Іміджевий ресурс педагогічного дизайну підвищення якості професійної підготовки майбутнього викладача образотворчого мистецтва в умовах університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг

Кафедра образотворчого мистецтва

Іміджевий ресурс педагогічного дизайну підвищення якості професійної підготовки майбутнього викладача образотворчого мистецтва в умовах університету

Красюк Ірина Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

завідувачка кафедрою

Петренко Ольга Олегівна

викладач кафедри

Анотація

педагогічний дизайн викладач студент

У статті розглядаються ресурсні можливості педагогічного дизайну в забезпеченні якості професійної підготовки майбутніх викладачів образотворчого мистецтва. Він трактується як ансамбль освітніх засобів, що впливають на формування особисто-творчого потенціалу, становлення духовної й інтелектуальної сфери студента, його емоційно-естетичних та художніх установок, культурологічних орієнтирів; як необхідний інструментарій для самоствердження, самореалізації майбутніх викладачів у житті та професійно-художній діяльності.

Увага акцентується на його іміджевому ресурсі як сукупності художніх і емоційних вражень, які є стимулом нових смислів, розвитку емоційного інтелекту; здійснення «переводу» художніх цінностей в область значущих для майбутніх викладачів явищ, активізації процесів осмислення і рефлексивної їхньої позиції, яка позитивно впливає на результативність освітнього процесу; конкретизується набір його засобів: скрайбінг, відео-скрайбінг, фейсбілдінг, кінетика, володіння словом, комунікативна механіка та різні технології: «художня майстерня майбутнього», «робота з природничими матеріалами», «інтелектуальний і художньо-естетичний розвиток», «заверши малюнок» та ін.; обґрунтовані ресурсні можливості іміджевих засобів педагогічного дизайну в професійній підготовці: гармонізація каналів сприйняття студентами навчальної інформації, інтеграції й цільного її сприйняття; візуалізація та інтерпретація художньої інформації; стимулювання художньо-естетичної діяльності, що позитивно впливають на якість професійної підготовки майбутніх викладачів.

Ключові слова: педагогічний дизайн, імідж, іміджевий ресурс, професійна підготовка, художньо-естетична діяльність.

Krasiuk Iryna Oleksandrivna Candidate of pedagogical sciences, Associate Professor, Head of the Fine Arts Department, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih

Petrenko Olha Olehivna Teacher of the fine arts department, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih

Image resource of pedagogical design improving the quality of professional training of the future fine arts teacher in university conditions

Abstract

The article examines the resource possibilities of pedagogical design in ensuring the quality of professional training of future teachers of fine arts. It is interpreted as an ensemble of educational tools that influence the formation of personal creative potential, the formation of the student's spiritual and intellectual sphere, his emotional-aesthetic and artistic attitudes, cultural landmarks; as a necessary toolkit for self-affirmation, self-realization of future teachers in life and professional and artistic activity.

Attention is focused on its image resource as a set of artistic and emotional impressions, which are a stimulus for new meanings, the development of emotional intelligence; implementation of the "translation" of artistic values into the field of phenomena significant for future teachers, activation of processes of understanding and their reflective position, which positively affects the effectiveness of the educational process; a set of its tools is specified: scribing, video-scribing, face building, kinetics, mastering the word, communicative mechanics and various technologies: "art workshop of the future", "working with natural materials", "intellectual and artistic-aesthetic development", "finish the drawing" etc.; substantiated resource possibilities of image means of pedagogical design in professional training: harmonization of channels of students' perception of educational information, integration and its integral perception; visualization and interpretation of artistic information; stimulation of artistic and aesthetic activities, which have a positive effect on the quality of professional training of future teachers.

Keywords: pedagogical design, image, image resource, professional training, artistic and aesthetic activity.

Постановка проблеми

Сьогодні актуальною проблемою суспільства є забезпечення якості вищої освіти, що обумовлюється потребою в професійних викладацьких кадрах, здатних перетворювати університетську дійсність на принципах демократії, гуманізму, творчості й професійній відповідальності.

Сучасна освітня парадигма обумовлює характер професійної підготовки майбутніх викладачів мистецтва не як просту передачу знань, умінь, навичок, а як систему набуття компетенцій і розвитку художньо-естетичних й професійних якостей особистості за допомогою різних освітніх засобів, що обумовлюють необхідність пошуку ресурсних резервів для забезпечення якісної університетської освіти. Реалізація цієї парадигми в практиці університету обумовлює пошук ресурсних можливостей для підвищення продуктивності вищої професійної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

До вагомих ресурсів забезпечення якості професійної підготовки майбутніх педагогів більшість вчених (В. Биков, М. Жалдак, О. Коберник, В. Тинний, O. Пехота, Г. Труханенко та ін.) відносять технологізацію освітнього процесу шляхом використання комп'ютерних технологій, електроних і медіа-засобів навчання (електронні посібники, методичні рекомендації, Інтернет-програми та ін.). Якість підготовки педагогів К. Кондрашова, М. Чувасов, Н. Волкова, Н. Слюсаренко пов'язують з технологічним ресурсом навчання. Ю. Атаманчук, А. Кучерявий, М. Кондрашов, З. Рябовата та інші говорять про необхідність підвищення ролі управлінського ресурсу в раціоналізації освітнього процесу й оновлення рекомендацій по використанню методів і засобів управління навчальної діяльністю в різних типах навчальних закладів.

В останній час увага дослідників акцентується на можливостях педагогічного дизайну як сукупності ресурсних засобів, які позитивно впливають на якість підготовки спеціалістів (A. Роел, С. Рідді Шенон; P. Холмен, С. Кім, Хо Дженг та ін.). Заслуговує уваги прагнення дослідників (I. Лі, Ц. Лім, С. Кім) обґрунтувати ансамблевий підхід до використання внутрішніх ресурсів, гармонізації інструментальних засобів педагогічного дизайну і їх взаємодії в освітньому процесі.

Вивчення та аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати про те, що наукова думка спрямована на пошук найбільш ефективних засобів, акцентуючи увагу на технологічній, або методичній стороні ресурсних можливостей освітнього процесу. Проте особистісний потенціал як важливий ресурс підвищення якості освітнього процесу не отримав до цього часу всебічного висвітлення і теоретичного обґрунтування в науковій літературі. Ускладнення характеру сучасної вищої освіти й вимог суспільства до її якості передбачає комплексне використання усіх внутрішніх ресурсів навчального закладу для результативного виконання соціального заказу з підготовки сучасних спеціалістів, особливо в педагогічної сфері.

Мета статті - обґрунтування можливостей іміджевого ресурсу педагогічного дизайну в підвищенні якості професійної підготовки майбутніх викладачів образотворчого мистецтва в умовах сучасної університетської освіти.

Виклад основного матеріалу

Сучасні фактори соціально-економічного характеру обумовлюють внутрішні системні зміни, розробку та більш ефективне використання внутрішніх ресурсів освіти, їх ансамблеву роль, а не лише деякі сторони й види дидактичних засобів у підвищенні якості підготовки майбутніх спеціалістів. Найбільш ефективним резервом якості навчання є педагогічний дизайн, який об'єднує в собі інформаційний, технологічний, емоційно-художній, іміджевий, управлінський і методичний ресурси, які реалізуються через різні інструментальні засоби, техніки та освітні технології.

Підготовка до майбутньої професійної діяльності займає особливе місце в становленні особистості людини, її професійного образу. У процесі навчання студентів її роль найбільш значима, так як закладає фундамент на подальшу професійну діяльність і самоутвердження в неї. Інформаційний потік і стрімкий розвиток сучасності, стимулює актуалізацію проблеми пошуку сучасних підходів до організації професійної підготовки майбутніх викладачів образотворчого мистецтва в умовах університетської освіти.

Реформаційна організація освітнього процесу обумовлює пошук доповнених резервів для забезпечення якості педагогічної освіти.

Освітній процес у вищій школі закладає основу розвитку моральних, духовних, професійних цінностей особистості майбутнього викладача образотворчого мистецтва. Успішність професійної підготовки залежить від розумових здібностей, генетичної схильності до професійного навчання, рівня психофізичного розвитку особистості студента.

Нажаль в університетській практиці поки ще не в повну силу використовуються можливості інструментарія педагогічного дизайну. Продуктивність його в підвищенні якості освіти передбачає модернізацію освітніх засобів, що впливають на формування особисто-творчого потенціалу, становлення духовної й інтелектуальної сфери студента, його емоційно-естетичних та художніх цілей, культурологічних орієнтирів. Ансамбль різноманітних освітніх засобів має необхідний інструментарій для самоствердження, самореалізації майбутніх викладачів у житті та професійно-художній діяльності.

Ряд авторів (Н. Белоконна, Т. Довга, И. Зязюн, А. Клим-Климашевська, Л. Кондрашова, К. Роджерс та ін.) акцентують увагу на необхідності обліку можливостей іміджевого ресурсу в гармонізації інтелектуального й емоційного впливу на учасників освітнього процесу, забезпеченні сприятливого освітнього середовища й психологічного клімату навчальних закладів.

Педагогічний дизайн ми розглядаємо як систему активізації внутрішніх резервів особистості шляхом раціонального використання інструментальних засобів навчання на принципах професійної етики, естетики і мистецтва, взаємодії викладача і студентів, впровадження педагогічних нововведень, формування готовності студентів до художньо-творчої діяльності.

Д. Мортон та І. Колберт-Гетц серед інструментальних засобів педагогічного дизайну особливу роль відводять естетичному його аспекту, який дозволяє обліковувати можливості форм, естетику, художні особливості враження об'єктів і проектування педагогічного процесу для зрозуміння того, як концепції, матеріали, іміджеві якості особистості досягають цілей навчання [10]. Розвиваючи це положення, Л. Кондрашова передбачає, що художньо-емоційний ресурс педагогічного дизайну допомагає бачити естетику явищ, що вивчаються, чути гуманізацію відношень, ціннісний вплив інформаційно-освітнього простору на художнє сприйняття оточуючої дійсності [9, с. 31].

Художньо-емоційні засоби педагогічного дизайну збагачують гуманітарно-художнє мислення майбутніх викладачів, стимулюють процес перетворення знань в цінності, особистісні смисли, активізують зусилля студентів у рішенні навчальних проблем і їх потребу в інноваційних технологіях, що гарантує продуктивність іміджевих засобів педагогічного дизайну.

Використання іміджевих засобів педагогічного дизайну базується на положеннях: а) студент у процесі є суб'єктом активної діяльності; б) його особистість - це цілісність й взаємодія соціального, морального, духовного, інтелектуально-естетичного, художньо-емоційного, загально-культурного і професійного; в) особистість формується, розвивається, вдосконалюється під впливом різних засобів, які активізують різні види художньо-естетичної діяльності, при цьому змінюючи себе і діяльність.

Ще В. Зінченко стверджував, що «живе знання будується на зв'язку освіти, науки і мистецтва. Мистецтво на століття випереджає науку в пізнанні живого та особливо неживого... Мистецтво народжує інше знання. Мистецтво ж зберігає світ цільним. Воно постійно нагадує науці про існування цільного, незламного світу» [9, с. 34]. У формуванні ціннісно-смислової сфери особистості більшого значення набувають художні й естетичні засоби педагогічного дизайну. На думку Л. Печко, «художник впливає на чуттєву художню форму, світ своїх неповторно-пережитих сенсів, своє бачення часу» [8, с. 15].

Іміджевий ресурс педагогічного дизайну є сплавом художніх та емоційних вражень, які є могутнім стимулом виникнення нових смислів, розвитку емоційного інтелекту. За допомогою художньо-емоційних засобів іміджевого ресурсу педагогічного дизайну здійснюється «переміщення» художніх цінностей, що об'єктивно існуюють, до сфери вартісних для майбутніх викладачів явищ, активізації процесів осмислення і рефлексивної їхньої позиції, яка позитивно впливає на результативність освітнього процесу.

Використання іміджевого ресурсу педагогічного дизайну реалізується в професійній підготовці через систему навчально-пізнавальних завдань, змістом яких є етика, естетика, мистецтво, література, кіно, музика, що слугують основою візуалізації інформації й набутого досвіду художньо-педагогічної діяльності.

В освітній практиці сьогодення отримав визнання «скрайбінг» як засіб візуализації інформації за допомогою малюнка. Л. Бєлоусова виділяє різні його види: а) це створення від руки зображення, гектограм, схем, діаграм, записів ключових слів, тобто засоби, що ілюструють інформацію в час її оголошення педагогом; б) аплікаційний - на конкретному тлі викладаються (клеються) готові зображення, що пояснюють навчальну інформацію; в) магнітний - зображення зіставляється із магнітних установок і розміщуються на презентаційній магнітній дошці; г) комп'ютерний - на основі спеціальних комп'ютерних програм і онлайн-серверів використовуються різні інструменти та матеріали; комп'ютер, мікрофон, комп'ютерні програми для запису аудіо, відеомонтажу; д) відео-скрайбінг - за допомогою відеозйомки ілюструється процес створення магнітного чи аплікаційного скрайбінгу; е) комбінований - поєднання малюнка з аплікаційним, мальованого з магнітним, апликаційного з магнітним [1].

Ці засоби вдало поєднуються з іміджевим ресурсом педагогічного дизайну, що збагачує емоційний і художній фон сприйняття навчальної інформації, забезпечує емоційний настрій та психологічний комфорт студентів.

Іміджевий ресурс педагогічного дизайну стимулює глибинне особистісне засвоєння, перетворення зовнішнього досвіду у «факт своєї біографії» (С. Рубінштейн) і розуміння духовної сторони навчальної діяльності, в якій переживається його унікальність, осмислюється значення й ціннісні сенси. Іміджевий ресурс педагогічного дизайну є механізмом народження смислової сфери особистості, її розвитку й становлення, піднесення до більш високого духовного та художньо-естетичного сприйняття оточуючої дійсності.

Важливими можливостями іміджевого ресурсу педагогічного дизайну в професійній підготовці є:

гармонізація каналів сприйняття студентами навчальної інформації, інтеграції й цільного сприйняття шляхом обліку оптимізації різних органів почуття;

можливість стимулювати реальні результати;

візуалізація художньої інформації;

можливість інтерпретації навчальної інформації;

успішність художньо-естетичної діяльності.

Особистісна спрямованість освітнього процесу реалізується не тільки, але і не стільки шляхом засвоєння системи знань, скільки шляхом раціонального використання особистісного ресурсу педагогічного дизайну, ансамбля його інструментальних засобів, що забезпечують студентам емоційно сприятливе освітнє середовище, психологічний комфорт, можливість прояву власних творчих здібностей, самореалізації й самоствердження в інноваційній діяльності, коли в педагогічній практиці задіяний не тільки інформаційний, технологічний, методичний ресурси, але й іміджевий, який є основою особистісного ресурсу педагогічного дизайну. Набір інструментальних засобів іміджевого ресурсу педагогічного дизайну дозволяє спрямувати зусилля на духовно-особистісний і професійний розвиток майбутніх викладачів в умовах університету. Використання іміджевого ресурсу педагогічного дизайну в освітньому процесі забезпечує психологічний комфорт, можливість прояву власних творчих здібностей, самореалізації в різних видах художньо-педагогічної діяльності.

У наборі інструментальних засобів педагогічного дизайну велику значущість в підвищенні якості освіти набуває імідж викладача. Імідж як інструментальний засіб педагогічного дизайну, за ствердженням Л. Кондрашової, стимулює виконання суб'єктно-розвиваючої функції, яка забезпечує бажання студента аналізувати власні дії на основі мотивів і потреб у якісному виконанні художньо-естетичної діяльності, критичного відношення до власних дій й досягнень у сфері образотворчого мистецтва, рефлексію і формування цінностей, особистих сенсів, активності, самостійності, прагнення до самореалізації [9, с. 51].

В. Николіна і О. Фефелова важливим іміджевим ресурсом педагогічного дизайну вважають технологію вирощування й формування нового професіоналізму педагога, прояв його гуманістичних якостей, а її результатом - проектування ефективних, раціональних і комфортних способів організації освітніх процесів відносно задуманого образу майбутнього об'єкта (продукта), вимогами антропоцентричності, ергономічності (психофізичних зручностей) і чіткої соціальної орієнтації [7, с. 392].

Т. Довга особистісно-професійний імідж викладача розглядає як ансамбль інструментальних засобів педагогічного дизайну для оздоровлення освітнього середовища. Імідж-дизайн особистості викладача, на її думку, - це процес проектування й вдосконалення його професійного образу, який формується під впливом сучасної моди, індивідуальних смаків, матеріальних можливостей та реалізується з урахуванням вимог професійного дрес-коду [9, с. 366].

Імідж викладача, багатство його особистості, зовнішній вид, манера поведінки і спілкування слугують тим ансамблем засобів педагогічного дизайну, який є ефективним ресурсом забезпечення якості сучасної освіти.

Систематично удосконалення зовнішнього образу викладача - фізичних даних, вербальної та невербальної поведінки, правильно підібраного гардеробу, почуття стилю та ін., цілеспрямоване й продумане використання їм риторики, пластики, жестикуляції, дизайну одягу, боді-та-фейсбілдінгу є ефективним іміджевим ресурсом ансамблевих засобів педагогічного дизайну, який позитивно впливає на результативність освітнього процесу. Викладачу важливо вміти мобілізувати свою активність з метою викликати очікувану реакцію; постати «тим самим собою»; виправдати очікування аудиторії; підкоритися вимогам соціальної ролі; не бути зрозумілим неправильно, оскільки це призводе до зміни власних цілей [14, с. 201].

В. Ісаченко ресурсні можливості професійно-педагогічного іміджу викладача вищої школи обґрунтовує з позицій емоційного критерію: позитивного, що викликає зацікавлене відношення й довіру, високий рейтинг і впевненість вибору; негативного, що складається стихійно. Позитивний імідж стимулює зростання престижу й репутації, авторитету й відповідного емоційно-вольового впливу особистості викладача вищої школи на студентську аудиторію [3, с. 12]. А. Конева іміджевий ресурс педагогічного дизайну співвідносить з сучасною візуальною культурою, розуміє його як спосіб презентації власної індивідуальності з метою справити враження на оточуючих [6, с. 124-126].

В. Шепель розглядає іміджевий ресурс як набір засобів самопрезентації особистості (вміння привернути до себе увагу, представити себе, зацікавити оточуючих власними якостями). Продуктивність цього ресурсу забезпечується цілеспрямованою підготовкою по формуванню позиції самопрезентації майбутніх викладачів шляхом реалізації:

«Я-концепції» - загального враження про самого себе, системи морально-психологічних установок відносно власної особистості;

фейсбілдінгу - системи вправ для обличчя, спрямованих на забезпечення його пружності й свіжості;

кінетики - сукупності рухів (жестів, міміки), що використовуються у процесі спілкування;

дизайну одягу (підбір й носіння одягу, використання аксесуарів);

володіння словом (думати, виражати свої думки, передавати їх, впливати на інших);

комунікативної механіки (набутий досвід, навички спілкування, вміння сподобатись іншим) [11].

У практиці професійної підготовки майбутніх викладачів образотворчого мистецтва широко використовуються технології: «художня майстерня майбутнього», «робота з природничими матеріалами», «тренінг інтелектуального і художньо-естетичного розвитку», «заверши малюнок», технологія «бінарних опозицій» та ін.

Інтерактивні технології як інструментальні засоби іміджевого ресурсу педагогічного дизайну мають великі можливості у формуванні суттєвих характеристик суб'єктної позиції учасників освітнього процесу. У педагогічній практиці університету використовуються різні види занять: лекції з елементами контролю, ілюстраціями, відео й аудіо анімації; пошукова, дослідницька, творча самостійна робота; конференції в чаті; тренінги і творчі проекти; презентації, художні виставки й конкурси. Використання різних інструментальних засобів у навчальному процесі позитивно впливає на якість професійної підготовки студентів, розвиток творчих здібностей, формування готовності майбутніх викладачів до художньо-естетичної діяльності.

Іміджевий ресурс педагогічного дизайну слугує механізмом одухотворення освітнього процесу, надання йому особистісної значущості, переводу знань в професійні цінності й особистісні смисли. Він позитивно впливає на створення емоційно-сприятливого клімату й психологічного комфорту шляхом: моделювання взаємовідношень викладача і студентів у сумісній діяльності; неопосередкованій взаємодії в системі «викладач-студенти»; управління процесом взаємодії в системі «викладач-студенти»; передачі викладачем навчальної інформації; зворотнього зв'язку.

Організація професійної підготовки на принципах педагогічної взаємодії, співпраці й співтворчості забезпечує гуманізацію взаємовідношень у системі «викладач-студенти», демократичний характер освітнього процесу, його цілеспрямованості на успішний результат, формування спеціаліста, здатного до творчої художньо-естетичної педагогічної діяльності, якісне виконання замовлення суспільства на підготовку творчої особистості.

Висновки

Іміджевий ресурс педагогічного дизайну є резервом якості професійної підготовки майбутніх викладачів образотворчого мистецтва, забезпечує рішення таких завдань: а) інтелектуальне засвоєння дієвих знань, системно художньо-емоційно сприйнятих, ціннісно-зрозумілих зі суспільних та особистісних позицій; б) формування особистісно-інтелектуального та емоційно-художнього відношення до професійної діяльності; в) активізація професійної позиції студента та збагачення його суб'єктного досвіду в художньо-естетичній діяльності; г) закріплення вмінь самоорганізації та саморегуляції навчальної діяльності; д) створення інформаційно-освітнього простору для творчої реалізації проектованих цілей і задач освітнього процесу.

Продовження дослідження ми вбачаємо в оновленні й удосконаленні інструментальних засобів педагогічного дизайну, що позитивно впливають на формування професіоналізму сучасного викладача образотворчого мистецтва в умовах університету.

Література

1. Білоусова Л.І., Житєньова Н.В. Візуалізація навчального матеріалу з використанням технології скрайбінг у професійній діяльності вчителя // Фізико-математична освіта. Вип. 1. 2016. С. 39-47.

2. Довга Т.Я. Імідж сучасного вчителя: навчально-методичний посібник. Кіровоград: Ексклюзив-Систем, 2013. 120 с.

3. Ісаченко В.В. Формування професійно-педагогічного іміджу майбутніх викладачів вищої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спеціальність 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Одеса, 2004. 16 с.

4. Kondrashov, N.M., Kondrashova, K.G., Chuvasov, M.O., Volkova, N.V. & Slyusarenko, N.V. Technologization of preventive activities in the system of preparing future teachers: a strategy for improving the quality of university education // Apuntes Universitarios. № 4. 2021. P. 183-202.

5. Kondrashova L., Kondrashova K., Chuvasova N., Kondrashov M., Chuvasov M., Volcova N. Pedagogical Design: Methodological Resource improving the Quality of university Education. Nuances Est. Sobre Educ., Presidente Prudente. V33, e022017, Jan. / Dec. 2022. p. 1-18. DOI: https://doiorg/10.32930/nuancesv33i00.9495.

6. Конева А.В. Экология самопрезентации: имидж-дизайн // Международный журнал исследований культуры. № 1 (18). 2015. С. 116-127.

7. Николина В.В., Фефелова О.Е. Формирование новой функциональной позиции педагога в процессе социально-педагогического дизайн-проектирования. Современные наукоемкие технологии. № 6 (часть 2). 2016. С. 390-395.

8. Печко Л. Некоторые аспекты проблемы индивидуального стиля. Некоторые вопросы истории и теории эстетики. Москва, 1968. Вып. 2.

9. Morton D.A, Colbert-Getz J.M. Measuring the Impact of the Flipped Anatomy Classroom: The Importance of Categorizing an Assessment by Bloom's Taxonomy: Impact of the Flipped Anatomy Classroom. Anatomical Sciences Education. 10 (2). 2017. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/305415281_Measuring_the_impact_of_the_flipped_anatomy_classroom_The_importance_of_categorizing_an_assessment_by_Bloom's_taxonomy_Impact_of_the_Flipped_Anatomy_Classroom.

10. Шепель В.М. Имиджелогия. Как нравиться людям: учебное пособие. Москва: Народное образование. 2002. https://dut.edu.ua/uploads/l_1994_70243213.pdf.

References

1. Bilousova L.I., Zhytenyova N.V. (2016). Vizualizatsiia navchalnoho materialu z vykorystanniam tekhnolohii skraibinh u profesiinii diialnosti vchytelia. [Visualization of educational material using scribing technology in the teacher's professional activity]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education. Issue 1, 39-47 [in Ukrainian].

2. Dovha T.Ia. (2013). Imidzh suchasnoho vchytelia: navchalno-metodychnyi posibnyk. [The image of modern teachers: educational and methodological guide]. Kirovohrad: Exclusive-System. [in Ukrainian].

3. Isachenko V.V. (2004). Formuvannia profesiino-pedahohichnoho imidzhu maibutnikh vykladachiv vyshchoi shkoly: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spetsialnist 13.00.04 - teoriia i metodyka profesiinoi osvity. [Formation of the professional and pedagogical image of future teachers of the higher school: thesis abstract for obtaining the scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences: specialty 13.00.04 - theory and methodology of professional education]. Odesa [in Ukrainian].

4. Kondrashov, N.M., Kondrashova, K.G., Chuvasov, M.O., Volkova, N.V. & Slyusarenko, N.V. (2021). Technologization of preventive activities in the system of preparing future teachers: a strategy for improving the quality of university education. Apuntes Universitarios, 4, 183-202. [in English].

5. Kondrashova L., Kondrashova K., Chuvasova N., Kondrashov M., Chuvasov M., Volcova N. (2022). Pedagogical Design: Methodological Resource improving the Quality of university Education. Nuances Est. Sobre Educ., Presidente Prudente. V33, e022017, Jan. / Dec.. 1-18. DOI: https:// doi org/10.32930/ nuances v33i00.9495

6. Koneva A.V. (2015). Ekolohyia samoprezentatsyy: ymydzh-dyzain. [Ecology of self-presentation: image design]. Mezhdunarodnij zhurnal yssledovanyij kultury - International Journal of Cultural Studies. №1 (18). 116-127 [in Russian].

7. Nykolyna V.V., Fefelova O.E. (2016). Formyrovanye novoi funktsyonalnoi pozytsyy pedahoha v protsesse sotsyalno-pedahohycheskoho dyzain-proektyrovanyia. [The formation of a new functional position of the teacher in the process of social and pedagogical design-projection]. Sovremennije naukoemkye tekhnolohyy - Modern scienceintensive technologies. № 6 (part 2). 390-395 [in Russian].

8. Dovha T.Ia. (2022). Imidzh-dyzain osobystosti vykladacha v osvitnomu seredovyshchi universytetu. [Image design of the teacher's personality in the educational environment of the university]. Pedahohichni nauky: teoriia ta praktyka - Pedagogical sciences: theory and practice. № 2 (42). 176-186 [in Ukrainian].

9. Morton D.A, Colbert-Getz J.M. (2017). Measuring the Impact of the Flipped

10. Anatomy Classroom: The Importance of Categorizing an Assessment by Bloom's Taxonomy: Impact of the Flipped Anatomy Classroom. Anatomical Sciences Education. 10 (2). Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/305415281_Measuring_the_impact_of_the_flipped_anatomy_classroom_The_importance_of_categorizing_an_assessment_by_Bloom's_taxonomy_Impact_of_the_Flipped_Anatomy_Classroom.

11. Shepel V.M. (2002). Ymydzhelohyia. Kak nravytsia liudiam: uchebnoe posobye. [Imageology. How people like it: textbook]. Moscow: Public Education. Retrieved from https://dut.edu.ua/uploads/l_1994_70243213.pdf [in Russian].

Размещено на Allbest.ru