Особливості формування культури гендерних відносин студентів закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування культури гендерних відносин студентів закладів вищої освіти

Олійник Наталія Анатоліївна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри початкової освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Імбер Вікторія Іванівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри початкової освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Комарівська Надія Олегівна

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри початкової освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Анотація

У статті висвітлюється формування культури гендерних відносин студентської молоді у закладах вищої освіти. Проблема формування культури гендерних відносин студентської молоді на засадах розуміння гендеру й гендерної рівності зумовлена нагальною потребою в якнайшвидшому подоланні гендерних стереотипів і дискримінації чоловіків і жінок у сучасному українському суспільстві. Ефективне керівництво формуванням культури гендерних відносин студентів передбачає врахування психологічних особливостей студентської молоді, адже саме в юнацькому віці відбувається соціалізація, набуття соціальної зрілості, розвиток вмінь виконувати різні соціальні ролі, налагоджувати позитивні стосунки. На теоретичному рівні автори обґрунтовують необхідність організації освітньої діяльності молоді на основі усвідомлення провідних ідей гендерного підходу, що сприяє створенню необхідних умов для реалізації їхнього індивідуального потенціалу розвитку, формування навичок конструктивної міжгендерної взаємодії, і як результат, ефективно впливає на формування культури гендерних відносин. Автори розглядають особливості студентського віку і зауважують, що саме у студентському віці формується гендерна ідентичність молоді. Визначено низку проблемних чинників в освіті які впливають на формування культури гендерних відносин. Відзначено, що гендерна ідентичність студентів розвивається в сімейному, соціальному статусі та професійній освіті та залежить від соціально-педагогічних детермінантів (сім'ї, школи, офіційного та «прихованого» освітнього плану, педагогів, соціальних мереж). Зауважено, що створення гендерно-орієнтованого освітнього середовища передбачає низку умов: створення умов для розкриття потенціалу та розвитку професійної мотивації; проведення заходів для інформування та мотивації молоді; розвиток жіночого лідерства; інформаційне забезпечення; позааудиторна робота студентської молоді, стимулювання дівчат і жінок на вибір нестереотипної кар'єри STEM.

Ключові слова: гендерна культура; індивідуальний потенціал розвитку; формування культури гендерних відносин, заклади вищої освіти, педагоги.

Abstract

FEATURES OF THE FORMATION OF A CULTURE OF GENDER RELATIONS OF STUDENTS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Oliinyk Nataliia Anatolyivna, Anatoliivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Primary Education Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Imber Viktoriia Ivanivna Anatoliivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Primary Education Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Komarivska Nadiia Olehivna Anatoliivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Primary Education Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

The article highlights the formation of the culture of gender relations of student youth in institutions of higher education. The problem of forming a culture of gender relations among student youth based on the understanding of gender and gender equality is determined by the urgent need to overcome gender stereotypes and discrimination between men and women in modern Ukrainian society as soon as possible. Effective management of the formation of the culture of gender relations of students involves taking into account the psychological characteristics of student youth, because it is during youth that socialization takes place, the acquisition of social maturity, the development of skills to perform various social roles, and establish positive relationships. At the theoretical level, the authors justify the need to organize the educational activities of young people based on awareness of the leading ideas of the gender approach, which contributes to the creation of the necessary conditions for the realization of their individual development potential, the formation of the skills of constructive intergender interaction, and as a result, effectively affects the formation of a culture of gender relations. The authors consider the peculiarities of student age and note that it is during student age that the gender identity of young people is formed. It is noted that the gender identity of students develops in family, social status and professional education and depends on socio-pedagogical determinants (family, school, official and "hidden" educational plan, teachers, social networks). A number of problematic factors in education that influence the formation of a culture of gender relations have been identified. It was noted that the creation of a gender-oriented educational environment requires a number of conditions: the creation of conditions for revealing potential and developing professional motivation; conducting events to inform and motivate young people; development of female leadership; information support; extracurricular work of student youth, encouraging girls and women to choose non-stereotypical STEM careers.

Keywords: gender culture; individual development potential; formation of a culture of gender relations, institutions of higher education, teachers.

Постановка проблеми

гендерні відносини студент освіта

Входження України до світового та європейського соціокультурного простору передбачає досягнення рівноправності за ознакою статі, як вагомого чинника стабільного розвитку економіки та культури держави. Важливими завданнями держави є формування нового гендерного світогляду, виховання культури гендерних відносин, тендерної рівності, що охоплює всі сфери соціальних та міжособистісних відносин.

Передумовою для впровадження ідей гендерної рівності у суспільну практику є законодавче забезпечення та положення нормативних документів: Конституція України (1996 р.), Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 р.), Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (2012 р.), «Національна стратегія у сфері прав людини» (2015 р.), «Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року» (2022 р.) та ін., що актуалізують необхідність формування культури гендерних відносин та вимагають нових підходів до професійної підготовки молоді.

Сучасна система вищої педагогічної освіти, як середовище зростання особистості у професійному, громадському та сімейному житті, спрямована на виховання нового покоління вчителів, які б поєднували професіоналізм з гуманістичними цінностями, загальною, професійною та гендерною культурою, від яких залежить гідне виховання культури підростаючого покоління та побудова ефективної траєкторії особистісного та кар'єрного зростання й досягнення економічної стабільності суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив виявити, що проблема формування культури гендерних відносин та дотичні до неї питання перебували в полі зору науковців, зокрема, Дж. Батлер, В. Гайденко, А. Гриценко, І. Кон, В. Менжулін та ін. розглядають філософські аспекти гендеру; Н. Гусак, В. Олійник - виокремлюють особливості тендерної політики в Україні; Т. Говорун , Н. Городнова, К. Мілет, О. Щотка та ін. надають обґрунтування психологічних засад гендеру та його похідних; Л. Вовк, І. Кизима, Л. Москальова, Н. Олійник, С. Харченко, О. Цокур та ін. здійснюють гендерні дослідження освітніх процесів; С. Вихор, Т. Голованова, О. Кікінежді, І. Мунтян, С. Яшник та ін. досліджують проблему формування гендерної культури студентської молоді.

Науковці розглядають культуру гендерних відносин як особливе соціальне явище, сукупність матеріальних і духовних цінностей, норм, традицій, які суспільство використовує для збереження й передачі соціального досвіду, комунікації та регуляції поведінки представників певної соціальної статі - жіночої й чоловічої; важливу сферу життя суспільства, яка охоплює систему освіти, установи й організації, що забезпечують її розвиток та функціонування; складову загальної культури, як особливий вид культури суспільства та конкретної людини, як суб'єкта суспільних відносин [9].

Проблеми навчання і виховання студентів закладів вищої освіти розкриті у дослідженнях І. Данченко (готовність викладачів до формування соціальної зрілості студентів), С. Демченко (гендерна культура студентів як засіб гуманізації освітнього середовища), О. Осаульчик (творчий потенціал студентів у позааудиторній діяльності), Д. Щепової (формування професійних цінностей студентів) та інших вчених. У науковій площині недостатньо конкретизованих розвідок з питань формування культури гендерних відносин та пов'язаних з нею якостей особистості студентської молоді; в деяких дослідженнях іноді бракує сталості й глибинного розуміння, а особливості формування культури гендерних відносин студентів педагогічних закладів освіти не були предметом спеціального дослідження науковців.

Мета статті - проаналізувати та визначити основні напрями та особливості роботи щодо формування культури гендерних відносин студентів закладів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж зосередити увагу на особливостях формування культури гендерних відносин студентів у закладах вищої освіти, вважаємо за доцільне розглянути психологічні особливості юнацького віку, без урахування яких неможливо планувати освітній процес, визначити дієвість тих чи інших педагогічних технологій, визначати їх ефективність. Юнацький вік, який є предметом уваги науковців як у закордонній, так і у вітчизняній соціології, психології, педагогіці, розглядається як перехідний і критичний період у розвитку індивіда, характеризується поглибленим самопізнанням, вибором ціннісно-змістових орієнтирів, рефлексією й початком самостійного життєвого шляху[1; 6; 8; 10]. Ефективне керівництво формуванням культури гендерних відносин студентів передбачає врахування психологічних особливостей студентської молоді, адже саме в юнацькому віці відбувається соціалізація, набуття соціальної зрілості, розвиток вмінь виконувати різні соціальні ролі, налагоджувати позитивні стосунки.

Центральним процесом розвитку дівчат та юнаків періоду студентської юності, особливо на початковому етапі навчання у закладах вищої освіти, є становлення гендерної ідентичності, що характеризується розвитком статевої самосвідомості, досягненням емоційної зрілості, сформованістю цілісного образу «Я» за маскулінним чи фемінним типом й відповідністю поведінки. Про це йдеться у дослідженні І. Терзі, де автор з'ясовує, спираючись на розвідки І. Кон, що складність становлення тендерної ідентичності студентів молодших курсів закладів вищої освіти полягає, з одного боку, в тому, що вони прагнуть відповідати гендерним стереотипам студентської групи, статево-рольовим вимогам суспільства, а з іншого, - намагаються зрозуміти особливості самототожності, цілісності образу Я, здійснити самосприйняття власної унікальності жіночоїУчоловічої індивідуальності, зробити вибір у прийнятті гендерної ідентичності: маскулінної, фемінної або андрогінної, що відповідає внутрішнім потребам дівчини/юнака, надає спрямованості діяльності, сприяє освоєнню відповідної статево-рольової поведінки. Автор виокремив основні типи гендерної ідентичності: адекватний, інвертований, віководиференційований, недиференційований, інфантильний [9].

Вслід зауважити, що у становленні типів гендерної ідентичності в період студентської юності важливе значення має спілкування, предметом якого є студенти - дівчата та юнаки як суб'єкти міжособистісних взаємин. Як правило, в цей період з'являється прагнення до спілкування з однолітками протилежної статі, особливого значення набувають почуття дружби й кохання.

Поєднання життєвих цілей і перспектив друзів при збереженні індивідуальності та при повазі до особливостей кожного можливе тільки на основі відносно стабільного образу «Я» дівчини та юнака. Становлення статевої ідентифікації, яке активно формується в підлітковому віці [5], в юнацькому вже набуває чітко сформованих ознак.

Саме в юнацькому віці молодь перебуває у референтній групі, де прагне отримувати статус серед своїх ровесників. Важливо зауважити, що суттєвим є бажання юнаків та дівчат гетеросоціалізуватися, тобто налагодити та підтримати дружнє спілкування з людьми обох статей. Дружба - вид стійких, індивідуально-виборчих міжособистісних відносин, що характеризуються взаємною прихильністю учасників, посиленням процесів афіліації, взаємних очікувань відповідних почуттів [3]. Розвиток дружби передбачає взаєморозуміння, відвертість та відкритість один до одного, довіру, активну взаємодопомогу, взаємний інтерес до справ і переживань інших, щирість та відкритість. Ідеалізація друзів і дружби, що мала місце в ранній юності, в період власне юності послаблюється Відповідно, якщо у 15-16 років головним конфідентом (особою, з якою обговорюються особисті проблеми), зазвичай, є друг своєї статі, то пізніше це місце займає коханий (кохана). Ми цілком поділяємо думку Ю. Баурової щодо необхідності формування культури гендерних взаємин, в основі яких - егалітаризм, соціальна справедливість, гендерне партнерство, гендерна толерантність [1, с. 93]. Поведінка юнаків та дівчат іноді є суперечливою: до позитивних особистісних проявів (розвиток інтелектуальних і моральних складових особистості, світогляду, бачення майбутнього, юнацький романтизм, довіра людей які мають певний авторитет) додаються тенденції негативізму, гіпертрофоване зацікавлення сумнівними субкультурами, схильність до емоційно перебільшених переживань та гедоністичних потягів.

Психолог І. Кон вказує на специфіку статево-рольової поведінки в період студентської юності: зростає інтерес до іншої статі; відбувається вибір форм поведінки, прямо або опосередковано пов'язаних зі статевою роллю, рольовими атрибутами, випереджальне стійке й більш персоніфіковане засвоєння статевої ролі дівчатами, що пов'язано, як правило, зі значним впливом на них матерів, у порівнянні з батьківським впливом на юнаків [10].

Слід зауважити, що сучасна молодь досить гостро відчуває вплив гендерних стереотипів, однак не схильна протиставляти себе навколишньому оточенню. Відповідність поведінки прийнятим у суспільстві стереотипам негативно впливає на психологічний стан студентів (хлопців і дівчат), цим самим зменшує можливості для самореалізації особистості. «Жінки частіше не реалізують себе повноцінно в професійній сфері, чоловіки відчувають підвищені емоційні навантаження через «виключно чоловічу відповідальність за матеріальне становище сім'ї», а з іншого боку, не повною мірою реалізують себе у внутрішньосімейному житті» [4].

Цікавою і правомірною є бачення Т. Мартинової щодо конкретизації психологічних механізмів становлення гендерної ідентичності: у юнацькому віці провідними на її думку є прийняття/неприйняття соціальних цінностей суспільства, рефлексія та саморефлексія щодо відтворення гендерних стереотипів, ставлення до егалітарних настанов, орієнтації на соціокультурні норми паритетності статей та вибору андрогінних моделей поведінки [5, с. 249].

Слід не забувати про те, що гендерна ідентичність студентів розвивається в сімейному, соціальному статусі та професійній освіті і відповідно залежить від соціально-педагогічних детермінантів (сім'ї, школи, офіційного та «прихованого» освітнього плану, педагогів, соціальних мереж), при формуванні культури гендерних відносин студентської молоді передусім слід ураховувати специфіку юнацького віку, коли відбувається становлення індивідуальності та усвідомлення себе як дорослої людини з відповідними правами й обов'язками, становлення гендерної ідентичності, ідентифікації, пошук себе в реалізації нових ролей, актуалізація потреби в активному ставленні до себе, об'єктивне збільшення в житті молодої людини кількості складних життєвих ситуацій, які потребують подолання, вибір форм поведінки, пов'язаних зі сприйняттям соціальною та статевою роллю, розвиток відповідальності у відносинах, прояв емоційно-ціннісного ставлення до статей, виявлення готовності до шлюбних відносин, формування уявлень про майбутнє, збільшення можливостей щодо реалізації активних форм у професійній підготовці, спеціалізація в обраній професії чи свідома зміна професії. Сприятливість юнацького віку та психологічні особливості гендерних взаємин (формальна підтримка тендерної рівності та реальне відтворення традиційних моделей поведінки; прояви гендерної сегрегації під час вибору професії; намагання відповідати стереотипам й одночасно виявляти індивідуальність; різниця в життєвих цінностях юнаків та дівчат; низький рівень гендерної чутливості жінок і чоловіків та ін.) зумовлюють необхідність професійного впливу з метою формування культури гендерних відносин [7. С. 300].

На основі аналізу наукових досліджень можемо констатувати, що агентами гендерної соціалізації особистості є: батьки, друзі, знайомі та інститути соціалізації (система освіти, культура в цілому). Саме ці агенти впливають на конструювання гендерної ідентичності, забезпечують культурну трансляцію гендерних правил та норм поведінки, гендерних стереотипів та гендерних ролей.

На нашу думку найбільше на формування культури гендерних відносин є заклади вищої освіти, де молодь набуває якостей суб'єкта, формуючись як особистість. Чинниками впливу освітнього середовища закладів вищої освіти постають специфічне соціокультурне оточення, поліструктурність спілкування, егалітарність настанов та орієнтацій. Саме тому процесом формування культури гендерних відносин ґрунтується на врахуванні первинної соціалізації, що пов'язана з несвідомими механізмами засвоєння культури гендеру, та на акцентуванні вторинної соціалізації, яка передбачає активізацію когнітивних механізмів (сприйняття, освоєння, засвоєння, закріплення, усвідомлення, присвоєння цінностей культури, їх творче перетворення), з урахуванням психологічних механізмів гендерної соціалізації, а саме: процесу ідентифікації (що розкриває психоаналітична теорія), диференціального підсилення та диференціального моделювання (що висвітлює теорія соціального навчання та статевої типізації), процесів усвідомлення та розуміння статевих соціальних ролей (що окреслює теорія когнітивного розвитку), гендерних схем (що з'ясовує теорія гендерних схем), соціальних очікувань та конформності особистості (що досліджує нова психологія статі)[4].

Однак, слід зауважити, що формування культури гендерних відносин залежить від низки проблемних чинників в освіті: недостатньо високого рівня тендерної компетентності педагогічного складу та, як наслідок, трансляція стереотипного погляду на тендерні відносини у процесі педагогічної діяльності; діяльність окремих закладів освіти та спеціалістів у розвитку гендерної освіти не скоординована та носить фрагментарний характер; відсутня система підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів у галузі гендерної освіти; слабке адміністративне стимулювання та підтримка зі сторони органів управління освітою інноваційної діяльності в напрямі формування культури гендерних відносин [10].

Т. Голованова у своїй роботі зазначає, що саме вищий освітній заклад має давати можливість молоді розвивати індивідуальні здібності та інтереси, незалежно від приналежності до тієї чи іншої статі, протистояти традиційним стандартам у відносинах статей. Для цього педагогічний колектив повинен мати гендерну чутливість, володіти методикою гендерного підходу до процесу гендерної соціалізації студентської молоді. Адже у процесі формування культури гендерних відносин студентів пріоритетне місце залишається за педагогом, який своєю особистою поведінкою, ставленням до студентів, читаним матеріалом, що використовуються принципами, стратегіями та тактиками здійснює процес гендерно орієнтованої освіти.

Звернемо увагу, що актуальність формування культури гендерних відносин студентської молоді посилюється домінуванням в освітніх програмах дисциплін професійної підготовки, що дещо зменшує можливість набуття гендерноорієнтованих знань, і пріоритету їх акцентування саме у змісті дисциплін загальної підготовки та у позааудиторній роботі.

Створення гендерно-орієнтованого освітнього середовища передбачає: створення умов для розкриття потенціалу та розвитку професійної мотивації, сприяння покращенню якості підготовки та затребуваності на ринку праці студентства незалежно від статі; проведення заходів для інформування та мотивації дівчат і жінок на вибір нестереотипної кар'єри STEM (наука, технології, інженерії, математика); надання суб'єктам освітнього процесу повної та вичерпної інформації про можливість професійного самовизначення відповідно до особистісних здібностей та інтересів поза рамок стереотипних уявлень про жіночі/чоловічі професії та види діяльності; підтримка жіночого лідерства в освітньому середовищі закладу вищої освіти; просторово- предметне оформлення, що включає бібліотечні фонди та інформаційні ресурси закладів вищої освіти, інформаційні стенди з матеріалами на гендерну тематику; навчально-методичні розробки на допомогу кураторам та викладачам закладів освіти; гендерно чутливе візуальне оформлення просторово-предметного середовища закладу освіти (стенди, плакати, брошури, дошка оголошень) та інш; залучення та участь студентів у позааудиторній роботі, направленій на формування культури гендерних відносин з акцентом на засвоєння сучасних наукових ґендерних знань як основи ціннісного ставлення до егалітарних ідеалів. Розширення форм позанавчальної діяльності сприяє створенню у закладах вищої освіти умов для різнобічного розвитку та самореалізації студентства, апробації професійних знань та навичок, реалізації міжпредметних зав'язків, формування загальних компетенцій майбутніх фахівців тощо.

Як педагогічно доцільна форма організації вільного часу студентів, відзначає Н. Олійник, позааудиторна робота характеризується позанормативністю (проявляється у відсутності регламентації її змісту, форм та методів), індивідуалізацією (орієнтованість на потреби та інтереси студентів), і втілює різноманітні види соціального досвіду, який засвоюється у процесі соціалізації [6, с. 805]. З огляду на педагогічний вплив на соціалізацію створюються виняткові умови для деконструкції гендерних стихійно засвоюваних стереотипів, розкриття демократичного та гуманістичного потенціалу егалітарних цінностей.

Відтак, важливою є не лише роль викладача та професійна підготовка, а й особистісний професіогенез, на який дедалі частіше звертають увагу сучасні дослідники професій, психологи, педагоги. Науковці використовують поняття «професіогенез», що означає розвиток особистості, зміни та перетворення її психологічної структури, які зумовлені засвоєнням і здійсненням професійної діяльності. Цей процес особистісного розвитку та становлення професіонала від початківця до майстра своєї справи, кваліфікованого спеціаліста залежить від розвитку системи професій, від освітніх систем, від соціальних та економічних умов, за яких здійснюється відповідна професійна діяльність [8].

Науковці зауважують, що особистісний професіогенез відбувається за напрямами: внутрішньо-ресурсний (нагромадження спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для певного виду діяльності, розвиток мотивації до професійної діяльності, формування особистісних якостей, які допоможуть у професійній діяльності, здатність до комунікації, рефлексія, формування власного стилю роботи, зростання рівня професійної автономії); зовнішньо-ресурсний (накопичення соціальних регуляторів у певній професійній спільноті, освоєння соціального простору професії, відповідних матеріалів та інформаційних засобів професійної діяльності).

Особистісний і професійний розвиток зумовлюють один одного: з одного боку, ознаки особистості (потреби, інтереси, рівень домагань, інтелектуальні особливості тощо) суттєво впливають на вибір професії та подальший професійний розвиток, вони можуть сприяти досягненню професійної майстерності, творчій самореалізації, а можуть стати на заваді професійному становленню [9]. Кожне професійне середовище поступово декларує вимоги, яким повинна відповідати особистість, щоб її визнали професіоналом. Відтак, результатом впливу професії на особистість є своєрідність психологічного складу представників певних професійних груп.

Отже, важливим складником формування культури гендерних відносин є період навчання в закладі вищої освіти, коли відбувається особистісне й професійне зростання особистості. Професійна підготовка у закладах вищої освіти передбачає не лише набуття та опанування компетентностями необхідними для професійної діяльності, а й формування особистісних якостей, виховання культури, й культури гендерних відносин, зокрема, що уможливить досягнення успіху на професійному та особистісному рівнях. Основним спрямуванням процесу формування культури гендерних відносин студентів є їх особистісний розвиток, створення сприятливих умов для всебічного розвитку та самореалізації.

Вплив педагога відбувається через механізми особистісного професіогенезу, що відбувається через формування в особистості внутрішніх ресурсів професійної діяльності (засвоєння компетентностей необхідних для професійної діяльнсоті, розвиток мотивації професійної праці, формування особистісних якостей, формування індивідуального стилю професійної діяльності, підвищення рівня професійної автономії) та через засвоєння особистістю зовнішніх ресурсів професійної діяльності, що супроводжується нагромадженням певних норм і правил у професійній спільноті, освоєнням особливостей професії, відповідних засобів професійного зростання.

Формування культури гендерних відносин студентів - це процес розвитку та саморозвитку особистості, що визначає спосіб формування нею власної життєдіяльності у всіх сферах суспільних відносин на основі егалітарних цінностей та рівноправності, що відбувається під впливом умов навчання та виховання у вищій школі.

Література:

1. Баурова Ю.В. Гендерний підхід в освіті: погляд на проблему. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 2010. Вип. 3. С. 93-97

2. Сайт журналу. «Всеукраїнська мережа центрів ґендерної освіти ВНЗ» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gendercenter.net.ua

3. Голованова Т. П. Теорія і практика формування ґендерної рівності студентської молоді : [монографія]. Запорізький національний університет, 2007. 338 с.

4. Кравець В. Ґендер у педагогічній парадигмі вузівської системи: виклики та відповіді. Українознавчий альманах, 2010. Вип. 4. С. 113-117.

5. Мартинова Т. М. Гендерний підхід у педагогіці вищої школи. Закарпатський вісник, 2004. С. 249-251.

6. Олійник Н., Басюк А. Гендерні відмінності морального розвитку молодших школярів. Тези доповідей. V Міжнародна науково-практична конференція «Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» (січень 24-26. 2021). Київ, 2021. С. 805-810

7. Олійник Н. А., Імбер В. І., Білик Т. С. (2022). Гендерні особливості ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів. Інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці кадрів: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2022. №60. С. 58-63.

8. Закон України «Про забезпечення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

9. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіту». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/other/4849

10. Шишлова Є. Прихований зміст професійної освіти: ґендерний аспект. Людський капітал, 2016. С. 50-52.

11. Шевченко З. В. Словник ґендерних термінів. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю., 2016. 324с.

References:

1. Baurova Yu.V. (2010).Hendernyi pidkhid v osviti: pohliad na problemu. [Gender approach in education: a view of the problem]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia - Scientific Bulletin of Uzhhorod University, 3, 93-97 [in Ukrainian].

2. Sait zhurnalu «Vseukrainska merezha tsentriv gendernoi osvity VNZ» [Site of journal. «All-Ukrainian network of gender education centers of higher education institutions»]. gendercenter.net.ua. Retrieved from: http://gendercenter.net.ua. [in Ukrainian].3. Holovanova T. P. (2007). Teoriia ipraktykaformuvanniagendernoi rivnosti studentskoi molodi [Theory and practice of the formation of gender equality among student youth], Zaporizhzhia. [in Ukrainian].

4. Kravets V. (2010). Gender u pedahohichnii paradyhmi vuzivskoi systemy: vyklyky ta vidpovidi. [ Gender in the pedagogical paradigm of the university system: challenges and answers]. Ukrainoznavchyi almanakh. - Ukrainian studies almanac, 4, 113-117. [in Ukrainian].

5. Martynova T. M. (2004). Hendernyi pidkhid u pedahohitsi vyshchoi shkoly. [Gender approach in higher school pedagogy]. Zakarpatskyi visnyk-TranscarpathianHerald, 249-251. [in Ukrainian].

6. Oliynyk N., Basyuk A. (2021) Gender differences in the moral development of primary school children. [Gender differences in the moral development of younger schoolchildren]. Proceedings from MIIM V Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Priorytetni napriamy rozvytku nauky i tekhniky» - The 5th International scientific and practical conference «Priority directions of science and technology development». (pp. 805-810). Kyiv. [in Ukrainian].

7. Oliinyk N. A., Imber V. I., Bilyk T. S. (2022). Henderni osoblyvosti tsinnisnykh oriientatsii studentiv zakladiv vyshchoi osvity. [Gender features of value orientations of students of higher education institutions]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problem - Information technologies and innovative methods of training in personnel training: methodology, theory, experience, problems, 60, 58-63 [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Pro zabezpechennia rivnykh prav ta rivnykh mozhlyvostei zhinok i cholovikiv». [Law of Ukraine «On ensuring equal rights and equal opportunities for women and men»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].

9. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy «Pro vprovadzhennia pryntsypiv hendernoi rivnosti v osvitu». [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On the implementation of the principles of gender equality in education»]. (n.d.). osvita.ua/legislation/other/484. Retrieved from: http://osvita.ua/legislation/other/4849 [in Ukrainian].

10. Shyshlova Ye. (2016). Prykhovanyi zmist profesiinoi osvity: gendernyi aspekt. [The hidden content of professional education: the gender aspect]. Liudskyi capital - Human capital, 50-52. [in Ukrainian].

11. Shevchenko Z. V. (2016). Slovnykgendernykh terminiv. [Dictionary of gender terms]. Cherkasy: vydavets Chabanenko Yu. 324 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru