Специфіка викладання латинської мови та медичної термінології у медичних ЗВО в умовах дистанційного навчання під час воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru

Специфіка викладання латинської мови та медичної термінології у медичних ЗВО в умовах дистанційного навчання під час воєнного стану

Тетяна Василівна Некрашевич

Олександра Веніамінівна Литовська

Олена Олександрівна Лелюк

Марина Ігорівна Перекрест



Tetiana Nekrashevych

Olexandra Lytovska

Olena Leliuk

Maryna Perekrest

SPECIFICS OF TEACHING LATIN AND MEDICAL TERMINOLOGY IN MEDICAL HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS IN THE CONDITIONS OF DISTANCE LEARNING DURING MERITAL LAW

The article analyzes the main prospects for the introduction of distance learning and defines the effectiveness of electronic learning programs and devices in the educational process in medical institutions of higher education.

The following components of distance learning are set: adapted electronic learning tools created by the teacher; social networking; mobile application training programs. The positive and negative aspects of using the platforms Moodle, Google Meet, educational electronic applications Kahoot!, Quizlet are described.

The advantages and disadvantages of distance learning in difficult conditions, the use of educational and game platforms during the teaching of the discipline "Latin Language and Medical Terminology" are described.

It is proved that in the modern information society, mobile, game, and educational applications play an important role in the process of language disciplines learning. They increase the efficiency of lexical learning, help enhance students' cognitive activity, develop skills of creative analysis of educational material, increase interest in learning, etc.

The analysis of the ways of distance learning during martial law, it was found that the introduction of electronic learning platforms in the educational process is characterized by mobility and provides an effective learning process.

Keywords: distance learning, electronic learning platforms, mobile learning applications, game learning platforms, digital tools, kahoot!, quizlet, google meet, moodle learning platform, higher education.



У статті проаналізовано основні перспективи впровадження дистанційного навчання та визначено ефективність використання електронних навчальних програм та пристроїв у навчальному процесі у медичних закладах вищої освіти.

Визначено складові дистанційного навчання: адаптовані електронні засоби навчання, створені викладачем; соціальні мережі; мобільні додатки навчальних програм. Охарактеризовано позитивні та негативні сторони використання платформ Moodle, Google Meet, едукаційних електронних додатків Kahoot!, Quizlet. електронний латинський навчання

Описано переваги та недоліки дистанційного навчання у складних умовах, використання навчальних та ігрових платформ під час викладання дисципліни «Латинська мова та медична термінологія ».

Доведено, що в сучасному інформаційному суспільстві важливу роль у процесі навчання мовних дисциплін виконують мобільні, ігрові та навчальні додатки, які підвищують ефективність засвоєння лексичного матеріалу, допомагають активізувати пізнавальну діяльність студентів, сформувати навички творчого аналізу навчального матеріалу під час самостійного опрацювання розв'язків проблемних питань, підвищити інтерес до навчання тощо.

Проаналізувавши шляхи реалізації дистанційного навчання під час воєнного стану, з'ясовано, що впровадження в освітній процес електронних навчальних платформ характеризується мобільністю та забезпечує ефективний процес навчання.

Ключові слова: дистанційне навчання, електронні навчальні платформи, мобільні навчальні додатки, ігрові навчальні платформи, цифрові інструменти kahoot!, quizlet, google meet, навчальна платформа moodle, вища освіта.



Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасні соціально-політичні зміни у суспільстві та країні, пандемія вносять свої корективи у низку сфер життя. Реорганізація вищої освіти, впровадження дистанційного навчання характеризуються особливостями, що і спричинюють зміни у викладанні навчальних дисциплін у закладах вищої освіти. У медичних ЗВО викладання дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» заслуговує на особливу увагу, оскільки це базовии курс медичної термінології, якии вивчають студенти вишів на першому курсі. Від якісного та цікавого забезпечення викладання даної дисципліни залежить подальша успішність та продуктивність у навчанні маибутніх фахівців медичної галузі. Для ефективного освітнього процесу в умовах дистанціиного навчання є забезпечення науково-методичної та матеріально-технічної бази, рівень підготовки педагогів та готовності здобувачів освіти до онлаин-навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До питання упровадження та використання інформаціино-комунікаціиних технологіи у вищіи школі зверталися науковці: Горбань Ю., Скаченко О., Осадчии В. В., Самоиленко О. М., Ткаченко Л. В., Хмельницька О. С. та інші. Проблематикою дистанціиного навчання та питаннями використання електронних засобів навчання заималися зарубіжні та вітчизняні науковці: Андерсон Т, Давіс Н., Гаррісон Д., Ку- кульська-Хульме А., Хенедрсон М. та вітчизняні: Герасименко І. В., Триус Ю. В. та інші.

Позиція закордонних освітян щодо перспектив та головних завдань розвитку дистан- ціиної освіти, зокрема використання іннова- ціиних технологіи, обумовлюється установчими документами міжнародних організаціи, серед яких ЮНЕСКО [16], Европеиськии Союз [26], країни-члени Болонського процесу [22].

На рівні офіціиних документів міжнародних організаціи затверджується думка щодо інноваціиних технологіи як необхідної складової освітнього процесу, взаємообумовленість інноваціиності та інклюзивності освіти, необхідність міжнародної та міжгалузевої кооперації для реалізації освітніх завдань; декларується вплив COVID-19 на зміст, якість та характер надання освітніх послуг; підкреслюється значення підготовки викладачів та здобувачів освіти до нових освітніх форматів як в плані матеріального забезпечення засобами для провадження освітнього процесу, так і в плані цифрової грамотності.

Основними напрямками педагогічних дис- кусіи та наукових розвідок постають можливості і виклики онлаин освіти [10; 15; 19], переваги і недоліки синхронного, асинхронного та змішаного навчання [12; 14; 15; 23], мобільне навчання із використанням смартфонів та інших пристроїв [12; 20; 25], геиміфікація навчання, рецепція нових технологіи студентами [11; 12; 17; 25].

Необхідно звернути увагу на те, що розповсюдження COVID-19 постало точкою неповернення для світової викладацької спільноти. У вищевказаних установчих документах з проблем використання інноваціиних техноло- гіи у навчанні ця тема є неодмінною складовою сучасного наукового дискурсу.

Зарубіжні науковці Брісон Дж., Андрес Л., Ватермеиер Р., Пеимані Н. та інші низку робіт присвятили розгляду наслідків росповсюджен- ня пандемії та рекомендаціям щодо освітніх стратегіи у цеи період [11; 13; 24].

Епоха COVID-19 лише підтвердила значущість впровадження в освітніи процес мобільного-навчання. Його визначення та обговорення особливостеи навчання із використанням мобільних пристроїв широко дискутувалися в освітянськіи спільноті протягом останнього десятиріччя [14; 21]. Зокрема, аналізувалися переваги мобільного навчання та використання мобільних застосунків для вивчення лексики [20], аудіювання [25] та навичок колаборації [12].

Та у лютому 2022 році світова спільнота стикнулася із новою катастрофою. У XXI столітті не було аналогів військових конфліктів, під час яких треба було б вирішувати проблеми як базової шкільної освіти, так і навчання у закладах вищої освіти. Адже світовии досвід у боротьбі з освітніми кризами у країнах, на території яких відбуваються віиськові конфлікти, зосереджувався на забезпеченні шкільної освіти [18; 27].

Наразі публікації, що стосуються України, мають описовии характер, фіксуючи ситуацію з зруинованими школами та університетами, кількість переміщених студентів та викладачів, режим відновлення роботи у дистанціино- му форматі, законодавчі акти тощо. Тож аналіз проблем, з якими стикаються викладачі та здо- бувачі освіти українських ЗВО - справа наи- ближчого маибутнього.

Мета статті. Аналіз специфіки викладання курсу «Латинська мова та медична термінологія» в умовах дистанціиного навчання, зокрема, у вимушених обставинах иого впровадження в освітніи процес, виокремлення переваг та недоліків і зумовлює мету статті.

Виклад матеріалу та основні результати. Відповідно до Наказу МОН України № 466 від 25.04.2013 р. «Про затвердження Положення про дистанціине навчання» поняття «дистан- ціине навчання» трактується як «індивідуалі- зовании процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, якии відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаціино-кому- нікаціиних технологіи» [2].

Учении Самоиленко О. М. визначає поняття «дистанціине навчання» як універсальну форму навчання, яка ґрунтується на сучасних інформаціиних технологіях та технічних засобах навчання, які забезпечують навчальнии процес в не залежності від місця перебування у просторі та часі иого учасників [7, с.60].

Науковці Ткаченко Л. В., Хмельницька О. С., порівнюючи види дистанціиного навчання - синхронне та асинхронне, зазначають, що «синхроннии формат передбачає для здобува- чів освіти швидкии зворотнии зв'язок від педагога; організацію групових активностеи; розвиток навичок комунікації; мотивацію до навчання в процесі спілкування», «асинхроннии формат можна охарактеризувати гнучкістю графіка (навчання легко поєднується з роботою та іншими заняттями) можливістю засвоювати навчальнии матеріал у власному темпі; доступністю навчальних матеріалів у зручнии для здобувача освіти час; розвитком навичок самоорганізації та уміння вчитися» [8, с.93].

Науковці Триус Ю. В. та Герасименко І. В. визначають ефективність дистанціиного навчання через призму змішаного навчання, шляхом комбінування та технологічного, адміністративного об'єднання завдань та навчально- методичних матеріалів, використовуючи асин- хроннии та синхроннии формати [9, с.300].

У процесі дистанціиного навчання викладачам та студентам потрібен інструмент. Таким інструментом виступає навчальна платформа - система програмного забезпечення, що має функції розміщення навчальних матеріалів, додатків для спілкування між суб'єктами навчання, інструментів контролю знань студентів.

Науковець Осадчии В. В., розглядаючи систему дистанціиного навчання, вказує на важливість «середовища дистанціиного навчання», яке характеризується використанням та впровадженням програмних засобів та методів навчання, які забезпечують віддалену технологію дистанціиного навчання. Дослідник стверджує, що таке середовище забезпечується двома засобами: платформами дистанціи- ного навчання (Moodle, Zoom, Microsoft Teams та ін.) та навчальних сервісів мережі Інтернет (електронна пошта, електронні додатки для навчання, тестові платформи, електронні навчальні ресурси тощо) [6, с.8].

Можемо стверджувати, що поняття «дистанціине навчання» багатогранне, але складовими иого впровадження є забезпечення навчально-методичних матеріалів та інструментів, за допомогою яких воно реалізується.

Відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» [3], від 14.03.2022р. № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, від 18.04.2022р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , «Про освіту» [5], «Про вищу освіту» [4] у вищих закладах освіти України запроваджено дистанціине навчання в асинхронному та синхронному режимах. Використання інформаціино-комунікативних технологіи, засобів зв'язку та електронних навчальних платформ стало базовими інструментами такого виду навчання.

Розглянемо детальніше платформи, за допомогою яких відбувається освітній процес здобувачів вищої освіти ХНМУ в умовах дистанціиного навчання під час воєнного стану.

Досвід створення та використання дистан- ціиних курсів на платформі Moodle кафедрою латинської мови та медичної термінології ХНМУ розпочався у 2020 році. На тои момент перехід на дистанціине навчання обумовлювався пандемією COVID-19. У 2022 році - введенням воєнного стану.

При розробці та удосконаленні курсів Мудл автори керувилася досвідом попередніх років та новими викликами, основними з яких постали нові умови використання навчальних матеріалів. Під час пандемії дистанцшнии курс являв собою асинхроннии елемент у дистан- ціиному навчанні, супроводжуючи практичні заняття, які проводилися з використанням Zoom або Google meet. У 2022 році не всі викладачі та не всі студенти мали змогу брати участь у синхронніи роботі, тож курси кафедри мали давати можливість повноцінного опанування дисципліни, навіть без регулярних консульта- ціи з викладачем.

Змінилася і функція курсу: у роки змішаного та дистанціиного навчання через COVID-19 основним завданням курсів був контроль одержаних знань, у 2022 році був задіянии ширшии спектр можливостеи Moodle.

Вітчизняні та іноземні студенти працювали на курсах, адаптованих до вимог програм різних напрямів підготовки («Медицина», «Фізична терапія, ерготерапія», «Технології медичної діагностики та лікування», «Стоматологія») першого та другого років навчання. Дистанціині курси забезпечували опанування дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» та «Рецептура: історія, граматика та особливості виписування лікарських форм» здобувачами освіти з українською та англіи- ською мовами навчання.

Загальна структура кожного з дистанціи- них курсів відповідала програмам навчальних дисциплін та була підпорядкована завданню забезпечити опанування граматичного та лексичного матеріалу латинської мови необхідного для свідомого та коректного вживання анатомо-гістологічних, клінічних та фармацевтичних термінів маибутніми фахівцями.

Дистанціині курси організовано таким чином, щоб вони або повністю відповідали обсягу дисципліни («Рецептура: історія, граматика та особливості виписування лікарських форм»), або охоплювали значнии її змістовнии розділ («Фармацевтична термінологія для студентів спеціальностеи «Медицина» та «Стоматологія»», «Anatomical terminology for VI and VII faculty students»). Кількість тем відповідають кількості практичних занять у відповідніи програмі навчальної дисципліни. Сама програма та силабус, а також навчальнии посібник були розміщені у вступному розділі кожного курсу.

Дистанціині курси було розподілено на теми, кожна з яких містила виклад мети заняття, pdf-файли з теоретичним викладом матеріалу, презентацією та завданнями для са- мостшної роботи; поточнии контроль у формі тесту, відеоматеріали та посилання на зовнішні ресурси.

Для поточного і підсумкового контролю використовувалися інструменти Moodle «завдання» та «тести». Було сформовано банк питань з різними типами завдань: множиннии вибір, визначити пропущені слова, коротка відповідь тощо. Для підсумкового контролю та заліку використовувалися два рівня тестування. Складання першого рівня на 80% або краще було умовою для переходу до другої частини.

На підставі досвіду минулих років постала очевидною необхідність створення відеомате- ріалів. Воєнннии стан не дав змоги повноцінно реалізувати цеи задум, та початкові теми усіх розділів містили короткі ознаиомчі відеороли- ки, у яких демонструється базові засади читання латиною, принципи перекладу анатомічних термінів, правила утворення та пояснення клінічних термінів, вимова рецептурних виразів та інше. Саме такі відеоматеріали дозволили певною мірою компенсувати відсутність «живих» пояснень викладача.

Зауважимо, що одним із значущих принципів побудови дистанціиних курсів з дисциплін «Латинська мова та медична термінологія» и «Рецептура: історія, граматика та особливості виписування лікарських форм» постала варіативність інструментів: з широкого спектру діяльностеи викладач міг обрати необхідну послідовність завдань та їхніи рівень складності, щоб адаптуватися до рівня конкретної групи здобувачів освіти. Так само і студенти мали змогу обирати наизручнішу для себе послідовність виконання завдань різного характеру. В умовах переважно асинхронної роботи до вже існуючих курсів були додані завдання для самоконтролю, а також тести-тренажери, зокрема, для опанування греко-латинських терміноелементів, фармацевтичних частотних відрізків тощо.

Відзначимо деякі особливості роботи з дистанціиними курсами на платформі Moodle для освітян та студентів в умовах воєнного стану. Інтерфеис платформи передбачає досить високии рівень комп'ютерної грамотності розробника та якісне технічне оснащення, адже містить надлишкові функції та опції. За умови слабкого інтернет-зв'язку, перебоїв з постачанням електроенергії, нестабільної роботи мобільних операторів або роумінгу ускладнювалося як наповнення курсу авторами, так і виконання завдань. Здобувачі освіти скаржилися на неможливість завершити виконання завдань через повітряну тривогу або відключення електропостачання. Тож викладач був вимушении перепризначати тест для конкретного студента вручну.

Суттєвою проблемою для дистанціиного курсу з будь-якої мовної дисципліни є неможливість обмежитися результатом автоматичної перевірки відповідеи. Оскільки програма визначає помилковою правильну відповідь, яка містить заиві пробіли або діакритичні знаки, для об'єктивного оцінювання викладач змушении перевіряти роботи особисто. Виконання завдань в умовах стресу, під час переїздів, повітряних тривог на мобільних пристроях з функцією автозаміни обумовило велику кількість невимушених помилок.

Для дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» важко віднайти баланс між створенням «відкритих питань», які вимагають перевірки вручну викладачем (саме вони поставали необхідною складовою розділу «Фармацевтична термінологія»), та витратами часу і зазначеними вище технічними складнощами.

Продуктивність використання дистанцш- них курсів, створених на платформі Moodle, для вивчення латинської мови студента- ми-медиками не підлягає сумніву. Побудова курсів на засадах студентоцентричності, варіативності та наочності забезпечила належнии рівень опанування граматичними принципами латинської мови та засадами перекладу, морфологічного аналізу складних термінів та нормами виписування рецептів. Досвід викладання дисципліни, спираючись на можливості платформи Moodle, доводить доцільність її використання в освітньому процесі, навіть в умовах дистанціиного навчання під час воєнного стану.

Незважаючи на вищеназвані проблеми, що поставали як перед здобувачами вищої освіти, так і перед викладачами при використанні технологіи, пов'язаних із асинхронним навчанням, в межах дистанціиного навчання чи не наигострішим стало питання про голосове спілкування в режимі онлаин. Згідно з дослідженнями, технології, що вживаються при синхронному та асинхронному навчанні, можуть покращити якість взаємодії учнів та вчителів, сприяти підвищенню залученості учнів та покращити результати навчання. І хоча студентам подобається вчитися у власному темпі, їм все одно потрібні онлаин-зустрічі для того, щоб обговорити предмет або поставити питання викладачеві. До того ж, синхроннии формат вважається ефективнішим у порівнянні з асинхронним: у реальному часі концентрація уваги слухачів вища.

Синхронне навчання передбачає різні форми взаємодії:

слухачі можуть отримувати інформацію, працювати з нею самостшно або у групах, обговорювати її з іншими слухачами та викладачем;

викладач має можливість оцінювати реакцію учнів, розуміти їх потреби, реагувати на них -- відповідати на запитання, підбирати темп, зручнии для групи, стежити за залученням слухача до процесу та «повертати» иого до групи за потреби.

На жаль, електронне навчання набуває поширення за критичних обставин в нашіи країні. Тому кількість засобів і технологій що дозволяють взаємодіяти учасникам процесу навчання в режимі реального часу, поки що обмежена.

Одним з наибільш пристосованих для навчання та зручних у використанні інструментів є програма Google Meet. Перевагами обраного сервісу в умовах воєнного стану є можливість запису занять зі збереженням ві- део на Google Диску та планування занять заздалегідь і прив'язка до гугл-календаря. Крім того, синхронізація запланованих занять виконується автоматично на всіх пристроях, тому почати зустріч можна на комп'ютері, а закінчити - на іншому пристрої, наприклад, планшеті чи телефоні.

На заняттях з дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» та при вивченні курсу «Рецептура: історія, граматика та особливості виписування лікарських форм» викладачами кафедри використовуються такі формати синхронного навчання як вебінар, онлаин-лекція та онлаин-презентація, використання онлаин-дошки Google Jamboard.

Саме відеоконференції Google Meet робили можливим опанування навичками нормативного читання латинських слів, пояснення базових тем із анатомічної, клінічної та фармацевтичної термінології, рецептурного пропису, які через свою насиченість новим навчальним матеріалом не завжди можна представити у вигляді презентації.

Використання віртуальної дошки Google Jamboard дозволяє оптимізувати способи пояснення матеріалу, що вивчається, та урізноманітнити види завдань для иого закріплення, оскільки на них можна завантажувати тексти, мультимедіа, фаили, а пересування курсору буде видно всім учасникам.

Робота із зображеннями в режимі реального часу може бути використана для повторення вивченого матеріалу або для актуалізації опорних знань.

На період запровадження воєнного стану всі заняття з латинської мови та медичної термінології були трансформовані у дистанціинии формат. Викладацькии склад кафедри намагається не втратити набуті здобувачами освіти знання та реалізує і удосконалює педагогічну роботу за допомогою багатьох інтерактивних мобільних додатків. Кафедра латинської мови та медичної термінології протягом тривалого часу успішно імплементує у традиціині заняття мобільнии застосунок Quizlet. Навіть у та- кии складнии час викладачі мають бажання підвищити або хоча б зберегти мотивацію залучення студентів до процесу дистанціиного синхронного/асинхронного навчання.

Quizlet - це нескладнии мобільнии онлаин ресурс, котрии призначении для повторення або вивчення нових лексичних дефініціи та дає змогу викладачам формувати у бібліотеці акаунту: «навчальні модулі», «курси», «папки» та «пояснення». Кожен навчальнии курс кафедри є білінгвальним, тобто представлении двома мовами, українською для вітчизняних студентів та англіиською для іноземних. Здо- бувачі вищої освіти мають змогу працювати в асинхронному режимі із вокабуляром курсів кафедри латинської мови та медичної термінології. Для зручності використання структура курсів у Quizlet розподілена на три основні блоки: «Анатомічна термінологія»; «Клінічна термінологія»; «Фармацевтична термінологія» (із дублюванням англіиською мовою) та повністю відповідає навчальному плану дисципліни, тому студентам не треба марнувати час на пошуки потрібного лексичного мінімуму, достатньо обрати курс та тему.

Користувачі Quizlet мають змогу обирати спосіб повторення/вивчення матеріалу. Мобільним додатком надані сім основних режимів: «картки», «запам'ятовування», «письмо», «правопис», «тест» та інтерактиви: «підбір», «гравітація». «Картки» - кожне слово відповідає індивідуальніи картці, котра має з одного боку питання, а з іншого відповідь. Модуль «запам'ятовування» надає змогу учневі самостіино контролювати час та оцінити рівень знань; із представлених опціи студент обирає «ціль», «термін досягнення» та «поточнии рівень знань», на основі цих даних програма налаштовує персоналізовании план вивчення лексичних одиниць. «Письмо» та «Правопис» схожі за функціоналом, але мають і свої відмінності. Основною характеристикою режиму «письмо» є переклад і пра- вильнии запис термінів з української/англіи- ської мов на латинську, модуль «правопис» спрямовании на аудіальнии канал сприинят- тя інформації. «Підбір» створює інтерактивну гру, де надається латинськии еквівалент лексеми та картинка (або слово), на значення якого вона подана, головним завданням «підбору» є якнаишвидше поєднати латинську одиницю із українським/англшським варіантами відповіді. «Гравітація» - вид інтерактивної гри, на засвоєння пройденого матеріалу, де можна обрати рівень складності, головною ціллю «гравітації» є мозковии штурм, тому що необхідно швидко орієнтуватися у питаннях/відповідях.

Попри всі переваги застосування онлаин-платформи Quizlet під час вивчення латинської мови та медичної термінології, існують і незначні вади. Наприклад, у безкош- товніи версії мобільного додатку Quizlet існує велика кількість реклами, іноді її можна прибрати, але все одно це відволікає та створює незручності. Також кожен із курсів не має захисту від фішингу, тому непорядні викладачі/ студенти можуть привласнювати собі розроблені вами курси та модулі.

Розглянувши всі переваги та незначні недоліки онлаин-платформи Quizlet, можна зробити висновок, що мобільнии додаток підвищує самомотивованість, самоорганізованість студента до вивчення, систематизації лексичного матеріалу, під час дистанціиного навчання у період воєнного стану. Мультимедшнии ресурс Quizlet та Quizlet Plus є необмеженим та потребує детального оволодіння усім функціоналом інтерактивних технологіи.

Однією з ефективних програм для проведення тестування та контролю знань є елек- троннии навчальнии додаток Kahoot. Дании додаток є інструментом ігрових технологіи, якии також використовується в процесі вивчення мовних дисциплін. Використання цього додатку є ефективним для:

перевірки вивченого лексичного матеріалу;

самостшної роботи студентів;

виконання завдання на вияв творчого потенціалу студентів;

формування мотиваціиного компонента навчання.

Kahoot! - навчальна платформа, що базується на ігрових модулях. Завдання можуть бути як тестового, так і творчого характеру, в залежності від оформлення тієї чи іншої гри викладачем [1, с.68]. Можливість додавати зображення, відео та інші мультимедіині матеріали підвищує інтерактивність використання даного застосунку. Окрім того, проведення навчальних ігор у даніи платформі можливо як у групах, так и індивідуально для кожного студента. При створенні навчальної гри, викладач може самостіино встановлювати час виконання завдань, чергувати завдання різного характеру (на переклад, граматику, письмо), творчі короткі завдання типу есе та інші. Також після проходження гри, результати вносяться автоматично до таблиці у форматі Excel, яку можна завантажити з додатку та використати для оцінювання навчання студентів.

Виявлено, що сервіс Kahoot! має необхідну функціональну палітру засобів для створення сучасних навчальних тестів, інтерактивних ігор, опитувань та вікторин. Використання інструменту сприяє налагодженню комунікації та співпраці у студентськіи групі, допомагає урізноманітнити форми навчання, стимулює розвиток критичного мислення.

Під час дистанціиного навчання у ХНМУ кафедра латинської мови та медичної термінології успішно використовує дании додаток у навчальному процесі. Здобувачі освіти можуть проходити завдання у Kahoot! як під час синхронного формату (на онлаин-занятті), так і асинхронно - викладач надає код доступу та студенти виконують у зручнии для них час.



Висновки

На основі вищесказаного, можемо зробити висновки, що незважаючи на непросту ситуацію в Україні, безліч ресурсів та програм дозволяють не лише підтримувати, а и підвищувати рівень продуктивності в освітньому процесі, робити иого цікавим для студентів, мотивувати їх до активної пізнавальної діяльності, що, безумовно, дає їм можливість отримати якісну освіту.

Компактність та доступ до навчального середовища дає змогу студентам постійно вчитися незалежно від місцезнаходження. Ін- терактивнии навчальнии матеріал сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Упровадження дистанцшних техно- логіи навчання у освітніи процес спрямоване на осмислення та опанування навчального матеріалу, формування комунікативних (безпосереднє спілкування за допомогою засобів мережі Інтернет), інформацшних (пошук інформації з різних джерел та можливість її критичного осмислення), самоосвітніх (уміння навчатись самостшно) компетентносте^ Серед позитивних характеристик дистанцш- ного навчання визначаємо: можливість під- лаштовувати темп навчання під себе; виявити зони розвитку здобувачів освіти; проглядати навчальнии матеріал повторно; зниження психічного та фізичного навантаження; формування навички самоосвіти (навчитися вчитися). Недоліками вбачаємо: обмеження безпосереднього соціального спілкування; технічні проблеми у зв'язку з перебоями у роботі мережі Інтернет чи інших причин через боиові дії у місцях перебування здобувачів освіти та викладачів.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в опануванні методик та особливостеи використання інструментів диджіталізації в умовах електронного навчання.



Список використаної літератури

Горбань Ю., Скаченко О. Досвід використання цифрового інструменту навчання Kahoot! у діяльності бібліотеки університету. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, 2020. 5. 6679. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205730.

Положення про дистанційне навчання: Наказ МОНУ від 25 квітня 2013 року (№ 466). URL: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 (дата звернення: 01.06.2022).

Про введення воєнного стану в Україні : Указ Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022. https:// www.president.gov.ua/documents/642022-41397 (дата звернення: 06.06.2022).

Про вищу освіту : Закон України від 12.05.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 01.06.2022).

Про освіту: Закон України від 15.09.2017. URL: http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/110-zakon-ukrayiny-pro- osvitu (дата звернення: 01.06.2022).

Осадчии В. В. Система дистанцшного навчання університету. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. 2010. № 5. С. 7-16.

Самоиленко О.М. Поняття дистанцшної освіти та дискусії навколо неї. Збірник наукових праць. Херсон. 2011. С. 61.

Ткаченко Л. В., Хмельницька О. С. Особливості впровадження дистанцшного навчання в освітніи процес закладу вищої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. № 75, Т. 3. 2021. С. 91-96. DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.75-3.18.

Триус Ю. В., Герасименко І. В. Комбіноване навчання як інновацшна освітня технологія у вищіи школі. Теорія та методика електронного навчання : зб. наук. праць. Випуск ІІІ. Кривии Ріг, 2012. С. 299-308.

Anderson T. The Theory and Practice of Online Learning, 2nd ed.; Athabasca University Press: Edmonton, AB, Canada, 2008. 484 p.

Bryson J.R.; Andres L. Covid-19 and rapid adoption and improvisation of online teaching: Curating resources for extensive versus intensive online learning experiences. J. Geogr. High. Educ. 2020, 44, 608-623.

Chong C.S. Ten trends and innovations in English language teaching for 2018. URL: https://www.britishcouncil. org/voices-magazine/ten-trends-innovations-english-language-teaching-2018 (дата звернення: 01.06.2022).

COVID-19 and digital disruption in UK universities: Afflictions and affordances of emergency online migration / Watermeyer, R.; Crick, T.; Knight, C.; Goodall, J. High. Educ. 2021, 81. P. 623-641.

Davis N.L., Gough M., Taylor L.L. Online teaching: Advantages, obstacles and tools for getting it right. J. Teach. Travel Tour. 2019, 19. P. 256-263.

Dumford A.D., Miller A.L. Online learning in higher education: Exploring advantages and disadvantages for engagement. J. Comput. High. Educ. 2018, 30. P. 452-465.

Education 2030: Incheon Declaration and Framework for Action for the implementation of Sustainable Development. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000245656 (дата звернення: 01.06.2022).

Garrison D.R. E-Learning in the 21st Century: A Framework for Research and Practice, 2nd ed.; Routledge: New York, NY, USA, 2011. 142 p.

Gronhaug K. Education during wartime 31.08.2018. URL: https://www.nrc.no/perspectives/2018/education- during-wartimenew-page (дата звернення: 01.06.2022).

Henderson M., Selwyn N., Aston R. What works and why? Student perceptions of `useful' digital technology in university teaching and learning. Stud. High. Educ. 2017, 42. P. 1567-1579.

Kukulska-Hulme A. Mobile Language Learning Innovation Inspired by Migrants. Journal of Learning for Development, 2019. 6(2). P. 116-129.

Online Education: Worldwide Status, Challenges, Trends, and Implications / Palvia, S. et al. J. Glob. Inf. Technol. Manag. 2018, 21. P. 233-241.

Paris Communique. Paris, May 25th 2018. URL: https://ehea2018.paris (дата звернення 25.5.2022).

Park Y., Yu J. H., Jo I. H. Clustering blended learning courses by online behavior data case study in a Korean higher education institute. Internet and Higher Education, 2016. 29, 1-11.

Peimani N. Kamalipour H. Online education and the COVID-19 outbreak: A case study of online teaching during lockdown. Educ. Sci. 2021, 11. https://doi.org/10.3390/educsci11020072.

Read T., Kukulska-Hulme A. The role of a mobile app for listening comprehension training in distance learning to sustain student motivation. Journal of Universal Computer Science, 2015. 21(10). P. 1327-1338.

The Digital Education Action Plan (2021-2027). URL: https://education.ec.europa.eu/focus-topics/digital- education/about/digital-education-action-plan (дата звернення: 01.06.2022).

The importance of education during conflict 24.05.2015. URL: https://www.borgenmagazine.com/importance- education-conflict/ (дата звернення: 07.06.2022).



References

Horban, Yu. & Skachenko, O. (2020). The experience using digital tool Kahoot! in university library practice. Ukrainskyizhurnaiz bibiiotekoznavstva ta informatsiinykh nauk, 5. 66-79. doi: https://doi.org/10.31866/2616- 7654.5.2020.205730.

Standing order for distance learning: Order by Ministry of Education and Science from 2013, April 25. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13

On the imposition of marital law in Ukraine : Order of the President of Ukraine from 2022 February 24. Retrieved from https://www.president.gov. ua/documents/642022-41397

On higher education: Law of Ukraine from 2022 May 12. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18

On education : Law of Ukraine from 2017 September 15. Retrieved from http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/110- zakon-ukrayiny-pro-osvitu

Osadchyi, V V. (2010). The distance learning system of the university. Naukovyi visnyk Meiitopoiskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. № 5, 7-16.

Samoilenko, O.M. (2011). Concepts of distance education and discussions around it. Zbirnyk naukovykh prats. Kherson. 61.

Tkachenko, L. V; Khmelnytska, O. S. (2021). Peculiarities of distance learning implementation into the educational process of institutions of higher education. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitniishkolakh. 75, T. 3. S. 91-96. doi https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.75-3.18.

Tryus, Yu. V., Herasymenko, I. V. (2012). Blended learning as an iinovative educational technology in higher education. Teoriia ta metodyka elektronnoho navchannia: zb. nauk. prats. Kryvyi Rih, III, 299-308.

Anderson, T. (Ed.) (2018). The Theory and Practice of Online Learning, 2nd ed.; Athabasca University Press: Edmonton, AB, Canada.

Bryson, J.R.; Andres, L. (2020). Covid-19 and rapid adoption and improvisation of online teaching: Curating resources for extensive versus intensive online learning experiences. J. Geogr. High. Educ. 44, 608-623.

Chong, C.S. (2018). Ten trends and innovations in English language teaching for 2018. Retrieved from https:// www.britishcouncil.org/voices-magazine/ten-trends-innovations-english-language-teaching-2018

Watermeyer, R.; Crick, T.; Knight, C.; Goodall, J. (2021) COVID-19 and digital disruption in UK universities: Afflictions and affordances of emergency online migration. High. Educ. 81, 623-641.

Davis, N.L.; Gough, M.; Taylor, L.L. (2019). Online teaching: Advantages, obstacles and tools for getting it right.J. Teach. Travel Tour. 19, 256-263.

Dumford, A.D.; Miller, A.L. (2018). Online learning in higher education: Exploring advantages and disadvantages for engagement. J. Comput. High. Educ. 30, 452-465.

Education 2030: Incheon Declaration and Framework for Action for the implementation of Sustainable Development. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000245656.

Garrison, D.R. (2011). E-Learning in the 21st Century: A Framework for Research and Practice, 2nd ed.; Routledge: New York, NY, USA.

Gr0nhaug, K. (2018. May 31) Education during wartime Retrieved from https://www.nrc.no/perspectives/2018/ education-during-wartimenew-page

Henderson, M.; Selwyn, N.; Aston, R. (2017). What works and why? Student perceptions of `useful' digital technology in university teaching and learning. Stud. High. Educ. 42, 1567-1579.

Kukulska-Hulme, A. (2019). Mobile Language Learning Innovation Inspired by Migrants. Journal of Learning for Development, 6(2), 116-129.

Palvia, S.; Aeron, P.; Gupta, P.; Mahapatra, D.; Parida, R.; Rosner, R.; Sindhi, S. (2018) Online Education: Worldwide Status, Challenges, Trends, and Implications. J. Glob. Inf. Technol. Manag. 21, 233-241.

Paris Communique. Paris, May 25th 2018. Retrieved from https://ehea2018.paris

Park, Y., Yu, J. H., & Jo, I. H. (2016). Clustering blended learning courses by online behavior data case study in a Korean higher education institute. Internet and Higher Education, 29, 1-11.

Peimani, N.; Kamalipour, H. (2021) Online education and the COVID-19 outbreak: A case study of online teaching during lockdown. Educ. Sci. 11, 72.

Read, T., & Kukulska-Hulme, A. (2015). The role of a mobile app for listening comprehension training in distance learning to sustain student motivation. Journal of Universal Computer Science, 21 (10), 1327-1338.

The Digital Education Action Plan (2021-2027). Retrieved from https://education.ec.europa.eu/focus-topics/ digital-education/about/digital-education-action-plan.

The importance of education during conflict (2015, May 24). Retrieved from https://www.borgenmagazine. com/importance-education-conflict/.

Размещено на Allbest.ru

...