Формування основ естетичної культури дітей дошкільного віку засобами музичної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Формування основ естетичної культури дітей дошкільного віку засобами музичної діяльності

Заїка Олена Яківна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри дошкільної педагогіки і психології

Анотація

Проблема формування естетичної культури виступає одним із важливих завдань освіти дітей дошкільного віку на сучасному етапі.

Естетична культура є важливим чинником гуманістичного спрямування виховного процесу, пріоритету в ньому загально-людських і культурно- національних цінностей.

Естетична культура розуміється як єдність естетичних почуттів і емоцій, естетичних оцінок, смаків, ідеалів, знань, умінь, здібностей, потреб, творчих навичок, які необхідні для прояву, розгортання естетичних аспектів у всіх видах і формах діяльності.

Процес формування естетичної культури дошкільника - це цілеспрямований педагогічний процес естетичного впливу на дитину, включення її в естетичну діяльність, організовану педагогом і здійснювану ним сумісно з дітьми.

Провідну роль у формуванні естетичної культури особистості відіграє мистецтво, зокрема музика. Музична діяльність дошкільників - один із різновидів мистецької діяльності, що виражає процес і результат відтворення художніх образів дітьми, різні способи, засоби пізнання дітьми музичного мистецтва, за допомогою яких здійснюється формування естетичної культури дошкільника.

Основу процесу формування музично-естетичної культури складає спілкування з музикою, яке базується на сприйманні музичного мистецтва, виконавській та творчій музичній діяльності.

Перший етап формування музично-естетичної культури передбачає формування у дітей загальної установки на зацікавленість та позитивне ставлення до музичного мистецтва загалом, сприймання його як складової життєдіяльності.

Змістом другого етапу роботи є опанування художньо-естетичною мовою музичного мистецтва, розширення досвіду сприйняття, відтворення і трансляції музичних творів, збагачення емоційно-почуттєвого, виконавського досвіду та інформаційного фонду від загальних уявлень про музичне мистецтво до більш глибокого проникнення у сутність музики як особливого мистецтва, специфіку його художньої образності, жанрової палітри.

На третьому етапі передбачається творче застосування досвіду музично- ігрової діяльності в умовах вільної імпровізації, що має створювати свободу творчої діяльності для успішного здійснення процесу формування ететичної культури дошкільника.

Ключові слова: естетична культура, музична діяльність, формування, сприймання, виконавство, творчість, музично-освітня діяльність, потреби, здібності, діти дошкільного віку.

Zaika Olena Yakivna Senior Lecturer, Candidate of Pedagogical Sciences, the Department of Preschool Pedagogy and Psychology Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv national pedagogical university, Hlukhiv

FORMING OF PRESCHOOL CHILDREN'S AESTHETIC CULTURE FUNDAMENTALS BY MEANS OF MUSICAL ACTIVITIES

Abstract

The problem of the forming aesthetic culture is one of the important tasks of preschool children education at the current stage.

Aesthetic culture is an important factor in the humanistic direction of the educational process, the priority in it of general human, cultural and national values.

Aesthetic culture is understood as a unity of aesthetic feelings and emotions, aesthetic evaluations, tastes, ideals, knowledge, skills, abilities, needs, creative skills, which are necessary for the manifestation and deployment of aesthetic aspects in all types and forms of activity.

The process of forming preschooler's aesthetic culture is a purposeful pedagogical process of aesthetic influence on the child, including his / her in the aesthetic activity organized by the teacher and carried out by the educator together with the children.

Art, in particular music, plays a leading role in the forming the aesthetic culture of an individual. Musical activity of preschoolers is one of the varieties of artistic activity, which expresses the process and result of artistic images reproduction by children, various methods, means of learning musical art by children, with the help of which preschoolers' aesthetic culture is formed.

Communication with music, which is based on the perception of musical art, performing and creative musical activity, is the basis of the process of forming musical and aesthetic culture.

The first stage of the forming musical and aesthetic culture involves the forming children's general setting in interest and a positive attitude towards musical art in general, perceiving it as a component of life.

The content of the second stage of work is mastering the artistic and aesthetic language of musical art, expanding the experience of perceiving, reproducing and showing musical works, enriching the emotional and sensory, performing experience and information base from general ideas about musical art to a deeper insight into the essence of music as a special art, the specifics of its artistic imagery, genre palette.

At the third stage, the creative application of the experience of musical and playing activities in the conditions of free improvisation is expected, which should create freedom of creative activity for the successful implementation of the process of forming preschooler's aesthetic culture.

Keywords: aesthetic culture, musical activity, forming, perception,

performance, creativity, musical and educational activity, needs, abilities, children of preschool age.

Постановка проблеми. Належний і оптимальний рівень соціально- особистісного розвитку дитини може бути забезпечений через формування у дитини дошкільного віку ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвитку творчих здібностей.

Базовий компонент дошкільної освіти (Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва») передбачає формування у дошкільників здатності практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва, елементарно застосовувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності [1].

Дошкільник є особистістю творчою, варіативно мислячою, з розвиненим відчуттям нового, прагненням до творення, якщо має сформовану естетичну культуру.

Естетична культура - динамічне, процесуальне утворення, що являє собою сукупність естетичних знань, умінь і навичок, які поєднані з естетичною діяльністю; здатність особистості до повноцінного сприймання, правильного розуміння прекрасного у мистецтві і дійсності, прагнення й уміння будувати своє життя за законами краси.

Сформована естетична культура дошкільника - це потреба і здатність індивіда до створення принципово нових, об'єктивно і суб'єктивно значущих цінностей відповідно до вікових особливостей; життєздатність і готовність в сучасних умовах творчо перетворювати засвоєні алгоритми поведінки, комбінувати раніше набутий інформаційний досвід.

Провідну роль у формуванні естетичної культури особистості відіграє музика, що сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери, духовному збагаченню особистості. Музично-естетична діяльність - ефективний засіб емоційно-діяльнісного переживання, привласнення соціально значущих цінностей, духовного збагачення особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Естетична культура є важливим чинником гуманістичного спрямування виховного процесу, пріоритету в ньому загально-людських і культурно-національних цінностей.

Формування естетичної культури, виховання естетичних смаків, почуттів, потреб набуває особливої значущості саме в дошкільному віці, оскільки знання, вміння та навички, отримані в ранньому дитинстві, значним чином впливають на подальший розвиток дитини.

Це зумовило увагу науковців до різних видів і форм естетичної діяльності дошкільників, оскільки саме через неї зростаюча особистість реалізує свій природний потенціал, долучається до надбань культури.

Дослідження проблем формування естетичної культури особистості вітчизняних і зарубіжних мислителів і педагогів (Й.Песталоцці, Ш.Фурьє, З.Борисова, Ю.Борєв, Л.Виготський, В.Давидов, Д.Джола, О.Запорожець,

Зінченко, М.Каган, О.Костюк, О.Леонтьєв, Б.Лихачов, Є.Назайкінський,Рубінштейн, Б.Теплов, А.Щербо, П.Якобсон та ін.) становлять основу для вивчення закономірностей розвитку естетичної культури особистості (естетичне сприйняття, емоційно-оцінне судження, естетична діяльність). естетичне виховання ігровий

Окремі аспекти проблеми естетичного виховання дітей розглядаються в історико-педагогічних працях О.Донченко (естетичне виховання дітей дошкільного віку в педагогічній думці України у кінці ХІХ - початку ХХ ст.), Н. Погрібняк (розвиток основ художньо-естетичної культури у дітей дошкільного віку як складової життєтворчості).

Сучасна теорія дошкільної освіти знайшла втілення у великій кількості різних підходів до музично-естетичного розвитку і виховання дітей.

Теорія музично-естетичного виховання дошкільників сформована на основі наукових висновків про необхідність удосконалення початкового естетичного виховання засобами музичного мистецтва (О.Апраксіна,Ветлугіна, І.Груздова, Д.Кабалевський, Л.Коваль, О.Костюк, Н.Кушнірик, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, Н.Фоломеєва, А.Шевчук).

Процес формування основ естетичної культури засобами музичного мистецтва у дітей дошкільного віку, на думку дослідників, спирається на культурологічний підхід, який забезпечує спрямованість дошкільної освіти на становлення і розвиток культурної особистості, необхідність створення в дитячому садку і сім'ї цілісного культурно-освітнього простору; аксіологічний підхід, у рамках якого естетичне виховання дошкільників орієнтовано на залучення до цінностей культури і музичного мистецтва через актуалізацію музично-естетичних інтересів, смаків, оцінок, готовність керуватися ними в музично-художній діяльності; діяльнісний підхід, який виступає умовою формування ціннісних особистісних якостей у дітей і емоційно-ціннісного ставлення дошкільників до світу і самого себе.

Досліджувалися лише окремі аспекти проблеми естетичного виховання старших дошкільників засобами музики: естетичне виховання дітей засобами народної музично-поетичної творчості (Б. Брилін, С. Горбенко, Т.Дорошенко,

Климчук, О. Лобова, В. Юцевич та інші); формування естетичної культури школярів засобами народної творчості (О. Маленицька); педагогічні технології естетичного виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтва (Н. Фоломєєва).

Мета статті - висвітлити ключові позиції поетапного формування основ естетичної культури дітей дошкільного віку засобами музичної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Дослідники визначають естетичну культуру як сполучення особистісних якостей, які постійно змінюються в результаті взаємодії особистості з прекрасним. У процесі формування і розвитку естетичної культури особистості можна виокремити певні етапи. Перший, передестетичний етап, пов'язують з дитинством до 3-х років, коли формуються основні психічні механізми естетичного відображення й виникають першоелементи естетичного світу дитини. Другий, власне естетичний етап, що починається приблизно з 3-х років і продовжується до 7-річного віку, характеризується пануванням у житті дітей синкретичної художньо- ігрової діяльності.

У довідкових джерелах «культура» буквально тлумачиться як «доглядати», «поліпшувати». З часом в термін «культура» почали вкладати сенс «виховання», «навчання», «освіта», тобто плекання, догляд за людиною, в ході якого щось доповнюється і виправляється в природі людини.

Естетична культура - результат активного творчого засвоєння особистістю культурного спадку суспільства; своєрідний сплав особистісних якостей, що утворюють складну динамічну структуру, яка постійно змінюється в результаті взаємодії особистості з прекрасним, а також взаємовпливу особистостей [2, с. 7].

Естетична культура особистості означає єдність естетичних знань, переконань, почуттів, навичок і норм діяльності та поведінки. Естетична культура особистості - це сформована на основі власного життєвого досвіду та шляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати й переживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне в мистецтві й навколишній дійсності, керуватися виробленими культурою естетичними цінностями у своїй практичній діяльності, створювати красу навколо себе й долати недосконалість світу [3].

Естетична культура формується у процесі художньо-естетичного виховання, є метою цього процесу.

У формуванні естетичної культури особистості важливу роль відіграє мистецтво, зокрема музика. Музична діяльність дошкільників - один із різновидів мистецької діяльності, що виражає процес і результат відтворення художніх образів дітьми, це різні способи, засоби пізнання дітьми музичного мистецтва (а через нього і навколишнього життя, і самого себе), за допомогою яких здійснюється формування ететичної культури дошкільника.

У музичному вихованні дітей вирізняються такі види музичної діяльності: сприйняття, виконавство, творчість, музично-освітня діяльність.

Кожен вид музичної діяльності передбачає оволодіння дітьми тими способами діяльності, без яких вона не здійсненна.

Задачами в області музичного сприйняття -- слухання -- інтерпретації є: збагачення слухового досвіду у дітей при знайомстві з основними жанрами, стилями і напрямами в музиці; накопичення уявлень про життя і творчість українських і зарубіжних композиторів; навчання дітей аналізу, порівнянню і зіставленню при розборі музичних форм і засобів музичної виразності; розвиток умінь творчо інтерпретувати музику різними засобами художньої виразності.

Старші дошкільники проявляють чималу активність в слуханні і інтерпретації музики. Це виражається в спробі передати художній образ в музично-ритмічних рухах, виборі музичного інструменту для кращої характеристики художнього образу, зображення музичних вражень в малюнку, вірші або в музично-художній театралізації.

Емоційні враження і досвід сприйняття музики діти переносять у виконавську діяльність. Дитяче виконавство (спів, музично-ритмічні рухи, вправи, ігри, танці, гра на дитячих музичних інструментах) припускає здатність дитини виразно, безпосередньо і щиро передавати настрій, характер музики і своє власне ставлення до неї. Тут важливо показати дитині способи користування виразними засобами (голос, рух, музикування) для створення художнього образу.

Музично-освітня діяльність спрямована на набуття певного запасу навичок і умінь у різних видах виконавства, оволодіння спеціальними знаннями про способи, виконавські прийоми, засоби виразності, музичні жанри.

У зміст первинних знань про музику, які повинні засвоїти діти в процесі навчання, включають:

У знання про можливість і особливості віддзеркалення в музиці навколишньої дійсності;

У ідейно-емоційний зміст музичних творів, доступних для

дитячого сприйняття;

У загальні відомості про види музики, різноманітність і

специфіку окремих жанрів;

У первинні відомості про народну творчість, про

композиторів, що творять для дітей;

У відомості, пов'язані з елементами музичної мови та їх виразними можливостями, з культурою слухання музичних творів. Таким чином, музично-освітній вид діяльності має в основному прикладний характер, але він принципово важливий тому, що робить весь процес залучення дитини до музики усвідомленим.

Зміст навчання творчості визначається специфікою мистецтва, що включає певний обсяг знань як загальнопізнавального, так і мистецтвознавчого характеру. Особливість їх передачі полягає в тому, що вони не просто засвоюються дітьми, а в процесі засвоєння формується естетичне ставлення до них і образне сприйняття дійсності, тобто художнє сприйняття. Крім цього, в зміст навчання входять специфічні вміння передавати образ особливими засобами художньої виразності і комбінувати їх у нових ситуаціях, тобто вміння самостійно творчо виконувати. Таким чином, формування в процесі навчання художнього сприйняття і виразного виконання є підготовчими етапами власної продуктивної творчості.

З урахуванням специфіки структури творчої діяльності класифікують музичну діяльність, яку проводять у формі гри, на підставі етапів становлення музикально-ігрової творчості дітей дошкільного віку: від наслідування у формі уподібнення музично-інтонаційного звучання - до інтерпретації музичного змісту та творчої імпровізації музичного образу шляхом створення мелодій, театральних музичних композицій, драматизації казок, оповідань, історій.

Перший етап формування естетичної культури дітей дошкільного віку передбачає формування у дітей загальної установки на зацікавленість та позитивне ставлення до музичного мистецтва загалом, сприймання його як складової життєдіяльності.

Теоретичним підґрунтям дослідницької роботи виступають наукові засади щодо створення розвивального середовища, яке сприятиме формуванню основ художньо-естетичної культури старших дошкільників. Значущою для нас є думка І. Беха, що провідна виховна позиція має передбачати створення такого соціокультурного середовища, яке забезпечило б оптимальні можливості для прояву таланту вихованця [4, с. 337].

У роботі над підвищенням компетентності педагогів з формування основ музичної культури у дітей дошкільного віку проводяться регулярні консультації на різну тематику. З вихователями розучують пісні, проводиться робота над правильним виконанням мелодії, виразним, емоційним співом; розучуються музично-ритмічні рухи, танцювальні елементи для того, щоб вихователь міг закріплювати з дітьми отримані на заняттях знання в самостійній музичній діяльності. Музичний керівник разом з педагогом підбирають вірші поетів за порами року.

Суть методики формування основ естетичної культури засобами музичної діяльності полягає в активізації і встановленні взаємозв'язку емоційного і усвідомленого сприйняття музичних творів на основі творчого діалогу дитини з мистецтвом, інтегрованих занять на тему «У музичній вітальні». В змісті роботи можна виділити наступні тематичні блоки: «Там, де Музика живе», «Жодного дня без музики», «Такі схожі несхожі музичні інструменти», «Жанри музики».

У художньому-творчому процесі передбачається використання таких методів і прийомів, як: мистецтвознавчі бесіди, що містять проблемні, пошукові завдання, створення уявної ситуації, співвідношення власних переживань, емоцій зі змістом творів різних видів мистецтв (музики, художньої літератури, образотворчого мистецтва); оволодіння образно- виражальними засобами різних видів мистецтва, формування здатності добирати їх самостійно.

Зазначені методи і прийоми мають спонукати дітей самостійно створювати художньо-ігрові образи, реалізувати казковий сюжет, об'єктивувати потребу дошкільників реалізувати свої здібності та можливості у процесі художньо-творчої діяльності.

Першу групу методів орієнтують на те, щоб дитина засвоювала інтонаційний словник музичного мистецтва і способи вираження різних емоцій (веселощі, ніжність, здивування, смуток, спокій, хвилювання, тривога, загадковість і т.ін.), включала в себе: спонукання до співпереживання і стимулювання різноманітних моральних та естетичних почуттів (прийоми створення ігрових ситуацій, наочності, образності словесних вказівок, стимулювання цікавим змістом, поясненням, бесідами, порівнянням і контрастним зіставленням матеріалів тощо); переконання засобами мистецтва в процесі формування естетичного сприйняття, естетичних емоцій і почуттів (прийоми художнього виконання музики, казок, віршів та ін., емоційно насиченого аналізу творів і продуктів дитячої творчості, уподібнення у характері музичного, художнього та літературного образу).

В якості інтегрального способу активізації емоційного і усвідомленого сприйняття використовують ігрове моделювання емоційного змісту музики, яке дозволяє дитині відчути особливості виразних засобів музичного твору і на цій основі поступово усвідомити закономірності будови музичної мови. Ігрове моделювання музичного змісту (І.Груздова) розглядають як засіб осягнення музично-образного змісту музики.

Перший блок музичних ігор заснований на механізмі уподібнення (О.Запорожець) і припускає моделювання емоційного змісту музики за допомогою спостереження за музичною тканиною твору, емоційно-рухового підлаштовування до неї за підтримки емоційної уяви.

Освоєння змісту музики здійснюється за допомогою збагачення інтонаційного досвіду дитини в процесі відтворюючої і перетворюючої художньо-творчої діяльності, продуктом якої є музично-ігрові, танцювальні та сценічні образи, музична творчість (у співі, ритміці, грі на інструментах), пластика рухів, музичні казки, історії, малюнки, вироби, створені індивідуально і колективно. Це забезпечує якісне зростання музично- естетичної культури, обумовлене активним спілкуванням дитини з музикою, живописом, літературою, збагаченням емоційного, музично-естетичного досвіду, накопиченням творчого потенціалу і розкриттям художньо-творчих здібностей.

Діти засвоюють способи перенесення відомих для них ігрових дій в ситуацію сприйняття нових музичних творів, що сприяє розвитку емоційної чуйності на музику різного змісту.

Метод створення художнього контексту формує музично-естетичну культуру дитини через живопис, літературу, історію, природу, життєві ситуації. Тим самим створюються передумови для емоційного творчого сприйняття, що передбачає активну взаємодію з усією навколишньою дійсністю.

Бажано використовувати ігри-інсценізації, які припускають інтерпретацію музичного змісту за допомогою ритмопластичних, пантомімічних і танцювальних рухів («Зобрази музику», «Покажи жестом»). Наприклад, дитина уявляє себе героєм музичної п'єси і має передати її характер в танцювальних і образних рухах. З цією метою можна використовувати програмні музичні твори: К.Сен-Санса («Слон»,

«Королівський марш лева», «Акваріум»); Ф.Куперена («Метелики»). Спочатку можна пропонувати дітям нескладні ігрові завдання, наприклад передати загальний настрій музики. Потім завдання ускладнюють і пропонують передати в рухах, пантомімі зміну інтонацій музичних образів: С.Прокоф'єв («Коники і бабки» - з балету «Попелюшка»); К. Сен-Санс («Кури і півні») та ін.

Варіантом ускладнення (творчої інтерпретації музичного образу) є ігрове завдання придумати танець метелика, рибок, слона, коників і бабок і т.ін. і обрати для танцювальної композиції атрибути (музичні іграшки- інструменти, стрічки, хустки та ін.), які б допомогли передати настрій музики.

Граючи разом з дітьми, дорослий демонструє варіанти рухових інтерпретацій і спонукає до самостійних дій, вступаючи в індивідуально- танцювальний «діалог» з тією чи іншим дитиною.

Ігри-інсценізації включають музично-образні етюди, в яких зображуються тварини (В. Косенко, «За метеликом»); герої казок (П.Чайковський, «Баба Яга», Е.Гріг, «У печері гірського короля», «Хід гномів»); дитячі ігри (В.Косенко, «Скакалка», П.Чайковський «Гра в конячки»), інші явища й об'єкти навколишнього життя.

Дошкільнятам пропонують сюжетно-ігрові ситуації, які спонукали би їх до самостійного пошуку адекватних художньо-естетичних засобів втілення ігрового задуму. При створенні музично-ігрового образу діти, спираючись на наявний у них життєвий і музичний досвід, висловлюють особистісне емоційно забарвлене ставлення до зображуваного сюжету.

В іграх-образах дитина передає характер персонажа у вигляді пантомімічної, танцювальної етюдної замальовки, що відображає характер, настрій, емоційний стан персонажа, музичного образу твору в цілому.

Змістом другого етапу роботи є опанування художньо-естетичною мовою музичного мистецтва, розширення досвіду сприйняття, відтворення і трансляції музичних творів. Завдяки циклу занять «У музичній скарбниці» вирішуються завдання збагачення емоційно-почуттєвого, виконавського досвіду та інформаційного тезаурусу за принципом поступового переходу від загальних уявлень про музичне мистецтво до більш глибокого проникнення у сутність музики як особливого мистецтва, специфіку його художньої образності, жанрової палітри.

На цьому етапі роль педагога полягає в тому, щоб навчити дітей знаходити аналогії між життєвими явищами і музично-художніми образами і тим самим допомогти виникненню задуму в його цілісному вигляді.

Етап характеризується пошуком дитиною засобів виразного руху, пластики, міміки, інтонації, за допомогою яких вона могла б передати музично-ігровий образ. Дорослий може спонукати до пошуку таких засобів як рух, словесні інтерпретації, естетичні судження, рольові висловлювання, мімічні уподібнення та ін., моделювання характерних рис музичного образу.

Для стимулювання музично-ігрових інтерпретацій і розвитку творчих здібностей дітей потрібно встановити етапність у розвитку музично-ігрового образу; створити в грі настрій, перебуваючи в якому діти були б здатні повірити в уявні обставини для втілення ігрових образів.

Метод роздумів про музику в різних формах спілкування з нею спирається на продуктивне мислення, яке дозволяє формувати музично- естетичну культуру на більш високому рівні.

Метод «випереджальних» знань розглядається як можливість включення дітей у творчу музичну діяльність.

Методи, спрямовані на розвиток художньо-творчої особистості дитини, включають: вправи репродуктивного і творчого характеру в пошукових і проблемних ситуаціях; для «перевтілення» використовують прийоми входження в ситуацію рольової взаємодії, занурення в уявний простір створюваного дитиною художнього образу, пошуку виразного жесту, узгодженого з музичним образом; прийом «гри в казку», «озвучування персонажа».

Драматургічною основою музичних і літературних творів є музичний образ одного або кількох творів: гра-опера, де діти імпровізують мелодію на основі тексту, близького до змісту казки; гра-балет будується на основі ритмопластичних і танцювальних імпровізацій і передбачає розвиток уміння зображати і висловлювати різноманітні емоційні переживання, самостійно вибудовувати музично-ігрові сюжети на основі інтеграції різних видів музичної діяльності (сприйняття музики, спів, музично-ритмічні рухи, інструментальне виконавство) у творчому їх втіленні.

На ІІІ етапі, який має на меті створення умов для формування активного ставлення до музичного мистецтва через залучення дітей до різних видів творчо-пізнавальної діяльності під час циклу занять «У музичній майстерні», передбачається творче застосування досвіду музичної діяльності в умовах вільної імпровізації, що має створювати свободу творчої діяльності.

Основними формами роботи на даному етапі є розваги, ігри-інсценізації за змістом музичних творів народного та класичного напрямків. Для керівництва діяльністю дітей використовують ігрові ситуації, запитання, заохочення, метод створення художнього контексту, метод створення «композицій».

Провідними на цьому етапі виступають прийоми «перевтілення», співтворчості, «гри в казку», які дозволяють «проживати» художній зміст музичних творів у процесі занурення в образний художньо-естетичний простір казки, музичного чи літературного твору, складеної дітьми або педагогом історії.

Висновки

Естетична культура - єдність естетичних почуттів і емоцій, естетичних оцінок, смаків, ідеалів, знань, умінь, здібностей, потреб, творчих навичок, які необхідні для прояву, розгортання естетичних аспектів у всіх видах і формах діяльності. Музична діяльність дошкільників - один із різновидів мистецької діяльності, що виражає процес і результат відтворення художніх образів дітьми. Забезпечення послідовності у формуваннї основ естетичної культури передбачає необхідність здійснення поетапного формування естетичної культури дітей дошкільного віку засобами музичної діяльності при активній взаємодії з музичним мистецтвом при опорі на культурологічний, аксіологічний, діяльнісний, методологічний підходи з урахуванням здібностей і можливостей самореалізації особистості кожної дитини в організації музично-естетичної діяльності.

Література

Базовий компонент дошкільної освіти України / під керівництвом Т.О.Піроженко. К.: Видавництво, 2021. 26 с.

Поніманська Т.І. Основи дошкільної педагогіки. К.: Слово, 2006. 398с.

Михайлова М. Л. Виховання естетичної культури старшокласників (на матеріалі творів світового мистецтва) : дис. ... канд. пед наук. 13.00.07 / Теорія і методика виховання/ Інститут проблем виховання АПН України. К., 2001. 215 с.

Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / І. Д. Бех. Кн. 1. : Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. К. : Либідь, 2003. 280 с.

References

Bazovyi komponent doshkilnoi osvity Ukrainy (2021) [Basic component of Ukrainian preschool education] / pid kerivnytstvom T.O.Pirozhenko. Kyiv : Vydavnytstvo [in Ukrainian].

Ponimanska T.I. (2006). Osnovy doshkilnoi pedahohiky [Preschool

pedagogy fundamentals], Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

Mykhailova M. L. (2001). Vykhovannia estetychnoi kultury starshoklasnykiv (na materiali tvoriv svitovoho mystetstva) [the aesthetic culture Education of high schoolers (on the world art works material) Candidate's thesis. Kyiv: Instytut problem vykhovannia APN Ukrainy [in Ukrainian].

Bekh I. D. (2003). Vykhovannia osobystosti [A personality education]: (Vols. 1), (p.337). Osobystisno oriientovanyi pidkhid: teoretyko-tekhnolohichni zasady - A personally oriented approach: theoretical and technological foundations. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru