Педагогічні можливості дистанційних технологій навчання у сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru

Педагогічні можливості дистанційних технологій навчання у сучасних умовах

Лупак Наталія Миколаївна доктор педагогічних наук, професор, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, професор кафедри педагогіки і методики початкової та дошкільної освіти, м. Тернопіль,

Ступеньков Сергій Олександрович старший викладач кафедри військово-гуманітарних дисциплін, військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Овчарук Василь Володимирович какндидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри фізичного виховання, Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця,

Анотація

У статті розглядаються існуючі підходи до вивчення сучасних онлайн-технологій у сфері освіти як способу перетворення педагогічної дійсності, обґрунтування процесу здобуття знань за їх допомогою, а також можливості їх застосування на практиці. Використання нових інформаційних ресурсів відповідає сучасним вимогам розвитку педагогічної інноватики та дозволяють повною мірою реалізувати її потенційні можливості.

У цьому дослідженні висвітлено найбільш значущі та характерні проблеми дистанційного навчання, в умовах пандемії коронавірусного захворювання COVID-19 для більшості закладів освіти у світі та в Україні.

Також аналізуються проблеми та перспективи дистанційного навчання, тренди в сучасній системі освіти та аспекти відповідності системи цим трендам, процеси трансформації вітчизняної системи освіти та необхідність комплексної адаптації до світових реалій та нових підходів до навчання, аналізуються причини, з яких деякі навчальні заклади впроваджують у свою практику e-Leaming (навчання за допомогою Інтернету та мультимедіа), а частина з них відмовляється від неї, також наведено статистичні дані для наочного аналізу та розуміння тенденцій освітнього ринку.

Дане дослідження спрямоване на вивчення існуючих платформ, з виявленням плюсів і мінусів кожної із систем. У роботі також представлена аналітика всіх існуючих систем для виявлення серед усіх платформ лідерів. В даний час найбільш поширеними дистанційними системами є LMS Moodle, Google клас та Microsoft Teams. LMS Moodle - система для створення та використання електронних освітніх ресурсів. У ній створюються ЕОР (електронні освітні ресурси) з певною структурою, що задовольняють всі методичні вимоги. Google клас - проста та зручна система, що дозволяє дуже швидко створювати електронні освітні ресурси та використовувати їх в онлайн-режимі як із комп'ютера, так і з інших пристроїв. Microsoft Teams - система, яка дозволяє проводити лекції та відеозаняття в онлайн-режимі для груп користувачів. Також є простою та зручною у використанні. Саме ці три системи вибрано для використання на дистанційних заняттях.

Подальші дослідження у цьому напрямі мають велику практичну цінність. онлайн дистанційне навчання

Ключові слова: онлайн-освіта, системи дистанційного навчання, LMS Moodle, Google клас, Microsoft Teams, інформаційні технології, цифровізація, інформатизація.

Lupak Nataliya Mykolaivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor, Temopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Professor of the Department of Pedagogy and Methods of Primary and Preschool Education, Ternopil

Stupenkov Sergey Oleksandrovich Senior teacher of the department of military and humanitarian disciplines, Military Institute of Telecommunications and Inflrmatization named after Heroes of Krut, Kyiv,

Ovcharuk Vasyl Volodymyrovych Candidate of pedagogical sciences, associate professor, head of the department of physical education, Vinnytsia National Technical University

Skydan Roman Oleksandrovich Senior teacher of the department of military and humanitarian disciplines, Military Institute of Telecommunications and Inflrmatization named after Heroes of Krut, Kyiv

Parfentieva Iryna Petrivna Associate Professor of the Department of Musical Art, V.O. Sukhomlynskyi National University of Mykolaiv, Mykolaiv

PEDAGOGICAL OPPORTUNITIES OF DISTANCE LEARNING TECHNOLOGIES IN MODERN CONDITIONS

Abstract

The article examines existing approaches to the study of modern online technologies in the field of education as a way of transforming pedagogical reality, substantiating the process of acquiring knowledge with their help, as well as the possibility of their application in practice. It also analyzes the problems and prospects of distance learning, trends in the modern education system and aspects of the system's compliance with these trends, the processes of transformation of the domestic education system and the need for complex adaptation to world realities and new approaches to learning, the reasons why some educational institutions introduce into their practice are analyzed e-Learning (learning with the help of the Internet and multimedia), and some of them refuse it, statistical data are also given for visual analysis and understanding of educational market trends.

This study is aimed at studying the existing platforms, identifying the pros and cons of each of the systems. The work also presents analytics of all existing systems to identify leaders among all platforms. Currently, the most common remote systems are LMS Moodle, Google Classroom and Microsoft Teams. LMS Moodle is a system for creating and using electronic educational resources. It creates EOR (electronic educational resources) with a certain structure that meets all methodological requirements. Google Class is a simple and convenient system that allows you to quickly create electronic educational resources and use them online both from a computer and from other devices. Microsoft Teams is a system that allows you to conduct lectures and video classes online for groups of users. It is also simple and convenient to use. These three systems were selected for use in distance learning.

Further research in this direction has great practical value.

Keywords: online education, distance learning systems, LMS Moodle, Google class, Microsoft Teams, information technologies, digitization, informatization.

Постановка проблеми. Система освіти в XXI столітті безпосередньо пов'язана з інформаційними технологіями, що швидко розвиваються. Широке їхнє поширення вимагає від освітньої системи адаптації під нову реальність, вирішення виникаючих питань, розробки нових методів, форм навчання. Успішність використання нових технологій у освіті підтверджується численними дослідженнями [1,2-6]. Такий формат передачі знань впливає і на зорову, і на слухову пам'ять одночасно, що безперечно підвищує ефективність сприйняття та, відповідно, освітнього процесу.

В епоху глобалізації та конкуренції на вершині виявляються ті держави та світові корпорації, які роблять ставку на людський капітал, максимальний розвиток його ресурсів та можливостей. Саме інвестування в людину, інтелектуальний капітал має бути пріоритетною метою держави. Відповідно до національних цілей та стратегічних завдань розвитку необхідно забезпечити глобальну конкурентоспроможність освіти, входження до числа провідних країн світу за якістю освіти, впровадження на всіх рівнях освіти нових методів навчання та виховання, освітніх технологій, які забезпечують освоєння слухачами базових навичок та умінь, підвищення їх мотивації до навчання та залучення до освітнього процесу, створення сучасного та безпечного цифрового освітнього простору, що забезпечує високу якість та доступність освіти всіх видів та рівнів, забезпечення можливості навчатися за індивідуальними освітніми траєкторіями (у тому числі з використанням дистанційних).

В умовах трансформації перед системою освіти стоїть завдання пошуку ефективних способів представлення навчального контенту, нових форм організації навчання. Цифрові технології дозволяють подолати обмеженість вибору, різницю в освоєнні матеріалу, недоступність багатьох програм та спеціалізацій, їхню високу вартість. Технології дистанційного навчання дозволять скоротити трудовитрати викладача, реагувати на труднощі в освоєнні, коригувати навчальну програму, забезпечать можливість широкого вибору освітнього контенту для людей з обмеженими можливостями [1]. Грамотне структурування матеріалу, можливість використання цифрових симуляторів, ігор, віртуальних тренажерів створюють можливості успішного освоєння будь-якої освітньої програми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми запровадження дистанційного навчання вже давно вивчаються в різній науковій літературі, саме ця форма організації навчального процесу має багато корисних властивостей і використовується в різних галузях діяльності [1-4]. Існує безліч публікацій з цієї тематики як у вітчизняних [1,4,8,10], так і в зарубіжних виданнях [2,3,5-7]. Існують матеріали як за системою LMS Moodle [1,7,10,13], так і системами Google клас [14,16] і Microsoft Teams [15,16].

Мета статті. В даний час все актуальнішим стає проблема методики дистанційного викладання дисциплін в закладах освіти усіх рівнів. У цьому зв'язку в даній роботі пропонується розглянути деякі аспекти викладання дисциплін в дистанційному форматі. Метою цієї статті є вивчення конкретних програм для дистанційного навчання, розгляд сучасних аспектів розробки мультимедійних продуктів у системах - LMS Moodle [13], Google клас [14], Microsoft Teams [15].

Виклад основного матеріалу. Сфера освіти має значну роль у створенні інноваційного клімату та підвищення конкурентоспроможності економіки загалом. Інновації в освіті розвиваються у бік збільшення в освітньому процесі використання інформаційних технологій (ІТ), а також впровадження елементів електронного та дистанційного навчання. За визначенням фахівців ЮНЕСКО термін електронне навчання (E-learning), означає навчання за допомогою Інтернету та мультимедіа. Дистанційне навчання передбачає навчання, коли викладач і студент знаходяться на відстані і передача всіх матеріалів відбувається завдяки доступним засобам зв'язку. У дослідженні J'son&Partners Consulting представлені щорічні короткі результати щодо ринку онлайн-освіти. В останньому своєму дослідженні J'son&Partners Consulting зазначили, що цифрова освіта є одним з найбільш швидкозростаючих сегментів світового ринку і що з 2012 року по 2021 рік спостерігалося щорічне зростання 23% [2].

На початку 2020 р. у більшості закладів освіти практично у всьому світі, миттєво, виникли значні труднощі з реалізацією навчального процесу, у його звичайному розумінні. В окремих державах навчальний процес був тимчасово припинений, тоді як більшість освітніх закладів перейшла до дистанційного формату навчання [3].

Насамперед до таких проблем слід віднести фінансові труднощі закладів вищої освіти, пов'язані з відтоком міжнародних студентів. Надання освітніх послуг є однією з провідних доходних частин економіки багатьох країн, за рахунок експорту освіти залучаються талановиті студенти, створюються нові робочі місця, залучаються фінансові ресурси для роботи та розвитку закладів вищої освіти. За даними сучасної статистики, більшість іноземних студентів у світі - з Китаю та Індії. Так, «у 2018/2019 навчальному році в США здобувачі вищої освіти з Китаю та Індії становили 67,7 % усіх міжнародних студентів, за результатами опитування у 2020 р. 48 % китайських та 54 % індійських студентів відклали навчання за кордоном мінімум на рік» [4].

Слід зазначити, що 2019/2020 навчальний рік було закінчено переважно у дистанційній формі навчання, проте формат навчання у 2020/2021 навчальному році для більшості закладів вищої освіти був невизначеним. Так, у Великобританії, перед початком 2020/2021 навчального року, лідер Союзу університетів та коледжів Сполученого Королівства (UCU) стверджував, що все навчання має проводитися в режимі онлайн з міркувань громадської безпеки (малася на увазі загроза зараження COVID-19) [5]. У 2020 р. спостерігається тенденція до збільшення кількості абітурієнтів за рахунок того, що частина випускників шкіл відкладають подальше навчання через обмеження пересування, вступаючи до закладів вищої освіти у своїй країні. Так, згідно з даними, опублікованими Федеральним статистичним управлінням Швейцарії, «незважаючи на пандемію COVID-19, у швейцарських університетах кількість студентів збільшилася в 2020/2021 н.р. на 5% (до 164575 студентів). Найкращим за набором студентів став Італійський університет справи Свіззера (Universita della Svizzera italiana) (USI) із показниками +12,8 %» [6].

Пандемія COVID-19 показала можливість швидкого переходу до дистанційного навчання, більшості закладів вищої освіти в режим «виключно онлайн», тоді як інші надавали змішану модель навчання. Таке рішення було прийнято на підставі вираження волі студентів, яка полягала в бажанні навчатися очно, а також спрямована на те, щоб зберегти контингент студентів і уникнути конфліктів, що виникають через оплату вартості навчання та проживання в студентських кампусах [7]. Безперечно, пандемія COVID-19 стала каталізатором до переосмислення існуючих моделей викладання та навчання.

Процес інформатизації освіти, її активізація багато в чому залежить від характеру розвитку інформаційних та комунікаційних технологій. Наприклад, Інтернет-технології під час проведення наукових досліджень дозволяють формувати бази даних моніторингових досліджень, використовувати електронні програми для опрацювання отриманих результатів, оформляти наукові та методичні роботи за допомогою текстових та графічних редакторів та ін. [8]. Інформаційні технології - це технології, які при інтеграції в освітній процес сприяють досягненню встановлених програмою навчання цілей альтернативними традиційним методами, що поєднують раціональні засади з продуктами вітчизняної дидактики [8]. Інтернет-технологія - це дистанційна освітня технологія, заснована на використанні глобальних і локальних комп'ютерних мереж і забезпечує доступ до інформаційних ресурсів для організації навчального процесу та управління ним незалежно від місця знаходження його суб'єктів.

Експерти розраховували індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index) на підставі 62 різних показників, які можна об'єднати у 4 групи: технологічна складова, людський фактор, управлінський досвід і вплив [9] (табл. 1).

Рейтинг країн за рівнем мережевої готовності

*Джерело: складено за даними [Networked Readiness Index 2021. Інститут

Портуланс /Portulans Institute. URL: http://networkreadinessindex.org/]

Україна в даному рейтингу займає середню позицію 67-53 місце зі 134 країн, але спостерігається постійне зростання, хоча наша країна поступається країнам ЄС. Лідирує в даному рейтингу на протязі останніх років Швеція (у 2019 і 2020 рр.) і Нідерланди у 2021 р.

Розглянемо основні напрямки застосування онлайн-технологій, які мають бути в арсеналі викладачів та сформовані у здобувачів відповідно до їх професійних компетенцій [10]: 1). Проектування та модернізація освітніх програм з використанням інструментів онлайн-навчання. 2). Реалізація освітніх програм із застосуванням принципів особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання. 3). Впровадження в освітній процес різних моделей онлайн-навчання: формулювання цілей та завдань в електронному інформаційно-освітньому середовищі; вибір форм і методів контролю та організації різних видів активності, що сприяють розвитку особистісних та професійних компетенцій студентів. 4). Організація методичної підтримки: управління самостійною роботою студентів в електронному освітньому середовищі; використання можливостей інформаційних технологій; створення зворотного зв'язку у режимі консультацій; взаємодія з учнями за рахунок комунікаційних засобів та сервісів мережі Інтернет. 5). Створення електронного інформаційно- освітнього середовища: професійне володіння змістом предметної області в режимі онлайн- навчання; розробка та реалізація методик та технологій навчання, а також аналіз результатів їх використання; написання технічних

завдань з удосконалення електронного інформаційно-освітнього середовища; надання технічної та інформаційної допомоги учням. 6). Адміністративна та технічна підтримка: адекватна оцінка ефективності навчального процесу та відповідність досягнутих результатів педагогічної діяльності запланованим; застосування технології проведення моніторингу результатів навчання; виявлення, аналіз та усунення організаційно-технічних накладок.

. Застосування сучасних технологій та методик онлайн-навчання для організації ефективної роботи у віртуальному освітньому просторі.

. Використання інструментів електронного інформаційно-освітнього простору для підвищення рівня освіти: проведення моніторингу якості реалізації освітньої програми при включенні онлайн-навчання до процесу підготовки бакалаврів; формування освітнього середовища, що підвищує мотивацію навчальної діяльності студентів. 9). Аналітичний супровід: використання ефективних інструментів аналізу та оцінки якості онлайн-курсів та їх удосконалення на основі отриманих результатів. 10). Тьюторський супровід: надання емоційної підтримки здобувачам освіти при труднощах виникаючих під час онлайн-навчання; здійснення професійних комунікацій. 11). Управління конфліктами. 12). Удосконалення сучасного освітнього простору та інфраструктури освітньої організації для ефективного впровадження онлайн-навчання в освітній процес: вибудовування стратегії професійних дій за умов онлайн-навчання; проектування форм та методів контролю якості освіти. 13). Формування та оцінювання компетенцій учнів: вибір оптимальних способів оцінки результатів навчання та корекції самостійної роботи студентів; формування освітнього середовища, що підвищує мотивацію навчальної діяльності; застосування методів формування компетенцій, необхідних для успішного онлайн-навчання.

Дослідження основних змістовних характеристик сучасних педагогічних технологій у сфері освіти, що використовуються нині в освітній практиці, передбачає вільне та різноманітне застосування інформаційних технологій. Очевидно, що використання нових інформаційних ресурсів відповідає сучасним вимогам розвитку педагогічної інноватики та дозволяють повною мірою реалізувати її потенційні можливості.

Реорганізація освітніх систем у різних країнах, у різних регіонах, і навіть у різних освітніх організаціях здійснювалася по-різному. Можна виділити дві основні моделі такої трансформації. Першу модель можна умовно назвати «Ми гасимо пожежу». У цьому випадку вся існуюча система з усіма її звичними складовими, формалізованими нормами (класно-урочна система, іспити, навчальний план) просто переводиться в онлайн-формат, без адаптації до особливостей цього формату, без урахування зовнішніх тенденцій, що впливають на всі процеси життєдіяльності учасників освітніх відносин. Такої моделі слідує 2/3 освітньої сфери по всьому світу. Онлайн-технології є лише інструментом для забезпечення освітнього процесу, що компенсує неможливість очної взаємодії. При цьому зберігаються такі елементи навчального процесу як максимальне залучення учнів до групової та індивідуальної роботи, створення (у парі чи малої групи) продукту за підсумками кожного заняття, використання всього спектра інструментів оцінки. Ця модель не має на увазі розробку складних багаторівневих систем та спеціальних освітніх платформ. Вона базується на використанні базових інструментів, таких як Zoom [8]. Ця модель визнана в багатьох провідних університетах США, у тому числі в Гарварді, а також реалізується в школах.

Друга модель - онлайн-навчання у спеціально створених для цього середовищах. Ключова її відмінність від попередньої полягає в тому, що управління процесом навчання та контроль його якості здійснює сам учень. Його роль може бути більш пасивною (наприклад, при використанні MOOC) або активнішою (при використанні, наприклад, Moodle), але завжди має суто персоніфікований характер. Спеціальні освітні середовища дозволяють учню індивідуалізувати його освітній процес, у тому числі за рахунок участі у виборі власної освітньої стратегії [1]. Викладач у даному випадку має скоріш консультативну роль. Він забезпечує супровід освітнього процесу, тобто більше є тьютором, ніж викладачем. Ключовим елементом стають бібліотеки відеокурсів та контрольно-вимірювальних матеріалів, які використовуються в програмах з різними конфігураціями. Активно використовуються сервіси, що дають студентам доступ до таких бібліотек.

Існує багато класифікацій освітніх платформ. Умовно за критерієм вибору мети застосування СДН (систем дистанційного навчання) можна поділяти на: платформи для впровадження дистанційного навчання у школах, ЗВО; системи для впровадження деяких елементів дистанційного навчання, тобто для електронізації навчального процесу; платформи для корпоративного навчання; платформи для проведення бізнес-тренінгів. За даними eLearning Mdustry [11]найпопулярнішими системами управління навчанням є Looop, iSpring Learn, Skolera, NEO LMS, Moodle, OpenedX, Brightspace for Education. Якщо розглядати системи, які призначені тільки для академічного напряму, слід виділити NEO LMS і Moodle. Проводячи більш поглиблений аналіз вищезазначених двох систем, відзначимо, що 80% користувачів системи Moodle задоволені платформою та 92% користувачів NEO LMS задоволені системою. Перевагою NEO перед Moodle є можливість проведення вебінарів та підтримка синхронного віртуального класу [12,13].

В даний час найбільш поширеними системами дистанційного навчання є LMS Moodle та Google клас. Вони легко орієнтуватися, вони мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс і широкі базові можливості. Також використовується система онлайн-навчання з можливістю відеоконференцій Microsoft Teams. Тому саме ці три системи вибрані освітніми установами. Тут важливо ще й те, що всі ці системи доступні в онлайн версіях, і їх не потрібно додатково встановлювати в комп'ютерних класах. Студенти можуть працювати в даних системах як у навчальний час, так і самостійно, на домашньому комп'ютері, що має вихід в Інтернет, а також на мобільних пристроях. Також студентам були запропоновані посилання на ресурси, що знаходяться в мережі Інтернет, що містять матеріали з цієї тематики, а також новітні розробки з дисциплін, в тому числі електронні освітні ресурси в LMS Moodle та Google клас [14], які покривають всі предмети навчального плану. Ці електронні освітні ресурси найбільш актуальні для студентів природничо- наукових напрямів навчання .

LMS Moodle - система для створення та використання електронних освітніх ресурсів. У ній створюються ЕОР (електронні освітні ресурси) з певною структурою, що задовольняють усім методичним вимогам. Електронний освітній ресурс повинен супроводжуватися методичними матеріалами, лекційним матеріалом, завданнями з кожної теми, підсумковим тестуванням [13]. Позитивна риса цього ресурсу - строга структурованість і відповідність освітнім стандартам.

Google клас - проста та зручна система, що дозволяє дуже швидко створювати електронні освітні ресурси та використовувати їх в онлайн-режимі як з комп'ютера, так і з інших пристроїв [14]. У порівнянні з системою LMS Moodle вона має набагато менше можливостей, що компенсується неймовірною простотою і легкістю створення електронного курсу в системі Google клас, а також прозорістю роботи в системі. При проведенні дистанційних занять дуже зручно визначати присутніх, контролювати виконання завдань і виставляти оцінки за виконані завдання в режимі реального часу. Таким чином, система Google клас зручна для створення та використання електронних ресурсів у дистанційному форматі [14]. Її можна використовувати як самостійно, так і в комплекті з LMS Moodle. Наприклад, завдання виконуються в Google клас, а підсумкове тестування - в LMS Moodle. Якщо навчання ведеться в очному форматі, то паралельно з проведенням аудиторних занять можна надати учням лекційний матеріал або завдання для лабораторних робіт у класі Google. Крім того, студенти, які відсутні з яких- небудь причин, можуть пройти курс дистанційно і отримати оцінку за нього. Зручна дана система для студентів заочного відділення. Матеріали містяться у відповідному курсі Google класу, а студентам дається лише код курсу, в якому вони можуть виконувати завдання.

Microsoft Teams [15] - система, що дозволяє проводити лекції та відеозаняття в онлайн-режимі для груп користувачів. Вона також є простою та зручною у використанні. Для використання потрібно спочатку завантажити її дистрибутив з Інтернету і встановити Microsoft Teams на своєму комп'ютері. Є додаткові можливості програми Microsoft Teams, наприклад, можливо відкрити завантажені файли презентацій і в реальному часі виконувати написи і малюнки на екрані за допомогою різних інструментів (аналогічно програмі Paint), а також надалі видаляти ці написи. Існують також інші можливості програми Microsoft Teams, які можна використовувати при її застосуванні в навчальному процесі. Таким чином, програма Microsoft Teams є досить зручним додатком для проведення відеозанять, її можна застосовувати як самостійно, так і в комплекті з раніше розглянутими програмами LMS Moodle та Google клас.

Ми можемо зробити висновок про те, що системи дистанційного навчання можуть бути успішно застосовані в умовах як повністю дистанційного формату навчання, так і у формі роботи зі студентами заочного відділення. Студенти-заочники можуть отримати частину навчального матеріалу на аудиторних заняттях, а в інший час користуватися комплектом матеріалів електронних освітніх ресурсів з можливістю отримання консультації викладача. Також системи дистанційного навчання можуть бути використані і для студентів очного навчання. Тут матеріал може дублюватися, лекційні заняття можуть поєднуватися з повторенням того ж матеріалу в електронному вигляді в електронних освітніх ресурсах. В електронних архівах може бути розміщений додатковий матеріал для студентів. Електронні освітні ресурси можна поєднувати з іншими комп'ютерними засобами, наприклад, інтерактивною дошкою, презентаціями за допомогою проектора, тестуючими програмами та ін. Серед найбільш зручних та корисних опцій, які зараз можуть запропонувати заклади освіти з надання допомоги викладачам та розширення можливостей для розвитку дистанційного навчання відзначають [16]: можливість обміну досвідом та співпраці з іншими викладачами на спеціальних інтернет-платформах; допомога спеціального центру/підрозділу з усіх технічних питань, доступом до онлайн курсів з підвищення рівня цифрової грамотності та допомогою спеціального центру/підрозділу з питань удосконалення цифрового (дистанційного) навчання та викладання; запровадження у закладі національних чи міжнародних програм для навчання персоналу, який відповідає за цифрову трансформацію у закладі; підтримка обміну досвідом в межах закладу, що дасть змогу персоналу вчитися один у одного; необхідність співпраці з іншими закладами; проведення внутрішнього аудиту з відповідних питань для виявлення сильних та слабких сторін свого закладу; підвищення кваліфікації з питань застосування технологій дистанційного навчання.

Технології дистанційного навчання у світі стрімко розвиваються і, безперечно, є для України перспективним інструментарієм надання освітніх послуг. Проте, навіть маючи певний досвід, якого набули заклади вищої освіти у зв'язку із використанням дистанційної форми навчання в умовах загальнонаціонального карантину, про підтвердження практичної користі для системи вищої освіти говорити зарано. Залишились відкритими питання якості показників цього процесу: результативності, ресурсомісткості, оперативності, комплексного програмного забезпечення та провідних освітніх технологій.

Висновки

Виходячи із вищевикладеного можна відзначити, що майбутнє освіти буде сфокусоване на змішаній моделі навчання, тому зараз надається унікальна можливість розробити сучасну модель для навчання в майбутньому. Видається вкрай важливим, щоб досягнення, отримані за допомогою експериментальних методик, не були втрачені під час переходу на дистанційну форму навчання або при поверненні до офлайн-формату навчання. Пандемія коронавірусного захворювання COVID-19 сприяла розширенню сфери діяльності закладів вищої освіти шляхом глобалізації, основним завданням яких є підготовка випускників, здатних мислити не тільки на локальному рівні, але й успішно орієнтуватися, долаючи фактичні та культурні кордони. Для пом'якшення ізоляції, співробітництва з глобальних і регіональних питань через кордони, задля досягнення спільних цілей інтернаціоналізації існують глобальні мережі. Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що в умовах пандемії коронавірусного захворювання COVID- 19, внаслідок різкого переходу до дистанційного навчання, заклади освіти (як в Україні, так і в усьому світі) зіткнулися не лише з труднощами в організації та проведенні занять у дистанційному режимі (включаючи технічні та комунікаційні проблеми), а також із проблемою дотримання балансу суспільних інтересів та принципу автономії закладів вищої освіти.

В даний час конкурентоспроможний викладач повинен знати сучасні можливості системи теоретичного навчання та добре володіти інноваційними онлайн-технологіями для використання у практиці навчального процесу. А в умовах постійно мінливої ситуації на ринку праці затребувані як практичні навички та професійна культура працівників, так і їх психологічна готовність до виконання професійних обов'язків. Інноваційні технології включають проективні завдання та практичні завдання, які дають можливість учням перейти від пасивного використання інформації до активної участі у процесі пізнання. У цій ситуації змінюється роль викладача, між ним і студентами виникає співпраця, крім цього, самі учні беруть участь не лише в отриманні теоретичного знання, а й у його пошуку та трансформації в практичні вміння та навички, а це можливо тільки при використанні педагогічного потенціалу онлайн - технологій. Тільки розумне поєднання традиційних та інноваційних технологій навчання у сучасній системі освіти може підвищити можливості студентів, їхню орієнтацію на процес самостійного розвитку свого інноваційного потенціалу.

Література

Кухаренко В. М. Дистанційне навчання. Умов застосування. Дистанційний курс. 3-тє вид. Харків: НТУ «ХПІ», Торсінг, 2012. 320 с.

J'son&Partners Consulting. URL: http://json.tv/ict_telecom_analytics_view/

The impact of COVID-19 on higher education: a review of emerging evidence. European Union. URL: https://nesetweb.eu/wp-content/uploads/2021/03/NESET-AR4-2020_Full-Report.pdf

Бакір В., Арков М. Пандемія може назавжди змінити вищу освіту. ZN, UA. 2021. 16січня. URL: https://zn.ua/EDUCATION/

Hayes D. University World News. 2021. 06 Feb. URL: https://www.universityworldnews.com/ post.php? story=20210201131303605

Covid-19: Universities welcome more students than ever. Swissinfo.ch. URL: https://www.swissinfo.ch/eng/covid-19-universities-welcome-more-students-than-ever/46483360

Distance Learning and Higher Education: Stemming the Tide of COVID-19 Liability. Barclay Damon LLP. URL: https://www.barclaydamon.com/alerts/distance-learning-and-higher- education-stemming-the-tide-of-covid- 19-liability

Герасименко І. В. Використання технологій дистанційного навчання у підготовці майбутніх бакалаврів комп'ютерних наук. Інформаційні технології та засоби навчання. 2014. № 3 (41). URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1080#.U70eW_l_s-Q

Networked Readiness Index 2021. Інститут Портуланс. Portulans Institute. URL: http://networkreadinessindex.org/

Фоломєєв М., Яцура К., Крижанівська В., Жовнір О., Тремполець Д. Особливості включеності вищої школи Україні до системи електронного навчання. Науково- теоретичний альманах «Грані». 2017. Т. 20. № 7 (147). З. 80-88.

Мережева медіа-видавнича компанія. Офіційний сайт eLearning Industry. URL: https://elearningindustry .com/

Офіційний сайт СДН NEO LMS. URL: https://www.neolms.com/

Офіційний сайт СДН Moodle. URL: https://moodle.org/

Інтернет-ресурс «Google клас». URL: https://classroom.goo-gle.com/

Інтернет-ресурс Microsoft Teams. URL: https://teams.microsoft. com

Технології дистанційного навчання. Чорноморський національний університет імені Петра Могили. URL: https://chmnu.edu.ua

References:

Kukharenko, V. M. (2012). Dystantsijne navchannia. Umov zastosuvannia. Dystantsijnyj kurs [Distance learning. Terms of use. Distance course]. 3-tie vyd [3rd edition]. Kharkiv: NTU «KhPI», Torsinh. 320 s. [in Ukrainian].

J'son&Partners Tsonsulting. Retrieved from: http://json.tv/itst_teletsom_analytitss_viev/ [in English].

The impatst of TsOVID-19 on hiher edutsation: a reviev of emerging evidentse. European Union. Retrieved from: https://nesetveb.eu/vp-tsontent/uploads/2021/03/NESET-AR4- 2020_Full-Report.pdf [in English].

Bakir, V. & Arkov M. (2021). Pandemiia mozhe nazavzhdy zminyty vyschu osvitu [The pandemic can change higher education forever]. ZN, UA. 2021. 16 sichnia. Retrieved from: https://zn.ua/EDUTsATION/ [in Ukrainian].

Haies, D. (2021). University World News. 2021. 06 Feb. Retrieved from: https://vvv.universityvorldnevs.tsom/post.php?story=20210201131303605 [in English].

Tsovid-19: Universities veltsome more students than ever. Svissinfo.ch. Retrieved from: https://vvv.svissinfo.ch/eng/tsovid-19-universities-veltsome-more-students-than-ever/46483360 [in English].

Distantse Learning and Hiher Edutsation: Stemming the Tide of TsOVID-19 Liability. Bartslay Damon LLP. Retrieved from: https://vvv.bartslaydamon.tsom/alerts/distantse-learning- and-hiher-edutsation-stemming-the-tide-of-tsovid-19-liability [in English].

Herasymenko, I. V. (2014). Vykorystannia tekhnolohij dystantsijnoho navchannia u pidhotovtsi majbutnikh bakalavriv komp'iuternykh nauk. Informatsijni tekhnolohii ta zasoby navchannia. № 3 (41). Retrieved from: http://journal.iitta.gov.ua/indekh.php/itlt/artitsle/viev/ 1080#.U70eV_l_s-K [in Ukrainian].

Netvorked Readiness Indekh 2021. Instytut Portulans. Portulans Institute. Retrieved from: http://netvorkreadinessindekh.org/ [in English].

Folomieiev, M.& Yatsura, K., Kryzhanivs'ka, V., Zhovnir, O., Trempolets', D. (2017). Osoblyvosti vkliuchenosti vyschoi shkoly Ukraini do systemy elektronnoho navchannia [Peculiarities of the inclusion of higher education in Ukraine in the e-learning system]. Naukovo- teoretychnyj al'manakh «Hrani» [Scientific-theoretical almanac "Edges"]. T. 20. № 7 (147). Z. 80-88. [in Ukrainian].

Merezheva media-vydavnycha kompaniia [Online media publishing company]. Ofitsijnyj sajt eLearning Industry [The official website of the eLearning Industry]. Retrieved from: https://elearningindustry.tsom/

Ofitsijnyj sajt SDN NEO LMS [The official website of the SDN NEO LMS]. Retrieved from: https://vvv.neolms.tsom/ [in Ukrainian].

Ofitsijnyj sajt SDN Moodle [The official site of the SDN Moodle]. Retrieved from: https://moodle.org/ [in Ukrainian].

Internet-resurs «Google klas» [Internet resource "Google Class"]. Retrieved from: https://tslassroom.goo-gle.tsom/[in Ukrainian].

Internet-resurs Mitsrosoft Teams [Microsoft Teams Internet resource]. Retrieved from: https://teams.mitsrosoft. tsom[in Ukrainian].

Tekhnolohii dystantsijnoho navchannia [Distance learning technologies]. Chornomors'kyj natsional'nyj universytet imeni Petra Mohyly [Black Sea National University named after PetroMohyla]. Retrieved from: https://chmnu.edu.ua [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru