Цифровізація освітніх та управлінських процесів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Цифровізація освітніх та управлінських процесів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

Уманець Володимир Олександрович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, начальник інформаційно-обчислювального центру

Анотація

У статті розглянуто основні процеси цифровізації освітніх та управлінських процесів у закладах освіти різних типів, акцентовано увагу на вивчені цієї проблеми саме в ЗП(ПТ)О. Проаналізовано історичні аспекти цифрової революції, зумовленої прогресом в науково-технічній галузі, також зазначені етами зміни, в залежності від ходу розвитку інформаційних процесів, підходів до організації освітнього середовища через призму цифровізації. Авторами підкреслено актуальність цифровізації в ЗП(ПТ)О, що обумовлена інформатизацією суспільства та всіх сфер економічної діяльності. Зазначено нормативно-правові документи, котрі обумовлюють розвиток цифровізації в системі освіти нашої держави. Розкрито сутність понять: цифровізація освітніх процесів, управління закладом освіти, цифрова трансформація. Розглянуто основні функції управління закладом освіти та наведено приклади використання цифрових технологій в управлінських процесах. Означено сутність цифрового маркетингу, який, на думку авторів, є рушійною силою цифровізації освітнього середовища. Також розглянуто цифрові сервіси та платформи, які використовуються більшістю закладів професійної (професійно-технічної ) освіти, зокрема сервіси Google Workspace та Microsoft 365 (A1). Досліджено вплив від результатів використання даних сервісів на управлінські процеси у закладах освіти, їх перспективи використання та відповідні недоліки й проблеми. Описано вплив цифрової грамотності сучасних педагогів на якість реалізації освітнього процесу та його результативність. Визначено основні виклики, які стоять перед кожним закладом освіти в умовах цифровізації освітніх та управлінських процесів. Зазначено особливості проведення самооцінювання рівня оволодіння цифровим інструментарієм учасників освітнього процесу. Підкреслено важливість використання цифрових технологій для реалізації інноваційного, ефективного освітнього процесу та управлінської діяльності. Окреслено напрями розвитку сучасного закладу професійно-технічної освіти в умовах цифровізації освітнього середовища та управлінських процесів.

Ключові слова: цифровізація, управління, цифрова компетентність, освітній процес, заклад освіти, цифрове освітнє середовище.

цифровізація освітній управлінський

Umanets Volodymyr Oleksandrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

DIGITALIZATION OF EDUCATIONAL AND ADMINISTRATIVE PROCESSES IN VOCATIONAL (VOCATION-TECHNICAL) EDUCATION INSTITUTIONS

Abstract

The article examines the main processes of digitization of educational and management processes in educational institutions of various types, with emphasis on the study done in ZP(PT)O. The historical aspects of the digital revolution caused by progress in the scientific and technical field are analyzed, as well as the stages of change, depending on the development of information processes, approaches to the organization of the educational environment through the prism of digitalization. The authors emphasized the relevance of digitalization in the field of vocational education and training, which is due to the informatization of society and all spheres of economic activity. Normative and legal documents that determine the development of digitalization in the education system of our country are indicated. The essence of concepts is revealed: digitalization of educational processes, management of an educational institution, digital transformation. The main functions of management of an educational institution are considered and examples of the use of digital technologies in management processes are given. The essence of digital marketing is defined, which, according to the authors, is the driving force of digitalization of the educational environment. Digital services and platforms used by the majority of professional (vocational and technical) education institutions, including Google Workspace and Microsoft 365 services (A1), are also considered. The influence of the results of the use of these services on the management processes in educational institutions, their prospects for use, and the corresponding shortcomings and problems were studied. The impact of digital literacy of modern teachers on the quality of the educational process and its effectiveness is described. The main challenges facing each educational institution in terms of digitalization of educational and management processes are identified. The peculiarities of self-assessment of the level of mastery of digital tools of the

participants of the educational process are indicated. The importance of using digital technologies for the implementation of an innovative, effective educational process and management activity is emphasized. The directions of the development of a modern institution of professional and technical education in the conditions of digitalization of the educational environment and management processes are outlined.

Keywords: digitalization, management, digital competence, educational process, educational institution, digital educational environment.

Постановка проблеми. Реіндустріалізація, інформатизація та поява нових технологій призвели до докорінних змін людського потенціалу та розвитку всіх галузей економіки. Цифрова трансформація суспільного життя призводить до зміни цілей та підходів до організації діяльності у первинному, вторинному та третинному секторах економіки. Цифрові технології грають особливо важливу роль у системі освіти, відкриваючи нові можливості для впровадження інновацій та сприяючи швидкій адаптації до умов, що змінюються. Поява та розвиток цифрових середовищ, глобальних мереж призвели до появи нових підходів до оцінки людського потенціалу. Сьогодні всі учасники освітнього процесу мають бути оснащені цифровими навичками, а сформовані цифрові компетенції стали важливим критерієм для сучасних працівників усіх галузей економіки. Модернізація освітньої діяльності є сучасною вимогою, яка формує нове покоління професіоналів, конкурентоспроможних на ринку праці, які мають здатність швидко адаптуватися до сучасних умов, навчатися протягом усього життя та вміють діяти у нестандартних ситуаціях. спрямовано навчання. Цифровізація прискорює співпрацю всіх учасників освітнього процесу та впливає на сталий розвиток суспільства. Використання цифрових технологій в освітній діяльності стало особливо актуальним під час пандемії COVID-19. Наразі, коли в Україні триває війна, цифрові технології можуть допомогти не лише мінімізувати, а й уникнути особистих контактів між учасниками освітнього процесу. Він не лише запобігає поширенню хвороб, а й допомагає підтримувати життя у місцях жорстоких територіальних бомбардувань, руйнування інфраструктури.

Хочемо зазначити, що 21 століття ознаменувалося науково-технічним прогресом, бурхливим розвитком ІКТ. Поява нових потужних та супер комп'ютерів, ноутбуків, збільшення швидкості Інтернет-мереж, збільшення охоплення Інтернетом і, отже, цифровізація є невід'ємною частиною освітнього процесу і мають бути спрямовані на підвищення його якості.

Метою статті є розширення уявлень про ефективне впровадження цифрових технологій в управлінських та освітніх процесах закладів освіти усіх типів.

Для досягнення вищезгаданих цілей необхідно вирішити безліч завдань. Нами аналізуються ключові історичні аспекти цифрової революції, розкривається актуальність цифровізації в сучасній освіті та професійно- технічній освіті, висвітлюється вплив цифровізації на формування ефективної та педагогічної освіти. Гармонійне освітнє середовище, що розкриває ключові аспекти цифровізації системи освіти.

Формування поняття «цифровізація» та його похідних дозволяє нам стверджувати, що це визначення з'явилося відносно недавно в результаті розвитку ІКТ у суспільстві. Цифрові технології значно прискорюють маніпулювання різними даними та передачу інформації каналами зв'язку. Вже понад 70 років відбувається цифрова революція, що забезпечує перехід від аналогових до цифрових способів обробки, зберігання та передачі. Таким чином, створюються різні інструменти, які можуть виконувати відповідні завдання оцифрування. Цифровізація збільшує доступність та цінність інформаційних ресурсів (інноваційних даних). У контексті інноваційних розробок та фундаментальних досліджень у галузі штучного інтелекту дедалі більшу роль відіграють інноваційні дані. Така інформація, від унікальності технологій до унікальності інноваційних даних, може стати свого роду стратегічним ресурсом для великих та впливових компаній, що конкурують у галузі розвитку штучного інтелекту. Цифровізацію також можна як ключовий чинник зміни комунікації та взаємодії для людей.

Цифровізація в освіті стала особливо актуальною у 2020 році через поширення COVID-19. Таким чином, цифровізацію можна розглядати як зміну парадигми комунікації, взаємодії, організації виробництва, обслуговування та навчання. Нині цифровізація є не ціллю, а засобом реалізації різних функцій життя, зокрема й освітнього процесу. Згідно аналізу доступних джерел, можемо стверджувати, що цифрові технології включають Інтернет, робототехніку, штучний інтелект, кіберсистеми, адитивні технології (3D- моделювання та друк), безпілотні та хмарні технології, а також безпаперові електронні бази даних.

Також можемо, розглянувши цифровізацію в дещо іншому ракурсі, зазначити, що цифровізація - це сукупність електронних та цифрових пристроїв, не тільки створення кіберфізичного простору, а й вирішення складних інфраструктурних, управлінських та культурних завдань у суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти цифровізація освітніх та управлінських процесів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти висвітлюються як у наукових працях низки відомих українських учених, таких як В. Биков, Р. Гуревич, Н. Морзе, О. Спірін, О. Пінчук, Л. Шевченко, так і дослідженнях науковців всього світу, таких як A. Auerbach, P. Burckhardt, P. Brickman, M. Higgins, J. Holmberg, C. Genovese O. Lindberg R. Nugent, A. Olofsson. Однак цифровізація всіх сфер життя, та, освіти, зокрема, є максимально динамічним об'єктом із постійною зміною умов та реалій, тому питання цифровізації освітніх та управлінських процесів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти поки що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.

Цифрова трансформація освітнього процесу робить освіту більш доступною, гнучкою, безперервною та адаптується до сучасних соціальних вимог. Наша держава лише недавно почала займатися проблемою цифрової трансформації. Нині в Україні діє низка нормативно-правових документів, що відображають зазначені питання та завдання розвитку цифрової трансформації у системі освіти. Таким документом є: постанова Ради Міністрів України від 3 березня 2021 року № 167-р «Про затвердження концепції розвитку цифрового потенціалу та затвердження плану заходів щодо її реалізації», «від лютого» 17 , 2021 р. № 365-р «Деякі питання цифрової трансформації», «Національна економічна стратегія на період до 2030 року», «Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року», Положення про дистанційну освіту, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 466 від 25.04.2013 р., Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.04.2013 р. № 703/23235, Положення про електронні освітні ресурси, Затверджено наказом Міністерства освіти України - Міністерство науки , молоді та спорту 01.10.2012 № 1 060, зареєстровано у Міністерстві 2010 України.

Цифрова трансформація включає розробку та проектування нових відкритих цифрових освітніх ресурсів, формування вчителів навичок управління впровадженням цифрового освітнього контенту, а також використання віддалених та мобільних можливостей електронних ресурсів для забезпечення безперервної, доступної та ефективної освіти.

Таким чином, опираючись на наукові дослідження В. Бикова, О. Спіріна та О.Пінчук, можемо визначити основні завдання цифрової трансформації освіти: удосконалення електронних освітніх ресурсів, розробка стандартів цифрових компетенцій (на основі впровадження європейських та міжнародних стандартів), змістовна складова програмного навчання в освітніх закладах. освіта, розробка та реалізація програм з підвищення поінформованості населення у сфері цифровізації, створення та

вдосконалення технічної інфраструктури освітніх установ усіх видів, управління освітою на основі хмарних технологій [1, с. 34].

Зважаючи на всі тенденції цифрової трансформації, можемо спрогнозувати розвиток цифрових технологій у найближчому майбутньому та виділити основні технологічні тренди: переважання ботів у суспільному житті, використання технологій віртуальної та доповненої реальності (під час вивчення вигаданої історії віртуальних подорожей, географії), використання розумних пристроїв для розважальних потреб без участі аналізованої людини (сервіс без пошуку), розробка робототехніки (шкідливе виробництво та роботизована автоматизація важкої праці), хмарні технології, що значно полегшують наукові дослідження та експерименти, активний розвиток безмежної комунікації [2, с.75].

Виклад основного матеріалу. Цифровізація освітнього процесу у закладах освіти та професійно-технічних навчальних закладів передбачає технічну та цифрову модернізацію інфраструктури освітніх установ, створення безпечного цифрового освітнього середовища, формування та розвиток цифрових компетенцій у всіх учасників освітнього процесу. Перед кожним навчальним закладом, незалежно від його типу, стоїть безліч завдань. Можемо виокремити наступні: створення власної моделі оцифровки в межах своєї автономії; підготовка викладачів ЗП(ПТ)О до роботи з сучасними технологічними засобами та забезпечення умов розробки відповідного цифрового освітнього контенту; організація доступу та координація системи віртуальних навчальних середовищ для дистанційного та змішаного навчання; встановлення зворотнього зв'язку між усіма учасниками виховного процесу [3, ст. 51]. До ще одного важливого аспекту діяльності освітніх установ щодо забезпечення формування та розвитку цифрових компетенцій учасників освітнього процесу, відносимо формування технічної та інформаційної грамотності, критичного мислення та комунікативності викладачів та учнів ЗП(ПТ)О у цифровому освітньому середовищі. Пасивна подача теоретичного матеріалу та використання ігрового навчання (наприклад, вікторин), поєднання активного та пасивного навчання залишається дуже популярним методом та засобом в освітньому процесі. Багато викладачів, зазвичай, змушують учнів коротко узагальнювати матеріал і робити відповідні позначки. Проте, незалежно від форми організації освітнього процесу, ми погоджуємось та підтримуємо думку Крістіни Векерле та Інго Коллара стосовно того, що перспективнішим є активне навчання [5, с. 12].

Цифровізація освітнього процесу ЗП(ПТ)О розширює можливості для активного навчання, урізноманітнює використання різних методів зворотного зв'язку між учасниками освітнього процесу, сприяє більш об'єктивній оцінці рівня навчальних досягнень учнів. Взаємодія матеріального змісту, технології та педагогічних методів визначає педагогічний зміст сучасного освітнього процесу. Серед громадян та осіб, які є учасниками освітнього процесу, насамперед, може відрізнятися відношення до цифрових технологій та дистанційних форматів навчання. Наприклад, один з аспектів - використання

ІКТ у повсякденному житті та для розваги, інший -використання ІКТ в освітньому процесі, набувають нових контекстів [6, с. 68].

На державному рівні потребу підвищення рівня цифрової компетентності визначено Постановою Міністерства освіти і науки України від 10.12.2021 № 1340 «Про затвердження типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності». Всі учні ЗП(ПТ)О сьогодні повинні мати розвинені цифрові компетенції, бути знайомими з технологіями мобільного Інтернету та мати навички навчання протягом усього життя.

Цифрові технології стрімко розвиваються, і щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці, недостатньо навчитися виконувати безліч операцій і вміло їх застосовувати. Постійно з'являються нові хмарні ресурси, цифрові інструменти, а значить і нові технології. Тому девізом усіх учасників освітнього процесу має бути «Я навчаюсь все життя». Цифрові навички сприяють формуванню загальних та спеціальних компетенцій. Наприклад, оволодіння національною мовою та вивчення іноземної мови чи, навіть, мов, формування математичних навичок, підвищення інформаційної грамотності тощо. Для кожного викладача група є складним соціальним середовищем, і жоден педагог не може фізично приділити багато уваги кожному учневі. З нашого досвіду та праць вчених можемо константувати, що приділяти увагу означає - контролювати процес навчання, застосовувати знання у дії, розмірковувати про те, що відбувається у навчальному середовищі, та приймати правильні рішення тут і зараз [7, с. 2]. Іншими словами, в дистанційному навчанні втрачається, якоюсь мірою, безпосередній виховний вплив педагога, зникає змістовна складова пізнання індивідуальних особливостей характеру та спрямованості особистості. Фактично внаслідок цифровізації освітніх процесів відбувається переосмислення підходу щодо організації взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу: увага фокусується не на фізичній присутності здобувача освіти в аудиторії та безпосередньому спілкуванні з педагогом, а на інтелектуальній залученості до освітнього процесу. Дистанційний процес навчання забезпечує учасникам освітнього процесу певний ступінь самостійності та самоорганізації, самоконтроль над власним навчальним процесом [8, с. 3].

До сучасних цифрових освітніх середовищ відносимо електронні підручники, дистанційні курси, хмарні технології, віртуальну та змішану реальність, електронні бібліотеки, створення та використання університетських містечок, формування навчальних програм із суміжних навчальних дисциплін, гейміфікація освітніх процесів тощо. включені. Цифрові кампуси, в широкому розумінні, складаються з низки компонентів: цифрова наука (електронні журнали, архіви електронних наукових публікацій тощо), цифрова освіта (е-розклад, е-навчання, е-навчальна частина, е-деканат, е-моніторинг якості освіти тощо), цифровий менеджмент і маркетинг (е-документообіг, е-бухгалтерія, візуалізація діяльності тощо), цифрова інфраструктура (віртуальні робочі місця, е-інвентаризація) [10, с. 70].

Цифровізація освітнього процесу сприяє впровадженню класичних методів навчання, освітніх технологій у віртуальні електронні середовища, роблячи освітній процес творчішим та цікавішим для сучасних учнів. В даний час широко використовуються змішані формати навчання, що поєднують офлайн та онлайн навчання. На думку Пасічник, айбільш активно використовуються такі методи змішаного навчання: ротація за станціями, ротація за лабораторіями, перевернутий клас, індивідуальні ротації [11, с. 15].

Вдале поєднання різних електронних засобів, цифрових технологій та традиційних методів навчання створює умови успішності, сприяє розвитку пізнавального інтересу, розширює уявлення претендента на предмет навчання, зміцнює пам'ять, тренує та розвиває творче мислення та ін. Цифровізація освітнього процесу робить його більш гнучким, мобільним та доступним.

Грамотно організоване віртуальне навчальне середовище у закладі ЗП(ПТ)О дозволяє економити час, приділяти більше уваги для зворотного зв'язку, формувати індивідуальну освітню траєкторію кожного учня, давати більш широкі можливості для індивідуалізації та диференціації навчання, але, що не менш важливо, надасть змогу підвищувати педагогічну майстерність педагогів.

Самоосвіта викладача ЗП(ПТ)О має й інший зміст, що починається з самооцінки себе і заснований на самосвідомості. Самосвідомість педагога полягає в тому, як ми інтерпретуємо і розуміємо сприйняття людей. Із самооцінки формуються завдання та плани роботи з особистісного розвитку педагога на навчальний рік. Самооцінка виникає з особистісних цінностей, тісно пов'язаних із змістом освіти, що переплітаються з минулим досвідом та очікуваннями на майбутнє [12, с. 104]. Цифровізація відкриває нові можливості для освіти та трансформує суспільство, економіку, бізнес та багато іншого.

Що стосується саме організації освітнього середовища, то зазначаємо, що у більшості навчальних закладів України використувються Google Workspace та Microsoft Office 365 (A1). Зокрема, Google Workspace є пакетом програмного забезпечення та інструментами, призначеними для спільної роботи під час дистанційного навчання. Фактично, Google Workspace - це пакет хмарних програм, що включає планування та керування спільною роботою, спілкуванням, публікацією матеріалів, розміщенням відеоматеріалів та великою кількістю інших інструментів, необхідних для виконання вашої роботи. Взаємодія учнів та викладачів ЗП(ПТ)О у дистанційному навчанні відбуваються в рамках штучно створених комунікативних просторів, оскільки їхня ефективність залежить від рівня комунікації. В умовах дистанційного навчання цей процес ускладнюється, що породжується необхідністю співпрацювати у віртуальних просторах, сприймати та розуміти інших.

Для реалізації синхронного та асинхронного навчання використовується додаток типу Google ClassRoom, що дозволяє створювати відповідні «класи (групи)», розміщувати освітній контент (підручники, різні завдання, дидактичні матеріали) та налаштовувати постійні зустрічі онлайн. Це один із способів створення так званого «віртуального» середовища. Крім того, викладчі можуть використовувати PowerPoint, Google Presentations, Google Slides, Playbuzz, Canva, а також реальні відео- або аудіозаписи під час відеоконференцій та асинхронного навчання.

Цікавим є використання блокнота, який сприяє покращенню комунікації між учасниками освітнього процесу. Крім того, ви можете завантажувати слайди, додавати нотатки та зберігати все у хмарі. Важливим цифровим інструментом є Календар Google. Він інтегрується з іншими додатками і може створювати сповіщення-нагадування про необхідність виконання пов'язаних завдань. Google-keep допомагає всім менеджерам, які можуть

використовувати нотатки, скласти план дій на майбутній семестр, а також програма інтегрується з Календарем Google [13, с. 157].

До Google Classroom можна підключати також батьків або осіб, що їх представляють (замінюють). Аналогічні хмарні платформи, які можна використовувати для розробки дидактичних завдань та котрі експортуються в Google-Classroom: Classtime, Word Wall тощо. Дидактичні завдання можна розробляти й на інших цікавих платформах, які кожен педагог обирає для себе сам. Важливо створити таку комунікаційну структуру, яка була б гнучкою (кожен педагог має власний простір для викладання необхідних матеріалів, забезпечення взаємодій та відгуків здобувачам освіти) і багатогранною (здобувачам освіти не потрібно реєструватись у різнопланових системах, доступ відбувається з єдиного ресурсу чи порталу). Широкого використання серед педагогічних працівників набувають електронні портфоліо. У вищій школі вони використовуються переважно для заохочення саморефлексивного автономного навчання; для перетворення способу викладання в самостійне здобуття знань за визначеною освітньою траєкторією тощо. Emma Walland та Stuart Shaw виокремлюють чотири типи електронних портфоліо: перехідний, оцінювальний, презентаційний та навчально-теоретичний [14, с.368].

Відомими науковцями Хазір Уллах, Мухаммед Шойб, Нусрат Алі було проведено дослідження щодо використання цифрових бібліотек та засобів здобувачами освіти. У процесі дослідження значення цифровізації освітнього процесу найактивніше використовувалось анкетування. При проведенні таких досліджень було з'ясовано, що здобувачі освіти широко використовують електронні бази даних різних бібліотек, а відтак - оцифрування освітніх процесів є необхідною вимогою сучасності, в тому числі за допомогою удосконалення бази даних електронних бібліотек [15, ст. 121].

Таким чином, інформаційно-освітнє середовище створюється внаслідок цифровізації освітніх процесів в освітніх закладах. Це інтегрована, структурована та відкрита система, що забезпечує саморозвиток працівників освіти та сприяє якісному навчанню. здобувач освіти.

В управлінських процесах закладів освіти важливим є застосування стратегічного планування для удосконалення функціонування закладу освіти. Формування стратегічних моделей розвитку є запорукою успіху в конкурентному середовищі [16, с. 8]. Для створення відповідного планування варто до уваги взяти План дій з цифрової освіти (2021-2027) - політичну ініціативу Європейського Союзу, де чітко висвітлено особливості адаптації системи освіти до цифрової ери. План дій передбачає низку пріоритетів: розвиток продуктивності системи цифрової освіти, тобто її синергію з різними сферами суспільного життя, напрацювання відповідного цифрового освітнього контенту, забезпечення закладів освіти цифровими засобами для навчання. У межах підвищення продуктивності системи цифрової освіти започатковано проєкт Еразмус+. Ще одним пріоритетом, в межах співпраці країн Європейського Союзу, є розвиток цифрових навичок та компетенцій для цифрової трансформації.

З метою забезпечення формування та розвитку цифрової грамотності й боротьби з дезінформацією педагоги мають одержати підтримку з боку керівництва та створити відповідне освітнє середовище, котре сприяло б формуванню високого рівня цифрової грамотності в практичній діяльності. Завдяки реалізації проєкту «Стажування цифрових можливостей» здобувачі освіти мають можливість одержати практичний професійний досвід у цифровій галузі. Крім того, європейська освітня політика у сфері цифрової трансформації освіти передбачає гендерну рівність та залучення жінок до діяльності в технічному секторі, в опануванні інформаційно-комунікативними технологіями через, наприклад, організацію фестивалів Е-STEAM тощо. Європейський освітній простір проводить численні дослідження у сфері цифрової грамотності та веде обробку відповідних статистичних даних, котрі допомагають адаптації суспільства до тих змін, які зумовлені цифровими перетвореннями.

Інша онлайн-платформа, котра дозволяє передусім закладам загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти об'єктивно оцінити ефективність використання цифрових технологій для результативного інноваційного навчання - SELFIE. Проєкт допомагає закладам освіти зробити зріз, тобто відображення того на скільки ефективно учасники освітнього процесу використовують цифровий інструментарій та мають відповідні технічні можливості. Розроблено анкетування для керівників закладів освіти, педагогів та здобувачів освіти. Запитання для керівників ілюструють стратегії та практики цифровізації на рівні закладу освіти; запитання для педагогів стосуються практичного викладання; а опитувальники для учнів відображають особливості їх практики навчання, що пов'язані з використанням цифрового інструментарію.

Проєкт передбачає самооцінювання та допомагає керівництву закладу визначити вектори подальшого удосконалення використання цифрового інструментарію в освітньому процесі та відслідкувати свій прогрес з часом.

Звіти формуються автоматично та мають конфіденційних характер. SELFIE як онлайн-інструментарій розроблено Європейською комісією разом з експертами у сфері освіти із залученням практиків з різних європейських країн. Відома й низка інших проєктів, що фінансуються країнами Європейського Союзу, котрі спрямовані на розвиток системи освіти в умовах цифрової трансформації: «EduHack» (програма орієнтована на викладачів закладів вищої освіти з метою створення цифрового досвіду викладання), «Penji protects the planet» (проєкт розрахований для учнів закладів загальної середньої освіти та спрямований на екологічне виховання, шляхом гри в планшеті чи смартфоні, тобто з використанням цифрового інструментарію), «Bio talent» (інноваційна програма спрямована на вивчення біорізноманіття завдяки електронним ресурсам), «EDEN» (європейська мережа дистанційного та електронного навчання), «EADTU» (європейська асоціація університетів дистанційного навчання) та інші.

Управління та організація через цифрові технології передбачає наявність зворотнього зв'язку, який має бути ефективно застосований. Передусім в закладі освіти кожного рівня має бути власний веб-ресурс, оскільки наявність власного офіційного веб-сайту формує позитивний імідж закладу, значно підвищує його рівень послуг [17, с. 165]. Офіційний веб-сайт несе максимум інформації про спектр тих послуг, котрі заклад має можливість провадити, згідно ліцензійних умов та обсягів. Офіційний веб-ресурс має різноманітне функціональне призначення: популяризація закладу, відкритість провадження освітніх послуг, містить відповідну інформацію для освітнього процесу (розклад, освітні програми, робочі навчальні програми, силабуси, кампуси тощо). В системі реалізації управлінських процесів системи освіти можна зауважити, що важливим є використання електронних журналів, електронної звітності, електронного обліку здобувачів освіти, педагогічних працівників, слухачів курсів підвищення кваліфікації, створення відповідних державних інформаційних систем, в тому числі рамках Єдиної державної електронної бази з питань освіти реєстрів здобувачів освіти всіх рівнів, педагогічних та інших працівників закладів освіти. Застосування числових даних, оперування ними в управлінні мають довгу історію, типи чисел, які ми зараз створюємо, надають низку нових можливостей для моніторингу, регулювання та прийняття рішень [18, с.183].

Освітня складова передбачає подачу електронної звітності, наприклад, в процесі моніторингу рівня навчальних досягнень учнів, встановлення відповідних рейтингів серед здобувачів освіти значно полегшують менеджмент в управлінській діяльності, дозволяють проводити обрахунки автоматично. Управлінська складова передбачає формування низки розпорядчих документів (наказів, розпоряджень), листування з департаментами освіти, стейкхолдерами, що теж відбувається завдяки електронному документообігу. Необхідна інформація про кожного педагогічного працівника теж має зберігатись в електронному форматі: підвищення кваліфікації, педагогічний стаж, освіта, педагогічне навантаження тощо. Наукова складова полягає у фіксації кількості наукових публікацій, формуванні звітів про наукову та науково-технічну діяльність [19, с. 197].

Менеджмент та управління в цифровому контексті у закладах освіти полягає також у створенні автоматизованої вступної кампанії, замовлення документів про освіту, електронне ліцензування, створення та модернізація єдиної електронної системи моніторингу працевлаштування випускників.

Ефективність управлінських процесів у закладах вищої освіти передбачає створення інформаційної системи, призначеної для конкурсного фінансування наукових досліджень, створення електронної системи доступу до існуючих інформаційних ресурсів наукового призначення, електронної науково-інформаційної системи, створення реєстру українських дослідницьких інфраструктур, розвиток українського індексу наукового цитування, створення електронної системи присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань, модернізація систем подання документів та проведення державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності, забезпечення розвитку репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.

Висновки

Цифровізація українського освітнього простору дозволить нашій освіті конкурувати на європейському ринку освітніх послуг. Реалії сучасного життя, інтенсивність інформаційних потоків у суспільстві та цифрова трансформація потребують інноваційних підходів до реалізації освітнього та управлінського процесів в освітніх закладах. Тому важливо відмовитися від добровільності впровадження цифрових інструментів у освітній процес та чітко визначити стратегію розвитку освітніх установ через практичне впровадження цифрових технологій у освітній та управлінський процеси.

Зміни, спричинені цифровою трансформацією в суспільстві та освіті, - це нові стимули до вдосконалення та якісно інші підходи до вирішення проблем та визначення напряму розвитку цифрового потенціалу. Наприклад, формати дистанційного навчання можуть розширити можливості спілкування в освітніх середовищах та побудувати нові системи для розробки освітнього контенту з використанням хмарних технологій. Створення віртуального освітнього середовища допомагає забезпечити безперервність та доступність освітнього процесу. Цифровізація суспільства активно проникає у освітнє середовище, а формування цифрових компетенцій є невід'ємною частиною розвитку особистості як абітурієнтів, і педагогів. Традиційні методи навчання мають бути доповнені сучасними технологічними засобами навчання, цифровими технологіями. Це значно збільшує мотивуючий чинник тих, хто шукає освіту.

Адміністративна діяльність в освітніх установах відіграє важливу роль, оскільки сприяє підвищенню професійної майстерності працівників освіти та підвищенню конкурентоспроможності випускників на ринку освітніх послуг. Тому проведення комплексного самоаналізу навчально-управлінського процесу сприяє формуванню внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Зрештою, інформація, отримана в ході самооцінки, може бути використана для виявлення причин відхилення фактичних показників від нормативних та управлінських рішень та вжиття відповідних коригуючих заходів, дасть змогу поліпшити внутрішні системи управління та комунікації, визначити пріоритетні напрями удосконалення освітнього та управлінського процесів, аналіз напрямів виховної діяльності ЗП()ПТ)О та коригування річних планів роботи; розробити стратегію розвитку установи та визначте її місію та бачення.

Література

Биков, В., Спірін, О. та Пінчук, О. (2020). Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Журнал кафедри ЮНЕСКО «Професійна освіта впродовж життя в XXI столітті», (1), с. 27-36 DOI: https://doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.27-36

A. J. Auerbach,M. Higgins,P. Brickman, and T. C. Andrews (2018) Teacher Knowledge for Active-Learning Instruction: Expert-Novice Comparison Reveals Differences. CBE--Life Sciences Education Flight. 17, No. 1 c.1-14 DOI https://doi.org/10.1187/cbe.17-07-0149

Christina Wekerle & Ingo Kollar (2022): Using technology to promote student learning? An analysis of pre- and in-service teachers' lesson plans, Technology, Pedagogy and Education, c.1-18 DOI https://doi.org/10.1080/1475939X.2022.2083669

Elisabeth Rolf, Ola Knutsson & Robert Ramberg (2022) Components of learning in upper secondary teachers' pedagogical patterns, Technology, Pedagogy and Education, 31:2, 171183 DOI https://doi.org/10.1080/1475939X.2021.1979638

Emma Walland & Stuart Shaw (2022) E-portfolios in teaching, learning and assessment: tensions in theory and praxis, Technology, Pedagogy and Education, 31:3, 363-379, DOI: https://doi.org/10.1080/1475939X.2022.2074087

G. Fransson, J. Holmberg, O.J. Lindberg & A.D. Olofsson (2019) Digitalise and capitalise? Teachers' self-understanding in 21st-century teaching contexts, Oxford Review of Education, 45:1, 102-118, DOI: https://doi.org/10.1080/03054985.2018.1500357

Misbah Majeed & Fatima Rehan Dar (2022) Investigating the efficacy of blended

learning in ESL classrooms, Cogent Education, 9:1, 2133500, c. 1-16 DOI:

https://doi.org/10.1080/2331186X.2022.2133500

Morozov, А. В. (2021). Digital transformation of higher education institution on the example of zhytomyr polytechnic state university. Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution - Pre-University Training - Higher Education Institution, 1(1), 196-201. DOI: https://doi.org/10.18372/2786-5487.E15864

O. Buinytska, L. Varchenko-Trotsenko, і B. Hrytseliak (2020) «Цифровізація закладу вищої освіти», OD, вип. 1 (28), с. 64-79, DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.1.6

Paul Princeloo (2020) The digital future of learning, policy and practice, International Studies in Sociology ofEducation Volume 29, с.183-186 DOI: https://doi.org/10.1080/09620214.2019.1690546

Philipp Burckhardt, Rebecca Nugent & Christopher R. Genovese (2021) Teaching Statistical Concepts and Modern Data Analysis With a Computing-Integrated Learning Environment, Journal of Statistics and Data Science Education, 29:sup1, S61-S73, DOI: https://doi.org/10.1080/10691898.2020.1854637

Ronny Scherer aJo Tondeur bFazilat Siddiq cEvrim Baran (2018) The importance of attitudes toward technology for pre-service teachers' technological, pedagogical, and content knowledge: Comparing structural equation modeling approaches. Computers in Human Behavior. Volume 80, Pages 67-80. DOI https://doi.org/10.1016/j.chb.2017.11.003

Бушуєв , С., Бушуєва , Н. ., Бушуєв , Д. ., & Козир , (2021). Розвиток компетенцій освітніх програм на моделі їх цифрового сліду. Управління розвитком складних систем, (48), 6-16. DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2021.48.6-16

Грядуща, В., Шевченко, М. (2020) Використання цифрових технологій під час управління закладом дошкільної освіти. Інноваційна педагогіка. Випуск 21. Т. 3., с.164-168 DOI: I https://doi.org/10.32843/2663-6085/2019.21.3-35

Змішане навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Навчально-методичний посібник / Оксана Пасічник, Юлія Єлфімова, Христина Чушак, Олена Шинароська, Андрій Донець. - К.:2021- 92 с. https://mon.gov.ua/storage/app/media/ pto/2021/11/30/Zmish.navch.u.zakl.P-PT-O.30.11.pdf

Кузнєцова, І., Майкл Глассман (2020) Переосмислення використання багатокористувацьких віртуальних середовищ в освіті. Technology, Pedagogy and Education. Том 29, Випуск 4, с.389-405 DOI: https://doi.org/10.1080/1475939X.2020.1768141

Морзе, Н., Кучеровська, В., & Смирнова-Трибульська, Є. (2020). Самооцінювання рівня цифровізації освітнього закладу за умов трансформації середньої освіти. Електронне наукове фахове видання «Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету», (8), 72-87. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2020.8.8

Правдивцев, П., Колган, Т., & Колган, О. (2021). Моделювання системи управління закладом загальної середньої освіти з використанням цифрових освітніх технологій. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, (15), 150-162. DOI: https://doi .org/10.31865/2414-9292.15.2021.243000

Слюсаренко, Н., Сотер М. (2022) Цифровізація іншомовної підготовки у закладах вищої освіти України. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», №14(46), с. 48-55 DOI: https://doi.Org/10.24919/2413-2039.13/46.7

Hazir Ullah, Muhammad Shoaib, Nusrat Ali & Raza Ullah (2022) Digital

research support services during COVID-19 pandemic: an analysis of the higher

education institutions, Journal of Electronic Resources Librarianship, 34:2, 121-134, DOI: 10.1080/1941126X.2022.2064118

Харківська, А. І. (2022). Особливості функціонування цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки, (8(346) Ч.2), с.333-341. https://doi.org/10.12958/2227- 2844-2021-8(346)-2-333-341

References

Bykov, V., Spirin, O. ta Pinchuk, O. (2020). Suchasni zavdannia tsyfrovoi transformatsii osvity [Modern tasks of digital transformation of education]. Profesijna osvha vprodovzh zhittja v XXI stoHtti- Professional education throughout life in the XXI century, (1), 27-36 DOI: https://doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.27-36 [in Ukrainian]

A. J., Auerbach,M., Higgins,P. , Brickman, and T. C. , Andrews (2018) Teacher Knowledge for Active-Learning Instruction: Expert-Novice Comparison Reveals Differences. CBE--Life Sciences Education Flight. 17, 1 , 1-14 DOI https://doi.org/10.1187/cbe.17-07-0149 [in English]

Christina, Wekerle & Ingo Kollar (2022): Using technology to promote student learning? An analysis of pre- and in-service teachers' lesson plans. Technology, Pedagogy and Education, 1-18 DOI https://doi.org/10.1080/1475939X.2022.2083669 [in English]

Elisabeth, Rolf, Ola, Knutsson & Robert, Ramberg (2022). Components of learning in upper secondary teachers' pedagogical patterns. Technology, Pedagogy and Education, 31:2, 171-183 DOI https://doi.org/10.1080/1475939X.2021.1979638 [in English]

Emma, Walland & Stuart, Shaw (2022). E-portfolios in teaching, learning and assessment: tensions in theory and praxis. Technology, Pedagogy and Education, 31:3, 363-379, DOI: https://doi.org/10.1080/1475939X.2022.2074087 [in English]

G. Fransson, J., Holmberg, O.J., Lindberg & A.D., Olofsson (2019) Digitalise and capitalise? Teachers' self-understanding in 21st-century teaching contexts. Oxford Review of Education, 45:1, 102-118, DOI: https://doi.org/10.1080/03054985.2018.1500357 [in English]

Misbah, Majeed & Fatima, Rehan Dar (2022) Investigating the efficacy of blended learning in ESL classrooms. Cogent Education, 9:1, 2133500, 1-16 DOI: https://doi.org/10.1080/ 2331186X.2022.2133500 [in English]

Morozov, А. В. (2021). Digital transformation of higher education institution on the example of zhytomyr polytechnic state university. Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution. Pre-University Training - Higher Education Institution, 1(1), 196-201. DOI: https://doi.org/10.18372/2786-5487.L15864 [in English]

O., Buinytska, L., Varchenko-Trotsenko, і B., Hrytseliak (2020). Tsyfrovizatsiia zakladu

vyshchoi osvity» [Digitization of Higher Education]. Od, 1 (28), 64-79, DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.L6 [in Ukrainian]

Paul, Princeloo (2020). The digital future of learning, policy and practice.

International Studies in Sociology of Education Volume, 29, 183-186 DOI:

https://doi.org/10.1080/09620214.2019.1690546 [in English]

Philipp, Burckhardt, Rebecca, Nugent & Christopher, R. Genovese (2021). Teaching Statistical Concepts and Modern Data Analysis With a Computing-Integrated Learning Environment. Journal of Statistics and Data Science Education, 29:sup1, S61-S73, DOI: https://doi.org/10.1080/10691898.2020.1854637 [in English]

Ronny, Scherer aJo Tondeur bFazilat Siddiq cEvrim Baran (2018). The importance of attitudes toward technology for pre-service teachers' technological, pedagogical, and content knowledge: Comparing structural equation modeling approaches. Computers in Human Behavior, 80, 67-80. DOI https://doi.org/10.1016/_j.chb.2017.11.003 [in English]

Bushuiev , S., Bushuieva , N. ., Bushuiev , D. ., & Kozyr , B. (2021). Rozvytok kompetentsii osvitnikh prohram na modeli yikh tsyfrovoho sliduy [Development of competencies of educational programs based on the model of their digital footprint]. Complex Systems Development Management - Management of the development of complex systems, (48), 6-16. DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2021.48.6-16 [in Ukrainian]

Hriadushcha, V., Shevchenko, M. (2020). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii pid chas upravlinnia zakladom doshkilnoi osvity [Use of digital technologies during the management of a preschool education institution]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 21, 3, 164-168 DOI: I https://doi.org/10.32843/2663-6085/2019.21.3-35 [in Ukrainian]

Pasichnyk, Oksana , Yelfimova, Yuliia , Chushak, Khrystyna , Shynaroska, Olena , Donets, Andrii (2021). Zmishane navchannia u zakladakh profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity. [Mixed education in institutions of professional (vocational and technical) education]. K. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/pto/2021/11/30/Zmish.navch.u.zakl.P-PT-O.30.11.pdf [in Ukrainian]

Kuznietsova, I., Maikl, Hlassman (2020) Pereosmyslennia vykorystannia

bahatokorystuvatskykh virtualnykh seredovyshch v osvitiy [Rethinking the use of multi-user virtual environments in education]. Technology, Pedagogy and Education - Technology, Pedagogy and Education, 29, 4, 389-405 DOI: https://doi.org/10.1080/1475939X.2020.1768141 [in Ukrainian]

Morze, N., Kucherovska, V., & Smyrnova-Trybulska, Ye. (2020). Samootsiniuvannia rivnia tsyfrovizatsii osvitnoho zakladu za umov transformatsii serednoi osvity [Self-assessment of the level of digitalization of an educational institution under the conditions of transformation of secondary education]. Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu - Open educational e-environment of a modern university, (8), 72-87. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2020.8.8 [in Ukrainian]

Pravdyvtsev, P., Kolhan, T., & Kolhan, O (2021). Modeliuvannia systemy upravlinnia

zakladom zahalnoi serednoi osvity z vykorystanniam tsyfrovykh osvitnikh tekhnolohii [Modeling the management system of a general secondary education institution using digital educational technologies]. Profesionalizm pedagoga: teoretichni j metodichni aspekti - Teacher professionalism: theoretical and methodical aspects, (15), 150-162. DOI:

https://doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.243000 [in Ukrainian]

Sliusarenko, N., Soter, M. (2022) Tsyfrovizatsiia inshomovnoi pidhotovky u zakladakh vyshchoi osvity Ukrainy [Digitization of foreign language training in higher education institutions of Ukraine]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» - Humanities studies. Series "Pedagogy", 14(46), 48-55 DOI: https://doi.org/10.24919/2413-2039.13/46.7 [in Ukrainian]

Hazir, Ullah, Muhammad Shoaib, Nusrat Ali & Raza Ullah (2022). Digital research support services during COVID-19 pandemic: an analysis of the higher education institutions. Journal of Electronic Resources Librarianship, 34:2, 121-134, DOI: 10.1080/1941126X.2022.2064118 [in English]

Размещено на Allbest.ru