Дидактичні можливості засобів ікт у математичнім освіті майбутнього вчителя математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дидактичні можливості засобів ікт у математичнім освіті майбутнього вчителя математики

Оксана Григорівна Штонда



Анотація

Постановка проблеми

На сучасному етапі розбудови освітньої системи інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) займають одну з найважливіших ролей в дидактичній системі майбутнього вчителя математики. У процесі підготовки майбутнього вчителя математики, разом з професійними компетенціями, необхідно вже з самого початку готувати студентів до майбутньої професійної діяльності в умовах інформатизації навчання. Одним із ефективних засобів інформатизації математичної освіти може бути застосування мережі Інтернет у процесі навчання математичних дисциплін. Оскільки кожен студент зараз не уявляє свого життя без мережі Інтернет, можна перейти від пасивної подачі матеріалу до активної через інструменти Інтернет мережі, що значно підвищить інтерес до вивчення дисципліни та покращить результати навчання.

Метою статті є аналіз питань щодо дидактичних можливостей засобів ІКТ у математичній освіті майбутнього вчителя математики.

Матеріали і методи. Для проведення даного дослідження було застосовано в комплексі наступні методи: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів щодо визначення суті, типів та способів побудови, а також застосування технології Wiki у процесі підготовки майбутніх учителів математики.

Результати дослідження. На основі проведеного аналізу питань щодо дидактичних можливостей засобів ІКТ у математичній освіті майбутнього вчителя математики було визначено, що серед великої кількості інтернет-ресурсів особливої уваги заслуговує сервіс Web 2.0. Даний сервіс представляє блок соціальних сервісів (блоги та мікроблоги (Twitter, Blog, Live Jornal); соціальні мережі та системи соціальних презентацій (viber, Telegram, Instagram, Facebook); вікі-проекти (Wikipedia, Віківерситет, Вікіпідручник, Вікісловник) та системи управління контентами (Moodle, Jomla та ін.); соціальні медіа-сховища (YouTube та ін.)), особливістю якого є надання можливості студентам не лише отримувати, але і створювати інформацію, інформаційні ресурси. Наприклад, блог в математичній освіті можна використовувати як майданчик для обміну інформацією, консультацій, організації науково-дослідної діяльності тощо. Не менш цікавим ресурсом є сервіс Wiki, застосування якого досягає найбільшого ефекту при самостійній роботі студентів у процесі створення навчально-наукових проектів. Застосовуючи інструментарій Web 2.0 можливо без певних труднощів створювати невеликі навчальні модулі з певної проблеми, що ілюструються візуалізованими прикладами з анімацією. Сукупність таких модулів може представляти навчальний дистанційний курс, до якого студенти можуть звернутися в будь-який час. Також автором розглянуто напрями та деякі можливі види використання сервісів мережі Інтернет під час підготовки вчителя математики.

Висновки. Зроблений аналіз питань щодо дидактичних можливостей засобів ІКТ у математичній освіті майбутнього вчителя математики показав що серед усіх можливих Інтернет-сервісів застосування середовища Wiki має всі основні характеристики та можливості технології Web 2.0, а отже досить добре підходить для організації освітньої мережевої спільноти майбутніх вчителів математики. Таким чином активне використання різноманітних сервісів мережі Інтернет у процесі підготовки майбутнього вчителя математики перетворює звичайний процес навчання на спільну творчу діяльність, в якій всі учасники активно співпрацюють в процесі засвоєння та набуття нових знань, що значно підвищує ефективність процесу навчання.

Ключові слова: ІКТ, освіта, вчитель математики, мережа інтернет, середовище wiki, технології web 2.0.



Abstract

Oksana Shtonda

DIDACTIC POSSIBILITIES OF ICT TOOLS IN MATHEMATICAL EDUCATION OF THE FUTURE MATHEMATICS TEACHER

Problem formulation. Problem formulation. At the present stage of the educational system development, information and communication technologies (ICT) play one of the most important roles in the didactic system of the future teacher of mathematics. In the process of preparing a future mathematics teacher it is necessary from the very beginning to prepare students for future professional activities at the same time with professional competencies in terms of educational informatization. One of the effective ways of informatization of mathematics education can be the using of the Internet during the process of teaching mathematical disciplines. Because of the fact that every student cannot imagine his life without the Internet, it is possible to move from passive presentation of material to active through the tools of the Internet, which will significantly increase the interest in learning the discipline and improve learning outcomes.

The aim of the article is to analyze the issues of didactic possibilities of ICT tools in mathematical education of future mathematics teachers.

Materials and methods. The following methods were used to conduct this research: analysis of psychological and pedagogical and methodological literature, systematization and generalization of different views on determining the main ideas, types and methods of construction, as well as the use of Wiki technology in training future mathematics teachers.

Results. Based on the analysis of the didactic possibilities of ICT tools in mathematics education of future mathematics teachers, it was determined that among the large number of Internet resources, the Web 2.0 service deserves special attention. This service is a block of social services (blogs and microblogs (Twitter, Blog, Live Jornal), social networks and social presentation systems (viber, Telegram, Instagram, Facebook), wiki projects (Wikipedia, Wikiversity, Wikibooks, Wiktionary) and management systems content (Moodle, Jomla, etc.); social media repositories (YouTube, etc.)), which allow students not only to receive but also to create information, information resources. For example, a blog in mathematics education can be used as a platform for information exchange, consultation, research and more. An equally interesting resource is the Wiki service, the use of which achieves the greatest effect in the independent work of students in the process of creating educational and research projects. Using Web 2.0 tools it is possible to create small training modules on a specific problem, illustrated with visualized examples with animation. The set of such modules can be a distance learning course that students can access at any time. The author also considers the directions and some possible types of use of Internet services in the training of mathematics teachers.

Conclusions. An analysis of the didactic possibilities of ICT in mathematical education of future mathematics teachers showed that among all possible Internet services, Wiki has all main features and capabilities of Web 2.0 technology, and therefore is well suited for organizing an educational network of future maths teachers. Thus, the active use of various Internet services in the process of preparing future mathematics teachers turns the usual learning process into a joint creative activity in which all participants actively cooperate in the process of learning and acquiring new knowledge, which significantly increases the efficiency of education.

Keywords: ICT, education, teacher of mathematics, internet, wiki environment, web 2.0 technology.



Постановка проблеми

Актуальність проблеми формування та розвитку методичної компетентності майбутнього вчителя математики вимагає розгляду шляхів та засобів досягнення поставленої мети. Для підготовки вчителя математики, якии володіє професіи- ними компетенціями, зокрема, методичними, необхідно вже від початку навчання у ЗВО, використовуючи весь спектр освітніх та дидактичних можливостеи засобів ІКТ, готувати студента протягом усього періоду навчання до подальшої професшної діяльності у сучасному інформаціиному суспільстві [2; 4; 5; 9; 11; 16; 18; 19].

Для цього можна використовувати такі шляхи:

раціональне вдосконалення навчального плану та навчальних програм досліджуваних дисциплін в ЗВО;

спеціальні зміни у методиках викладання як педагогічних, так і природничих дисциплін;

вдосконалення технологіи навчання;

вдосконалення тематики та змісту курсових, випускних кваліфікаціиних робіт, проектів, перехід до реальних творчих проектів;

розширення застосування у навчальніи діяльності студентів засобів ІКТ, зокрема сервіси мережі Інтернет [20].

Як ефективнии засіб реалізації зазначених вище шляхів можна запропонувати застосування в процесі навчання математичних дисциплін мережі Інтернет, яке, на думку В. Бико- ва, стає «важливим фактором розвитку професіоналізму вчителя, умовою підвищення якості освіти, заснованою на впровадженні мережевих технологіи у освітніи процес» [7].

Статистичні дані свідчать, що кількість користувачів мережі Інтернет щороку зростає. Можливість виходу у Світову павутину практично має кожен студент. У цих умовах викладачу потрібно стати більш мобільним і почати використовувати великі можливості мережі Інтернет під час підготовки маибут- нього вчителя математики не лише у позаа- удиторних, а и у аудиторних заняттях. Досвід педагогічної діяльності у ЗВО свідчить про те, що студенти наикраще навчаються, або, здіи- снюючи спільну навчальну діяльність, або за- имаючись самостіино.

Традиціина схема пасивної передачі учням навчальної інформації дає мінімальнии ефект. Тому педагогічними перевагами застосування інтернет-технологіи у процесі навчання є різко збільшені обсяг та швидкість отримання навчальної інформації, різноманітність форм її передачі, можливість індивідуалізації темпу навчання [5]. Крім того, спеціальне опитування, яке провели експерти у галузі освіти, показало, що відмінною особливістю шкільного навчання у ХХІ столітті буде побудова процесу навчання на принципі взаємної співпраці учня та вчителя, які отримують самостіино все більше знань про навко- лишніи світ з мережі Інтернет та мислячих міждисциплінарно.

Аналіз актуальних досліджень

Звернемося до існуючих досліджень із проблеми використання інтернет-технологіи у системі освіти. Наибільш актуальними є роботи дослідників: В. Лапінськии, Н. Ічанська, Н. Оле- фіренко та ін.

Так, наприклад, В. Лапінськии пропонує для організації самостіиної та науково-дослідної роботи студентів створювати інтернет-бі- бліотеки з наочно-структурованим поданням інформації. При цьому «для ефективної роботи такої бібліотеки дуже важливо підготувати допоміжні сторінки, що містять оглядові та методичні матеріали, списки наицінніших джерел інформації (посилань Internet) з цієї предметної області» [15]. Н. Ічанська пропонує для організації колективного навчання використовувати послуги мережі Інтернет Web 2.0., які дозволяють організувати спільну роботу, співпрацю учнів та надають відкриті механізми обміну інформацією [13].



Мета статті

Метою статті є аналіз питань щодо дидактичних можливостеи засобів ІКТ у математичніи освіті маибутнього вчителя математики.

Методи дослідження

Для проведення даного дослідження було застосовано в комплексі наступні методи: аналіз психолого-педа- гогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів щодо визначення суті, типів та способів побудови, а також застосування технології Wiki у процесі підготовки майбутніх учителів математики.

Виклад матеріалу та основні результати

Серед усіх інтернет-ресурсів на пильну увагу заслуговує сервіс Web 2.0. - блок соціальних сервісів, особливістю якого є надання користувачеві можливості не лише отримувати, але і створювати самим учням інформацію, інфор- маціині ресурси.

Соціальні послуги (технології Web 2.0), засновані на активніи участі користувачів у формуванні контенту, склали основу сучасної концепції розвитку Інтернету. Можливості використання соціальних сервісів Web 2.0 в освіті представлені у дослідженнях В. Бикова, Р. Гуревича, І. Захарова, М. Кадемія, Н. Морзе, Є. Па- таракіна, B. Alexander, P. Andersen, H. Barret, A. Campbell, S. Downes, M. Notari, T. O'Reilly, T. Richardson, J. Thompson та ін.

До сервісів категорії другого вебу відносять:

блоги та мікроблоги (Twitter, Blog, Live Jornal);

соціальні мережі та системи соціальних презентаціи (viber, Telegram, Instagram, Facebook);

Вікі-проекти (Wikipedia, Віківерситет, Ві- кіпідручник, Вікісловник) та системи управління контентами (Moodle, Jomla та ін.);

соціальні медіа-сховища (YouTube та ін.).

Розглянемо їх докладніше.

Блог («мережевии журнал або щоденник подіи») - це веб-саит, головнии вміст якого складають записи, що регулярно додаються, зображення або мультимедіа. Термін «блог» походить від англіиського слова blog, що означає дію. Блоги є одними з наибільш наипоширені- ших соціальних сервісів. Кожне повідомлення у блозі має свою URL-адресу, за якою можна до неї звернутися. До особливостеи блогів слід віднести обмежену довжину повідомлень тимчасової значущості, відсортованих у зворотному хронологічному порядку (останніи запис зверху), приховану креолізованість (до тексту можна прикріпити за допомогою гіперпоси- лання відео, іншии текст тощо), інтерактив- ність. Блог може вестись одним або декількома користувачами, але можливе об'єднання авторів кількох блогів у соціальну мережу. Залежно від мети освітньої діяльності блоги бувають таких видів: класного керівника (класу); батьків; вчителя-предметника (індивідуальний

колективнии); теми (Розділу); блог-портфоліо учня (студента) та ін.

Один із найпопулярніших мікроблогів - соціальна мережа Twitter. Прикладом такої мережі є вже існуючии сервіс «Живии журнал». Цеи сервіс має переваги перед традицшними форумами в Інтернет, тому що тексти можна поєднувати з мультимедшними та html - фрагментами.

У математичніи освіті маибутнього вчителя математики блог можна використовувати як маиданчик для:

консультації з питань, що цікавлять, обміну додатковою інформацією;

педагогічних дискусш;

організації дослідницької діяльності студентів з математики.

Педагогічнии потенціал використання блогів для студента полягає в тому що:

студенти в процесі отримання, фільтрації та трансформації знань надалі при опублікуванні своїх робіт вчаться конструювати нові знання з математики, засновані на спілкуванні та співпраці, тобто стають експертами в області, яка вивчається;

посилюється інтерес до процесу навчання математики за рахунок новизни технології навчання, самостшного управління процесом власного пізнання в процесі активного пошуку необхідної інформації та отримання коментарів від інших людеи;

можливість розміщення у блогах коментарів сприяє здіисненню зворотного зв'язку, а включення до тексту гіперпосилань на інших ресурсів допомагає студентам засвоїти взаємозв'язок та контекст знань;

студенти беруть участь у соціальних процесах, часто виходячи за рамки навчального процесу та відносин «студент-викладач».

З метою ефективного використання блогів у навчальному процесі викладачеві необхідно:

вивчити блоги, розроблені іншими викладачами з метою формування уявлення про їх використання у процесі навчання;

створити власнии блог для своїх студентів, перевірити иого функції на практиці, попередньо обговоривши тематику та підготувавши навчальні матеріали;

популяризувати створении блог із метою організації процесу обговорення питання, що розглядається.

Соціальна мережа спрямована на створення спільнот в Інтернеті, об'єднуючих людеи зі схожими інтересами та діяльністю. Зв'язок між ними здіиснюється за допомогою сервісу миттєвого обміну повідомленнями або внутрішньої пошти.

Wiki - веб-сайт, користувачі якого не пов'язані між собою ні простором, ні часом, але мають можливість спільно змінювати його структуру та вміст, використовуючи інструменти, що надаються самим саитом. Ця особливість Wiki є відправним моментом для иого використання у педагогічних цілях для навчання у співпраці. Нині вже існує практика колективного створення різноманітних творчих робіт та енциклопедіи, навчально-методичних матеріалів викладачами, віртуальних екскурсіи школярами та студентами та ін.

Звернемося до аналізу визначень сервісу Wiki. На офіціиному саиті Wiki (wiki.org) дании сервіс визначається як «the simplest online database that could possibly work», що в перекладі означає «сама проста онлаинова база даних, яка б могла працювати». Н. Морзе вважає, що Wiki може бути блогом, але блог не обов'язково є Wiki [16].

Н. Морзе характеризує Вікі-проекти як «технології швидкого створення гіпертексто- вих сторінок в Інтернеті або на сервері локальної мережі, що призначені для формування електронних та медіабібліотек, до складу яких включені каталогізовані тематичні бази енциклопедичних, довідкових, словникових, ілюстративних та інших документів та даних для забезпечення адресного пошуку та вільного мережевого доступу» [16].

Наведені вище визначення показують, що деякі дослідники вважають Wiki базою даних, інші ототожнюють иого з блогом, треті відзначають иого гіпертекстовість. інформаційний комунікаційний дидактичний освітній

Всесвітньо відомими прикладами застосування технології Wiki є вікі-саит - Wikipedia .

Wikipedia - відкрита енциклопедія, наповненням якої заимаються всі користувачі мережі Інтернет різними мовами світу. Зараз у Wikipedia налічується близько 848882 статті українською мовою, перше місце заимають статті англіиською мовою.

Крім Wikipedia є ще наступні корисні під час підготовки маибутнього вчителя математики загальнодоступні проекти:

Wiki-підручник - містить у вільному доступі навчально-методичні матеріали;

Wiki-верситет - призначении для колективного дистан- ціиного навчання;

Wiki-цитатник (http://ru.wikiquote.org/) - представлении архів наибільш відомих цитат;

* Wiki-тека (http://ua.wikisource.org/) - розміщено вільнии архів джерел.

Можливості використання Wiki різноманітні, проте наибільшии ефект від їх використання досягається у самостіиніи роботі студентів при використанні як засобу створення навчальних проектів. В навчальному процесі Wiki можна використовувати як: базу даних або базу знань з певної тематики; саит для публікації індивідуальних або колективних статеи, вносячи зміни та поправки; спосіб уявлення, розширення та анотування навчальних матеріалів; інструмент для створення і підтримки навчання мережевого проекту.

Соціальні медіосховища - засоби мережі Інтернет, що дозволяють зберігати, класифікувати та обмінюватися медіафаилами, організовувати їхнє обговорення. Класифікація соціальних медіосховищ здіиснюється за типом фаилів, що розміщуються на цих серверах. Для розміщення схем, малюнків, фотографіи використовують сервіси: Flickr, Picasa ; YouTube та інші.

Книги наичастіше зберігають у соціальніи мережі Scribd іноді званою «текстовою версією YouTube».

Перераховані вище інтернет-технології підтримують відому студент-центричну модель навчання, оскільки реалізують у практиці навчання групові інтерактивні методи взаємодії учнів з курсу, забезпечують неформальне навчання, автономність, інтерактивність, творчість та співпрацю учасників освітнього процесу [17; 10]. Можливість різноманітного використання сервісів Web 2.0 в вузівському навчанні досить велика.

Застосування сервісів Web 2.0 під час підготовки маибутнього вчителя необхідно пов'язувати з формуванням та діяльністю мережевих спільнот у мережі Інтернет.

Під мережевою спільнотою В. Биков розуміє групу людеи, «взаємодіючих на основі ко- мунікаціи Інтернету, які мають спільні зв'язки між собою, здатні до прояву спільних форм активності та саморефлексії» [7].

Навчання у мережевих спільнотах, на думку В. Заболотного «дозволяє студентам не лише освоювати нові технології, а и долучатися до нових способів спільної діяльності, підтримувати колективну конструктивну мережеву діяльність, розширювати поле зору учасників спільноти, допомагаючи їм відсте- жувати напрямки діяльності один одного» [12]. Не можна не погодитися з тим, що «мережева освітня спільнота має можливість, не обмежуючись вузько освітніми завданнями, впливати на соціалізацію учнів, брати участь у формуванні їхньої картини світу, коригувати їхню систему цінностеи і брати участь у становленні учнів як особистостеи» [1]. Під час навчання у мережевих спільнотах студенти вчаться саморефлексії, у них з'являється зацікавленість використання сервісів мережі Інтернет у системі освіти, у своїй маибутніи педагогічніи діяльності.

Особливості змісту математичних структур, до яких належать: високии рівень абстрактності основних понять; формалізована та універсальна мова теорії; специфічність доведень основних теорем теорії, надають без- посередніи вплив на організацію навчальної діяльності маибутнього вчителя математики. З урахуванням зазначених особливостей навчальну діяльність із засвоєння маибутні- ми вчителями змісту математичних структур доцільно побудувати на основі використання сервісів мережі Інтернет, а саме через мережеві спільноти.

Специфіка навчальної діяльності у мережевому навчанні полягає в тому, що актуалізація особистісного досвіду студентів, інтерактивна взаємодія учнів та вчителя отримують можливість розширення змісту та методів профе- сіино-спрямованого засвоєння математики за допомогою засобів ІКТ та ресурсів мережі Інтернет, не обмежуючись при цьому часовими рамками аудиторного заняття, а мотивована математична діяльність учнів спрямована на розвиток у них методичних умінь та способів діяльності, необхідних для вирішення профе- сіиних завдань.

Специфіка навчальної діяльності студентів у процесі засвоєння математичних структур у мережевому співтоваристві на основі інтеграції сервісів мережі Інтернет із синтезом профе- сіино-математичних та професіино-педагогіч- них структур дозволяє розглядати мережеву спільноту як спільноту динамічної міжсуб'єк- тної взаємодії викладача та студента, студента та студента, спрямовану на особистіснии та професіинии розвиток маибутніх педагогів у процесі математичної діяльності.

Використовуючи в процесі навчання студентів математики послуги мережі Інтернет ми, тим самим, створюємо нову соціальну діисність, тому наиактуальнішою задачею сучасної педагогіки є «не ігнорувати цеи процес, а брати в ньому участь і наскільки це можливо, спрямовувати иого та тримати під контролем» [6].

Освітні можливості спільнот Інтернету визначаються тим, що мережеві спільноти виступають фактором особистісного розвитку та суб'єктного становлення маибутнього вчителя. «Особливості перебігу процесів пізнання себе в мережевих спільнотах пов'язані з тим, що, з одного боку, мережа Інтернет як віртуальне середовище дає принципово нові можливості для конструювання свого образу, забезпечуючи надзвичаину гнучкість, простір для експериментування та одночасної апробації багатьох образів, з іншого - в Інтернеті людина представлена саме образом себе» [3]. Сервіси мережі Інтернет дозволяють реалізувати нові форми цілеспря м ованої навчальної діяльності студентів, які передбачають активну позицію учнів. «Мережа перестала бути лише середовищем передач і інформації та транспортним каналом доставки знань. Вона стала місцем, де учні перебувають постіино, де вони здіиснюють самостіині дії за допомогою соціальних сервісів, що допомагають їм думати та діяти разом» [8].

За допомогою інструментарію Web 2.0 можливо швидко та легко створювати невеликі навчальні модулі, сфокусовані на одніи проблемі, проілюстровані прикладами, візуальними даними та анімацією.

Сукупність таких модулів може становити основу навчального курсу, учні будь-якої миті можуть звернутися до потрібного контенту. Усі технології сервісів Web 2.0 спрямовані на забезпечення користувачів незалежністю від стаціонарних робочих місць, на створення максимально комфортних умов користування інформацією. Сервіси мережі Інтернет на пер- шии погляд не можуть масштабно залучатись для навчання математики під час підготовки маибутнього вчителя. З іншого боку, є ряд математичних тем, які доцільно вивчати з використанням мережі Інтернет, наприклад, математичні структури.

Необхідність впровадження сервісів мережі Інтернет у навчальнии процес під час підготовки вчителя математики підтверджено наступними фактами:

Web-технології є невід'ємним компонентом сучасної інформаціиної картини суспільства;

необхідність підготовки вчителів, які вміють користуватися дидактичними можливостями глобальних комп'ютерних мереж у зв'язку з входженням українських вищих навчальних закладів у світову освітню інформа- ціину систему;

- інформаційні технології глобальної мережі Інтернет створюють умови для реалізації нових педагогічних можливостей: спільну роботу з навчальною інформацією, більш поглибленого вивчення матеріалу, підвищення рівня активності взаємодії студента та викладача, неформального спілкування в навчальному процесі, розширення зони індивідуальної активності людини, розкриття творчості та кре- ативності, отримання досвіду самоорганізації праці та самоосвіти.

Н. Ічанська виділяє такі основні напрями використання мережевих ресурсів під час підготовки вчителя математики:

професіине зростання викладача;

навчання студентів [13].

Зупинимося на деяких можливих видах

використання сервісів мережі Інтернет під час підготовки вчителя математики:

оскільки статті в Wikipedia можуть містити помилки та неточності, то як домашнє завдання студентам можна запропонувати визначити валідність та достовірність веб-ресур- сів: оцінити опубліковані матеріали, перевірити ще раз викладені в статті факти, користуючись іншими джерелами;

на практичних заняттях з математики можлива постановка наступного завдання: знаити принципово нову математичну інформацію, зіставити її з відомою, тобто створити ситуацію, що ініціює конструктивне спілкування маибутніх вчителів математики один з одним;

за допомогою технології Wiki можна створювати навчальні мережеві проекти, що реалізуються як проекти мережевої спільноти, членами якого можуть бути не лише студенти, а и випускники ЗВО, вчителі шкіл, які цікавляться даною проблематикою;

формування спільних хрестоматіи та довідників з математики. Авторськии колектив, що складається зі студентів, заздалегідь визначає структуру роботи, а потім кожен заима- ється наповненням своєї частини, паралельно спостерігаючи за тим, як здшснюється робота за іншими напрямками;

як самостіину роботу маибутнім вчителям математики можна запропонувати скласти анотовании список наицікавіших, на їх погляд, веб-ресурсів з математичної тематики, також скласти розгорнутии веб-конспект на основі математичних тез, отриманих на лекціях.

на саиті каналу YouTube викладач може викласти свої відеолекції, які виявляться доступними практично будь-кому користувача мережі, а також розмістити інтерв'ю учасників мережевого навчального проекту студентів.

Для підтвердження вищезазначеного наведемо результати проведеного дослідження при організації самостшної роботи маибутніх учителів математики. У дослідженні взяли участь 36 студентів IV-V курсів фізико-математичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. У процесі організації самостшної роботи з історії математики студенти, які при виконанні завдань та проектів використовували технології Wiki (експериментальна група 14 осіб (ЕГ)), мали значно вищі результати оцінювання своїх знань, аніж ті, від яких не вимагався дании вид роботи (контрольна група 12 осіб (КГ)) (див. Рис.1)

Рис. 1. Оцінювання рівня знань майбутніх учителів математики у процесі самостійної роботи з історії математики /

Evaluation of the level of knowledge of future teachers of mathematics in the process of independent work on the history of mathematics



Висновки

З усіх розглянутих вище сервісів мережі Інтернет, середовище Wiki володіє всіма основними принципами технології Web 2.0 та наикращим чином підходить для організації ефективної освітньої мережевої спільноти маибутніх учителів математики. Саме ці динамічні сервіси, що мають постіині мережеві адреси, мають такі важливі характеристиками, як простота та зручність у створенні, використанні та модеруванні, вдало поєднують інте- рактивність, можливість обміну думками, доступність документів сервісу пошукових систем. Перераховані характеристики і роблять їх оптимальними для цілеи створення мережевої освітньої спільноти.

Таким чином, активне використання сервісів мережі Інтернет в системі освіти під час підготовки маибутнього вчителя математики, перетворює навчальнии процес із простої передачі знань на спільну творчість, в якіи студенти та викладачі активно співпрацюють у формуванні нових знань та природним способом засвоюють і відпрацьовують необхідні маибутньому вчителю математики професіині компетентності, у тому числі и методичні.

Перспективними напрямками подальших наукових пошуків є аналіз сервісу Web 3.0. та иого інструментарію в процесі підготовки сту- дентів-математиків.



Список використаної літератури

1. Bykov, V., Spirin, O., & Pinchuk, O. (2020). Modern tasks of digital transformation of education. unesco Chair Journal «Lifelong Professional Education in the XXI Century", (1), 27-36.

2. Ichanska N. Застосування освітніх інтернет-ресурсів у навчальній роботі з іноземними студентами / N. Ichanska, S. Sirovyi // Системи управління, навігації та зв'язку. Збірник наукових праць. - Полтава: ПНТУ 2020. - Т. 3 (61). - С. 86-89.

3. Merlac V. Resourses Distribution Method of University e-learning on the Hypercovergent platform / V. Merlac,

4. S. Smatkov, N. Kuchuk, A. Nechausov // Conference Proceedings of 2018 IEEE 9th Int.Conf. on Dependable Systems, Service and Technologies. DESSERT'2018. Ukraine, Kyiv, May 24-27, 2018. - P. 136-140.

5. Olefirenko, N.V., Kostikova, I.I., Ponomarova, N.O., Andriievska, V.M., & Pikilnyak, A.V. (2020). Training elementary school teachers-to-be at Computer Science lessons to evaluate e-tools.CEUR Workshop Proceedings, 2643, 578-591.

6. Rudenko, Y., Semenikhina,0., Kharchenko,I., & Kharchenko,S.(2021). Distance learning: results of a survey of teachers and college students.Information Technologies and Learning Tools,86(6), 313-333.

7. Sysoieva, S. O., Osadcha, K. P. (2020). Formation of the tutor ict-competence in the process of future teachers' professional training. Information Technologies and Learning Tools,80(6), 207-221.

8. Биков В.Ю. Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп'ютерно-технологічної платформи освіти і науки України. Інформаціино-цифровии освітиш простір України: трансформаціині процеси і перспективи розвитку: матеріали методолог. семінару НАПН України, м. Київ, 4 квітня 2019 р. Київ, 2019. С. 20-26.

9. Гаврилюк, Д. Ю. «Веб-технології: особливості та перспективи». Scientific Collection «InterConf», (48): with the Proceedings of the 8 th International Scientific and Practical Conference «Challenges in Science of Nowadays» (April 4-5, 2021). Washington, USA: EnDeavours Publisher, 2021. 1121.

10. Глазунова О. Г., Кузьмінська О. Г., Волошина Т. В., Саяпіна Т. П., Корольчук В. І. Хмарні сервіси MICROSOFT ТА GOOGLE: організація групової проектної роботи студентів ВНЗ. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2017. № 3. C. 199-211.

11. Греков М. О. Використання інформацшно-комунікацшних технологш у трудовому навчанні / М. О. Греков, Н. В. Олефіренко // Науково-дослідна робота студентів як чинник удосконалення професшної підготовки маибутнього вчителя : зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; [редкол.: О. А. Жерновнікова та ін.]. - Харків, 2020. - Вип. 19. - С. 31-36.

12. Дем'яненко В. Використання сучасних веб-технологш для системи контролю та моніторингу знань студентів / V Demianenko, N. Ichanska // Системи управління, навігації та зв'язку. Збірник наукових праць. - Полтава: ПНТУ, 2019. - Т. 2 (54). - С. 83-86.

13. Заболотнии В. Ф., Мисліцька Н. А., Слободянюк І.Ю. Дидактичні можливості використання веб- орієнтованих технологш під час навчання фізики в класах гуманітарного профілю// Інформацшні технології і засоби навчання. 2018. Том 65. №3. С. 53-65. [Електроннии ресурс].

14. Ічанська Н.В., Омелян О.М. Використання інформаційно- комунікаційних технологій у процесі викладання математики / Математика в сучасному технічному університеті: Матеріали Шостої міжнародної науково-практичної конференції, (Київ 28-29 грудня, 2017 р.) - Київ: КПІ імені Ігоря Сікорського (Київ), 2018. - С. 370-374.

15. Кулімова Ю. (2020). Використання веб-технологіи у процесі психолого-педагогічної підготовки маибутніх учителів початкової школи. Електронне наукове фахове видання «Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету», (8), 34-41. https://doi.Org/10.28925/2414-0325.2020.8.5

16. Лапінськии В.В. Сучасні вимоги до засобів подання навчального матеріалу електронними освітніми ресурсами. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 2. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. 19 (26). 2017. 194 - 199.

17. Морзе Н. В., Варченко-Троценко Л. О. Використання Wiki-технології для організації навчального середовища сучасного університету. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2015. №1. C. 115-125.

18. Олефіренко Н. В. Використання ресурсів YouTube для навчання школярів програмуванню ігор / Н. В. Олефіренко, Л. О. Пліско // Науково-дослідна робота студентів як чинник удосконалення професшної підготовки маибутнього вчителя : зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; [редкол.: О. А. Жерновнікова та ін.]. - Харків, 2020. - Вип. 19. - С. 79-85.

19. Олефіренко, Н., Андрієвська, В. (2022). Ознаиомлення маибутніх учителів інформатики з сучасними освітніми технологіями. Фізико-математична освіта, 33(1), 30-35.

20. Штонда, О. Г. Освітні веб-ресурси у процесі підготовки маибутніх педагогів. Наука та освіта в дослідженнях молодих учених. Харків, 2020. 407.

21. Штонда, О. Г., Проскурня, О. І. Форми та засоби інформацшно-комунікацшної підтримки студентів- математиків у педагогічному ЗВО. Професійна освіта: методологія, теорія та технології. 14. 2021. 312-325.

References

1. Bykov, V., Spirin, O., & Pinchuk, O. (2020). Modern tasks of digital transformation of education. unesco Chair Journal «Lifelong Professional Education in the XXI Century", (1), 27-36. https://doi.org/10.35387/ ucj.1(1).2020.27-36

2. Ichanska N. (2020). Zastosuvannia osvitnikh internet-resursiv u navchalnii roboti z inozemnymy studentamy /

3. N. Ichanska, S. Sirovyi // Systemy upravlinnia, navihatsii ta zviazku. Zbirnyk naukovykh prats. Poltava: PNTU, 2020. T. 3 (61). 86-89.

4. Merlac V. (2018) Resourses Distribution Method of University e-learning on the Hypercovergent platform / V Merlac, S. Smatkov, N. Kuchuk, A. Nechausov // Sonference Proceedings of 2018 IEEE 9th Int.Conf. on Dependable Systems, Service and Technologies. DESSERT2018. Ukraine, Kyiv, May 24-27, 2018. P. 136-140.

5. Olefirenko, N. V., Kostikova, I. I., Ponomarova, N. O., Andriievska, V. M., & Pikilnyak, A. V. (2020). Training elementary school teachers-to-be at Computer Science lessons to evaluate e-tools.CEUR Workshop Proceedings, 2643, 578-591.

6. Rudenko, Y., Semenikhina,O., Kharchenko,I., & Kharchenko,S.(2021). Distance learning: results of a survey of teachers and college students.Information Technologies and Learning Tools,86(6), 313-333.

7. Sysoieva, S. O., Osadcha, K. P. (2020). Formation of the tutor ict-competence in the process of future teachers professional training. Information Technologies and Learning Tools,80(6), 207-221.

8. Bykov V.Iu. (2019). Tsyfrova transformatsiia suspilstva i rozvytok kompiuterno-tekhnolohichnoi platformy osvity i nauky Ukrainy. Informatsiino-tsyfrovyi osvitnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy i perspektyvy rozvytku: materialy metodoloh. seminaru NAPN Ukrainy, m. Kyiv, 4 kvitnia 2019 r. Kyiv, 2019. S. 20-26.

9. Havryliuk, D. Yu. (2021). «Veb-tekhnolohii: osoblyvosti ta perspektyvy». Scientific Collection «InterConf», (48): with the Proceedings of the 8 th International Scientific and Practical Conference «Challenges in Science of Nowadays» (April 4-5, 2021). Washington, USA: EnDeavours Publisher, 2021. 1121.

10. Hlazunova O. H., Kuzminska O. H., Voloshyna T. V., Saiapina T. P., Korolchuk V. I. (2017). Khmarni servisy MICROSOFT TA GOOGLE: orhanizatsiia hrupovoi proektnoi roboty studentiv VNZ. Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu. 2017. № 3. C. 199-211.

11. Hrekov M. O. (2020). Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii u trudovomu navchanni / M. O. Hrekov, N. V. Olefirenko // Naukovo-doslidna robota studentiv yak chynnyk udoskonalennia profesiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia : zb. nauk. pr. / Kharkiv. nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody ; [redkol.: O. A. Zhernovnikova ta in.]. Kharkiv, 2020. Vyp. 19. Р. 31-36.

12. Demianenko V. (2019). Vykorystannia suchasnykh veb-tekhnolohii dlia systemy kontroliu ta monitorynhu znan studentiv / V Demianenko, N. Ichanska // Systemy upravlinnia, navihatsii ta zviazku. Zbirnyk naukovykh prats. Poltava: PNTU, 2019. T. 2 (54). 83-86.

13. Zabolotnyi V. F., Myslitska N. A., Slobodianiuk I. Iu. (2018). Dydaktychni mozhlyvosti vykorystannia veb- oriientovanykh tekhnolohii pid chas navchannia fizyky v klasakh humanitarnoho profiliu// Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 2018. Tom 65. №3. Р. 53-65.

14. Ichanska N. V., Omelian O. M. (2018). Vykorystannia informatsiino- komunikatsiinykh tekhnolohii u protsesi vykladannia matematyky / Matematyka v suchasnomu tekhnichnomu universyteti: Materialy Shostoi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, (Kyiv 28-29 hrudnia, 2017 r.) Kyiv: KPI imeni Ihoria Sikorskoho (Kyiv), 2018. Р. 370-374.

15. Kulimova, Yu. (2020). Vykorystannia veb-tekhnolohii u protsesi psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly. Elektronne naukove fakhove vydannia «Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu», (8), 34-41.

16. Lapinskyi, V. V (2017). Suchasni vymohy do zasobiv podannia navchalnoho materialu elektronnymy osvitnimy resursamy. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P.Drahomanova. Seriia № 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia. 19 (26). 2017. 194 - 199.

17. Morze N. V., Varchenko-Trotsenko L. O. (2015).Vykorystannia Wiki-tekhnolohii dlia orhanizatsii navchalnoho seredovyshcha suchasnoho universytetu. Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu. 2015. №1. C. 115-125.

18. Olefirenko N. V. (2020). Vykorystannia resursiv YouTube dlia navchannia shkoliariv prohramuvanniu ihor / N. V. Olefirenko, L. O. Plisko // Naukovo-doslidna robota studentiv yak chynnyk udoskonalennia profesiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia : zb. nauk. pr. / Kharkiv. nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody ; [redkol.: O. A. Zhernovnikova ta in.]. Kharkiv, 2020. Vyp. 19. Р. 79-85.

19. Olefirenko, N., Andriievska, V. (2022). Oznaiomlennia maibutnikh uchyteliv informatyky z suchasnymy osvitnimy tekhnolohiiamy. Fizyko-matematychna osvita, 33(1), 30-35.

20. Shtonda, O. H. (2020). Osvitni veb-resursy u protsesi pidhotovky maibutnikh pedahohiv. Nauka ta osvita v doslidzhenniakh molodykh uchenykh. Kharkiv, 2020. 407.

21. Shtonda, O. H., Proskurnia, O. I. (2020). Formy ta zasoby informatsiino-komunikatsiinoi pidtrymky studentiv- matematykiv u pedahohichnomu ZVO. Profesiina osvita: metodolohiia, teoriia ta tekhnolohii. 14. 2021. 312-325.

Размещено на Allbest.ru

...