Роль неформальної освіти дорослих як частини навчання впродовж життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відокремлений структурний підрозділ «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України»

Роль неформальної освіти дорослих як частини навчання впродовж життя

Богів Евеліна Іванівна кандидат педагогічних наук, викладач німецької мови

Когуч Мар'яна Василівна викладач німецької мови

Мукачево

Анотація

У статті розглянуто трактування термінів «неформальна освіта» та «освіта дорослих» а також поняття навчання впродовж життя. У статті порушено проблему освіти дорослих з її невід'ємною складовою неформальною освітою в світлі сучасної необхідності навчання впродовж усього життя, як цілісного процесу, задля задоволення вимог осучаснення професійних та загальноосвітніх знань та задля особистого всебічного розвитку та самореалізації людини як члена сучасного швидкозмінного суспільства. Визначено необхідність порівняльного аналізу та вивчення досвіду сучасних освітніх систем країн, які вже мають відповідні форми та методи неперервної освіти та неформальної освіти дорослих. На прикладі Народних університетів ФРН розкрито чинники, зміст, структуру, роль і значення неформальної освіти дорослих в Німеччині, яка пропонує широкий спектр програм загальної, політичної та культурної освіти для дорослих людей з різним рівнем освіти та освітніх потреб,створює можливості для формування загальнолюдських компетенцій, що формує особу як частину демократичного громадянського суспільства. Обґрунтовано необхідність переосмислення ролі, функції та місця неформальної освіти дорослих в освітньому просторі нашого суспільства. Встановлено, що система неформальної освіти Німеччини є структуризована і широко представлена, має розроблені механізми та нормативно-правову базу забезпечення її функціонування. У статті подано пропозиції впровадження даного досвіду для розбудови відповідної освіти в Україні в рамках оптимізації шляхів інтеграції у європейський, світовий освітній простір з метою пошуку відповідних рішень проблем, які виникають у процесі розвитку вітчизняної неформальної освіти дорослих.

Ключові слова: Освіта дорослих, неформальна освіта, навчання впродовж життя, соціалізація дорослих, Народні університети ФРН.

Abstract

Bogiv Evelina Ivanivna PhD of Pedagogical Sciences, German language teacher, Separated Structural Subdivision «Mukachevo Professional College of National University of life and environmental sciences of Ukraine», Mukachevo,

Kohuch Maryana Vasylivna German language teacher, Separated Structural Subdivision «Mukachevo Professional College of National University of life and environmental sciences of Ukraine», Mukachevo,

THE ROLE OF INFORMAL ADULT EDUCATION AS PART OF LIFELONG LEARNING

The article examines the interpretation of the terms "informal education" and "adult education", as well as the concept of lifelong learning. The article raises the problem of adult education with its integral component informal education in the light of the modern need for lifelong learning as a holistic process to meet the requirements of modernizing professional and general education knowledge and for the personal comprehensive development and self-realization of a person as a member of a modern rapidly changing society. The need for a comparative analysis and study of the experience of modern educational systems of countries that already have appropriate forms and methods of continuous education and non-formal education of adults is determined. The factors, content, structure, role and significance of non-formal adult education in Germany, which offers a wide range of programs of general, political and cultural education for adults with different levels of education and educational needs, is revealed on the example of the Folk High Schools of Germany, which creates opportunities for the formation of general human competencies. that forms a person as part of a democratic civil society. The necessity of rethinking the role, function and place of non-formal education of adults in the educational space of our society has been substantiated. It was determined that the system of non-formal education in Germany is structured and widely represented, has developed mechanisms and a legal framework for ensuring its functioning. The article presents proposals for the implementation of this experience for the development of appropriate education in Ukraine within the framework of optimizing the ways of integration into the European and global educational space in order to find appropriate solutions to the problems that arise in the process of developing national non-formal education of adults.

Keywords: Adult education, non-formal education, lifelong education, socialization of adults, Folk High Schools of the Federal Republic of Germany.

Вступ

Постановка проблеми. Соціально-економічні, політичні, демографічні зміни в сучасному суспільстві, глобалізація, швидке оновлення інформації, тощо, вимагають високого рівня освіти, навичок та компетентності сучасної людини. Це, у свою чергу, покладає особливу відповідальність на систему освіти, яка має задовольняти потреби членів суспільства в знаннях і вміннях, заохочувати до постійної самоосвіти, самовдосконалення та самореалізації. В цих умовах дедалі більшого значення набуває питання освіти дорослих з її складовою неформальної освіти, через неможливість забезпечення лише формальною освітою актуальних пізнавальних потреб громадян.

Аналіз досліджень і публікацій підтверджує інтерес наукової спільноти до даного питання. Проблема неформальної освіти, як невід'ємної складової освіти впродовж життя, висвітлена у наукових працях як українських (Н. Бідюк, Ю. Деркач, О. Жижко, Л. Лук'янової, Н. Ничкало, І. Сагун, О. Лазоренко та ін.), так і зарубіжних дослідників (Г. Веремєйчик, С. Вершловського, А. Даринського, М. Махліна, С. Нольда, Є. Онушкіної, Г. Сухобської, Д. Карпієвіч, Х. Куван, С. Клімова, В. Подобєда, Х. Хинцен та ін.). Цей вид освіти призначений для усіх вікових категорій населення, має організований, цілеспрямований характер, але на відміну від формальної освіти, здійснюється поза офіційними навчальними закладами, акредитованими суспільством для освітньої діяльності. Поняття неформальна освіта дорослих частково співпадає з такими поняттями як додаткова та продовжена освіта. Проте саме неформальна освіта безпосередньо створює можливості задовольняти особистісні потреби й запити соціуму, мобілізуючи його природну здатність до самовдосконалення, внутрішнього зростання.

Метою статті є підкреслити необхідність неформальної освіти дорослих та визначення можливостей використання німецького досвіду на прикладі діяльності народних університетів у цій царині освіти впродовж життя для розвитку даного напрямку освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу

Щодо поняття освіти дорослих зазначається, що «У розвинених країнах освіта дорослих розглядається як механізм досягнення стійкого економічного розвитку, гарантія громадянського прогресу та демократичного устрою суспільного життя, як прояв відповідальності суспільства за формування людського й соціального капіталу, що відіграє винятково важливу роль у сучасному суспільстві знань, а також як унікальний соціальний інститут, здатний не тільки розвивати та примножувати людський капітал, а й впливати на майбутнє особистості, суспільства, держави. Освіта дорослих спрямована на вирішення завдань всебічного розвитку особистості, формування гармонійно розвиненої особистості, що відрізняється духовним багатством» [9, с. 64-65].

Отже, завдання, яке зараз стоїть перед сучасним суспільством та кожним її членом - це навчатися все життя, аби не відставати від життя - «На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається перехід від концепції «освіти на все життя» до концепції «освіти впродовж життя»» [9, с. 65; 12;]. Традиційна освіта замінюється на освіту, яка забезпечує набуття знань упродовж життя. Сучасна ситуація в умовах ринкових відносин вимагає постійного розвитку й саморозвитку людини як суб'єкта власної життєдіяльності. Як відомо, поштовхом для створення ідеї неперервної освіти стала глобальна концепція єдності світу, згідно з якою всі структурні частини людської цивілізації тісно взаємопов'язані і взаємозумовлені. Такий підхід сприяє розвитку навчання впродовж життя, що є єдиним цілісним процесом і, як правило, складається з двох компонентів. Перший компонент - початкова, середня та вища освіта - яка передує професійній діяльності, другий - підвищення кваліфікації (додаткова освіта) на основі чергування періодів навчання в спеціалізованих навчальних закладах (формальна освіта) та навчання з професійною діяльністю за всіма спеціальностями, яке призначене для дорослих і триває все життя (неформальна освіта).

Неформальна освіта дорослих актуалізується потребами дорослих у навчанні впродовж життя і є важливим фактором для свідомої адаптації до змін та самореалізації особистості [6, 59-64; 15]. Зазначається, що «У розвинених країнах, як правило, система неформальної освіти займає один і той самий щабель із формальною, а іноді й вищий за значимістю, оскільки саме тут людина опиняється в ооптимальних умовах для розвитку свого творчого потенціалу» [9, с. 14]. Людина навчається для розвитку як особистості, для професійної діяльності та для комунікації в соціумі.

Інтенсивні соціально-економічні зміни, які супроводжують розвиток нашої держави, гострі проблеми, які постають у сфері формальної освіти, вказують на необхідність визнання пріоритетної ролі неформальної освіти дорослих як частини навчання впродовж життя. Назріла необхідність глибокого переосмислення ролі, функції та місця неформальної освіти в освітньому просторі нашого суспільства. Аналіз систем освіти за кордоном показує, що розвиток неформальної освіти дорослих є спільним шляхом цивілізованих індустріальних країн, які визнають необхідність розвитку та вдосконалення освіти дорослих та проводять освітні реформи у відповідь на потребу зробити доступним для всіх навчання впродовж життя.

За таких обставин необхідним є вивчення досвіду сучасних освітніх систем країн, які вже мають відповідні форми та методи освіти дорослих. Тож теоретичний порівняльний аналіз та дослідження світових тенденцій та процесів, що відбуваються зокрема в європейській системі неперервної освіти та неформальної освіти дорослих, мають велике значення для вітчизняної освітньої системи в рамках оптимізації шляхів інтеграції України у світовий, європейський освітній простір з метою пошуку відповідних рішень проблем, які виникають у процесі розвитку вітчизняної освіти дорослих. неформальний освіта навчання

З огляду на вищезазначене, заслуговує на особииву увагу система неформальної освіти дорослих ФРН, яка займає особливе місце в системі загальної освіти цієї держави. Інтерес до німецької системи освіти загалом і неформальної освіти дорослих зокрема, пояснюється багатьма чинниками. Серед них виділяється те, що в німецькомовних країнах відносно низький рівень безробіття, низький рівень насильства серед молоді, високий рівень соціалізації, активності громадян, високий показник переходу молоді зі школи до світу професій і здатність системи освіти швидко реагувати на нові вимоги сучасних професій.

У структурі неформальної освіти Німеччини важливе значення посідає така її ланка як Народні університети (НУ, VHS) або вищі народні школи, муніципальні центри продовженої освіти, які підтримуються органами місцевого самоврядування і держави й забезпечують доступ різних соціальних груп до широкого спектру освітніх послуг на всій території Німеччини. «Вищі народні школи - заклади неформальної освіти, які пропонують широкий спектр освітніх можливостей для дорослих людей з різним рівнем освіти та освітніх потреб: від початкового професійного навчання, курсів підвищення кваліфікації, програм культурної, політичної тематики до заходів в галузі дозвілля та здорового способу життя» [9, с. 14-15].

Вищі народні школи можна розглядати як осередки формування та розвитку демократії, громадянськості, як заклади освіти, де створюються умови для самореалізації, саморозвитку особистості. Загалом це один з найстаріших недержавних навчальних закладів для дорослих у Північній Європі, що має власну педагогічну концепцію і пропонує, в першу чергу, тривалі програми загальної, політичної та культурної освіти. У сучасному німецькому просторі НУ є центральними суспільними установами неперервної освіти дорослих й водночас комунікативними громадськими центрами [3, с. 37-40;]. Дослідження популярності VHS серед інших закладів неформальної освіти для дорослих показало зміст терміну, який базується на двох важливих складових. Перша, це доступність освіти, як базовий принцип, а друга, що є її метою - створення можливостей для формування загальнолюдських компетенций, таких як відповідальність, участь, солідарність, вмотивованість, ініціативність, креативність, повага, толерантність, міжкультурна компетентність, емансипація та емпауермент, критичне мислення, інтелектуальна незалежність, що загалом сприяє формуванню демократичної громадянськості у країні що зазвичай формує особу як частину демократичного громадянського суспільства.

Ідеалом освіти в народних університетах є «всеохоплююча відкритість» для усіх соціальних прошарків, вікових груп громадян країни та іноземців, яка задовольняє різні запити учасників навчання, має різні цілі та методи навчання, що загалом уможливлює профілактичний ефект соціального та професійного «розмежування». Важливою особливістю НУ як інституцій пожиттєвої освіти є розроблення і впровадження спеціальних міжгенераційних навчальних пропозицій, що уможливлюють спільне навчання старших дорослих та молоді і таким чином створюються переваги для кожної із вікових груп.

Велику роль у формуванні сучасного іміджу народних університетів Німеччини відіграють глобальне (скасування протиріч амбівалентних наслідків глобалізації та науково-технічного прогресу) та міжкультурне («виховання» позитивного ставлення до культурного розмаїття та розбіжностей кожної з культур) навчання.

Діяльність сучасних народних університетів Німеччини спрямована на три аспекти освіти дорослих і продовженого навчання: відновлювальне навчання - задля поновлення знань (наприклад шкільної програми, загальної та професійної освіти, іноземних мов); розвиток та закріплення існуючих навичок і компетенцій (зокрема, медіа та мовні навички, комунікабельність, здатність до навчання, соціальні навички); подолання особистих викликів, професійних та соціально-життєвих ситуацій.

Цілісне розуміння освіти у народному університеті включає узгодження всіх процесів на когнітивному, соціальному, емоційному, естетичному й мотиваційному рівнях та орієнтовано на певний контингент учнів - цільову групу людей, які мають спільні соціально-демографічні ознаки (люди третього віку, люди з недостатньою/обмеженою освітою, курси для молодих дорослих).

Усі народні університети інтегровані у Німецьку асоціацію народних університетів (DVV), провідним завданням якої є представництво освітніх та політичних інтересів народних університетів та їх об'єднань на федеративному та європейському рівнях. DVV підтримує співпрацю та обмін досвідом своїх членів, розробляє закони й стратегічні напрями, сприяє покращенню педагогічної роботи з дорослими та міжнародній співпраці [2, с. 22-28].

Сучасні народні університети належать до найбільш важливих установ продовженої освіти дорослих у Німеччині, оскільки фактично є єдиними централізованими інституціями публічних послуг у сфері навчання дорослих. Вони функціонують в усіх землях Німеччини, представляють унікальну загальнонаціональну мережу інституцій продовженої освіти та культурних установ місцевого значення. Їх здатність створювати рівні освітні можливості для дорослих усіх вікових груп й соціальних верств базується на певному розумінні сутності людини як особистості, яка має бажання навчатися й потребує навчання. Народні університети несуть громадянську відповідальність, виконуючи функцію опори суспільної інтеграції, навчання впродовж життя й у гомогенних, і гетерогенних навчальних групах з різними освітніми потребами [6, с. 59-64].

У своїй діяльності народні університети спираються на стандарти якості освіти Європейської структури кваліфікацій для безперервного навчання (ЄСК) (Europaischen Qualifikationsrahmen fur lebenslanges Lernen EQR), розроблені Європейською Комісією.

У свою чергу Рада ЄС у 2021 році прийняла Резолюцію про оновлений європейський порядок денний для навчання дорослих на 2021-2030 роки. Цей порядок денний передбачає необхідність цілісного підходу до забезпечення освіти дорослих з урахуванням потреб усіх груп населення, що навчається. У резолюції зокрема визнається, що: «Нова культура навчання має підкреслювати важливість базових навичок для всіх і безперервного здобуття відповідних знань, навичок і компетенцій на всіх рівнях у рамках формального, неформального та інформального навчання протягом усього життя. Особи з розвиненим мисленням упродовж усього життя краще підготовлені для адаптації до нових обставин і розвитку навичок, необхідних їм для роботи, а також для повноцінної участі в житті суспільства та особистого розвитку» - (пункт 16); «Крім того, навчання дорослих може сприяти розвитку актовної громадянської позиції та навчанню в громаді. Воно також підтримує особистий, соціальний та професійний розвиток, самореалізацію, здоров'я та благополуччя відповідно до поточних та майбутніх потреб, талантів та прагнень особистості.» ( пункт 21) [16].

Аналіз спеціалізованої літератури показує, що центри освіти дорослих особливо затребувані в часи великих перемін та соціально-економічних викликів. Характерною рисою їхньої роботи, з моменту їхнього заснування, була здатність організовувати всіх громадян і робити їх частиною суспільства, яке постійно вчиться активізовувати та залучати громадян до загальносуспільних справ та необхідності вирішення проблем у всіх сферах життя суспільства.

Освіта загалом і освіта дорослих, зокрема, повинні ураховувати ринкові вимоги, але не підпорядковуватися їм. Для відповідності ринковим вимогам фахівцю достатньо професійної навченості, проте освіта повинна бути передусім зорієнтована на процеси формування особистості, підвищення її інтелектуального, культурного й соціального розвитку. Водночас освіта дорослих не може бути ефективною без урахування особливостей усіх суб'єктів навчального процесу.

Система освіти дорослих в Німеччині особливо її неформальної складової, зокрема Народних Університетів є дуже ефективною. Розвиток практики неперервної освіти дорослих у ФРН ґрунтується на ключових принципах, які є базовими, універсальними, а отже можуть слугувати для розвитку цього освітнього напряму у будь якій країні. У Німеччині освіта дорослих є цілісною системою, що відтворює гарантії і права кожного громадянина країни на неперервну освіту впродовж життя; зорієнтовує її на загальнолюдські цінності, ідеали гуманізму; гармонізує інтереси особистості й суспільства. Вона є доступною для всіх верств населення, створює об'єктивні умови для максимального розвитку особистості, реалізації усіх особистісних потенційних можливостей, що забезпечує успішну адаптацію як до мінливих соціально-економічних умов, так і соціальної захищеності дорослої людини [3; 5].

Аналіз досвіду Німеччини засвідчив необхідність урахування різноманітних взаємозв'язків та специфіки історичного розвитку країни, накопичення продуктивного знання, особливостей освіти дорослих як відкритого і гнучкого соціального інституту, який сприяє розвитку особистості та суспільства. Тож важливим є визначити якою мірою і за яких умов цей досвід можна впровадити в освіту дорослих в Україні, визначити технології навчання дорослих [1, 40-69; 14].

Сьогодні Україна тільки підходить до осмислення цінності концепції «навчання впродовж життя». Її тлумачення у вітчизняній теорії як вторинного по відношенню до формальної освіти не відповідає її справжній ролі в трансформації освіти в неперервну освіту, що відбувається протягом життя в процесі розвитку як окремої особи, так і суспільства загалом. Основу освіти дорослих в Україні становить післядипломна освіта, зокрема, підвищення кваліфікації і перепідготовка дипломованих фахівців. Відсутні системні пропозиції з надання освітніх програм для дорослих з огляду на їх особистісні потреби, дієздатність, вік [11]. Загалом сектор освітніх послуг в Україні характеризується як безсистемний, ситуативний спонтанний, малоефективний; його діяльність переважно представлена недержавними організаціями. До сьогодні проблема неформальної освіти дорослих не знайшла системного та методичного обґрунтування в Україні.

З огляду на це сьогоднішніх умовах у нашій державі неформальна освіта дорослих є вкрай актуальною. Слід розвивати потенціал вже існуючих установ додаткової освіти у межах неформальної освіти дорослих і в той же час впроваджувати нові платформи та методи, беручи до уваги потреби, можливості, мотивацію та психологічні особливості дорослих. Необхідно передбачити створення різних компонентів структури системи освіти дорослих, які було б підпорядковано єдиній меті [13, с. 117; 8, с. 255-266].

Необхідним є законодавче врегулювання системи освіти дорослих, що уможливить закріплення права людини на освіту впродовж життя; забезпечить доступність освітніх послуг для всіх дорослих громадян України та ін [10, с. 24; 7]; підготовка педагогічного персоналу для роботи з дорослими, що потребує визначення переліку та закріплення в нормативно-правових актах функціональних обов'язків фахівців, зайнятих у сфері освіти дорослих, викладачів ВНЗ, закладів післядипломної освіти, консультантів, тьюторів, адміністраторів, управлінців, соціальних працівників та ін., а також прискорити обґрунтування змісту професії «андрагог» та її введення у Класифікатор професій України; розвиток народних шкіл (центрів освіти дорослих), що сприятиме створенню комунікативно-освітньої мережі; підтримці дорослої людини в набутті нових знань; можливості творчої самореалізації особистості; підтримка освіти людей третього віку, актуальність якої визначається багатьма чинниками, серед яких демографічні прогнози посідають важливе місце; посилення уваги до конфесійної освіти, що позитивно вплине на формування і розвиток духовно-моральної культури громадян, насамперед їхніх морально-патріотичних позицій.

Урахування прогресивних ідей досвіду Німеччини створить підстави для усвідомлення їх ролі в сучасних соціально-економічних умовах розвитку українського суспільства, зокрема, забезпечення різноманітних освітніх і культурних потреб громадян, адаптації до життєвих ситуацій пов'язаних з викликами сьогодення [4, с. 55-58; 5, с. 56].

Висновки

Таким чином, проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки: традиційна формальна освіта не задовольняє потреби та забезпечення актуальними знаннями громадян у швидкомінливому сьогоденні. Постає необхідність постійного набуття знань упродовж життя, зокрема дорослими в формі неформальної освіти. Неформальна освіта дорослих спрямована на задоволення потреб цієї вікової групи у навчанні впродовж життя і є важливим фактором для свідомої адаптації до змін, саморозвитку та всебічної самореалізації особистості, та залучення кожного в суспільне життя і таким чином здатна не тільки сприяти гармонійному розвитку особистості, а й впливати на її майбутнє, на майбутнє суспільства і держави. Неформальна освіта дорослих має великі можливості розвитку в нашій вітчизняній освітній системі, для чого особливо перспективним є взяти до уваги багатий досвід розвинених країн, зокрема Німеччини.

Література

1. Аніщенко О.В. Структура, процедура конструювання і практична реалізація технологій навчання дорослих / Олена Аніщенко // Сучасні технології освіти дорослих: посіб. / авт. кол.: Л. Б. Лук'янова, О. В. Аніщенко, Л. Є. Сігаєва, С. В. Зінченко, О. В. Баніт, Н. І. Дорошенко. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. - С. 40-69.

2. Богів Е.І. Діяльність німецької асоціації народних університетів / Евеліна Іванівна Богів // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: зб. наук. праць. Сер. 17: Теорія і практика навчання та виховання / за наук. ред. акад. В. І. Бондаря. - К.: вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. - Вип. 24. - С. 22-28.

3. Богів Е.І. Народні університети як складова системи неформальної освіти ФРН / Евеліна Богів // Освіта впродовж життя: вимоги часу: зб. матеріалів ГУ Всеукраїнських педагогічних читань пам'яті видатного вченого-педагога Олени Степанівни Дубинчук (Київ, 19 квіт. 2012 р.). - К.: Едельвейс, 2012. - С. 37-40.

4. Богів Е.І. Неформальна освіта дорослих в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку / Евеліна Іванівна Богів // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: зб. наук. праць. - К.: Едельвейс, 2014. - Вип. 8. - С. 55-58.

5. Богів Е.І. Розвиток неформальної освіти дорослих: досвід Німеччини для України: метод .реком. / Евеліна Богів. - К.: Науковий світ, 2014. - С. 56.

6. Богів Е.І. Суспільно-соціальна функція народних університетів у системі неформальної освіти дорослих Німеччини / Евеліна Іванівна Богів // Професійна порівняльна педагогіка: наук. журн. / голов. ред. Н. М. Бідюк. - К. - Хмельницький: ХНУ, 2013. - № 2(6). - С. 59-64.

7. Концепція розвитку освіти дорослих в Україні. Проєкт / Лук'янова Л.Б., Аніщенко О.В., Москаленко Л.М.; ГС «Українська асоціація освіти дорослих»; ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України. К., 2019. - С. 30.

8. Лазоренко О.О. Філософія освіти дорослих в контексті практичної парадигми пожиттєвого навчання: європейський приклад для України // наук. журн. Філософія освіти. - K.: України Інститут вищої освіти Національної Академії педагогічних наук України, 2011. - №1-2. - С.255--266;

9. Лук'янова Л.Б., Аніщенко О.В. Освіта дорослих: короткий термінологічний словник, Видавець Лисенко М.М., Київ, 2014.

10. Лук'янова Л.Б. Концепція освіти дорослих в Україні / Лариса Борисівна Лук'янова. - Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2011.

11. Національна доповідь: «Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна - 2010» Міністерство Економіки України. - К., 2010. - С. 107.

12. Ничкало Н.Г. Освіта дорослих - невід'ємна складова освіти впродовж життя / І. А. Зязюн, Н. Г. Ничкало, Л. Б. Лук'янова, В. О. Радкевич // Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / за заг. ред. В. Г. Кременя; НАПН України. - К.: Педагогічна думка, 2011. - С. 105-116.

13. Освіта дорослих в Україні через призму європейського досвіду: збірка матеріалів. - DVV international. - К., 2011. - С. 117.

14. Павлик Н. П. Зарубіжний досвід організації неформальної освіти / Н. П. Павлик // Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / за заг. ред. проф. Є. І. Коваленко. - Ніжин: НДУ ім. М. Гогля, 2016. - №1. - 303 с. - С. 264-273.

15. Sysoieva S.O. (2003). Problemy suchasnoi osvity v konteksti suspilnykh transformatsii [Problems of modern education in the context of social transformations]. L. Tovazhnianskyi, O.H. Romanovskyi (Eds.), Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity - Problems and prospects of the formation of the national humanitarian and technical elite: coll. of science works APS of Ukraine, NTU «Kharkiv Polytechn. Inst.». (Issue 1), (pp. 42-46). Kharkiv: KhPI [in Ukrainian].

16. Council Resolution on a new European agenda for adult learning 2021-2030, Official Journal of the European Union, C 504, 14.12.2021. - P. 9-20.

References

1. Anishchenko, O.V., (2013). Struktura, protsedura konstruiuvannia i praktychna realizatsiia tekhnolohii navchannia doroslykh [The structure, construction procedure and practical implementation of adult education technologies]. L.B. Lukianova, L.Ye. Sihaieva, S.V. Zinchenko, O.V. Banit, N.I. Doroshenko, (author's board), Suchasni tekhnolohii osvity doroslykh - Modern technologies of adult education, (pp. 40-69). Kirovohrad: Imex-LTD [in Ukrainian].

2. Bohiv, E.I. (2014). Diialnist nimetskoi asotsiatsii narodnykh universytetiv [Activities of the German Association of Folk High Schools]. V. I. Bondar (Eds.), Teoriia i praktyka navchannia ta vykhovannia -Theory and practice of education and upbringing: Sci. J. of the NPU Drahomanova: coll. of science works. ser. 17. (Issue 12), (pp. 22-28). Kyiv: NPU Drahomanova [in Ukrainian].

3. Bohiv, E.I. (2012). Narodni universytety yak skladova systemy neformalnoi osvity FRN [People's universities as a component of the non-formal education system of the Federal Republic of Germany]. Osvita vprodovzh zhyttia: vymohy chasu - Lifelong education: the demands of the times: Proceedings of the 4th All-Ukrainian pedagogical readings in memory of the outstanding scientist-pedagogue Olena Stepanivna Dubynchuk. (pp. 37-40). Kyiv: Edelveis [in Ukrainian].

4. Bohiv, E.I. (2014). Neformalna osvita doroslykh v Ukraini: suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku [Non-formal education of adults in Ukraine: current state and development prospects]. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy - Adult education: theory, experience, perspectives: coll. of science works. (Issue 8), (pp. 55-58). Kyiv: Edelveis [in Ukrainian].

5. Bohiv, E.I. (2014). Rozvytok neformalnoi osvity doroslykh: dosvidNimechchyny dlia Ukrainy [Development of non-formal adult education: Germany's experience for Ukraine]. Kyiv: Naukovyi svit [in Ukrainian].

6. Bohiv, E.I. (2013). Suspilno-sotsialna funktsiia narodnykh universytetiv u systemi neformalnoi osvity doroslykh Nimechchyny [Socio-social function of Folk High Schools in the system of non-formal education of adults in Germany]. N.M. Bidyuk (chief ed.), Profesiina porivnialna pedahohika - Professional comparative pedagogy: Sci. J. (2(6)), (pp. 59-64). Kyiv - Khmelnytskyi: KhNU [in Ukrainian].

7. Lukianova, L.B., Anishchenko, O.V., Moskalenko, L.M. (2019). Kontseptsiia rozvytku osvity doroslykh v Ukraini. Proiekt [Concept of development of adult education in Ukraine. Project]. Kyiv: PA «Ukrainian Adult Education Association» Ziaziun Institute of Pedagogical Education and Adult Education of the NAPS of Ukraine [in Ukrainian].

8. Lazorenko, O.O. (2011). Filosofiia osvity doroslykh v konteksti praktychnoi paradyhmy pozhyttievoho navchannia: yevropeiskyi pryklad dlia Ukrainy [The philosophy of adult education in the context of the practical paradigm of lifelong learning: a European example for Ukraine]. Filosofiia osvity - Philosophy of education: Sci. J. (1-2), (pp. 255--266). Kyiv: Institute of Higher Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

9. Lukianova, L.B., & Anishchenko, O.V. (2014). Osvita doroslykh: korotkyi terminolohichnyi slovnyk [Adult education: a short glossary]. Kyiv: Publ. Lysenko M.M. [in Ukrainian].

10. Lukianova, L.B. (2011). Kontseptsiia osvity doroslykh v Ukraini [The concept of adult education in Ukraine]. Nizhyn: Publ. Lysenko M.M. [in Ukrainian].

11. Natsionalna dopovid: «Tsili Rozvytku Tysiacholittia. Ukraina - 2010» [National report: «Millennium Development Goals. Ukraine- 2010»]. (2010). Kyiv: Ministerstvo Ekonomiky Ukrainy [in Ukrainian].

12. Nychkalo, N.H. Ziaziun, I. A., Lukianova, L.B., Radkevych, V.O. (2011). Osvita doroslykh - nevidiemna skladova osvity vprodovzh zhyttia [Adult education is an integral part of lifelong education]. V. H. Kremen (Eds.), Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini - National report on the state and prospects of education development in Ukraine / NAPS of Ukraine. (pp. 105-116). Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

13. Osvita doroslykh v Ukraini cherez pryzmu yevropeiskoho dosvidu [Adult education in Ukraine through the prism of European experience]. (2011). Kyiv: DVV international [in Ukrainian].

14. Pavlyk, N.P. (2016). Zarubizhnyi dosvid orhanizatsii neformalnoi osvity [Foreign experience of organizing non-formal education]. Ye.I. Kovalenko (Eds.), Naukovi zapysky - Scientific notes: Ser. «Psychological and Pedagogical Sciences» (Mykola Hohol Nizhyn State University). 1. (pp.264-273). Nizhyn: NizhynSU [in Ukrainian].

15. Sysoieva, S.O. (2003). Problemy suchasnoi osvity v konteksti suspilnykh transformatsii [Problems of modern education in the context of social transformations]. L.L. Tovazhnianskyi, O.H. Romanovskyi (Eds.), Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity - Problems and prospects of the formation of the national humanitarian and technical elite: coll. of science works APS of Ukraine, NTU «Kharkiv Polytechn. Inst.». (Issue 1), (pp. 42-46). Kharkiv: KhPI [in Ukrainian].

16. Council Resolution on a new European agenda for adult learning 2021-2030, (14.12.2021), Official Journal of the European Union C 504/9 (pp. 9-20) [in English].

Размещено на Allbest.ru