від курсантів необхідно добиватися постійного спостереження за дорожньою обстановкою, знаками, засобами сигналізації і сигналами регулювальників; правильного розрахунку траєкторії руху машин, особливо при маневруванні в обмежених проїздах; вироблення професійних навиків шляхом багатократного повторення вправи; набуття навиків контролю за показниками контрольно-вимірювальних приладів; розвитку самостійності, швидкої реакції, "відчуття машини"; набуття осмислених дій при управлінні машиною, вміння прогнозувати дорожню ситуацію і попереджати дорожньо-транспортні події. Зміст загальних вправ та типові помилки під час їх виконання наведені у таблиці 2.

Необхідно враховувати, що найбільш гнучкими є спеціальні вправи. Їх зміст та умови виконання можуть уточнюватися і доповнюватися. Викладачі практики пропонують оновлення в наступних напрямах: "збільшення практичної складової за видами навчальних занять, виконання під час занять практичних завдань з водіння... виконання нормативів з технічної підготовки та повинна бути закладена вимога до курсантів - під час проведення практичних занять з водіння автомобілів бути екіпірованим бронежилетом, каскою та особистою зброєю" [3, с. 291]. Зміст спеціальних вправ та типові помилки під час їх виконання наведені у таблиці 3.

Перспективним є використання кейс-метода під час виконання спеціальних вправ та розв'язання навчально-бойових задач у процесі освоєння Курсу водіння. Кейс-метод дає змогу визначити послідовність дій: характеристика навчально- бойової задачі; з'ясування об'єктів та суб'єктів процесу; характеристика взаємодії учасників; визначення причин, що ускладнють ситуацію;

конкретизація завдання, яке необхідно розв'язати; проектування рішення; конструювання, що передбачає операції з поєднання всіх компонентів процесу відповідно до мети задачі; аналіз результатів розв'язання задачі [2, с. 183].

Таблиця 1

Види вправ під час практичного курсу водіння автомобільної техніки