Інтерналізація моральних норм у формуванні моральної самовідомості молодшого школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти «Кам'янець-Подільський державний інститут», м. Кам'янець-Подільський

Кафедра соціальної роботи, психології та соціокультурної діяльності ім. Т. Сосновської

Інтерналізація моральних норм у формуванні моральної самовідомості молодшого школяра

Столяренко Ольга Борисівна

кандидат психологічних наук, доцент

Марчак Тетяна Андріївна

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

моральний самосвідомість дитина інтерналізація

Статтю присвячено проблемі формування моральної самосвідомості дитини молодшого шкільного віку. Встановлено, що сенситивним періодом для розвитку такого особистісного новоутворення, як моральна самосвідомість є молодший шкільний вік. Охарактеризовано психологічні передумови розвитку моральної самосвідомості молодшого школяра, які перебувають у нерозривному взаємозв'язку, функціонують цілісно і пов'язані з низкою специфічних особливостей особистості дитини цього віку: адекватне сприйняття моральних норм, цінностей, принципів; здатність до довільного прийняття рішення; критичне ставлення до себе та навколишніх; дотримання і виконання обов'язків. Виявлено, що молодші школярі володіють позитивним потенціалом розвитку моральних властивостей та моральної мотивації і мають потребу в утвердженні морально-ціннісних орієнтацій.

Встановлено, що вчинки молодшого школяра залежать здебільшого від детермінованих зовнішніх обставин, авторитетів чи схвалень з боку дорослих, що засвідчує визначальне значення процесу інтерналізації моральних норм у формуванні моральної самосвідомості на даному етапі онтогенезу. Окреслено особливості інтерналізації моральних норм у молодшому шкільному віці та встановлено їх безпосередній вплив на процес розвитку моральної самосвідомості: актуалізацію емоційно-морального наслідування, моральну ідентифікацію, розвиток особистісної моральної рефлексії, емоційної і розумової децентрації.

З'ясовано, що усвідомлене оволодіння моральними поняттями свідчить про успішність процесу інтерналізації моральних норм і означає готовність дитини молодшого шкільного віку самостійно, добровільно і свідомо їх демонструвати. Доведено, що у молодшому шкільному віці у процесі інтерналізації моральних норм закладаються основи моральної самосвідомості, а моральні знання, уявлення і міркування набувають усвідомленого змісту, збагачуються та узагальнюються.

Ключові слова: молодший шкільний вік, моральна свідомість, моральна самосвідомість, інтерналізація моральних норм, моральне виховання моральна позиція.

Stoliarenko Olha Borysivna PhD in Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Social Work, Psychology and Socio-Cultural Activities named after T.Sosnovska, Educational and Rehabilitation Institution of Higher Education «Kamenets-Poddsky State Institute», Kamianets-Podilskyi

Marchak Tetiana Andriyivna PhD in Philological Sciences, Associate Professor of the Department of Social Work, Psychology and Socio-Cultural Activities named after T.Sosnovska, Educational and Rehabilitation Institution of Higher Education «Kamenets-Poddsky State Institute», Kamianets-Podilskyi

Internalization of moral norms in the formation of the moral self-awareness of the primary school students

Abstract

This article is devoted to the problem of the formation of the moral self-awareness of a child of primary school age. It has been established that the sensory period of the development of such personal formation as moral selfawareness is the primary school age. The author has characterized psychological prerequisites for the moral self-awareness of the primary school student, which are in an indissoluble correlation, function in a whole, and are connected with a number of specific characteristics of the child's personality of this age: adequate perception of moral norms, values, and principles; ability to make decisions freely; critical attitude toward themselves and others; observance and fulfillment of the duties. It has been found that primary school students have a positive potential of the development of moral characteristics and moral motivation, and they need the establishment of moral and value orientations.

It has been found that the actions of primary schoolchildren depend mainly on determinative external circumstances, authorities, or approval by adults, which certify the decisive influence of the process of the internalization of moral norms in the formation of moral self-awareness at this stage of ontogenesis. The peculiarities of moral norms internalization in the primary school age are outlined and their direct impact on the process of development of moral self-consciousness is established: actualization of emotional and moral models, moral identification, development of personal moral reflection, emotional and mental decentralization.

It has been found that the conscious introduction of moral concepts testifies to the success of the process of internalization of moral norms and means the readiness of the child of primary school age to demonstrate them independently, voluntarily, and consciously. It has been proved that in primary school age in the process of the internalization of moral norms, the foundations of moral self-awareness are laid, and moral knowledge, ideas, and reasoning are acquired by the conscious content, enriched, and generalized.

Keywords: primary school age, moral consciousness, moral self-awareness, internalization of the moral norms, moral education, moral position.

Постановка проблеми

У сучасних умовах становлення та розвитку незалежної України роль духовних та моральних основ, що визначають поведінку особистості і сприяють утвердженню її активної громадянської позиції дедалі зростає, що є основним показником морального, духовного та соціального відродження нашої нації. Цей процес набуває незворотного характеру, зумовлює підвищення свідомості людей у засвоєнні ними моральних цінностей та вимагає нових підходів до організації і психолого-педагогічного забезпечення морального виховання дітей. Саме тому дослідження особливостей усвідомлення моральних норм внаслідок процесу інтерналізації на ранніх етапах онтогенезу набуває у наш час особливої значущості.

Слід зазначити, що в учителів початкових класів іноді спостерігається відсутність уваги до розвитку моральної самосвідомості вихованців. Це призводить до того, що під час переходу до середньої школи такі діти часто неспроможні адекватно оцінити позитивні і негативні прояви власних вчинків і поведінки оточуючих. Дослідження психологів (М. Боришевський, І. Булах, Т. Гончаренко, Т. Титаренко) переконують, що молодші підлітки часто втрачають відчуття власної індивідуальності і потрапляють у пряму залежність від ровесників, які також не володіють моральним досвідом. Усе це призводить до зростання тривожності дитини, невпевненості у собі, нездатності дотримуватися певної моральної позиції та відсутності моральних ідеалів. Тому усвідомлення моральних норм внаслідок процесу інтерналізації саме у молодшому шкільному віці є актуальним психолого-педагогічним завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У віковій та педагогічній вітчизняній психології відомо немало праць, у яких вчені порушували ті чи інші питання, пов'язані з особистістю молодшого школяра: вивчено мотиваційно-ціннісну сферу особистості (М. Боришевський, Г. Костюк), обґрунтовано психологічні умови самоствердження молодшого школяра (С. Максименко, М. Матюхіна), проаналізовано деякі характеристики розвитку моральної свідомості й самосвідомості (І. Бех, Л. Божович, О. Матвієнко, М. Савчин). У зарубіжній психології опрацьовано проблему генезису системи цінностей дітей молодшого шкільного віку (Ж. Паже, Е. Еріксон), подано моделі розв'язання дітьми різноманітних моральних ситуацій (К. Кволс). доведено залежність морального становлення від конкретних умов соціалізації, від певного соціального оточення і виховання дитини (Л. Кольберг).

Ученими встановлено, що у молодшому шкільному віці створюються особливо сприятливі умови для активного засвоєння моральних норм, уявлень, ідеалів і правил як складових моральної свідомості. Однак, вчинки дитини цього віку залежать здебільшого від детермінованих зовнішніх обставин, авторитетів чи схвалень з боку дорослих. Тобто, моральний розвиток молодшого школяра визначається процесом інтерналізації просоціальних форм моральної поведінки. Оволодіння моральними знаннями, формування моральної мотивації свідчить про успішність процесу інтерналізації моральних норм і означає готовність дитини молодшого шкільного віку самостійно, добровільно і свідомо їх демонструвати.

В останні роки моральний розвиток особистості як самостійна психологічна проблема починає активно привертати увагу вчених. Найчастіше об'єктом дослідження психологів стає моральний розвиток на етапі підліткового віку, зокрема вирішення таких питань як самовиховання, самоконтроль та самовдосконалення особистості у підлітковому віці. У наш час актуальним стало виявлення умов, особливостей та механізмів становлення зростаючої людини як моральної особистості в молодшому шкільному віці, оскільки саме на цьому важливому етапі онтогенезу вперше виразно стають помітні загальні тенденції морального розвитку особистості, зокрема, з'являються психологічні передумови цього розвитку: елементи абстрактного мислення, зростання самостійності особистості, розвивається самосвідомість і відповідальність як особистісні якості.

Значущість зазначеної проблеми та неузгодженість уявлень у педагогічній та віковій психології щодо особливостей процесу інтерналізації моральних норм і формування моральної самосвідомості у молодших школярів, невизначеність конкретних чинників та педагогічних умов, які впливають на формування моральних понять у дитячому віці, зумовило вибір нашого наукового дослідження.

Мета статті - висвітлення результатів теоретичного дослідження, спрямованих на виявлення психологічних особливостей процесу інтерналізації у засвоєнні та розумінні молодшими школярами суті моральних категорій, цінностей, норм та моральних якостей.

Виклад основного матеріалу

Моральна сфера є складним конструктом людської психіки і поведінки, в основі якого знаходиться таке унікальне утворення, як моральна самовідомість. Вчені неодноразово зверталися до аналізу природи, суті та механізмів формування моральної свідомості та самосвідомості. У працях І. Беха, М. Боришевського, І. Булаха, С. Максименко, В. Москальця, М. Савчина, А. Титаренко широко висвітлювалися питання природи моральності, сутності суспільних вимог до моральних норм, еволюції моральних форм поведінки. Базовими складниками моральної культури, на думку дослідників, є моральна свідомість і самосвідомість, які ґрунтуються на загальнолюдських нормах, цінностях, ідеалах і високих моральних принципах.

Існують різні гіпотези про розвиток самовідомості в онтогенезі. Згідно теорії В. Бехтерева, самосвідомість виникає раніше свідомості як невиразне відчуття свого існування, що фіксується з перших тижнів життя дитини. Л. Виготський, навпаки, наполягає на вторинності самосвідомості, що виникає лише на певному етапі розвитку свідомості, коли розвивається мова, довільні дії, формується самостійність, тобто у 2-3 роки. На думку П. Чамати, свідомість і самосвідомість виникають одночасно у процесі оволодіння дитиною власним тілом до кінця першого року життя. Як вважає Е. Шпрангер, самосвідомість є головним новоутворенням підліткового віку, коли бурхливо розвивається рефлексія, формується Я-образ та усвідомлюються мотиви власної діяльності.

На думку М. Боришевського [1, с. 62], формування самосвідомості особистості стало вінцем розвитку людської свідомості. Самосвідомість є складною інтегративною якістю психічної діяльності людини, що забезпечує усвідомлення власних можливостей, вибір діяльності, формування індивідуального стилю життя.

З точки зору О. Галяна [2, с. 24], важливу роль у розвитку моральної самосвідомості дітей старшого дошкільного віку має співвіднесення дитиною свого морального «Я» з ідеалом та з мораллю референтних дорослих. Учений зазначає, що у дошкільному віці процес інтерналізації моральних норм і формування моральної самосвідомості відбувається поступово і включає у себе бажання дитини реалізувати свою потребу в любові та емоційній прив'язаності. Реалізуючи цю потребу, дошкільник опановує ціннісне ставлення до моральних норм.

О. Ставицький [3, с. 13] у своїх дослідженнях психологічних особливостей усвідомлення молодшими школярами моральних вимог виявив суттєвий розвиток моральної самосвідомості у дітей після вступу до школи. Основними чинниками розвитку моральної свідомості та самосвідомості молодших школярів є сенситивність психіки дітей цього віку до процесу інтерналізації моральних норм, непримиримість у моральних вимогах до інших та сприйняття педагога референтною особою.

Згідно з поглядами І. Беха [4, с. 128], у формуванні моральної самосвідомості особливо значущим є підлітковий вік, оскільки у цьому віці зростають моральні знання, моральна рефлексія і саморефлексія вдосконалюється, посилюється моральна саморегуляція та зростає інформованість про етичні норми людської поведінки. Підліток уже досить усвідомлено співвідносить власні моральні вчинки з вчинками однолітків та дорослих.

Незважаючи на деякі розбіжності у поглядах на розвиток самовідомості в онтогенезі, вчені одностайні у тому, що моральна самосвідомість має свої особливості та чинники розвитку на кожному віковому етапі. Сенситивним періодом для розвитку таких особистісних новоутворень, як моральна свідомість і самосвідомість М. Боришевський, І. Бех, Л Божович, Л. Кольберг, М. Савчин вважають саме молодший шкільний вік. Розвиток моральної свідомості і самосвідомості, які психологи розглядають у контексті загального розвитку особистості в молодшому шкільному віці, постають провідними чинниками, від яких залежить подальше становлення моральної сфери особистості.

Г. Костюк [5, с. 311] розглядає процес розвитку зростаючої особистості у системі її референтних соціальних стосунків, які опосередковуються діяльністю та спілкуванням. Саме в системі міжособистісних взаємин з іншими людьми та внаслідок міжособистісної взаємодії відбувається становлення справжньої особистості, вважає класик вітчизняної психології.

Виходячи з того, що уявлення особистості про себе як суб'єкта моральної поведінки будується у процесі інтерналізації моральних норм, важливими для дослідження процесу розвитку у молодшому шкільному віці такого особистісного новоутворення, як моральна свідомість і самосвідомість, постають питання, пов'язані саме з інтерналізацією моральних норм дитини, оскільки послідовна інтерналізація і подальше усвідомлення моральних норм та формування моральної самосвідомості щільно пов'язані з актуалізацією емоційно-морального наслідування, моральної ідентифікації, з розвитком особистісної моральної рефлексії, емоційної і розумової децентрації.

У психологічному словнику [6, с. 73] поняття «інтерналізація» (або «інтеріоризація») трактується як процес перетворення зовнішніх реальних дій та соціальних форм спілкування у стійкі внутрішні якості особистості внаслідок засвоєння індивідом вироблених у суспільстві норм, цінностей, установок та уявлень.

У психоаналітичній традиції інтерналізація розуміється як механізм, за допомогою якого об'єкти зовнішнього світу отримують постійну психічну підтримку, внаслідок якої об'єкти зовнішнього світу перетворюються в певні образи, які формують частину нашої психічної структури. Подібне трактування суттєво поєднує поняття інтерналізація з інтеріоризацією [6, с. 129].

У трактуванні поняття інтерналізація ми дотримуємось поглядів М. Боришевського [1, с. 153], який аргументовано відстоює свою точку зору і стверджує, що інтерналізація більш складний механізм ніж інтеріоризація, бо передбачає свідоме і активне сприйняття оточуючого світу, а також активне відтворення людиною прийнятих суспільних норм і цінностей у своїй діяльності. Окрім того, інтерналізація включає прийняття відповідальності за власні дії та інтерпретацію значимих життєвих подій як результат власної діяльності.

Отже, рівень інтерналізації моральних цінностей використовується не лише для позначення нового рівня моральної самосвідомості, який визначає ставлення людини до себе і свого місця в соціумі. Саме вона створює і зумовлює характер першочергових переживань особистості, систему її ставлення до дійсності, цілісну єдність психологічного складу особистості.

С. Максименко [7, с. 29] зазначає, що моральний аспект виступає провідним фактором у всіх видах позиції особистості, який відображає її власні, існуючі у цей момент ідеали. Моральна позиція найсильніше виявляється у співчутті та співпереживанні і виражається в активній і обов'язково безкорисливій допомозі іншим людям, у піклуванні про них та відмові від свого особистого благополуччя на користь інших людей. Основним критерієм такого роду внутрішньої моральної позиції є рівень інтерналізації моральних цінностей, їх включення у внутрішній світ особистості, тому що саме ці моральні переконання стають домінантами її життєдіяльності.

В. Москалець [8, с. 74] стверджує, що моральну позицію можна визначити як ставлення особистості до благополуччя іншої людини і до загальновизнаних моральних норм, моральних ідеалів, моральних аспектів поведінки взагалі. Ці моральні ставлення можуть бути як адекватними так і неадекватними, активними чи пасивними. На формування позитивного чи негативного ставлення до моральних явищ впливають моральні знання, які дають дитині значимі дорослі. Отже, відбувається процес інтерналізації: перетворення зовнішніх реальних дій та соціальних форм спілкування у стійкі внутрішні моральні якості особистості.

Аналіз наукових поглядів на проблему дає змогу детально представити генезис інтерналізації моральних норм і формування моральної позиції дитини у таблиці 1.

Таблиця 1. Інтерналізація моральних норм і формування моральної позиції дитини

Сучасні дослідники морального розвитку молодших школярів (С. Білозерська, В.Житарюк, О. Галян, Л. Василенко, М. Савчин) розглядають моральне становлення особистості як центральний аспект особистісного становлення, сутністю якого є інтерналізація моральних здобутків і цінностей існуючого суспільства. Моральні характеристики особистості вчені розглядають у контексті таких складових елементів: моральних ставлень, моральної свідомості, моральної самосвідомості і моральної діяльності.

У дослідженнях вітчизняних психологів розвиток моральної самосвідомості молодшого школяра розглядається у різних аспектах: як розвиток власної системи цінностей (Б. Братусь, Л. Орбан-Лембрик), як усвідомлення особистісних цінностей (І. Бех, С. Максименко, В. Москалець, М. Савчин), як формування мотиваційної готовності до вчинку та діяльності (Л. Божович, І. Булах), як можливість саморегуляції (М. Боришевський, С. Якобсон), як генезис емоційно-ціннісної сфери особистості (З. Карпенко). Але усі вчені одностайно приходять до висновку: школяр стає моральною особистістю лише тоді, коли оволодіває моральним досвідом під впливом дорослого, тобто у процесі інтерналізації моральних норм і цінностей.

Р. Павелків [9, с. 201] у розвитку моральної самосвідомості дитини визнає домінуюче значення моральних мотивів поведінки, зокрема, досягнення нею позитивних результатів діяльності та уникнення невдач, мотиви дружнього спілкування, формування морального обов'язку, мотив бути хорошим учнем і моральне самоствердження в колективі класу. Така ієрархізація мотивів призводить до моральної стійкості особистості, визначає її моральну спрямованість та дозволяє дитині у кожній конкретній ситуації займати адекватну моральну позицію. Тобто, на думку вченого, саме моральні мотиви є з'єднувальною ланкою між зовнішніми вимогами суспільної моралі і внутрішнім світом особистості, моральної самосвідомості, та виражаються у діях і вчинках пересічної людини.

К. Журба [4, с. 118] вважає, що важливою передумовою становлення моральних уявлень та норм поведінки у молодшого школяра є ігрова діяльність, яка залишається актуальною навіть у цьому віці. У простих вуличних іграх дитина молодшого шкільного віку проходить важливу школу усвідомлення законів людських взаємин, взаємодії і співробітництва та на власному досвіді переконується, що моральні норми і правила необхідні, щоб група як соціальна цілісність не розрушилась та могла конструктивно і безконфліктно функціонувати.

О. Онисюк [10, с. 16] підкреслює, що у молодшого школяра важливим новоутворенням є диференціація внутрішнього і зовнішнього життя, коли засвоєння нових норм морального оцінювання може змінювати значення попередньо засвоєних. У початкових класах школяр, який успішно вчиться, вважає себе хорошим учнем. Він гордиться собою і це підтверджується думкою значимих для нього людей, його успіхи викликають позитивну оцінку вчителів, однокласників і сім'ї. Однак, ця позитивна оцінка може викликати невдоволення у деяких однокласників у випадку, якщо серед них цінність успішності буде не такою значущою, як в очах батьків та вчителів, а переважатимуть інші моральні цінності та установки.

У молодшому шкільному віці, зазначає В. Житарюк [11, с. 50], не лише виникають нові емоції, але й ті емоції, які мали місце в дошкільному віці, змінюють свій характер і зміст. Але основне, що характеризує особливості розвитку емоційно-вольової сфери молодшого школяра і що пов'язано з його активним і у більшості випадків успішним входженням до шкільного колективу, це інтенсивне формування саме в даний період особистісного розвитку напрочуд яскравих моральних почуттів дитини.

На думку Л. Василенко [12, с. 77], вже на ранніх етапах онтогенезу пам'ять дитини стихійно і цілеспрямовано збагачується знаннями про моральні вчинки оточуючих людей. Зокрема, дитина чує відгуки дорослих і ровесників про хорошу і погану поведінку. Автор зазначає, що всі ці знання і уявлення діти не завжди співвідносять зі своєю власною моральною поведінкою, вони ще не можуть адекватно застосовувати набуті моральні знання при оцінюванні своїх вчинків, оскільки вони поки що не усвідомлюють прямого зв'язку між наявними знаннями і поведінкою.

Ученими встановлено, що між моральною самооцінкою і реальною поведінкою дітей існують певні протиріччя, бо моральна особистість не та, яка лише висловлює співчуття, а та, яка морально діє у складній життєвій ситуації. З позиції дорослих діти часто виступають як об'єкт регулятивного впливу, який внаслідок цього має однобічний характер. У той час як у дитячих угрупуваннях кожна дитина виступає відносно всіх як суб'єкт і як об'єкт регулятивних взаємин і така регуляція стає взаємною. Дотримання дитиною моральних норм при відсутності зовнішнього контролю означає, що вона вже поєднує функції суб'єкта і об'єкта моральної саморегуляції, зазначає М. Савчин [13, с. 24]

Науковці (І. Бех, К. Журба, В. Киричок, Р. Павелків, М. Савчин) стверджують, що у віці від 6 до 10 років дитина вже спроможна самостійно засвоювати, визнавати та усвідомлювати моральні вимоги суспільства. В учнів початкових класів на цей час спостерігаються психофізіологічні та психологічні передумови для формування довільної поведінки на основі моральних вимог, зростає, порівняно з дошкільним віком, здатність стримувати власні, раніше некеровані та імпульсивні вчинки, виявляти самостійність, контролювати свої дії.

Аналіз наукових поглядів вітчизняних психологів на проблему інтерналізації моральних норм у формуванні моральної самосвідомості молодшого школяра дає змогу стверджувати, що психологічні передумови й умови розвитку моральної самосвідомості пов'язані з низкою специфічних особливостей особистості молодшого школяра. Серед яких: адекватне сприйняття моральних норм, цінностей, принципів; здатність до довільного прийняття рішення; критичне ставлення до себе та навколишніх; дотримування й виконання обов'язків і правил. Саме ці особливості позитивно впливають на виникнення таких психологічних новоутворень у моральній самосвідомості дитини молодшого шкільного віку, як довільність, внутрішній план дій та рефлексія. Довільність допомагає реалізувати наміри дитини в моральній поведінці. Внутрішній план дій забезпечує моральну орієнтацію дитини в певному соціальному середовищі, яке значно розширюється та ускладнюється у зв'язку зі вступом дитини до школи. Рефлексія виступає як забезпечення морального самопізнання, заглиблення у світ власних вчинків і моральних переживань.

Розглянемо погляди представників зарубіжної психологічної науки на проблему розвитку моральної самосвідомості у дитячому віці.

У психоаналізі [6, с. 143] констатується, що для людської особистості досить актуальним є внутрішній конфлікт між прагненням до задоволення природних потягів та соціальним оточенням, що висуває до людини певні моральні обмеження. Розвиток моральної особистості має чіткі стадії, а основним механізмом розвитку є ідентифікація з моральними цінностями батьків. Основна суть розвитку моральної самосвідомості полягає у збереженні системи цінностей, що передаються дитині від покоління до покоління.

У неофрейдизмі розвиток моральності опосередковується поступовою зміною принципів мотивації особистості. К. Юнг [6, с. 24] вважав, що «Персона», як центральна одиниця структури «Я» виконує також і функцію моральної регуляції. На думку А. Адлера [6, с. 54], однією з основних складових моральної свідомості є природжене соціальне почуття спільності з іншими людьми.

У біхевіоризмі [14, с. 194] проблема розвитку моральної свідомості і самосвідомості практично не вивчалась. Вважається, що основою формування моральної поведінки є імітація дитиною поведінки дорослих. На ранніх етапах онтогенезу, під час спостереження за поведінкою певної моделі, у дитини формується поведінкова реакція. Рівень імітації поведінки інших залежить від характеру підкріплення, який отримує модель і від того, яке ставлення дитини до цієї особи. А. Бандура [14, с. 201] розробив концепцію формування внутрішнього контролю, згідно з якою на ранніх етапах онтогенезу спочатку переважає зовнішній контроль дорослого, лише з часом, у процесі інтерналізації моральних норм і моральних заборон, зовнішній контроль замінюється внутрішнім - з'являється совість чи почуття провини.

У зарубіжній психології провідними дослідженнями розвитку моральної свідомості та самосвідомості на ранніх стадіях онтогенезу є праці Ж. Паже та Л. Колберга, де викладено результати вивчення формування у дітей уявлення про себе, розвитку у них моральних понять, уявлень про чесність і порядність та урізноманітнення і вдосконалення способів вирішення моральних ситуацій.

Згідно Ж. Паже [6, с. 118], моральні почуття у дітей молодшого шкільного віку виникають під час взаємодії розумових структур, які на даний час розвиваються і поступово розширюваного соціального досвіду. Причому мораль розглядається автором як «... повага індивіда до норм суспільного ладу та його почуття справедливості», де останнє трактується як «піклування про взаємообмін і рівність між людьми».

Концептуальні погляди Ж. Паже про стадії морального розвитку (стадії морального релятивізму та морального реалізму) розвинув Л. Кольберг [14]. Учений погодився з виділенням стадій, вказаних Ж. Паже, але при цьому доводив залежність морального розвитку від конкретних умов соціалізації, виховання і соціального оточення дитини. Л. Кольберг створив вікову періодизацію розвитку особистості, досліджуючи моральні судження та етичні уявлення дітей різного віку. Учений використовував оповідання, які містять складні конфліктні ситуації морального спрямування. Діти різного віку по-різному оцінювали моральні вчинки героїв оповідань і обґрунтовували свої судження. На підставі узагальнення значного експериментального матеріалу Л. Кольберг [15, с. 42] виокремив шість стадій морального розвитку особистості, об'єднавши їх у три рівні.

Перший - доморальний рівень. Норми моралі у цей час виступають для дитини як щось зовнішнє. Дитина дотримується правил, встановлених дорослими, з суто егоїстичних міркувань. Спочатку малюк боїться покарання і поводиться так, щоб його уникнути (І стадія). Далі дитина прагне заохочення, очікуючи одержати за свої правильні дії схвалення або іншу винагороду (II стадія).

Другий рівень - конвенційна мораль («конвенція» - домовленість). Моральні норми дитини не стійкі, але вона вже намагається поводитися так, як вимагають значимі дорослі. Головна потреба на цьому етапі розвитку - підтримка дитиною хороших стосунків із близькими їй людьми. На III стадії дитина орієнтована у своїй поведінці на схвалення інших, під час IV стадії - на завоювання авторитету у референтних осіб. Моральна поведінка дитини нестійка і залежна від зовнішніх впливів.

Третій рівень - автономна мораль. Моральні норми і принципи стають власним досягненням особистості, тобто переходять із зовнішнього у внутрішній план, тобто відбувається процес інтерналізації моральних норм. Вчинки визначаються не зовнішнім тиском чи авторитетом рефернтних дорослих, а власною совістю. Спочатку прослідковується орієнтація на принципи суспільного благополуччя, (V стадія), далі - на загальнолюдські етичні принципи (VI стадія).

За свідченням Л. Кольберга, на доморальному рівні знаходяться всі дошкільники та більшість семиліток (близько 70%). Цей рівень зберігається у деяких дітей до 16 років. Більшість дітей до 13 років перебувають на другому рівні, їм властива конвенційна мораль. Із розвитком інтелекту у дітей відбувається розвиток вищого рівня моральної свідомості та самосвідомості. На думку вченого, усвідомлені моральні принципи не можуть з'явитися раніше підліткового віку, бо лише тоді формується логічне мислення. Однак, лише наявність формально - логічних операцій не є достатньою умовою для вищого рівня розвитку моралі. Навіть інтелектуально розвинені дорослі люди іноді можуть не досягнути рівня автономної моралі.

Таблиця 2. Стадії морального розвитку за Л. Кольбергом

Згідно з уявленнями Л. Кольберга, моральний розвиток дитини має цілком прогресивний характер. Перехід від однієї стадії морального розвитку до наступної суттєво пов'язаний із віковими змінами у когнітивній сфері. Формування моральної самосвідомості відбувається на основі взаємодії між когнітивними структурами, що розвиваються та соціальним досвідом, що з віком значно поширюється. Л. Кольберг зосереджується також і на емоційній складовій моральної самосвідомості, поєднуючи в своїй концепції розвиток моралі з характером тих мотивів, що лежать в основі моральних суджень дитини.

Є. Хіггінс [16, с. 180], аналізуючи підхід Лоуренса Кольберга до морального виховання, засвідчує наявність у молодшому шкільному віці динаміки позитивного розвитку моральної самосвідомості і переходу від хаотичних, нестабільних контактів на початку вікового періоду (де в основному діти залишалися пасивними спостерігачами) до вираженої тенденції допомагати іншим на завершення молодшого шкільного віку.

Отже, молодший шкільний вік є важливим етапом у формуванні моральної самосвідомості під впливом процесу інтерналізації просоціальних форм моральної поведінки, оскільки основним змістом цього процесу є оволодіння дітьми навичками орієнтації у внутрішньому світі, здатністю усвідомлювати і оцінювати власне місце в соціальних взаєминах крізь призму особливостей міжособистісних стосунків з іншими людьми і спроможність організовувати свою власну поведінку відповідно з цими сформованими властивостями.

Висновки

Узагальнення вище викладеного матеріалу дає підстави стверджувати, що моральна самосвідомість має свої особливості та чинники розвитку на кожному віковому етапі. Сенситивним періодом для розвитку такого особистісного новоутворення, як моральна самосвідомість є молодший шкільний вік. Розвиток моральної самосвідомості постає провідним чинником, від якого залежить подальше становлення моральної сфери особистості.

У молодшому шкільному віці створюються умови для активного засвоєння моральних норм, уявлень, ідеалів і правил як складових моральної самосвідомості. Психологічні передумови розвитку моральної самосвідомості молодшого школяра пов'язані з цілою низкою специфічних особливостей особистості дитини: адекватне сприйняття моральних норм, цінностей, принципів; здатність до довільного прийняття рішення; критичне ставлення до себе та навколишніх; дотримання і виконання обов'язків.

Молодший шкільний вік можна характеризувати як період з достатньо високим рівнем усвідомлення моральних ставлень, цінностей та норм. Діти у цьому віці володіють позитивним потенціалом розвитку моральних властивостей, моральної мотивації, потреби в утвердженні морально-ціннісних орієнтацій. Свідченням інтенсивного розвитку в молодшому шкільному віці моральної самосвідомості є розуміння дітьми моральних якостей особистості.

У моральній самосвідомості дитини молодшого шкільного віку відбувається не лише вербальне фіксування відповідних моральних цінностей, але й виникає емоційне ставлення до них. Отже, високий рівень розуміння моральних цінностей особистості говорить про зародження особистісних потреб і мотивів, які пов'язані з морально-ціннісним досвідом поведінки дитини та регулятивною функцією моральних знань.

Моральний розвиток молодшого школяра визначається процесом інтерналізації просоціальних форм моральної поведінки, оскільки вчинки дитини молодшого шкільного віку залежать здебільшого від детермінованих зовнішніх обставин чи схвалень з боку референтних дорослих.

Визначення особливостей інтерналізації моральних норм у молодшому шкільному віці є значимим для дослідження процесу розвитку у молодшому шкільному віці такого особистісного новоутворення, як моральна самосвідомість, оскільки послідовна інтерналізація і подальше усвідомлення моральних норм та формування моральної самосвідомості щільно пов'язані з актуалізацією емоційно-морального наслідування, моральної ідентифікації, з розвитком особистісної моральної рефлексії, емоційної і розумової децентрації. Оволодіння моральними знаннями, формування моральної мотивації свідчить про успішність процесу інтерналізації моральних норм та означає готовність дитини молодшого шкільного віку самостійно, добровільно і свідомо їх демонструвати.

Отже, у молодшому шкільному віці у процесі інтерналізації моральних норм закладаються основи моральної самосвідомості, а моральні знання, уявлення і міркування набувають усвідомленого змісту, збагачуються та узагальнюються.

Література

1. Боришевський М.Й. Особистість у вимірах самосвідомості: [монографія] Суми: Видавничий будинок «Еллада», 2012. 608 с.

2. Галян О. Аналіз особливостей розвитку моральних якостей дітей дошкільного віку // Матеріали звітної наукової конференції кафедри психології ДДПУ ім. І. Франка / Ред. кол. М. Савчин, І. Галян. Дрогобич: Ред.-вид. відділ ДДПУ імені І. Франка, 2007. Вип. 1. С. 23-29.

3. Ставицький О.О. Психологічні умови усвідомлення молодшими школярами моральної вимоги: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. Київ, 1994. 20 с.

4. Бех І.Д., Чорна К.І., Журба К.О., Киричок В.А., Шкільна І.М. Виховання моральної самосвідомості зростаючої особистості в позакласній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Харків: «Друкарня Мадрид», 2016. 402 с.

5. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості Київ: Рад. школа, 1989. 608 с.

6. Психологія особистості: Словник-довідник / за. ред П.П. Горностая і Т.Т. Титаренко. Київ: Рута, 2011. 320 с.

7. Максименко С.Д. Психологічні механізми розвитку і саморозвитку особистості// Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі: матеріали методолог. семінару АПН України, 19 березня 2008 р., м. Київ. Київ: АПН України, 2008. С. 28-37.

8. Москалець В.П. Духовні горизонти особистості: потенціал вершинної аналітики. Психологія і суспільство: наук. журнал / гол. ред. Фурман А.В. 2011. № 1. С. 73-84.

9. Павелків Р.В. Особливості схильності молодших школярів до регуляції своєї поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць І-ту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д. Максименка. Київ, 2002. Т. ГУ, Ч. 4. С. 200-208.

10. Онисюк О.А. Психологічні особливості особистісного розвитку молодших школярів: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2001. 20 с.

11. Житарюк В.І. Психологічні передумови розвитку моральності молодших школярів: дис. ... канд.. психол. наук: 19.00.07. Івано-Франківськ, 2008. 195 с.

12. Василенко Л.П. Психологічні умови засвоєння моральних норм дітьми дошкільного віку // Моральна свідомість та самосвідомість особистості: [монографія] / за ред. проф. М.В. Савчина, доц. І.М. Галяна. Дрогобич, 2009. С. 76-93.

13. Савчин М.В. Духовна парадигма психології: монографія. Київ: Академвидав, 2013. 252 с.

14. Bandura A. Social learning theory of identificatori prosses // Hand book of socialization: theory and research Chicago. 1969. P. 213-262.

15. Kohlberg L. The psychology of moral development. San Francisco: Harper and Row, 1984. 420 p.

16. Хіггінс Є., Пауер Ф.К., Кольберг Л. Підхід Лоуренса Кельберга до морального виховання. Психол. журн. 1992. Т. 13, № 3. С. 175-182.

17. Білозерська С. Психологічні аспекти виховання моральних якостей в молодшому шкільному віці // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Острог: Вид-во «Острозька академія», 2006. Вип. 7. С. 15-27.

18. Островська К.О. Взаємозалежність оцінки та ціннісних орієнтацій молодших школярів. Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики: міжвуз. зб. наук. пр. Київ - Запоріжжя - Одеса, 2002. Вип. 15. С. 117-123.

19. Ramos A., Griffin A., Neiderhiser J., Reiss D. (2019). Did I inherit my moral compass? Examining socialization and evocative mechanisms for virtuous character development. Behavior Genetics, 49(2), 175-186. doi:10.1007/s10519-018-09945-4.

20. Aquino K., Reed A. (2002). The self-importance of moral identity. Journal of Personality and Social Psychology, 83, 1423-1440. doi:10.1037/0022-3514.83.6.1423.

References

1. Boryshevskyj, M.J. (2012). Osobystist u vymirax samosvidomosti [Personality in dimensions of self-awareness]: monografija - monograph. Sumy: Vydavnychyj budynok «Ellada», 608 s. [in Ukrainian].

2. Halyan, O. (2007). Analiz osoblyvostej rozvytku moralnyx yakostej ditej doshkilnoho viku [Analysis of the peculiarities of the development of moral qualities of preschool children] // Materialy zvitnoyi naukovoyi konferenciyi kafedry psyxolohiyi DDPU im. I. Franka - Materials of the reported scientific conference of the Department of Psychology of the DDPU named after I. Franko /Red. kol. M. Savchyn, I. Halyan. Drohobych: Red.-vyd. viddil DDPU imeni I. Franka, Vyp. 1. S. 23-29. [in Ukrainian].

3. Stavyckyj, O.O. (1994). Psyxolohichni umovy usvidomlennya molodshymy shkolyaramy moralnoyi vymohy [Psychological conditions of awareness of moral requirements by younger schoolchildren]: Avtoref. dys. ... kand. psyxol. nauk. Kyyiv, 20 s. [in Ukrainian].

4. Bex, I.D., Chorna, K.I., Zhurba, K.O., Kyrychok, V.A., Shkil'na, I.M. (2016). Vyxovannya moral'noyi samosvidomosti zrostayuchoyi osobystosti v pozaklasnij diyal'nosti zahal'noosvitnix navchal'nyx zakladiv [Education of moral self-awareness of a growing personality in extracurricular activities of general educational institutions]. Harkiv: «Drukarnya Madryd», 402 s. [in Ukrainian].

5. Kostyuk, H.S. (1989). Navchal'no-vyxovnyj proces i psyxichnyj rozvytok osobystosti [Educational process and mental development of personality]. Kyyiv: Rad. shkola, 608 s. [in Ukrainian].

6. Psyxolohiya osobystosti (2011).: Slovnyk-dovidnyk [Dictionary-reference] / za. red P.P. Hornostaya i T.T. Tytarenko. Kyyiv: Ruta, 320 s. [in Ukrainian].

7. Maksymenko, S.D. (2008). Psyxolohichni mexanizmy rozvytku i samorozvytku osobystosti [Психологічні механізми розвитку і саморозвитку особистості] // Psyxoloho pedahohichni zasady rozvytku osobystosti v osvitn'omuprostori: materialy metodoloh. seminaru APN Ukrayiny, 19 bereznya, 2008, m. Kyyiv - Psychological and pedagogical principles of personality development in the educational space: materials of the methodologist. seminar of the APN of Ukraine, March 19, 2008, Kyyiv: APN Ukrayiny. S. 28-37. [in Ukrainian].

8. Moskaletc, V.P. (2011). Duxovni horyzonty osobystosti: potencial vershynnoyi analityky [Spiritual horizons of personality: the potential of peak analytics]. Psyxolohiya i suspil'stvo: nauk. zhurnal - Psychology and society: science. magazine / hol.red. Furman A.V. № 1. S. 73-84. [in Ukrainian].

9. Pavelkiv, R.V. (2002). Osoblyvosti sxyl'nosti molodshyx shkolyariv do rehulyaciyi svoyeyi povedinky [Peculiarities of the tendency of younger schoolchildren to regulate their behavior] // Problemy zahal'noyi ta pedahohichnoyi psyxolohiyi: Zbirnyk naukovyx pratc In-tu psyxolohiyi im. H.S. Kostyuka - Collection of scientific papers of the 1st psychology named after H.S. Kostyuka /Za red. S.D. Maksymenka. Kyyiv, T. IV, Ch. 4. S. 200-208. [in Ukrainian].

10. Onysyuk, O.A. (2001). Psyxolohichni osoblyvosti osobystisnoho rozvytku molodshyx shkolyariv [Psychological features of personal development of younger schoolchildren]: Avtoref. dys. ... kand. psyxol. nauk: 19.00.07. Kyyiv, 20 s. [in Ukrainian].

11. Zhytaryuk, V.I. (2008). Psyxolohichni peredumovy rozvytku moral'nosti molodshyx shkolyariv [Psychological prerequisites for the development of the morality of younger schoolchildren]: dys. ... kand.. psyxol. nauk: 19.00.07. Ivano-Frankivs'k, 195 s. [in Ukrainian].

12. Vasylenko L.P. Psyxolohichni umovy zasvoyennya moral'nyx norm dit'my doshkil'noho viku [Psychological conditions for learning moral standards by preschool children] // Moral'na svidomist' ta samosvidomist' osobystosti - Moral consciousness and self-awareness of the individual: monohrafiya - monograph / za red. prof. M.V. Savchyna, doc. I.M. Halyana. Drohobych, 2009. S. 76-93. [in Ukrainian].

13. Savchyn, M.V. (2013). Duxovna paradyhma psyxolohiyi [Spiritual paradigm of psychology]: monohrafiya - monograph. Kyyiv: Akademvydav, 252 s. [in Ukrainian].

14. Bandura, A. (1969). Social learning theory of identificatori prosses. Hand book of socialization: theory and research Chicago. P. 213-262. [in English].

15. Kohlberg, L. (1984). The psychology of moral development. San Francisco: Harper and Row, 420 p. [in English].

16. Xihhins, Ye., Pauer, F.K., Ko'berh, L. Pidxid Lourensa Kel'berha do moral'noho vyxovannya [Lawrence Kjellberg's approach to moral education]. Psyxol. zhurn. 1992. T. 13, № 3. S. 175-182. [in Ukrainian].

17. Bilozers'ka S. Psyxolohichni aspekty vyxovannya moral'nyx yakostej v molodshomu shkil'nomu vitci [Psychological aspects of moral education in primary school age]. Naukovi zapysky. Seriya «Psyxolohiya i pedahohika» - Proceedings. Series "Psychology and pedagogy". Ostroh: Vyd-vo «Ostroz'ka akademiya», 2006. Vyp. 7. S. 15-27. [in Ukrainian].

18. Ostrovs'ka K.O. Vzayemozalezhnist' ocinky ta cinnisnyx oriyentacij molodshyx shkolyariv [Interdependence of assessment and value orientations of junior high school students].// Social'ni texnolohiyi: Aktual'ni problemy teoriyi ta praktyky - Social technologies: Actual problems of theory and practice: mizhvuz. zb. nauk. pr. Kyyiv - Zaporizhzhya - Odesa, 2002. Vyp. 15. S. 117-123. [in Ukrainian].

19. Ramos, A., Griffin, A., Neiderhiser, J., Reiss, D. (2019). Did I inherit my moral compass? Examining socialization and evocative mechanisms for virtuous character development. Behavior Genetics, 49(2), 175-186. [in English].

20. Aquino, K., Reed, A. (2002). The self-importance of moral identity. Journal of Personality and Social Psychology, 83, 1423-1440. [in English].

Размещено на Allbest.ru