Роль філософії у формуванні професійної компетентності здобувачів освіти Дунайського інституту Національного університету "Одеська морська академія"

Размещено на http://allbest.ru

РОЛЬ ФІЛОСОФІЇ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ДУНАЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри гуманітарних дисциплін Дунайського інституту, Національний університет «Одеська морська академія», м. Ізмаїл,

Анотація. У запропонованому доробку розглядається місце навчальної дисципліни «Філософія» у системі підготовки майбутніх фахівців у Дунайському інституті Національного університету «Одеська морська академія». У статті розкриваються місце і роль філософії в структурі вищої технічної освіти. Обґрунтовується вагоме значення філософії у процесі професійного зростання майбутніх фахівців, Відзначається, що вивчення цієї дисципліни сприяє розвитку мислення, логіки, творчих здібностей через набуті навички інтерпретації, допомагає у становленні моральної свідомості особистості.

вища професійна освіта курсант філософія критичне мислення

Zhytomyrska Tetiana Mykhaylivna

Candidate of Pedagogical Sciences, associate professor of the Department of Humanitarian Disciplines, Institute of the National University “Odesa Maritime Academy”, Izmail,

THE ROLE OF PHILOSOPHY IN THE FORMATION OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF STUDENTS OF THE MARINE INSTITUTION OF HIGHER EDUCATION

Abstract. The proposed amendment examines the place of the educational discipline "Philosophy" in the system of training future specialists at the Danube Institute of the National University "Odesa Maritime Academy". The article reveals the place and role of philosophy in the structure of higher technical education. The significant importance of philosophy in the process of professional growth of future specialists is substantiated. It is noted that the study of this discipline contributes to the development of thinking, logic, creative abilities through the acquired skills of interpretation, helps in the formation of the moral consciousness of the individual.

The article notes the role of philosophy as a system-forming element of higher professional education. The importance of studying philosophy in the process of developing critical thinking skills, forming students' own position regarding the essence of the philosophical problems put up for discussion, ensuring dialogue between all participants of classes, promoting their awareness of the practical significance of formed views on their own existence, mutual relations with society, etc is emphasized.

A graduate of a higher education institution must be aware and understand himself as a person and a professional, as well as adequately perceive the world around him. Philosophy, being a subject of the humanitarian cycle, is the educational discipline that contributes to the formation of professional competences in the globalized system of the world economy, allows to set more realistic life goals, choose ways to achieve them taking into account moral and ethical values.

Keywords: Philosophy, Competence Approach, Personality Development, the Importance of Philosophy in Higher Education, Formation of Professional Competence.

Постановка проблеми. На сучасному етапі цивілізаційного розвитку особливої актуальності набуває проблема створення умов для формування особистості, яка має бути здатна і готова до конструктивного досягнення успішної життєдіяльності в мінливих суспільно-економічних умовах, самостійного і свідомого вирішення складних життєвих завдань, породжених цивілізаційними викликами, такими як військова агресія РФ, глобальна пандемія COVID-19 та іншими інформаційними, економічними, соціальними, політичними, культурно-релігійними процесами третього тисячоліття.

Сучасна вища освіта покликана дати учням не тільки готові знання, сформувати навички, а, перш за все, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісних відносин особистісного порядку. Процес освіти повинен бути орієнтований на інноваційний розвиток, як на постійно відновлюваний процес створення нововведень у всіх сферах суспільства. Для затребуваності в умовах нелінійного розвитку соціального середовища майбутньому фахівцю в будь-якому виді діяльності недостатньо мати суму знань у певній галузі, необхідні вміння гнучко застосовувати їх у змінних і нестандартних ситуаціях. Тому вищі рівні професійної компетентності полягають у вміннях оперативно реагувати та вирішувати складні та нестандартні проблеми, застосовувати фундаментальні знання та принципи у широких та непередбачуваних контекстах, а також у готовності до діалогу та співпраці з іншими людьми. Діяльність викладача ЗВО має бути спрямована на формування у курсантів надпредметних (соціальних, комунікативних, когнітивних, інформаційних) компетентностей. Проте це не завжди можливо здійснити а межах вивчення однієї навчальної дисципліни. Вища освіта має на увазі формування системного бачення проблем і перспектив, розвиток логічного і критичного мислення, набуття ключових компетентностей. Саме цими питаннями займається філософія.

На сьогодні склалась така ситуація, що необхідність вивчення філософії в ЗВО технічного профілю сприймається частиною сучасних здобувачів освіти (також як і частиною викладачів і чиновників від освіти) досить скептично. Викладачі філософських навчальних дисциплін підчас зіштовхуються з тим, що наука розглядається як абсолютна фундаментальна цінність, основний конституюючий стрижень еволюційного поступу цивілізації, в той час як філософії відводиться роль явища духовної культури людства, вивчення котрого увійшло до їх навчального навантаження [1]. Тобто відбувається суттєве зменшення функції філософії, як навчальної дисципліни, що призводить до відповідного падіння якості вищої професійної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню викладання філософії та її ролі в навчальному процесі присвячені дослідження багатьох науковців, серед яких І. Бичко, Р. Едглі, А. Карась, І. Карпенко, П. Кралюк, Г. Макдональд Росс, М. Максюта, В. Менжулін, Т. Павлова, С. Пролеєв, Б. Рідінгс, О. Руденко, Дж. Рудісілл, Н. Сидоров, М. Тур, Л. Шашкова та ін.

Серед дослідників філософських дисциплін в освітньому процесі чільне місце посідають провідні українські філософи та педагоги: В. Кремень, М. Попович, І. Дробот та ін.

Мета статті. Розкрити роль навчальної дисципліни «філософія» у формуванні професійної компетентності здобувачів освіти Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія».

Виклад основного матеріалу. Сучасні реформи вищої освіти неминуче ведуть до перегляду частки фундаментальних наук у навчальних планах освітніх програм. Існуючі тенденції, диктують необхідність скорочення кількості годин вивчення філософії на нефілософських факультетах. В освітній політиці ми також спостерігаємо певний скепсис щодо необхідності викладання філософії в університетах. З'являється нерозуміння потреби присутності філософських дисциплін у навчальних планах факультетів з боку викладачів профільних кафедр та менеджерів освітніх програм. Вони посилаються на велику цінність профільних дисциплін, що мають прикладний характер та практичну застосовність, вважаючи філософію зайвою у підготовці здобувачів освіти негуманітарних спеціальностей. У зв'язку з цим хотілося б згадати, що такі видатні вчені, як Н. Бор, В. Гейзенберг, М. Планк, Е. Шредінгер, А. Энштейн та ін. завжди високо оцінювали роль філософії у розвитку природничих наук і вважали неминучим зв'язок науки і філософії [2; 3].

Філософське знання спонукає індивідів до рефлексії, усвідомлення внутрішнього змісту соціальних процесів, пошуку засобів виходу суспільства з критичного стану. У процесі залучення до філософії відбувається формулювання світоглядних ідеалів та орієнтирів, що визначають ставлення людини до світу, до себе та інших людей. Вивчення філософії в курсі вищої школи сприяє розвитку мислення, логіки, творчих здібностей через набуті навички інтерпретації, допомагає у становленні моральної свідомості особистості. Це також передбачає виховання людини здатної до рефлексії, до осмислення буття і самого себе, етичних та естетичних цінностей з урахуванням актуальних суспільних потреб, що веде до створення нової соціальної реальності.

На думку ряду дослідників [4], вища освіта має озброїти здобувача освіти і майбутнього фахівця не стільки професіонально, скільки світоглядно. Можна поділив освіту на два види. Метою першого виду є формування універсального, вільного знання, що веде до філософії. Мета другого це здобуття часткового механістичного наукового знання, утилітарного за характером [5, с. 70]. кінцеву мету вищої освіти складає формування у здобувачів освіти здатності орієнтуватися у наукових теоріях та мораль-но- практичну компетентність при застосуванні знання. Задля досягнення такого рівня треба вивчити чисту науку, чому може навчити лише філософія [4].

Комплексний погляд на вищу професійну освіту, що її метою не є звичне накопичення інформації, наскільки б корисною за своїм змістом вона не була. В ЗВО мова йде про трансляцію і продукування знань, тобто тих смислів, які можуть виникнути виключно за умови систематично, тобто з філософської призми, організованої інформації [3].

Значення філософії в структурі підготовки здобувачів освіти ЗВО технічного профілю може бути осмислене відразу в декількох вимірах - особистійно-рефлексійному та методологічному, котрі спільно й закладають підвалини розуміння її значення та ролі в освітньому процесі. Особистісно- ефлексійний потенціал філософії розкривається в контексті того, що вища освіта передбачає оволодіння не лише певними професійними знаннями та навичками, але й тими компетенціями, що дозволяють випускникам вирішувати стратегічні завдання, мислити творчо й критично. Так, на загальнокультурному рівні філософія долучає людину до культури абстрактного мислення, що сприяє формуванню аксіологічної свідомості, навчає способам та формам аргументації власної позиції, актуалізує критичний потенціал особистості у ситуації протистояння нав'язуваним соціальним штампам та кліше [1].

Філософія як системоутворюючий елемент вищої освіти є неодмінною передумовою формування професійної компетентності майбутнього фахівця. класична університетська модель освіти передбачає вивчення філософії як провідної дисципліни, яка формує у майбутнього спеціаліста цілісну картину світу, здатність до проблематизації, вміння давати визначення, можливість формулювати, впорядковувати, послідовно викладати свої думки тощо. Філософія у вищому навчальному закладі виконує інтегруючу функцію: до компетентності майбутніх фахівців має долучитися вміння сприймати окремішні знання, якими наділяють їх окремі науки, як єдине взаємопов'язане ціле. кінцевою метою вивчення окремих наукових дисциплін повинна бути не наука, а формування людини та професійної компетентності [4].

Поняття компетентності виходить далеко за межі традиційного поняття професіоналізму. Воно тісно пов`язане з професійною культурою і стосується аксіологічних аспектів діяльності, що певною мірою позначається на всій буттєвій сфері особистості [6].

Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» на кафедрі гуманітарних дисциплін Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» є формування у здобувачів освіти усвідомлення важливих філософських проблем, головних філософських та культурологічних концепцій, дискурсів, знайомство з основними ідеями, історичними етапами філософії і шляхами її розвитку.

Навчальна дисципліна забезпечує набуття наступних компетентностей: інтегральна, загальні (ЗК), загальні фахові (ЗФК), спеціальні (фахові) (СК).

Інтегральна компетентність: здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, які характеризуються комплексністю і невизначеністю умов, у сфері менеджменту або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів соціальних та поведінкових наук.

Загальні компетентності:

ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності та примножувати досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу;

ЗК7. Здатність спілкуватися іноземною мовою;

ЗК15. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

Спеціальні (фахові) компетентності:

ФК7. Здатність обирати та використовувати сучасний інструментарій менеджменту [7].

Відзначимо, що ще однією із важливих функцій викладання філософії у ЗВО є розвиток логічного та критичного мислення. Так О. Кулик [8], досліджуючи роль філософії у вищій школі відзначає, що розвинуте критичне мислення забезпечує досліднику інтелектуальну автономію. Він стає здатним усвідомлювати впливи стереотипів, суб'єктивних факторів на його мислення та намагається зменшити їхню дію, він розуміє що саме є порушеннями логічного міркування та як їх уникати; такий дослідник прагне об'єктивності та вміє її забезпечувати мисленєвими засобами. Він посилається на британських експертів, які наголошують, що «розвинуте критичне мислення - це необхідна частина отриманої під час вивчення філософії підготовки; за їхніми словами, оцінювання якості навчання з філософії має бути спрямоване на перевірку трьох складників: по-перше, знання та розуміння навчального матеріалу, по-друге, здатності мислити точно, критично, творчо й автономно, по-третє, здатності комунікувати ясно надійно та ефективно» [9, с. 13]. Це підтверджується висновком експерти ЮНЕСКО, які у своїх рекомендаціях закладам вищої освіти зазначають «Знову підтверджуємо ключову важливість навчання філософії для критичного мислення» [10, с. 81].

Дуже близько до функції розвитку критичного мислення знаходиться інша функція викладання філософії - функція розвитку аргументативних навичок здобувача освіти. Протягом навчання філософії здобувач освіти мас не тільки аналізувати тези та аргументи різних мислителів, але й вправлятися в самостійному аргументуванні. Він має робити це під час семінарів, у різноманітних письмових роботах, на екзаменах. Важливо зазначити, що навчання філософії мас сприяти розвитку навичок і з письмової, і з усної аргументації. В проекті українського стандарту з філософії, в переліку загальних компетентностей. якими має оволодіти випускник, зазначаються, окрім іншого, такі навички, які безпосередньо пов'язані з розвитком аргументативних здібностей: «...вміння переконливо викласти власну експертну позицію; володіння різними режимами та формами публічного мовлення, засобами та стратегіями інтелектуальної полеміки» [11. с. 6].

Поглиблення філософського знання та підвищення рівня його викладання у ЗВО є незаперечною необхідністю, оскільки «Філософія потрібна для розвитку здатності думати, тобто бути вченим та навченим щодо будь-якої наукової дисципліни. Філософія у цьому сенсі як дисципліна навчання - універсальна, всезагальна. Без викладання її ми матимемо натаскано-навчених не дуже чи зовсім не здатних самостійно і творчо думати. Філософія, про що знають у розвинутих країнах та про що свідчить сам історичний генезис наук, є базовою дисципліною для всіх наукових дисциплін.» [12].

Загальна філософія перебирає на себе функції синтезу соціально- гуманітарного знання, адже тільки вона здатна узагальнити наукові досягнення різних форм знання, передати духовно-культурний досвід, вибудувати всі компоненти цих знань у цілісний науково-теоретичний світогляд [8] .

Висновки. Вивчення філософії сприяє виробленню навичок раціонально-критичного мислення здобувачів освіти, формує здатність розуміти світоглядні та методологічні аспекти, вірно формулювати питання та орієнтуватися у пошуку відповіді на них. Знання філософії дає вміння розставляти пріоритети, керуючись певною шкалою цінностей, формує принципи та підходи щодо оточуючої дійсності, своїх обов'язків, поглядів як на власне майбутнє, так і на розвиток сучасної історії, науки, культури тощо.

У Дунайському інституті Національного університету «Одеська морська академія» освіта не обмежується лише профільною підготовкою, а забезпечує духовну, моральну підготовку, виховання громадянської позиції, спрямована на зростання рівня естетичного та культурного розвитку. Саме філософія, будучи предметом гуманітарного циклу, є тією навчальною дисципліною, яка сприяє підготовці здобувача освіти до професійної діяльності у глобалізованій системі світового господарства, дозволяє ставити перед собою більш реалістичні життєві цілі, обирати шляхи їх досягнення з урахуванням моральних, етичних цінностей, що підвищує конкурентоспроможність молодого фахівця на ринку праці.

Література:

1. Колотило, М. Філософія в технічному університеті: обґрунтування, легітимація, апологія / Мар'яна Колотило // Філософія освіти. Philosophy of Education: науковий часопис. 2016. № 1 (18). C. 150-162. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/38069

2. Эйнштейн А. Замечания к статьям // Собр. науч. трудов, Т. IV. М.: Наука, 1967. 310 с.

3. Гейзенберг В. Шаги за горизонт // Избранные философские работы. Спб.: Наука, 2006. 576 с.

4. Іванова К.А. Місце філософії у процесі формування професійної компетентності майбутнього фахівця / К. А. Іванова, Я. В. Балабай, О. М. Кулакова // Актуальні проблеми розвитку галузевої економіки та логістики: матеріали VII наук.-практ. конф. з міжнар. участю, м. Харків, 15 листоп. 2019 р. - Харків : Вид-во НФаУ, 2019. С. 19-23. URL: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/20349

5. Тур М.Г. Роль і місце філософії в освіті та науці // Вісник гуманітарного наук. товариства : наук. праці. Черкаси, 2014. Вип. 14. с. 68-77.

6. Пономарьов О.С. Філософські аспекти дидактики формування професійної компетентності інженера / О. С. Пономарьов // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. пр. / ред.: Л.Л. Товажнянський, О. Г. Романовський. Харків: НТУ "ХШ", 2009. - Вип. 23-24 (27-28). С. 228-239.

7. Житомирська Т.М. Робоча програма навчальної дисципліни «Філософія» розроблена відповідно до освітньо-професійної програми «Менеджмент в галузі морського та річкового транспорту» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Дунайський інститут Національного університету «Одеська морська академія». Кафедра Гуманітарних дисциплін. Протокол №1 від «25» серпня 2022 р. https://classroom.google. com/c/MTUxNT c4MTM5Nj c2

8. Кулик О. Роль філософії в університеті. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2018. Випуск 21, с. 46-51. URL: http://fps-visnyk.lnu.lviv.Ua/archive/21_2018/8.pdf

9. Subject Benchmark Statement: Philosophy. The Quality Assurance Agency for Higher Education. Gloucester. 2015.18 p. URL: https://dera.ioe.ac.uk/22214/1/SBS-philosophy-15.pdf

10. Teaching Philosophy in Europe and North America. Paris: UNESCO. 2011. 97 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000214089

11. Пролеєв С. В., Шашкова Л. О., Карась А. Ф., Карпенко І. В., Менжулін В.І. Проект стандарту вищої освіти зі спеціальності "філософія" (ступінь вищої освіти - магістр). К, 2017. 13 с. URL:https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/proekti-standartiv-vishoyi-osviti

12. Бистрицький Є. Чому філософія має бути обов'язковою дисципліною у вишах та академічних інститутах // Украинская правда: Блоги, 2015-01-28. URL: http://blogs.pravda.com.ua/authors/bystrytsky/54c84e4990b7f

Размещено на Allbest.ru