Навчання майбутніх учителів початкових класів: інновації в освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад «Балтський педагогічний фаховий коледж»

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,

НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ІННОВАЦІЇ В ОСВІТІ

Притуляк Тетяна Семенівна викладач-методист Сокаль Марія Анатоліївна кандидат філологічних наук, доцент Цегельник Тетяна Миколаївна доктор філософії, доцент Мельничук Руслана Анатоліївна викладач

Печарська Віра Петрівна викладач-методист

м. Балта, м. Одеса, м. Хмельницький

Анотація

Реформи, які зумовлені суспільними та соціально-економічними змінами у світі, інтеграція України в європейський освітній простір та модернізація системи вищої освіти ставлять нові вимоги до особистості вчителя, особливо вчителя початкової школи, професійна готовність якого має відповідати вимогам часу. Як зазначено в Концепції «Нової української школи», держава має готувати вчителя, здатного працювати в умовах інноваційних змін у галузі освіти, адекватно реагувати на виклики часу, впроваджувати нові освітні стандарти, що ґрунтуються на принципах педагогіки співробітництва та інноваційності; здатного формувати цілісну особистість в умовах цифрової трансформації освіти.

Дослідження є актуальними з декількох причин, а саме: відбувається оновлення змісту навчання та докорінне переосмислення методів викладання та навчання; значно розширилися професійні функції вчителя нової української школи як суб'єкта інноваційної діяльності (він має змінити підхід до викладання, запропонувати модель, яка сприяє формуванню компетентностей, затребуваних сучасними реаліями); інноваційна діяльність учителя початкових класів - це пошук нових, інноваційних форм і методів навчання та виховання, керуючись основними напрямами модернізації освіти; вміння формувати концептуальні засади педагогічної інноватики, що включають діагностику, прогнозування, корекцію та рефлексію інноваційних дій, постійне вдосконалення роботи. Адже майбутній учитель початкової школи вивчатиме вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень їхнього інтелектуального розвитку та організовуватиме наукову експертизу своєї педагогічної діяльності. На зміну пояснювально-ілюстративному типу навчання має прийти дослідницьке. Вчителі повинні залучати молодь до дослідницької діяльності, вчити їх спостерігати, експериментувати і робити власні логічні висновки.

Ключові слова: учитель, інновації, нова українська школа, методи.

Annotation

Prytulyak Tetyana Semenivna Teacher-Methodologist Of Natural Cycle Disciplines, Teacher Of The Highest Qualification Category, Honored Worker Of Education Of Ukraine, Municipal Institution «Baltic Pedagogical Vocational College», Balta

Sokal Maria Anatoliivna Сandidate of РЫ^^юг! Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Slavic Linguistics, The state institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odesa,

Tsehelnyk Tetiana Mykolaivna Doctor of Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Preschool Pedagogy, Psychology and Professional Methods, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytskyi

Melnychuk Ruslana Anatoliivna teacher of the Department of Pedagogy, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytskyi

Pecharska Vira Petrivna Teacher-Methodologist Of Ukrainian Philology, Teacher Of The Highest Qualification Category, Honored Education Worker Of Ukraine, Municipal Institution «Baltic Pedagogical Vocational College», Balta

TRAINING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS: INNOVATIONS IN EDUCATION

Reforms driven by social and socio-economic changes in the world, Ukraine's integration into the European educational space, and the modernization of the higher education system place new demands on the teacher's personality, especially on primary school teachers, whose professional readiness must meet the requirements of the times. As stated in the Concept of the New Ukrainian School, the state should prepare teachers who are able to work in the context of innovative changes in education, adequately respond to the challenges of time, implement new educational standards based on the principles of collaborative pedagogy and innovation; able to form a holistic personality in the context of digital transformation of education.

The research is relevant for several reasons, namely: the content of education is being updated and the methods of teaching and learning are being radically rethought; the professional functions of the teacher of the new Ukrainian school as a subject of innovation have significantly expanded (he or she must change the approach to teaching, propose a model that promotes the formation of competencies demanded by modern realities); the innovative activity of the primary school teacher is a search for new, innovative forms and methods of teaching and upbringing, guided by the main directions of modernization. After all, the future primary school teacher will study the age and individual characteristics of students, the level of their intellectual development and organize a scientific examination of their pedagogical activity. The explanatory and illustrative type of teaching should be replaced by research. Teachers should engage young people in research activities, teach them to observe, experiment and draw their own logical conclusions.

Keywords: teacher, innovation, new Ukrainian school, methods.

Постановка проблеми

У зв'язку з модернізацією національної системи середньої освіти виникає потреба у переосмисленні та переформатуванні теоретичної та практичної підготовки вчителів початкових класів. У вересні 2017 року Верховною Радою України було прийнято новий Закон України «Про освіту» в якому зазначається, що освіта основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об'єднаного суспільними цінностями і культурою та держави.

Головною метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору [1].

У лютому 2018 року Кабінетом Міністрів України було затверджено новий Державний стандарт початкової освіти в якому зазначено, що головною метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. Згідно цього стандарту у дітей, які навчаються в початковій школі потрібно сформувати та розвинути наступні компетентності: вільне володіння державною мовою; математичну компетентність; компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційну компетентність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість та фінансову грамотність [2].

Для того, щоб забезпечити повноцінний розвиток особистості, сформувати та розвинути у неї всі необхідні компетентності потрібен сучасний вчитель початкових класів, який є мотивованим з сформованою професійною компетентністю, який прагне постійно підвищувати свій професійний рівень, вдосконалюватися. Саме тому актуальним на сьогоднішній день є впровадження інноваційних методів в освіту при підготовці вчителів молодших класів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проведений аналіз наукових доробків з даної проблематики дозволив нам виявити, що особливості професійної підготовки у системі вищої освіти досліджували: А. Алексюк, С. Гончаренко, О. Макаренко, Н. Ничкало, С. Сисоєва. Проблеми професійного становлення майбутнього вчителя вивчали: В. Андрющенко, Б. Гермунський, І. Зязюн, В. Луговий. Психологічний аспект професійного формування майбутнього педагога цікавив: Г. Балла, І. Бека, С. Максименка, О. Науменко та В. Рибалку. Потрібно також зазначити, що О. Антонова, С. Вітвицька, В. Євтух, С. Лісова, О. Ярошенко висвітлювали актуальні положення теорії і методики професійного становлення педагога. О. Будник, С. Власенко, С. Мартиненко, Л. Хомич та О. Ярошинська досліджували зміст, методи, засоби та організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи.

Мета статті полягає у теоретичному аналізі існуючих підходів та обґрунтуванні сучасних інноваційних методів, які застосовуються при навчанні майбутніх учителів початкових класів.

Виклад основного матеріалу

Сучасна вища освіта в Україні потребує оновлення та модернізації, а також відповідальності за інтелектуальний, економічний та духовний розвиток суспільства. Головним завданням закладів вищої освіти є формування та розвиток майбутніх спеціалістів, які володіють сформованими професійними компетентностями і володіють знаннями в різних галузях, а також здатні швидко переорієнтовуватись в умовах постійного науково-технічного розвитку. Заклади вищої освіти повинні взяти за мету формувати перш за все творчу особистість, яка матиме змогу і бажання розвивати свою професійну діяльність.

Згідно з Концепцією «Нової української школи» предметом професійної діяльності сучасного педагога є виховання випускника школи - особистості (всебічно розвиненої та здатної до критичного мислення); патріота з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення та поважає гідність і права людини; новатора - здатного змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці та вчитися протягом життя на засадах інноваційного оновлення та гуманістичної парадигми. Найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які уміють навчатися протягом життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти сучасними вміннями. У Концепції «Нової української школи» зазначено, що «Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти», здатні до ризику і інновацій, - ось хто поведе українську економіку вперед в ХХІ столітті». Ключові компетентності і наскрізні вміння, які передбачені Концепцією, створять своєрідну «канву», яка є основою для успішної самореалізації випускника як особистості, громадянина і фахівця. Нова українська школа буде формувати ціннісні ставлення і судження, які слугуватимуть базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії у суспільстві [3, с. 62].

На основі всього вище викладеного вважаємо, що підготовка майбутніх учителів початкових класів повинна здійснюватися з урахуванням Концепції «Нової української школи», адже новатора здатен підготувати той вчитель у якого сформована інноваційна та цифрова компетентність, а також готовність до професійної діяльності з використанням інновацій та цифрових технологій. підготовка учитель інноваційний початковий

О. Мещанінов писав: «Освіта ХХІ століття повинна бути вільною та надавати всім свободу, позбавлена обмежень вияву спонтанної людської творчості. Внутрішні глибинні цінності тих, хто навчається, мають збігатися з цінностями інноваційної університетської системи освіти. Наукова діяльність характеризується єдністю у різноманітті, а розподіл дисциплін за факультетами змінюється гнучкою системою формування багатьох тимчасових взаємозв'язків робочих груп. Дискурсний вибір і проблемні ситуації надто значущі для професійної практики з дослідження та викладання. Усі підрозділи академічного персоналу підпорядковані необмеженому формування робочих груп. Університет є суспільною рамкою для багатьох проблемних галузей. Університет має розширювати можливості для практик нерегульованої соціальної діяльності, що надає змогу студентам застосовувати засвоєне на заняттях та активніше підготуватися до адаптації в навколишньому середовищі» [4].

Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів складається з нормативної та варіативної складових.

Нормативна складова навчання - це обов'язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, як змістові модулі із зазначенням їх обсягу і рівня засвоєння, а також форм державної атестації.

Варіативна складова - це рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у кваліфікованих робітниках та у фахівцях певної спеціалізації, досягнень наукових шкіл і навчальних закладів [3, с. 69].

На думку О. Бабакіної та І. Толмачової успішне здійснення професійно-педагогічної підготовки є становлення майбутнього вчителя початкових класів як суб'єкта інноваційної діяльності, у якого буде сформовано комплекс особистісних і професійних характеристик, спрямованих на успішне впровадження реформи загальної середньої освіти [5].

Т. Демиденко акцентує увагу, що при підготовці майбутніх учителів початкових класів потрібно впроваджувати інноваційну педагогічну діяльність. Під інноваційною педагогічною діяльністю вона розуміє складне інтегральне утворення, сукупність різних за цілями та характером видів робіт, що відповідають основним етапам розвитку інноваційних процесів та спрямовані на створення й внесення педагогом змін до власної системи роботи. Вона носить комплексний та багатоплановий характер, втілює в себе єдність наукових, технологічних та організаційних заходів. Інноваційна діяльність - це системний вид діяльності, який спрямований на реалізацію нововведень на основі використання та впровадження нових наукових знань, ідей, підходів; трансформації відомих результатів наукових досліджень та практичних розробок у новий або удосконалений продукт [6, с. 51-52].

Інновації в освіті - це процес створення, запровадження та поширення в освітній процес нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісного інноваційного стану. Педагогічні інновації - це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень педагогічних проблем [6].

Інноваційність важлива ознака сучасної освіти. Освіта змінюється за змістом, формами, методами, реагує на зміни у суспільстві та враховує світові тенденції. Суттєвою ознакою інновації є її здатність впливати на загальний рівень професійної діяльності педагога, розширювати інноваційне поле освітнього середовища у навчальному закладі [6].

На нашу думку інноваційна підготовка сучасного вчителя початкової школи має наступні особливості:

- цілеспрямовані зміни, що вносять нові стабільні елементи у сферу освіти, які викликають її перехід з одного якісного стану в інший;

- наявність специфічних особливостей пов'язаних із соціально-психологічними аспектами педагогічної діяльності;

- інноваційні зміни можуть мати інноваційність на будь-якому з рівнів освітньої системи;

- інноваційні зміни повинні здійснюватися в діяльності та мисленні всіх учасників освітнього процесу;

- інноваційні процеси у сфері освіти повинні бути безперервними і спрямованими на постійне покращення існуючої системи;

- з метою забезпечення процесу постійного інноваційного оновлення освітньої сфери слід впроваджувати відповідні механізми управління якістю освіти;

- ефективність впровадження певної інновації значно залежить від рівня сприятливості до інноваційних змін системи та наявності в неї реальних можливостей здійснення (впровадження) інновації (реалізованості).

Вважаємо, що для того, щоб забезпечити якісну підготовку майбутнього вчителя початкових класів потрібно впроваджувати в систему вищої освіти наступні інноваційні технології:

- технологію критичного мислення;

- технологію інтерактивного навчання;

- ігрові технології;

- технологію особистісно-орієнтованого навчання;

- технологію проєктування;

- технологію проблемного навчання;

- інформаційно-комп'ютерні технології.

Розглянемо більш детально кожну технологію.

Так технологія критичного мислення - це аналітичне ставлення людини до інформаційного впливу, супротив маніпуляціям. Головними характеристиками критичного мислення на нашу думку є: послідовність, самостійність, проникливість, гнучкість, швидкість, стратегічність, логічність, системність. А якщо зробити акцент на особливості професійної діяльності вчителя початкових класів в умовах сучасності, то сюди треба ще додати рефлексивність, самостійність, усвідомленість, обґрунтованість, цілеспрямованість, саморозвиток, самоорганізацію та контрольованість. До структури критичного мислення входять: ціннісні орієнтації, знання, комунікативні навички, навички мислення.

Інтерактивні технології навчання на сьогодні є дуже актуальними. Інтерактивні технології навчання - це спеціальні засоби, що забезпечують безперервну діалогову взаємодію користувача з комп'ютером. Інтерактивне навчання приходить на зміну звичайним формам навчання. Інтерактивність передбачає здатність до взаємодії, знаходження у режимі бесіди, діалогу, дії. Тобто іншими словами той хто навчається є сучасником, який моделює, виступає та приймає активну участь у навчанні.

Ігрові технології навчання містять в собі широку групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різноманітних педагогічних ігор. Ігрові технології покликані виконувати наступні функції: навчальну, комунікативну, розвиваючу, психологічну, виховну, розважальну та релаксаційну.

Технології особистісно-орієнтованого навчання забезпечує новий статус для здобувача та сприяє його розвитку в інтелектуальній, творчій і духовних сферах, а також проявляє його індивідуальність, емоційно-вольові якості, творчі здібності, процес мислення та культуру. Особистісно-орієнтоване навчання має спиратися на врахування суб'єктивного досвіду учня, який є основою організації індивідуального та диференційованого навчання, тобто створює умови для реального врахування індивідуального темпу засвоєння навчального матеріалу.

Технологія проєктування є формою організації занять, що передбачає комплексну діяльність всіх його учасників задля створення якого-небудь продукту за певний термін часу. І. Ліпський визначає проєктування як процес створення прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта, його стану, комплекс цілеспрямованих, організованих, науково обґрунтованих соціальних дій, які спрямовані на створення, функціонування та розвиток об'єктів, явищ і процесів, різних видів діяльності з метою отримання бажаного результату [7].

Проектні технології дозволяють не просто передавати здобувачам освіти суму тих чи інших знань, але й спонукають до того, щоб здобувати ці знання самостійно, користуватися набутою інформацією для вирішення нових пізнавальних та практичних завдань. Оскільки «в основі проектної роботи лежить інтеграція та безпосереднє застосування набутих знань під час практичної діяльності, то студенти успішно набувають комунікативних навичок і вмінь, знайомляться з різними підходами, точками зору; вчаться користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її, висувати гіпотези, робити висновки. Технологія проектування забезпечує всебічне опрацювання проблеми дослідження, а також має на меті досягнути реального, втіленого в певній формі, результату. В основі проектної діяльності як сучасної педагогічної технології лежить розвиток вміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, адаптація до соціального середовища, розвиток пізнавальних інтересів здобувачів освіти» [8].

Технологія проблемного навчання передбачає підсилення ступеню досягнення цілей навчання, підвищує його якість, а також міцність отриманих знань і вмінь, посилює пізнавальній активність здобувачів, поліпшує психологічний стан, мотивує до навчання та має ефект емоційного підкріплення, яке сприяє становленню психічних новоутворень, що лежать в процесі набуття нових знань, умінь та навичок [9].

Інформаційно-комп'ютерні технології - це процес підготовки і передачі інформації здобувачам освіти з допомогою комп'ютера. ІКТ допомагає викладачу індивідуалізувати навчання, інтенсифікувати самостійну роботу студентів, підвищувати мотивацію і пізнавальну активність. З допомогою використання ІКТ під час проведення занять зростає їх зацікавленість, а заняття становляться різноманітними.

Висновки

Отже, дослідивши застосування інноваційних методів при підготовці майбутніх вчителів початкових класів, хочемо зазначити, що успішність інноваційної діяльності у вищій школі передбачає усвідомлення педагогом практичної значимості різних інновацій у системі освіти не лише на професійному, а й на особистісному рівні.

Готовність до інноваційної педагогічної діяльності особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатність до творчості та рефлексії. Все це забезпечить підготовку сучасного вчителя нового покоління, який зможе забезпечити повноцінний та всебічний розвиток маленької особистості.

На нашу думку учитель початкових класів буде успішно виконувати свою професійну діяльність в тому випадку, коли по закінченню закладу вищої освіти у нього будуть:

- розвинена творча уява;

- сформована стійка система знань, що розкривають сутність, структуру та види інноваційної педагогічної діяльності;

- розвинені вміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї з використанням інтелектуальних інструментів і механізмів самореалізації;

- засвоєні психологічні та педагогічні знання про освоєння і впровадження інноваційних процесів у систему освіти;

- володітиме спеціальними психологічними і педагогічними методами, прийомами та засобами, використання яких дає змогу активно включатися в інноваційну педагогічну діяльність.

Література

1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р №2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text

2. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 21. 02. 2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018%D0%BF #T ext

3. Цюняк О. Професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти: монографія. Івано-Франківськ, Кушнір Г. М., 2021. 316 с.

4. Мещанінов О. Сучасні моделі розвитку університетської освіти в Україні: монографія. Миколаїв: вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. 460 с.

5. Бабакіна о. О., Толмачова І. М. Удосконалення підготовки майбутніх учителів початкової школи до інноваційної професійної діяльності в умовах реформування загальної середньої освіти. Pedagogy and Psychology: SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION. 2017. №113. Том 52. С. 19-22.

6. Демиденко Т. М. Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до інноваційної педагогічної діяльності: дис.... канд. пед. наук: 13.00.04. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Черкаси, 2004. 220 с.

7. Липский И. А. Технологический потенциал социально-психологической деятельности. Педагогика. 2004. №9.

8. Аліксійчук О. С., Федорчук В. В. Проєктна діяльність студентів у процесі опанування навчальної дисципліни «Шкільний курс світової художньої культури та методика його викладання». Кам'янець-Подільський: видавець Зволейко Д. Г., 2009. 44 с.

9. Тимощук Н. С. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Рівне: РДТУ, 2005. Вип. 30. С. 21-26.

References

1. Pro osvitu [About education] (2017): Zakon Ukrainy №2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text[in Ukrainian]

2. Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi osvity [On approval of the State Standard of Primary Education] (2018): postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text[in Ukrainian]

3. Tsiuniak O. (2021). Profesiina pidhotovka maibutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv v umovakh tsyfrovoi transformatsii osvity [Professional training of future primary school teachers in the context of digital transformation of education]: monohrafiia. Ivano-Frankivsk, Kushnir H. M. [in Ukrainian]

4. Meshchaninov O. (2005). Suchasni modeli rozvytku universytetskoi osvity v Ukraini [Modern models of university education development in Ukraine]: monohrafiia. Mykolaiv: vydvo MDHU im. Petra Mohyly. [in Ukrainian]

5. Babakina o. O., Tolmachova I. M. (2017). Udoskonalennia pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do innovatsiinoi profesiinoi diialnosti v umovakh reformuvannia zahalnoi serednoi osvity [Improving the preparation of future primary school teachers for innovative professional activities in the context of reforming general secondary education]. Pedagogy and Psychology: SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION,, 113. Tom 52. РР. 19-22. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru