Формування креативності у дітей в центрах розвитку дітей та молоді в сучасній Україні

У науковій статті викладено сучасні підходи вітчизняних та зарубіжних учених до розуміння сутність поняття "креативність"; психолого-педагогічні особливості творчого розвитку особистості дитини; визначено завдання творчого розвитку старших дошкільників.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2023
Размер файла 31,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування креативності у дітей в центрах розвитку дітей та молоді в сучасній Україні

Олексюк Марта Іванівна аспірантка ІІ року навчання спеціальності "Освітні педагогічні науки", Педагогічного факультету, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Анотація

В останні роки все більше говорять про творчість, як базову якість особистості та розвитку творчих здібностей дітей і це не випадково, але життя в епоху науково-технічного прогресу стає різноманітнішим і складнішим і вимагає від людини нестандартних, звичних дій, а гнучкість мислення, швидкої орієнтації та адаптації до нових умов, творчого вирішення великих і малих проблем.

Розвиток креативності в є важливою метою навчального процесу. Креативним повинен бути як процес діяльності так і результат, як процес виховання, а також навчання старших дошкільників.

Розвиток творчої особистості в сучасному житті стає все більш актуальним. Це тісно пов'язано з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих здібностей, наданням можливості кожній особистості їх розкрити. Творча особистість здатна генерувати ідеї, використовувати знання та навички в нових ситуаціях. Перед педагогами постають такі завдання: допомогти кожній дитині в майбутньому стати інтелектуальною, ініціативною, творчою, суспільно корисною особистістю.

У статті викладено сучасні підходи вітчизняних та зарубіжних учених до розуміння сутність поняття "креативність"; психолого-педагогічні особливості творчого розвитку особистості дитини; визначено завдання творчого розвитку старших дошкільників в умовах сучасного центру розвитку дітей. креативність педагогічний творчий

Творча, творчо спрямована діяльність дошкільника характеризується: активністю в мисленні, ініціативністю, наявністю певних нахилів, здібностей, інтересів, творчої уяви; байдуже ставлення до навколишньої дійсності, здатність помічати, переживати, створювати нове, сумніватися і шукати рішення, отримувати задоволення від результату і самого процесу творення; достатній рівень життєвої компетентності.

У дослідженнях проблеми розвитку дитячої творчості представники гуманістичної педагогіки доводять її очевидну соціально-педагогічну цінність, яка полягає у формуванні унікальних творчих здібностей, що забезпечують участь дитини в найрізноманітніших видах діяльності. Творча творчість у дитинстві - не самоціль, а засіб і умова всебічного гармонійного розвитку, виявлення свого розуміння.

Ключові слова: індивідуальність, творчість, творча особистість, дитяча творчість, творчий розвиток, старший дошкільний вік.

Oleksiuk Marta Ivanivna 2nd year postgraduate student, majoring in "Educational Pedagogical Sciences", Faculty of Pedagogy, Vasyl Stefanyk National University of Prykarpattia, Ivano-Frankivsk

FORMATION OF CREATIVITY IN CHILDREN IN CHILD AND YOUTH DEVELOPMENT CENTERS IN MODERN UKRAINE

In recent years, more and more people are talking about creativity as a basic quality of personality and the development of children's creative abilities, and this is not accidental, but life in the era of scientific and technological progress is becoming more diverse and complex and requires a person to perform non-standard, habitual actions, as well as flexibility of thinking, quick orientation and adaptation to new conditions, creative solution of big and small problems.

The development of creativity is an important goal of the educational process. Both the process of activity and the result should be creative, as well as the process of education, as well as the education of older preschoolers.

The development of a creative personality in modern life is becoming more and more relevant. This is closely related to the level of general education, attention to the development of creative abilities, giving every individual the opportunity to reveal them. A creative personality is able to generate ideas, use knowledge and skills in new situations. Teachers face the following tasks: to help every child in the future to become an intellectual, proactive, creative, socially useful person.

The article describes modern approaches of domestic and foreign scientists to understanding the essence of the concept of " creativity "; psychological and pedagogical features of creative development of a child's personality; the task of creative development of older preschoolers in the conditions of a modern children's development center is defined .

Creative, creatively directed activity of a preschooler is characterized by: activity in thinking, initiative, the presence of certain inclinations, abilities, interests, creative imagination; indifferent attitude to the surrounding reality, the ability to notice, experience, create new things, doubt and look for solutions, get satisfaction from the result and the creation process itself; sufficient level of life competence.

In studies of the problem of the development of children's creativity, representatives of humanistic pedagogy prove its obvious socio-pedagogical value, which consists in the formation of unique creative abilities that ensure the child's participation in a wide variety of activities. Creativity in childhood is not an end in itself, but a means and a condition for all-round harmonious development, revealing one's understanding.

Keywords : individuality, creativity, creative personality, children's creativity, creative development, older preschool age.

Постановка проблеми. Побудова демократичного суспільства в Україні об'єктивно визначає потребу в розвитку та реалізації творчості людського потенціалу, своєчасне виявлення та створення сприятливих умов для прояву творчих здібностей дітей та молоді. Повністю це підтверджено в Законах України "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", концепції "Нова Українська школа", які наголошують на тому, що відродження українського суспільства, його поступальний розвиток багато в чому залежить від творчості та ініціативи кожного українця. У зв'язку з цим одне із завдань реалізації креативності є особистісно орієнтована модель творчих здібностей дитини в центрах розвитку дітей різних типів і форм власності. Важливим завданням таких центрів є підготовка дітей до життя, яка базується на специфічних для їхнього віку видах діяльності (гра, музика) з урахуванням віку та індивідуальних особливостей. Тому розгляд питання формування креативності у центрі розвитку дітей - є актуальною проблемою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати сучасних досліджень свідчать про те, що креативність розглядається як складне, неоднорідне явище, про що свідчать різні теоретичні та експериментальні напрямки її дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних вчених

Природа виникнення, специфіка, умови формування творчого потенціалу особистості є предметом: Б. Ананьєвої, Дж. Гілфорда, В. Бехтерева, Г. Костюка, К. Роджерса, В. Роменця, Е. Торренса та ін.

Методи, засоби розвитку креативності представлені в працях Г. Альтшуллера, Ю.А. Бабаєва, Д. Богоявленськоїта ін.

Особливості креативності та її формування в різних видах діяльності у дітей аналізуються в дослідженнях Л. Артемової, А. Богуш, Л. Виготського, Н. Гавриш, В. Дихти-Кірфф, О. Кульчицької, Н. Лейтес та ін.

Дослідження креативності та індивідуальної творчості проводили відомі психологи та педагоги: К. Абульханова-Славська, Д. Богоявленська, Г. Костюк, Р. Немов, Я. Пономарьов, В. Роменець, С. Рубінштейн та ін.

Серед багатьох сучасних досліджень слід виділити фундаментальні Д. Богоявленської (концепція обдарованості, методика "Креатив галузі"), В. Дружиніна (психологія загальних здібностей і творчості), Н. Лейтес (вікова обдарованість), А. Савенков (теоретична модель розвиток дитячої обдарованості в освітньому середовищі в контексті інтегративного підходу).

У практиці дитячої психології та педагогіки вони досі затребувані тести творчості Е. Торренса. Водночас ведеться пошук нових підходів призводить до появи різних модифікацій, адаптованих і оригінальних методів, наприклад "Довершення картин" (переробка В. Дружиніна), аналіз методики домальовування (О. Дяченко, А. Кирилової, С. Чурбанової), використання гри як моделі дослідження (В. Дружинін, Є. Єрмакова); творчі випробування Є. Туніка, методика педагогічної діагностики загальної обдарованості дітей О. Савенко.

Мета статті полягає у визначенні особливостей формування креативності дітей у центрах розвитку дітей та молоді.

Виклад основного матеріалу. Розвиток креативності має свої особливості в кожному віковому періоді, і першочергового значення можуть набувати різні фактори, що впливають на його динаміку в той чи інший період.

Сьогодні формування креативності є однією з актуальних проблем освіти. Відповідно до довідкової літератури креативність - (лат. creatio - створення) - творча, новаторська діяльність (Torrance E. P., 1964); термін, що вказує на "творчі здібності особистості, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і які входять до структури обдарованості як самостійний фактор" (Torrance E. P.,1974). Раніше в літературі вживався термін "креативні здібності", але згодом його почали витісняти мовні запозичення з англійської мови (creativity, creative).

Креатив (англ. CTeative) - визначення, що характеризує продукт людської діяльності, створений способом, що відрізняється від подібних, новизною підходу, творчим рішенням. Як правило, створюється для привернення уваги, в основному за рахунок епатажності, пародійності, легкості сприйняття, яскравості та високої запам'ятовуваності образу. Власне, креатив - це синонім слова "креативність". Називаючи креативними конкретні, наприклад, рекламні чи художні роботи, у більшості випадків лише намагаються пустити пил в очі новомодним словом [3].

Вчені пропонують різні трактування поняття креативість. І. Милославський термін "креатив" позначає як творчість, яка не тільки висуває ідеї, а й доводить їх до конкретного практичного результату (2005).

За визначенням Г. Біленької "креативність-- це природна властивість людини, яка існує з початку життя людини; це вища форма активності особистості. Творчість - це така діяльність, яка втілюється в продуктах творчості. Завдяки творчості людина виражає себе, свій внутрішній світ, змінюючи його. Вона створює не тільки зовнішній світ, а й свій власний"(2015). На думку Л. Кольорової креативність означає здатність "копати глибше, бачити краще, виправляти помилки, пірнати глибоко, проходити крізь стіни, запалювати сонце, будувати замок з піску"(2019). М. Михаськова, Ю. Бондаренко розглядають креативність як притаманний багатьом особистостям процес і комплекс інтелектуально-особистісних властивостей особистості, що сприяє самостійній постановці проблем, генеруванню більшої кількості оригінальних ідей та їх нестандартному вирішенню(2019).

Мотивація творчої поведінки формується в ранньому дитинстві; пов'язана з переживанням ("я можу", "я не можу"), з прийняттям (не відкиданням) власних непрактичних бажань. Креативність досягає свого піку між 3,5 і 4,5 роками, а також зростає в перші три роки навчання; зменшується протягом наступних року-двох, а потім отримує новий поштовх, можливо, через підвищення рівня фізичного розвитку. Творчість неоднозначно залежить від освіти. Більшість дітей втрачають спонтанну сміливість, коли стають "культурними" [2].

Основними проблемами розвитку креативності як здатності особистості до творчості є: повсякденність людини, закостеніння суспільних стереотипів, придушення творчої потреби; типовість системи навчання, заснованої на розповідях, а не на наданні дітям можливості здобувати знання через власний досвід; відсутність у людини бажання працювати в силу її можливостей.

Жорстка обумовленість розвитку дошкільника навчальними і виховними впливами призвела до того, що творча діяльність стала розглядатися як похідна від цих впливів.

Розвиток сучасної дитини як творчої особистості передбачає максимальну реалізацію її активності, самостійності, творчої ініціативи, бажання на власний розсуд обирати шляхи і засоби досягнення цілей і намірів, реалізації власних потреб та інтересів. Поширеним у дошкільній практиці виразом є "формування креативності", тобто надання творчості певної форми. Проявом такого підходу є урок "за проектом", на початку якого вчитель пропонує дітям пригадати все, чого вони вчили раніше, і відтворити щось уже знайоме. Це формує виконавця наказів дорослого, зумовлює формування єдиних форм свідомості та поведінки дошкільника. Щоб спонукати дитину до творчої активності, слід довіряти її природній схильності діяти на власний розсуд, самостійно перетворювати життєві враження, спиратися на власний досвід.

У своїх дослідженнях природи творчості Я. Пономарьов [7] виділяє три підходи. Відповідно до першого підходу творчість розглядається як діяльність людини, яка створює нові суспільно значущі цінності в галузі мистецтва, техніки, науки, практики. Другий підхід пов'язує творчість з особистістю, її діяльністю, спрямована на самовираження та самоактуалізацію. Відповідно, третій підхід досліджує творчість у процесі вирішення проблем.

Творча діяльність дошкільника має два тісно пов'язані, але не тотожні джерела - виховні впливи оточуючих (насамперед дорослих) і особистий досвід самої дитини, що включає досвід її індивідуальної взаємодії зі світом і результати попереднього навчання та виховання. Якщо перше джерело задає нормативну конструкцію навчальної діяльності як модель суспільно вироблених форм пізнання, то друге несе в собі риси "відкритості" світу, цілісного (іноді неусвідомленого) ставлення до навколишньої дійсності, відображення особистісно значущих сторін життя дошкільника, які не завжди істотні з точки зору дорослого.

Включення індивідуального досвіду засвоєння дошкільником інформації сприяє створенню дитиною оригінального продукту, що характеризує творчість як особистісний процес.

Базова програма "Розвиток творчості" орієнтує вихователів на формування у дошкільників креативності як загальної здібності, креативності як здатності до конструктивної, перетворювальної діяльності [1].

У своєму розвитку творча діяльність дошкільнят проходить чотири етапи, а саме:

Перший етап: імітація - копіювання готового продукту.

Потрапляючи в нову ситуацію, дитина відтворює готовий спосіб дії, повторює його за дорослим, щоб досягти бажаного результату.

Другий етап: творче наслідування - внесення елементів новизни, прояв самодіяльності без внесення суттєвих змін до схеми дій, моделі, ідеї, запропонованої іншими. Це перша заява дитини про себе, її бажання висловитися. Саме на цьому етапі вона знайомиться з різними варіантами здійснення інноваційної діяльності, визначає свої переваги, відповідно до власних нахилів і навичок.

Третій етап: репродуктивна креативність - уміння взяти запропоновану схему (ідею) за основу, але істотно її переробити, внести зміни. Тут дитина вправляється в опрацюванні нововведень, пропускаючи їх через себе, перевіряє їх відповідність вимогам ситуації, вносить елементи новизни та оригінальності. Така стратегія характерна для творчих дошкільнят.

Четвертий етап: справжня творчість, створення чогось нового. Дошкільнику це недоступно: адже оригінальний задум можна створити лише на піку свого творчого розвитку і в сфері інтересів і здібностей [6].

Ці етапи чітко прослідковуються у діяльності центрів розвитку дітей.

Наприклад центр розвитку дитини "Ерудитик" працює на основі навчальної програми "Розвиток творчості". Діти створюють свої шедеври за допомогою долоньок, методом "паспорту", ватними дисками штампіками (пробками, кришками, кульками, ватними паличками, піпетками) аплікацій, ліплення пластиліном та тістом [8].

Чудовий приклад розвитку креативних здібностей демонструє гурток "Лего-конструювання", де на заняттях діти в 5-6років створюють роботів і програмують їх на рух.

У центрі розроблено кілька курсів з різними рівнями складності, залежно від віку дитини та ступеня знайомства з навичками конструювання та програмування.

Діти 1,5 - 2роки починають навчатися з 1-го рівня за навчальною прогрмою "Світ навколо нас". На цьому етапі мають вивчати різних тварин та їхні характеристики, зокрема, як плавають дельфіни, як швидко вміють повзати павуки, який зріст у жирафа, складати різних тварин і перевіряти свої знання на практиці. Заняття забезпечують розвиток дрібної моторики у дітей у поєднанні з інтелектуальними завданнями. Діти працюють в парах і в командах. Завдання покрокові інтерактивні.

Отже, у молодшому дошкільному віці удосконалюються дії та операції мислення дитини: вона більш вміло аналізує й узагальнює інформацію, отриману в різних сферах життя про явища і об'єкти природи, вироби людини і мистецтва, про життя. дорослих і однолітків, власне тіло, внутрішнє життя і місце в соціальній групі. На 4-5 році життя малюк вже має власний досвід огляду навколишнього, сміливіше і водночас уважніше розглядає незнайоме, розпитує про це дорослих, виявляє певний ризик, намагаючись розширити простір свого. "Я", ступені його свободи. Дитина експериментує не тільки з предметами найближчого оточення, а й з територіально більш віддаленими від неї предметами матеріального світу, час від часу фантазує, спираючись на попередні життєві враження, вдаючись до аналогів, елементарних асоціативних зв'язків. Молодший дошкільник імпровізує з фарбами, олівцями, глиною, пластиліном, готовими формами аплікації, будівельним матеріалом, музичними рухами, сценічними образами, охоче займається словотворчістю. Набагато винахідливіший, ніж раніше, він у стосунках з дорослими та однолітками: все частіше ініціює ідею спільної діяльності чи гри; варіює знайомий сюжет, вносячи в ігрову роль нові характерні деталі, спостережувані деталі щодо поведінки, тону мови, невербальних засобів спілкування, характерних для його найближчого оточення. Дослідницька діяльність, елементи раціоналізації, самодіяльності, творчого ставлення до різних видів діяльності та життєвих ситуацій, намагання не тільки відтворювати модель, задану дорослими, але й робить щось по-своєму[4]

Провідними завданнями розвитку творчості дітей 5-6 років є: виховання потреби і бажання розкривати елементи творчості в різних видах і умовах організації діяльності; надання реальних можливостей досліджувати, експериментувати, винаходити, проявляти творчу ініціативу. Саме тому слід підтримувати та схвалювати найменші прояви конструкторської творчості дитини, формувати в неї елементарні вміння співвідносити необхідне та доцільне для якісного виконання та подальшого практичного використання предмета з можливістю виявлення самодіяльності та творчий винахід, вести в узагальнюючу оцінку якості кінцевого продукту праці дитини параметр "по-своєму" як один із найважливіших для розвитку особистості; надавати перевагу не стільки тому, що дитина зробила самостійно та за допомогою дорослого, скільки тому, як саме вона досягла мети, наскільки самостійною, винахідливою, конструктивною була у своїх пошуках, яких особистих зусиль коштувало їй конкретне досягнення, як оптимальним для цього віку [5].

Одним із таких центрів для дітей молодшого шкільного віку є BABY CLUB "Знайка".

У BABY CLUB "Знайка" заняття спрямовані на:

- збагачення словникового запасу, розвиток активного мовлення; мовленнєвий етикет;

- розширення уявлень про предмети та явища навколишнього світу;

- стимулювання розвитку творчих здібностей, бажання займатися художньою діяльністю;

- формування у дітей практичних навичок: уміння читати, рахувати, розв'язувати приклади і задачі, логічні вправи;

- ознайомлення з художньою літературою, творами мистецтва

- підготовка руки до письма;

- розвиток допитливості за допомогою цікавих дослідів і дослідів;

- розвиток навичок малювання, аплікації, ліплення, колажу, орігамі тощо [9].

Отже характерними особливостями творчого розвитку дітей старшого дошкільного віку у центрі є здатність дошкільника до самостійної поведінки, його практичні навички, багатий життєвий досвід, уміння спостерігати, порівнювати, мислити, уявляти, що сприяє формуванню інтересу до практичних і теоретичних проблем, пошуку шляхів їх вирішення. Спілкуючись з природою, опановуючи рукотворний світ, встановлюючи спілкування з різними людьми, спостерігаючи за собою, старший дошкільник охоче виступає в ролі дослідника, відкривача і творця нового, експериментатора, раціоналізатора, фантазера, винахідника. У різних видах і умовах діяльності дошкільник прагне відійти від жорсткої регламентації, нормалізації, зразка, шаблону, намагається запропонувати доступні вікові форми творчої діяльності, ініціювати самостійні рішення. Дитина все більше помічає нове, відмінне від звичного, починає усвідомлювати, що досліджувати та експериментувати - це цікаво, весело, корисно, хоча й не завжди безпечно. З допомогою дорослого старший дошкільник вчиться здоровому ризику, поєднаному з розсудливістю, обережністю, відчуттям меж безпечної поведінки. Якщо дорослий за допомогою своїх оціночних суджень підносить на вищий рівень такі параметри практичної та розумової діяльності, як оригінальність, гнучкість, самостійність, то дитина орієнтується на них як на соціально схвалені та бажані, виявляє більше сміливості, допитливості, кмітливості. ніж раніше [2]

Володіння особистим життєвим досвідом, відкритість до нового, зацікавленість у виконанні незнайомих завдань, налаштованість на успіх, перетворююча активність - це передумови розвитку креативності як базової якості особистості в старшому дошкільному віці.

У цьому віці перед вихователями постають такі завдання: збагатити практичний і теоретичний досвід дитини; давати їй можливість самовизначатися, проявляти творчу ініціативу, робити самостійний вибір, приймати рішення, варіювати зміст і форму виконання завдань; заохочувати дослідження та експерименти; виховувати потребу в нових враженнях; підтримувати намагання робити по-своєму, відступати від заданого шаблону, зразка, стандарту; схвалювати спроби діяти самостійно, конструктивно, на рівні здорового

ступеня ризику, виявляти допитливість, сміливість, гнучкість, рішучість позиції; створити сприятливі умови для формування креативності як основної якості особистості старшого дошкільника, привернути до неї увагу дитини.

Одним із таких закладів є "Дитячий центр раннього розвитку BabySmart".

Для дітей старшого дошкільного віку пропонують:

Baby dance - це заняття з хореографії, де діти вчаться відчувати ритм, своє тіло і за допомогою танцю виражати свої почуття. Тут закладається і формується смак і стиль дитини, естетичний і вишуканий. Заняття хореографією сприяють розвитку м'язів, формуванню гарної постави, гнучкості та ритму. Танці також корисні з точки зору фізичного, емоційного, інтелектуального та соціального розвитку. Дитині постійно необхідно підключати розумову діяльність, тому що під час вивчення хореографічних композицій потрібно запам'ятовувати послідовність рухів.

Карате - це активні заняття єдиноборствами, які приносять дітям багато користі: формують елементарну моторику, розвивають силу, спритність, швидкість реакції, сміливість. Це, насамперед, чудова система психологічної та фізичної підготовки, яка дозволяє направити енергію дітей у потрібне русло. Під час занять діти займаються гімнастикою, розминаються, розвивають увагу і пам'ять, вчаться дисципліни. Це відмінна допомога у формуванні орієнтування в просторі, рухової активності, розвитку великої і дрібної моторики, вдосконалення координації рухів. Заняття в секції карате - це хороша профілактика сколіозу і плоскостопості, запорука правильного дихання і постави. Малюк росте спокійним і врівноваженим. А ще, це просто веселі та цікаві заняття, можливість поспілкуватися та подружитися.

Художня студія - це активні заняття, де діти малюють олівцями, крейдою, аквареллю, ліплять з пластиліну, знайомляться з багатьма техніками. Для найменших відвідувачів студії проводяться заняття з використанням кінетичного піску, який є не просто іграшкою, а унікальною сумішшю для розвитку, навчання та корекції психологічного стану дитини. Ці заняття розвивають у дитини сенсорну моторику, уяву та логіку [10].

У результаті спільної роботи вихователів і батьків розкриваються можливості дитини старшого дошкільного віку діяти самостійно, на власний розсуд, ініціативно, творчо, що впливає на її практичні дії, мислення, почуття, спілкування з оточенням, ставлення до дитини. до себе, збільшення.

Якщо діяльність дошкільника характеризується більшістю із зазначених ознак, це означає, що його можна вважати творчою, практично та інтелектуально продуктивною особистістю.

При традиційних формах навчання дитина, отримуючи і засвоюючи певну інформацію, стає здатною відтворювати зазначені їй способи вирішення завдань. Проте вона не бере участі у творчому пошуку шляхів вирішення проблеми, а отже, не набуває досвіду такого пошуку.

Творчі здібності значною мірою залежать і формуються в діяльності тих, хто навчається самостійно, про це вчителі ніколи не повинні забувати.

Тому для розвитку креативності, перш за все, необхідно навчитися дивитися на речі під новим кутом зору, наприклад, шукати незвичайні способи використання звичних речей. Розвиток дитини з максимальною реалізацією її активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи і засоби досягнення цілей і намірів, реалізувати власні потреби та інтереси може забезпечити педагогічне проектування як особлива шлях освоєння та перетворення освітнього середовища дошкільного навчального закладу[4]

Висновки

Отже, аналіз наукових джерел дав змогу зробити висновок про актуальність проблеми формування креативності та вказати на різноманітність підходів до визначення поняття "креативність", яку ми визначаємо як здатність до творчості, властивість особистості, прояв індивідуальності та її здатність створювати нові, оригінальні продукти, нестандартно вирішувати завдання, виходити за рамки даної ситуації, щоб досягти незвичайних результатів. Несприятливішим для розвитку творчого потенціалу є дошкільний вік, що зумовлено віковими особливостями психічного розвитку дитини.

Таким чином, важливими факторами розвитку творчої особистостідитини старшого дошкільного віку визначаємо: наявність сприятливого психологічного клімату у центрі розвитку та в родині (атмосфера визнання, поваги, свободи), необхідне обладнання та матеріали для творчості, соціально-емоційний (відчуття захищеності, безпеки) і розвивальна та інтелектуальна (завдання творчого характеру) складові.

Дотримання педагогічними працівниками програмних завдань щодо творчого розвитку дошкільників, прояв власної та педагогічної творчості та умінь сприятиме комплексному вирішенню питання творчого розвитку особистості дитини старшого дошкільного віку.

Проаналізувавши діяльність центрів розвитку дитини зокрема "Ерудитик", BABY CLUB "Знайка", "Дитячий центр раннього розвитку BabySmart", також гурток "Лего-конструювання" дійшли висновку, що формування креативності реалізується в ігровій, комунікативній, трудовій та виховній діяльності на заняттях в художній студії та самостійній діяльності. Тематика занять має відповідати рівню розвитку дитини, а завдання мають бути доступними для дитини, але їх бажано створювати у вигляді проблемних ситуацій, щоб дитина творчо розв'язувала їх.

Література

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі". Наук.ред. таупоряд. О.Л. Кононко. - 2-ге вид., випр. Київ: Світич, 2008. 430 с.

2. Богоявленська Д.Б. Психологія творчих здібностей. Миколаїв. Академія, 2012. 320 с.

3. Гончаренко С. Український педагогічний словник Київ. Либідь, 1997. 376 с.

4. Литвиненко І. Багатоканальна діяльність - засіб розвитку пізнавальної активності. Дошкільне виховання. Київ. 2002. № 4. С. 22-24.

5. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи. Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія "Педагогічні науки". випуск 3 (50). Полтава, 2016. С.215-219.

6. Методичні акспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у світі" Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. - 2-ге вид., випр. К.: Світич, 2019. - 208 с.

7. Пономарьов Я.А. Перспективи розвитку психології творчості. Психологія творчості: школа. За ред. Д.В. Ушакова. Миколаїв. Інститут психології РАН, 2016. - С.145-276.

8. Дитячий клуб "Ерудитик" https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/listmusor/ production/347341/gallery/big/635d9b1e2eef7.jpg?1316609607

9. BABY CLUB "Знайка" https://www.babyclub.ua/features/dityam-4-5-rokiv.html

10. "Дитячий центр раннього розвитку BabySmart" http://babysmart.com.ua

11. References:

12. Nauk.red. ta uporyad. Kononko, O.L. (2008) Bazova prohrama rozvytku dytyny doshkil'noho viku "YA u Sviti".[ Basic program of preschool child development "I am in the world"]. - 2-he vyd., vypr. Kyyiv: Svitych, 430 s. [in Ukrainian].

13. Bohoyavlens'ka, D.B.(2012) Psykholohiya tvorchykh zdibnostey.[ Psychology of creative abilities] Mykolayiv. Akademiya,. 320 s. [in Ukrainian].

14. Honcharenko S.(1997) Ukrayins'kyy pedahohichnyy slovnyk. [Ukrainian pedagogical dictionary] Kyyiv. Lybid'. 376 s. [in Ukrainian].

15. Lytvynenko I.(2002) Bahatokanal'na diyal'nist' - zasib rozvytku piznaval'noyi aktyvnosti. [Multichannel activity is a means of developing cognitive activity]. Doshkil'ne vykhovannya.-Preschool education. 4. S. 22-24. Kyyiv. [in Ukrainian].

16. Lytvynenko S.(2016) Kreatyvnist' yak zahal'na zdibnist' do tvorchosti: suchasni pidkhody. [Creativity as a general ability to create: modern approaches]. Zbirnyk naukovykh prats' poltavs'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni V.H. Korolenka. Seriya "Pedahohichni nauky".- Creativity as a general ability to create: modern approaches.vypusk 3 (50). S.215-219. Poltava. [in Ukrainian].

17. Nauk. ker. ta zah. red. Kononko, O.L.(2019) Metodychni akspekty realizatsiyi Bazovoyi prohramy rozvytku dytyny doshkil'noho viku "YA u sviti". [Methodological aspects of the implementation of the Basic Program for the Development of Preschool Children "I in the World"] 2-he vyd., vypr. 208 s. Kyyiv. Svitych. [in Ukrainian].

18. Ponomar'ov YA.A. (2016)Perspektyvy rozvytku psykholohiyi tvorchosti. [Prospects for the development of the psychology of creativity]. Psykholohiya tvorchosti: shkola. Za red. D.V. Ushakova. Mykolayiv.- Psychology of creativity: school. Under the editorship D. V. Ushakova Instytut psykholohiyi RAN, 2. S.145-276. Mykolayiv. [in Ukrainian].

19. Dytyachyy klub "Erudytyk"[ Children's club "Eruditik"] ttps://s3.eu-central1 amazonaws.com/listmusor/production/347341/gallery/big/635d9b1e2eef7.jpg?1316609607 Retrieved from https://s3.eu-central1amazonaws.com/listmusor/production/347341/gallery/ big/ 635d9b1e2eef7. jpg?1316609607[in Ukrainian].

20. BABY CLUB "Znayka" [. BABY CLUB "Znayka"]. https://www.babyclub.ua/ features/dityam-4-5-rokiv.html[in Ukrainian]. Retrieved from https://www.babyclub.ua/ features/dityam-4-5-rokiv.html[in Ukrainian].

21. "Dytyachyy tsentr rann'oho rozvytku Baby Smart" ["BabySmart Children's Early Development Center"] http://babysmart.com.ua. Retrieved from http://babysmart.com.ua [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.