Результати дослідження та досвід формування інформаційної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати дослідження та досвід формування інформаційної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі професійної підготовки

Крамаренко Вікторія Вікторівна старший викладач Дунайського інституту, Національний університет «Одеська морська академія», Україна,

Діденко Олександр Васильович доктор педагогічних наук, професор, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Україна,

Анотація

У статті представлено результати дослідження та досвід формування інформаційної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі професійної підготовки. З'ясовано, що необхідність такого дослідження зумовлена низкою важливих чинників. Інформаційна компетентність фахівця з навігації та управління суднами є інтегративною особистісною властивістю, що охоплює мотивацію до інформаційної діяльності, свідоме ставлення і зацікавленість навігаційною інформацією, знання про види інформаційної діяльності судноводія, призначення і склад навігаційної інформаційної системи, вміння здійснювати пошук необхідної інформації, орієнтуватися в інформаційних потоках і комунікаціях, оптимально використовувати всі навігаційні дані, здійснювати інформаційно-аналітичне опрацювання інформації, що стосується систем управління судном, навігаційними інформаційними ресурсами та системами інформаційної безпеки. Структура інформаційної компетентності фахівця з навігації та управління суднами охоплюємотиваційно-особистісний,інформаційно-пізнавальнийта

діяльнісно-операційний компоненти. З урахуванням структури цієї компетентності запропоновано три критерії: особистісний, когнітивний та діяльнісний. Обґрунтовано педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх судноводіїв: застосування інтерактивних методів для формування у курсантів здатності узагальнювати, аналізувати та використовувати інформацію під час професійної взаємодії; використання проблемних завдань різних рівнів складності для набуття вмінь і навичок розв'язувати типові та нестандартні ситуації у сфері судноплавства; методичний супровід дослідницької та проєктної діяльності курсантів для розвитку їхніх умінь збирати та аналізувати інформацію; розвиток навичок у сфері застосування інформаційних технологій, інформаційного забезпечення навігаційних інформаційних систем.

Обґрунтовані у дослідженні педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами у процесі професійної підготовки є дієвими, що підтверджено результатами формувального експерименту.

Ключові слова: інформаційна компетентність; інформація; майбутні фахівці з навігації та управління суднами; педагогічні умови формування; професійна підготовка; судноводії; курсанти.

Kramarenko Viktoria Viktorivna Danube Institute of the National University «Odessa Maritime Academy»

Didenko Oleksandr Vasylovich Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine

RESEACH RESULTS AND EXPERIENCE OF FORMING INFORMATION COMPETENCE TO FUTURE NAVIGATORS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING

Abstract. The article presents the results of the study and the experience of forming the information competence to future navigators in the process of professional training. It has been found that the need for such a study is due to a number of important factors. Information competence of a specialist in navigation and ship handling is an integrative personal property that covers motivation to information activity, conscious attitude and interest in navigation information, awareness of the types of information activities of the navigator, the purpose and structure of the navigation information system, the ability to search for the necessary information, understand information flows and communications, make optimal use of all navigation data, to carry out information and analytical processing of the information related to ship handling systems, navigational information resources and information security systems. The structure of information competence of a specialist in navigation and ship management covers motivational and personal, informational and cognitive and activity-operational components. Taking into account the structure of this competence, three criteria have been proposed: personal, cognitive and activity. The pedagogical conditions for the formation of information competence to future navigators have been substantiated: use of interactive methods to form the ability of cadets to generalize, to analyze and use information in the course of professional interaction; use of problem tasks of different levels of complexity to acquire skills and abilities to solve typical and non-standard problems in the field of shipping; methodological support of research and project activities of cadets to develop their skills to obtain and analyze information; development of skills in the field of information technology application, information support of navigation information systems.

The pedagogical conditions for the formation of information competence of future specialists in navigation and ship management in the process of professional training substantiated in the study are effective. It has been confirmed by the results of the formative experiment.

Keywords: information competence; information; future specialists in navigation and ship handling; pedagogical conditions of formation; professional training; navigators; cadets.

Постановка проблеми

Необхідність дослідження процесу формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами зумовлена низкою чинників. По-перше, у сучасному глобалізованому світі для успішної та ефективної професійної діяльності необхідно володіти сукупністю умінь і навичок використання інформації у різних видах і формах, а також працювати з інформацією. По-друге, міжнародний ринок праці у світовому судноплавстві вимагає високого рівня підготовки фахівців морської галузі загалом та фахівців з навігації й управління суднами зокрема. Важливість формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами підтверджується вимогами стандарту вищої освіти за спеціальністю 271 «Річковий та морський транспорт» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (Освітньо-професійна програма, 2021).

Посилює актуальність теми також її недостатній рівень теоретичного і методичного обґрунтування. Потребують уточнення критерії і показники сформованості інформаційної компетентності, а також обґрунтування цілісного науково-методичного забезпечення її формування з урахуванням вітчизняних і зарубіжних освітніх тенденцій підготовки фахівців річкового та морського транспорту. Завдання викладачів полягає у тому, щоб інтенсифікувати формування інформаційної компетентності, створити умови для того, щоб майбутні фахівці навчилися обирати оптимальні шляхи вирішення завдань, об'єктом яких є інформація, ефективно застосовували інформаційно- комунікаційні технології у професійній сфері, могли самостійно організовувати свою інформаційну діяльність, знаходити необхідні інформаційні джерела для розв'язання різноманітних проблем професійного характеру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На важливість формування інформаційної компетентності у майбутніх фахівців з навігації та управління суднами звертає увагу багато вчених. Специфіку підготовки майбутніх судноводіїв до спілкування іноземною мовою вивчають С. Барсук [1], О. Заболотська [2], Ю. Петровська [3], В. Смелікова [4]. Про важливість формування соціокультурної компетентності та, відповідно, специфіку здобування інформації під час міжособистісних контактів майбутніх судноводіїв ведуть мову О. Тимофєєва [5], О. Фролова [6] та ін. Безпосередньо проблематику формування інформаційної культури майбутніх судноводіїв вивчають О. Безбах, М. Шерман [7] та ін.

Проте поза увагою дослідників залишаються питання щодо використання потенціалу різних методів і прийомів для формування зазначеної професійно важливої властивості, розвитку вмінь та навичок інформаційної діяльності під час вивчення навчальних дисциплін Океанські шляхи світу», «Управління ресурсами навігаційного містка», «Дії під час аварій, пошук і рятування на морі», «Навігаційні інформаційні системи».

Мета статті - узагальнення результатів дослідження та досвіду формування інформаційної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі професійної підготовки. інформаційна компетентність навігація судноводій

Методи дослідження

Для з'ясування особливостей, узагальнення результатів дослідження та досвіду формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами важливе значення мало опрацювання літератури з проблеми та визначення наукового апарату. Формувальний етап педагогічного експерименту було організовано на базі Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія», з курсантами, що навчалися за напрямом підготовки «Річковий та морський транспорт» спеціалізації «Навігація і управління морськими суднами».

Для визначення стану сформованості інформаційної компетентності майбутніх судноводіїв було проведено опитування. що допомогло з'ясувати їхнє ставлення до вивчення дисциплін «Океанські шляхи світу», «Управління ресурсами навігаційного містка», «Дії під час аварій, пошук і рятування на морі», «Навігаційні інформаційні системи», а також пізнавальні інтереси у сфері інформаційної діяльності та навігаційної інформації. Також викоритовувалось напівпроєктивне анкетування у формі незавершених речень та різні професійно-орієнтовані завдання.

Виклад основного матеріалу

З'ясовано, що інформаційна компетентність фахівця з навігації та управління суднами є інтегративною особистісною властивістю, що охоплює мотивацію до інформаційної діяльності, свідоме ставлення і зацікавленість навігаційною інформацією, знання про види інформаційної діяльності судноводія, призначення і склад навігаційної інформаційної системи, вміння здійснювати пошук необхідної інформації, орієнтуватися в інформаційних потоках і комунікаціях, оптимально використовувати всі навігаційні дані, здійснювати інформаційно- аналітичне опрацювання інформації, що стосується систем управління судном, навігаційними інформаційними ресурсами та системами інформаційної безпеки. Структура інформаційної компетентності фахівця з навігації та управління суднами охоплює мотиваційно-особистісний, інформаційно-пізнавальний та діяльнісно-операційний компоненти.

З урахуванням структури цієї компетентності запропоновано три критерії: особистісний, когнітивний та діяльнісний. Особистісному критерію інформаційної компетентності відповідають такі показники, як мотивація до вивчення проблематики інформації та інформаційної діяльності у сфері судноводіння; стійкі пізнавальні інтереси в сфері інформаційної діяльності та навігаційної інформації, допитливість та прагнення нового; самоорганізація, здатність до аналізу своєї роботи з навігаційною інформацією; готовність підвищувати свій рівень знань про інформаційну компетентність; когнітивному - розуміння курсантами сутності інформаційної компетентності та специфіки роботи з навігаційною інформацією; знання особливостей усного й писемного відтворення інформації щодо управління рухом морських та річкових транспортних засобів; обізнаність про специфіку інформаційно- аналітичного опрацюванняінформації, що стосується управління навігаційними інформаційними ресурсами та системами інформаційної безпеки; діяльнісному - вміння самостійно знаходити нову інформацію, працювати з різними джерелами інформації, видами літератури про процеси судноводіння; уміння оцінювати і застосовувати інформацію в різних формах для розв'язання складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у сфері судноплавства; уміння використовувати можливості інформаційно- комп'ютерних технологій,навігаційних інформаційнихсистем у судноводінні; уміння давати визначення й пояснювати сутність понять зі сфери судноводіння, отримувати інформацію під час міжособистісних контактів та роботи в команді. Оцінювання рівня сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами передбачено проводити за такими рівнями - початковим, достатнім і високим.

За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту, проведеного на базі Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія», виявлено, що високий рівень інформаційної компетентності мають лише 15,85 % курсантів. Переважна частина учасників експерименту перебуває на допустимому - 42,25 % та початковому - 41,90 % рівнях. Курсанти не вміють самостійно знаходити нову інформацію з різних джерел, працювати з різними джерелами інформації, видами і типами літератури про процеси судноводіння, не вміють належним чином оцінювати і застосовувати інформацію в різних формах для розв'язання складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у сфері судноплавства. Загалом діагностика сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами засвідчила необхідність системної роботи щодо підвищення її рівня під час професійної підготовки.

Для визначення педагогічних умов формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами було взято до уваги значення умінь курсантів сприймати інформацію під час контактів з іншими людьми та чітко викладати свої думки для налагодження міжособистісної взаємодії і виконання завдань професійної діяльності. З урахуванням необхідності вчити курсантів здобувати інформацію у складі групи, відстоювати свою позицію і домагатися впровадження своїх ідей, співробітничати та працювати, приймати рішення для улагодження розбіжностей і конфліктів, домовлятися заради спільної мети чи виконання контрактів важливою умовою формування їхньої інформаційної компетентності обрано застосування інтерактивних методів для формування у курсантів здатності узагальнювати, аналізувати та використовувати інформацію під час професійної та соціальної взаємодії. Щодо другої педагогічної умови - використання проблемних завдань різних рівнів складності для набуття курсантами вмінь і навичок розв'язувати типові та нетипові професійні ситуації у сфері судноплавства - було враховано, що професійна діяльність фахівця з навігації та управлінських систем стосується насамперед розв'язання складних спеціалізованих завдань і практичних проблем у сфері судноплавства та суднової інженерії, що потребують обізнаності про устрій судна, навігацію, механічну та електричну інженерії, експлуатацію засобів транспорту, управління ресурсами. Обов'язковість цієї педагогічної умови зумовлена також потенціалом проблемних методів навчання, необхідністю для їх виконання опрацювання великої кількості інформації.

Ще одна педагогічна умова формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами передбачає методичний супровід дослідницької та проєктної діяльності курсантів для розвитку їхніх умінь збирати та аналізувати інформацію. У цьому випадку взято до уваги, що в інформаційну епоху суттєвого змінилась методологія пізнання. Вчені підкреслюють, що сьогодні викладач втратив монополію на інформацію. Він став перетворюватися у духовного керівника, інформаційного тренера. В умовах інформаційного суспільства викладач втрачає роль джерела знань, він шукає істину разом з курсантами. Четвертою педагогічною умовою формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності, що неможлива без уміння аналізувати інформацію, отриману з використанням сучасних електронних навігаційних систем, визначено розвиток навичок у сфері застосування інформаційних технологій, інформаційного забезпечення навігаційних інформаційних систем.

Для перевірки результативності педагогічних умов формування інформаційної компетентності проведено формувальний етап педагогічного експерименту. Для цього розроблено відповідне навчально-матеріальне забезпечення, насамперед матеріали для викладання навчальних дисциплін. Зокрема під час викладання навчальних дисциплін «Океанські шляхи світу», «Управління ресурсами навігаційного містка», «Дії під час аварій, пошук і рятування на морі», «Навігаційні інформаційні системи» викладачі використовували інтерактивні форми і методи - колективне вирішення творчих завдань, кейс-метод, практичні групові й індивідуальні вправи, евристичні бесіди, дискусії, методи «мозкового штурму» та «круглого столу».

Важливим інтерактивним методом, побудованим на основі діалогу, стало колективне вирішення творчих завдань, тобто завдань без повної інформації, завдань на прогнозування, оптимізацію чи рецензування. Курсанти під час вивчення навчальної дисципліни «Управління ресурсами навігаційного містка» прогнозували ситуацію обговорення розподілу обов'язків і встановлення черговості використання ресурсів навігаційного містка, визначали можливість оптимізації міжособистісних відносин та покращення інформаційного обміну між командою містка, один з одним та з машинним відділенням й іншими департаментами. Важливими також були завдання, що передбачали оцінку порядку та результативності обговорення плану проходження, конкретних дій, необхідних для зон з інтенсивним рухом, мілководдя, обмежень швидкості, вимог до двигуна та станцій. Такі завдання допомагали формувати у курсантів уміння пояснювати сутність понять зі сфери судноводіння, поширювати інформацію щодо управління персоналом на судні та його підготовки для вирішення повсякденних робочих завдань.

За допомогою діалогічних методів, зокрема діалогу-бесіди, діалогу- інтриги, проблемного діалогу, діалогу-презентації, діалогу-актуалізації, діалогу-заохочення, аргументаційного діалогу, викладачі формували у курсантів уміння здобувати інформацію у складі групи. Зокрема курсанти обговорювали роль інформації в організаційно-функціональній структурі управління ресурсами навігаційного містка, специфіку інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень та організації команди містка і планування переходу, особливості інформаційного аспекту організації взаємодії складу навігаційної вахти на містку, взаємодії з лоцманом, з портовими службами та ін. Курсанти з'ясовували важливість для капітана судна ситуаційної обізнаності, поінформованості про те, що відбувається за вікнами містка, на значення інформаційної компетентності для командної роботи.

Відповідно до другої педагогічної умови під час експериментальної роботи було використано проблемні завдання різних рівнів складності для набуття курсантами вмінь і навичок розв'язувати типові та нетипові професійні ситуації у сфері судноплавства, викладачі пропонували курсантам відповідний підбір завдань, що передбачали формування способів дій. Багато проблемних завдань мали чітко виражений ситуативний характер, тобто курсанти повинні були осмислити важливі професійні ситуації. Опис цієї ситуації одночасно відображав певну практичну проблему, разом з тим актуалізуючи практичний комплекс знань, які необхідно засвоїти для її вирішення. До прикладу, під час викладання навчальної дисципліни «Управління ресурсами навігаційного містка» викладачі пропонували курсантам таке завдання «Лоцман піднімається на місток. Капітан не знає особливостей району». Курсанти повинні були дати відповідь на такі питання: «Яку інформацію він повинен обговорити з лоцманом? Які питання він має задати, щоб обговорити передбачуваний перехід з лоцманом? За якими пунктами має відбуватись це обговорення? Як треба обговорити і вказати в «Pilot card» всі дефекти, які можуть вплинути на безпечну навігацію або маневреність судна? Як треба організувати обмін інформацією під мікрофоном VDR? Після швартування в порту і до того, як лоцман покине судно, за якими пунктами слід обговорити з лоцманом план лоцманської проводки з порту, щоб допомогти скласти ефективний «departure passageplan»?».

Окрім цього, викладачі пропонували курсантам розв'язати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у сфері судноплавства, що потребували системних знань та орієнтування у проблемному полі судноводіння. Зокрема курсанти повинні були з'ясувати особливості швартування судна від причалу порту і управління судном на якірну стоянку. Для виконання цього завдання курсанти спочатку ознайомлювались з маневровими характеристиками свого судна і заповнювали чек-лист WheelHouse poster, потім випробовували себе у ролі капітана чи вахтового помічника, прокладаючи рух судна з виходу із порту до якірної стоянки на мапіелектронно-картографічноїнавігаційно-інформаційноїсистеми

(Electronic Chart Display and Information System - ECDIS) та заносячи дані до маршруту переходу (Route Plan). Для виконання таких завдань курсанти оцінювали і застосовували інформацію у різних формах, зокрема текстовій, графічній, електронній.

Відповідно до третьої педагогічної умови було забезпечено методичний супровід дослідницької та проєктної діяльності курсантів для розвитку їхніх умінь збирати та аналізувати інформацію. Навчально-методичне забезпечення дослідницької та проєктної діяльності курсантів охоплювало сукупність методичних та інформаційних навчальних матеріалів відповідно до програми навчальних дисциплін «Океанські шляхи світу», «Управління ресурсами навігаційного містка», «Дії під час аварій, пошук і рятування на морі», «Навігаційні інформаційні системи».

Ці завдання було розроблено з урахуванням самостійного вибору курсантами індивідуальної освітньої траєкторії навчання. Комплекс містив дослідницькі та проєктні завдання різного рівня складності, для вирішення яких курсанти повинні були визначитися з необхідними джерелами інформації, зреферувати прочитане чи визначити з нього головне, розв'язати проблему, підготувати доповідь. Ці завдання стосувалися проблем, що вимагали широкого орієнтування в різних форматах інформації та вміння знаходити раціональні варіанти, способи і технології розв'язання. Окремі завдання спочатку ми супроводжували інструкторськими текстами для організації групового пошуку.

Четвертий напрям формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами передбачав розвиток у них навичок у сфері застосування інформаційних технологій, інформаційного забезпечення навігаційних інформаційних систем. Під час викладання навчальних дисциплін «Океанські шляхи світу», «Управління ресурсами навігаційного містка», «Дії під час аварій, пошук і рятування на морі», «Навігаційні інформаційні системи» викладачі широко практикували використання інтернет-ресурсів, зокрема пропонували курсантам здійснити пошук інформації щодо відображення інформації в ECDIS, правил відображення картографічної інформації, характеристик дисплея, презентації оперативної інформації, управління зображенням карт, управління рухом судна, режиму швартування, управління сигналізацією, функцій пошуку та порятунку, функцій навчання роботи з ECDIS та ін.

Однією з важливих технологій, що використовує інформаційні ресурси Інтернету і яку викладачі широко практикували під час експериментального навчання, стали веб-квести. За структурою вони були подібні до комп'ютерних довідкових та інформаційних систем з гіпертекстом. Викладачі спочатку ознайомлювали курсантів з порядком роботи, визначали проблему, попередній план, терміни виконання, здійснювали розподіл ролей та повідомляли про критерії оцінювання роботи. Далі проблему поділяли на окремі підзавдання, курсанти визначалися з підсумковим результатом та шляхами його досягнення, з'ясовували необхідні інформаційні джерела. Результати своєї роботи курсанти подавали у різноманітних формах: у вигляді веб-сторінок,веб-сайтів,слайд-шоу,буклетів, анімації, постерів,

фоторепортажів, баз даних, історії, он-лайн документів. Після цього важливе значення мало обговорення результатів роботи над веб-квестами, підбиття підсумків роботи та узагальнення досвіду.

Окрім цього, важливою технологією підготовки майбутніх судноводіїв, що побудована на основі інформаційно-комп'ютерних технологій, стало використання симуляційних технологій із доповненою та віртуальною реальністю. Перевагою зазначених морських тренажерів (maritime simulator systems) є те, що за допомогою копій справжнього обладнання вони створюють умови для моделювання реальних ситуацій щодо експлуатації морських суден (Standard for Certification, 2007). Для того щоб ефективно використовувати симуляційнікомплекси-тренажериз віртуальною реальністю, під час експериментального дослідження викладачі пропонували курсантам спеціальні завдання, що передбачали ґрунтовну попередню підготовку та пошук необхідної інформації.

Висновки

Загалом для формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами під час експериментального навчання було передбачено системну роботу щодо розвитку в них навичок застосування інформаційних технологій та інформаційного забезпечення навігаційних інформаційних систем.

Після проведення формувального етапу педагогічного експерименту з'ясовано, що курсанти експериментальних і контрольних груп суттєво відрізняються щодо сформованості всіх компонентів інформаційної компетентності. За результатами вивчення стану сформованості мотиваційно- особистісного компонента інформаційної компетентності, отриманими за допомогою опитувань, виявлено, що курсанти ЕГ більше переконані у необхідності підвищувати свій рівень знань про інформаційну компетентність, роботу з навігаційною інформацією. Більшість (77,64 %) курсантів експериментальної групи оцінили ступінь розвиненості своєї інформаційної компетентності цифрами «4» і «5» (за шкалою 0, 1, 2, 3, 4, 5) (серед курсантів контрольних груп таких виявлено 61,90 %). Курсанти експериментальної і контрольної груп (89,41 % і 84,52 % опитаних) визнають значення інформаційної компетентності для судноводія, але представники експериментальної групи змогли більш чітко пояснити, чому необхідно підвищувати рівень своєї інформаційної компетентності. 94,71 % курсантів експериментальної групи вказали на специфіку їхньої роботи та ускладнення сучасних процесів судноводіння. У контрольній групі 50,59 % опитаних зазначили, що від рівня сформованості цієї властивості залежить професійне благополуччя, можливість отримати хорошу роботу/контракт. Курсанти експериментальної групи також вважають, що для підвищення рівня сформованості інформаційної компетентності важливе значення має самоосвіта (в експериментальній групи про це зазначили 56,47 % опитаних, у контрольній - 38,69 %) та «бажання пізнавати нове» (в експериментальній групи про це зазначили 27,05 % опитаних, у контрольній - 19,05 %).

Вищі кількісні дані в курсантів експериментальної групи отримано і щодо сформованості діяльнісно-операційного компонента інформаційної компетентності. За результатами виконання професійно орієнтованих завдань вони показали кращі вміння самостійно знаходити нову інформацію, працювати з різними джерелами інформації, видами літератури про процеси судноводіння. 27,06 % курсантів цієї групи змогли на високому рівні підготувати повідомлення про особливості метеорологічних елементів із зазначеним використаних інформаційних джерел або знайти джерела, з яких можна дізнатися інформацію про сутність поняття «морський шлях» і його види. Серед курсантів контрольної на високому рівні впоратися із цим завданням змогли лише 16,67 %. Більшість з них змогли назвати лише окремі актуальні пошукові системи для фахівців з навігації та судноводіння чи веб-сайтів, що містять інформацію про морські та океанічні шляхи.

Виявлено також, що курсанти експериментальної групи змогли більш ґрунтовно визначити й пояснити сутність понять зі сфери судноводіння. Під час бесід з'ясовано, що 24,12 % з них на високому рівні дали визначення й пояснили сутність понять зі сфери судноводіння. Вони доказово висловили свою думку щодо основного призначення навігаційних інформаційних систем, їхніх функцій, сутності інформаційного забезпечення, форматів даних електронних карт. Їм вдалося більш виразно ретранслювати свої думки, належним чином повідомляти відому їм інформацію та обґрунтовувати свою думку. У контрольній групі на високому рівні виконали це завдання лише 14,28 % курсантів.

Результати теоретичного аналізу проблеми та дані експериментальної роботи дозволили обґрунтувати окремі методичні рекомендації. Для формування у майбутніх фахівців з навігації та управління суднами у процесі професійної підготовки інформаційної компетентності запропоновано під час викладання навчальних дисциплін «Океанські шляхи світу», «Управління ресурсами навігаційного містка», «Дії під час аварій, пошук і рятування на морі», «Навігаційні інформаційні системи» звертати увагу на їх здатність узагальнювати, аналізувати та використовувати інформацію під час професійної та соціальної взаємодії; пропонувати їм колективно вирішувати творчі завдання, кейси зі сфери судноводіння; ознайомлювати їх із специфікою аналізу інформації зі сфери судноводіння, прийомами смислового групування матеріалу, упорядкування, усного й писемного відтворення інформації; використовувати проблемні завдання різних рівнів складності для набуття умінь і навичок розв'язувати типові та нетипові професійні ситуації у сфері судноплавства; здійснювати методичний супровід дослідницької та проєктної діяльності та ін.

Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є вивчення специфіки розвитку інформаційної компетентності фахівців з навігації та управління суднами під час навчання в магістратурі, шляхи впровадження передового зарубіжного досвіду професійного навчання та підготовка викладачів до формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами.

Література:

1. Барсук С. Л. Навчання діалогічного мовлення курсантів - майбутніх судноводіїв через взаємодію в професійно-орієнтованих ситуаціях. Молодий вчений. 2016. № 11. - С. 405-409 с.

2. Заболотська О. О. Методичні основи формування готовності майбутніх судноводіїв до професійно орієнтованого писемного спілкування. Педагогічний альманах. 2021. - С. 57-64.

3. Петровська Ю. В. Використання стратегії перефразування для навчання майбутніх судноводіїв вести судновий журнал. Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. 2021. - С. 284-287.

4. Смелікова В. Б. Експериментальна перевірка ефективності методики підготовки майбутніх судноводіїв до професійно-орієнтованого спілкування засобами кейс- технологій. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. 2021. С. 162-168.

5. Тимофєєва О. Формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх судноводіїв: дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2018. 273 с.

6. Фролова О. О. Формування соціокультурної компетенції майбутніх судноводіїв у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін : автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2015. - 20 с.

7. Шерман М. I., Безбах О. М. Аналіз базових дефініцій дослідження інформаційної культури майбутніх судноводіїв. Інформаційні технології в освіті. 2016. С. 48-73.

References:

1. Barsuk S. L.( 2016). Navchannia dialohichnoho movlennia kursantiv - maibutnikh sudnovodiiv cherez vzaiemodiiu v profesiino-oriientovanykh sytuatsiiakh. [Teaching dialogic speech of cadets - future shipmasters through interaction in professionally oriented situations. A young scientist] Molodyi vchenyi [in Ukrainian].

2. Zabolotska O. O. (2019.) Metodychni osnovy formuvannia hotovnosti maibutnikh sudnovodiiv do profesiino oriientovanoho pysemnoho spilkuvannia. Pedahohichnyi almanakh [Methodical foundations of formation of readiness of future shipmasters for professionally oriented written communication] [in Ukrainian].

3. Petrovska Yu. V. (2021) Vykorystannia stratehii perefrazuvannia dlia navchannia maibutnikh sudnovodiiv vesty sudnovyi zhurnal. Naukovi zapysky [Using paraphrasing strategies to teach future shipowners how to keep a ship's logbook]. Proceedings «Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia» [in Ukrainian].

4. Smelikova V. B. (2021). Eksperymentalnaperevirka efektyvnosti metodyky pidhotovky maibutnikh sudnovodiiv do profesiino-oriientovanoho spilkuvannia zasobamy keis-tekhnolohii. Naukovi zapysky [Experimental verification of the effectiveness of the methodology of training future shipmasters for professional-oriented communication by case technology] [in Ukrainian].

5. Tymofieieva O. (2018). [Formuvannia sotsialno-komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh sudnovodiiv [Formation of social and communicative competence of future shipmasters] [in Ukrainian].

6. Frolova O. O. (2015). Formuvannia sotsiokulturnoi kompetentsii maibutnikh sudnovodiiv u protsesi vyvchennia profesiino oriientovanykh dystsyplin [Formation of socio-cultural competence of future shipmasters in the process of training in professionally oriented disciplines] [in Ukrainian].

7. Sherman M. I., & Bezbakh O. M. (2016) Analiz bazovykh definitsii doslidzhennia informatsiinoi kultury maibutnikh sudnovodiiv. Informatsiini tekhnolohii v osviti [Analysis of the basic definition of the study of the information culture of future shipmasters. Information technologies in education] [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru